Особливості захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів

Ольга Федорівна Мельничук,

завідувач кафедри публічно-правових дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор юридичних наук, професор

Мельничук О. Ф. Особливості захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів

У статті розкриваються особливості захисту прав дітей, зумовлені воєнними діями та збройними конфліктами. Досліджуються засоби, які повинна застосовувати держава (як жертва, так і агресор) для захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів. Вносяться пропозиції щодо удосконалення національного законодавства та системи колективної безпеки. Вказується, що захист прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів зазнав трансформації та у зв'язку з цим набув певних рис, відмінних від мирного часу. Вони мають такі особливості: права дітей захищають норми як міжнародного, так і національного права, однак з пріоритетом міжнародного гуманітарного права; ефективність такого захисту залежить від обох сторін, що перебувають у збройному конфлікті, зокрема й від добросовісності виконання взятих міжнародно-правових зобов'язань державою-супротивником; система колективної безпеки в сучасних умовах неефективна та потребує розробки нових заходів і засобів для удосконалення; для захисту прав дітей важлива консолідація зусиль та участь міжнародної спільноти, створення коаліції держав і різноманітних всесвітніх організацій; захисту прав дітей сприяє соціальна згуртованість громадянського суспільства, яке набуває нових форм діяльності, пов'язаних із допомогою дітям під час воєнних дій і збройних конфліктів.

Ключові слова: права дітей, захист прав дітей, воєнні дії, збройний конфлікт, женевські конвенції, міжнародне гуманітарне право, колективна безпека. збройний конфлікт женевська конвенція

Melnychuk O. F. Peculiarities of protection of children's rights in conditions of military action and armed conflicts

The article reveals the peculiarities of the protection of children's rights due to hostilities and armed conflicts. The means that the state should use (both the victim and the aggressor) to protect the rights of children in the context of hostilities and armed conflicts are studied. Proposals are being made to improve national legislation and the collective security system. It is stated that the protection of children's rights in the context of hostilities and armed conflicts has undergone transformations and has therefore acquired certain features distinct from those of peacetime. They boil down to the following features: children's rights are protected by norms of both international and national law, but with the priority of international humanitarian law; the effectiveness of such protection depends on both parties to the armed conflict, including the good faith performance of the international legal obligations of the adversary; the system of collective security in modern conditions is inefficient and requires the development of new measures and tools for improvement; Consolidation of efforts and participation of the international community, creation of a coalition of states and various world organizations are important for the protection of children's rights; The protection of children's rights is facilitated by the social cohesion of civil society, which is acquiring new forms of activities related to helping children during hostilities and armed conflicts.

In order to effectively protect the rights of children in war zones and armed conflicts and children affected by them, national legislation needs to be further improved. To do this, it is necessary to develop a state program for the rehabilitation of children injured in hostilities and armed conflicts; determine the composition of such crimes as «recruitment of a child during an armed conflict», «use of a child during an armed conflict» and establish criminal penalties for them; define the concept of «a child who is in a zone of hostilities and armed conflict», etc. Ukraine currently lacks a consolidating public authority to ensure and protect the rights of children, including those affected by and affected by hostilities and armed conflicts.

Key words: children's rights, protection of children's rights, military action, armed conflict, Geneva conventions, international humanitarian law, collective security.

Постановка проблеми

Вісім років українські діти потерпають від наруги, яку чинять щодо них російські окупанти та незаконні збройні угрупування, сформовані на сході України. З новою силою воєнні злочини щодо дітей проявилися з часу повномасштабного вторгнення РФ в Україну та продовжують вчинятися і донині. Статистика вражає цифрами та свідчить не тільки про кількісні показники вбивств, зґвалтувань, поранень щодо дітей, а й про звірства та цинізм російських агресорів. У зв'язку з цим закономірно виникає низка питань: чи змінився захист прав дітей в умовах воєнного часу; які засоби повинна застосовувати держава (як жертва, так і агресор) для захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів; яких заходів необхідно вжити для того, щоб примусити супротивника виконувати міжнародно-правові зобов'язання? З огляду на цінність дитини та необхідність захисту її прав, особливо в надзвичайних умовах, зумовлених воєнними діями і збройними конфліктами на території України, актуальність теми є беззаперечною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема захисту прав дітей є предметом дослідження багатьох вчених, зокрема: І. Заворотько, А. Кориневича, А. Короткого, Н. Коломоєць, Н. Крестовської, Н. Оніщенко, Н. Опольської, О. Скрипнюка, В. Степаненко, А. Француза та ін. Однак повномасштабне вторгнення РФ в Україну внесло зміни до механізму захисту прав дітей, засвідчило його недоліки, що й підтверджує потребу проведення подальших наукових досліджень.

