Популяризація енергоефективності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Популяризація енергоефективності в Україні

Євстюніна Юлія Віталіївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій, докторант, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка»

Просяник Сергій Андрійович

аспірант кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка»

Анотація

У статі досліджено становлення української системи регулювання питань енергоефективності та енергозбереження. Серед основних елементів існуючої системи енергоефективності виділено: регуляції, інституції, інструменти. Вивчено основи комунікаційного забезпечення енергоефективності, що полягає у процесі реагування на інтереси різноманітних зацікавлених сторін; розуміння інформації укладеної в нормативно-правових актах, їхнє трактування і створення правил, каналів впровадження даних законів; створення внутрішніх інформаційних потоків; а також необхідності взаємин індивіда й організації із широкими масами і цілями суспільства.

Розглянуто зміст Директивів ЄС, що передбачають встановлення спільних рамок для інструментів сприяння енергоефективності для забезпечення досягнення провідних цільових показників щодо підвищення енергоефективності та забезпечення розвитку комунікаційної складової за визначеними напрямами.

На основі вивченого, встановлено, що в сучасних умовах набуває актуальності комунікаційні кампанії із популяризації енергоефективності в Україні, що спонукає до охоплення аудиторії не лише споживачів енергії, а й усіх інституцій існуючої системи енергоефективності, зокрема органів влади, фінансових організацій, підприємств, громадських організацій тощо. Досліджено заходи у рамках інформаційної кампанії, серед яких забезпечення безперешкодного та повного доступу до інформації про існуючі програми підтримки енергоефективності; підвищення грамотності у сфері енергоефективності для населення та державних установ; професійне навчання, для фахівців у цій сфері.

Проаналізовано сучасні практики вирішення завдань популяризації енергоефективності в Україні, серед яких реалізація державних програм, участь у міжнародних проектах, проведення щорічних тематичних форумів, проведення комунікаційних кампаній та тренінгів з метою реалізації реформи енергоефективності, а також створення спільних освітніх проектів та програм із залучення громадського сектору.

Визначено необхідність системної роботи з популяризації енергоефективних технологій, формування у населення енергозберігаючих світоглядів та поведінки з урахуванням специфіки та енергетичного потенціалу територій.

Ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, комунікаційні кампанії, популяризація енергоефективних технологій, енергетичний потенціал.

Abstract

енергоефективність україна державний

PROMOTING ENERGY EFFICIENCY IN UKRAINE

Yevstiunina Yulia Vitalievna PhD in Pedagogy, docent of the Department of Local Self-Government and Territorial Development, Doctoral Student, Educational and Research Institute of Public Service and Management, National University "Odesa Polytechnic",

Prosianyk Serhii Andreyevich PhD student of the Department of Local Self-Government and Territorial Development, Educational and Research Institute of Public Service and Management, National University "Odesa Polytechnic"

The article examines the formation of the Ukrainian system of regulation of energy efficiency and energy saving. The main elements of the existing energy efficiency system include: regulations, institutions, and instruments. The author examines the basics of communication support for energy efficiency, which consists in the process of responding to the interests of various stakeholders; understanding the information contained in regulatory legal acts, their interpretation and creation of rules, channels for implementing these laws; creation of internal information flows; as well as the need for relations between the individual and the organization with the broad masses and the goals of society.

The article analyzes the content of the EU Directives providing for the establishment of a common framework for energy efficiency promotion instruments to ensure the achievement of leading energy efficiency targets and ensure the development of the communication component in certain areas.

Based on the study, it is established that in modern conditions, communication campaigns to promote energy efficiency in Ukraine are gaining relevance, which encourages the audience to reach not only energy consumers but also all institutions of the existing energy efficiency system, including government agencies, financial institutions, enterprises, public organizations, etc. The necessary measures within the framework of the information campaign are studied, including ensuring unimpeded and full access to information about existing energy efficiency support programs; improving energy efficiency literacy for the population and government agencies; and professional training for specialists in this field.

The article analyzes current practices of solving the problems of energy efficiency promotion in Ukraine, including the implementation of state programs, participation in international projects, holding annual thematic forums, conducting communication campaigns and trainings to implement energy efficiency reform, as well as creating joint educational projects and programs to engage the public sector.

The need for systematic work to popularize energy efficient technologies, form energy-saving attitudes and behavior among the population, taking into account the specifics and energy potential of the territories, has been identified.

Keywords: energy efficiency, energy saving, communication campaigns, popularization of energy efficient technologies, energy potential.

