Державне регулювання сфери психічного здоров’я в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія педагогічних наук України

Навчально-науковий медичний інститут Київського міжнародного університету

Державний заклад вищої освіти "Університет менеджменту освіти"

Державне регулювання сфери психічного здоров'я в Україні

Болтянський В.В., аспірант

Кризина Н.П., д. н. з держ.

управління, професор

м. Київ

Анотація

Усі держави-члени ВООЗ взяли зобов'язання щодо реалізації Комплексного плану дій у галузі психічного здоров'я на 2020-2030 рр., який спрямований на підвищення рівня психічного здоров'я населення шляхом зміцнення ефективного керівництва та управління, надання комплексної, інтегрованої та гнучкої допомоги на рівні громад, реалізації стратегій зміцнення психічного здоров'я та профілактики психічних розладів, а також розвитку інформаційних систем, доказової бази та досліджень [1].

Відповідно до аналізу результатів діяльності країн щодо виконання плану дій, представленого в опублікованому ВООЗ у 2020 р. «Атласі психічного здоров'я 2020 р.», прогрес у досягненні цілей узгодженого плану дій залишається недостатнім.

Реформування сфери охорони здоров'я в Україні триває десятки років і продовжується у всіх напрямках. Не виключенням є і увага держави до стану психічного здоров'я громадян. Національну стратегію реформування системи охорони здоров'я в Україні на період до 2030 року втілює розроблена «Концепція розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року», яка передбачає «створення цілісної, ефективної системи охорони психічного здоров'я, що повинна функціонувати в єдиному міжвідомчому просторі має повинна забезпечувати покращення якості життя та дотримання прав і свобод людини».

Під поняттям психічне здоров'я розуміють: «психологічний стан когось, хто працює на задовільному рівні емоційної та поведінкової адаптації» [2].

Психічне здоров'я є однією із загадкових тем для людей та важливою темою для сприйняття і розуміння суспільством.

За статистикою ВООЗ кожна третя людина хоча б раз у своєму житті стикається з тим чи іншим психічним розладом, проте більшість людей не знають про наявність дієвих та доказових способів подолання проблем.

Нині, Україна знаходиться у дуже складному стані, але незважаючи на війну, держава повинна забезпечити на достойному рівні покращення якості та доступності послуг у сфері психічного здоров'я через узгодження дій служб різних рівнів, сприяти підвищенню обізнаності населення з питань психічного здоров'я, а також забезпечити якісну та ефективну допомогу в сфері психічно здоров'я.

Ключові слова: психічне здоров'я, захист психічного здоров'я громадян, державна політика, державне регулювання психічного здоров'я.



Abstract

State regulation of mental health in Ukraine

Boltyanskyi V.V., Graduate student of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, state institution of higher education, "University of Management of Education"

Kryzyna N.P., Dr of Sc. in Public Administration, Professor, Honored Doctor of Ukraine, direktor of the Educational and Sciencific Medical Institute of Kyiv International Univercity

All WHO Member States have committed to implementing the Comprehensive Mental Health Action Plan 2013-2030, which aims to improve the mental health of the population by strengthening effective leadership and management, providing comprehensive, integrated and flexible assistance at the community level, implementation of strategies to strengthen mental health and prevention of mental disorders, as well as development of information systems, evidence base and research.

According to the analysis of the results of the countries' performance on the implementation of the action plan presented in the Mental Health Atlas 2020 published by the WHO in 2020, progress in achieving the goals of the agreed action plan remains insufficient.

Reforming the health care sector in Ukraine has been going on for decades and continues in all directions. The attention of the state to the state of mental health of citizens is not an exception. The national strategy for reforming the health care system in Ukraine for the period until 2030 is embodied in the developed "Concept for the development of mental health care in Ukraine for the period until 2030", which provides for "the creation of an integrated, effective system of mental health care, which should function in a single interdepartmental space and should ensure improvement of the quality of life and observance of human rights and freedoms".

The concept of mental health is understood as: "the psychological state of someone who works at a satisfactory level of emotional and behavioral adaptation" [1].