Метою статті є розкриття особливостей захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, а також внесення пропозицій щодо його удосконалення.

Основні результати дослідження

З часу повномасштабного вторгнення РФ в Україну відбулася перебудова структури українського суспільства на воєнний лад. Не стало винятком і право, що також зазнало трансформації, зокрема в аспекті захисту прав дітей, який в умовах воєнних дій і збройних конфліктів набув певних характеристик, відмінних від мирного часу.

По-перше, попри воєнні умови, у механізмі захисту прав дітей продовжують діяти норми національного та міжнародного права. Однак пріоритетної ролі набуло міжнародне гуманітарне право, тобто «право війни», безпосереднім призначенням якого є захист прав жертв збройних конфліктів. Не випадково в ч. 2 ст. 301 Закону України «Про охорону дитинства» прямо вказано, що «усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права» [1, ч. 2 ст. 301].

Передусім права дітей захищають норми Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року, Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжна- родного характеру від 8 червня 1977 року, Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах від 25 травня 2000 року та ін. Норми цих міжнародно-правових документів певною мірою вже імплементовано до національного законодавства. У цьому аспекті доцільно згадати Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року та постанови Кабінету Міністрів України: «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану» від 17 березня 2022 року № 302, «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану» від 22 березня 2022 року № 349, «Деякі питання тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, в умовах воєнного стану» від 27 березня 2022 року № 385 та ін. Однак з метою захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та дітей, які постраждали внаслідок них, і надалі необхідно удосконалювати національне законодавство. Для цього потрібно розробити державну програму реабілітації дітей, які зазнали поранень унаслідок воєнних дій і збройних конфліктів; визначити склад таких злочинів, як «вербування дитини під час збройного конфлікту», «використання дитини під час збройного конфлікту» та встановити кримінальне покарання за них; визначити поняття «дитина, яка перебуває у зоні воєнних дій і збройних конфліктів» тощо.

По-друге, ефективність захисту прав дітей залежить від обох сторін збройного конфлікту, зокрема й від добросовісності виконання міжнародно-правових зобов'язань державою-супротивни- ком. Адже не випадково в міжнародному гуманітарному праві вживається словосполучення «сторони конфлікту», а далі описуються взяті зобов'язання щодо необхідних заходів для забезпечення прав дітей. Аналіз міжнародно-правових актів дає можливість виділити спеціальні заходи, які зобов'язані вчиняти сторони для захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів. У зв'язку з цим І. Заворотько, А. Кориневич, А. Короткий вказують на такі з них: захист дітей під час евакуації, створення безпечних зон і місцевостей, під час догляду (піклування) за ними та здійснення освітньої діяльності, під час встановлення особи дітей і реєстрації їхніх сімейних зав'язків [2]. Їх виконання покладається передусім на державу, яка має імперативний обов'язок вжити «всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз'єднання їх із членами сім'ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон» [1, ст. 301]. Однак, незважаючи на заходи, які здійснюють органи державної влади України в умовах воєнного стану, за висновками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, «система захисту прав дітей розбалансова- на» [3]. Наразі в Україні бракує органу державної влади, який би виконував консолідуючу функцію щодо забезпечення і захисту прав дітей, першочергово тих, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та які постраждали від них. В Офісі Президента України обговорювалося питання про поліпшення захисту прав дітей в умовах воєнного стану. Зокрема, надійшли пропозиції щодо створення Державної служби у справах дітей, Координаційної ради з питань розслідування злочинів проти дітей, інформаційного ресурсу, за допомогою якого здійснювалася б реєстрація «відомостей як про злочини, скоєні проти дітей, так і дані про дітей, примусово депортованих під час російського вторгнення» [4].

