Патріотичне виховання як невід’ємна складова формування національної свідомості у майбутніх офіцерів в сучасних умовах розвитку Збройних сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Патріотичне виховання як невід'ємна складова формування національної свідомості у майбутніх офіцерів в сучасних умовах розвитку Збройних сил України

Бондаренко Олександр Вікторович кандидат педагогічних наук, полковник

м. Київ

Анотація

Проблема патріотичного виховання військовослужбовців збройних Сил України визначається сучасною соціально-політичною ситуацією, що склалася в нашій країні, відповідними перетвореннями в суспільному, політичному, економічному житті, переоцінці цінностей у свідомості людей, реформуванні Збройних сил України відповідно до сучасних світових стандартів. Формування майбутнього офіцера, як патріота, професіонала військової справи, обумовлено необхідністю боротьби українського народу за власну честь, гідність, недоторканість кордонів української держави.

Історія козацького війська це справжня скарбниця військових традицій - ідеалу козака-патріота, який об'єднав в собі тверду віру в Бога, відданість Церкві, жертовну любов до Батьківщини, який сьогодні може бути фундаментальною основою для формування сучасного воїна як патріота України. Українська козацька педагогіка знайшла свій вираз у навчально- виховній діяльності козацьких, січових, братських шкіл, Острозького культурно-освітнього осередку, Києво-Могилянської академії.

Патріотичне виховання - складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави .

Об'єднуючим початком національно-патріотичного виховання військовослужбовців є світоглядні цінності військового, духовна та соціальна зрілість, досягнення життєвого успіху.

Процес військово-патріотичного виховання повинен бути організований як системна, багатопланова, цілеспрямована і скоординована діяльність всіх соціальних, економічних інститутів держави, громадських об'єднань (а не лише Збройних Сил) з формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності Вітчизні, готовності до виконання почесного обов'язку захисту Батьківщини.

Ключові слова. Патріотизм, військовослужбовець Збройних сил України, військово-патріотичного виховання, духовно-морального виховання військових.

Abstract

Bondarenko Oleksandr Viktorovych Candidate of Pedagogical Sciences, Colonel, Taras Shevchenko Kyiv National University Military Institute, Kyiv, Mykhailo Lomonosova St., 81, Kyiv

PATRIOTIC EDUCATION AS AN INSTANT COMPONENT OF THE FORMATION OF NATIONAL CONSCIOUSNESS IN FUTURE OFFICERS IN THE CURRENT CONDITIONS OF THE DEVELOPMENT OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE

The problem of patriotic education of servicemen of the Armed Forces of Ukraine is determined by the current socio-political situation in our country, the corresponding transformations in social, political, economic life, revaluation of values in the minds of people, reforming the Armed Forces of Ukraine in accordance with modern world standards. The formation of a future officer, as a patriot, a professional in military affairs, is due to the need to fight the Ukrainian people for their own honor, dignity, and inviolability of the borders of the Ukrainian state.

The history of the Cossack troops is a real treasure of military traditions - the ideal of the Cossack Patriot, which united in itself a firm faith in God, devotion to the Church, sacrificial love for the Motherland, which today can be the fundamental foundation for the formation of a modern warrior as a patriot of Ukraine. Ukrainian Cossack pedagogy has found expression in the educational activities of the Cossack, Sich, brotherly schools, the Ostroh culture and educational center, and the Kyiv-Mohyla Academy.

Patriotic education is a component of national education whose main goal is to become a self-sufficient patriot of Ukraine, a humanist and a democrat ready to fulfill civil and constitutional duties, to inherit the spiritual and cultural achievements of the Ukrainian people, to achieve a high culture of relationships. It promotes the unification of the Ukrainian people, strengthening the socio-economic, spiritual and cultural foundations of the development of Ukrainian society and the state.

The unifying beginning of the national patriotic education of servicemen is the ideological values of military, spiritual and social maturity, and the achievement of life's success.

The process of military patriotic education should be organized as a systemic, multi-faceted, purposeful and coordinated activity of all social, economic institutions of the state, public associations (and not only the Armed Forces) with the formation of a high patriotic consciousness, a sense of loyalty to the Fatherland, readiness to fulfill the honorable duty Protection of the Motherland.

