Поведінка адвоката в мережі Інтернет

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Ахмедова Аміна Оруджівна,

студентка

Гахраманова Ілаха Байрамівна,

студентка

Генкул Юлія Володимирівна,

студентка

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей поведінки адвоката в мережі Інтернет. В сьогоднішніх реаліях процеси цифровізації розвиваються надзвичайно швидко, що може впливати на життя людей не тільки позитивно, а також негативно, адже деякі люди використовують технологічні надбання з метою проведення махінацій та інших маніпуляцій. У зв'язку із чим постає питання, як на сьогодні мають діяти люди певних категорій професій для того, щоб не порушувати права та інтереси інших і при цьому задовольняти свої власні інтереси. Зокрема, багато питань виникає з приводу адвокатів, діяльність яких у соціальних мережах і інших аспектах всесвітньої павутини, є неймовірно активною. Також особливу увагу звертаємо на те, що адвокати використовують соціальні мережі для різних цілей, наприклад, покращення правової обізнаності населення, рекламування своїх послуг і своєї діяльності тощо. Проте деякі навіть не припускають, що під час такого «рекламування» можуть бути порушені інтереси їхніх клієнтів. Отже, при веденні блогів у соціальних мережах адвокати повинні бути обережними і уникати неетичної поведінки, зокрема, притримуватися положень, передбачених чинним законодавством України, Правилами адвокатської етики, рішеннями З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Національна судова практика свідчить про те, що адвокати досить часто нехтують положеннями Правил адвокатської етики під час вираження різного роду висловлювань у соціальних мережах. Так, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №640/20599/19 викладено позицію, що висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов'язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Зважаючи на вищевикладене, вважаємо за потрібне розглянути положення законодавства з приводу особливостей правового регулювання поведінки адвокатів в мережі Інтернет з метою підвищення їхньої правової культури.

Ключові слова: адвокатська етика, ідентифікація адвоката, конфіденційність адвоката, морально-етичні принципи, адвокатський імідж, правовий нігілізм.

Abstract

The article is devoted to the study of the characteristics of a lawyer's behavior on the Internet. In today's realities, digitalization processes are developing extremely quickly, which can affect people's lives not only positively, but also negatively, because some people use technological assets for the purpose of fraud and other manipulations. In connection with this, the question arises, how people of certain categories of professions should act today in order not to violate the rights and interests of others and at the same time satisfy their own interests. In particular, many questions arise regarding lawyers whose activities in social networks and other aspects of the World Wide Web are incredibly active. Lawyers use social networks for various purposes, for example, improving legal awareness of the public, advertising their services and their activities, etc. However, some do not even assume that during such «advertising» the interests of their clients may be violated. Therefore, when blogging on social networks, lawyers should be careful and avoid unethical behavior, in particular, adhere to the provisions stipulated by the current legislation of Ukraine, the Rules of Lawyer Ethics, decisions of the Congress of Bars of Ukraine and the Council of Bars of Ukraine. National judicial practice shows that lawyers quite often disregard the provisions of the Rules of Lawyer Ethics when expressing various kinds of statements in social networks. Thus, in the decision of the Sixth Administrative Court of Appeal dated June 23, 2020, in case No. 640/20599/19, the position is stated that the statements of a lawyer in social networks, Internet forums and other forms of communication on the Internet should not have inherent legal nihilism, whatever what kind of aggression, enmity and intolerance. A lawyer is obliged to behave respectfully and not allow offensive behavior. Taking into account the above, we consider it necessary to consider the provisions of the legislation regarding the regulation of the behavior of lawyers on the Internet in order to improve their legal culture.

Основна частина

Постановка проблеми. Кожна людина має невідчужуване право на свободу думки та вільне вираження своїх поглядів, створення та поширення інформації. Це право закріплене у міжнародному праві та вітчизняному законодавстві. Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожен має право на свободу слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань. Однак, це право може бути обмежене, зокрема, захистом репутації або прав інших людей, запобіганням розголошенню конфіденційної інформації, а також підтриманням авторитету і неупередженості правосуддя. [1]

Адвокатська спільнота є частиною громадянського суспільства та зобов'язана забезпечувати захист, представництво та надання інших видів правової допомоги. Члени цієї спільноти мають активну громадянську позицію та можуть виражати її публічно, включаючи соціальні мережі, як ефективний засіб комунікації. Тому участь адвокатів у віртуальному просторі є бажаною та має підтримку органів адвокатського самоврядування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблеми особливостей поведінки адвоката в мережі Інтернет займалися такі вчені та правники як М. Некрасова, Н. Бакаянова, Т. Варофоломеєва, І. Гессен, М.В. Гончаренко, Погорецький, Є. Васьковський, С. Прилуцький, О. Святоцький, О. Яновська та інші. Питання поведінки адвокатів у соціальних мережах стали центром уваги таких практиків та науковців як Кухнюк Д., Нікітенко А.В., Правдін І., Змисла М. та інші.

