Європейський досвід впровадження інформаційних технологій у державному управлінні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Європейський досвід впровадження інформаційних технологій у державному управлінні

Стасишин Андрій Васильович,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та публічного управління

Оліскевич Маркіян Мирославович,

Software Developer, компанія ELEKS Software

Анотація

Стаття досліджує аспекти імплементації теорій цифровізації в сучасну структуру державного управління в ЄС із опцією їх екстраполяції до державно-правового поля України. Окреслено позитивні риси діджиталізації як засобу дебюрократизації публічного управління та адміністрування. Означено український сервіс Міністерства цифрової трансформації України «Дія» (Держава в смартфоні) як рамковий для Європи інформаційно - технологічний стартап.

Дефініційованоконцептиінформаційного забезпечення державного управління та державної служби в ЄС. Розглянуто теоретичний концепт «digitalgovernance» («цифрове управління»). Описано взаємозв'язок між термінами «публічне управління та адміністрування» та «інформаційні технології» з точки зору науково-дискурсноїапропоріації. Концептуалізовано ініціативу Єврокомісії «eGovernment» як інструменту запровадження «транскордонних цифрових державних послуг» та «ефективного електронного урядування», що підвищує ефективно-економічні та прозоро - активні показники політичного життя ЄС та кооперації країн-членів Союзу відповідно.

Досліджено генерацію гласності та відкритості як засадничо-базисних концепцій державного управління в ЄС. Розглянуто специфіку онлайн - діяльності ключових сервісів та інституцій: EUR-Lex (законодавство ЄС), офіційного веб-сайту Єврокомісії (орган виконавчої влади), Європарламенту та Ради Європи (обидва - органи законодавчої влади) та встановлені мірила забезпечення відповідної транспарентності. Порівняно ефективність забезпечення т.зв. «електронної демократії» в ЄС та Україні.

Здійснено огляд наукових позицій щодо використання цифрового урядування як інструменту антикорупційної політики держави. Досліджено щорічні звіти міжнародної неурядової організації - TransparencyInternational - для виявлення (спростування) закономірності між Е-урядом та зниженням корупційних ризиків.

Ключові слова: електронне урядування, державне управління, інформаційно-технологічний розвиток, антикорупційна політика, державна транспарентність.

Abstract

StasyshynAndriiVasyPovychPhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor at Department of Economics and Public Management, Dean of Faculty of Financial Management and Business, Ivan Franko National University of Lviv,

OliskevychMarkianMiroslavovichSoftware Developer, ELEKS Software, Ukraine

European experience in implementation of information technologies in public administration

The article examines aspects of the implementation of digitalization theories in the modern structure of public administration in the EU with the option of their extrapolation to the state-legal field of Ukraine. The positive features of digitization as a means of debureaucratization of public management and administration are outlined. The Ukrainian service of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine «Diya» (The State in a Smartphone) has been designated as a framework information technology startup for Europe.

The concepts of information provision of public administration and civil service in the EU are defined. The theoretical concept of «digital governance» is considered. The relationship between the terms «public management and administration» and «information technologies» is described from the point of view of scientific-discourse appropriation. The initiative of the European Commission «eGovernment» is conceptualized as a tool for the introduction of «cross-border digital public services» and «effective electronic governance», which increases the effective-economic and transparent-active indicators of the political life of the EU and the cooperation of the member states of the Union, respectively.

The generation of transparency and openness as fundamental and basic concepts of public administration in the EU has been studied. The specifics of the online activities of key services and institutions: EUR-Lex (EU legislation), the official website of the European Commission (an executive body), the European Parliament and the Council of Europe (both legislative bodies) were considered, and the criteria for ensuring appropriate transparency were established. In comparison, the effectiveness of providing the so-called of «electronic democracy» in the EU and Ukraine.

A review of scientific positions on the use of digital governance as a tool of the state's anti-corruption policy was carried out. The annual reports of the international non-governmental organization - Transparency International - were studied to identify (refute) the regularity between E-government and the reduction of corruption risks.

Keywords: electronic governance, state administration, information technology development, anti-corruption policy, state transparency.

