Регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів: застосування міжнародних стандартів для розвитку законодавства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса»

Регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів: застосування міжнародних стандартів для розвитку законодавства України

Мартиненко Наталія Василівна,

доктор філософії з публічного управління та адміністрування, науковий співробітник відділу міжнародного співробітництва та роботи з іноземцями



Анотація

Метою статті є дослідження міжнародних стандартів регулювання пенсійних накопичень і нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів на предмет вироблення пропозицій для України.

Методологія дослідження. У процесі підготовки статті використано методи: аналізу, порівняння й узагальнення результатів дослідження.

Наукова новизна визначається наданими пропозиціями для опрацювання ефективного законодавства у сфері регулювання пенсійних накопичень та здійснення нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів з урахуванням міжнародно-правових стандартів, закріплених у документі «Принципи нагляду IOPSза приватними пенсійними фондами» (англ. TheIOPSPrinciplesofPrivatePensionSupervision). Незважаючи на свою формальну необов'язковість, данийакт з урахуванням його значення в системі регулювання глобального фінансового ринку повинен бути імплементований у національну правову систему.

Висновки. Необхідно запроваджувати європейські правила щодо регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів. За наслідками проведеного дослідження запропоновано звернути увагу на назву регулятора, яка повинна відповідати сфері державного управління; визначити на законодавчому рівні мету та принципи діяльності, гарантії здійснення повноважень НКЦПФР; удосконалити завдання та повноваження НКЦПФР щодо нагляду за суб'єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення; означити на законодавчому рівні науково-методичне та інформаційне забезпечення НКЦПФР; розглянути можливість законодавчого закріплення основних засад та порядку викриття порушень та проведення розслідувань посадовими особами НКЦПФР в разі наявності обґрунтованої підозри щодо вчинених фізичними або юридичними особами порушень законодавства про систему накопичувального пенсійного забезпечення; запровадити охорону особистих та майнових прав працівників; деталізувати на законодавчому рівні особливості фінансування та матеріально-технічне забезпечення регулятора.

При опрацюванні законодавчих актів щодо посилення регуляторної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) з метою уникнення виникнення корупційних ризиків, слід враховувати те, що розширення дискреційних повноважень НКЦПФР не повинно створювати умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їй повноваженнями. Необхідно деталізувати відносини НКЦПФР з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації та громадськими організаціями.

Нагальною є потреба у вдосконаленні законодавчих норм щодо міжнародного співробітництва НКЦПФР та закріпленні на законодавчому рівні порядку здійснення обміну інформацією, що містить банківську таємницю та персональні данні, а також забезпечення збереження інформації, отриманої в рамках міжнародного співробітництва.

Підвищення інституціальної спроможності регулятора ринку відповідно до міжнародних стандартів призведе до забезпечення ефективного захисту учасників пенсійної системи та попередження зловживань із грошима інвесторів. Врахування недоліків та заповнення прогалин в існуючій системі нагляду є дуже важливим елементом пенсійної реформи, адже мова йде про кошти та довіру мільйонів громадян.

Ключові слова: міжнародні стандарти, пенсійні накопичення, фінансовий ринок, ризик-орієнтований підхід, накопичувальне пенсійне забезпечення, недержавні пенсійні фонди.



Abstract

правовий законодавство пенсійний фонд

Martynenko Nataliia V.,

Doctor of Philosophy in Public Administration, researcher at the Department of International Cooperation and Work with Foreigners of the National Scientific Center «Hon. Prof. M.S. Bocarius

Forensic Science Institute»

Regulation of pension savings and supervision of the activities of non-state pension funds: application of international standards for the development of Ukrainian legislation

The purpose of the article is to study international standards for the regulation of pension savings and supervision over the activities of non-state pension funds in order to develop proposals for Ukraine.

The scientific novelty is determined by the proposals provided for the development of effective legislation in the field of regulation of pension savings and supervision of the activities of non-state pension funds, taking into account the international legal standards enshrined in the document The IOPS Princip Supervision. Despite its formal non-mandatory nature, given its importance in the global market regulation system, this act should be implemented in the national legal system.

Research methodology. In the process of preparing the article, the following methods were used: analysis, comparison and generalization of research results.

Conclusions. It is necessary to introduce European rules to regulate pension savings and supervise the activities of non-state pension funds. According to the results of the study, it was proposed to pay attention to the name of the regulator, which should correspond to the sphere of public administration; determine at the legislative level the goals and principles of activity, guarantees for the exercise of the powers of the National Securities and Stock Market Commission; improve the tasks and powers of the NSSMC for supervision over the subjects of the funded pension provision system; designate at the legislative level the scientific, methodological and information support of the NSSMC; consider the possibility of legislative consolidation of the basic principles and procedure for exposing violations and conducting investigations by officials of the NSSMC in the presence of a reasonable suspicion of violations of the legislation on the system of funded pension provision committed by individuals or legal entities; introduce protection of personal and property rights of employees; detail at the legislative level the features of financing and logistics of the regulator.

When developing legislative acts to strengthen the regulatory capacity of the NSSMC in order to avoid the emergence of corruption risks, it should be taken into account that the expansion of the discretionary powers of the NSSMC should not create conditions for the emergence of a conflict of interest and opportunities for abuse of the powers granted to it. It is necessary to detail the relations of the NSSMC with the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, local governments, the media and public organizations.

There is an urgent need to improve the legislative norms on international cooperation of the NSSMC and fix at the legislative level the procedure for exchanging information containing banking secrecy and personal data, as well as ensuring the preservation of information received in the framework of international cooperation.

