Перспективи здійснення права на відшкодування збитків, завданих посадовими особами господарського товариства, в умовах оновлення корпоративного законодавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи здійснення права на відшкодування збитків, завданих посадовими особами господарського товариства, в умовах оновлення корпоративного законодавства

Володимир Цікало кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права та процесу,

Анотація

Стаття присвячена перспективам правового регулювання здійснення корпоративного права на відшкодування збитків, завданих посадовими особами господарського товариства, з урахуванням останніх надбань цивілістичної науки та судової практики.

Право на відшкодування збитків, завданих посадовими особами товариства, належить до виняткових (ексклюзивних) корпоративних прав, які учасники (акціонери) здійснюють пропорційно із розміром частки (кількістю акцій), встановленим законом. Здійснення цього права не залежить від дій (рішень) товариства в особі його органів управління, у тому числі, вищого органу - загальних зборів. правовий збиток корпоративний

Для учасника (акціонера) товариства можливість вимагати відшкодування збитків має значення, перш за все тому, що їх наявність негативно впливає на здійснення ним, належних йому корпоративних прав. Наявність збитків у товариства створює перешкоди для здійснення корпоративних прав учасників (акціонерів), пов'язаних зі сплатою грошей, наприклад, права на виплату оголошених (затверджених рішенням загальних зборів) дивідендів, права на оплату акцій обов'язкового викупу, права на участь у розподілі ліквідаційної квоти тощо.

Звертаючись із вимогою про відшкодування збитків, завданих товариству, його учасник просить захисту своїх корпоративних прав. Подаючи позов про відшкодування збитків товариству, учасник (акціонер) повинен обґрунтувати, у чому полягало порушення належного йому корпоративного права: прострочення виплати оголошених дивідендів, виникнення заборгованості з обов'язкового викупу акцій, відмова у переданні частини активів товариства при його ліквідації тощо.

Право учасника на подання позову в інтересах товариства, не повинно бути обмеженим лише відносинами щодо відшкодування збитків. Його необхідно поширити також на інші позови учасників (акціонерів) в інтересах товариства.

Право на відшкодування збитків, завданих господарському товариству, так само, як і право на визнання недійсним правочину, вчиненого від його імені, мають матеріальний характер, і повинні бути встановлені в акті матеріального права, зокрема, - Цивільному кодексі України.

Ключові слова: збитки, здійснення, корпоративний, посадові особи товариства, правочин.

Volodymyr Tsikalo

Candidate of Legal Sciences, Associate Professor,

PROSPECTS FOR EXERCISE OF THE RIGHT TO COMPENSATION FOR DAMAGES CAUSED BY OFFICIALS OF AN ECONOMIC PARTNERSHIP IN CONDITIONS OF THE CORPORATE LEGISLATION UPDATE

Abstract. The paper deals with the prospects for legal regulation of the exercise of the corporate right to compensation for damages caused by the officials of an economic partnership, considering the latest achievements of civil science and judicial practice.

The right to compensation for damages caused by partnership officials belongs to the exceptional (exclusive) corporate rights which participants (shareholders) exercise in proportion to the size of an interest (number of shares) established by law. The exercise of this right does not depend on actions (decisions) of the partnership represented by its management bodies, including the highest body - the general meeting.

For a participant (shareholder) of a partnership, the possibility to claim compensation for damages is important, first of all, because their presence affects negatively the exercise of his corporate rights. The presence of damages in the partnership creates obstacles for the exercise of the corporate rights of participants (shareholders) related to payment of money, for example, right to declared dividends (approved by the decision of the general meeting), right to payment for mandatory redemption shares, right to participate in liquidation quota distribution, etc.

Applying for compensation for damages caused to the partnership, its member asks for the protection of his corporate rights. When filing a claim for compensation for damages to the partnership, the participant (shareholder) must substantiate what the violation of his corporate right consists in: delay in payment of declared dividends, indebtedness arising from the mandatory redemption of shares, refusal to transfer part of the partnership's assets during its liquidation, etc.

The participant's right to file a lawsuit in the interests of a partnership should not be limited only to relations regarding compensation for damages. It must also be extended to other claims of participants (shareholders) in the interests of the partnership.