Mental health is one of the most obscure and mysterious topics for people and an important topic for society to perceive and understand. According to WHO statistics, every third person faces one or another mental disorder at least once in their life, but most people do not know about the existence of effective and proven ways to overcome problems.

Currently, Ukraine is in a very difficult situation, but despite the war, the state must ensure at a decent level the improvement of the quality and availability of services in the field of mental health through the coordination of the actions of services of different levels, promote the increase of the population's awareness of mental health issues, and also provide high-quality and effective assistance in the field.

Keywords: mental health, protection of mental health of citizens, state policy, state regulation of mental health.



Постановка проблеми

Близько 30% українців упродовж життя хоча б раз хворіють на один із видів психічних розладів.

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси. Сучасне життя само по собі сприяє стресам, і якщо людина починає з ними миритись, це загрожує депресією, яка є найпоширенішою серед захворювань взагалі та психічних розладів зокрема. Далі у списку йдуть: наркотична залежність, алкоголізм, тривожний розлад та шизофренія [3].

Протягом останніх років в Україні збільшується кількість людей, які страждають на психічні розлади. Так, на 01.01.2022 року 8,1 млн людей в Україні потребували ефективних послуг у сфері психічного здоров'я, але необхідну допомогу отримують лише 1,6 млн. людей.

За даними ВООЗ, половина всіх психічних недуг починається у віці близько 14 років, але дуже часто ці захворювання не виявляють і не лікують.

Велике значення мають інвестиції уряду і залучення соціального, медичного і освітнього секторів до реалізації всеосяжних, комплексних, базованих на фактичних даних програм з охорони психічного здоров'я.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2025 року психічні розлади увійдуть до першої п'ятірки хвороб, які лідируватимуть за кількістю людських працевтрат, пов'язаних з цими захворюваннями.

Онлайн-технології теж можуть створювати додаткове навантаження для психічного здоров'я, адже дедалі більше людей користується віртуальними мережами цілодобово.

На жаль, українці не звикли з власної ініціативи звертатися до психіатрів, спеціалісти стурбовані тим, що звернення відбувається вже на кінцевих стадіях розвитку хвороби, коли її зупинити вже неможливо.

Метою покращення психічного здоров'я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання психотропних речовин і самогубств, питання і проблеми допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про ефективні методи для профілактики, медичного лікування і запобігання щодо психічних відхилень, соціальної адаптації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням загальної і медичної психології, психічного здоров'я та міжособистісного спілкування присвячені праці таких науковців: М. Марута, І. Губенка, О. Карнацької, О. Шевченко, Л. Герасименко, А. Скрипнікова, Р. Ісакова, І. Погорєлова, С. Сезіна, Л. Юр'євої.

Проблемами психогенних психічних розладів привсятили свої дослідження такі вчені, як: В. Ананьєва, Г. Нікіфорова, Г. Ложкіна, О. Носкова, О. Толкунова, О Гринь, І. Смоляр, О. Голець, О. Кокун, О. Лазарєва, Л. Карамушка, Т. Дзюба та інші.

Питанням психіатрії та наркології присвячені наукові праці: А. Скрипнікова, Л. Животовської, Л. Боднар, Г. Сонника та інших.

Але всі дослідження, які проводилися і продовжують проводитися у галу психічного здоров'я не вирішилі всіх проблем в профілактиці, лікуванні психічних розладів, державному регулюванні сфери психічного здоров'я в Україні, тому питання управління цим процесом поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Мета статті - дослідити особливості державного регулювання сфери психічного здоров'я України в умовах воєнного стану та запропонувати практичні рекомендації щодо удосконалення шляхів регулювання нею.



Виклад основного матеріалу

Психічне здоров'я та психічне благополуччя є найважливішими складовими високого рівня якості життя, що дають змогу людині вважати своє життя повноцінним та значущим, бути активними і творчими членами суспільства. Високий рівень психічного здоров'я населення є важливим чинником соціальної єдності, продуктивності праці, суспільного спокою, що сприяє зростанню благополуччя та економічного розвитку суспільства.

Воєнні дії, що тривають із лютого 2022 р. в Україні, створили негативний вплив на пацієнтів зі стресовими розладами, які потребують спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги.