Основна частина

Постановка проблеми. Відповідно до дефініції EncyclopediaBritannica, державне управління є процесом планування, організації, керівництва, координації та контролю діяльності влади. Процеси діджиталізації в урядуванні - органічні, адже загальносвітова глобалізація та швидкоплинність геополітичних відносин ставлять перед державою завдання цифровізації публічно-управлінського простору. Примітно, що ефективну відповідь на вимоги часу демонструє Україна - запроваджений Міністерством цифрової трансформації України портал державних послуг «Дія» (Держава в смартфоні) пропонує онлайн-концепцію дебюрократизації владно-урядового апарату та економію часу для громадян-користувачів державних послуг. На противагу, ЄС не володіє подібним масивом цифровізованих державних послуг - відтак, дослідження наявних урядово - владних ресурсів Союзу (сайту законодавства Eur-Lex, сайтів Європарламенту, Єврокомісії та Ради Європи) сукупно із ретроспективним досвідом Союзу щодо генерації електронно-урядової культури набуває актуалізованих смислів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти досвіду ЄС щодо впровадження інформаційних технологій в державному управління досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці водночас.

Серед вітчизняної наукової доктрини доцільно виділяти напрацювання К. Линьова (щодо співвідношення інформації як константи та державної служби як процесу); М. Дурман, О. Дурман та Я. Лінецької (щодо перспектив залучення інформаційно-технологічних здобутків до публічно - адміністративної системи); Т. Голобородько та О. Дубіної (щодо інформаційно-технологічного забезпечення публічного адміністрування в ЄС); М. Негрей (щодо кібербезпеки, [1]); Т. Тишкуна (щодо використання інформаційних систем під час державно-управлінської діяльності); І. Лук'яненко (щодо розвитку соціально-економічної сфери та ринку праці, [2], [3], [4]); Л. Гур'янової (щодо кібербезпеки, [5]); В. Токарчук (щодо забезпечення енергетичної стабільності, [6]); В. Микитюка (щодо оптимізації державно-управлінського сектору шляхом використання інформаційно - технологічних ресурсів) тощо.

Іноземний доктринально-теоретичний апарат дослідження ролі та місця інформаційних технологій в системі державного управління представлений працями Д. Рам (визначення ролі інформаційних технологій у розробленні теорії публічного адміністрування); А. Нортроуп (щодо ідеологічного поєднання феноменів «інформаційні технології» та «публічне адміністрування»); К. Реддіка-Джонсона (генералізоване пояснення кореляції між публічним адмініструванням та інформаційними технологіями); Й. Сінха (визначення ролі інформаційно-комунікаційних технологій в публічному управлінні та адмініструванні) та ін.

Мета статті - окреслити генеральні наративи впровадження інформаційно-комунікаційних державно-управлінських технологій в ЄС.

Виклад основного матеріалу. Діджиталізація у сфері державного управління є виправданою часом аксіомою. Розвиток інформаційних технологій створює прецеденти як міжнародного (неурядова організація TransparencyInternational, що фактично «перевіряє» ефективність та законність функціонування державно-управлінського апарату країн, звітуючи в онлайн-режимі), так і партикулярно-державного значення (йдеться як про сервіси, що функціонують в об'єднаннях держав, як ЄС - EurLex, офіційні веб-портали Єврокомісії, Європарламенту, Ради Європи, а також - власне ЄС; так і про автономні сервіси (стартапи) контролю за діяльністю владно - урядових органів країн-членів ЄС, юрисдикція котрих є «виключно національною» - наприклад, Стратегія цифрової держави Швейцарії (E-GovernmentStrategySwitzerland) або досі активна Національна стратегія локального Е-урядування у Великобританії 2002 р. (TheNationalStrategyforLocaleGovernmentinEngland (Localegov 2002)), а також - Державна цифрова стратегія 2012 р. (2012 GovernmentDigitalStrategy) та Державна трансформаційна стратегія 2017 р. (TheGovernmentTransformationStrategy 2017) як супровідно-актуальні акти нормування державно-послуговоїцифровізації Об'єднаного Королівства.

Поміж тим, діджитал-розвиток Е-урядування є дієвим механізмом подолання корупції. Дослідження наукиніДж. Пейн для USAID (UnitedStatesAgencyInternationalDevelopment) від 2006 р. [7] дозволяє визначати електронне управління державою об'єктом генерації публічно-управлінської транспарентності та превенції незаконного збагачення представників вищого політичного керівництва країни.

