Сучасне публічне управління в будівельній галузі: категоріально-понятійні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасне публічне управління в будівельній галузі: категоріально-понятійні аспекти

Шандрик В'ячеслав Іванович, кандидат наук з державного

управління, директор, ТОВ "В. С. Проект", м. Одеса

Анотація

У статті проведено категоріально-понятійний аналіз наукового розуміння публічного управління в будівельній сфері в контексті сталого розвитку та діджиталізації світової економіки. Наголошується, що поряд зі значною шкодою, яку наносить Україні військова агресія путінського режиму, складається історичний шанс для перетворення будівельної галузі на локомотив прискореного повоєнного відбудування й відновлення української економіки та стрімкого прогресу всієї української держави, оскільки будівництво є системоформуючою сферою, яка тягне за собою активізацію діяльності багатьох суміжних галузей економіки.

Зазначено, що сучасне публічне управління в цілому та публічне управління й регулювання в будівельній сфері має здійснюватися у відповідності до концепції Сталого Розвитку, що означає переорієнтацію діяльності будівельних організацій та її публічного регулювання на стратегію відповідності до Цілей Сталого Розвитку людства. Обґрунтовано, що досягнення Цілей Сталого Розвитку в процесі відновлення української економіки й будівельної галузі стане неможливим без цифрової трансформації як власне будівельної сфери, так і системи публічного управління та адміністрування.

В результаті проведеного аналізу синтезовано та розкрито взаємозв'язок категорій, понять і дефініції в послідовному ланцюжку управління - державне управління - публічне управління - публічне адміністрування - публічне врядування - державне регулювання - державне регулювання економікою - державне регулювання будівельної сфери - будівельна галузь (сектор) - будівництво - державне регулювання інвестиційним процесом у будівництві - сталий розвиток - управління сталим розвитком - цифровізація ("діджиталізація") - цифрова трансформація - цифрове суспільне благо - цифрова трансформація будівництва - цифрова трансформація будівельного підприємства - цифровий персонал - цифрове управління - цифрова робота - BIM-технологія (Building Information Modeling) - державно-приватне партнерство в будівельній сфері.

Ключові слова: публічне управління, будівництво, державне регулювання будівництва, будівельна галузь.

Shandryk Viacheslav Ivanovich PhD in Public Administration, Director, “VS Project” LLC, Odesa

Modern public administration in the construction industry: categorical and conceptual aspects

Abstract

The article provides a categorical and conceptual analysis of the scientific understanding of public management in the construction sector in the context of sustainable development and digitalization of the world economy. It is emphasized that along with the significant damage inflicted on Ukraine by the military aggression of the Putin regime, there is a historic chance to transform the construction industry into a locomotive of accelerated post-war reconstruction and restoration of the Ukrainian economy and the rapid progress of the entire Ukrainian state, since construction is a system-forming sphere that entails activation activities of many related sectors of the economy.

It is noted that modern public management in general and public management and regulation in the construction sector should be carried out in accordance with the concept of Sustainable Development, which means reorientation of the activities of construction organizations and its public regulation to the strategy of compliance with the Goals of Sustainable Development of humanity. It is substantiated that the achievement of the Sustainable Development Goals in the process of restoring the Ukrainian economy and the construction industry will be impossible without digital transformation of both the actual construction sphere and the system of public management and administration.

As a result of the analysis was synthesized and disclosed the interrelationship of categories, concepts and definitions in the successive chain of management - state management - public management - public administration - public governance - state regulation - state regulation of the economy - state regulation of the construction sphere - construction industry (sector) -construction - state regulation of the investment process in construction - sustainable development - management of sustainable development - digitalization ("digitalization") - digital transformation - digital public good - digital transformation of construction - digital transformation of a construction enterprise - digital staff - digital management - digital work - BIM- technology (Building Information Modeling) - public-private partnership in the construction sector.

