Забезпечення права на здорове природнє середовище: досвід Великобританії
Збереження основних прав людини та отримання доступу до правосуддя у Великобританії. Захист на міжнародному рівні елементів природного середовища, які забезпечують гідне життя. Нормування та ліцензування управління відходами та промисловими викидами.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.08.2023 |
| Размер файла | 24,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Размещено на http://allbest.ru
Забезпечення права на здорове природнє середовище: досвід Великобританії
Волкова Юлія Анатоліївна Волкова Юлія Анатоліївна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник (почесний співробітник) в University of Liverpool
Анотація
У статті досліджено досвід Великобританії щодо розробки та імплементації в національне законодавство права на здорове природнє середовище. Констатовано, що з юридичної точки зору визнання права на здорове природнє середовище має суттєві процесуальні наслідки. Беручи за орієнтир реалізацію права на здорове природнє середовище національними юрисдикціями, більшість держав прийняли законодавство, що визначає процесуальні та матеріальні елементи, які дозволяють досить ефективно реалізовувати це право.
Вказано, що з одного боку, визнання права на здорове природнє середовище часто передбачає відстоювання процесуальних прав, таких як право на отримання інформації, на участь у прийнятті рішень з екологічних питань та на отримання доступу до правосуддя.
Поряд з процесуальними правами право на здорове природнє середовище містить і матеріальну складову. За визначенням, право на здорове природнє середовище, незалежно від його точного формулювання, захищає елементи природного середовища, які забезпечують гідне життя. Воно передбачає збереження основних прав людини, таких як право на життя, чисту воду, їжу тощо.
Зроблено висновок, що ООН поставила знаменну перевагу у визнанні права на природу шляхом визнання права на здорове природнє середовище. Безумовно це важливий юридичний чинник для відновлення природи заради неї самої. Уряду Великобританії доцільно визнати нову резолюцію та вживши заходів щодо внутрішньої імплементації.
Ці кроки не просто визнають право на здорове природнє середовище, а встановлять ціль та створять передумови для його реалізації. Вони дадуть підстави позиціонувати Великобританію, як одну з прогресивних країн, які вжили заходів для того, щоб кожен міг реалізувати право на здорове природнє середовище.
Ключові слова: право, здорове природнє середовище, міжнародний досвід, реалізація права, захист.
Abstract
Enforcing the right to a healthy environment: Great Britain's experience
The article examines the experience of Great Britain regarding the development and implementation of the right to a healthy natural environment into national legislation. It was established that from a legal point of view the recognition of the right to a healthy natural environment has significant procedural consequences.
Taking as a guide the implementation of the right to a healthy natural environment by national jurisdictions, most states have adopted legislation that defines the procedural and material elements that allow the effective implementation of this right. It is indicated that, on the one hand, recognition of the right to a healthy natural environment often involves the defense of procedural rights, such as the right to receive information, to participate in decision-making on environmental issues, and to obtain access to justice.
Along with procedural rights, the right to a healthy natural environment also includes a material component. By definition, the right to a healthy natural environment, regardless of its precise wording, protects the elements of the natural environment that support a dignified life. It provides for the preservation of basic human rights, such as the right to life, clean water, food, etc.
It is concluded that the UN has set a significant advantage in recognizing the right to nature by recognizing the right to a healthy natural environment. This is certainly an important legal factor for restoring nature for its own sake. It is appropriate for the UK government to recognize the new resolution and take measures for domestic implementation. These steps will not simply recognize the right to a healthy natural environment, but will set a goal and create the prerequisites for its realization. They will give reasons to position Great Britain as one of the progressive countries that have taken measures so that everyone can realize the right to a healthy natural environment.
Key words: law, healthy natural environment, international experience, implementation of law, protection.
Право на здорове природнє середовище розвивалося поступово з 1970-х років, фактично з моменту прийняття Стокгольмської декларації 1972 року, перший Принцип якої закріплює: «Людина має фундаментальне право на свободу, рівність і належні умови життя, в середовищі якості, що дозволяє гідне життя і благополуччя».