Про цифровізацію публічного управління та адміністрування в ЄС наукова думка почала говорити ще наприкінці 1990-х років. Авторка Д. Рам [8], досліджуючи роль інформаційних технологій у формуванні теоретичних концептів публічного управління та адміністрування, відмітила необхідність перепрофілювання системи урядової безпеки країн-членів ЄС задля її «детінізації та ефективізації». Інструментом втілення таких ідей дослідження визнало саме діджиталізаційні інструменти - зокрема, сервіси WorldWideWeb (себто Інтернет-мережі).

Продовження теорій діджиталізації публічного управління та адміністрування розкривається крізь призму наукових напрацюваньамериканської дослідниці А. Нортроуп [9]. Аналіз стану кореляції між публічною службою та інформаційними технологіями станом на 2003 р. виокремив галузі проблеми, що підлягали вирішенню. Серед них - недостатній рівень «цифрової освіти» працівників державних органів та установ (англ. - «computingeducation») та, як наслідок, незадовільний рівень цифрової компетенції випускників за фахом «публічне управління та адміністрування» (англ. - «publicadministration»). Потрібно відзначити, що й дотепер проблема діджитал-компетентностей постає наріжним каменем розвитку «цифрової державної служби» (англ. - «digitalpublicservice»).

Розглядаючи ретроспективу проблематики цифровізації публічної служби безпосередньо у ЄС, варто насамперед зупинитися на положеннях ключових державотворчих договорів Союзу - Договору про Європейський Союз 2007 р. (ConsolidatedversionoftheTreatyontheEuropeanUnion 2007, далі - TEU) та Договору про функціонування Європейського Союзу 2012 р. (TreatyontheFunctioningoftheEU 2012, далі - TFEU). Відповідно до ст. 10 TEU [10], ЄС продукує ідею вільного прийняття рішень та генерує свободу слова як мірило демократії, а ст. 11 TEU[10] встановлює презумпцію «публічності», за якою фізичні особи та представники органів влади можуть прилюдно, в т.ч. онлайн, висловлювати власні погляди на щоденні обставини існування Союзу як політико-економічної надбудови. В свою чергу, у ст. 15 TFEU[11] продовжує вищеозначені постулати, зазначаючи, що владно-державні органи ЄС повинні діяти «публічно та в інтересах громадян Союзу», та, водночас, гарантуючи громадянам право на доступ до юридичної документації інституцій ЄС.

Складниками публічного управління та адміністрування в ЄС є законодавча надбудова (нормативна документація) та власне інституційний сегмент (владні органи).

Цифровізація законодавчої сфери Союзу - запровадження електронної бази юридичних актів EurLex: EULaw[12], координованої Видавничим офісом ЄС (PublicationsOfficeoftheEU). Сервіс функціонує за принципом «openaccess» (відкритий доступ), оперуючи даними за наступними критеріальними сегментами: право ЄС (EULaw), а конкретно - договори (treaties), нормативно-правові акти (legalacts), систематизовані тексти (consolidatedtexts), міжнародні договори (internationalagreements), документи на стадії підготовки (preparatorydocuments), законодавчі процедури (lawmakingprocedures), систематизація законодавства ЄС (summariesofEUlegislation); прецедентне право ЄС (EUcase-law); загальна інформація; національне і прецедентне право ЄС сукупно. Даний інформаційно - телекомунікаційний стартап, по-перше, дозволяє громадянам здійснювати безперебійний моніторинг законодавства Союзу із використанням Інтернет - мережі, та, по-друге, сприяє підвищенню рівня політико-юридичної культури населення та його (населення) взаємодії із органами державної влади. Якнаслідок, громадянськесуспільство та демократія як суспільно-правовіформиотримуютьдодатковіджерела регенеративного розвитку [13, 14].

Інституційний сегмент в ЄС також має характерні цифровізаційні мірила. Для цілей дослідження варто говорити про діджиталізацію законодавчої (Європарламент, Рада Європи) та виконавчої (Єврокомісія) гілок влади Союзу як складових державно-управлінського механізму. Відтак, Європейський парламент має індивідуальний реєстр документації (від 2001 р.), що оперує сегментарними даними (плани дій, легіслативні тексти, резолюції), створеними або отриманими органом [15]. В свою чергу, Рада Європи також володіє цифровим реєстром документації (від 1999 р.), що містить результати голосувань (обговорень), плани дій, висновки (резолюції) - від 2004 р [15]. Єврокомісія як виконавча гілка влади ЄС містить онлайн-реєстр документів (дані та інформація щодо документації, отриманої або згенерованої органом від 2001 р., включно із протоколами та порядком денним засідань) та комітологічний реєстр (інформація та документи щодо роботи комітетів-помічників Єврокомісії в питаннях реалізації законодавства ЄС) [15].