Increasing the institutional capacity of the market regulator in accordance with international standards will lead to effective protection of participants in the pension system and prevention of abuse of investors' money. Taking into account the shortcomings and filling in the gaps in the existing system of supervision is a very important element of the pension reform, because we are talking about the funds and the trust of millions of citizens.

Key words: international standards, pension savings, financial market, risk-based approach, funded pension provision, non-state pension funds.



Основна частина

Постановка проблеми. Після обрання Україною європейського вектора розвитку перед державою постало завдання імплементації в національне законодавство норм і стандартів Європейського Союзу. Одним із кроків на шляху адаптації законодавства України до європейських стандартів стало прийняття 16 вересня 2014 р. Закону України №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» [1].

Виконавчий комітет Міжнародної організації органів пенсійного нагляду (англ. InternationalOrganisationofPensionSupervisors, IOPS) на засіданні, яке відбулось 19 червня 2017 р., схвалив заявку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) на вступ до організації. НКЦПФР отримала статус Членства в управлінні [2].

5 червня 2018 р. на щорічних зборах Міжнародної організації органів пенсійного нагляду (далі - IOPS) було розглянуто підготовлену українськими регуляторами - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) та НКЦПФР - самооцінку відповідності стандартам IOPSіснуючої системи нагляду у сфері недержавного пенсійного забезпечення [3].

Оцінка проводилася в рамках впровадження другого та реформування третього рівнів системи пенсійного забезпечення та враховувала як законодавче поле, так і операційні процеси. В цілому рівень впровадження українськими регуляторами міжнародних стандартів IOPSвизначений як «частково впроваджено». Найгірша ситуація - в питаннях достатності ресурсів, впровадженні ризик-орієнтованого підходу та пропорційності доступних заходів впливу існуючим ризикам.

Із часом Україні доведеться запроваджувати загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення та переходити до повноцінного функціонування збалансованої трирівневої пенсійної системи, яка є більш стійкою до довготривалих викликів. Це дасть можливість громадянам України отримувати після досягнення пенсійного віку додаткові пенсійні виплати за рахунок внесків до накопичувальної пенсійної системи, а також дозволить залучити потужний внутрішній довгостроковий інвестиційний ресурс в національну економіку.

Запуску другого рівня пенсійної системи обов'язково повинні передувати зміни законодавства про фінансові ринки щодо наближення регулювання, контролю та нагляду до міжнародних стандартів. Без чіткої та актуальної законодавчої бази завдання щодо становлення ліквідних, надійних та прозорих національних ринків капіталу значно ускладнюються. Є нагальною потреба в дослідженні міжнародних стандартів регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів з метою вироблення пропозицій для України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує значну увагу вітчизняних дослідників до проблематики регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів в Україні. Це, зокрема, наукові розвідки таких науковців, як: С. Теслюк [4], Я. Шимко [5], О. Коваль, Т. Бурлай, О. Пищуліна [6], І. Чугунов, О. Насібова [7], Р. Підлипна [8] та ін.

Так, розробленню та вдосконаленню теоретичних та прикладних положень та рекомендацій щодо підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами НПФ України в умовах соціальної, політичної та економічної нестабільності присвячено дисертаційне дослідження С. Теслюк [4]. Оцінку ролі фінансового регулювання у розвитку недержавних пенсійних фондів проведено у дисертаційному дослідженні Я. Шимка [5, с. 115-132]. О. Коваль проаналізовано вплив фінансово-економічних ризиків на накопичувальні пенсійні системи [6, с. 361-377]. Т. Бурлай досліджено сучасні загальноєвропейські підходи до проведення пенсійних реформ, надано загальні характеристики пенсійних реформ Євросою - зу, що реалізуються протягом останніх двох десятиріч [6, с. 96-122]. Питання ставлення громадян до запропонованих реформ та рівень поінформованості про пенсійну реформу висвітлено О. Пищуліною [6, с. 388-408]. І. Чугуновим та О. Насібовою досліджувалися загальносвітові тенденції розвитку системи фінансового забезпечення пенсійного захисту населення [7, с. 162-198]. Р. Підлипна присвятила дослідження обґрунтуванню та інструментальному моделюванню інституційного регулювання недержавних пенсійних систем України в сучасних соціально-економічних умовах [8, с. 41-48]. Відомим економістом охарактеризовано особливості накопичення та використання пенсійних активів недержавних пенсійних фондів, механізми захисту капіталів зі сторони державних інституцій та доведено, що інституційне регулювання схем недержавного пенсійного забезпечення та узгодження використання відповідного інструментарію та контролю з функціями ризик-менеджменту сприяє кращому захисту інтересів учасників пенсійних програм.

В цілому роботи, присвячені вивченню питань регламентування ринку накопичувального пенсійного забезпечення України, мало представлені в науковій літературі. Існує потреба в системному науковому підході до визначення особливостей регулювання, контролю та нагляду на пенсійному секторі фінансового ринку України на основі міжнародних стандартів регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів.

Мета статті. Дослідження міжнародних стандартів регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів на предмет вироблення пропозицій для України.

Виклад основного матеріалу. Міжнародні стандарти у сфері пенсійних накопичень та нагляду за недержавними пенсійними фондами розробляє Міжнародна організація органів пенсійного нагляду, яка є незалежним міжнародним органом, що представляє тих, хто бере участь у спостереженні за приватними пенсійними системами. Наразі у складі IOPS90членів та спостерігачів, які представляють наглядові органи з 79 юрисдикцій та територій по всьому світові, що охоплюють всі рівні економічного розвитку та об'єднують всі типи пенсійних або наглядових систем.