Стокгольмська декларація стала каталізатором визнання права на здорове природнє середовище на міжнародному та національному рівнях. Сьогодні, за словами спеціального доповідача ООН Девіда Бойда, право на здорове природнє середовище «включено в регіональні договори з прав людини і екологічні договори, що є обов'язковими для понад 120 держав. Воно конституційно захищено більш ніж в 100 державах і включено в екологічне законодавство. Загалом 155 держав вже закріпили право на здорове природнє середовище у національному законодавстві» [1]. На національному рівні Португалія була першою країною, яка закріпила це право у своїй конституції в 1976 році [2]. З тих пір право на здорове природнє середовище швидко знайшло своє закріплення у конституціях інших держав.
Поряд з цими за допомогою різноманітних національних інструментів держави розробили важливу й регіональну правову базу, яка закріплює право на здорове природнє середовище. Наприклад, Африканська хартія прав людини і народів (1981) передбачає, що «народи мають право на здорове природнє середовище, сприятливе для їх розвитку». Варто зазначити, що Африканська хартія відрізняється від інших документів тим, що надає це право не окремим особам, а цілій групі. Аналогічний підхід закріплено статтею 38 Арабської хартії прав людини (2004), яка гарантує право кожної людини «на здорове довкілля». У Латинській Америці Протокол Сан-Сальвадору до Американської конвенції з прав людини (1998) визнає право кожного «жити в здоровому середовищі», а Угода Ескасу (2018) сприяє «захисту права кожної людини нинішнього і майбутніх поколінь на життя в здоровому середовищі».
У європейському регіоні визнання цього права менш чітке. Зокрема Оргуська конвенція (1998), яка еквівалентна Есказькій угоді, закріплює у першій статті «право кожної людини нинішнього і майбутніх поколінь жити в середовищі, адекватному її здоров'ю і благополуччю». Проте Європейська конвенція з прав людини (1950 р.) не закріплює права на здорове довкілля «як таке».
Екологічні питання розглядаються опосередковано через інноваційне та динамічне тлумачення Конвенції Європейським судом з прав людини, забезпечуючи обмежений захист через вже визнані права людини. Наприклад, ЄСПЛ розширив право на життя, гарантоване статтею 2, включивши право на захист від ризику, що виникає внаслідок небезпечної промислової діяльності [3]. Крім того право на приватне та сімейне життя, закріплене в статті 8, включає право на захист від серйозної шкоди навколишньому середовищу [4].
У вересні 2021 року Парламентська асамблея Ради Європи запропонувала піти далі: вона рекомендувала прийняти додатковий протокол до Європейської конвенції з прав людини, який би закріпив, серед іншого, право на здорове природнє середовище.
Варто вказати, що з юридичної точки зору визнання права на здорове природнє середовище має суттєві процесуальні наслідки. Беручи за орієнтир реалізацію права на здорове природнє середовище національними юрисдикціями, більшість держав прийняли законодавство, що визначає процесуальні та матеріальні елементи, які дозволяють досить ефективно реалізовувати це право.
З одного боку, визнання права на здорове природнє середовище часто передбачає відстоювання процесуальних прав, таких як право на отримання інформації, на участь у прийнятті рішень з екологічних питань та на отримання доступу до правосуддя. Поряд з процесуальними правами право на здорове природнє середовище містить і матеріальну складову. За визначенням, право на здорове природнє середовище, незалежно від його точного формулювання, захищає елементи природного середовища, які забезпечують гідне життя. Воно передбачає збереження основних прав людини, таких як право на життя, чисту воду, їжу тощо. Варто вказати, що екологічне законодавство Великобританії походить від права Європейського Союзу (ЄС). Більше того більшість законів ЄС, які застосовувалися у Великобританії під час перехідного періоду, після виходу з ЄС, були введені в законодавство Великобританії як «Збережене право ЄС», перш за все через Закон про Європейський Союз 2018 року. У той же час Великобританія внесла значну кількість правок до чинного законодавства, які гарантували його належне функціонування й після перехідного періоду.
Угода про торгівлю та співробітництво (The Trade and Cooperation Agreement (далі - TCA)), підписана між Великобританією та ЄС 30 грудня 2020 року, містила низку положень, які мають відношення до екологічного законодавства, включаючи зобов'язання сторін:
Не знижувати свій рівень захисту навколишнього середовища або клімату нижче рівнів, встановлених наприкінці перехідного періоду.
Імплементувати Конвенцію ООН про зміну клімату та Паризьку угоду, а також підтримувати ефективні системи ціноутворення на вуглець.
Вжити заходів щодо збереження біологічного різноманіття та боротьби з незаконними рубками.