Однак, дані ініціативи ЄС щодо цифровізації урядового простору є статично-декларативними та, водночас, неефективними за відсутності стратегічних державно-управлінських рішень. Однією із таких апропріацій є концепція «eGovernment», генерована Єврокомісією шляхом прийняття Міністерської декларації про електронне урядування від 18.11.2009 р. (MinisterialDeclarationoneGovernmenton 18 November 2009) [16]. Основним завданням концепту eGovernmentє «вжиття заходів задля розвитку транскордонних цифрових державних послуг». Перевагами від використання eGovernmentє підвищення ефективності урядової роботи зі зниженням державно-бюджетних витрат на його (уряд) утримання; підвищення політико - державної прозорості та активізація участі громадян у житті політикуму. Інформаційні цифрові технології здійснюють перепрофілювання роботи державних органів шляхом «переосмислення організаційних процесів» на засадах ефективного та оперативного надання держпослуг населенню [16].

Окрім того, цифровізація державно-управлінського простору в ЄС дозволяє запроваджувати економічну ефективність. За повідомленням Єврокомісії [17], електронні рахунки призводять до щорічної економії у 50 млн. євро/рік для платників податків-підприємств Союзу. Водночас, система електронних закупівель в Італії дозволяє скоротити щорічні державно-бюджетні витрати на 3 млрд. євро (дана сегментація є радше дебюрократичним та декорупційним феноменом) [17].

Розмірковуючи про ЄС та запровадження транскордонних державних послуг, варто нагадати про об'єднаність державно-владної системи країн - членів Союзу. До ключових завдань концепції eGovernment, означених Єврокомісією, відтак належить створення «мобільної системи державнихпослуг», що функціонуватиме для усіх без виключення громадян 27 країн - членів ЄС безвідносно до їх країни перебування в межах Союзу [17]. До гарантованих Єврокомісією державно-управлінських послуг, що надаються громадянам, віднесено безпекову електронну ідентифікацію громадян (діяльність Європолу та Інтерполу в режимі онлайн, генерація баз даних, обробка інформації щодо фізичних осіб) та сприяння Е-інноваціям шляхом фінансування широкомасштабних пілотних проєктів (наприклад, створення Інформаційних центрів ЄС - EUInformationCentres - для швидкого онлайн - ознайомлення громадян ЄС та користувачів Інтернет-мережі щодо специфіки функціонування ЄС як політико-економічної надбудови та особливостей взаємодії його країн-членів) [17].

Окрім загальносоюзних стартапів ЄС щодо діджиталізації публічного управління та адміністрування, на європейській території існують приклади локального діджитал-державного розвитку.

Наприклад, у Швейцарії ініціатива Федеральної Ради (TheFederalCouncil) у особі Державного секретаріату з економічних питань (StateSecretariatforEconomicAffairs, SECO) під назвою «Стратегія цифрової держави Швейцарії» від 20.11.2019 р. (E-GovernmentStrategySwitzerlandfrom 20 Nov 2019) визначає засадничі наративи державно-цифрового регенерації [18]. Серед останніх - використання інформаційно-комунікаційних технологій задля підвищення економічності та соціальної ефективності державного управління. Підсумувавши, це означає передання раніше «паперової інформації» між відповідальними державними органами та установами у електронному вигляді задля детінізації, дебюрократизації та ефективізації публічно-управлінського апарату. Демократизм даної ініціативи виявлено у взаємодії із МСП (малими та середніми підприємствами, англ. - SME (smallandmediumenterprises): Відділом політики щодо МСП Державного секретаріату з економічних питань (TheSMEPolicySectionoftheStateSecretariatforEconomicAffairs (SECO)) на період 2020-2023 р. передбачено взаємодію із МСП в аспектах розповсюдження державних послуг для останніх. Таким чином, державно-управлінська політика цифровізації Швейцарії чинить позитивний вплив на фінансування бізнесу та його адміністративно-корпоративну підтримку [19].

