Механізми взаємодії бізнесу, влади і суспільства в Україні в особливостях воєнного стану (на прикладі агросектора)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми взаємодії бізнесу, влади і суспільства в Україні в особливостях воєнного стану (на прикладі агросектора)

Денисюк Людмила, Миколаївна аспірантка, Класичний приватний університет

Анотація

Агросектор України - це «рятівний шлюз» України, який традиційно забезпечує сталі надходження від експорту продовольства та робочі місця як для сільського, так й міського населення; він є однією з головних складових національної безпеки України. Питання його розвитку, збереження та модернизації докладно вивчаються науковцями, воно турбує наших західних стратегічних партнерів, а також всі розвинуті країни, які є бізнес-партнерами та інвесторами економіки України. Уряд України постійно працює над створенням програм державної підтримки агросектора, науковці та професіональні аграрії генерують комплексні алгоритми, які повинні забезпечити його динамічний розвиток та економічну стабільність.

Практика та наукові дослідження дають чітке усвідомлення, що позитивні зміни відбуваються лише тоді, коли між трикутником «бізнес-влада-суспільство» є конструктивний діалог та співпраця. Особливо помітним стає значний позитивний ефект згаданої синтезної взаємодії під час широкомасштабної агресії Росії.

Необхідність ефективного регулювання механізмів взаємовідносин бізнесу, влади і суспільства є нагальним викликом часу, важливою складовою для перемоги над агресором. Кожна із сторін має, усвідомивши свою високу відповідальність, задекларувати у співпраці єдині ціннісні орієнтири, корпоративну відповідальність, розглядати взаємодію не в якості засобу покращення іміджу, а як можливість більш ефективно працювати на благо України та спільно забезпечити її продовольчу безпеку.

Державно-приватне партнерство регулюється в Україні низкою законодавчих актів, проте з огляду на екстремальні реалії сьогодення, значна частина потребує їх значного доопрацювання та суттєвої адаптації до умов воєнного часу.

Ключові слова: агросектор України; механізми взаємодії бізнесу, влади та суспільства; програми державної підтримки.

Abstract

Mechanisms of interaction between business, government and society in Ukraine with characteristics of marital status (on the example of the agricultural sector)

Denysiuk Lyudmila Mykolaivna Graduate student, The Classical Private University

The agro-sector of Ukraine is Ukraine's "lifeline", which traditionally provides steady income from food exports and jobs for both the rural and urban population; it is one of the main components of Ukraine's national security. The question of its development, preservation and modernization is studied in detail by scientists, it worries our Western strategic partners, as well as all developed countries that are business partners and investors of the Ukrainian economy.

The Government of Ukraine is constantly working on the creation of state support programs for the agricultural sector, scientists and professional farmers are generating complex algorithms that should ensure its dynamic development and economic stability.

Practice and scientific research provide a clear understanding that positive changes occur only when there is a constructive dialogue and cooperation between the triangle "business-government-society". The significant positive effect of the mentioned synthetic interaction during Russia's large-scale aggression becomes especially noticeable.

The need for effective regulation of the mechanisms of business, government and society relations is an urgent challenge of the times, an important component for defeating the aggressor. Each of the parties, having realized their high responsibility, should declare common value guidelines in cooperation, corporate responsibility, consider interaction not as a means of improving the image, but as an opportunity to work more effectively for the benefit of Ukraine and jointly ensure its food security.

Public-private partnership is regulated in Ukraine by a number of legislative acts, however, given the extreme realities of today, a large part of them needs significant revision and significant adaptation to wartime conditions.

Keywords: agricultural sector of Ukraine; mechanisms of interaction between business, government and society; state support programs.

Постановка проблеми

Агросектор України на протязі тривалого часу посідав провідні позиції у світі серед експортерів аграрної продукції, однак зараз збитки завдані російською агресією обчислюються мільярдами доларів. Повністю зруйновані агропроцеси і логістичні ланцюги, які проектувались десятиріччями, окупація частини сільськогосподарських земель, а також часто тривала непридатність сільгоспземель до експлуатації на деокупованих територіях та в зоні найбільш інтенсивних обстрілів, знищення складів, сільгосптехніки, тваринницькіх комплексів, збільшення витрат на імпортно-залежні товари (паливо, насіння, техніка, добрива), фактична морська блокада, енергетична криза, проблема з відшкодуванням ПДВ, збільшення засобів виробництва, проблема курсової різниця валют та зупинка діяльності аграрних підприємств на тимчасово окупованих територіях кинули неабиякий виклик агросектору в цілому та збільшили витрати аграрних виробників у рази, а у деяких випадках й на порядки.