IOPSстворена в липні 2004 р. за ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку (англ. OrganisationforEconomicCo-operationandDevelopment, OECD) та Міжнародної мережі органів з регулювання та нагляду у сфері пенсійного забезпечення (англ. InternationalNetworkofPensionRegulatorsandSupervisors, INPRS) [9].

IOPSтісно співпрацює з іншими міжнародними організаціями, які беруть участь у розробці політики пенсійного нагляду, в тому числі OECD, Світовим банком (англ. WorldBank), Міжнародною асоціацією соціального забезпечення (англ. InternationalSocialSecurityAssociation, ISSA), Міжнародною асоціацією страхових наглядів (англ. International Association of Insurance Supervisors, IAIS), Міжнародним Валютним Фондом (англ. International Monetary Fund, IMF).

ОсновнаметаIOPS - підвищити якість таефективність наглядузаприватними пенсійними системамивусьомусвіті, тимсамимзбільшивши їх розвитоктаефективність, атакожзабезпечившинадійне джерелопенсійного доходувмаксимальноможливій кількості країн.

Задачею IOPSє узагальнення найкращої наглядової практики у сфері приватних пенсійних накопичень та вироблення рекомендацій з метою запобігання негативним наслідкам у зазначеному секторі фінансового ринку, а також поліпшення якості нагляду за недержавними пенсійними фондами.

Для реалізації цієї задачі IOPSрозробляє та приймає документи, що є зводами рекомендацій, призначених для пенсійних наг - лядових органів національних юрисдикцій. Визначальними стали «Принципи нагляду IOPSза приватними пенсійними фондами» (англ. TheIOPSPrinciplesofPrivatePensionSupervision) [10] (далі - Принципи IOPS), що були затверджені в 2006 р. та частково змінені в 2010 р.

Також у 2010 р. була прийнята «Методологія для принципів нагляду IOPSза приватними пенсійними фондами» (англ. MethodologyforIOPSPrinciplesofPrivatePensionSupervision) [11] (далі - Методологія), що містить докладний опис критеріїв дотримання Принципів IOPS.

Запроваджений у 2010 р. набір інструментів IOPSдля нагляду за пенсійним забезпеченням з урахуванням ризиків (RBS) являє собою 5-модульну структуру для органів пенсійного нагляду та спрямований на виявлення потенційних ризиків, на які наражаються пенсійні фонди, та оцінку наявних фінансових та операційних факторів для зниження цих ризиків [12].

Інструментарій IOPSпризначений для надання допомоги членам IOPSу впровадженні системи оцінки ризиків. Структура з 5 модулів являє собою практичне керівництво та включає вичерпні тематичні дослідження, щоб проілюструвати, як наглядові органи подолали проблеми, властиві впровадженню концепцій та методів нагляду на основі ризиків.

Модуль 0: Введення в нагляд на основі ризиків: пояснення щодо застосування підходу.

Модуль1: Підготовка до ризик-орієн - тованого нагляду: підготовка законодавчої бази, наглядова готовність та галузеві навички.

Модуль2: Кількісні інструменти оцінки ризику: кількісні інструменти для вимірювання ризику в пенсійних фондах з визначеними виплатами (DB) та пенсійних фондах з визначеними внесками (DC), а також правила їх інтеграції в загальну оцінку ризиків.

Модуль 3: Виявлення ризиків: акцент на ризики окремих організацій, фактори та індикатори, а також системні ризики.

Модуль 4: Засоби зниження ризику та оцінка ризиків: оцінка ризику на чистій основі, зважування ризику, скорингові моделі та узгодженість оцінок.

Модуль5: Наглядові заходи: матриця наглядових заходів, інформування про ризики, оцінки та ескалація наглядового реагування [13].

Відповідно до Принципів IOPSмета нагляду за приватними пенсіями полягає в захисті інтересів членів та бенефіціарів шляхом забезпечення фінансової стабільності, безпеки та ефективного управління пенсійними фондами. Нагляд за пенсіями включає в себе нагляд за пенсійними установами, а також примушення до суворого дотримання приписів, що стосуються структури та управління пенсійними фондами з метою стимулювання ефективного функціонування пенсійного сектора. Досягнення стабільності в середині пенсійного сектора є суттєвим для забезпечення стабільності фінансової системи в цілому (оскільки інвестиції, зроблені пенсійними фондами, суттєво впливають на реальну економіку багатьох країн). Нагляд за приватними пенсіями повинен враховувати фінансові інновації.

Пенсійне забезпечення є питанням фундаментальної економічної та соціальної значущості. Ефективний нагляд за пенсіями та установами, що надають пенсійні послуги та пенсійні продукти, потрібний для отримання ступеня захисту, необхідного для підтримки заощаджень, керованих приватними непрофесійними споживачами, а також для адаптації пенсій до ринкових ризиків.