Keywords. Patriotism, serviceman of the Armed Forces of Ukraine, military- patriotic education, spiritual and moral education of the military

Постановка проблеми

Проблема патріотичного виховання майбутніх офіцерів у Збройних Силах України визначається низкою обставин - соціально-політичною ситуацією, що склалася нині в нашій країні і відповідними перетвореннями в суспільному, політичному, економічному житті країни, переоцінці цінностей у свідомості людей, та прискореному реформуванні Збройних сил України відповідно до стандартів підготовки та ведення бойових дій країн НАТО та партнерів. Реалізація завдання вищої військової освіти сьогодення в Україні це формування майбутнього офіцера - командира військового підрозділу, як патріота і професіонала військової справи, обумовлюється необхідністю боротьби українського народу за власну честь, гідність, недоторканість кордонів української держави. Готовність випускників вищих військових навчальних закладів до виконання своїх професійних соціально значимих обов'язків, захисника української держави, спонукають не тільки високим професіоналізмом офіцера, а також патріотизмом який було закладено у курсанта під час навчання. Патріотизм не може сам по собі сформуватися на якомусь окремому навчальному предметі, він може бути сформований лише в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів ЗСУ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі патріотизму, пізнанням його сутності привертали увагу і відображали у своїх працях видатні українські мислителі, державні політичні діячі, представники науки та культури, серед яких: Т.Г. Шевченко, М.І. Грушевський, А.С. Макаренко, Г.С. Сковорода, В.О. Сухомлинський, І.Я. Франко та інші. патріотичний виховання гідність військовий

Аналіз робіт військових науковців: А.О.Кучерявого, В. І Маслова, М.І. Нещадима, О.А. Прохорова, В.С.Рижикова, І.В.Толока, В.В. Ягупова та багатьох інших свідчить про неперервні пошуки шляхів удосконалення процесу національно-патріотичного виховання військовослужбовців,

формування нового управлінського мислення і патріотизму сучасного офіцера.

Мета статті - розкрити теоретичне поняття дефініції патріотизм, визначити значення патріотичного виховання в процесі формування національної свідомості у майбутніх офіцерів Збройних Сил України в сучасних умовах розвитку Збройних Сил України.

Виклад основного матеріалу

Історія козацького війська - справжня скарбниця військових традицій. Сформувався ідеал козака-патріота, який об'єднав в собі тверду віру в Бога, відданість Церкві, жертовну любов до Батьківщини. Українська козацька педагогіка знайшла свій вираз у навчально- виховній діяльності козацьких, січових, братських шкіл, Острозького культурно-освітнього осередку, Києво-Могилянської академії. Визнано, що українська козацька педагогіка була глибоко самобутнім явищем. Її оригінальність і ефективність проявлялися на усіх рівнях: родинному, родинно-шкільному навчанні в колегіумах, академіях, власне на військовому рівні. Характерним є те, що родинні виховні традиції у війську продовжували бувалі, досвідчені козаки щодо хлопців-джур. Такі запорожці перед своєю совістю, громадою зобов'язувалися бути названими батьками своїх вихованців, які разом зі своїми наставниками мешкали в куренях і одночасно навчалися у січовій школі, досягаючи значних успіхів у фізичному загартуванні, військово-спортивних видах занять, оволодінні народною медициною, кулінарією тощо. У козаків існувала система єдиноборств: гопак (тренування під музику), гойдок (для розвідників), спас (для самозахисту) [12].

Козацька епоха заклала надійну основу українського патріотизму, яка отримала своє філософсько-педагогічне обґрунтування у спадщині Г. Сковороди. Помітне пожвавлення у розвитку українського патріотизму відбулося у першій половині XIX ст., в кінці XIX ст. та на початку XX ст. і розвивалося в контексті загальної боротьби нашого народу за своє національне відродження. Про це свідчить поява поеми І. Котляревського "Енеїда" - твір, що утверджує дух козацького бойового товариства, мужність і патріотизм [6].