Окрім того, однією із держав-членів ЄС, що започаткувала теоретичні основи діджитал-стандартизації публічно-управлінського простору, стала Великобританія у 2002 р. (хоч наразі остання і не є членом ЄС: підстава - Brexitта остаточний вихід зі складу Союзу від 31.01.2020 р.). Так, стартаптомLocalegov (інша назва - Національна стратегія локального Е-урядування у Великобританії від 2002 р., англ. - TheNationalStrategyforLocaleGovernmentinEngland 2002) [20] передбачалася структуризація та моделювання місцевого електронного урядування у питаннях підвищення якості послуг, що надають державні установи. Оскільки місцеве самоврядування - «чутлива» для країнЄвропи тема, підходом реалізації даної Стратегії стала концепція «знизу догори» задля надання широкомасштабних повноважень муніципальному управлінню. Субметою ініціативи Localegov2002 також стало «створення ефективних електронних послуг, адаптованих до громадян Великобританії та потреб кожної адміністративної одиниці - графства». У підсумку, ще до 2007-2008 р. приблизно 47% органів влади Великобританії на місцях володіли цифровими (електронними) урядовими компетентностями [20]. Примітно, що основний масив положень даної Стратегії застосовується муніципальними органами управління Великобританії станом на 2023 р.

Відзначимо, що до 2012 р. Національна стратегія локального Е-урядування у Великобританії 2002 р. (TheNationalStrategyforLocaleGovernemnt 2002) була безальтернативним актом цифрового державотворення. В свою чергу, у 2012 р. урядом Великобританії було анонсовано прийняття Державної цифрової стратегії (2012 GovernmentDigitalStrategy) [21], основними завданнями якої встановлювалися «прогрес у побудові державних цифрових сервісів» та «формування дорожньої карти цифрової урядової трансформації Великобританії». За даними Організації Об'єднаних Націй (ООН), на початок 2017 р. Великобританія посідала перше місце у процесах надання державних послуг населенню в режимі онлайн. При цьому, 09.02.2017 р. урядом Великобританії було ухвалено Державну траснформаційну стратегію 2017-2020 р. (TheGovernmentTransformationStrategy 2017-2020) [22], ключовими концептами котрої визначалося

«заохочення надання державою онлайн-послуг через особисте спілкування, онлайн та телефонний зв'язок»; «розширення кола користувачів (приватних та урядових) державними онлайн-послугами; «генерація внутрішніх зв'язків між відділами державного органу шляхом цифровізації останніх».

Таким чином, наразі у Великобританії сформувався т.зв. «нормативний тріумвірат діджиталізації», що охоплює профільні акти від 2002, 2012 та 2017 рр. Ключовий наратив - рівномірний муніципальний та загальнодержавний розвиток цифрових урядово-владних компетентностей та налагодження взаємодії між громадянським суспільством та державою.

Висновки. Отже, деталізовано-ретроспективний аналіз європейського досвіду впровадження інформаційних технологій в державному управлінні дозволив дійти наступних умовиводів.

По-перше, теоретико-прикладні наративидіджиталізації в ЄС та закордонному доктринальному полі було закладено наприкінці 1990-х - початку 2000-х років. У згаданих дослідженнях Д. Рам та А. Нортроуп акцентується увага на взаємодоповнюваності феноменів «державне управління» та «інформаційні технології».

По-друге, своєрідним «піонером електронного державотворення» варто вважати Великобританію (до 31.01.2020 р. - повноправного члена ЄС), де наразі функціонує законодавчий тріумвірат цифрової держави - Національнастратегія локального Е-урядування 2002 р. (TheNationalStrategyforLocaleGovernemnt 2002), Державна цифрова стратегія 2012 р. (2012 GovernmentDigitalStrategyта Державна трансформаційна стратегія 2017-2020 р. (TheGovernmentTransformationStrategy 2017-2020).

На завершення, електронне урядування в ЄС є директивним демократичним інструментом, що спрямовує публічні відносини формату «влада-громадянське суспільство» у гуманно-правове русло.