Ризики, пов'язані з пенсійними накопиченнями як фінансовими продуктами, виникають внаслідок їх особливих характеристик, а саме:

- довгостроковий характер відповідного контракту та подальша вимога щодо стимулювання або навіть примушення подолати індивідуальну «короткозорість» до довгострокових заощаджень;

- охоплення широких соціально-економічних верств населення (особливо там, де застосовуються стимули або примус);

- низька схильність до ризику членів та бенефіціарів пенсійних фондів, які орієнтуються скоріше на прожитковий мінімум, ніж на дискреційні заощадження;

- складність продуктів, що включають в себе податкові питання, припущення про майбутній дохід та тривалість життя, оцінку активів та пасивів тощо, - складні питання, що виходять за рамки фінансової грамотності більшості інвесторів та призводять до асиметричної інформації між пенсійними постачальниками, фінансовими посередниками і споживачами;

- часом обмежена конкуренція та вибір, при цьому рішення часто приймаються колективно роботодавцями та/або профспілками;

- потенційний вплив на фінансовий ринок та економічну стабільність з урахуванням їх значного та все зростаючого зв'язку з фінансовими ринками та ВВП країн;

- не тільки фінансова, а й соціальна роль, яка стає все більш вагомою, оскільки у зв'язку з реформами в багатьох країнах все більше зростає роль приватних пенсій (за допомогою податкових пільг та задоволення інших суспільних інтересів), адже старіння населення в деяких випадках робить соціальне забезпечення постійно зростаючим навантаженням на державні ресурси, що змушує зменшувати державні пенсії;

- швидкі темпи фінансових інновацій, завдяки чому з'являються нові, непротестовані фінансові продукти;

- підвищена складність та витонченість фінансових злочинів.

Хоча пенсійний нагляд має багато унікальних аспектів, IOPSвизнає, що багато пенсійних наглядових органів працюють в інтегрованих структурах фінансового нагляду, саме тому важливо, щоб ці принципи відповідали міжнародним принципам, які можуть застосовуватися до інших установ фінансових послуг.

Принципи IOPS складаються зі вступу, в якому обґрунтовується необхідність вироблення основних принципів нагляду за приватними пенсіями. В основній частині Принципів IOPS детально описується кожен із десяти принципів.

Принцип 1: «Мета» визначає цілі органів пенсійного нагляду в національних юрисдикціях, що повинні бути закріплені в законі.

Основні стратегічні цілі органів пенсійного нагляду повинні бути чітко визначені та публічно встановлені. Вони повинні: акцентуватися на захисті інтересів членів та бенефіціарів пенсійних фондів; бути спрямовані на стабільність та безпеку пенсійних фондів та планів; забезпечувати стійкість пенсійної системи в цілому, сприяти раціональному управлінню та стимулювати виробництво пенсійних продуктів.

Завдання органів пенсійного нагляду повинні бути чітко визначені, їм повинні бути надані достатні повноваження для досягнення зазначених цілей та визначені обов'язки. Національне законодавство повинно ставити перед органами пенсійного нагляду чітку та недвозначну мету, визначати конкретні обов'язки.

З 01.07.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» [14], відповідно до умов якого НКЦПФР перейшли повноваження Нацкомфінпослуг у частині здійснення державного регулювання та контролю у системі накопичувального пенсійного забезпечення.

Указом Президента України від 23 листопада 2011 р. №1063/2011 було затверджено Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку [15], зміни до якого вносились у 2015 та 2020 роках виключно щодо збільшення граничної чисельності працівників.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» [16] з 1 липня 2021 р. вступив у силу Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» [17], яким було замінено Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», а також внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [18], назву якого викладено в такій редакції: «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», та низки інших законодавчих актів. Визначені мета та форми державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Нове законодавство суттєво змінило вимоги до учасників ринку та повноваження регулятора - НКЦПФР. Зважаючи на те, що «державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків - здійснення державою в особі Національної комісії з ціннихпаперів та фондового ринку комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринками капіталу, регулювання правил функціонування організованих товарних ринків та провадження клірингової діяльності щодо правочинів, вчинених на таких ринках, а також заходів щодо запобігання та протидії зловживанням та порушенням на ринках капіталу та організованих товарних ринках» [18], слід звернути увагу на назву регулятора, яка повинна відповідати сфері державного управління. Залишається невизначеною мета діяльності НКЦПФР. Необхідно закріпити на законодавчому рівні принципи діяльності НКЦПФР

Існує потреба у перегляді завдань та повноважень НКЦПФР щодо регулювання та нагляду за суб'єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення, окреслених у Положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Принцип2: «Незалежність» встановлює необхідність закріплення і забезпечення дійсної незалежності органу пенсійного нагляду при здійсненні функцій та повноважень як від політичної влади, так і суб'єктів підприємницької діяльності.

Орган пенсійного нагляду повинен формуватися за чіткими процедурами та прозорими механізмами. Орган пенсійного нагляду повинен фінансуватися таким чином, щоб забезпечити незалежність.

НКЦПФР є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. НКЦПФР складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. НКЦПФР здійснює повноваження через центральний апарат та свої територіальні органи [18].

У Законі [18] визначено, що Положення про НКЦПФР та гранична чисельність її працівників затверджуються Президентом України. Штатний розпис НКЦПФР затверджується Головою НКЦПФР за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Структура НКЦПФР затверджується Головою НКЦПФР в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України.

НКЦПФР як колегіальний орган утворюється у складі Голови та шести членів, які призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу. Головою та членом НКЦПФР можуть бути громадяни України, які мають повну вищу (профільну, економічну або юридичну) освіту, досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років упродовж останніх десяти років. Голова та член

НКЦПФР не можуть бути власниками корпоративних прав професійних учасників фондового ринку. Строк повноважень Голови та членів НКЦПФР становить шість років. Одна й та ж особа не може бути Головою та/або членом НКЦПФР більше двох строків підряд.

У Законі [18] окреслено відносини НКЦПФР із правоохоронними органами та іншими державними органами. Але існує потреба у деталізації відносин НКЦПФР з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації та громадськими організаціями. Слід закріпити на законодавчому рівні гарантії здійснення повноважень НКЦПФР

ПринципЗ: «Достатність ресурсів» встановлює, що органи пенсійного нагляду потребують достатніх фінансових, кадрових, технічних ресурсів, щоб ефективно та самостійно виконувати свої функції.