Під час воєнних дій і збройних конфліктів захист прав дітей ускладнює те, що для здійснення певних заходів необхідна домовленість із державою-супротивником. Це стосується укладення угод між сторонами про взаємне визнання створених санітарних і безпечних зон та місцевостей, проведення безпечної евакуації поранених, хворих, дітей, вільного пропуску посилок з медикаментами та санітарними матеріалами, дитячим харчуванням, одягом, обміну сімейною кореспонденцією тощо. Особливо складно забезпечити права дітей, які перебувають у зоні проведення воєнних дій і збройних конфліктів, а також на тимчасово окупованій території, де Україна фактично не може здійснювати контроль за їх додержанням. Тому міжнародне гуманітарне право для забезпечення прав дітей покладає зобов'язання і на державу-окупанта. Прикладом можуть бути норми, викладені у розділі ІІІ Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та конкретизовані щодо дітей у ст. 50. Це імперативні норми про обов'язок держави-окупанта «в співробітництві з державними та місцевими органами влади сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей і їхню освіту», «вжити всіх необхідних заходів для полегшення процедури встановлення особи дітей та реєстрації їхніх сімейних зв'язків», «не перешкоджати реалізації будь-яких преференційних заходів стосовно надання харчування, медичної допомоги та забезпечення захисту постраждалих внаслідок війни» [5, ст. 50]. Відтак результативність захисту прав дітей залежить ще й від поведінки держави-супро- тивника, від дотримання нею принципів і норм міжнародного гуманітарного права, добросовісності виконання взятих міжнародно-правових зобов'язань.

По-третє, на прикладі військової агресії РФ щодо України демократичні країни переконалася у недосконалості та неефективності системи колективної безпеки. Жодні заходи для захисту прав дітей не є такими ефективними, як мир і безпека! На превеликий жаль, РФ зухвало ігнорує вимоги міжнародних інституцій у сфері прав людини (Генеральної Асамблеї ООН, Ради ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН) щодо припинення агресії та виведення військ з території України, виконання своїх зобов'язань у сфері забезпечення прав за міжнародно-правовими актами. Рашисти на території України вчинили і продовжують вчиняти всі серйозні порушення проти дітей під час збройних конфліктів, які визнані такими в Резолюції Ради Безпеки ООН 1261 (1999 р.). Це: вбивство та каліцтва дітей; зґвалтування та інші форми сексуального насильства; викрадення та примусове переміщення; вербування та використання дітей у збройних конфліктах; напади на об'єкти, що охороняються міжнародним правом, включаючи місця, де зазвичай багато дітей (школи і лікарні); відмова в доступі дітей до гуманітарної допомоги [6].

Злочини РФ - це наслідки безкарності керівництва держави та військових злочинців за вчинені ними серйозні порушення на території України, Грузії та інших країн. Боляче усвідомлювати, що в центрі Європи в ХХІ столітті реалізується ганебна політика рашизму, яка заохочує агресію, геноцид, вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Бо в іншому випадку держава- агресор мала б визнати порушення міжнародних норм, припинити їх, провести розслідування та покарати винних і відшкодувати завдану шкоду Україні та її громадянам. Але ці заходи спроможна здійснити лише цивілізована держава.

Зазначене вище свідчить, що система колективної безпеки сьогодні переживає кризу та потребує удосконалення, а саме - розробки нових ефективних заходів і засобів, які б гарантували реальний захист прав. Неприпустимо, щоб держава-агресор, зокрема РФ, мала право вето в Раді Безпеки ООН щодо рішень, спрямованих на припинення військової агресії. Крім того, Міжнародний суд ООН повинен мати юрисдикцію щодо злочину агресії, щоб високопосадовці, винні у вчиненні цього злочину, понесли «відповідальність за планування і здійснення агресії» [7]. Убачається, що Україна займе лідируючу позицію у напрямі удосконалення системи колективної безпеки, бо держава не тільки чинить опір агресору, а й водночас напрацьовує новий механізм захисту прав у воєнний час. Наразі Міністерство юстиції України разом із Офісом Президента України «створили робочу групу, яка розробляє механізм ефективного відшкодування збитків, завданих Україні російськими окупантами», зокрема шляхом укладання міжнародного договору з держава- ми-партнерами» [8].

По-четверте, в умовах воєнних дій і збройних конфліктів украй необхідна консолідація зусиль та участь міжнародної спільноти, створення коаліції держав і всесвітніх організацій. Важливою є позиція і підтримка урядів іноземних держав, військово-політичних об'єднань, економічних і політичних союзів, фінансових інституцій, правозахисних і релігійних організацій. Будь-яка допомога (політична, військова, економічна, правозахисна, фінансова, гуманітарна) міжнародної коаліції важлива для держави, її громадян, особливо дітей, які найбільше потерпають від військової агресії. Адже вони втрачають батьків, губляться, війна розлучає їх із сім'ями тощо. Особливої уваги та захисту потребують діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, кількість яких збільшується під час воєнних дій і збройних конфліктів.