Література

публічний управління інформаційний

1. Ganguli, C., Shandilya, S.K., Nehrey, M., Havryliuk, M. (2023). Adaptive Artificial Bee Colony Algorithm for Nature-Inspired Cyber Defense. Systems, Vol. 11 (1), 27, pp. 1-19.

2. Lukianenko, I., Oliskevych, M. (2019). Labor Force Participation in Eastern European Countries: Nonlinear Modeling. Journal of Economic Studies. Emerald Publishing. Melbourne. Vol. 46 No. 6, pp. 1258-1279.

3. Oliskevych, M., Lukianenko, I. (2020). European unemployment nonlinear dynamics over the business cycles: Markov switching approach. Global Business and Economics Review, Inderscience Publishers, Vol. 22, Issue 4, pp. 375-401.

4. Lukianenko, I., Oliskevych, M., Bazhenova, O. (2020). Regime Switching Modeling of Unemployment Rate in Eastern Europe. Journal of Economics, Institute of Economic Research of Slovak Academy of Sciences, Vol. 68, Issue 4, pp. 380-408.

5. Guryanova, L., Bolotova, O., Gvozdytskyi, V. and Sergienko, O. (2020). Long-term financial sustainability: An evaluation methodology with threats considerations. Rivista di StudisullaSostenibilita, Vol. 2020 (1), pp. 47-69.

6. Оliskevych, M., Beregova, G., Tokarchuk, V. (2019). Fuel Consumption in Ukraine: Evidence from Vector Error Correction Model, International Journal of Energy Economics and Policy, Vol. 8 (5), pp. 58-63.

7. Payne, J. E-Government: A Critical Anti-Corruption Tool. - USAID, 2006. - Режим доступу: https://pdf.usaid.gov/pdf_docs/Pnadm957.pdf

8. Rahm, D. The role of information technology in building public administration theory. - Knowledge and Policy, 1997. - Vol. 10. - p. 71-80.

9. Northrop, A. Information Technology and Public Administration: The View from the Profession. - Public information technology: policy and management issues, 2003. - Vol. 1. - p. 1-19.

10. EurLex. Consolidated version of the Treaty on the European Union 2007. - EurLex official website. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/7urN celex % 3A12012M % 2FTXT

11. EurLex. Treaty on the Functioning of the EU 2012. - EurLex official website. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do? uri=CELEX: 12012E/ TXT:en:PDF

12. EurLex: EU Law. EurLex official website (main page). - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/homepage.html

13. Оliskevych, М., Tokarchuk, V. (2018). Dynamic modelling of nonlinearities in the behaviour of labourmarket indicators in Ukraine and Poland. Economic Annals - XXI, Vol. 169, Issue 1-2, pp. 35-39.

14. Kaminskyi, A., Nehrey, M. and Komar, M. (2020). Complex Risk Analysis of Investing in Agriculture ETFs. International Journal of Industrial Engineering & Production Research, Vol. 31 (4), pp. 579-586.

15. European Union. Access to info, Transparency. - EU official website. - Режим доступу: https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/principles-and-values/access-information_en

16. European Union. Ministerial Declaration on eGovernment on 18 November 2009. - AOC CAT official website. - Режим доступу: https://www.aoc.cat/wp-content/uploads/2014/ 09/declaracio-malmo-1.pdf

17. European Commission. eGovernment and digital public services. - EU official website. - Режим доступу: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/egovernment

18. State Secretariat for Economic Affairs (SECO). E-Government Strategy Switzerland from 20 Nov 2019. - Режим доступу: https://www.digital-public-services-switzerland.ch/en/media/landingpage-egovernment

19. State Secretariat for Economic Affairs (SECO), The Federal Council (Swiss). E-Government. - SECO official website. - Режим доступу: https://www.seco.admin.ch/seco/en/home/Standortfoerderung/KMU-Politik/E-Government.html

20. European Commission. The National Strategy for Local eGovernment in England (Localegov) 2002. - EU official website. - Режим доступу: https://joinup.ec.europa.eu/ collection/egovernment/document/national-strategy-local-egovernment-england-localegov

21. UK Government. 2012 Government Digital Strategy. - GOV.UK official website. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/publications/government-digital-strategy

22. UK Government. The Government Transformation Strategy 2017-2020. - GOV.UK official website. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/publications/government-transformation-strategy-2017-to-2020

References

1. Ganguli, C., Shandilya, S.K., Nehrey, M., Havryliuk, M. (2023). Adaptive Artificial Bee Colony Algorithm for Nature-Inspired Cyber Defense. Systems, Vol. 11 (1), 27, pp. 1-19.