Орган пенсійного нагляду повинен мати власний бюджет, достатній для проведення ефективного та незалежного нагляду. Орган пенсійного нагляду повинен наймати, навчати та містити достатню кількість фахівців із високим професійним рівнем та знаннями. Голова органу та вище керівництво повинні мати відповідну кваліфікацію, достатню освіту, досвід, здібності та репутацію.

У Законі [18] передбачено, що фінансування НКЦПФР та органів, які нею утворюються відповідно до мети діяльності, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

З метою закріплення та забезпечення дійсної незалежності НКЦПФР, доцільно переглянути та деталізувати на законодавчому рівні її фінансування та матеріально-технічне забезпечення, з урахуванням наступного:

- здійснення фінансування НКЦПФР за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету;

- встановлення Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження державного бюджету обсягу асигнувань з державного бюджету на утримання НКЦПФР, у тому числі розмір видатків на оплату праці її працівників щорічно;

- фінансування витрат на утримання НКЦПФР шляхом перерахування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на її поточні бюджетні рахунки коштів загального фонду державного бюджету відповідно до нормативу перерахувань. Розмір нормативу встановлюється Верховною Радою України під час затвердження державного бюджету на наступний рік;

- плата за надання НКЦПФР адміністративних послуг, внески на регулювання та кошти, що надходять для Комісії в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності НКЦПФР, зокрема, на матеріально-технічне, в тому числі транспортне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази, видання друкованих органів НКЦПФР, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та соціально-побутове забезпечення працівників НКЦПФР.

Необхідно забезпечити достатні матеріальні умови для незалежного виконання членами НКЦПФР, працівниками центрального апарату та територіальних органів НКЦПФР службових обов'язків з урахуванням характеру та інтенсивності роботи, стимулювати досягнення ними високих результатів у службовій діяльності та компенсувати інтелектуальні затрати.

Принцип 4: «Достатність повноважень» закріплює положення, згідно якого органи пенсійного нагляду повинні бути наділені необхідними повноваженнями для проведення розслідувань та застосування заходів примусу для виконання своїх функцій та досягнення цілей для забезпечення виконання вимог учасниками ринку. Здійснення функцій органом пенсійного нагляду має ґрунтуватися на моделі пенсійної системи, за якою встановлено нагляд.

Ефективний нагляд за пенсійними фондами або програмами повинен бути зосереджений на дотриманні законодавства, досягненні фінансової стійкості, наявності мінімального необхідного обсягу капіталу, благополуччі клієнтів фонду, інвестиційній діяльності, належному та сумлінному управлінні, актуарних перевірках, нагляді за керівництвом пенсійних фондів та програм, забезпеченні надання членам інформації в достатньому обсязі.

Органи пенсійного нагляду повинні мати вичерпні повноваження для проведення перевірок та, в разі виявлення порушень, - для застосування заходів примусу. Нормативно-правова база, яка визначає умови, при яких органи пенсійного нагляду мають право втрутитися в діяльність пенсійних фондів, повинна бути досить гнучкою для того, щоб створювати наглядовому органу умови для прийняття превентивних, захисних або каральних заходів.

Орган пенсійного нагляду повинен мати повноваження на проведення повноцінного розслідування в разі, якщо підозрюється або спостерігається наявність проблеми, зобов'язуючи при цьому фонди та інші відповідні сторони, що мають відношення (наприклад, керуючі активами, зберігачі, аудитори) надати доступ до документів та інформації. Необхідні повноваження включають в себе можливість призначати виправні заходи та відновлювальні дії в разі, якщо вказівки органу пенсійного нагляду не виконуються. Серед заходів впливу, які може застосовувати наглядовий орган, виділяються такі: можливість накладення штрафів, введення зовнішнього управління в пенсійний фонд, відкликання ліцензій та передача матеріалів для порушення кримінальної справи.

Застосування заходів впливу органом пенсійного нагляду обумовлюється наявністю ясних та чітко визначених стратегічних наглядових цілей та розумінням того, чи є ця мета застосування заходів превентивною, захисною або репресивною. Наглядовий орган повинен мати послідовну, продуману політику прийняття рішень щодо поєднання інструментів нагляду та здатність адаптувати цей підхід до мінливих обставин.

Потрібні достатні повноваження, щоб наглядовий орган мав можливість для відповідної реакції та примушення до дій.

Органи пенсійного нагляду повинні мати право вживати виняткових заходів, якщо це необхідно, у часи гострих фінансових та економічних труднощів та / або нестабільності.

Отже, існує потреба в посиленні регуляторної спроможності НКЦПФР, розширенні її повноважень та запровадженні належних механізмів реалізації цих повноважень. З метою дотримання принципу «Достатність повноважень» слід розглянути можливість законодавчого закріплення основних засад та порядку викриття порушень та проведення розслідувань посадовими особами НКЦПФР в разі наявності обґрунтованої підозри щодо вчинених фізичними або юридичними особами порушень законодавства про систему накопичувального пенсійного забезпечення.

Доцільно визначити те, що працівники НКЦПФР при виконанні службових обов'язків є представниками державної влади. Їх особисті та майнові права охороняються законом нарівні з працівниками правоохоронних органів. Збитки, завдані знищенням або пошкодженням майна працівнику НКЦПФР або членам його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, відшкодовуються в установленому законом порядку в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з виннихосіб.