Keywords: public administration, construction, state regulation of construction, construction industry.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасна будівельна галузь України, як і вся наша держава зараз переживають найбільші виклики в історії українського народу, покликані з руйнівною війною, розв'язаною агресивним путінським режимом. Рівень втрат промислового та житлового фонду, інфраструктури нашої країни не піддається облікуванню й він щодень зростає. Повоєнне відновлення України вимагатиме надзвичайних зусиль органів публічного врядування, територіальних громад та кожного громадянина щодо структурної, технічної, комунальної та соціально-культурної відбудови Батьківщини в умовах всеосяжного дефіциту людських, фінансових, матеріально-сировинних, технічних та інших ресурсів. Водночас поряд зі значною кількістю проблем і негараздів, надзвичайно великим обсягом відновлення зруйнованих споруд, будинків та інфраструктурних об'єктів, складається історичний шанс для перетворення будівельної галузі на локомотив прискореного відбудування й відновлення української економіки та стрімкого прогресу всієї української держави. Адже повоєнне відновлення вимагає максимальної інтенсифікації діяльності будівельних організацій, а як відомо, будівництво є системоформуючою сферою, яка тягне за собою активізацію діяльності багатьох суміжних галузей економіки.

До відкритих повоєнних шансів прискореного розвитку будівельного комплексу країни можемо також додати можливості запровадження таких глобальних трендів як широкомасштабна цифровізація усіх сфер життєдіяльності людства, включно з публічним врядуванням та будівництвом, а також можливість переорієнтації діяльності будівельних організацій та її публічного регулювання на стратегію сталого розвитку у відповідності до Цілей Сталого Розвитку людства. Водночас досягнення Цілей Сталого Розвитку в процесі відновлення української економіки й будівельної галузі стане неможливим без цифрової трансформації як власне будівельної сфери, так і системи публічного управління та адміністрування. Зазначене обумовлює пошук найбільш ефективних в зазначених кризових умовах управлінських технологій та інструментарію широкомасштабного відновлення соціально-економічної, транспортної, енергетичної тощо інфраструктури національного господарства, основних виробничих фондів та житлового фонду міст і сіл України.

В такому контексті важливим є "створення інформаційно-методичного інструментарію забезпечення якості будівництва та формалізації апарату розрахунку параметрів якості будівельних робіт в умовах цифрової трансформації, наслідком якого є обґрунтоване прогнозоване підвищення якості виконання будівельних робіт" [1, с. 1]. Це обумовлює актуальність дослідження методології та інструментарію цифрового публічного управління в будівельні галузі, що передбачає, насамперед, розкриття онтологічної сутності та взаємозв'язку дефініцій і визначено категоріально-понятійного наукового апарату обраного об'єкту й предмету дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стан та проблеми публічного управління в будівельної сфері активно висвітлюються як в зарубіжному, так і в українському експертному й науковому дискурсному просторі. Тематика таких публікації є широкою та мультидисциплінарною, вона розгортається в рамках цілої низки сучасних наукових напрямків: державного й публічного управління, економіки та будівництва, технічних наук та менеджменту, інформаційних технологій та екології, соціології та національної безпеки. В зазначеній сфері плідно працюють такі українські науковці та експерти як: Л. М. Алавердян, О. Ю. Бєлєнкова, Л. А. Величко, В. Я. Вовк, Н. І. Гавловська, Є. М. Рудніченко, О. М. Гаркушенко, Н. П. Дяченко, А. В. Задорожна, О. В. Жумік, С. В. Ковалівська, Д. О. Котелевець, В. І. Кривдик, С. Ф. Матюх, Д. С. Литвак, О. В. Литвиненко, В. М. Ліснича, О. М. Лозиченко, І. М. Ненно, Ю Г. Прав, О. В. Романенко, Х. М. Чуприна та ін., на чиї дослідження ми й спиратимемося в даній науковій розвідці.

Метою статті є проведення категоріально-понятійного аналізу наукового розуміння публічного управління в будівельній сфері в контексті сталого розвитку та діджиталізації світової економіки.

Виклад основного матеріалу

У відповідності до вимог сучасної наукової методології визначення категоріально-понятійного апарату в увесь текстовий масив публікацій зазначених вище публікацій в спеціалізований програмі Wordcloud.online піддамо кількісно-семантичній апаратній обробці та на основі отриманих результатів моделюванню хмарки тегів, яка за допомогою різних кольорів та розмірів шрифтів унаочнює частоту використання й значимість тих або інших слів, термінів, дефініцій або тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами, тощо. Така візуалізація дозволяє не тільки визначити певні пріоритети дефінітивного ряду нашого дослідження, але й побачити певні взаємозв'язки різних понять та категорій (Рис. 1.). Як бачимо з наведеної хмарки тегів, центральною категорією нашого дослідження є "управління" в його найширшому розумінні - це і публічне врядування в цілому та публічне управління будівельною галуззю, економічне управління, управління будівельним сектором та будівельною організацією, управління будівельним проектом, управління ризиками в будівництві тощо.