Згідно статистики, в Україні більше 3% всього населення страждає на психічні розлади і цей показник з кожним роком зростає, 2,5% бюджету охорони здоров'я припадає на психічне здоров'я, при цьому 89% витрачається на стаціонарне лікування. Як результат, пацієнти самі купують ліки при амбулаторному та стаціонарному лікуванні [4].

Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за кількістю психічних розладів у Європі. Тому поліпшення психічного здоров'я, профілактика психічних порушень, лікування, реабілітація осіб із проблемами психічного здоров'я та догляд за ними є пріоритетними завданнями для ВООЗ та її держав-членів, Європейського Союзу та Ради Європи.

Європейська декларація з охорони психічного здоров'я метою зусиль якої в цьому напрямку є визначення і забезпечення більш високого рівня благополуччя та повсякденного функціонування людей, приділяє основну увагу їх потужним якостям та ресурсам, підвищуючи їх стійкість до зовнішніх негативних впливів та посиленню захисних зовнішніх чинників.

У доповіді ВООЗ про стан охорони психічного здоров'я у світі, містить заклик до всіх країн прискорити реалізацію плану дій. У ній йдеться про те, що всі країни здатні досягти значних успіхів у заходах щодо підвищення рівня психічного здоров'я населення впроваджуючи заходи за такими основними напрямками:

- підвищення цінності психічного здоров'я у поданні окремих людей, суспільства в цілому та державної влади; відповідно до усвідомлення цієї цінності забезпечення необхідних зобов'язань, взаємодії та інвестицій з боку всіх зацікавлених сторін та у всіх секторах;

- перетворення фізичних, соціальних та економічних характеристик навколишнього середовища - вдома, у школах, на робочому місці та в цілому на рівні місцевого суспільства - для ефективного захисту психічного здоров'я та профілактики психічних розладів;

- зміцнення системи охорони психічного здоров'я, з метою забезпечення потреб у сфері психічного здоров'я за допомогою мережі надання доступних, недорогих і якісних послуг та підтримки на рівні громад.

ВООЗ приділяє особливу увагу питанням захисту та реалізації прав людини, розширенню можливостей людей ділитися своїм особистим досвідом та забезпеченню багатосекторального та багатостороннього підходу.

ВООЗ продовжує роботу на національному та міжнародному рівнях, у тому числі в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій, щодо надання урядам та партнерам стратегічних рекомендацій, фактичних даних, інструментарію та технічної підтримки на користь посилення колективних заходів у галузі охорони психічного здоров'я та здійснення перетворень, спрямованих на підвищення рівня психічного здоров'я всіх людей у всьому світі.

На жаль, Україна залишається державою, яка не захищена від проблем, пов'язаних із психічним здоров'ям.

Важливими індикаторами психічного здоров'я населення є статистичні показники, які визначають стан психічного здоров'я населення України та напрямки реформування психіатричної допомоги.

Аналіз захворюваності населення на розлади психіки та поведінки свідчить про щорічні коливання цього показника протягом останніх років має тенденцією до поступового збільшення. В 2018 р. показник амбулаторного лікування становив 1 700 665 хворих, на початок 2021 р. - 1 748 840, що свідчить про його зростання на 2,83%. Показник стаціонарного лікування становив у 2018 році - 310 664, на початок 2021 року він дещо знизився і становив 234 308 що є меншим на 24,58%. Психіатрична допомога у денних стаціонарах у 2018 році становила 39 247 осіб а у 2021 році цей показник становив 21 015, що на 46,45% менше ніж у 2018 році.

Провівши аналіз показників захворюваності та поширеності психічних розладів в областях (регіонах) за період 2018-2020 рр. найбільша кількість випадків була виявлена у Волинській області (2020\2018 - 2,12), найменша - Чернівецькій (2020/2018 - 0,67). Разом з цим більш детальний аналіз показав, що Волинська область залишається регіоном із найбільшою захворюваністю (2019\2018 - 2,16) за вказаний період, тоді як регіон із найменшою захворюваністю - Луганська область (2019/2018 - 0,86).