Принцип5: «Нагляд, що ґрунтується на оцінці ризиків» закріплює положення, відповідно до якого органи пенсійного нагляду повинні застосовувати підхід, що ґрунтується на оцінці ризиків, тобто здійснювати ризик-орієнтований нагляд. Повинна бути встановлена відповідна методологія оцінки ризиків.

Ризик-орієнтований нагляд пов'язаний з виявленням ризиків та застосуванням адекватних способів їх оцінки. Передбачається, що в національному законодавстві буде закріплено положення про можливість наглядового органу здійснювати тлумачення в оцінці ризиків. Наглядовому органу також будуть надані повноваження, необхідні для застосування підходу, заснованого на оцінці ризику. Ризик-орієнтований підхід передбачає, що персонал наглядового органу буде навчений і матиме відповідну кваліфікацію, що дозволить йому реалізовувати такий підхід. Там, де використовуються інструменти кількісної оцінки ризику, задіяні моделі слід ретельно аналізувати. Пенсійний нагляд повинен прагнути мінімізувати серйозні потенційні ризики для пенсійної системи і діяти на упередження проблем до їх виникнення.

Принцип 6 «Відповідність та послідовність» полягає в тому, що органи пенсійного нагляду повинні гарантувати, що проведення розслідувань та використання примусових заходів пропорційне існуючим ризикам та що застосування цих заходів впливу доцільно.

Заходи впливу повинні бути відповідні величині ризику, порівнюватися з можливими негативними наслідками як для пенсійного фонду, так і для пенсійної системи в цілому. При застосуванні заходів впливу наглядовий орган повинен брати до уваги характер, масштаб, складність та серйозність допущених порушень, а також довгострокову природу пенсійних фондів.

При прийнятті наглядових рішень повинен бути баланс між потенційною вигодою від зазначених дій, витратами та впливом на членів та бенефіціарів пенсійних фондів.

Після виявлення проблеми необхідно дотримуватися послідовної та чітко визначеної «належної правової процедури». Відповідний процес описує систему стримувань та противаг, яку наглядовий орган повинен мати, щоб гарантувати, що з організаціями, відносно яких здійснюється нагляд, поводяться справедливо, послідовно та прозоро.

Для забезпечення пропорційності вимоги повинні бути викладені в законодавстві, підзаконних актах або докладному галузевому керівництві (із зазначенням різних обставин та ризиків, а також пов'язаних з ними заходів). Залежно від характеру, масштабу та складності виявленої проблеми, необхідно поступове реагування або виняткові заходи.

Наглядові рішення та втручання повинні бути послідовними та належним чином враховувати обставини кожного окремого випадку. У керівників повинні бути добре задокументовані процедури для забезпечення прийняття аналогічних рішень у подібних обставинах та доведення того, що ці рішення приймаються на об'єктивних і неупередже - них підставах.

Органи пенсійного нагляду повинні прагнути до пропорційності вжитих ними заходів по відношенню до ризиків, а також дотримуватися послідовності в своїх діях.

При опрацюванні необхідних законодавчих актів слід враховувати те, що розширення дискреційних повноважень НКЦПФР не повинно створювати умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їй повноваженнями.

Принцип 7 «Взаємодія та обмін інформацією» полягає в тому, що органи пенсійного нагляду повинні взаємодіяти з організаціями, за якими вони здійснюють нагляд, а також обмінюватися інформацією з іншими наглядовими органами всередині країни та за її межами.

Органи пенсійного нагляду повинні забезпечити посилену координацію між фінансовими органами, коли це необхідно, особливо в періоди економічних криз та нестабільності фінансової системи, за умови дотримання вимог конфіденційності.

Нагальною є потреба у вдосконаленні законодавчих норм щодо міжнародного співробітництва НКЦПФР.

Доцільно закріпити на законодавчому рівні наступні положення:

- НКЦПФР на підставі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, співпрацює з компетентними органами інших держав, зокрема шляхом обміну інформацією;

- НКЦПФР може надавати компетентним органам інших держав та отримувати від них інформацію, зокрема з обмеженим доступом;

- надання інформації компетентним органам інших держав можливе лише в разі, якщо: інформація буде використана відповідним відомством виключно для виконання покладених на нього згідно із законодавством завдань; відповідне відомство може забезпечити такий режим доступу до інформації, який би не призвів до розкриття інформації для інших цілей чи її розголошення в будь-який спосіб, у тому числі шляхом несанкціонованого доступу.

Необхідно встановити на законодавчому рівні порядок здійснення НКЦПФР обміну інформацією, зокрема, інформацією, яка містить банківську таємницю та персональні данні, а також забезпечення збереження інформації, отриманої в рамках міжнародного співробітництва.

Принцип 8 «Конфіденційність» визначає, що органи пенсійного нагляду повинні встановити належний режим конфіденційності та рамки захисту інформації для запобігання її неправомірного розголошення.

Наглядовий орган має право розголошувати конфіденційну інформацію тільки у випадках, передбачених законом. Співробітники наглядового органу повинні бути пов'язані внутрішніми правилами конфіденційності, в тому числі після того, як вони перестають бути співробітниками наглядового органу.

IT-системи, що використовуються органами нагляду, повинні мати обмежений доступ для захисту конфіденційної інформації, а також повинні бути зроблені спеціальні дії для забезпечення безпеки баз даних органу пенсійного нагляду, виходячи з міркувань ефективного захисту інформації.

Принцип 9 «Прозорість» встановлює, що органи пенсійного нагляду повинні прозоро здійснювати свою діяльність, регулярно звітувати про результати діяльності, бути відкритими для зовнішнього аудиту.