Офіцер повинен бути твердим у тих засадах, на яких ґрунтується виховання солдата, а ці основи суть:

відданість Батьківщині до самовідданості;

дисциплінованість;

віра в непорушність (святість) накази;

хоробрість (рішучість, безстрашність);

рішучість покірливо переносити працю, холод, голод і всі потреби солдатські;

почуття взаємної виручки [1].

Необхідно детально звернути увагу на першу група рис - відданість Батьківщині, дисципліна і віра в непорушність наказу "повинні і можуть остаточно утвердитися у випускниках з училищ; при найменшому коливанні в одній з цих основ молода людина не може бути допущений до офіцерського звання; перебування такого офіцера у військовій частині з перших ж днів може виявитися згубним і для нього самого, і для ввірених йому солдатів". Велике значення приділяв генерал Драгомиров М.І формування у воїна відданості Батьківщині, патріотизму [1].

Адекватне реагування на існуючі та потенційні виклики і загрози національній безпеці потребує проведення комплексу заходів не тільки щодо підвищення її оборонних можливостей, а і необхідності покращення патріотичного виховання громадян, насамперед молоді. Це обумовлено рядом важливих обставин:

по-перше, необхідністю усвідомлення кожним громадянином України своєї відповідальності за захист суверенітету і територіальної цілісності України, готовності відстояти її незалежність та цілісність постає соціально значимим;

по-друге, події на півдні та сході України, участь ЗС України в операції Об'єднаних сил (ООС) свідчать, що в новітніх війнах значимість патріотизму, бойового духу військовослужбовців.

Військовому колективу, Збройним Силам України притаманні всі загальні риси колективу. Разом з тим військовий колектив як суб'єкт виховання має свої специфічні особливості, які справляють різноманітний вплив на військовослужбовців. Самою суттєвою особливістю військового колективу, яка відрізняє його від багатьох інших колективів нашого суспільства, є особлива суспільна значущість мети і завдань його практичної діяльності. Перед військовим колективом стоїть тільки йому властива задача: збройний захист суверенітету і національної незалежності України.

Військовий колектив об'єднує людей на тільки метою, але й родом діяльності, яка носить яскраво виражений колективний характер (її завдання виконуються у складі екіпажу, відділення та ін.) і зв'язаної з постійним подоланням труднощів і небезпек, з обслуговуванням складної сучасної бойової техніки і зброї.

Патріотизм як фактор викликає необхідність високої відповідальності, моральної залежності кожного військовослужбовця від колективу, від товаришів. Взаємозалежність, воїна і колективу неперервно зростає по мірі розвитку і вдосконалення бойової техніки та зброї, об'єктивно породжує у військовослужбовців почуття відповідальності за загальний успіх.

Патріотизм - одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до її захисту. Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань особистості. Воно характеризує вищий рівень розвитку особистості й проявляється в її активно- діяльнісній самореалізації на благо Батьківщини.

Дослідник Маслов В.І. вважає, що підготовка військових фахівців повинна мати культурологічну спрямованість, яка передбачає й гуманітаризацію і патріотичну складову військової освіти взагалі [6].

Практичне використання «мозкового штурму» на семінарських заняттях в професійній підготовці у вищих військових навчальних закладах зазначає Рижиков В.С., сприяє формуванню патріотизму як певного морального ставлення та оцінку власної особистість у Вітчизні. Патріотичне почуття, соціально-моральне у своїй основі, особистість набуває не лише шляхом біологічної спадковості, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова [8; 9].

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини [11].

Невідємною складовою патріотизму є національна свідомість:

Національна свідомість - це сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів [4].

Основними складовими національної свідомості виступають:

сприйняття оточуючого світу та ставлення до нього;

усвідомлення національно-етнічної належності;

ставлення до історії та культури своєї національно-етнічної спільноти;

ставлення до представників інших націй і національностей;

патріотичні почуття та патріотична самосвідомість;

усвідомлення національно-державної спільності.

Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози - пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово- патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об'єднань, Збройних Сил України, інших силових структур [5].

Прохоров О.А. у своєму фундаментальному дослідженні «Формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту» вказує на значення патричного виховання для курсантів ВВНЗ [7].