публічне управління будівельний

Рис. і. Хмарка тегів наукового розуміння публічного управління в будівельній сфері в умовах діджиталізації світової економіки *(Джерело: розробка автора)

На загальнодержавному рівні управління набуває ознак публічності й виступає у вигляді публічного управління, публічного адміністрування та публічного врядування. Тривалий час в нашій державі віддавалась перевага поняттю "державне управління", проте з демократизацією суспільно- політичних процесів і всієї системи органів публічного врядування відбулася зміна самої філософії діяльності органів влади, перехід від "владарювання" над суспільством до партнерства та надання суспільству адміністративних послуг, що й спричинило перехід до близьких категорій "публічне управління" та "публічне адміністрування".

Ключову ціннісну різницю між публічним управлінням та адмініструванням добре прояснює Н. П. Дяченко: "публічне адміністрування та публічне управління (англ. - public administration; public government) - два різновиди управлінської діяльності інституцій публічної влади, завдяки якій держава та громадянське суспільство забезпечують самокерованість (самоврядність) усієї суспільної системи та її розвиток у певному, визначеному напрямку. Вони позначають два різні, хоча і взаємно доповнювані та щільно пов'язані між собою види управлінської діяльності. І все ж, відносини публічного управління виникають у ході здійснення не лише адміністрування, а й у процесі публічності всієї державної управлінської діяльності" [2, с. 305]. З огляду на останнє Н. І. Гавловська та Є. М. Рудніченко уточнюють, що "публічне управління є більш масштабною категорією, оскільки формується на системній основі і передбачає управлінське "різноманіття" ідей, поглядів, методів та інструментів. Відповідно, "публічне адміністрування" дещо обмежене колом функціональних обов'язків суб'єктів державних інституцій та має у пріоритеті нормативну складову, що у певних випадках обмежує "управлінську свободу" у рішеннях і діях [3, с. 24].

Варто зазначити, що поряд з двома названими категоріями в публічному дискурсі нерідко вживається ще одна близька дефініція - публічне врядування. Для того уточнимо, що так само як публічне адміністрування є складовою більш широкого поняття "публічне управління" категорія "публічне врядування" також є складовою - тепер вже публічного адміністрування, оскільки окреслює не всі процеси публічного адміністрування, а лише ті, які здійснюються урядом та урядовими структурами й органами державної влади та місцевого самоврядування. В такому розумінні "публічне врядування" є найбільш близьким до поняття "державне управління", хоча й не повністю тотожним йому, оскільки органи місцевого самоврядування не реалізують державно-управлінську діяльність, а виконують лише малу їх частину у вигляді делегованих повноважень.

Окрім безпосередньо публічного управління, органи публічної влади здійснюють також опосередкований вплив на діяльність різних інституцій та суб'єктів економіки, різних галузей народного господарства та сфер суспільної життєдіяльності. Такий вплив окреслюється поняттям "державне регулювання". Тут важливо підкреслити, що таке регулювання на національному рівні є саме державним, оскільки здійснюється через різного роду закони та підзаконні акти, видавати які за Конституцією мають виключно органи державної влади. Таким чином держава регулює увесь загал суспільних відносин в країни. Оскільки ж нашим предметом дослідження є управління в будівельному секторі національної економіки, то зосередимо увагу саме на такому регулюванні. Так, Олександр Лозиченко зазначає, що "державне регулювання національною економікою - це діяльність влади щодо встановлення стратегічних та тактичних цілей розвитку країни в умовах глобалізаційних процесів, за допомогою розроблення відповідної політики та інструментів, механізму її реалізації... це системне втручання державних органів влади за допомогою різних методів та інструментів задля забезпечення виконання всіх своїх функцій та розвитку основних економічних процесів з метою забезпечення позитивних соціально-економічних результатів" [4, ст. 46].