Органи пенсійного нагляду повинні застосовувати прозорі, ясні та послідовні наглядові процедури. Правила та процедури, які застосовуються ними, повинні бути опубліковані. Регулярно, як мінімум раз на рік, наглядовий орган повинен складати та публікувати звіт про свою діяльність, пояснюючи свої цілі та описуючи свої дії по досягненню цих цілей. Орган пенсійного нагляду повинен підлягати регулярному аудиту та звітності, які дозволяють оцінити, наскільки він добре виконує свої обов'язки.

Доцільно означити на законодавчому рівні науково-методичне та інформаційне забезпечення НКЦПФР.

Принцип 10 «Управління» встановлює, що наглядові органи повинні приймати та використовувати раціональні методи управління, поширювати найкращі практики управління пенсійними накопиченнями в організаціях, які перебувають під їх наглядом.

Діяльність органів пенсійного нагляду повинна контролюватися власними внутрішніми службами та підлягати зовнішній перевірці з боку держави або незалежного контрольного органу.

Орган пенсійного нагляду повинен розробити кодекс корпоративного управління, в якому визначаються відповідний внутрішній контроль, система стримувань і противаг, ефективні процеси управління ризиками.

Органи пенсійного нагляду організовують та забезпечують здійснення внутрішнього аудиту, що перевіряє послідовність та прозорість процесу прийняття рішень, методи управління, ефективність використання ресурсів.

Орган нагляду повинен дотримуватися власних правил щодо управління, бути підконтрольним та підзвітним перед президентом, парламентом, міністерствами. Органи пенсійного нагляду повинні піддаватися державному зовнішньому аудиту.

Висновки. Позитивним чином на ефективності пенсійного нагляду та, як наслідок, підвищення довіри населення до системи накопичувального пенсійного забезпечення, має позначитися вступ України до Міжнародної організації органів пенсійного нагляду та імплементація глобальних стандартів IOPS, за якими працюють у всьому світі. Приєднання України до IOPSдозволить здійснити вдосконалення законодавства України у напрямі впровадження ефективних інструментів державного регулювання пенсійних накопичень та нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів.

За наслідками проведеного дослідження запропоновано звернути увагу на назву регулятора, яка повинна відповідати сфері державного управління; визначити на законодавчому рівні мету та принципи діяльності, гарантії здійснення повноважень НКЦПФР; удосконалити завдання та повноваження НКЦПФР щодо нагляду за суб'єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення; означити на законодавчому рівні науково-методичне та інформаційне забезпечення НКЦПФР; розглянути можливість законодавчого закріплення основних засад та порядку викриття порушень та проведення розслідувань посадовими особами НКЦПФР в разі наявності обґрунтованої підозри щодо вчиненихфізичними або юридичними особами порушень законодавства про систему накопичувального пенсійного забезпечення; запровадити охорону особистих та майнових прав працівників; деталізувати на законодавчому рівні особливості фінансування та матеріально-технічне забезпечення регулятора.

Пропонується, зокрема: здійснення фінансування НКЦПФР за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету; встановлення Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження державного бюджету обсягу асигнувань з державного бюджету на утримання НКЦПФР, у тому числі розмір видатків на оплату праці її працівників щорічно; фінансування витрат на утримання НКЦПФР шляхом перерахування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на її поточні бюджетні рахунки коштів загального фонду державного бюджету відповідно до нормативу перерахувань. Розмір нормативу встановлюється Верховною Радою України під час затвердження державного бюджету на наступний рік; плата за надання НКЦПФР адміністративних послуг, внески на регулювання та кошти, що надходять для Комісії в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності НКЦПФР, зокрема, на матеріально-технічне, в тому числі транспортне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази, видання друкованих органів НКЦПФР, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та соціально-побутове забезпечення працівників НКЦПФР.

Необхідно деталізувати відносини НКЦПФР з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації та громадськими організаціями. При опрацюванні законодавчих актів щодо посилення регуляторної спроможності НКЦПФР з метою уникнення виникнення корупційних ризиків, слід враховувати те, що розширення дискреційних повноважень НКЦПФР не повинно створювати умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їй повноваженнями.

Доцільно визначити те, що працівники НКЦПФР при виконанні службових обов'язків є представниками державної влади. Їх особисті та майнові права охороняються законом нарівні з працівниками правоохоронних органів. Збитки, завдані знищенням або пошкодженням майна працівнику НКЦПФР або членам його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, відшкодовуються в установленому законом порядку в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Нагальною є потреба у вдосконаленні законодавчих норм щодо міжнародного співробітництва НКЦПФР та закріпленні на законодавчому рівні порядку здійснення обміну інформацією, що містить банківську таємницю та персональні данні, а також забезпечення збереження інформації, отриманої в рамках міжнародного співробітництва.

Підвищення інституціальної спроможності регулятора ринку відповідно до міжнародних стандартів призведе до забезпечення ефективного захисту учасників пенсійної системи та попередження зловживань із грошима інвесторів. Врахування недоліків та заповнення прогалин в існуючій системі нагляду є дуже важливим елементом пенсійної реформи, адже мова йде про кошти та довіру мільйонів громадян.

Перспективи наступних досліджень полягають у подальшому опрацюванні міжнародного досвіду управлінських підходів до організації діяльності органів регулювання та нагляду на фінансовому ринку з метою розробки стандартів та технологій регулювання та нагляду на пенсійному та страховому секторах фінансового ринку України.



Список використаних джерел

1. Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України від 16.09.2014 р. №1678-VII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1678-18#Text (Дата звернення: 21.02.2022).