Головною тенденцією патріотичного виховання у майбутніх офіцерів в процесі професійної підготовки у ВВНЗ та ВНП(ЗВО) є формування ціннісного ставлення особистості до Батьківщини, держави, народу, нації. Системне духовно-морального виховання майбутніх офіцерів ЗСУ повинно базуватися на цінностях духовної культури українського народу. Позитивним явищем сучасної освіти є те, що в новій системі цінностей, яка формується в молодого покоління, чільне місце посідають ідеї християнства.

У своїх дослідженнях І.В. Толок доводить, що система психолого- педагогічних знань, умінь і навичок, дозволяє забезпечити виконання двоєдиних цілей командира: по-перше, забезпечення високого морально- психологічного стану особового складу, по-друге, саморозвиток офіцера [10]. І необхідно акцентувати увагу що патріотизм військовослужбовця і лежить в основі забезпечення високого рівня морально-психологічного стану військового колективу.

Патріотичне виховання - складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави [3].

А.О. Кучерявий зазначає, що, „Майбутній офіцер має потребу бути невід'ємною частиною своєї нації, брати активну участь у житті суспільства, забезпечувати цілісність держави... Це зумовлює наявність у нього потреб служіння суспільству, державі та особистісній ідеї” [5, С.54] На нашу думку як раз патріотизм і спонукає офіцера на служіння суспільству і державі.

Як свідчить досвід, для виконання військового обов'язку в мирний час, і особливо в умовах ведення бойових дій воїнам потрібні певні духовно- моральні й бойові якості: любов до Батьківщини, патріотизм, вірність військовій присязі, Бойовому Прапору військової частини, готовність зі зброєю в руках виступити на захист територіальної цілісності України, дружба, військове товариство, високий бойовий вишкіл, військова майстерність, дисциплінованість і ретельність, стійкість, сміливість, мужність, відвага, героїзм, високий моральний дух і фізична витривалість. Тільки єдність і міцний сплав усіх цих основних якостей дозволяють воїнові бути людиною обов'язку. По суті, вірність обов'язку - це один із самих потужних моральних двигунів, у основі якого лежать почуття патріотизму [2].

Висновки

Сучасному національно-патріотичному вихованню майбутніх офіцерів ЗСУ в процесі професійної підготовки у ВВНЗ та ВНП(ЗВО) має бути властива випереджувальна роль. Воно має стати засобом відродження національної культури, військових традицій, стимулом пробудження таких моральних якостей військовослужбовця, як: совість, людяність, почуття власної гідності; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності; бути гарантом громадянського миру і злагоди в суспільстві.

Процес військово-патріотичного виховання у ВВНЗ та ВНП(ЗВО) повинен бути організований як системна, багатопланова, цілеспрямована та скоординована діяльність усіх соціальних, економічних інститутів держави, громадських об'єднань (а не лише Збройних Сил) з формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності Вітчизні, готовності до виконання почесного обов'язку захисту Батьківщини.

Література

1. Драгомиров М.И. Записки тактики для военных училищ: Курс младшего класса. - СПб., 1866. - 132 с

2. Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях"(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 10, ст.54

3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді. - Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641

4. Котляревський І. Енеїда - ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. -- Київ: Радянська школа, 1989.

5. Кучерявий А.О. Служіння офіцера як чинник проектування виховної роботи у навчальних закладах військового типу /А.О.Кучерявий // Вісник Черкаського університету: педагогічні науки. - Вип. №14, 2016 р. - С. 53-60.

6. Маслов В.С. Теорія і практика культурологічної підготовки слухачів і курсантів: Монографія. - К.: Логос, 1997. - 174 с.

7. Прохоров О.А. Формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту [Текст] : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Прохоров Олег Анатолійович ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2011. - 308, [6] арк. : рис., табл. - Бібліогр.: арк. 280-308.

8. Рижиков В.С. Методика використання «мозкового штурму» на семінарських заняттях в професійній підготовці у вищих військових навчальних закладах // Молодь і ринок - Дрогобич, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. №5 (160) травень 2018. - С.68-79.