Постановка проблеми

енергоефективність україна державний

Енергоефективність та енергозбереження є одним із найважливіших пріоритетів соціально-економічного розвитку в світі. Більшість розвинених країн глибоко вивчають цю проблему на національному, регіональному та місцевому рівнях у контексті реалізації цілей сталого розвитку. В Україні вивчення питань енергоефективності та енергозбереження на державному рівні бере початок із ухвалення Закону України «Про енергозбереження» у 1994 році, який на сьогоднішній день втратив чинність, однак напротязі багатьох років був основним законом, що в останній час не відповідав вимогам сучасності. З позитивних сторін першого нормативно-правового акту, який визначав правові основи у системі енергоефективності було саме популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення у суспільстві освітнього рівня у цій сфері [8]. Відповідно до задекларованих пріоритетів становлення української системи регулювання питань енергоефективності та енергозбереження здійснювалося за кількома напрямками від інституційного та нормативно-правового забезпечення до проведення наукових досліджень та впровадження їх результатів.

Серед основних елементів існуючої системи енергоефективності в Україні можна виділити:

1) регуляції - нормативно-правові акти різного рівня;

2) інституції - центральні органи влади (міністерства, державні агенції та служби), органи місцевого самоврядування, донорські, міжнародні фінансові організації, банки та інші фінансові установи, підприємства, громадські організації, ОСББ та інші;

3) інструменти - державні та донорські програми фінансової та технічної підтримки; податки, штрафи, що стимулюють відповідну поведінку; комунікаційні, освітні та тренінгові кампанії.

Протягом років незалежності розвиток системи енергоефективності та енергозбереження в Україні відбувався нерівномірно. Незважаючи на кроки у напряму інституалізації зазначеної системи, значної кількості прийнятих нормативно-правових актів, прийнятого Національного плану дій з енергоефективності, реалізації численних галузевих та регіональних програм щодо підвищення енергоефективності та інших заходів такої спрямованості слід констатувати, що Україна все ще потребує розробки нових підходів у регулюванні питань енергоефективності на різних рівнях управління. У тому числі визначеного комунікаційного забезпечення в зазначеній галузі, що полягає у процесі реагування на інтереси різноманітних зацікавлених сторін; розуміння інформації, укладеної в нормативно-правових актах, їхнє трактування і створення правил, каналів впровадження даних законів; створення внутрішніх інформаційних потоків; а також необхідності взаємин індивіда й організації із широкими масами і цілями суспільства.

В сучасних умовах необхідності відновлення зруйнованої інфраструктури під час повномасштабного вторгнення в Україну, з боку держави терориста росії, актуальності набуває впровадження новітніх технологій енергетичної ефективності. На законодавчому рівні вже готуються відповідні нормативно-правові акти і розробляються необхідні плани дій з основним акцентом на безпеці наших будівель. Саме комунікаційне забезпечення даної галузі допоможе зацікавленим сторонам адаптуватися та пришвидшити процес створення нових умов енергоефективності та енергозбереження на регіональному та місцевому рівнях.

Науковою основою для розвитку та становлення системи енергоефективності в Україні стали дослідження в галузі державної політики, державного управління та інших суміжних галузях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми енергоефективності розглядали у своїх роботах Г. Бабієв, В. Баранник, С. Бевз, В. Богданович, В. Бодров, В. Гаєць, І. Герасимчук, М. Гнідий, С. Денисюк, В. Джеджула, Г. Дзяна, Д. Дрожжин, О. Єрохін, С. Єрмілов, В. Жовтянського, І. Заремба, М. Земляної, М. Ковалко, М. Кулалаєва, М. Кулик, В. Микитенко, В. Михайлюк, О. Новосельцев, Р. Подолець, О. Праховник, Н. Рапцун, І. Розпутенко, Т. Ряузова, Ю. Синяк, Г. Ситник, Б. Стогній, В. Струк, О. Суходоля, О. Цапко-Піддубна, О. Шидловський, О. Шевцов, Ю. Шульга, С. Щербініна, Ю. Ященко та інших.

Мета статті - дослідження особливостей комунікаційного забезпечення енергоефективності, вивчення інструментів її популяризації серед населення та органів влади, фінансових організацій, підприємств, громадських організацій.

Виклад основного матеріалу

Поряд з численними науковими та практичними розробками в галузі енергоефективності та енергозбереження дослідники неодноразово наголошували на актуальності вивчення комунікаційного забезпечення енергоефективності з метою її успішного впровадження [1, с. 90-96; 2, с. 60,63].

Доцільним є зазначити, що наша країна бере активну участь у міжнародному співробітництві у сфері енергозбереження та енергоефективності. Україна взяла на себе низку міжнародних зобов'язань щодо впровадження реформ енергоефективності, підписавши Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом (далі - ЄС), ставши членом Енергетичного співтовариства та прийнявши концепції та цілі сталого розвитку ООН. У цих умовах основою для створення системи енергоефективності в Україні стали Директиви ЄС, а саме Директива 2012/27/ЄС та Директива 2010/31/ЄС.