За період 2019-2020 рр. було отримано такі дані: найбільший приріст захворюваності спостерігався в Одеській області (2020/201 - 1,38), а найменший - у Хмельницькій (2020/2019 - 0,69).

Далі було виділено регіони з найбільшою захворюваністю на психічні розлади за 2018 та 2020 роки. У 2018 р. на першому місці була Дніпропетровська область - 24 151 випадок, другому місці - Київська (18 915) та третьому - Харківська (18 804), четвертому - Вінницька (10 499), п'ятому - Черкаська область (8 177). У 2020 р. ситуація суттєво не змінилась: на першому місці залишилася Дніпропетровська (22 268 випадків), на другому - Харківська (20 252), третьому - Київська (15 660), четвертому - Одеська (10 191), п'ятому - м. Київ (8 678). Як бачимо, трійка лідерів стабільна: це великі промислові області.

Швидкий темп зростання захворюваності характерний для міст із кількістю населення більше мільйона.

Найнижчий показник захворюваності на психічні розлади спостерігався у 2018-2019 рр. у Івано-Франківській області (2 903 та 2 911 випадків відповідно), у 2020 р.- Миколаївській області (2 402).

Якщо характеризувати захворюваність на психічні розлади по областям за питомою вагою в загальній кількості хворих по країні, то лідируюче місце на протязі трьох років займає Дніпропетровська область (2018 р. - 13,13%, 2019 р. - 11,83%, 2020 р. - 13,05%.; на другому та третьому місцях в 2018 р. - Київська (10,28%) та Харківська (10,22%); в 2019 та 2020 рр. - Харківська займала друге місце (10,48% та 11,86%) , Київська - третє місце (9,53% та 9,17%).

Що стосується регіонів із найменшою часткою випадків захворюваності, то можливо виділити такі регіони: Луганська область (2018 р. - 1,66%, 2019 р. - 1,4%, 2020 р. - 1,82%); Івано-Франківська область (2018 р. - 1,58%, 2019 р. - 1,54%, 2020 р. - 1,8%).

Аналіз захворюваності та поширеності випадків психічних розладів в Україні за період 2018-2020 рр. дав змогу встановити зростання поширеності та зниження випадків захворюваності в окремих категоріях. Однією з основних причин є діагностика та лікування депресивних розладів як супутнього захворювання лікарями інших спеціальностей. За результатами досліджень було встановлено, що депресивні розлади мають вплив на серцево- судинну систему через ожиріння та високий рівень холестерину [6].

Незважаючи на те, що встановлення діагнозу та призначення лікування психічних розладів здійснюють лікарі-психіатри, значну кількість заспокійливих препаратів часто призначають лікарі інших спеціальностей і, як результат, кількість зафіксованих випадків захворюваності значно нижча, ніж реальна частка. державний допомога психічний здоров'я воєнний україна

Враховуючи велику розбіжність показників поширеності в областях країни, нами було проведено ранжування та виділено три групи регіонів (табл. 2). Перша група - області з низькою кількістю випадків 23 069-46 333, друга - із середнім показником кількості випадків 51 088-78 841, третя - із високою кількістю поширеності випадків у регіоні - 95 809-123 581. У 2018 р. до першої та другої групи потрапило 11 та 10 областей відповідно, частка випадків становить 71,08% від загальної кількості. Третя група включає в себе 4 області з часткою 28,91%.

У 2019 р. поширеність випадків психічних розладів по регіонам та груповий розподіл практично не змінилися. У 2020 р. - області з низькою та середньою кількістю випадків мали загальну частку 61,64% та включали 12 та 7 регіонів відповідно. Тоді як частка та кількість областей із високим показником становила 38,35% і включала вже 6 регіонів. Областями із високим показником поширеності залишаються у більшості випадків міста- мільйонники. Луганська та Донецька області - регіони, які опинилися в зоні військових дій, демонструють абсолютно різні показники поширеності: Луганська область - належить до регіону з найменшим показником за весь період аналізу (кількість випадків 23 069, 18 339, 22 796), тоді як Донецька область належить до регіону з граничним середнім та високим показниками (77 384, 78 558, 86 569).

Низька достовірність медичної статистики щодо випадків захворюваності та поширеності, щорічний ріст амбулаторного споживання антидепресантів стали основними причинами структурних змін у наданні психічної допомоги населенню України [7].

Захворюваність на шизофренію, шизотипові та маячні розлади залишалася відносно стабільними (18,4 на 100 тис. населення 2018 р. і 18,2 - 2020 р). Цей показник характеризувався незначними коливаннями залежно від кількості хворих і зміни чисельності населення.

Вивчення коливань цього показника в регіонах свідчить про те, що максимальними його значення у 2018 р. були у Харківській області (25,5) та м. Київ (23,1).

Мінімальні значення показника захворюваності на шизофренію, шизотипові та маячні розлади зареєстровані в Івано-Франківській (12,2), Чернігівській (12,8) та Волинській (14,4) областях.

Відзначається зростання показника захворюваності на шизоафективні розлади на 83,3% (з 0,6 у 2018 р. до 1,1 у 2020 р.), шизотипові розлади - на 50,0% (з 0,6 до 0,9 відповідно), гострі та транзиторні маячні розлади - на 40,8% (з 4,9 до 6,9 відповідно).

Показник захворюваності на афективні розлади суттєво не змінився. У 2018 р. він становив 10,3, а в 2020 р. - 10,1 на 100 тис. населення.

Показник захворюваності на невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади залишається стабільно високим так у 2018 р. він становив 56,5, а у 2020 р. - 58,4 на 100 тис. населення

Перевищувала значення середньоукраїнського показника захворюваність у Київській (140,6), Житомирській (131,3) та Кіровоградській (96,6) областях. Нижчі за нього показники захворюваності спостерігалися у Києві (13,6), Севастополі (14,0) та Львівській (26,8) області.

Аналіз поширеності психічних та поведінкових розладів з 2018 по 2020 рр. свідчить про те, що в психіатричних закладах України під диспансерним та консультативним спостереженням перебували 1 171 133 особи з різними формами цієї патології (2548,0 на 100 тис. населення). Цей показник збільшився на 4,8%.

Найвищі за інтенсивністю показники поширеності розладів психіки та поведінки, як і у попередні роки, реєструвалися в Черкаській (3098,1), Херсонській (3079,4) та Донецькій (2941,9) областях. Нижчі за середньоукраїнський показники визначалися у Вінницькій (2039,6), Полтавській (2105,0) областях та м. Київ (2039,1).

Аналіз структури поширеності розладів психіки та поведінки виявляє поступове зростання усіх груп психічної патології. Проте, у поширеності різних форм розладів психіки та поведінки в окремих групах патології виявляються деякі коливання.

Поширеність групи захворювань на органічні розлади психіки, в тому числі й симптоматичні (F00-F09), зросла на 8,1% (з 622,5 на 100 тис. населення у 2018 р. до 673,3 у 2020 р.). З них поширеність деменцій (усі форми) зменшилася на 24,1% (з 139,8 у 2018 р. до 106,2 у 2020 р.), в тому числі деменцій внаслідок епілепсії - на 13,5% (з 52,6 до 45,5 відповідно). Найвищі показники поширеності органічних розладів психіки, в тому числі симптоматичних - реєстрували в Донецькій (990,3), Харківській (954,5) та Чернігівській (824,1) областях, найнижчі - у Вінницькій (440,7), Закарпатській (441,5) та Полтавській (457,7) областях.

Важливим критерієм роботи психіатричної служби є показник інвалідизації осіб із психічними розладами. Інвалідами внаслідок розладів психіки та поведінки 2018 р. первинно визнано 11 766 осіб, з них 2359 дітей віком 0-17 років.

Найвищими інтенсивні показники первинної інвалідності 2018 р. зареєстровані у Миколаївській (36,31), Львівській (36,18) та Чернівецькій (32,19) областях; нижчі за середньоукраїнські відзначалися у Дніпропетровській (19,49) області та м. Київ (20,04). В структурі визнаних первинно інвалідами 2009 р. 38,7% становили хворі на розумову відсталість, 29,4% - на шизофренію, шизотипові та маячні розлади, 17,5 % - на органічні розлади, включаючи симптоматичні, 4,9% - на розлади психіки внаслідок епілепсії.

Порівняно з 2010 р. у структурі первинно визнаних інвалідами на 57,0% зменшилася кількість хворих на епілепсію, на 7,6% - на розумову відсталість, майже не змінилася кількість хворих на шизофренію, шизотипові та маячні розлади.

Незважаючи на певне зниження показника первинної інвалідності, в Україні визначається накопичення осіб із психічними та поведінковими розладами, які мають групу інвалідності.

За представлений період кількість інвалідів внаслідок психічних розладів та розладів поведінки збільшилася з 500,4 до 593,8 на 100 тис. населення, що становить 18,7%.

Із загальної кількості хворих, які перебували під диспансерним та консультативним спостереженням, хворі інваліди становили 23,3%, або 272 920 осіб (відповідно 593,8 на 100 тис. населення). Переважно це інваліди І та ІІ груп, які складають 87% хворих, що мають групу інвалідності.

Показник питомої ваги ІІІ групи інвалідності серед хворих, які мають інвалідність внаслідок психічного розладу, дещо збільшився з 8,8 до 13,0%.

У структурі інвалідності внаслідок психічних та поведінкових розладів 36,5% становлять особи із шизофренією, шизотиповими та маячними розладами, 36,1% - із розумовою відсталістю та 10,4% - із психічними розладами внаслідок епілепсії.

При цьому в динаміці кількість інвалідів внаслідок розумової відсталості зросла на 31,8%, шизофренії, шизотипових та маячних розладів - на 14,7%, кількість інвалідів внаслідок епілепсії суттєво не змінилася.

Аналіз показників структурної організації психіатричної служби свідчить про таке. Протягом 2018 р. хворі на розлади психіки та поведінки отримували спеціалізовану медичну допомогу в 88 психіатричних та психоневрологічних лікарнях, 30 психоневрологічних диспансерах, 656 психіатричних та 156 психотерапевтичних кабінетах.

На 2018 р. в Україні функціонувало 42 185 психіатричних ліжок, з них 1844 ліжка для дітей. Протягом 2000-2009 рр. ліжковий фонд України скоротився на 5937 ліжок, або 12,4%. Темпи скорочення ліжок за цей період уповільнилися порівняно з попереднім десятиріччям, коли ліжковий фонд за 1990-1999 рр. скоротився на 21 447 ліжок, або на 30,5%.

Забезпеченість населення психіатричними ліжками 2018 р. становила 42 185, або 91,8 на 100 тис. населення. Найвищі показники забезпеченості населення психіатричними ліжками реєструються у Сумській області (127,7), АР Крим (124,8) та Дніпропетровській області (123,8); нижчі за середньоукраїнський - у Закарпатській (62,9), Миколаївській (63,2) та Чернівецькій (64,4) областях.

Навантаження на ліжко для дорослих за десятирічний період залишається стабільним. У 2018 р. ліжко працювало 338,3 дня на рік.

У 2018 р. відзначалося недостатнє використання ліжка у Києві (254,7 дня), Житомирській (271,2 дня) та Київській (283,6) областях. Із перевантаженням працювали ліжка у Волинській (388,4 дня), Дніпропетровській (362,3 дня) областях та м. Севастополь (357,5 дня).

Оберт ліжка збільшився з 5,6 до 6,6. Найвищі показники оберту ліжка 2018 р. реєструвалися в Івано-Франківській (8,6), Рівненській областях (8,9) та м. Севастополь (8,3); нижчий за середньоукраїнський - у Херсонській (5,1), Сумській (5,1) та Житомирській (5,5) областях.

Середня тривалість перебування дорослого хворого у стаціонарі 2020 р. становила 51,4 дня. Протягом 2000-2009 рр. цей показник зменшився на 12,8%.

Високі показники тривалості перебування хворого у стаціонарі 2020 р. реєструвалися у Херсонській (63,6 дня), Сумській (61,4 дня) та Одеській (60,1 дня) областях. Нижчими за середньоукраїнський вони були у Івано-Франківській (39,1 дня), Київській (40,7 дня) областях та м. Севастополь (43,2 дня).

Показник лікарняної летальності 2020 р. становив 1,2. Вивчення динаміки цього показника свідчить про його зниження на 29,3% порівняно із 2000р. Перевищували середньоукраїнський показники лікарняної летальності у м. Севастополь (2,6), Харківській (2,4) та Полтавській (2,1) областях. Низькими вони були у Київській (0,36), Івано-Франківській (0,44) та Сумській (0,48) областях.

Аналізуючи структуру психіатричної служби в Україні, відзначимо стабільність кількості денних стаціонарів (2020 р. їх чисельність становила 105) та зменшення на 8,5% кількості місць в них - з 5545 у 2018 р. до 5079 у 2020 р.

Вивчення кількості місць у денних стаціонарах по регіонах свідчить про те, що найбільш забезпечені в цьому плані Донецька (1100 місць) область, м. Київ (700 місць) та Харківська область (550 місць).

У той же час найменша кількість місць у денних стаціонарах 2020 р. зареєстрована у Полтавській (0 місць), Херсонській (10 місць) та Хмельницькій (25 місць) областях.

Кількість психіатричних кабінетів у лікувально-профілактичних закладах України зростала: з 642 у 2000 р. до 656 у 2009 р. (2,2%).

Структура психіатричної служби в Україні характеризується стійкою тенденцією до зменшення чисельності лікувально-трудових майстерень. Їх кількість скоротилася з 64 у 2018 р. до 24 у 2020 р. (на 62,5%). Також визначалося значне зменшення (на 60,3%) кількості місць у майстернях (з 5882 до 2339 відповідно).

Аналіз статистичних показників, які визначають стан психічного здоров'я населення, свідчить про те, що в Україні спостерігається зростання кількості осіб із психічними та поведінковими розладами. Вивчення показника поширеності психічних та поведінкових розладів показує, що 3% населення України потребують допомоги лікаря-психіатра.

В той же час у країнах Євросоюзу аналогічний показник сягає 24,1%, що відображає високий рівень інтеграції служб психічного здоров'я у первинну медико-санітарну мережу. Тому налагодження взаємодії психіатричної служби з первинною медико-санітарною мережею є важливою складовою покращання психічного здоров'я населення України.

Наступною проблемою служби є прогресивне зростання показника інвалідності внаслідок психічних та поведінкових розладів (на 18,7%), що вказує на недостатню ефективність соціально-реабілітаційних заходів у системі надання психіатричної допомоги.

У той же час структура психіатричної служби лишається спрямованою на надання стаціонарної допомоги в найбільш стигматизованих та віддалених від мікросоціуму умовах.

Стратегічною метою реформ психіатричної допомоги в Україні є створення суспільно орієнтованої психіатричної служби, яка функціонує на нижченаведених принципах.

1. Зміщення психіатричної допомоги безпосередньо у соціальну сферу.

2. Відмова від замкненості традиційного формату надання допомоги у стаціонарних умовах (поліклінічна психіатрія, промислова психіатрія, усі види позалікарняної допомоги).

3. Зміна структури психіатричної служби на принципах деінституалізації, децентралізації, наближення до населення.

4. Поліпрофесійне бригадне надання допомоги.

5. Надання допомоги за участю соціального (мікросоціального) оточення.

6. Використання системи психосоціальної терапії та реабілітації.

7. Активне залучення до надання допомоги усіх організацій та установ, діяльність яких використовується для поліпшення соціального функціонування.

Виконання перелічених завдань можливо за умови активної співпраці органів влади, психіатричної спільності, професійних організацій, громадськості, соціальних служб, освітян, користувачів допомоги та їх родичів в напрямку укріплення психічного здоров'я.



Висновки

1. Ми проаналізували випадки захворюваності та поширеності психічних розладів в Україні та світі за період 2018-2020 роки і виявили, що причиною зниження показників захворюваності на психічні розлади у більшості регіонів може бути недосконала методологія медичної статистики. Встановлення діагнозу та лікування психічних розладів здійснюють лікарі- психіатри, тоді як значну кількість седативних препаратів та антидепресантів призначають інші лікарі за різних захворювань, і, як результат, кількість зафіксованих випадків захворюваності значно нижча ніж реальна кількість.

2. У зв'язку із подіями на Сході України серед їх учасників і осіб тимчасово переміщених у відповідь на посттравматичний, психогенний стрес розвивалися такі синдроми як «Посттравматичний стресовий розлад», «Синдром емоційного (професійного) вигорання», «Синдром хронічної втоми». Серед студентів-медиків, лікарів, вчителів виявлялися особи з високим рівнем тривоги, агресії, депресії.

3. Причинами психічних і поведінкових розладів психіки, стресогенних синдромів, тривоги і депресії є негативна інформація, екологічні та соціальні проблеми, воєнні конфлікти і тероризм, природні і техногенні катастрофи, суттєве зниження якості життя населення.

4. На національному рівні щодо зміцнення психічного здоров'я вкрай важливим є не лише захищати та зміцнювати психічний добробут всього населення, а й вживати заходи щодо задоволення потреб людей із психічними розладами: служби охорони психічного здоров'я, інтегровані в систему загального медичного обслуговування, що діють, як правило, на рівні лікарень загального профілю та в рамках спільного виконання завдань за участю неспеціалізованих працівників первинної ланки; служби, що надають послуги з охорони психічного здоров'я у закладах соціального захисту та немедичних установах, таких як служби захисту дітей, шкільні медичні служби та тюремні заклади.

Література

1. The European Mental Health Action Plan 2013-2020.

2. Постанова КМУ №133 від 15. 02. 2021 р. «Деякі питання реалізації програм державних гарантій медичного обслуговування населення у II-IV кварталах 2021 року».

3. Comprehensive Mental Health Action Plan 2013-2030.

4. Психічне здоров'я на перехідному етапі: результати оцінювання та рекомендації для інтеграції охорони психічного здоров'я в систему первинної медичної допомоги та громадські платформи в Україні.

5. Зведена форма №10 по Україні - Звіт щодо надання психіатричної допомоги населенню.

6. Колесник М. Тривога та депресія очима фахівців різних спеціальностей // Укр. мед. часопис. - 2019. - T. 5, №1. C. 133.

7. Яковлєва Л.В., Баглай Т.О., Ткачова О.В., Павленко О.В. Огляд антидепресантів на фармацевтичному ринку України та динаміка їх споживання протягом 2015-2019 років // Фармац. журн. - 2021. - Т. 76, №3. - С. 3-13.



References

1. The European Mental Health Action Plan 2013-2020.

2. Postanova KMU «Dejaki pitannja realizacn program derzhavnih garantij medichnogo obslugovuvannja naselennja u II-IV kvartalah 2021 roku» [Resolution of the CMU "Some issues of the implementation of programs of state guarantees of medical care for the population in the II-IV quarters of 2021

3. Comprehensive Mental Health Action Plan 2013-2030.

4. Psihichne zdorov'ja na perehidnomu etapk rezul'tati odnjuvannja ta rekomendacn dlja integracn ohoroni psihichnogo zdorov'ja v sistemu pervinno'i.' medichno'i.' dopomogi ta gromads'ki platformi v Ukrami [Mental health in transition: evaluation results and recommendations for the integration of mental health care into the primary health care system and community platforms in Ukraine].

5. Zvedena forma №10 po Ukrami - Zvit shhodo nadannja psihiatrichno'i.' dopomogi naselennju [Consolidated form No. 10 for Ukraine - Report on the provision of psychiatric care to the population].

6. Kolesnik, M. (2019). Trivoga ta depresija ochima fahivciv riznih speciafnostej [Anxiety and depression through the eyes of specialists of various specialties]. Ukr. med. Chasopis - Ukr. med. magazine, 5, 1, 133.

7. Jakovkva, L.V., Baglaj, T.O., Tkachova, O.V., Pavlenko, O.V. (2015). Ogljad antidepresantiv na farmacevtichnomu rinku Ukrami ta dinamika їЬ spozhivannja protjagom 20152019 rokiv [Overview of antidepressants on the pharmaceutical market of Ukraine and the dynamics of their consumption during 2015-2019]. Farmac. zhurn. - Pharmac. journal, 76, 3, 3-13.

Размещено на Allbest.Ru

...