9. Рижиков В.С. Теорія і практика конструювання цільових моделей (професіограм) та процесу пофесійної підготовки майбутніх юристів: Монографія / Рижиков В.С. - Херсон: вид-во “Айлан”, 2010. - 280 с

10. Толок І.В. Розвиток психолого-педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління в системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / І. В. Толок . - Хмельницький, 2013 . - 16 с.

11. Bakhov I., Ryzhykov V., Kolisnyk O. Leadership Abilities of a Military Manager, Professionalism of a Commander as the Guarantee of the Practice of Effective Activity of a Military Organization. / Ivan Bakhov, Vadym Ryzhykov, Oleh Kolisnyk // International Journal of Engineering & Technology; Vol. 7. No. 4.38 (2018): Special Issue 38. - P. 45-49.

References

1. Dragomirov, M.I. (1866). Zapiski taktiki dlja voennyh uchilishh [Tactics Notes for Military Schools]. SPb. [in Russian].

2. Zakon Ukrami "Pro osoblivosti derzhavnox' pohtiki \z zabezpechennja derzhavnogo suverenhetu Ukra'ni nad timchasovo okupovanimi teritonjami v Donec'kij ta Lugans'kij oblastjah" [The Law of Ukraine "On the Peculiarities of State Policy to Ensure State Sovereignty of Ukraine over the Temporarily Occupied Territories in the Donetsk and Luhansk Oblasts"]. (2018, January 18). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin ofVerkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

3. Nakaz M^sters^a osvhi і nauki Ukrami “Koncepcya nadonal'no-patriotichnogo vihovannja dhej ta molodf' [The Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine “The concept of national-patriotic education of children and youth”]. (n.d).

4. Kotljarevs'kij, І. (1989). Eneida [Eneida]. Kuv: Radjans'ka shkola [in Ukrainian].

5. Kucherjavij, A.O. (2016). Sluzdnnja oficera jak chinnik proektuvannja vihovnof roboti u navchal'nih zakladah vys'kovogo tipu [Serving as an officer as a factor in the design of educational work in military-type educational institutions]. Visnik Cherkas'kogo universitetu: pedagogichni nauki - Herald of Cherkasy University: pedagogical sciences, 14, 53-60 [in Ukrainian].

6. Maslov, V.S. (1997). Teorija і praktika kul'turologichnotpidgotovki sluhachiv і kursantiv [Theory and practice of cultural training of students and cadets]. K.: Logos [in Ukrainian].

7. Prohorov, O.A. (2011). Formuvannja gotovnosti majbutmh oficeriv do profesynot' dyal'nosti na zasadah pedagogmhnogo menedzhmentu [Formation of readiness of future officers for professional activity on the basis of pedagogical management]. Candidate's thesis. Kiev: Kirv. nac. un-t m. T. Shevchenka [in Ukrainian].

8. Rizhikov, V.S. (2018). Metodika vikoristannja «mozkovogo shturmu» na semmars'kih zanjattjah v profesyny pidgotovci u vishhih vys'kovih navchal'nih zakladah [The method of using "brainstorming" in seminar classes in professional training in higher military educational institutions]. Molod' i rinok - Youth and market, 5, 68-79 [in Ukrainian].

9. Rizhikov, V.S. (2010). Teorija i praktika konstrujuvannja cil'ovih modelej (profesiogram) ta procesu pofesijnoї pidgotovki majbutnih juristiv [Theory and practice of constructing target models (professionograms) and the process of professional training of future lawyers]. Herson: vid-vo “Ajlan” [in Ukrainian].

10. Tolok, I.V. (2013). Rozvitok psihologo-pedagogichno'i kompetentnosti majbutnih magistriv vijs'kovogo upravlinnja v sistemi pisljadiplomno'i osviti [Development of psychological and pedagogical competence of future masters of military administration in the postgraduate education system]. Extended abstract of candidate's thesis. Hmel'nic'kij [in Ukrainian].

11. Bakhov, I., Ryzhykov, V., Kolisnyk, O. (2018). Leadership Abilities of a Military Manager, Professionalism of a Commander as the Guarantee of the Practice of Effective Activity of a Military Organization. International Journal of Engineering & Technology, 7, 4.38 (2018): Special Issue 38, 45-49 [in English].

Размещено на Allbest.ru