В багатьох регіонах підприємці вимушені виставляти свої землі на продаж через відсутність коштів на сплату оренди та проведення посівної компанії навесні. При цьому найбільш тяжка ситуація склалась на тимчасово окупованих територіях та територіях, які знаходяться постійно під обстрілами окупантів. Окремо серед негативних факторів слід виділити масове російське мінування українських земель, враховуючи що програма розмінування, за оцінкою експертів, буде потребувати кількох десятків років при вкладенні десятків мільйонів доларів.

Наразі уряд прогнозує падіння ВВП до 35% за підсумками року, Світовий банк на 45%. Подальший розвиток аграрного сектору і точка рівноваги в таких умовах залежить від того, наскільки бізнес і суспільство виявлять адаптивність, від кроків влади, їх ефективності та своєчасності, а також наскільки конструктивно й прозоро буде відбуватися діалог між всіма сторона взаємодії.

Для збереження й відновлення агробізнесу та стабільності економічної ситуації в цілому необхідним є забезпечення безперебійної ефективної роботи органів влади, коли громадські організації, асоціації та суспільство все частіше стають містком між владою та бізнесом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Механізми взаємодії бізнесу влади та суспільства в цілому розкривається в ряді праць науковців: А. Бержаніра, В. Варнавського, З. Варналія, А. Гальчинського, В. Геєца та інших Аналізуючи державні програми підтримки необхідно ознайомитись із грунтовною науковою працею Є. Романенка «Юридична природа державних цільових програм». О. Оболенський, С. Борисевич, С. Коник у своїй роботі допомогають зрозуміти основи взаємовідносин влади та бізнесу в контексті формування основ громадянського суспільства в Україні. Актуальну інформацію про програми державної підтримки та їх детальний аналіз можна дослідити на інтернет-сайтах.

Різні аспекти державної підтримки агросектора України в кризових умовах досліджували К. Алексеєва, О. Кубай, О. Заставнюк, К. Пріб, О. Усикова, А. Шинькович, Н. Резнік, А. Остапчук, А.Черкасов, І. Федун, Б. Мірзалієв та інші науковці.

Мета статті - розгляд і аналіз механізмів взаємодії бізнесу, влади та суспільства в Україні в особливостях воєнного стану (на прикладі агросектору).

Виклад основного матеріалу

Воєнний стан суттєво впливає на різні сфери життєдіяльності людини та держави в цілому. Досвід показує, що закони, парадигми, стратегії, які вибудовувались десятиліттями часто перестають діяти в цей надскладний період. Основним викликом при цьому стає руйнація сталих механізмів управління в цілому і повне їх перезавантаження відповідно до нових нестабільних умов: зміна структури економіки, втрата надходжень, падіння ВВП, демографічна криза, відсутність інвестицій, безробіття, загострення загальних проблем у суспільстві тощо. Країна схожа на корабель, який стихія хоче розгойдати та затопити і все залежить від ефективності управлінських рішень та дієвості механізмів взаємодії влади, бізнесу і суспільства.

Уряд України постійно та системно працює над програмами державної підтримки агросектору. Необхідно виділити наступні основні урядові програми його підтримки: програма єРобота («Своя справа», «Свій сад», «Своя теплиця», «Новий рівень», «ІТ-стартап», «Старт в ІТ»); програма безповоротних грантів, що дає можливість створювати та розвивати власний бізнес; програми «Свій сад», «Своя теплиця», які надають можливість створення нових 40 постійних та сезонних робочих місць у тепличному господарстві та від трьох до 20 постійних та сезонних робочих місць - у садовому; гранти для створення бізнесу, а саме для тепличного господарства, садівництва, ягідництва та виноградарства; програми підтримки суб'єктів господарювання АПК шляхом здешевлення кредитів, на які передбачені у державному бюджеті кошти навіть під час воєнного стану.