Далі від державного регулювання економіки, перейдемо до сутності державного регулювання будівельної сфери (галузі, сектору). Насамперед, маємо погодитися з хмельничанами В. І. Кривдиком та С. А. Матюхом в тому, що "будівництво - це одна з пріоритетних галузей національної економіки, без її розвитку неможливо забезпечити належну інфраструктуру, вона створює велику кількість робочих місць" [5, с. 101]. Д. С. Литвак та Л. А. Величко конкретизують, що "Будівництво має особливі ознаки, що відрізняють його від інших галузей, а саме: кінцевий товар - будівлі, споруди. Вони є нерухомими, великогабаритними, створюючи при цьому більшість основних виробничих і невиробничих фондів. Будівельна галузь не може існувати як самостійна, адже тісно пов'язана з іншими (як і інші галузі економіки не могли б існувати без будівництва, адже мета функціонування даної сфери полягає у формуванні і відтворенні основного капіталу)" [6, с. 368].

Процес державного регулювання усього масиву відносин у будівельній галузі Ю. Г. Прав визначає як систему взаємопов'язаних нормативно- правових, організаційно-економічних, інформаційно-аналітичних, фіскальних інструментів, реалізація спрямована на забезпечення функцій державного управління через виконання владних повноважень органами державної влади та делегованих повноважень громадськими організаціями чи приватними структурами з метою забезпечення сталого розвитку будівельної галузі [7].

Таке регулювання та публічне управління в будівельній галузі, на переконання О. М. Непомнящего та С. М. Шостак "мають відповідати загальнонаціональним стратегічним цілям та інтересам, оскільки стратегічним завданням держави є економічне зростання та поліпшення добробуту громадян" [8, с. 52]. Дійсно, від початку ХХІ століття: світом все більше "поширюється ідея про необхідність забезпечення такого розвитку суспільств, за якого відбувається задоволення сучасних потреб без шкоди для здатності майбутніх поколінь задовольняти їх потреби" [9, с. 21]. В цьому контексті головною метою державного регулювання економічних процесів в будь-якій країні науковцями визначається "досягнення ринкової рівноваги, тобто такої симетричності процесів, що збалансовує деструкцію і відновлення, розпад і з'єднання, розподіл і інтеграцію" та вже отримало назву - "сталий розвиток". При цьому "сталий розвиток визначається та забезпечується його детермінантами (універсальними чинниками / найбільш впливовими факторами, які наповнюють змістом та визначають тенденції змін): економічними, соціальними, екологічними, політичними, що перебувають у гармонійному поєднанні та забезпечують синергійний ефект сталого суспільного розвитку, при цьому перебуваючи під впливом такого розвитку" [10, с. 171]. Тобто метою розвитку суспільств є досягнення сталого розвитку, який інтегрує в собі одночасний економічний, соціальний розвиток, боротьбу з бідністю, неписьменністю, забрудненням довкілля. Хоча Рейчел Емас відзначає, що попри таке широке трактування змісту поняття "сталий розвиток", на практиці переважно йдеться про спроби досягти такого економічного розвитку, за якого щонайменше розвиватиметься економіка та не погіршуватиметься стан довкілля [11].

Процес досягнення сталого розвитку також вимагає відповідного управління. Враховуючи встановлені довгострокові цільові орієнтири досягнення цілей сталого розвитку у 2030 році, їх системність і взаємопов'язаність, С. В. Ковалівська під управлінням сталим розвитком пропонує розуміти "керований процес розв'язання проблем суспільного розвитку та використання ресурсів, головною метою якого є довгострокове задоволення сучасних і майбутніх потреб відповідно до визначених взаємопов'язаних цілей та завдань" [12, с. 54].

Філософія сталого розвитку як глобальної світової тенденції безпосередньо пов'язана з ще однією провідною тенденцією сучасності - переходом людства до епохи цифрового суспільства та "економіки знань", що супроводжується прискореною цифровізацією усіх сторін життєдіяльності людства. Як зазначає з цього приводу І. М. Ненно в цьому контексті додає: "синергія міжнародної спільноти у прагненні досягти цілей сталого розвитку призвела до виникнення поняття «цифрове суспільне благо», яке є основою розвитку науково-технічної думки в контексті цифровізації" [13, с. 124].