Не зберігати антиконкурентні субсидії, за винятком певних обставин, у тому числі з міркувань охорони навколишнього середовища.
Не допускати субсидій на відновлювані джерела енергії, які заважають конкурентним ринкам тощо.
Закон про Європейський Союз 2020 року (The European Union (Future Relationship) Act 2020) передбачав, що до законодавства Великобританії мають вносяться такі зміни, які необхідні для виконання зобов'язань Великобританії за TCA. В іншому випадку TCA визнавало, що сторони вільні регулювати правовідносини (в тому числі у сфері навколишнього середовища) так, як вони вважають за потрібне. Відповідно очікувалося, що екологічне законодавство Великобританії поступово буде розходитися з правом ЄС. У листопаді 2021 року було прийнято Закон про навколишнє середовище 2021 року [5], який закріплював реформи, спрямовані на захист навколишнього середовища, а саме:
Вимога до довгострокового плану поліпшення навколишнього середовища.
Постановка різних екологічних цілей.
Включення екологічних принципів у законодавство Великобританії.
Новий Офіс з охорони навколишнього середовища (OEP), який замінить наглядові функції ЄС.
Розширення схем відповідальності виробників за відходи та надання повноважень щодо боротьби з неефективним використанням ресурсів у продукції.т Запровадження умови «чистого приросту біорізноманіття» для надання дозволу на планування з відповідними повноваженнями для нових договорів про охорону природи. Посилення законодавства про якість повітря та збільшення повноважень щодо дотримання стандартів якості повітря, з обов'язковим відкликанням транспортних засобів та обладнання, що не пройшли екологічних випробувань. Встановлення контролю над підприємствами, які використовують сільськогосподарські товари, що походять від вирубки лісів. природний захист право ліцензування
У цьому аспекті варто наголосити, що уряд Великобританії приймає законодавство виключно для Англії, і тільки з деяких питань в Уельсі, де повноваження законодавчого органу має Національна асамблея Уельсу. Відповідно в Англії головним органом, який відповідає за розробку екологічної політики та екологічного законодавства, є Департамент навколишнього середовища, продовольства та сільських справ (DEFRA), хоча Департамент з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегії, як правило, займається питаннями, пов'язаними зі зміною клімату. Окрім того, що уряд Великобританії має компетенцію щодо розробки окремих питань в Уельсі, Валлійський уряд (Welsh government) також розробляє екологічну політику для Уельсу.
Доцільно вказати, що основними екологічними режимами Великобританії є:
Режим екологічного дозволу (EPR), що поєднує режим запобігання та контролю забруднення (PPC) та ліцензування управління відходами та промисловими викидами.
Водні ресурси.
Відходи (щодо аспектів, які не розглядаються відповідно до EPR).
Забруднені землі.
Охорона дикого природного середовища.
Оцінки впливу на довкілля (EIAs).
Зміна клімату тощо.
Головним органом Великобританії, який регулює та координує процедурні питання екологічної політики є Агентство з навколишнього середовища (EA) (в Уельсі, Natural Resources Wales (NRW) та Валлійський уряд (Welsh government), який має повноваження законодавчо визначати напрями екологічної політики), хоча в деяких випадках ці функції виконують місцеві орган влади.
Агентство з навколишнього середовища (далі - EA) серйозно ставиться до наданих повноважень, утім не має достатніх ресурсів для забезпечення їх оптимальної реалізації і, тому, застосовує політику примусового виконання та судового переслідування. Наприклад, ЕА або місцевий орган влади можуть надіслати суб'єкту повідомлення-рішення про санацію, якщо виявить, що земля забруднена, за винятком випадків, коли санація може бути проведена добровільно.
В Уельсі регуляторну функцію в екологічній сфері виконує Natural Resources Wales (далі - NRW), яка з 1 квітня 2013 року унормовує питання правозастосування та санкцій відповідно до прийнятих EA. Законом про навколишнє середовище 2021 року було створено нове Управління з охорони навколишнього середовища (Office for Environmental Protection (OEP) (далі - OEP), роль якого полягає в моніторингу імплементації екологічного законодавства (спрямованого в значній мірі на заміну наглядової функції Єврокомісії після виходу Великобританії з ЄС). До повноважень ОЕР віднесено розгляд скарг на органи публічної адміністрації щодо недотримання екологічного законодавства, а також забезпечення нагляду за додержанням екологічного законодавства, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру.