Мета статті - вивчення та дослідження етико-деонтологічних аспектів поведінки адвоката у соціальних мережах, а також аналіз можливостей і ризиків, які можуть вплинути на формування іміджу адвоката та адвокатської спільноти в цілому.

Виклад основного матеріалу. У сучасних суспільствах, що діють в умовах різноманітних процесів глобалізації, соціальні мережі є новою віртуальною реальністю ХХІ століття, відіграючи важливу роль у людському та професійному спілкуванні. Вони об'єднують людей, які мають спільні інтереси або кар'єрні цілі. Адвокати також не є виключенням. На сьогодні, більшість адвокатів рекламують та тим самим популяризують себе, активно використовуючи свої соціальні мережі. Можна побачити досить велику кількість постів, де адвокати висловлюють свою професійну думку з того чи іншого правового питання, останніх змін в законодавстві чи резонансних подій у політичному полі.

Непоодинокими є випадки проведення прямих ефірів в мережі Тік Ток, де правники відповідають на питання своїх потенційних клієнтів. Таким чином, ми можемо простежити, що контроль за поведінкою адвоката вже не обмежується залою суду, а тільки розширює свої горизонти. Зокрема, слід зазначити, що на засіданні Комітету НААУ з інформаційної політики та інформаційної безпеки було прийнято рішення посилити моніторинг за діяльністю адвокатів на просторах інтернету через збільшення кількості прецедентів порушення останніми етичних норм при користуванні соціальними мережами.

Складаючи присягу адвоката та відповідно стаючи частиною адвокатської спільноти, така особа добровільно погоджується на певні обмеження, передбачені для цієї професії. Тому адвокат має розуміти, що поведінка у соціальних мережах є одним з різновидів його публічної активності, а тому має відповідати певним вимогам.

Крім того, багатогранна професійна діяльність адвокатів, а саме захист, представництво та надання інших видів правової допомоги (консультації та роз'яснення з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процедур та інших правових заходів захисту прав, свобод і законних інтересів, запобігати їх порушенням і сприяти їх відновленню у разі порушення), також визначає використання ним різноманітних інформаційних технологій.

Адвокатура як один із визначальних інститутів громадянського суспільства, про що свідчить імператив професійного захисту прав та законних інтересів людини, не залишилася осторонь глобалізаційних викликів. Так, З'їзд адвокатів України затвердив нову редакцію Правил адвокатської етики (далі - ПАЕ) [2], які були модернізовані значною низкою нових положень, зокрема, щодо дотримання засад адвокатської етики у процесі використання мережі Інтернет. Поведінка адвокатів у соціальних медіа та поширення ними інформації в інтернет-мережі регулюється розділом VIIIПАЕ «Дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет», що містить чотири статті (ст. 57 - 60). [2] Зазначимо, що саме цей розділ і викликав найбільш жваві дискусії в юридичних ЗМІ, коментарях носіїв адвокатської професії у соцмережах, наукових обговореннях як теоретиків, так і практиків.

Під час реалізації професійної діяльності адвокат повинен керуватися передусім етичними принципами, бути морально стійким, і це допомагатиме робити правильний вибір у складних ситуаціях. [3]

Адвокатська спільнота повинна правильно реагувати на новітні виклики онлайн-комунікацій, так ст. 57 ПАЕ допускає участь адвоката у соціальних мережах (Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, GooglePlus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpaceта інших), Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, втім адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. [2] Тобто, допустимість визначається виключно на основі оціночних понять та залежить від розсуду органів, наділених правом офіційного тлумачення ПАЕ та дисциплінарними повноваженнями.