Характеризуючи масштабність даних програм підтримки слід зазначити, що за дев'ять місяців від старту тільки за програмою садівництва було підписано 101 наказ щодо виділення фінансування на суму 489,2 млн. грн. (лідерами в отриманні фінансової допомоги є Киівщина, Львівщина, Закарпаття, Вінничина). В рамках програми єРобота на створення та розвиток теплиць Кабінетом Міністрів України виділено вже 100 млн. гривень.

Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції є вкрай важливим інструментом в системі державної політики. У разі настання страхового випадку відбувається відшкодування частини сплачених страхових платежів, компенсація надається у розмірі 60% вартості страхового платежу.

Слід зауважити, що інститут аграрного страхування в Україні тільки запроваджується і страхові випадки поки, на жаль, не розповсюджені на шкоду причинену бойовими діями, що на сьогодні надзвичайно актуально.

Важливим кроком у підтримці агросектору з боку держави стало підписання Міністерством аграрної політики та продовольства України Меморандуму з питань реалізації державної підтримки сільгоспвиробника. Одним з практичних кроків у його реалізації стала угода між Мінагрополітики та ПАТ «Укрнафта» про розробку спільних програм підтримки українських аграріїв, зокрема щодо їх забезпечення пальним.

Також почала реалізуватися державна програма з підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції на 2023 рік, яка включає підтримку господарств на 1 га та утримання корів. В 2022 році Світовий Банк виділив на неї 50 млн євро, в 2023 році планується профінансувати програму ще на 80 млн. доларів.

Ефективно діють програми забезпечення аграріїв засобами тимчасового зберігання зерна та обладнанням із завантаження/розвантаження (рукавів). Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (Food and Agriculture Organization, FAO, далі - ФАО) спільно з Мінагрополітики оголосили про надання засобів тимчасового зберігання зерна місткістю 200 тонн. Проєкт реалізується за донорської підтримки урядів Канади та Японії, а також австралійської благодійної організації Minderoo Foundation.

Значною допомогою українським аграріям стали програми грантової підтримки ФАО та Європейського Союзу. Це програми ФАО з надання насіння та добрив у якості гуманітарної допомоги, програми USAID АГРО на отримання мінеральних добрив, насіння кукурудзи бренду DEKALB від програми USAID АГРО тощо.

Задля того, щоб аграрії могли реалізувати свою продукцію на зовнішні ринки найбільше зусиль спрямовується на нарощення обсягів експорту.

Для майбутнього післявоєнного відновлення вітчизняного агросектора не можна переоцінити значимість створення Кабінетом Міністрів України спеціалізованих за напрямками фондів відновлення України.

Попри війну активно створюється ТОВ «Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», небанківська фінансова установа з особливим статусом, яка виконує функції часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Кошти на фінансування згаданого Фонду будуть надходити як із державного бюджету, так й від Світового банку. Особливістю діяльності Фонду є те, що він покликаний підтримати малих та середніх сільгоспвиробників, кошти доступні для тих аграріїв, хто має в обробітку до 500 га землі.

Позитивно себе зарекомендувала кредитна програма 5-7-9%, нею зміг скористатись відповідно до актуальної статистики кожен третій український аграрій. В 2023 році планується виділення урядом 70 млн. грн нових кредитів під 50% державних гарантій. Компенсацію відсотків цьогоріч бере на себе Світовий банк.

Завдяки новій гуманітарній програмі Grain from Ukraine Україна надсилає частину експортної пшениці на закупівлю для країн Азії та Африки, які перебувають на межі голоду. Уряд планує, що до кінця весни 2023 року Україна зможе забезпечити агропродукцією щонайменше 5 млн. осіб. Ця програма, незважаючи на постійну протидію держави-агресора, дає можливість розширити експортну зернову ініціативу.

Державно-приватне партнерство в Україні регулюється базовим Законом України «Про державно-приватне партнерство» (від 01.07.2010 № 2404-VI). Закон є рамковим і спрямований на узагальнення практики застосування державно-приватного партнерства. Окремі його правові форми регулюються у свою чергу низкою законодавчих актів, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про концесії», «Про угоди про розподіл продукції», «Про оренду державного та комунального майна», «Про управління об'єктами державної власності», «Про інвестиційну діяльність», «Про ціни та ціноутворення» та іншими.