Крім того, у Великобританії існує значна кількість неурядових природоохоронних організації (зокрема ClientEarth, Greenpeace and Friends of the Earth), які мають особливий вплив на екологічну політику. Громадські організації та місцеві групи активістів, частіш за все у судовому порядку, намагаються оскаржити протиправні або шкідливі для навколишнього середовища рішення органів державної влади та ініціативи великих компаній.
Сьогодні, коли Великобританія більше не перебуває під наглядовою юрисдикцією Європейської комісії та Європейського суду можливо саме неурядові організації можуть виконувати функцію контролю за діями уряду та стояти на сторожі забезпечення вироблених стандартів охорони навколишнього середовища.
Варто також підкреслити, що прийнятий законодавцем після виходу Великобританії з ЄС Закон про навколишнє середовище 2021 року містить певні новели, спрямовані на реформування цієї галузі та захист навколишнього середовища в цілому.
Зокрема уряд Великобританії має намір удосконалити підходи щодо екологічних дозволів в Англії, крім того планує змінити умови отримання та відкликання ліцензій. Уряд підвищить мінімальний стандарт енергоефективності для нежитлового фонду до 2027 року. Крім того, уряд зобов'язався припинити вугільну генерацію до 2025 року та ввести ліміти викидів CO2 на енергоблоках, що виробляють електроенергію. Також заплановано прискорити введення заборони щодо продажу нових звичайних бензинових і дизельних автомобільних двигунів з 2030 року та забезпечити контроль за новими транспортними засобами (особливо вантажними) щодо підтримки нульового рівня викидів з 2040 року. Разом з тим у березні 2021 року уряд Великобританії розпочав консультації з питань обов'язкового оприлюднення фінансової інформації публічних компаній та великих приватних компаній, пов'язаної з кліматом.
У цей же час урядом було проведено консультації з питань притягнення до відповідальності виробника за упаковку. Ключовим елементом вказаного є вимога до виробників покривати повні чисті витрати на відновлення побутової та споживчої упаковки. Пропозиції також включають заходи, спрямовані на заохочення підприємств до проектування вторинної переробки пакувальної продукції. Уряд прагне, щоб реформована система повноцінно запрацювала у 2023 році.
Цікавим є те, що хоча Великобританія історично вела шлях розвитку міжнародних прав людини та екологічного права, на думку британських експертів, вона відстає, коли мова йде про право на здорове природнє середовище. Фахівці вказують, що права, викладені в Конвенції про права людини, включені у національне законодавство Великобританії через Закон про права людини 1998 року.
Після міжнародного визнання права на здорове природнє середовище, уряд Великобританії проголосував за резолюцію A/76/L.75. Проте зроблено це із застереженням, що воно не є юридично обов'язковим і що Великобританія вважає право на здорове природнє середовище похідним від інших, існуючих прав. Великобританія запевнила, що «наше розуміння полягає в тому, що право на чисте, здорове та стійке довкілля випливає з існуючого міжнародного закону про економічні та соціальні права» [6]. На думку окремих дослідників, існує чітке право людини на чисте, здорове і стійке природнє середовище, так само існує відповідний обов'язок держави забезпечувати це право для своїх громадян. Якщо право громадян щодо здорового навколишнього середовища походить від інших існуючих прав (наприклад, права на достатній рівень життя), це унеможливлює вимогу захисту цього права від свого уряду [7]. На думку фахівців, це є частиною моделі опору уряду Великобританії міжнародно-правовим інноваціям у сфері прав людини. Прикладом наведеного може бути, нещодавні консультації щодо реформи Закону про права людини, де уряд заявив про свою незгоду з доктриною «живого інструменту», згідно з якою Європейський суд з прав людини у Страсбурзі розширив визначення прав для охоплення нових сфер, таких як природнє середовище [8]. Головний аргумент уряду проти такого роду правової еволюції полягає в тому, що він повинен бути об'єктом демократичного нагляду і згоди. Проте, хоча інші країни вирішили застосувати цей демократичний процес, Великобританія цього не зробила. Понад 100 країн вже юридично визнали право на здорове природнє середовище у своєму національному законодавстві та/або своїх національних конституціях, але Великобританія не входить до їх числа.
Проте на думку експертів є два шляхи розвитку подій.