Як справедливо відзначає О. Яновська, у цій сфері соціальної життєдіяльності багато залежить від адвокатів, які повинні показувати приклад виконання моральних і правових норм. Саме тому професіоналізм адвоката має ґрунтуватися на гуманістичних орієнтирах, морально-етичних засадах, на справжній інтелігентності, яку тлумачать не як диплом про вищу освіту, а як оволодіння гуманітарною культурою, як уміння мислити, співпереживати, етично осмислювати перебіг подій, щоб не лише розуміти їх, а й визначити своє практичне до них ставлення. [4]

Ґрунтовний аналіз зазначених норм ПАЕ свідчить про те, що у процесі підготовки Розділу VIII ПАЕ використовувалися InternationalPrinciplesonSocialMediaConductfortheLegalProfession (Міжнародні принципи поведінки в соціальних мережах для юридичних професій), прийняті 24 травня 2014 р. Радою Міжнародної асоціації юристів. [5] У вступі цього документу зазначається, ці принципи розроблені з метою сприяння асоціаціям адвокатів та регуляторним органам по всьому світу впроваджувати настанови для юридичної професії щодо поведінки в соціальних мережах, які відповідатимуть правилам професійної етики та морально-етичним нормам. Соціальні медіа слід використовувати так, щоб це не шкодило професійним зобов'язанням адвоката та, у більш ширшому сенсі, здійсненню ефективного правосуддя загалом. [4] В наведеному документі викладені шість принципів, які сприятимуть подоланню проблем у процесі використання соціальних мереж, а саме: незалежність, доброчесність, відповідальність, конфіденційність, зміцнення довіри до професії в суспільстві та корпоративна політика. Викликає інтерес останній принцип, який передбачає надання спеціальних інструкцій та чітких вказівок, щодо використання соціальних мереж співробітникам юридичної фірми. Такі інструкції можуть бути включені до листів про працевлаштування та вступних випробувань навчання та доповнюватися регулярними тренінгами з метою інформування працівників про нові ризики, що виникають у цій сфері. У такий спосіб, як зазначає Асоціація адвокатів, така політика гарантуватиме, що компанії створюватимуть послідовний імідж в Інтернеті. [5]

Перше стосується реклами адвоката в соцмережах. Інформація, розміщена на сторінці адвоката в соціальній мережі, може оцінюватися як реклама. Так, якщо адвокат розміщає інформацію, яка містить ґрунтовний опис галузей права, у яких він практикує, то в його профілі повинно зазначатися «Адвокатська реклама». У випадку поширення дописів щодо: попереднього позитивного адвокатського досвіду; порівняння з діяльністю інших адвокатів; опис якості юридичних послуг; відгуки клієнтів та інші, тоді адвокат повинен розмістити застереження «Успіхи на попередніх місцях роботи не гарантують такого ж результату у майбутньому». Адвокатам не може рекламувати правничу діяльність у соціальних мережах, використовуючи дефініцію «фахівець у певній галузі», якщо не отримав сертифікат відповідної акредитованої інституції. [4]

Також слід звернути увагу на вимоги до поведінки адвоката у соціальних медіа під час судових процесів. Під час судового розгляду справи адвокатам заборонено робити позасудові заяви для громадськості, які можуть зашкодити процесу. Однак правила Американської асоціації адвокатів дозволяють адвокатам робити заяви, які захищають клієнта від суттєвого неправомірного упередженого впливу нещодавніх публічних заяв, зроблених не за ініціативою адвоката або адвокатом, або клієнтом адвоката (правило 3.6.). Наприклад, якщо адвокат супротивної сторони публічно робить негативну заяву про клієнта адвоката в соціальних мережах, він може спростувати цю заяву, щоб пом'якшити її та зменшити шкідливий ефект. [6]

Привертає увагу положення, що стосується консультування клієнтів щодо використання ними соціальних мереж. Як правило, адвокати можуть консультувати клієнтів щодо зміни налаштувань конфіденційності або видалення контенту, якщо вони також задовольняють зобов'язання щодо збереження інформації та не перешкоджають доступу іншої сторони до доказів. Наприклад, адвокат може порадити клієнту змінити налаштування конфіденційності або безпеки, щоб обмежити доступ до соціальних мереж клієнта поза межами формального контексту розкриття інформації. Аналогічно, адвокат може порадити клієнту «зняти» або видалити контент, якщо це не порушує матеріального права або обов'язку його зберігати. Варто зазначити, що незбереження важливих доказів може нести негативні наслідки безпосередньо для адвоката у вигляді накладення санкцій або призупинення адвокатської ліцензії. [6]