The right to compensation for damages caused to an economic partnership, as well as the right to invalidate a deed acted on its behalf, have a material nature and must be established in an act of material law, in particular, the Civil Code of Ukraine.

Keywords: damages, exercise, corporate, officials of a partnership, deed.

Постановка проблеми. Новелізація корпоративного законодавства, зокрема, набрання чинності законом України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року призвела до зміни умов здійснення права на відшкодування збитків, завданих посадовими особами господарського товариства. При цьому в самому законі не знайшли свого втілення останні напрацювання науки та судової практики щодо кола вимог, з якими може звернутися учасник (акціонер) у разі завдання збитків товариству його посадовими особами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання особливостей корпоративного права на відшкодування збитків, завданих посадовими особами товариства досліджували у своїх працях такі українські вчені як: О.В. Бігняк, В.А. Васильєва, О.М. Вінник, Ю.М. Жорнокуй, О.Р. Кібенко, С.О. Короєд, В.М. Коссак, О.О. Кот, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць, В.М. Махінчук, Ю.Ю. Попов, І.Б. Саракун, І. В. Спасибо-Фатєєва, Т.Б. Штим, Р.Б. Шишка, О.С. Яворська та багато інших. Водночас, наукові пошуки у сфері здійснення цього корпоративного права не відображають новел Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року.

Метою статті є визначення перспектив подальшого правового регулювання здійснення права на відшкодування збитків, завданих посадовими особами господарського товариства.

Виклад основного матеріал. За змістом ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, в редакції закону від 27.07.2022 року, учасник (учасники), акціонер (акціонери) товариства, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій), може (можуть) подати в інтересах такого товариства позов про відшкодування збитків, заподіяних товариству її посадовою особою. З урахуванням цих законодавчих положень, можна зробити висновок про те, що право на відшкодування збитків, завданих посадовими особами товариства, належить до виняткових (ексклюзивних) корпоративних прав, які учасники (акціонери) здійснюють пропорційно із розміром частки (кількістю акцій), встановленим законом.

Здійснення права учасника (акціонера) на відшкодування збитків не залежить від дій (рішень) товариства в особі його органів управління, у тому числі, вищого органу - загальних зборів. На цій обставині особливо наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п. п. 43, 44 постанови від 24 лютого 2021 року у справі № 904/982/19: "позов поданий учасником ТОВ "Сільськогосподарська фірма "Агростар" ..., в порядку, передбаченому статтею 54 ГПК України. ... Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що відповідно до статті 54 ГПК України ТОВ "Агроцентр-Україна", як учасник ТОВ "Сільськогосподарська фірма "Агростар", має право на звернення до суду незалежно від того, чи ухвалювалося загальними зборами ТОВ "Сільськогосподарська фірма "Агростар" рішення про притягнення директора до відповідальності. ... Інше (зворотне) тлумачення суперечило б змісту статті 54 ГПК України і фактично позбавляло б учасника з часткою у статутному капіталі, яка не надає більшості голосів при голосуванні на зборах, права на звернення до суду з відповідною позовною вимогою' ' [1].

Позов про відшкодування збитків, заподіяних посадовими особами товариства, в юридичній літературі отримав назву "похідного" (непрямого), тобто, "позову, з яким учасник юридичної особи може звернутись від імені цієї юридичної особи ("shareholder's derivative action" або "derivative suit")" [2, c. 58], або "квазіпрямого", а саме: "позов учасника (акціонера) як представника ГТ, по суті є похідним (непрямим позовом), оскільки є віддзеркаленням позиції щодо предмета спору не товариства, а лише окремого його учасника (акціонера[3, с. 19].

Для учасника (акціонера) товариства можливість вимагати відшкодування збитків має значення, перш за все тому, що їх наявність негативно впливає на здійснення ним, належних йому корпоративних прав. Наприклад, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати їх виплату, якщо власний капітал товариства є меншим або у результаті такої виплати стане меншим за суму його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Подібну за характером норму містить ст. 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Згідно із п. 2 ч. 1 цієї статті товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати. Отже, завдання збитків товариству може мати своїм наслідком відмову у виплаті дивідендів його учасникам (акціонерам). Невиплата або незаконна виплата дивідендів належать до критеріїв "турботливості" (добросовісності) за законодавством іноземних держав. Так, у § 93 Закону Німеччини "Про акціонерні товариства" (AktG) "одним із випадків, коли члени правління можуть бути притягнуті до відповідальності перед товариством, прямо передбачено затвердження ними незаконної виплати дивідендів ' [4, с. 27].