Перший - уряд пропонує зміни до національного законодавства з прав людини. Зміни, запропоновані в Біллі про права [9] - включаючи скасування Закону про права людини - ризикують послабити важливі екологічні права. Набагато кращим підходом було б запровадження нового Закону про екологічні права, який «вбудовує» право на здорове природнє середовище в існуючу систему прав людини [7].
Другий - уряд має внести зміни до законопроекту про вирівнювання та регенерацію, щоб:
Доповнити Закон резолюцією A/76/L.75, яка визнає здорове природнє середовище правом людини.
Розробити «Levelling Up Mission», щоб гарантувати кожному право на здорове природнє середовище.
Зобов'язати органи державної влади забезпечити доступ кожного до природних ресурсів, як пропонується в поправці NC45 [10]. Підсумовуючи наведене варто вказати, що ООН поставила знаменну перевагу у визнанні права на природу шляхом визнання права на здорове природнє середовище. Безумовно це важливий юридичний чинник для відновлення природи заради неї самої. Уряду Великобританії доцільно визнати нову резолюцію та вживши заходів щодо внутрішньої імплементації. Ці кроки не просто визнають право на здорове природнє середовище, а встановлять ціль та створять передумови для його реалізації. Вони дадуть підстави позиціонувати Великобританію, як одну з прогресивних країн, які вжили заходів для того, щоб кожен міг реалізувати право на здорове природнє середовище.
Більше того наявний прогрес на національному рівні матиме серйозні наслідки на міжнародному рівні, тому вказане дає шанс Великобританії та всім державам-членам Ради Європи не тільки вжити заходів проти деградації навколишнього середовища в Європі, але й допомогти сформувати таке право як нову міжнародно-правову норму.
Список літератури
1. Boyd, D., Chapter 2: The Right to a Healthy and Sustainable Environment in Aguila, Y. and Vinuales, J.E., 2019. A Global Pact for the Environment-Legal Foundations. University of Cambridge. URL: https://globalpactenvironment. org/uploads/Aguila-Vinuales-A-Global-Pact-for-the-Environment-Cambridge-Report-March-2019.pdf
2. Report of the Special Rapporteur on the issue of human rights obligations relating to the enjoyment of a safe, clean, healthy and sustainable environment, 19 July 2018. URL: https://www.ohchr.org/en/special-procedures/sr-environment
3. ECHR, Oneryildiz v. Turkey, Application № 48939/99, judgement of November 30th, 2004.
4. ECHR, Lopez Ostra v. Spain, Application № 16798/90, judgement of December 9th, 1994.
5. Environment Act 2021. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2021/30/contents/enacted.
6. Explanation of vote on resolution on the right to a clean, healthy and sustainable environment. URL: https://www.gov.uk/government/speeches/explanation-of-vote-on-resolution-on-the-right-to-a-clean-healthy-and-sus- tainable-environment
7. UK Government must use the opportunity of the Levelling Up and Regeneration Bill to embed the right to a healthy environment in domestic law. URL: https://www.wcl.org.uk/uk-government-must-embed-right-to-a-healthy- environment-in-domestic-law.asp
8. Human Rights Act Reform: A Modern Bill of Rights - consultation. URL: https://www.gov.uk/government/ consultations/human-rights-act-reform-a-modern-bill-of-rights/human-rights-act-reform-a-modern-bill-of-rights- consultation
9. Bill of Rights Bill. URL: https://publications.parliament.uk/pa/bills/cbill/58-03/0117/220117.pdf
10. Levelling-up and Regeneration Bill (Amendment Paper). URL: https://publications.parliament.uk/pa/bills/cbill/58- 03/0006/amend/levelling_rm_pbc_0722.pdf
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття, сутність і система принципів правосуддя, їх характеристика. Єдиний для всіх суд як гарантія рівності всіх громадян перед законом і судом. Принципи судочинства, що забезпечують захист основних конституційних прав і свобод людини і громадянина.
контрольная работа [35,2 K], добавлен 10.11.2010Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки.
реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009Утвердження інституту омбудсмана у світі та в Україні. Механізм імплементації новітніх міжнародних стандартів з прав людини в Україні. Конвенція про захист прав людини та основних свобод для України: європейська мрія чи реальний захист прав людини?