Крім того, зазначені правила передбачають, що адвокати не можуть додавати в «друзі» сторону, свідка чи присяжного в соціальних мережах, щоб отримати доступ до їхньої приватної інформації з метою збору даних для використання в судовому процесі. Це може потенційно порушити декілька правил ABA, зокрема правило 4.2 (спілкування з особою, яку представляють), правило 4.3 (спілкування з особою, яку не представляють), та правило 8.4 (c) (поведінка, пов'язана з нечесністю, шахрайство, обман або спотворення фактів). Також неетично радити клієнтам додавати в «друзі» когось із цією метою. Навіть якщо адвокат відверто говорить про свою особу та мету надсилання запиту на дружбу зацікавленій стороні під час активного судового процесу і це здається нешкідливим, він повинен утриматися від цього, оскільки етичність такої дії все одно може бути сумнівною. [6]

Окрім зазначеного, слід звернути увагу на порушення адвокатами морально-етичних принципів при використанні мережі Інтернет. Однією з таких проблем є нехтування адвокатами принципом конфіденційності у відносинах з клієнтами. Наприклад, при публікації дописів у соціальних мережах, адвокати можуть певним чином висвітлювати певну проблему, з якою звернувся клієнт, про що останній може навіть не здогадуватися. Якщо подивитися на практику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КДКА), то можна зробити висновок, що одним із найпоширеніших підстав оскарження діяльності адвокатів є розголошення адвокатської таємниці або персональних даних в соціальних мережах.

Ще одна проблема, пов'язана із попередньою, це проблема ідентифікації адвокатами себе у соціальних мережах. Зокрема, В. Колодницький вказує на те, що платформа Facebookмає досить неперсоніфікований характер, адже зареєструвавшись у соціальній мережі під будь-яким ім'ям правники можуть розповсюджувати будь-яку інформацію з приводу справ своїх клієнтів.

Як приклад, чинний Порядок ведення єдиного реєстру адвокатів України, затверджений Рішенням Ради адвокатів України No26 від 17.12.2012 р., в пункті 3.1.7 передбачає, що адреса офіційних сторінок адвоката в соціальних мережах може бути внесена до Єдиного реєстру адвокатів України за заявою самого адвоката. Однак з аналізу відомостей з реєстру адвокатів можна дійти висновку, що адвокати майже ніколи не вказують свої офіційні сторінки в соціальній мережі у відповідних розділах реєстру адвокатів. Через це, якщо в соціальній мережі від імені адвоката було здійснено публікацію або залишено коментар, який за своїм змістом не відповідає ПАЕ, проте адвокат не визнає такі дії, встановити, хто саме здійснив відповідну публікацію є фактично неможливим. [7]

Показовою, в даному випадку, є справа, яка була на розгляді у Шостого апеляційного адміністративного суду (далі - ШААС). За обставинами справи до КДКА надійшла скарга від ГО «Стоп Нелегал» на дії адвоката Х, внаслідок чого останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльність строком на один рік. Скарга надійшла у зв'язку з тим, що адвокат Х на особистій сторінці у мережі Facebookрозмістив статтю під назвою «Адвокатська клоака», де він вказав, що йому відомий той факт, що проти нього порушили дисциплінарну справу та назвав членів дисциплінарної палати «героями» та вказав, що надавити на нього не вдасться. Крім того, адвокат опублікував ще дві статті, в яких звинуватив членів Дисциплінарної палати КДКА у недобросовісності, зокрема назвав таке засідання нелегітимним, а самих членів назвав особами «сумнівної легітимності». Отримавши лист від КДКА з проханням надати свої пояснення щодо даної ситуації, адвокат Х заперечував свою причетність до створення даних публікацій у Facebookта зазначив, що дана скарга є тиском на нього, як адвоката, який представляє інтереси одного з клієнтів в судових та кримінальних провадженнях.