2. Lukianenko, I., Oliskevych, M. (2019). Labor Force Participation in Eastern European Countries: Nonlinear Modeling. Journal of Economic Studies. Emerald Publishing. Melbourne. Vol. 46 No. 6, pp. 1258-1279.

3. Oliskevych, M., Lukianenko, I. (2020). European unemployment nonlinear dynamics over the business cycles: Markov switching approach. Global Business and Economics Review, Inderscience Publishers, Vol. 22, Issue 4, pp. 375-401.

4. Lukianenko, I., Oliskevych, M., Bazhenova, O. (2020). Regime Switching Modeling of Unemployment Rate in Eastern Europe. Journal of Economics, Institute of Economic Research of Slovak Academy of Sciences, Vol. 68, Issue 4, pp. 380-408.

5. Guryanova, L., Bolotova, O., Gvozdytskyi, V. and Sergienko, O. (2020). Long-term financial sustainability: An evaluation methodology with threats considerations. Rivista di StudisullaSostenibilita, Vol. 2020 (1), pp. 47-69.

6. Oliskevych, M., Beregova, G., Tokarchuk, V. (2019). Fuel Consumption in Ukraine: Evidence from Vector Error Correction Model, International Journal of Energy Economics and Policy, Vol. 8 (5), pp. 58-63.

7. Payne, J. E-Government: A Critical Anti-Corruption Tool. - USAID, 2006. - Режим доступу: https://pdf.usaid.gov/pdf_docs/Pnadm957.pdf

8. Rahm, D. The role of information technology in building public administration theory. - Knowledge and Policy, 1997. - Vol. 10. - p. 71-80.

9. Northrop, A. Information Technology and Public Administration: The View from the Profession. - Public information technology: policy and management issues, 2003. - Vol. 1. - p. 1-19.

10. EurLex. Consolidated version of the Treaty on the European Union 2007. - EurLex official website. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/7urU celex % 3A12012M % 2FTXT

11. EurLex. Treaty on the Functioning of the EU 2012. - EurLex official website. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do? uri=CELEX: 12012E/TXT:en:PDF

12. EurLex:EU Law. EurLex official website (main page). - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/homepage.html

13. Oliskevych, М., Tokarchuk, V. (2018). Dynamic modelling of nonlinearities in the behaviour of labour market indicators in Ukraine and Poland. Economic Annals - XXI, Vol. 169, Issue 1-2, pp. 35-39.

14. Kaminskyi, A., Nehrey, M. and Komar, M. (2020). Complex Risk Analysis of Investing in Agriculture ETFs. International Journal of Industrial Engineering & Production Research, Vol. 31 (4), pp. 579-586.

15. European Union. Access to info, Transparency. - EU official website. - Режим доступу: https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/principles-and-values/access - information_en

16. European Union. Ministerial Declaration on eGovernment on 18 November 2009. - AOC CAT official website. - Режим доступу: https://www.aoc.cat/wp-content/uploads/2014/09/declaracio-malmo - 1.pdf

17. European Commission. eGovernment and digital public services. - EU official website. - Режим доступу: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/egovernment

18. State Secretariat for Economic Affairs (SECO). E-Government Strategy Switzerland from 20 Nov 2019. - Режим доступу: https://www.digital-public-services-switzerland.ch/en/ media/landingpage-egovernment

19. State Secretariat for Economic Affairs (SECO), The Federal Council (Swiss). E-Government. - SECO official website. - Режим доступу: https://www.seco.admin.ch/seco/en/home/Standortfoerderung/KMU-Politik/E-Government.html

20. European Commission. The National Strategy for Local eGovernment in England (Localegov) 2002. - EU official website. - Режим доступу: https://joinup.ec.europa.eu/collection/ egovernment/document/national-strategy-local-egovernment-england-localegov

21. UK Government. 2012 Government Digital Strategy. - GOV.UK official website. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/publications/government-digital-strategy

22. UK Government. The Government Transformation Strategy 2017-2020. - GOV.UK official website. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/publications/government-transformation-strategy-2017-to-2020

Размещено на Allbest.ru