курсовая работа [48,3 K], добавлен 13.04.2008Рух за самоврядування відбувається в Шотландії і Уельсі. Прибережні острови і острів Мен у складі Великобританії. Регіоналізм і місцеве управління у Великобританії. Форми контролю центральної влади за місцевим самоврядуванням. Акт про місцеве управління.
реферат [10,1 K], добавлен 03.02.2009Життя як одне з основних та невід’ємних прав людини. Злочини проти життя людини: загальна характеристика та види. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів проти життя. Досвід кримінально-правового регулювання позбавлення людини життя за її згодою.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 05.01.2014Права і свободи людини в міжнародно-правовому аспекті. Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Система національних засобів захисту прав людини. Забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.
реферат [45,9 K], добавлен 29.10.2010Право дитини на вільне висловлення своє ї думки та отримання інформації. Статус, права, функції та повноваження омбудсманів у справах дітей. Функції та принципи міжнародного права захисту прав людини та основних свобод. Права і обов'язки батьків і дітей.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 15.04.2015Право на соціальний захист (соціальне забезпечення) як природне право особистості. Механізм захисту права на соціальне забезпечення Європейським судом з прав людини. Значення рішень Європейського суду в системі захисту права на соціальне забезпечення.
статья [20,6 K], добавлен 19.09.2017Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Стандарти здійснення судочинства в рамках окремої правової системи. Можливості людини в сфері захисту своїх прав та гарантії їх забезпечення. Вибудовування системи норм цивільного процесу в Україні.
статья [42,8 K], добавлен 11.08.2017Мета, цілі та завдання управління природокористуванням, його особливість. Загальнодержавні та місцеві органи державного управління в галузі охорони природного середовища. Види органів державного управління за характером, напрямами роботи, повноваженнями.
реферат [11,1 K], добавлен 23.01.2009Історико-правовий аспект розвитку юрисдикції судових інститутів України за спеціалізацією. Міжнародний досвід спеціалізації органів правосуддя (на прикладі Великобританії, Німеччини, США, Росії) та його роль у розбудові спеціалізованих судів України.
диссертация [197,9 K], добавлен 17.05.2011Особливості судового захисту інформаційних прав і свобод людини, недоторканість приватного життя людини. Сучасний стан захищеності національних інтересів держави. Відображення інформаційних прав і свобод людини, їх судовий захист в Конституції Литви.
статья [33,6 K], добавлен 17.08.2017Характеристика родового і видового об’єктів злочинів. Особливості основних, кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складів злочинів проти правосуддя, які пов’язані з обмеженням права особи на захист. Ознаки об’єкту та об’єктивної сторонни злочину.
автореферат [39,8 K], добавлен 23.03.2019Співвідношення понять "людина", "особистість", "громадянин". Класифікація прав людини та громадянина. Структура конституційно-правового механізму забезпечення реалізації прав людини. Проблеми захисту прав і свобод в Україні на сучасному етапі розвитку.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 06.09.2016Загальна характеристика та зміст основних засад судочинства в Україні, здійснення правосуддя виключно судом. Незалежність суддів, колегіальність та одноособовість розгляду справ, рівність усіх учасників судового процесу, забезпечення права на захист.
реферат [30,2 K], добавлен 17.05.2010Права та обов'язки батьків і дітей. Право дитини на вільне висловлення своєї думки та отримання інформації. Статус, права, функції та повноваження омбудсманів у справах дітей. Функції та принципи міжнародного права захисту прав людини та основних свобод.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 19.03.2011Злочини проти життя та здоров’я особи. Принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини. Реформування кримінального законодавства. Правовий аналіз гарантій правової охорони права людини на життя.
реферат [16,2 K], добавлен 02.04.2011Функція ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина як основна функція держави. Специфіка судового захисту виборчих прав. Судовий захист прав і свобод людини як один із способів реалізації особою права на ефективний державний захист своїх прав.
научная работа [34,6 K], добавлен 10.10.2012Закріплення права громадян на правосуддя згідно положень Конституції України. Порядок висування обвинувачень, проведення досудового слідства і виконання судових дій. Аналіз реалізації права обвинуваченого на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
статья [32,6 K], добавлен 20.08.2013Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні. Українське законодавство про права, свободи, законні інтереси та обов’язки людини і громадянина. Міжнародний захист прав людини. Органи внутрішніх справ і захист прав людини.
магистерская работа [108,6 K], добавлен 04.12.2007