В категоріально-понятійному плані формування глобального інформаційного суспільства конкретизується в поняттях "цифрові трансформації" - спричинені використанням цифрових технологій зміни в природі людини, її мисленні, життєдіяльності та управлінні; "цифровізація" ("діджиталізація") - процес впровадження цифрових технологій для вдосконалення життєдіяльності людини, суспільства і держави тощо. Цікавий ланцюжок взаємозв'язку цифровізації та публічного управління пропонують А. В. Задорожна та О. В. Жумік, на думку яких "структуру публічного управління можна розглядати як закритий інформаційний контур, де взаємодія між суб'єктом та об'єктом керування здійснюється за допомогою інформації з використанням інструментів та методів управління. Інформація в цифровому контурі публічного управління не тільки циркулює всередині нього, але й передається в економічне середовище, забезпечуючи в такий спосіб трьохсторонній електронний зв'язок -- між державними структурами, громадськими організаціями та приватними структурами. Отже, з технічної точки зору даний інформаційний контур можна розглядати як єдине ціле, що включає сукупність баз даних, технології для їх заповнення та керування ними, інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяє оперативно здійснювати збір, обробку, аналіз даних, передачу між різними управлінськими рівнями й, таким чином, приймати обґрунтовані управлінські рішень та впроваджувати їх в суспільне життя" [14, с. 25].

Як бачимо цифровізація та цифрова трансформація є взаємопов'язаними процесами, де перше є складовою частиною другого, більш всеосяжного процесу. В категоріально-понятійному плані цифрову трансформацію системи публічного управління можна визначити як фундаментальну реорганізацію структури діяльності та здійснення функцій органів публічного врядування з повною відмовою від паперового документообігу та ухвалення рішень на основі вольового рішення або попереднього особистого досвіду з максимально широким застосуванням цифрових технологій, інструментів та програм (включно зі штучним інтелектом) як головних механізмів реалізації управлінських процесів. Цифрова трансформація системи публічного управління покликана суттєво прискорити процеси управлінської діяльності, значно підвищити її якість та повністю перевести надання адміністративних послуг громадянам в цифровий формат, видаливши з ланцюжка ухвалення рішень стосовно заявок громадян чиновника як основний корупціогенний фактор.

Відповідно до цифровізації системи публічного управління відбувається й цифровізація економіки та її окремих галузей, в тому числі будівельної, а також відбувається цифровізація процесів державного регулювання цими системами. Зокрема, йдеться про систему система державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки, яку Дмитро Котелевець визначає як "складну систему відносин з власною метою функціонування, взаємодією із зовнішнім середовищем, між органами державної влади, місцевого самоврядування і економічними суб'єктами, які беруть активну роль у формуванні сприятливих умов для активного створення, модернізації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процеси виробництва, обміну, розподілу і споживання" [15, с. 38-39]. У свою чергу поняття "цифрова трансформація будівництва", на переконання фахівців Київського національного університету будівництва і архітектури "це не просто процес інтеграції цифрових технологій в усі аспекти діяльності будівельних підприємств або впровадження технології інформаційного моделювання при здійсненні проектування об'єктів будівництва, а насамперед процес, який вимагає внесення докорінних змін в технологію, організаційно-технічні рішення і принципи створення будівельної продукції" [16, с. 30].

Якщо говорити про безпосередній інструментарій цифрової трансформації як на рівні публічного управління, так і на рівні будівельної організації, то такий інструментарій проявляється у наступних формах: «цифровий персонал» (англ. digital employees), «цифрова робота» (англ. digital work) та «цифрове управління» (англ. digital management). У динамічному ринковому середовищі цифрова трансформація будівельних підприємств відбувається завдяки прогресивним технологіям (BIM - Building Information Modeling - інформаційного моделювання будівель), BigData (великі дані), Artificial Intelligence (АІ, штучний інтелект), які спрямовані на опрацювання потоків інформації, що зменшує невизначеність при реалізації інвестиційних проєктів, підвищує їх безпеку, моделює і прогнозує потенційні впливи різних чинників на всіх етапах будівництва, підвищує якість контролінгу та вартісного інжинірингу тощо [17, с. 119]. При цьому "ядром цифровий трансформації оновлення функціонально-виробничої підсистеми будівельної організації є BIM (Building Information Modeling), що являє собою набір технологій, процесів, програмного забезпечення і інструментів для спільного проєктування, координації будівельних робіт, прототипування будівельних об'єктів і моделювання процесу будівництва будівель і споруд на протязі всього будівельного циклу, а також життєвого циклу будівельного об'єкта" [18, с. 7].