В ході вирішення цієї справи встановили, що після надходження скарги, було невідкладно перевірено сторінку адвоката Х на предмет наявності зазначених дописів. Таким чином, було виявлено його сторінку у мережі Facebook, що містила зображення її користувача, візуально схожого на адвоката Х, яка за твердженням скаржника, є особистою сторінкою адвоката. Також, посилання на дану сторінку містилося в профайлі адвоката та в особовій справі. Натомість адвокат не довів того факту, що він не розмішував дані публікації. Зокрема, не надав жодних доказів звернення до провайдера або правоохоронних органів, щодо використання його сторінки іншою особою. В результаті, суд дійшов висновку, що рішення КДКА було цілком правомірним, оскільки адвокат при спілкуванні в соціальних мережах та наданні коментарів по конкретним справам повинен проявляти повагу, стриманість та коректність та не допускати будь-який прояв образливої поведінки, ворожнечі чи агресії. [8]

У провадженні дисциплінарної палати КДКА Одеської області на розгляді перебували скарги, де адвокати визнавали публікації, вчинені від їх імені, проте вважали, що їх дії не можуть бути розцінені як порушення розділу VIII Правил адвокатської етики. як приклад, дисциплінарна палата КДКА Одеської області своїм рішенням від 31 липня 2018 року притягнула адвокатесу Х. до дисциплінарної відповідальності за публікацію у Viber-групі (що була створена для спілкування між батьками дітей, що навчаються в одному класі загальноосвітньої школи) повідомлення некоректного змісту. Адвокатеса Х. не заперечувала факту публікації повідомлення, проте зазначала, що під час публікації повідомлення у Viber-групі вона не здійснювала адвокатську діяльність, а діяла як матір дитини, а отже на неї не можуть розповсюджуватись правила розділу VIII Правил адвокатської етики. Також адвокатеса зазначала, що Viber-група була створена для спілкування між батьками та не є соціальною мережею в розумінні розділу VIIIПравил адвокатської етики. Досить цікавою є позиція Верховного Суду щодо наведеної справи. Зокрема, Верховний Суд вказав, що ПАЕ поширюють свою дію на всі види адвокатської діяльності та на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії. Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет - форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати певним принципам, в тому числі стриманості та коректності, толерантності та терпимості. [9] Таким чином, можна дійти висновку, що факт того, що позивачка викладала образливі висловлювання у батьківському чаті, як мати дитини ще не свідчить про те, що вона не повинна дотримуватися етичних норм, встановлених ПАЕ, оскільки однією з вимог до професії адвоката є належна поведінка, тобто така, що відповідає морально-етичним принципам та не ставить під загрозу імідж адвоката та адвокатури в цілому.

Досить резонансною є справа, яка стосується конфлікту між адвокатом Олексієм Шевчуком та його колегою Масі Найємом. Рішенням КДКА Київської області №22/2023 від 25 січня 2023 року адвоката Олексія Шевчука було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме одноразового грубого порушення ПАЕ та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльність строком на три місяці. Справа полягала в тому, що Олексій Шевчук у мережі Facebookвиклав допис під назвою «Пост про наркоманів та їх кумедного адвоката Найєма», в якій грубо висловився щодо свого колеги Масі Найєма, засновника юридичної компанії «Міллер», його команди та клієнтів «Міллер». Комісія зазначила, що даний допис є грубим порушенням ПАЕ, бо суперечить засадам взаємної поваги між адвокатами, є свідченням поширення відомостей, що принижують честь і гідність іншого адвоката, а також суперечать принципам використання адвокатом соціальних мереж. [10]

Висновки. Таким чином, поведінка адвоката в мережі Інтернет може породжувати різного роду проблеми, наприклад, правові, морально-етичні тощо. Тому запровадження низки правил та положень, які мають на меті регулювати таку поведінку є надзвичайно важливим процесом при відбудові громадянського демократичного суспільства. Незважаючи на те, що за допомогою різних технологій адвокати мають змогу приховувати свою особистість і розкривати дані про клієнта, які можуть йому зашкодити, важливим є притягнути до відповідальності винних і розробити порядок такого притягнення.

Література

1. Закон України Конституція України від 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141

2. Закон України «Правила адвокатської етики» (від 09 червня 2017 року). Київ, 2017. 34 с. Режим доступу: https://zakon.rada.gov. Ua/rada/show/n0001891-17#top.

3. Фляжнікова Я. Адвокати в соціальних мережах. Етико-деонтологічний аспект. Visegrad Journal on Human Rights. 2017. №1.

4. Бочуляк, Н. (2019). Aдвокати та соціальні мережі: етико-професійні аспекти кореляції. Scientific Notes of Lviv University of Business andLaw, 23, 111-115.