Закон України «Про державно-приватне партнерство» визначає організаційно-правові засади взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та фундаментальні принципи державно-приватного партнерства на договірній основі. Але, навіть при прийнятті базового закону та інших нормативних актів, в даній сфері існує дуже багато прогалин. Враховуючи особливості роботи агросектору в умовах воєнного стану не викликає сумніву необхідність ініціювання процесу перегляду та внесення суттєвих змін в ряд законодавчих актів.

В 2022 та 2023 роках до підтримки агросектору України активно долучились Світовий банк, FAO USAID, Європейський інвестиційний банк, Європейський Союз, уряди Німеччини, Канади, Японії та інші.

Важливою ініціативою стало впровадження урядом програми ДАР (Державний аграрний реєстр), тобто пряма допомога українським фермерам та агровиробникам на відстані кількох кліків. Розширює можливості і державний онлайн-сервіс державних послуг «Дія».

Висновки

Комплексні проєкти залучення іноземних інвестицій дають найбільший мультиплікаційний ефект для економіки України. За аналізом провідних експертів, через війну агросектор втратив щонайменше мільярд доларів інвестицій. При цьому на сьогодні фактично лише сільське господарство є тією галуззю економіки в Україні, яка в умовах війни демонструє консолідацію під час складної економічної ситуації.

Важливість розвитку державно-приватного партнерства, механізмів взаємодії бізнесу, влади та суспільства в агросекторі пов'язана з його великим значенням для національної безпеки, оскільки остання передбачає у свою чергу забезпечення продовольчої безпеки, зменшення економічного навантаження, соціальний захист населення, підтримання сталого розвитку та модернизації відповідно до стандартів Європейського Союзу економіки країни.

Аналізуючи статистичні дані можна чітко відстежити та проаналізувати ефективність державно-приватного партнерства та механізмів взаємодії бізнесу й влади, проте така співпраця не може мати майбутнього без постійного впливу на неї громадянського суспільства. Суспільство є самодостатньою соціальною системою, яка забезпечує задоволення всіх основних потреб населення. Воно є справжнім рушієм прогресу, а також головним чутливим «лакмусом» для подолання корупції. Впровадження будь-яких державних програм підтримки агросектору мають сприяти розвитку бізнесу та задоволенню потреб суспільства, бути прозорими та рівними для всіх, державна допомога та грантові підтримки мають надаватися у близькій перспективі виключно через електронні сервіси та програми (при цьому без будь-якого втручання в процес людського фактору). Слід зауважити, що корупційна складова в умовах війни завжди закономірно зростає, так як громадський контроль обмежений. Також не можна не погодитись з обґрунтованим висновком авторитетної української дослідниці К. Алексеєвої, що на сьогодні в Україні відсутня єдина система державної підтримки розвитку аграрного бізнесу, яка б відображала специфіку сільськогосподарського виробництва.

Тому нагально необхідною вбачається нейтралізація корупційної складової у задоволенні потреби в підтримці тих виробників в агросекторі, хто дійсно цього потребує, а також ліквідація існуючих недоліків у системі державного управління, що неможливо без плідної взаємодії державної влади, агробізнесу та суспільства.

агросектор державно-приватний страхування

Література

1. Алексеєва К.А. Державна підтримка розвитку аграрного бізнесу в умовах глобальних загроз. Наукові перспективи. 2023. No 2. С. 49-60.

2. Кубай О.Г., Заставнюк О.А. Удосконалення фінансово-економічної безпеки в системі антикризового управління аграрного підприємства. Агросвіт. 2022. No 4. C.68-78.

3. Оболенський О.Ю., Борисевич С.О., Коник С.М. Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «Публічне управління»: навч. посіб. / Київ: НАДУ. 2018. 76 с.

4. Пріб К.А. Практика антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах. Економіка АПК. 2019. No 10. C. 51-59.

5. Романенко Є.О. Юридична природа державних цільових програм. Часопис Київського університету права. 2013. No 4. С. 144-147.

6. Усикова О.М. Антикризове фінансове управління аграрних підприємств в сучасних умовах господарювання. Всеукраїнський науковий журнал «Актуальні проблеми інноваційної економіки». 2019. Вип. 1. С. 4-55.

7. Шинькович А.В. Сутнісні характеристики антикризового управління агроформувань. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2019. № 7. С. 66-73.

