Аналіз міжнародного досвіду публічного управління вищою освітою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки та інноваційної освіти

Чубінська Наталія Богданівна,

кандидат педагогічних наук, асистент

Анотація

Метою дослідження є аналіз особливостей публічного управління вищою освітою в країнах світу. Визначено, що процес глобалізації докорінно змінив світовий устрій, зробивши кожну національну економічну, соціальну та інші сфери взаємозалежними з аналогічними в інших країнах. Так, між країнами, які приймають участь у глобалізаційних процесах, ведеться активний обмін інноваційними технологіями та методиками, а ті країни, які відмовляються від впливу глобалізаційних процесів, опиняються у відносній ізоляції та посилюють своє технологічне відставання від глобалізованої частини світу. Така уніфікація, з одного боку, на порядок збільшила вимоги до якості надання певного виду послуг, з огляду на те, що доступ на світові та національні ринки у більшості випадків відкритий для кожного бажаючого, а процеси міждержавної комунікації в значній мірі підсилили та прискорили відкриття наукових інновацій, а з іншого, призвела до нівелювання унікальних для кожної країни культурних та історичних відмінностей. Проаналізовано досвід різноманітних країн в питанні організації системи публічного управління у сфері вищої освіти в умовах соціально-економічної глобалізації. Визначено, що на сьогоднішній день більшість країн в світі усвідомили настання та невідворотність впливу глобалізації на всі сфери життя суспільства. Не є винятком і сфери вищої освіти. На сьогоднішній день сфера вищої освіти попросту не може бути ефективною без кардинальної зміни діяльності публічного управління. Саме такі внутрішньодержавні процеси відбулись в межах систем публічного управління проаналізованих нами країн. Було відмічено, що критерієм ефективності реалізації системи публічного управління у сфері вищої освіти стало загальна трансформація діяльності державного регулятора з статичного та наказового управління до консультативною, моніторингової та заохочувальної діяльності щодо закладів вищої освіти з наданням останнім значного рівня автономії та можливості отримання фінансування з недержавних джерел.

Ключові слова: публічне управління, вища освіта, управління, сфера освіти, глобалізація.

Chubinska Natalia Bohdanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Assistant of the Department of Pedagogy and Innovative Education of the Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University

Analysis of the international experience of public administration of higher education

Abstract

The purpose of the study is to analyze the features of public administration of higher education in the countries of the world. It has been determined that the process of globalization will radically change the world order, making each national economic, social and other spheres interconnected with similar ones in other countries. Thus, between countries participating in globalization processes, there is an active exchange of innovative technologies and methods, and those countries that refuse the influence of globalization processes find themselves in relative isolation and increase their technological lag behind the globalized part of the world. Such unification, on the one hand, increased the requirements for the quality of providing a certain type of service by an order of magnitude, given that access to world and national markets is in most cases open to everyone, and the processes of interstate communication have greatly strengthened and accelerated the discovery of scientific innovations, and on the other hand, it led to the leveling of unique cultural and historical differences for each country. The experience of different countries on the issue of organizing a system of public administration in the field of higher education in the context of socio-economic globalization is analyzed. It has been determined that today most countries in the world have realized the onset and inevitability of the impact of globalization on all spheres of society. The higher education sector is no exception. Today, the sphere of higher education simply cannot be effective without a fundamental change in the activities of public administration. It is precisely such intrastate processes that took place within the framework of the public administration systems of the countries analyzed by us. It was noted that the criterion for the effectiveness of the implementation of the system of public administration in the field of higher education was the general transformation of the activities of the state regulator from static and imperative management to advisory, monitoring and promotional activities in relation to higher education institutions, providing the latter with a significant level of autonomy and the possibility of obtaining funding from non-state sources.

Keywords: public administration, higher education, management, sphere of education, globalization.