5. IBA International principles on social media conduct for the legal profession. Adopted on 24 May 2014 by the International Bar Association. Режим доступу: https://www.ibanet.org/ MediaHandler? id=27ebac25-0d13-4318-a1 c4-6b751aca935f.

6. Social media ethical obligations for lawyers. Режим доступу: file:///C:/Users/user/ Downloads/social-media-ethical-obligations-for-lawyers.pdf.

7. Фляжнікова Я.В. Адвокати у соціальних мережах: проблеми сьогодення. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття». Одеса. Видавничий дім «Гельветика» 2022. С. 240-243.

8. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/20599/19 від 23 червня 2020 року. Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90126211.

9. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №815/1830/18 від 24 червня 2020 року. Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90029760.

10. КДКА Київської області зупинило право на зайняття адвокатською діяльністю адвокату Олексію Шевчуку за грубе порушення правил адвокатської етики. Advocatpost: веб-сайт. Режим доступу: https://advokatpost.com/kdka-kyivskoi-oblasti-zupynylo-pravo-na-zajniattia-advokatskoiu-diialnistiu-advokatu-oleksiiushevchuku-za-hrube-porushennia-pravyl-advokatskoi-etyky/.

References

1. Zakon Ukrainy Konstytutsiya Ukrainy [Law of Ukraine Constitution of Ukraine] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80#Text [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy «Pravyla advokatskoyi etyky» pryiniatyi 9 chervnya 2017 roku [Law of Ukraine «Rules of Advocate Ethics»] n.d. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/n0001891-17#top. [in Ukrainian].

3. Flyazhnikova Ya. Advokaty v sotsial'nykh merezhakh. Etyko-deontolohichnyy aspekt [Lawyers in social networks. Ethical and deontological aspect] (2017) Visegrad Journal on Human Rights. No. 1. [in Ukrainian].

4. Bochulyak, N. Advokaty ta sotsial'ni merezhi: etyko-profesiyni aspekty korelyatsiyi [Lawyers and social networks: ethical and professional aspects of correlation] (2019) Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, 23.

5. Mizhnarodni pryntsypy povedinky yurystiv u sotsial'nykh merezhakh Mizhnarodnoyi asotsiatsiyi yurystiv pryiniatyi 24 travnya 2014 roku [International Bar Association's International principles on social media conduct for the legal profession]. Retrieved from: https://www.ibanet.org/MediaHandler? id=27ebac25-0d13-4318-a1c4-6b751aca935f.

6. Etychni zobov"yazannya yurystiv u sotsial'nykh merezhakh [Social media ethical obligations for lawyers]. Retrieved from: file:///C:/Users/user/Downloads/social-media-ethical - obligations-for-lawyers.pdf.

7. Flyazhnikova Y.V. Advokaty v sotsial'nykh merezhakh: problemy s'ohodennya [Lawyers in social networks: problems of today] (2022) The European choice of Ukraine, the development of science and national security in the realities of large-scale military aggression and global challenges of the 21st century.

8. Postanova Shostoho apelyatsiynoho administratyvnoho sudu u spravi №640/20599/19 vid 23 chervnya 2020 roku [Resolution of the Sixth Administrative Court of Appeal in case No. 640/20599/19 dated June 23, 2020.]. Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90126211.

9. Postanova Verkhovnoho Sudu u skladi kolehiyi suddiv Kasatsiynoho administratyvnoho sudu u spravi №815/1830/18 vid 24 chervnya 2020 roku [Resolution of the Supreme Court as part of the panel of judges of the Cassation Administrative Court in case No. 815/1830/18 of June 24, 2020]. Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90029760.

10. Kvalifikatsiyno-dystsyplinarna komisiya advokatury Kyyivs'koyi oblasti zupynylo pravo na zaynyattya advokafs'koyu diyal'nistyu advokatu Oleksiyu Shevchuku za hrube porushennya pravyl advokafs'koyi etyky [The KDKA of the Kyiv region suspended the right to practice as a lawyer to lawyer Oleksiy Shevchuk for gross violation of the rules of lawyer ethics]. Advocat post: website. Retrieved from: https://advokatpost.com/kdka-kyivskoi-oblasti-zupynylo-pravo-na-zajniattia-advokatskoiu-diialnistiu-advokatu-oleksiiu shevchuku-za-hrube-porushennia-pravyl-advokatskoi-etyky/.

Размещено на Allbest.ru