8. Khalatur S., Kriuchko L., Sirko A. World experience adaptation of anticrisis management of enterprises in the conditions of national economy's transformation. Baltic Journal of Economic Studies. 2020. 6(3). Р. 171-182.

9. Myrzaliyev B., Amanzhol M., Azretbergenova G., Utarov K., Lesbek T. Mechanism for the Development of an Adapted Methodology for Determining Crisis Phenomena in Agricultural Enterprises. Reviews in Agricultural science. 2022. vol. 10. Р. 220-238.

10. Reznik N., Ostapchuk A., Cherkasov A., Fedun I., Alekseieva K. Digitalization as a priority of development of public-private partnerships in the agrarian sector. International Journal of Advanced Science and Technology. 2020. vol. 29(8). Р. 2524-2530.

11. Офіційний веб-сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України

12. AgroPolit.com

References

1. Alekseєva K.A. (2023). Derzhavna pіdtrimka rozvitku agrarnogo Mznesu v umovah global'nih zagroz [State support for the development of agrarian business in conditions of global threats]. Naukovі perspektivi - Scientific perspectives, 2, 49-60 [in Ukrainian].

2. Kubaj O.G., Zastavnjuk O.A. (2022). Udoskonalennja fіnansovo-ekonomіchnoї bezpeki v sistemі antikrizovogo upravlmnja agrarnogo pіdpriєmstva [Improvement of financial and economic security in the anti-crisis management system of an agrarian enterprise]. Agrosvd - Agroworld, 4, 68-78 [in Ukrainian].

3. Obolens'kij O.Ju., Borisevich S.O., Konik S.M. (2018). Opornij konspekt lekctj z navchal'no'ї disciplmi «Publwhne upravlmnja» [Reference synopsis of lectures on the academic discipline "Public Administration"]. Kirv: NADU [in Ukrainian].

4. Prib K.A. (2019). Praktika antikrizovogo upravlmnja v sd's'kogospodars'kih pMprmmstvah [Practice of anti-crisis management in agricultural enterprises]. Ekonomika APK - Economy of agro-industrial complex, 10, 51-59 [in Ukrainian].

5. Romanenko Є.Ю. (2013). Juridichna priroda derzhavnih dl'ovih program [Legal nature of state targeted programs]. Chasopis Kiws'kogo umversitetu prava - Journal of the Kyiv University of Law, 4, 144-147 [in Ukrainian].

6. Usikova O.M. (2019). Antikrizove finansove upravlmnja agrarnih pіdpriєmstv v suchasnih umovah gospodarjuvannja [Anti-crisis financial management of agricultural enterprises in modern economic conditions]. Vseukrams'kij naukovij zhurnal «Aktual'm problemi іnnovacіjno'ї ekonomiki» - All-Ukrainian scientific journal "Actual problems of innovative economy", 1, 4-55 [in Ukrainian].

7. Shin'kovich A.V. (2019). Sutmsm harakteristiki antikrizovogo upravlmnja agroformuvan' [Essential characteristics of anti-crisis management of agricultural formations]. Ekonom^a, finansi, menedzhment: aktual'm pitannja nauki і praktiki - Economics, finance, management: topical issues of science and practice, 7, 66-73 [in Ukrainian].

8. Khalatur S., Kriuchko L., Sirko A. (2020). World experience adaptation of anti-crisis management of enterprises in the conditions of national economy's transformation. Baltic Journal of Economic Studies, 6(3), 171-182 [in English].

9. Myrzaliyev B., Amanzhol M., Azretbergenova G., Utarov K., Lesbek T. (2022). Mechanism for the Development of an Adapted Methodology for Determining Crisis Phenomena in Agricultural Enterprises. Reviews in Agricultural science, 10, 220-238 [in English].

10. Reznik N., Ostapchuk A., Cherkasov A., Fedun I., Alekseieva K. (2020). Digitalization as a priority of development of public-private partnerships in the agrarian sector. International Journal of Advanced Science and Technology, 29(8), 2524-2530 [in English].

11. Oficijnij veb-sajt Ministerstva agrarnoi politiki ta prodovol'stva Ukra'ini [Official website of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine]. [in Ukrainian].

12. AgroPolit.com [in English].

Размещено на Allbest.ru