Наявність збитків у товариства створює перешкоди для здійснення корпоративних прав учасників (акціонерів), пов'язаних зі сплатою грошей, наприклад, права на виплату оголошених (затверджених рішенням загальних зборів) дивідендів, права на оплату акцій обов'язкового викупу, права на участь у розподілі ліквідаційної квоти тощо. Навпаки, відшкодування збитків створює необхідні передумови для належного здійснення учасником (акціонером) його корпоративних прав у межах грошових зобов'язань, які вже виникли у товариства перед цим учасником (акціонером). Як слушно зауважує Ю.М. Жорнокуй: "...після відшкодування збитків повинна зрости курсова вартість акцій, збільшаться активи товариства, з'являться передумови для виплати дивідендів" [5, с. 224].

Перешкоди у здійсненні корпоративних прав є нічим іншим, як їх порушенням. Тому, звертаючись із вимогою про відшкодування збитків, завданих товариству, його учасник просить захисту своїх корпоративних прав. Подаючи позов про відшкодування збитків товариству, учасник (акціонер) повинен обґрунтувати, у чому полягало порушення належного йому корпоративного права: прострочення виплати оголошених дивідендів, виникнення заборгованості з обов'язкового викупу акцій, відмова у переданні частини активів товариства при його ліквідації тощо. Інтерес товариства в таких випадках полягатиме у тому, що рішення суду буде винесено також на його користь, тобто присудження відбудеться і самому учаснику (акціонеру), і товариству як юридичній особі. Як стверджують С.О. Короєд та В.М. Махінчук: "...похідний позов пред 'являється до суду на захист прав іншої особи з метою захистити і свої права та інтереси" [6, с. 75]. Водночас наслідком такого присудження товариству, стане захист корпоративного права учасника (акціонера) шляхом усунення перешкод у здійсненні цього права. Іншими словами, позитивний ефект від прийняття судом рішення на користь товариства отримає його учасник (акціонер), який подав відповідний позов.

Зважаючи на те, що позов в інтересах товариства учасник (акціонер) подає для захисту своїх корпоративних прав, недоцільно відносити його до позовів, спрямованих виключно на захист прав іншої особи, зокрема, господарського товариства. Як вказує О.В. Бігняк: "слово "похідний" означає, що особа, яка подає позов, має лише корпоративні права щодо товариства" [7, с. 231]. Ознакою похідного позову, на думку вченого, є звернення за захистом порушених прав іншої особи (товариства), а не самого позивача (учасника товариства). Натомість, у корпоративних відносинах учасник товариства завжди звертає вимогу на захист своїх прав. У такому розумінні, позов учасника (акціонера) в інтересах господарського товариства є позовом не за захистом прав цього товариства, але - самого учасника (акціонера), тому що останній звернувся з вимогою про захист належних йому корпоративних прав. Оскільки присудження на підставі рішенням суду за зверненням учасника (акціонера) відбудеться як йому, так і господарському товариству, такий позов треба називати не "похідним", а позовом "в інтересах товариства".

У цивілістичній науковій літературі уже неодноразово порушували питання про те, що право учасника на подання позову в інтересах товариства, не повинно бути обмеженим лише відносинами щодо відшкодування збитків.