Україні, в тому чи іншому вигляді, надали допомогу більше 50 країн світу, понад 30 іноземних компаній, а також низка міжнародних організацій. Які країни і як допомагають Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ можна ознайомитися у публікації С. Зінов'євої [9]. Дванадцять іноземних країн проявили небайдужість і надали прихисток українським дітям із вразливих категорій, серед них: Польща, Німеччина, Австрія, Румунія, Чехія, Італія, Литва та ін. [10]. Хоча інколи допомога іноземних країн має фрагментарний зміст, але значення має те, що Україна не сама у протистоянні з державою-агресором. На жаль, окремі країни зайняли позицію невтручання у російсько-українські відносини, тому поки що не маємо масштабної підтримки України. Такий висновок можна зробити хоча б за результатами голосування про призупинення членства РФ у Раді ООН з прав людини: 93 країни - «за», 24 - «проти», 58 - «утрималися» [11].

По-п'яте, важлива роль для захисту прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів відводиться громадянському суспільству, особливо неурядовим організаціям, волонтерам, пересічним особам. Громадянське суспільство неодноразово проявляло консолідацію у кризових ситуаціях в Україні. Воно нетерпиме до недемократичних режимів, характеризується патріотичними прагненнями, тому не дивно, що з часу повномасштабного вторгнення РФ на територію України продемонструвало соціальну згуртованість.

На жаль, під час воєнних дій і збройних конфліктів не зникли ризики, пов'язані із загрозами демократії, верховенству права, порушенню прав людини, а також існуванню корупції. Тому важливе значення для захисту прав дітей під час війни має активність громадянського суспільства у різних його формах: контроль за владою на всіх рівнях, особливо щодо розподілу гуманітарної допомоги, обстоювання незалежності ЗМІ, висвітлення гострих проблем у мережі Інтернет, продукування цивілізованої культури та загальнолюдських цінностей у соціумі, військове волонтерство, пожертва, лобіювання соціальних ініціатив тощо. Водночас у цей складний час з'явилися і нові форми соціальних практик, пов'язані із захистом прав дітей. Наприклад, взяття дітей на тимчасове влаштування або під опіку та піклування, надання тимчасового притулку дітям-біженцям, дітям з внутрішньо переміщених сімей, забезпечення їх продуктами харчування, одягом, медикаментами, надання психологічної та юридичної допомоги, перевезення дітей до безпечних населених пунктів та сусідніх країн, зміцнення лікарень тощо). Кожна громада України, розміщена на відносно безпечній території, не залишилася осторонь від біди, яку принесла війна. І в кожній громаді мають місце форми взаємодії суспільства та постраждалих дітей від воєнних дій і збройних конфліктів. Кожна територіальна громада напрацювала та виробила певні соціальні практики допомоги дітям. Відтак, попри звірства окупантів, війна згуртовує людей та відшліфовує найкращі риси громадянського суспільства.

Висновки

Отже, захист прав дітей в умовах воєнних дій і збройних конфліктів зазнав трансформації та у зв'язку з цим набув певних рис, відмінних від мирного часу. В підсумку вони мають такі особливості: 1) права дітей захищають норми як міжнародного, так і національного права, однак з пріоритетом міжнародного гуманітарного права; 2) ефективність захисту прав дітей залежить від обох сторін, що перебувають у збройному конфлікті, зокрема й від добросовісності виконання міжнародно-правових зобов'язань державою-супротивником; 3) система колективної безпеки в сучасних умовах неефективна та потребує розробки нових заходів і засобів для її удосконалення; 4) для захисту прав дітей важлива консолідація зусиль та участь міжнародної спільноти, створення коаліції держав і різноманітних всесвітніх організацій; 5) захисту прав дітей сприяє соціальна згуртованість громадянського суспільства, яке набуває нових форм діяльності, пов'язаних із допомогою дітям під час воєнних дій і збройних конфліктів.

Список використаних джерел

1. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 30. Ст. 142.

2. Заворотько І., Кориневич А., Короткий А. Діти під російським прицілом. URL: https://zn.ua/ukr/LAW/ diti-pid-rosijskim-pritsilom.html.

3. Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг: Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2022 р. № 2266-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2266-20#Text.

