Матеріали кримінальної справи єпископа підпільної Української Греко-Католицької Церкви Григорія Балагурака

Запитання. Гірняк знав вас як нелегального єпископа?

Відповідь. Так, знав. В 1945 р. або 1946 р. Гірняк звертався до мене як нелегального єпис- копа Стан. єпархії Гр. кат. церкви із проханням відмінити йому частину призначених кожному священику пощоденних молитов у зв'язку із занятістю його на роботі. Прохання Гірняка я за - довільнив. Про те, що я отримав єпископські права Гірняк знав, очевидно, від колишнього рек - тора духовної семінарії Бойчука, від якого я і отримав ці права. Крім того, 7 січня 1949 р. я по запрошенню Гірняка був на його іменинах, куди був також запрошений колишній помічник настоятеля Станіславського собору Надрага (арештований). Надрага тоді звернувся до мене із запрошенням розвернути роботу по прийому назад в греко -кат. віру священиків у свій час прийнявших православ'я і тим самим формально порвавших з греко -католицизмом, але в душі залишилися греко-католиками. Роботу цю, як пропонував Надрага вартує почати з Богородчан - ського району, де за словами Надраги у нього вже підготовлений грунт. Серед числа священиків, які виявили бажання зірвати з православ'ям і знову повернутися до Греко -кат. Церкви Надрага назвав: декана Богородчанського деканату Кисілевського Зіновія і священика с. Ляхівці Волощука (імені, по-батькові не знаю). Як говорив Надрага, у Богороданському районі багато священиків намагаються розірвати з Російською православною церквою і знову перейти в греко-католицьку церкву. У зв'язку з цим Надрага пропонував виїхати в Богородчанський район мені особисто або направити туди досвідченого священика, який залишився вірним гре - ко-кат. Церкві і накінець просив надати йому єпископські права в частині прийому священиків в ГКЦ і що він сам проведе цю роботу в Богородчанському районі. Надразі я тоді єпископських прав не дав і заборонив займатися цією діяльністю, оскільки з одного боку боявся репресій зі сторони органів радянської влади, а з іншої - просто не вірив священикам, які один раз уже зрадили свою віру. У цій нашій бесіді приймав участь Гірняк, який підтримав мою думку і висловив страх підпасти під репресії. Більше про Гірняка нічого не знаю24.

Запитання. А що вам відомо про Кисілевського і про Волощука?

Відповідь. Крім того, що я сказав вище про Кисілевського і Волощука я більше нічого не знаю. Волощука я ніколи не зустрічав, а Кисілевського один раз бачив ще в 1940 або 1941 р. Близько з ним не знайомий.

Допит закінчено в 16 45 хв.

Протокол допиту з моїх слів записаний правильно і мною прочитаний. Допросив начальник відділу слідчий МГБ УССР підполковник Олійник ДАІФО. Ф. Р-2157. Оп. 1. Спр. 7498 П (По звинуваченню Балагурака Володимира Ілліча, Бахталовсь- кого Романа Даниловича, Совяка Ярослава Михайловича : в 3 т.). Т. 1. Арк. 84.. Протокол допиту звинуваченого Балагурака Володимира Ілліча від 1 грудня 1949 р., м. Київ.

Допит розпочато в 14 год.50

Запитання. Уточніть що Ви знаєте про Совяка.

Відповідь. Як я зазначав на попередніх допитах, Совяка у своєму житті я зустрічав тільки один раз і знав його дуже мало. Зі слів ієромонаха Стан. монастиря редемптористів Зуба, який познайомив мене зі Совяком і самого Совяка, мені лише відомо, що він в минулому був секретарем або канцлером колишнього єпископа львівського Бучка Івана. На вигляд Совяку 3435 років, середнього росту, був з невеликою чорною бородою. Одягнутий в чорну свяще - ничу рясу, зверху пальто також чорного кольору і темна шапка. Кидалося у вічі, що весь одяг на Совяку був повністю новий і акуратно підходив по фігурі. Сам Совяк виглядав інте- лігентною людиною, видно було, що він тривалий час був серед вищого духовенства. Пізніше, коли я був у Гошівському монастирі василіян хтось із священиків-монахів цього монастиря в приватній бесіді казав мені, що про священика Совяка ходять нехороші слухи щодо його особистої поведінки у побуті. Але деталями я не цікавився і зараз не пам'ятаю про які саме проступки йшла мова. Тоді ж я дізнався, що Совяк служить священиком у якомусь селі в Долинському районі Стан. області неподалік від Гошівського монастиря. Більше нічого про Совяка як людину і священика я не знаю, крім того, що він не прийняв православ'я.

Запитання. Розкажіть детально, де і у зв'язку з чим Ви зустрілися зі Совяком?

Відповідь. 1945 р. органами рад. влади було арештоване деяке вище духовенство греко - кат. Церкви: митрополит Сліпий, протоігумен ордену Василіян Градюк, єпископ Хомишин та ін. У зв'язку з цим серед греко-кат. духовенства розгорнулася робота по збору засобів для допомо - ги арештованим. Керував цією роботою колишній канцлер львівського єпископа Котів. По Стан. єпархії нами було зібрано 10 тисяч рублів. При чому із зібраних грошей приблизно 7 охо - ронялося у мене, а інші - в монастирі редемптористів Там само. Арк. 87.. запросив Совяка в свою кімнату, де тоді була одночасно і столова монастиря. Ми з Совяком присіли за стіл і коротко поспілкувалися. Після того я висунув із писемного столу близько семи тисяч грошей і в присутності Совяка перерахував їх і вручив їх. Бесіда і передача грошей тривала приблизно півгодини, після чого він пішов і я його більше не бачив. Розписки про отримання грошей я від нього не брав, оскільки рахував що ці гроші плануються на високі цілі і ніхто ними зловживати не буде.

Допит закінчено в 16 год. 30 хв.

Протокол допиту з моїх слів записаний правильно і мною прочитаний. Допросив началь - ник відділу слідчий МГБ УССР підполковник Олійник Там само. Арк. 88.. Протокол допиту звинуваченого Балагурака Володимира Ілліча від 7 грудня 1949 р., м. Київ.

Допит розпочато в 13 40.

Запитання. Ви точно пам'ятаєте, що Совяка до Вас привів саме Зуб?

Відповідь. Так, я пам'ятаю, що Совяка привів до мене з монастиря і познайомив мене з ним саме ієромонах, редемпторист Зуб і ніхто інший. Більше того, приблизно за тиждень перед моїм знайомством із Совяком при зустрічі з ієромонахом Зубом я запитав останнього - чи знає він через кого можна передати гроші в м. Львів Котіву. Зуб повідомив, що у них нещодавно був львівський священик Совяк і що він невдовзі знову буде в м. Станіславі і забере для передачі Котіву гроші зібрані нами у фонд надання допомоги арештованим органами Радянської армії вищим чинам Греко-кат. Церкви. Тоді ж він коротко розповів мені усе що йому було відомо про Совяка і про що я вже розказав на попередніх допитах.

Запитання. Значить, Совяк не був випадковою особою через яку ви передавали гроші?

Відповідь. З того, що мені повідомляв Зуб я зрозумів, що Совяк свідомо приїжджав за грішми і був особою уповноваженою Котіва.

Протокол допиту з моїх слів записаний правильно і мною прочитаний. Допросив на - чальник відділу слідчий МГБ УССР підполковник Олійник28.

Размещено на Allbest.ru