Аналізуючи практику Верховного Суду України про оспорювання учасниками (акціонерами) договорів, укладених товариством, О.О. Кот дійшов до висновку про "обґрунтованість визнання права учасника на подання непрямого позову в тих випадках, коли має місце порушення корпоративних прав учасника. Водночас юридична оцінка факту порушення корпоративних прав вчиненим товариством правочином повинна надаватися зважаючи на особливості корпоративних відносин, зокрема, з урахуванням того, що відсутній безпосередній зв 'язок між корпоративними правами учасника і майном (у тому числі продукцією та коштами) товариства" [8, с. 382]. В.В. Луць також вбачає можливість подання учасниками (акціонерами) господарського товариства позовів про визнання недійсною угоди, укладеної товариством, умови якої позбавляють товариство можливості отримання додаткових прибутків. Учений робить наголос на тому, що "у цих випадках учасник таким способом захищає свої права" [9, с. 27-28], а не права товариства. Автор підтримав "...думку, що неодноразово висловлювалася в літературі, про наділення акціонерів правом подавати в суд позови в інтересах товариства та/або своїх інтересах, якщо вони ігноруються виконавчим органом при укладанні правочинів від імені товариства, зокрема, при укладанні значних правочинів" [10, с. 101]. ''Доцільність закріплення у законі права акціонера звернутися до суду з позовом про визнання недійсним правочину із заінтересованістю" [11, с. 15] обґрунтувала Т.Б. Штим. До предмета таких позовів Ю.Ю. Попов рекомендує віднести вимоги про: "відшкодування господарському товариству шкоди, завданої його посадовою особою; визнання недійсним правочину, вчиненого господарським товариством з порушенням вимог, встановлених до вчинення правочину із заінтересованістю" [2, с. 64]. На думку В.М. Коссака, учасник господарського товариства, окрім визнання правочину недійсним і відшкодування збитків, повинен мати право вимагати відшкодування моральної шкоди: "...у разі порушення вимог, визначених... Законом України "Про акціонерні товариства" слід застосовувати правові наслідки... - визнавати правочин недійсним з відшкодуванням збитків та/або моральної шкоди ' [12, с. 61].

Пропозиція щодо звернення учасника (акціонера) із вимогою про визнання недійсним правочину, вчиненого товариством, частково була реалізована на законодавчому рівні. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 року ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року було доповнено частиною дванадцятою. У ній передбачалося, що правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб'єкта оцінної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію) є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства. Проте, новий закон про акціонерні товариства (2022 року) не встановив такого положення.

Позицію, згідно з якою учасник, подаючи позов про визнання недійсним правочину, вчиненого товариством, захищає своє корпоративне право, підтримувала також Велика Палата Верховного Суду. Так, у п. 22 постанови від 11 червня 2019 року у справі № 922/2005/18 (провадження № 12-261гс 18) встановлено: "якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору про відчуження майна цього товариства порушенням останнім в ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір підвідомчий господарським судам незалежно від того, чи є іншим відповідачем у справі (разом з таким товариством) фізична особа - сторона оспорюваного договору" [13]. Причому Верховний Суд не зводив справи про визнання недійсними правочинів, вчинених товариством, лише до правочинів із заінтересованістю.

Водночас учасники (акціонери) товариства на сьогоднішній день позбавлені можливості застосувати такий спосіб захисту своїх корпоративних прав, як визнання правочину, вчиненого товариством, недійсним. Відповідна правова позиція відображена у п. п. 8.3 та 8.4 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, згідно із якими "за договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Підписання генеральним директором оспорюваних договорів може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників. ...Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають " [14]. І хоча Велика Палата Верховного Суду в іншій постанові від 22 жовтня 2019 року дійшла до протилежних висновків [15], усе ж позиція про недопустимість застосування учасником (акціонером) такого способу захисту його корпоративних прав як визнання недійсним правочину, вчиненого товариством, продовжує бути незмінною.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду намагався ініціювати відступ від цього правового висновку Великої Палати Верховного Суду, обґрунтовуючи свою позицію тим, що "...його застосування призведе до втрати самої сутності права учасника на управління товариством, коли учасник не може його захистити шляхом звернення до суду. Проте, можливі наслідки неефективної діяльності директора, зокрема укладення збиткових договорів від імені товариства, можуть погіршити фінансовий стан товариства. При цьому слід враховувати, що набуваючи право власності на частку у статутному капіталі, учасник очевидно заінтересований у отриманні прибутку від діяльності такого товариства" [16] (Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 916/1731/18). Водночас Велика Палата Верховного Суду своєю ухвалою від 17 грудня 2019 року у справі № 916/1731/18 повернула справу відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на тій підставі, що "...договори, укладені посадовою особою товариства, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства" [17].