2. НКЦПФР приєдналась до Міжнародної організації пенсійних наглядових органів. URL: https://www.nssmc.gov.ua/nktspfr-pridnalasy-do-mzhnarodno-organzats - pensynih-naglyadovih-organv/ (Дата звернення: 21.02.2022).

3. На зборах IOPSрозглянули самооцінку українських регуляторів на відповідність міжнародним стандартам системи нагляду за НПФ. URL: https://www.nssmc.gov. ua/na-zborah-iops-rozglyanuli-samootsnku - ukransykih-regulyatorv-shtodo-vdpovdnost - standartam-iops-snuyutcho-sistemi-naglyadu-v - sfer/ (Дата звернення: 21.02.2022).

4. Теслюк С.А. Фінансові ресурси недержавних пенсійних фондів в Україні: дис…. канд. екон. наук: 08.00.08 / Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки; Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2018. 302 с. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/dis_tesliuk.pdf (Дата звернення: 21.02.2022).

5. Шимко Я.Р. Розвиток недержавних пенсійних фондів у пенсійній системі України: дис…. канд. екон. наук: 08.00.08 / Університет державної фіскальної служби України. Ірпінь, 2019. 260 с. URL: http://www.nusta.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/-08_00_08-1.pdf (Дата звернення: 21.02.2022).

6. Пищуліна О., Коваль О., Бурлай Т. Фінансові, соціальні та правові аспекти пенсійної реформи в Україні. Світовий досвід та українські реалії / Центр Разумкова. Київ: Вид-во «Заповіт», 2017. 456 с. URL: https:// razumkov.org.ua/uploads/article/2017-PENSII. pdf (Дата звернення: 21.02.2022).

7. Чугунов І. Я., Насібова О.В. Фінанси пенсійного забезпечення: монографія / Київ. нац. торг.-екон. ун-т. Київ, 2017. 248 с. URL: https://knute.edu.ua/file/MjExMzA=/22b5186 83498c0042c3c8e7d4f0c9695.pdf (Дата звернення: 21.02.2022).

8. ПідлипнаР.П. Розвиток інструментів недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Науковий вісник Ужгородського Університету. Серія: Економіка. 2020. Ви - пуск1 (55). С. 41-48. URL: http://visnyk-ekon. uzhnu.edu.ua/article/view/213346 (Дата звернення: 21.02.2022).

9. About IOPS. URL: http://www.iopsweb. org/about/ (Дата звернення: 21.02.2022).

10. IOPS Principles of Private Pension Supervision. URL: http://www.iopsweb.org/principlesguidelines/IOPS-principles-private - pension-supervision.pdf

11. Methodology for Reviewof Supervisory Systemsusing IOPS Principles. URL: http:// www.iopsweb.org/principlesguidelines/ 44502991.pdf (Дата звернення: 21.02.2022).

12. RBSToolkit. URL: http://www.iopsweb. org/rbstoolkit/#d.en.408992

13. IOPS Toolkitfor Risk-based Pensions Supervision. URL: http://www.iopsweb.org/IOPS_Toolkit_brochure_2016.pdf (Дата звернення: 21.02.2022).

14. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від

12.09.2019 р. №79-IX. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/79-20#Text (Датазвернення: 21.02.2022).

15. Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 23.11.2011 р. №1063/2011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1063/ 2011#Text (Дата звернення: 21.02.2022).

16. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів: Закон України №738-IX. URL: https://zakon. rada.gov. ua/laws/show/738-20#n4732 (Дата звернення: 21.02.2022).

17. Про ринки капіталу та організовані товарні ринки: Закон України від 16.09.2014 р. №1678-VII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text (Дата звернення: 21.02.2022).

18. Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків: Закон України від 30.10.1996 р. №448/96. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-%D0% B2% D1% 80#n80 (Дата звернення: 21.02.2022).



References

1. Verkhovna Rada Ukrainy. (2014). ProratyfikatsiiuUhodyproasotsiatsiiumizhUkrainoiu, zodniieistorony, taYevropeiskymSoiuzom, Yevropeiskymspivtovarystvomzatomnoienerhiiiyikhnimyderzhavamy - chlenamy, zinshoistorony: ZakonUkrainy №1678-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1678-18#Text.

2. National Securities and Stock Market Commission pryiednalas do Mizhnarodnoi orhanizatsii pensiinykh nahliadovykh orhaniv. URL: https://www.nssmc.gov.ua/nktspfr-pridnalasy - do-mzhnarodno-organzats-pensynih-naglyadovih - organv/ (Last accessed: 21.02.2022) [in Ukrainian].

3. NazborakhIOPSrozghlianulysamootsinkuukrainskykhrehuliatorivnavidpovidnistmizhnarodnymstandartamsystemynahliaduzaNPF.URL: https://www.nssmc.gov. ua/na-zborah-iops-rozglyanuli-samootsnku - ukransykih-regulyatorv-shtodo-vdpovdnost - standartam-iops-snuyutcho-sistemi-naglyadu-v - sfer/ (Last accessed: 21.02.2022) [in Ukrainian].

4. Tesliuk, S.A. (2018). Finansovi resursy nederzhavnykh pensiinykh fondiv v Ukraini: dys…. kand. ekon. nauk: 08.00.08 / Skhidnoyevropeys'kyy natsional'nyy univer - sytet imeni Lesi Ukrayinky; L'vivs'kyy natsional'nyy universytet imeni Ivana Franka. Lviv. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/dis_tesliuk.pdf (Last accessed: 21.02.2022) [in Ukrainian].

...