Вступ

Постановка проблеми. Процес глобалізації докорінно зміним світовий устрій, зробивши кожну національну економічну, соціальну та інші сфери взаємозалежними з аналогічними в інших країнах. Так, між країнами, які приймають участь у глобалізаційних процесах, ведеться активний обмін інноваційними технологіями та методиками, а ті країни, які відмовляються від впливу глобалізаційних процесів, опиняються у відносній ізоляції та посилюють своє технологічне відставання від глобалізованої частини світу. Така уніфікація, з одного боку, на порядок збільшила вимоги до якості надання певного виду послуг, з огляду на те, що доступ на світові та національні ринки у більшості випадків відкритий для кожного бажаючого, а процеси міждержавної комунікації в значній мірі підсилили та прискорили відкриття наукових інновацій, а з іншого, призвела до нівелювання унікальних для кожної країни культурних та історичних відмінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти системи публічного управління вищою освітою розкривалися в роботах таких вчених як Лукіної, Г. Клімової, С. Мороз, Р. Кубанова, М. Криштанович, Н. Грабованко, Н. Опар, та інші. Однак ряд концепцій, що вже застосовуються в різних країнах досі залишаються не розкритими в повній мірі, що і зумовило вибір даної тематики і її сучасну актуальність.

Метою статті є аналіз особливостей публічного управління вищою освітою в країнах світу.

Виклад основного матеріалу

Сам по собі процес глобалізації вищої освіти включає в себе ряд заходів, таких як адаптація локальних навчально-методичних програм під світові стандарти та норми, покращення системи академічної мобільності, розвиток внутрішньодержавних та інтернаціональних міжуніверситетських зав'язків, посилення рівня участі в міжнародних наукових програмах та міжвідомчої кооперації, формування університетських консорціумів [1-5].

В 1999 році в Польщі на загальнодержавному рівні було підписано Болонську декларацію, що означало адаптацію польської системи освіти до світових норм та прийняття кредитно-модульної системи. Так, на думку вчених у період з 1991 по 2004 роки, в Польщі, шляхом активного та стимулюючого публічного управління, а також прийняття низки критично важливих законів, було кардинально реформовано всю систему освіти та повністю інтегровано останню в Європейський освітній простір.

На сьогоднішній день система вищої освіти в Польщі в повній мірі адаптована до сучасних світових стандартів. Уміле публічне управління в цій країні демонструє, як системи стимулювання та надання автономії є більш ефективним засобом розвитку вищої освіти, ніж статичне державне керівництво та монополія держави на ринку освітніх послуг. Так, велика кількість закладів вищої освіти отримали від органів публічного управління повну чи часткову автономію на провадження заходів щодо участі у міжнародних програмах та дослідженнях, напрямки розвитку власної інфраструктури та укладання угод про співробітництво з міжнародними університецькими консорціумами та організаціями. Роль сектору публічного управління в цих питаннях в більшій мірі зосереджена у формуванні загальної рамки норм та принципів діяльності закладу вищої освіти, а також в контексті консультативного органу в різного роду питаннях.

Наступною країною, досвід якої в питанні організації публічного управління у сфері вищої освіти в умовах соціально-економічної глобалізації слід дослідити, є Німеччина.

На сьогоднішній день в Німеччині сформувалась нова парадигма взаємовідносин державою та системою вищої освіти, що базується а принципах субсидіарної та децентралізації. Так, значну частину повноважень в сфері публічного управління було надано «Конференції ректорів країни». Дана Конференція, за активного консультування з місцевими та центральними органами публічного управління, наділена правами координування стратегічної та тактичної діяльності закладів вищої освіти в Німеччині (планування майбутніх загальнодержавних та локальних досліджень, укладання загальних положень щодо змісту навчальних планів, практичної підготовки, стратегії міжнародної співпраці). Окрім того, в обов'язки цього керуючого органу є формування вимог та рекомендацій щодо встановлення кількісних та якісних показників якості освіти та процедур визнання дипломів. Так, роль публічного управління в цих процесах зводиться до консультацій, які можуть прийняти чи не прийняти.

Наступною країною, досвід якої, на нашу думку, слід дослідити, є США. Попри те, що процеси глобалізації та інтернаціоналізації почали реалізовуватись в цій країні в одній із перших, а іноді брали саме в ній початок, система публічного управління сферою вищої освіти в США довгий час ще мали ознаки централізації та наказного впливу державного регулятора. Але вплив процесів глобалізації зумовив появу стійких трансформаційних тенденцій та викликів, на які система публічного управління так чи інакше повинна була відповісти зміною парадигми свого існування:

- заклади освіти надавали право участі в ухвалення управлінських рішень представникам місцевого бізнесу;

- постійний пошук та зміна методів організації роботи закладу вищої освіти;

- залучення до системи управління вищого учбового закладу ведучих спеціалістів, наукових робітників та спеціальних освітніх організацій;

- вихід американських закладів вищої освіти на світовий ринок надання освітніх послуг.