Законодавчою основою для впровадження європейських стандартів енергоефективності в Україні стало прийняття Закону України від 21.10.2021 № 1818-IX «Про енергетичну ефективність». Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади відносин, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії [9]. Прийняття Закону здійснено з метою виконання зобов'язань зі сприяння енергоефективності та енергозбереженню на нормативно-правовому та політичному рівнях відповідно до стандартів ЄС за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію з Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії. Відповідно до Закону, енергетична ефективність - це кількісне співвідношення між роботою, послугами, товарами або енергією на виході та витраченою енергією на вході.

Відповідно до Директиви 2012/27/ЄС, реалізація відповідних реформ має супроводжуватися популяризацією енергоефективності, оскільки однією з основних причин виникнення перешкод при впровадженні енергоефективності є низький рівень інформування, знань та зацікавленості споживачів. Важливою особливістю комунікаційних кампаній із популяризації енергоефективності в сучасних умовах в Україні є необхідність охоплення аудиторії не лише споживачів енергії, а й усіх інституцій існуючої системи енергоефективності, зокрема органів влади, фінансових організацій, підприємств, громадських організацій тощо. Необхідні умови впровадження описані у Статтях 12 та 17 Директиви 2012/27/ЄС, які передбачають проведення інформування та навчання серед населення, органів влади та підприємств [7].

Саме комунікаційні кампанії виділяються як серед базових передумов успішної реалізації реформи енергоефективності, так і серед основних її інструментів. Як основні завдання популяризації енергоефективності експерти виокремлюють:

- забезпечення безперешкодного та повного доступу до інформації про існуючі програми підтримки енергоефективності;

- організацію заходів щодо підвищення грамотності у сфері енергоефективності для населення, органів влади, підприємств, фінансових організацій;

- проведення професійного навчання, зокрема семінарів та тренінгів для фахівців у цій галузі.

Відповідно до чинного законодавства центральними органами влади, відповідальними за забезпечення комунікаційної кампанії з енергоефективності є Кабінет Міністрів України, Міністерство розвитку громад та територій України та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. Основні повноваження органів влади у цьому напрямку зосереджені на залученні та координації донорської підтримки для проведенні інформаційних кампаній та навчальних тренінгів.

Серед позитивних прикладів вирішення завдань популяризації енергоефективності в Україні можна відзначити роботу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, на офіційному сайті якого широко представлена інформація про інформаційні кампанії та успішно реалізовані проекти з енергоефективності, серед них: «Державна програма з енергоефективності для населення, ОСББ та ЖБК», представлена стимулюючими та просвітницькими відео та інфографікою; «Чиста енергія для Вашої сім'ї», «Використовуй енергію економно», «Утеплюйтеся правильно», що містять практичні поради щодо особливостей використання енергетики та технологій, що оновлюються; «Історії енергозбереження» з докладним описом позитивного досвіду енергоефективності як окремих ОСББ, так і цілих громад та регіонів України та багато іншого [3].

Важливою частиною комунікаційних кампаній у рамках впровадження енергоефективності є проведення щорічних форумів, які надають можливість безпосереднього спілкування представникам різних галузей, об'єднаних проблемою ефективної реалізації реформи енергоефективності не лише в Україні, а й за її межами. Серед таких заходів «Міжнародний інвестиційний форум із відновлюваної енергетики», «Всеукраїнський форум Фонду енергоефективності», «Всеукраїнський онлайн-форум «Енергонезалежні регіони України», «Всеукраїнський форум енергоменеджерів у громадах» та багато інших.

Значну роль у системі комунікаційного забезпечення популяризації та впровадження енергоефективності в Україні відіграє Фонд енергоефективності - створений у 2017 році, який є державною установою, що здійснює грантову та інформаційну підтримку щодо впровадження найкращих європейських практик енергоефективних конструкцій [4].

Слід зазначити, що проведення комунікаційних кампаній та тренінгів є невід'ємною частиною реалізації реформи енергоефективності не лише у житловому секторі, а й у бюджетному секторі (навчання представників органів влади з питань впровадження енергоменеджменту у містах, підготовки та реалізації проектів, кооперації з донорами), на підприємствах (інформаційна та навчальна підтримка впровадження національної системи енергоаудиту та енергоменеджменту), у транспортній сфері (популяризація переваг використання громадського транспорту та велосипедів, маркування енергоефективності та екологічності автомобілів) та інших сферах.

Одними з найбільш значущих учасників реалізації реформи у дослідній галузі стали сьогодні громадські організації, які здійснюють свою діяльність за допомогою фінансової підтримки європейських фондів, у партнерстві з органами влади, щодо комунікаційного забезпечення впровадження енергоефективності на регіональному та місцевому рівнях. У цьому контексті, актуальним напрямом у популяризації енергоефективності є створення спільних освітніх проектів та програм. Один із позитивних прикладів - громадська організація «Школа Енергоефективності», яка успішно реалізує численні проекти, серед яких у 2021 році «Програма популяризації та просування інноваційних навчальних програм з ЕЕ для студентів та фахівців у сфері ЕЕ» у співпраці з провідними профільними навчальними закладами регіонів України [5].