Зазначений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, серед іншого, обумовлений положеннями ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими учасник (акціонер) юридичної особи, якому належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства, може подати в інтересах такої юридичної особи позов виключно (лише) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 37 постанови від 28 лютого 2019 року в справі № 904/4669/18, виклавши такий правовий висновок: "Водночас правове регулювання статті 54 ГПК України поширюється саме на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Тобто на підставі наведеної процесуальної норми власник (учасник, акціонер) може звернутися з позовом в інтересах юридичної особи саме із зазначеним позовом. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише в разі наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами" [18]. Іншими словами, позов про визнання правочину недійсним, який вчинений товариством, його учасник (акціонер) на цей час не має можливості подати. "Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин може бути визнаний судом недійсним не лише, якщо його дійсність заперечує одна із сторін правочину, але й інша заінтересована особа" [19, с. 1606] з підстав, передбачених законом. Такою заінтересованою особою в більшості випадків стає учасник (акціонер) господарського товариства, яке є стороною правочину. Вчиняючи правочин, товариство може порушити корпоративні права його учасників (акціонерів), наприклад, на виплату дивідендів, на обов'язковий викуп акцій, на участь у розподілі активів у разі ліквідації товариства тощо. Тому учасники (акціонери) повинні мати можливість захистити свої порушені права й у випадках вчинення правочинів товариством в особі його органів (посадових осіб).

Висновки

Засада "пропорційності" із достатнім розміром частки (кількістю акцій), встановленим законом, має безпосередній вплив на підстави звернення до суду за захистом прав учасників (акціонерів). Право учасника (акціонера) на подання позову в інтересах товариства за захистом свого порушеного права, повинно мати зв'язок із розміром його частки (кількістю акцій) у статутному капіталі. Його необхідно поширити також на інші позови учасників (акціонерів) в інтересах товариства.

Встановлений законом мінімальний розмір частки у статутному капіталі, а також необхідність обґрунтувати порушення корпоративного права учасника (акціонера), який звертається до суду, є критеріями, що визначають доцільність існування права на позов в інтересах товариства.

Недостатньо обґрунтованим видається закріплення такого права у процесуальному кодексі, який визначає порядок захисту корпоративних прав, а не його способи. Право на відшкодування збитків, завданих господарському товариству, так само, як і право на визнання недійсним правочину, вчиненого від його імені, мають матеріальний характер, і повинні бути встановлені в акті матеріального права, зокрема, - Цивільному кодексі України.

На підставі наведеного вище, варто доповнити ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України абзацом такого змісту: "Учасники (учасник, акціонер) господарського товариства, яким (якому) сукупно належить не менш як 10 відсотків статутного капіталу, можуть (може) на захист своїх корпоративних прав вимагати відшкодування завданих збитків, а також визнання недійсним правочину, вчиненого товариством, якщо він суперечить актам цивільного законодавства".

Література

1. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 904/982/19. URL : http://reyestr.court.govua/Review/95240657.

2. Попов Ю. Похідні (непрямі) позови: іноземний досвід та українські перспективи. Українське комерційне право. 2012. № 12. С. 56-65.

3. Вінник О.М. Проблема ефективності правового регулювання корпоративних відносин в умовах ринкової економіки та громадянського суспільства. Приватне право і підприємництво. 2017. Вип. 17. С. 16-21.

4. Жорнокуй В. Розумність та добросовісність: світова практика застосування щодо відповідальності членів органів акціонерного товариства за його борги. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 2. С. 24-29.

5. Жорнокуй Ю.М. Цивільно-правова природа корпоративних конфліктів в акціонерних товариствах: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03. Харків: Хаківський національний університет внутрішніх справ, 2016. 476 с.

6. Короєд С. О., Махінчук В.М. Похідні (непрямі) позови засновників юридичних осіб як форма реалізації доктрини зняття корпоративної вуалі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2020. № 44. С. 74-77.

7. Бігняк О. Похідний позов та корпоративний договір як засоби захисту корпоративних прав: досвід України. European political and law discourse. 2018. Vol. 5. Issue 3. P. 227-236.

8. Кот О.О. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав: проблеми теорії та судової практики: монографія. Київ: Алерта, 2017. 494 с.

9. Луць В.В. Деякі питання здійснення та захисту корпоративних прав в Україні. Наше право. 2008. № 2. С. 26-28.

10. Луць В.В. Захист інвесторів при укладенні товариством значних правочинів (договорів). Проблеми охорони прав суб'єктів корпоративних правовідносин [текст] : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці створення Лабораторії з вивчення проблем корпоративного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2012. С. 97-101.

11. Штим Т.Б. Акціонерні угоди, правочини із заінтересованістю та значні правочини в акціонерних товариствах: автореф. канд. дис. ... юрид. наук: 12.00.04. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. 20 с.

12. Коссак В.М. Правові підстави визнання недійсним правочину щодо вчинення якого є заінтересованість. Охорона корпоративних прав [текст] : матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2011. С. 58-61.

13. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 922/2005/18. URL : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82738618.

14. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17. URL : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84911545.

15. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17. URL : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85743713.

16. Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 916/1731/18. URL : http://reyestr.court.govua/Review/86245295.

17. Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 916/1731/18. URL : http://reyestr.court.govua/Review/86468669.

18. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 лютого 2019 року в справі № 904/4669/18. URL : www.reyestr.court.gov.ua/Review/80181036.

19. Kossak V., Yakubivskyi I., Oprysko M., Tsikalo V. and Bek Y. Legal Consequences of Mock Transactions. International Journal of Criminology and Sociology. 2020. № 9. P. 1600-1607.

20. References:

21. Postanova Verhovnogo Sudu u skladі kolegn suddw Kasadjnogo gospodars'kogo sudu vM [Resolution of the Supreme Court as part of the panel of judges of the Commercial Court of Cassation dated February 24, 2021 in case No. 904/982/19]. reyestr.court.govua Retrieved from http://reyestr.court.govua/Review/95240657 [in Ukrainian].

22. Popov, Ju. (2012). PohMrn (neprjam^ pozovi: mozemnij dosvM ta ukra'ins'^ perspektivi [Derivative (indirect) claims: foreign experience and Ukrainian perspectives]. Ukrains'ke komercijnepravo - Ukrainian commercial law, 12, 56-65 [in Ukrainian].

23. ^mik, O. M. (2017). Problema efektivnosti pravovogo reguljuvannja korporativnih vMnosin v umovah rinkovo'].' ekonomіki ta gromadjans'kogo susph'stva [The problem of the effectiveness of legal regulation of corporate relations in the conditions of the market economy and civil society]. Privatne pravo і pidpriemnictvo - Private law and entrepreneurship, 17, 16-21 [in Ukrainian].

24. Zhornokuj, V. (2019). Rozumrnst' ta dobrosovіsnіst': svhova praktika zastosuvannja shhodo v^ov^l^st chlernv orgarnv akdonernogo tovaristva za jogo borgi [Reasonableness and good faith: world practice of application regarding the liability of members of the bodies of a joint-stock company for its debts]. Pidprwmnictvo, gospodarstvo і pravo - Entrepreneurship, economy and law, 2, 24-29 [in Ukrainian].

25. Zhornokuj, Ju. M. (2016). CmPno-pravova priroda korporativnih konfHktiv v akdonernih tovaristvah [Civil-legal nature of corporate conflicts in joint-stock companies]. Doctor's thesis. Harkw : Ha^vs'k^ nadonal'nij urnversitet vnutrishrnh sprav [in Ukrainian].

26. Koroєd, S. O., Mahmchuk, V. M. (2020). PohMrn (neprjam^ pozovi zasnovnikw juridichnih osft jak forma realіzacії doktrini znjattja korporativnoї vuah [Derivative (indirect) lawsuits of founders of legal entities as a form of implementation of the doctrine of removing the corporate veil]. Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu. Ser.: Jurisprudence - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Jurisprudence, 44, 74-77 [in Ukrainian].

27. B^njak, O. (2018). PohMnij pozov ta korporativnij dogovU jak zasobi zahistu korporativnih prav: dosvM Ukrami [Derivative lawsuit and corporate contract as a means of protecting corporate rights: the experience of Ukraine]. European political and law discourse, 5, 3, 227-236 [in Ukrainian].

28. Kot, O. O. (2017). Zdijsnennja ta zahist subdktivnih civil'nih prav: problemi teorii ta sudovoi praktiki [Implementation and protection of subjective civil rights: problems of theory and judicial practice]. Kiiv : Alerta [in Ukrainian].

29. Luc', V. V. (2008). Dejaki pitannja zdijsnennja ta zahistu korporativnih prav v Ukraini [Some issues of implementation and protection of corporate rights in Ukraine]. Nashepravo - Our right, 2, 26-28 [in Ukrainian].