Так, на сьогоднішній день в США, з огляду на значну кількість штатів, місцева законодавча база яких має значні відмінності та особливості реалізації освітньої політики, існує дві системи публічного управління сферою вищої освіти: в 23 штатах дії централізована система публічного управління з ознаками переходу до децентралізації, а в 28 штатах функціонує вже повноцінно децентралізована система публічного управління сферою вищої освіти.

На сьогоднішній день, розглядаючи особливості публічного управління системи вищої освіти, існує дві принципові відмінні моделі публічного управління системою вищої освіти (рис.1).

Рис.1. Основні моделі публічного управління системою вищої освіти в світі

Так, як ми можемо бачити на рис 1, дані моделі є антонімічними одна до одної. Модель повної державної підзвітності та підконтрольності є статичною та є прямим відображенням застарілої системи управління державним регулятором.

Висновки

Проаналізувавши досвід різноманітних країн в питанні організації системи публічного управління у сфері вищої освіти в умовах соціально-економічної глобалізації, ми можемо зробити висновок про те, що на сьогоднішній день більшість країн в світі усвідомили настання та невідворотність впливу глобалізації на всі сфери життя суспільства. Не є винятком і сфери вищої освіти. На сьогоднішній день сфера вищої освіти попросту не може бути ефективною без кардинальної зміни діяльності публічного управління. Саме такі внутрішньодержавні процеси відбулись в межах систем публічного управління проаналізованих нами країн. Було відмічено, що критерієм ефективності реалізації системи публічного управління у сфері вищої освіти стало загальна трансформація діяльності державного регулятора з статичного та наказового управління до консультативною, моніторингової та заохочувальної діяльності щодо закладів вищої освіти з наданням останнім значного рівня автономії та можливості отримання фінансування з недержавних джерел.

Література

1. Harman G. Institutional Mergers in Higher Education: Lessons from International Experience. Tertiary Education and Management. Kluwer Academic Publishers, 2003. Volume 9. № 1. P. 29-44.

2. Колісніченко Н. М. Взаємозв'язок державного регулювання та механізмів самоорганізації в управлінні вищою освітою: дис. кандидата наук з держ. упр.: 25.00.02. К., 2003. 201 с.

3. Корсак К. Трансформація освітньої політики у розвинутих країнах. Економічний часопис1999. № 4. С. 47-49.

4. Солтис Д. Громадянські засади і управління американською, канадською та українською народною освітою: макроісторичне порівняння. Вісник УАДУ. 1998. № 2. С. 122-133.

5. Лунячек В. Е. Деякі практичні питання управління освітою в США. Нова педагогічна думка. 2008. № 1. С. 16-20.

References

1. Harman G. (2003) Institutional Mergers in Higher Education: Lessons from International Experience. Tertiary Education and Management. Kluwer Academic Publishers, Volume 9. № 1. P. 29-44.

2. Kolisnichenko N. M. (2003) Vzayemozv"yazok derzhavnoho rehulyuvannya ta mekhanizmiv samoorhanizatsiyi v upravlinni vyshchoyu osvitoyu: dys. kandydata nauk z derzh. upr.: 25.00.02. K. [In Ukraine]

3. Korsak K. (1999) Transformatsiya osvitn'oyi polityky u rozvynenykh krayinakh. Ekonomichnyy chasopys. [In Ukraine]

4. Soltys D. (1998) Hromadyans'ki zasady i upravlinnya amerykans'koyu, kanads'koyu ta ukrayins'koyu narodnoyu osvitoyu: makroistorychne porivnyannya. Visnyk UADU. [In Ukraine]

5. Lunyachek V. E. (2008) Deyaki praktychni pytannya upravlinnya osvitoyu v SSHA. Nova pedahohichna dumka. [In Ukraine]

Размещено на Allbest.ru