4. Андрій Єрмак провів координаційну нараду, присвячену злочинам проти дітей та їх незаконної примусової депортації з України. URL: http://www.vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/46973-andrii-yermak-proviv- koordynatsiinu-naradu-prysviachenu-pytanniam-zlochyniv-proty-ditei-ta-ikh-nezakonnoi-prymusovoi- deportatsii-z-ukrainy.

5. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text.

6. Резолюція 1261 (1999), ухвалена Радою Безпеки на її 4037-му засіданні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_530#Text.

7. Мережко О. Україна і нова система колективної безпеки. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina- proyekt-systemy-kolektyvnoyi-bezpeky/31868558.html.

8. В Офісі Президента заявили про розробку механізму відшкодування завданих Росією збитків. URL: https://lb.ua/society/2022/05/17/517064_ofisi_prezidenta_zayavili_pro.html.

9. Зінов'єва С. Війна всього світу проти РФ: хто і як допомагає Україні у боротьбі з агресором. URL: https:// economics.segodnya.ua/ua/economics/enews/voyna-vsego-mira-protiv-rf-kto-i-kak-pomogaet-ukraine-v- borbe-s-agressorom-1606879.html.

10. Міністерство соціальної політики. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/815898.html.

11. Генеральна Асамблея ООН призупинила членство Росії в Раді з прав людини. Юридична газета online.

URL:https://yur-gazeta.com/golovna/generalna-asambleya-oon-prizupinila-chlenstvo-rosii-v-radi-z-prav-lyudini.html.

References

1. Pro okhoronu dytynstva: Zakon Ukrainy vid 26 kvitnia 2001 r. № 2402-III. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2001. № 30. St. 142.

2. Zavorotko I., Korynevych A., Korotkyi A. Dity pid rosiiskym prytsilom. URL: https://zn.ua/ukr/LAW/diti-pid- rosijskim-pritsilom.html.

3. Pro zvit Tymchasovoi slidchoi komisii Verkhovnoi Rady Ukrainy z pytan rozsliduvannia vypadkiv ta prychyn porushennia prav dytyny pid chas zdiisnennia detsentralizatsii povnovazhen z pytan okhorony dytynstva, reformuvannia systemy zakladiv instytutsiinoho dohliadu ta vykhovannia, realizatsii prava dytyny na simeine vykhovannia ta usynovlennia, rozvytku (modernizatsii) sotsialnykh posluh: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 22 travnia 2022 r. № 2266-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2266-20#Text.

4. Andrii Yermak proviv koordynatsiinu naradu, prysviachenu zlochynam proty ditei ta yikh nezakonnoi

prymusovoi deportatsii z Ukrainy. URL:http://www.vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/46973-andrii-

yermak-proviv-koordynatsiinu-naradu-prysviachenu-pytanniam-zlochyniv-proty-ditei-ta-ikh-nezakonnoi- prymusovoi-deportatsii-z-ukrainy.

5. Zhenevska konventsiia pro zakhyst tsyvilnoho naselennia pid chas viiny vid 12 serpnia 1949 r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text.

6. Rezoliutsiia 1261 (1999), ukhvalena Radoiu Bezpeky na yii 4037-mu zasidanni. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_530#Text.

7. Merezhko O. Ukraina i nova systema kolektyvnoi bezpeky. URL: https://www.radiosvoboda.org/a7ukrayina- proyekt-systemy-kolektyvnoyi-bezpeky/31868558.html

8. V Ofisi Prezydenta zaiavyly pro rozrobku mekhanizmu vidshkoduvannia zavdanykh Rosiieiu zbytkiv. URL: https://lb.ua/society/2022/05/17/517064_ofisi_prezidenta_zayavili_pro.html.

9. Zinovieva S. Viina vsoho svitu proty RF: khto i yak dopomahaie Ukraini u borotbi z ahresorom. URL: https:// economics.segodnya.ua/ua/economics/enews/voyna-vsego-mira-protiv-rf-kto-i-kak-pomogaet-ukraine-v- borbe-s-agressorom-1606879.html.

10. Ministerstvo sotsialnoi polityky. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/815898.html.

11. Heneralna Asambleia OON pryzupynyla chlenstvo Rosii v Radi z prav liudyny. Yurydychna hazeta online.

URL:https://yur-gazeta.com/golovna/generalna-asambleya-oon-prizupinila-chlenstvo-rosii-v-radi-z-prav-lyudini.html.

Размещено на Allbest.ru