30. Luc', V. V. (2012). Zahist investoriv pri ukladenni tovaristvom znachnih pravochiniv (dogovoriv) [Protection of investors when the company concludes significant transactions (contracts)]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia prisvjachena 10- j richnici stvorennja Laboratoriiz vivchennjaproblem korporativnogo prava Naukovo-doslidnogo institutu privatnogo prava i pidprwmnictva Nacional'noi akademii pravovih nauk Ukraini "Problemi ohoroniprav subdktiv korporativnihpravovidnosin" - The International Scientific and Practical Conference dedicated to the 10 th anniversary of the establishment of the Laboratory for the Study of Corporate Law Problems of the Research Institute of Private Law and Entrepreneurship of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine "Problems ofprotecting the rights of subjects of corporate legal relations" . (pp. 97-101). Ivano-Frankivs'k: Prikarpats'kij nacional'nij universitet imeni Vasilja Stefanika [in Ukrainian].

31. Shtim, T. B. (2015). Akcionerni ugodi, pravochini iz zainteresovanistju ta znachni pravochini v akcionernih tovaristvah [Share agreements, transactions with interest and significant transactions in joint stock companies]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiiv : Kiivs'kij nacional'nij universitet imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].

32. Kossak, V. M. (2011). Pravovi pidstavi viznannja nedijsnim pravochinu shhodo vchinennja jakogo є zainteresovanist' [Legal grounds for invalidating a deed in the execution of which there is an interest]. Proceedings from: Vseukrainskiy naukovo-praktichniy seminar "Ohorona korporativnih prav" - The All-Ukrainian scientific and practical seminar "Protection of corporate rights" . (pp. 58-61). Ivano-Frankivs'k: Prikarpats'kij nacional'nij universitet imeni Vasilja Stefanika [in Ukrainian].

33. Postanova Velikoi Palati Verhovnogo Sudu vid 11 chervnja 2019 roku u spravi № 922/2005/18 [Resolution of the Grand Chamber of the Supreme Court dated June 11, 2019 in case No. 922/2005/18]. reyestr.court.govua Retrieved from http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 82738618. [in Ukrainian].

34. Postanova Velikoi Palati Verhovnogo Sudu vid 08 zhovtnja 2019 roku u spravi № 916/2084/17 [Resolution of the Great Chamber of the Supreme Court dated October 8, 2019 in case No. 916/2084/17]. reyestr.court.govua Retrieved from http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/84911545 [in Ukrainian].

35. Postanova Velikoi Palati Verhovnogo Sudu vid 22 zhovtnja 2019 roku u spravi № 911/2129/17 [Resolution of the Great Chamber of the Supreme Court dated October 22, 2019 in case No. 911/2129/17]. reyestr.court.govua Retrieved from http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/85743713 [in Ukrainian].

36. Uhvala Kasacijnogo gospodars'kogo sudu u skladi Verhovnogo Sudu vid 05 grudnja 2019 roku u spravi № 916/1731/18 [Decision of the Commercial Court of Cassation as part of the Supreme Court dated December 5, 2019 in case No. 916/1731/18]. reyestr.court.govua Retrieved from http://reyestr.court.govua/Review/86245295 [in Ukrainian].

37. Uhvala Velikoi Palati Verhovnogo Sudu vid 17 grudnja 2019 roku u spravi № 916/1731/18 [Resolution of the Grand Chamber of the Supreme Court of December 17, 2019 in case No. 916/1731/18]. reyestr.court.govua Retrieved from http://reyestr.court.govua/Review/ 86468669 [in Ukrainian].

38. Postanova Verhovnogo Sudu u skladi kolegu suddiv Kasacijnogo gospodars'kogo sudu vid 28 ljutogo 2019 roku v spravi № 904/4669/18 []Resolution of the Supreme Court as part of the panel of judges of the Commercial Court of Cassation dated February 28, 2019 in case No. 904/4669/18. reyestr.court.govua Retrieved from www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 80181036 [in Ukrainian].

39. Kossak, V., Yakubivskyi, I., Oprysko, M., Tsikalo, V. and Bek, Y. (2020). Legal Consequences of Mock Transactions. International Journal of Criminology and Sociology, 9, 1600-1607 [in English].

Размещено на Allbest.ru