Висновки

Поряд із досягненнями слід зазначити і існуючі проблеми комунікаційного забезпечення в системі енергоефективності України, які потребують негайного вирішення: недостатнє використання потенціалу Інтернет-комунікацій та засобів масової інформації з метою популяризації енергоефективності; велика кількість експертних оцінок рекламного характеру поряд з нестачею інформації про реальну оцінку енергоефективності тих чи інших технологій, проектів; низький рівень освіти у галузі енергоефективності, зумовлений недосконалістю нормативної бази та системи підготовки фахівців; відсутність на регіональному та місцевому рівнях системної роботи з популяризації енергоефективних технологій, досвіду їх впровадження, формування у населення енергозберігаючих світоглядів та поведінки з урахуванням специфіки та енергетичного потенціалу території, регіону.

З метою вирішення існуючих проблем перспективи подальших досліджень бачимо у розробці системи комунікаційного забезпечення впровадження енергоефективних технологій в Україні, зокрема із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних та освітніх складових; дослідженню нових інструментів для модернізації української енергетики під час післявоєнного відновлення; визначенню можливості енергетичної незалежності та популяризації енергоефективності в нашій країні.

Література:

1. Дзяна Г. О. Енергозбереження як ресурс розвитку для України / Г. О. Дзяна, Р. Б. Дзяний // Публічне управління : теорія і практика. - 2014. - Вип.4. - С. 90-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pubupr_2014_4_16

2. Енергоефективність у регіональному вимірі. Проблеми та перспективи : аналітична доповідь / І. А. Шевцов, В. О. Бараннік, М. Г. Земляний, Т. В. Ряузова; Регінальний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську. - Дніпропетровськ, 2014. - 78 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2014-08/energoefekt-b40dc.pdf

3. Сайт Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. URL: http://saee.gov.ua/uk

4. Сайт Фонд Енергоефективності. URL: http://eefund.org.ua

5. Сайт Школи Енергоефективності. URL: http://eefund.org.ua/start-of-the-project- implementation/

6. Про енергозбереження : Закон України від 01.07.1994 № 74/94. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80#Text

7. Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25.10.2012 зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_017-12#Text

8. Проект Закону України «Про енергетичну ефективність» від 17.12.2020 №4507. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70687

9. Про енергетичну ефективність: Закон України від 21.10.2021 № 1818-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1818-20#Text

References:

1. Dzj ana G. O. (2014). Energhozberezhennja jak resurs rozvytku dlja Ukrajiny. Publichne upravlinnja : teorija ipraktyka. [in Ukrainian].

2. Shevcov I. A., Barannik V. O., Zemljanyj M. Gh. & Rjauzova T. V. (2014). Energhoefektyvnistj u reghionaljnomu vymiri. Problemy ta perspektyvy : analitychna dopovidj. Reghinaljnyj filial Nacionaljnogho instytutu strateghichnykh doslidzhenj v m. Dnipropetrovsjku. Dnipropetrovsjk. [in Ukrainian].

3. Sait «Derzhavnogho aghentstva z energhoefektyvnosti ta energhozberezhennja Ukrajiny». [Sait «Derzhavnogho aghentstva z energhoefektyvnosti ta energhozberezhennja Ukrajiny»]. www.saee.gov.ua.uk. Retrieved from http:// saee.gov.ua/uk /[in Ukrainian].

4. Sait «Fond Energhoefektyvnosti». [Sait «Fond Energhoefektyvnosti»]. www.eefund.org.ua. Retrieved from http:// eefund.org.ua. [in Ukrainian].

5. Sait «Shkoly Energhoefektyvnosti». [Sait «Shkoly Energhoefektyvnosti»]. www. eefund.org.ua. Retrieved from http:// eefund.org.ua/start-of-the-project-implementation [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrajiny Pro energhozberezhennja : pryiniatyi 1 lyp. 1994 roku No 74/94. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

7. Dyrektyva Jevropejsjkogho Parlamentu i Rady 2012/27/ ES : pryiniatyi 25 zhov 2012 roku zi zminamy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_017-12#Text [in Ukrainian].

8. Proekt Zakonu Ukrajiny Pro energhetychnu efektyvnistj : pryiniatyi 17 hrud 2020 roku No 4507 Retrieved from https://w1 .c1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70687[in Ukrainian].

9. Zakon Ukraj iny Pro energhetychnu efektyvni stj: pryiniatyi 21 zhov 2021 roku No 1818-IX. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1818-20#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru