Поняття та елементи психологічного насильства (мобінгу) в Національній поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та елементи психологічного насильства (мобінгу) в Національній поліції України

Дудко Анастасія Геннадіївна

ад'юнкт кафедри публічного управління та адміністрування, Національна академія внутрішніх справ, старший інспектор відділу кадрового забезпечення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві

Анотація

Статтю присвячено аналізу сучасної проблематики «мобінгу» в українському суспільстві. Досліджено поняття «мобінг», причини його виникнення, індикатори прояву та негативні наслідки як на рівні керівника підприємства, так і стосовно окремої особи. Було визначено, що наразі в Україні відсутнє законодавче закріплення норм правового регулювання цього явища. Було розглянуто елементи мобінгу в Національній поліції України. Проаналізовано Закон України, що пропонує певні методи боротьби із цькуванням на робочих місцях з метою попередження випадків виникнення мобінгу. Виокремлено причини виникнення мобінгу як явища (на рівні колективу), які полягають у розподілі статусів у колективі; примітивних реакціях у спілкуванні; в успадкованому інстинкті; вікових особливостях розвитку; загальній культурі й моральності. Розкрито зміст статусу - як властивість особистості як елемента соціальної групи займати певну просторову позицію в ній, тобто певним чином співвідноситися з іншими елементами. Охарактеризовано розподіл статусів у колективі переважно як «природний відбір». Людина, в якої більша кількість переваг, що цінуються в соціальній групі, буде мати ієрархічно вищий статус. Стверджувано, що проблема мобінгу є актуальною не тільки для нашого суспільства, а й для країн Європи з розвиненою ринковою економікою. Запровадження норм Закону стало б гармонійним продовженням політики боротьби з порушеннями права на повагу честі й гідності. До того ж законотворча згода парламентарів мала б посприяти й реалізації євроінтеграційного курсу України, закріпленому віднедавна на конституційному рівні. Адже забезпечення прав і свобод загалом є однією із цінностей, закріплених в установчих актах ЄС, а характерний акцент, сконцентрований на економічній складовій як на рушії європейських інтеграційних процесів, означає, що забезпечення прав учасників трудових правовідносин є пріоритетним і надзвичайно важливим.

Ключові слова: мобінг, психологічний тиск, трудовий колектив, мобер, конфлікт, запобігання мобінгу.

Abstract

Dudko Anastasiya Gennadiivna adjunct of the Department of Public Management and Administration of the National Academy of Internal Affairs, senior inspector of the personnel support department of the Shevchenko Police Department of the Main Directorate of the National Police in Kyiv

CONCEPTS AND ELEMENTS OF PSYCHOLOGICAL VIOLENCE (MOBING) IN THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE

The article is devoted to the analysis of the modern problems of "mobbing" in Ukrainian society. The concept of "mobbing", the causes of its occurrence, indicators of manifestation and negative consequences both at the level of the head of the enterprise and in relation to an individual were studied. It was determined that currently in Ukraine there is no legislative consolidation of the norms of legal regulation of this phenomenon. Elements of mobbing in the National Police of Ukraine were considered. The draft law proposing certain methods of combating harassment at workplaces in order to prevent cases of mobbing was analyzed. The reasons for the emergence of mobbing as a phenomenon (at the level of the collective) are singled out, which consist in the distribution of statuses in the collective; primitive reactions in communication; in an inherited instinct; age-related features of development; general culture and morality. The meaning of status is revealed - as a property of an individual as an element of a social group to occupy a certain spatial position in it, i.e. to relate to other elements in a certain way. The distribution of statuses in the team is mainly characterized as "natural selection". A person with a greater number of advantages that are valued in a social group will have a hierarchically higher status. It is claimed that the problem of mobbing is relevant not only for our society, but also for European countries with developed market economies. The introduction of the provisions of the Law would be a harmonious continuation of the policy of combating violations of the right to respect for honor and dignity. In addition, the law-making agreement of the parliamentarians should also contribute to the implementation of the European integration course of Ukraine, which was recently established at the constitutional level. After all, the provision of rights and freedoms in general is one of the values enshrined in the founding acts of the EU, and the characteristic emphasis on the economic component as the driving force of European integration processes means that ensuring the rights of participants in labor relations is a priority and extremely important.

Keywords: mobbing; psychological pressure; labor team; mober; conflict; prevention of mobbing.

Постановка проблеми

Сьогодні соціально-економічні тенденції розвитку суспільства невід'ємно пов'язані з реформуванням трудового законодавства та впровадженням цивілізованих підходів до регулювання відносин у сфері праці. Проте значне економічне відставання України від розвинених європейських країн гальмує процес удосконалення трудового законодавства й укріплення правових засад та інструментарію захисту працівників від мобінгу.

В умовах сьогодення мобінг визначається досить важливою та новою проблемою. Проте, незважаючи на свою міжнародну визнаність, в Україні, на жаль, про неї почали «активно» вести мову не так давно, а відповідальність за порушення законодавства у сфері протидії мобінгуз'явилася лише із прийняттям 01 грудня 2022 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу (цькуванню)».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

психологічне насильство мобінг поліція

Вивченням проблеми мобінгу займалися такі науковці, як А. Колот, О. Качмар, О. Корабльова, О. Сердюк, Л. Гаращенко та ін. У їхніх працях увага приділялася переважно причинам мобінгу та досвіду зарубіжних країн щодо особливостей застосування норм у боротьбі із психологічним тиском.

Мета статті - дослідити поняття та елементи мобінгу в Національній поліції України.

Виклад основного матеріалу

Феномен мобінгу властивий будь-якій державі, і Україна, яка перебуває у стадії трансформації суспільного устрою, що супроводжується ствердженням різних форм власності та видів діяльності, не є винятком.

У період коли суспільство переживає критичні періоди розвитку, проблема агресії і агресивності в розрізі психологічного насильства стає найбільш актуальною. Людська агресія в частиніпсихологічногонасильстває предметом вивчення багатьох науковців. Психологи і фізіологи вважають її характерною рисою стресу, що виникає в результаті зміни гормонального фону, розвитку когнітивних процесів, інтелекту і здібностей. Для соціологів та правників цікаво те, яких форм може набути людська агресія в процесі кризових ситуацій. За останні роки актуальність даної теми лише зростає. Трансформація колишньої соціально-політичної системи, високий рівень протестних настроїв, війна в України, радикальна зміна цінностей і вимушена переорієнтація поведінки призвели до сплесків агресії, зростання насильства і злочинності, жорстокості людей у побутовій поведінці.

Варто зазначити, що мобінг - вид психологічного тиску, під час якого співробітнику створюють нестерпну атмосферу в організації шляхом претензій до якості праці або прискіпувань особистого характеру. Кінцевою метою мобінгу є змусити працівника піти з місця роботи чи бодай ослабити ступінь його соціального або професійного впливу в організації [1]. Іншими словами, мобінг - це психологічний терор щодо працівника, який може набувати як грубих, відвертих форм (наприклад, постійні догани за найменші промахи й непомічання добре виконаних справ), так і завуальованих форм, приміром, - крива посмішка, супроводжувана глузливим поглядом,спрямованим на колегу, висміювання позаочі манери одягатися, за вживання діалектних слів чи за наявність фізичних вад або соціального походження.

Особливо дошкульними є створення коаліцій проти небажаного з точки зору суб'єктів мобінгу - власне, моберів (окремих осіб або, що частіше, компанії переслідувачів) члена колективу, які «працюють» на дезорієнтацію жертви, порушення її душевної рівноваги, підштовхування до ухвалення помилкових рішень у ситуації затяжного стресу, що досягається шляхом спотворення або трансляції адресованих їй двозначних повідомлень, розпускання брудних чуток про особисте життя працівника, що поширюютьсяі на його ділову репутацію тощо.

О. Качмар досліджуючи явище «мобінгу» визначає його спрямованість: горизонтальну - «це моральне переслідування на рівні однієї професійної групи або одного структурного підрозділу» та вертикальну - «являє собою моральне переслідування по вертикалі управління персоналом». Окрім цього автор виділяє й види «мобінгу»: свідомі (умисні) та несвідомі (стихійні) [3, с. 58].

Необхідно відзначити досить широку характеристику мобінгу, яку запропонувала О. В. Кочмар, але вона стосується лише структурних підрозділів під час управління персоналом, а не усіх трудових колективів.

Л. Щетініна, С. Рудакова, К. Дробинська під «мобінгом» розуміють «форму психологічного насильства, яка полягає в тривалому та систематичному цькуванні працівника в колективі, сексуальному домаганні, психологічному тиску» [12, с. 319].

Тобто, вищезазначені науковці під «мобінгом» розуміють форму психологічного насильства у робочому колективі.

О. Трюхан визначає «мобінг» як один з різновидів морального насильства у трудовому колективі. Дослідниця виділяє дві форми мобінгу : «босинг» - «керівник проти підлеглого» та «стафінг» - «підлеглі проти керівника» [10, с. 43].

К. Марисюк під «мобінгом» розуміє «систематичне цькування, психологічний терор, форма зниження авторитету, форма психологічного тиску у виді цькування співробітника у колективі, зазвичай із метою його звільнення» [7, с. 134].

Л. Тімофєєва наголошує, що «мобінг» - це соціальне явище, яке має безпосереднє відношення до трудової діяльності людини і застосовується в контексті морального та психологічного переслідування [9, с. 248].

Аналізуючи вищезазначені дефініції дослідників, можна зробити висновок, що «мобінгу» як і «булінгу» притаманна певна структура, форми та ознаки. Головною відмінністю цих двох понять є сфера дії протиправного діяння: для мобінгу - осередком є трудовий колектив, для булінгу - освітнє середовище.

В огляді С. Бабанова зазначено, що поняття «мобінг» було введено К. Лоренцом на позначення поведінки декількох дрібніших (слабших) тварин, які об'єднувалися супроти крупнішого (сильнішого) противника. Вперше щодо людей цей термін застосував шведський лікар П. Гайдеман у 1972 році, який помітив смислову подібність поведінки тварин із жорстокою поведінкою дітей стосовно своїх ровесників. Згодом його співвітчизник Г. Лейман розповсюдив кваліфікацію даного поняття на опис деструктивних взаємин у трудовому колективі. А перше ґрунтовне дослідження мобінгу пов'язують із виходом у 1999 році в США книги колективу авторів ( Н.Давенпорт, Р. Шварц, Г. Елліот) «Мобінг: емоційне насилля на робочих місцях у США», в якій було розглянуто виникнення і динаміку цього явища, його наслідки і шкоду для фірми, а також можливі шляхи його попередження [1].

Оскільки мета мобінгу - довести жертву до відчаю, відрізавши шляхи до порозуміння, позаяк час виключно для того, щоб перемогло право сильного - вузький егоїстичний інтерес, детермінований невід'ємною від природи людини мотивацією вижити за будь-яких обставин, перемогти в боротьбі з конкурентами за ресурси, а ще краще - жити з гарантією (максимум). Саме «егоїстичному гену» завдячує людина, прагнучи до досягнень, розбудови кар'єри, плануючи бюджет і піклуючись про статки [2].

Необхідно враховувати, що мобінг може бути свідомий (навмисний) і несвідомий (стихійний). Свідомий мобінг - цілеспрямовані дії, які мають конкретну, чітко сформульовану мету: створити людині такі умови, аби вона звільнилася із займаної посади. У такому випадку найчастіше йдеться про корисливі мотиви: обійняти чиюсь посаду, провести на неї когось зі «своїх», вислужитися перед керівництвом. Несвідомий мобінг - дії, які виконує людина не усвідомлюючи, що займається цькуванням. Просто хтось із колег викликає в неї постійне роздратування, що накопичується й уже просто проривається назовні. [4].

Мобінг має місце в організаціях як державного, так і приватного сектора економіки. У розвинутих країнах це явище стає причиною існування істотного зниження економічної ефективності бізнесу: майже кожний двадцятий прийнятий зазнає мобінгу на новому робочому місці (5%). При цьому необхідно враховувати, що це тільки в момент прийому на роботу. Процент же людей, які під час подальшої трудової діяльності стали жертвами мобінгу, в десятки разів більший [6].

Причини виникнення мобінгу як явища (на рівні колективу) полягають у розподілі статусів у колективі; примітивних реакціях у спілкуванні; в успадкованому інстинкті; вікових особливостях розвитку; загальній культурі й моральності тощо. Статус - це властивість особистості як елемента соціальної групи займати певну просторову позицію в ній, тобто певним чином співвідноситися з іншими елементами. Розподіл статусів у колективі переважно зумовлює «природний відбір». Людина, в якої більша кількість переваг, що цінуються в соціальній групі, буде мати ієрархічно вищий статус. Той, у кого найбільше таких якостей, - лідер, найменше - відторгнутий. Усі люди різні й мають різні набори переваг, і тому неможливе існування групи без своєрідної ієрархії. Із цього випливає, що особистість у різних групах може мати різні статуси. Припустимо, що в одній групі людина не сприймається і є відторгнутою, але в групі, де розподіл відбувається за іншими цінностями або й навіть за такими самими цінностями, але ця особистість має перевагу, вона може стати лідером.

Отже, наявність розподілу статусів у колективі зумовлює наявність відторгнутого, але при цьому такий статус може змінюватися в інших групах. Проте варто зауважити, що розподіл статусів є причиною виникнення ролі «відторгнутого», але не завжди є причиною виникнення явища мобінгу, оскільки відторгнутий є потенційною, але не обов'язково реальною його жертвою [5].

Проте ймовірність переходу людини зі статусу відторгнутого в статус жертви значно підвищується, якщо в групі наявні примітивні реакції та правила у спілкуванні. У «примітивних групах» стосунки будуються на використанні сили, на фізичному чи словесному приниженні тих, хто слабший. Найбільш яскравим прикладом такої групи є злочинні угруповання, де дійсно існує культ грубої фізичної сили. Помітні елементи примітивної групи спостерігаються в багатьох дворових компаніях, військових та поліцейських підрозділах, де процвітає «дідівщина». У будь-якій примітивній групі спостерігається однакова структура. На її чолі стоїть ватажок - член групи із сильним характером, здатний утискати і тримати в покорі інших за допомогою погроз, фізичної сили і хитрощів. Часто в групі є інша фігура - «авторитет», який може розумом переважати ватажка, але поступається йому характером і тому не може бути першою фігурою. У групі буває «блазень», «незадоволений» (ватажку вигідно демонструвати на ньому свою силу), є «забиті», які мають найнижчий у групі статус. Проте примітивні реакції та правила не діють, якщо в групі високий рівень культури й моральності. Незважаючи на те що стосунки в сучасних соціальних групах є цивілізованими, ми не можемо говорити про високий моральний рівень пересічного колективу. Це пов'язано з інстинктивним страхом відділитись від групи, який людина відчувала ще в первісному суспільстві. Від тих часів до сьогодні змінилось чимало умов життя, але успадкований страх нам і сьогодні важко усвідомити та подолати. Опинившись у ситуації відторгнення, людина відчуває панічний страх, подібний страхові, який відчувала первісна людина тисячі років тому, опинившись у вигнанні. Більшість людей боїться бути відторгнутим. І мало хто може подолати первісний інстинктивний страх і відділитись від групи заради ідеї, принципу, несправедливості.

Отже, причини виникнення мобінгу, зумовлені особливостями колективу, можна розглянути, коли в процесі розподілу статусів у групі виникає статус відторгнутого, в цьому колективі дія негативного соціально-психологічного клімату підсилюється наявністю примітивних реакцій у спілкуванні, успадкованим стадним інстинктом, віковими особливостями розвитку й низьким культурним і моральним рівнем.

Якщо наявні перераховані особливості, є висока ймовірність, що виникне явище мобінгу. У цієї залежності є особливість: відсутність однієї або кількох причин не виключає появу явища, а наявність усіх не є гарантом його виникнення. До причин, залежних від особливостей жертви мобінгу, належать такі: соціальна, фізична, психологічна несхожість на інших членів колективу, неадекватне сприйняття власної особистості (завищення або заниження самооцінки, комплекс неповноцінності або переваги); неадекватне сприймання групи, акцентуації характеру, слабкий тип нервової системи, некоректний (авторитетний, тоталітарний) стиль виховання особистості жертви, який порушив процес успішної соціалізації, фізична слабкість (хворобливість), пасивна роль у конфліктах [8].

Основні елементи вияву мобінгу:

-посягання на соціальні стосунки, а саме: припинення спілкування, заборона розмовляти із собою (тобто суб'єкт мобінгу забороняє об'єкту звертатися до нього);

-переміщення робочого місця в окрему кімнату, подалі від колег;

-ставлення до суб'єкта як до «порожнього місця», заборона колегам розмовляти із суб'єктом, його бойкот;

-посягання на соціальний авторитет, тобто негативне оцінювання, насміхання чи поширення пліток;

-підозри в психічних розладах, натяки на необхідність психіатричного обстеження;

-насміхання над фізичними вадами, особистим життям;

-напади на політичні або релігійні переконання;

-насміхання над національністю;

-доручення робіт, які принижують почуття власної гідності;

-несправедливе й образливе оцінювання роботи;

-карикатурне копіювання ходи, голосу чи жестів;

-викрикування навздогін непристойностей чи інших образливих висловлювань [8].

Серед наслідків, спричинених впливом мобінгу на самосвідомість, можна виокремити такі:

-неадекватне сприйняття власної індивідуальності

-занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисність;

-неадекватне сприйняття реальності;

-підвищена тривога, стреси, фобії, депресії, неврози;

-відхилення в поведінці - адиктивна, антисоціальна (крайньою формою якої є кримінальна), суїцидна, конформістська, фанатична, аутизм;

-залежності: алкогольна, тютюнова, наркотична, психологічна тощо;

-агресивність (крайньою формою є садизм).

Також наслідком у деяких випадках можуть бути різні психічні захворювання (наприклад, шизофренія). Наслідки мобінгу у сфері спілкування включають порушення комунікативних здібностей (крайнім випадком є розлади мовлення), страх спілкування з людьми, крайню недовіру до людей, відсторонення від спілкування з колективом. У таких працівників знижується мотивація праці, в половини спостерігається блокада творчого мислення, частіше пропускають роботу з причини різноманітних захворювань. Типовою характеристикою моберів (ті, хто провокують виникнення конфлікту) є те, що вони періодично можуть змінювати об'єкти мобінгу, однак у них завжди актуальною залишається потреба мати жертву. Серед прихованих причин можуть бути невпевненість у собі або наявність інших комплексів.

Характерною їхньою рисою є самозакоханість. Також показовим є патологічне небажання визнавати свою поведінку деструктивною. Мобер, який ніколи себе таким не визнає, глибоко переконаний, що проблема не в ньому самому, а в поведінці його жертви. Часті випадки, коли його вмілі маніпулювання, хитрощі, неправдивість призводять до того, що жертва поступово починає сумніватися у власних силах, знаннях і здібностях, що робить її безсилою в такому протистоянні.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Аналізуючи поняття та елементи «мобінгу» варто виокремити склад суспільно-небезпечного діяння. Загалом, юридичний склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних та суб'єктивних ознак діяння, які характеризують його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Структура складу правопорушення така: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення.

Так, основнимбезпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-5 КУпАП є: честь та гідність працівника, його ділова репутація Додатковим об'єктом мобінгу як адміністративного правопорушення є: психологічне здоров'я та психологічна, економічна, сексуальна недоторканість особи. З об'єктивної сторони дане правопорушення характеризується:дією або бездіяльністю, певними негативними наслідками, причинним зв'язком між вказаними діяннями та наслідками.

Суть об'єктивної сторони мобінгу сформульовано у ст. 173-5 КУпАП так: «систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність».

Суб'єктом даного проступку є учасник трудових відносин. Суб'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується прямим умислом, з метою заподіяння психологічного та економічного тиску.

У Швеції, крім нормативного регулювання аналізованого питання, існує посада омбудсмена з питань боротьби з порушенням прав у галузі трудових і соціальних відносин. Оскільки розроблення рекомендацій потребує регулювання, то цим повинна займатися група фахівців, яку очолює омбудсмен. У Пакистані існує федеральний омбудсмен із питань захисту жінок від переслідувань на робочому місці. Це свідчить, що в багатьох країнах є прогресивні системи протидії мобінгу, що охоплюють також різноманітні профілактичні та освітні заходи, спрямовані на попередження насильства у трудовому колективі. Можливо, буде доцільним і в Україні створити аналогічні інституції.

Висновки

Ураховуючи викладене вище, можна стверджувати, що проблема мобінгу є актуальною не тільки для нашого суспільства, а й для країн Європи з розвиненою ринковою економікою. Однак слід наголосити, що запровадження норм Закону стало б гармонійним продовженням політики боротьби з порушеннями права на повагу честі й гідності. До того ж законотворча згода парламентарів мала б посприяти й реалізації євроінтеграційного курсу України, закріпленому віднедавна на конституційному рівні. Адже забезпечення прав і свобод загалом є однією із цінностей, закріплених в установчих актах ЄС, а характерний акцент, сконцентрований на економічній складовій як на рушії європейських інтеграційних процесів, означає, що забезпечення прав учасників трудових правовідносин є пріоритетним і надзвичайно важливим.

Отже, Україна зробила великий крок назустріч детермінізму мобінгу та боротьбі з ним, шляхом запровадження відповідної правової відповідальності у тому числі й адміністративної.

Література:

1.Бабанов С. А. Психология труда. Моббингкакпатологическая форма профессионального деструктивного поведения. URL : http:// www.kiout.ru/info/publish/24214.

2.Докинз Р. Эгоистичный ген. : АСТ, 2013. 512 с.

3.Качмар О. В. Мобінг як різновид психологічного насильства в трудовому колективі. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. Вип. 14. С. 58-61. URL: https://kipt.sumdu.edu.ua/pdf/buling/mobing.pdf.

4.Корабльова О.О. Вплив мобінгу на формування та соціалізацію особистості. URL : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Znpkhist_2014_2_30.pdf.

5.Корабльова О.О. Причини виникнення мобінгу як соціально-педагогічної проблеми школярів підліткового віку / О.О. Корабльова. URL :http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe.

6.Лагутіна І.В. Мобінг на робочому місці : правовий аспект / І.В. Лагутіна. URL :http://www.apdp.in.ua/v57/18.pdf.

7.Марисюк К. Мобінг:поняття, суть та питання криміналізації. Вісник

національного університету «Львівська політехніка» : зб. наук. праць. 2018. № 889, Вип. 17. С. 132-136. URL :http://science.lpnu.ua/uk/law/vsi-vypusky/vypusk-5-nomer-889-17-2018/mobing-ponyattya-sut-ta-pytannya-kryminalizaciyi

8.Сердюк О.І. Мобінг як деструктивне явище в креативномуколективі, що гальмує інноваційний розвиток підприємства / О.І. Сердюк, І.М. Шипта. URL :http://www.khai.edu/ csp/nauchportal/Arhiv/ GCH/2013/GCH113/pdf/08.pdf

9.Тімофєєва Л. Ю. Мобінг уконтексті євроінтеграційної кримінально-правової політики. Держава та регіони. Серія : Право. 2019. № 3 (65). С. 247-252. URL: http://www.law.stateandregions.zp.ua/archive/3_2019/42.pdf.

10.Трюхан О. А. Захист працівників від мобінгу на робочому місці: теоретико - правовий аспект. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. № 4. С. 42-46. URL:http://apnl.dnu.in.ua/4_2017/12.pdf.

11.Червінська Л. П. Мобінг персоналу як соціальне явище організації. Соціально - трудові відносини: теорія та практика. 2018. № 1. С. 129-134. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/197267893.pdf.

12.Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Дробинська К. О. Мобінг: сутність та інституційні засади захисту працівників. Проблеми економіки. 2018. № 1 (35) С. 315-320. URL:https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2018-1_0-pages-315_320.pdf.

References:

1.Babanov, S. A. Psihologija truda. Mobbingkakpatologicheskaja forma professional'nogo destruktivnogo povedenija [Psychology of work. Mobbing is a pathological form of professional destructive behavior]. Retrieved from http:// www.kiout.ru/info/publish/24214 [in Russian].

2.Dokinz, R. (2013). Jegoistichnyj gen. [The selfish gene.]. AST [in Russian].

3.Kachmar, O. V. (2016). Mobmg jak riznovid psihologmhnogo nasil'stva v trudovomu kolektm [Mobbing as a type of psychological violence in the workforce]. Aktual'm problemi fdosofn ta socmlogu - Actual problems ofphilosophy and sociology, 14, 58-61. Retrieved from https://kipt.sumdu.edu.ua/pdf/buling/mobing.pdf [in Ukrainian].

4.Korabl'ova, O.O. Vpliv mobmgu na formuvannja ta sodahzadju osobistosti [The impact of mobbing on personality formation and socialization]. nbuv.gov.ua Retrieved from http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Znpkhist_2014_2_30.pdf [in Ukrainian].

5.Korabl'ova, O.O. Prichini viniknennja mobmgu jak socіal'no-pedagogіchno'ї problemi shkoljariv pMUtkovogo viku [Causes of mobbing as a socio-pedagogical problem of adolescent schoolchildren]. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe. [in Ukrainian].

6.Lagutina, I.V. Mobing na robochomu misci : pravovij aspekt [Mobbing at the workplace: legal aspect]. www.apdp.in.ua Retrieved from :http://www.apdp.in.ua/v57/18.pdf [in Ukrainian].

7.Marisjuk, K. (2018). Mobing: ponjattja, sut' ta pitannja kriminalizaci'i [Mobbing:

concept, essence and issue of criminalization]. Vlsnik nadonal'nogo umversitetu «L'vrvs'ka pohtehmka» - Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", 89, 17, 132-136. Retrieved fromhttp ://science.lpnu.ua/uk/law/vsi-vypusky/vypusk-5-nomer-889- 17-2018/mobing-ponyattya-

sut-ta-pytannya-kryminalizaciyi [in Ukrainian].

8.Serdjuk, OU Mobing jak destruktivne javishhe v kreativnomu kolektivi, shho gal'm^ innovacijnij rozvitok pidpriєmstva [Mobbing as a destructive phenomenon in a creative team that inhibits the innovative development of an enterprise]. www.khai.edu Retrieved from http://www.khai.edu/csp/nauchportal/Arhiv/ GCH/2013/GCH113/pdf/08.pdf [in Ukrainian].

9.Timofєєva, L. Ju. (2019). Mobing u konteksti єvrointegracijnoї kriminafno-pravovo'i

politiki [Mobbing in the context of European integration criminal law policy]. Derzhava ta regloni. Senja : Pravo - State and regions. Series: Law, 3 (65),247-252. Retrieved from

http://www.law.stateandregions.zp.ua/archive/3_2019/42.pdf.

10.Trjuhan, O. A. (2017). Zahist pracivnikiv vid mobingu na robochomu misci: teoretiko - pravovij aspekt [Protection of employees from mobbing at the workplace: theoretical - legal aspect]. Aktual'm problemi vUchiznjanot jurisprudent - Actual problems of domestic jurisprudence, 4, 42-46. Retrieved from http://apnl.dnu.in.ua/4_2017/12.pdf.

11.Chervins'ka, L. P. (2018). Mobing personalu jak social'ne javishhe organizaci'i [Personnel mobbing as a social phenomenon of the organization]. Social'no - trudovi vidnosini: teorija ta praktika - Social and labor relations: theory and practice, 1, 129-134. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/197267893.pdf.

12.Shhetinina, L. V., Rudakova, S. G., Drobins'ka, K. O. (2018). Mobing: sutnist' ta institucijni zasadi zahistu pracivnikiv [Mobbing: the essence and institutional principles of employee protection]. Problemi ekonomM - Problems of the economy, 1 (35), 315-320. Retrieved from https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2018- 1_0-pages-315_320.pdf.

Размещено на Allbest.ru