Останнім терміном в нашому категоріально-понятійному ряду є загальновизнано ефективний інструмент публічного управління в економіці та, зокрема в будівельній галузі, який відомий під назвою "державно-приватне партнерство". За В. М. Лісничою, "державно-приватне партнерство - це юридично-оформлена система економічних відносин, що відображають взаємовигідну взаємодію державної та приватної власності з метою прибуткового її використання за рахунок мінімізації ризиків діяльності та ефективного використання всіх наявних ресурсів для задоволення суспільних потреб, у рамках якої реалізуються суспільно-значущі проекти або заходи з використанням державного майна, заснована на розподілі між сторонами повноважень, ризиків, фінансових витрат і відповідальності, з метою підвищення ефективності виконання державою своїх функцій, що здійснюється на основі договору, предметом якого є відновлення інфраструктури, будівництво та експлуатація нових соціальних об'єктів, об'єктом якого є інфраструктура" [19, с. 107].

Висновки

Таким чином проведений категоріально-понятійний аналіз об'єкту та предмету нашого дослідження дозволив синтезувати та розкрити взаємозв'язок категорій, понять і дефініції в послідовному ланцюжку управління - державне управління - публічне управління - публічне адміністрування - публічне врядування - державне регулювання - державне регулювання економікою - державне регулювання будівельної сфери - будівельна галузь (сектор) - будівництво - державне регулювання інвестиційним процесом у будівництві - сталий розвиток - управління сталим розвитком - цифровізація ("діджиталізація") - цифрова трансформація - цифрове суспільне благо - цифрова трансформація будівництва - цифрова трансформація будівельного підприємства - цифровий персонал - цифрове управління - цифрова робота - BIM-технологія (Building Information Modeling) - державно-приватне партнерство в будівельній сфері.

Література

1. Литвиненко О. В. (2022). Організаційно-технологічні моделі забезпечення якості будівництва в умовах цифрової трансформації: автореф. дис.... д.філософ: 192 - Будівництво та цивільна інженерія. Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2022. 17 с.

2. Дяченко Н. П. (2014). Публічне урядування: стан та тенденції становлення в Україні. Ефективність державного управління. 2014. Вип. 39. С. 303-309.

3. Гавловська Н. І., Рудніченко Є. М. (2018). Теоретичні концепти публічного управління та публічного адміністрування: сутність та відмінності. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018. № 3(2). С. 21-26.

4. Лозиченко О. (2021). Державне регулювання національної економіки: сутність та особливості реалізації. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2021. № 4. С. 43-51.

5. Кривдик В. І., Матюх С. А. (2021). Стан та тенденції розвитку будівельної галузі України. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2020. № 4(2). С. 101-105.

6. Литвак Д. С., Величко Л. А. (2021). Управління розвитком економіки підприємств будівельної галузі. Молодий вчений. 2021. № 5(2). С. 367-371.

7. Прав Ю. Г. (2019). Визначення сутності державного регулювання галузі будівництва: теорія та практика. Державне будівництво. 2019. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ DeBu_2019_1_8

8. Непомнящий О. М., Шостак С. М. (2018). Сутність та зміст механізмів державного управління інвестиційною політикою у будівництві. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 5. С. 49-52.

9. Гаркушенко О. М. (2021). Системно-динамічна модель оцінки впливу цифровізації на сталий розвиток. Економіка промисловості - Economy of Industry. 2021. №1 (93). С. 20 - 45.

10. Вовк В. Я. (2020). Формування державної фінансової політики як детермінанти сталого розвитку в умовах впливу глобалізаційних процесів. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2020. № 2 (22). С. 168-177.

11. Emas, Rachel. (2015). The Concept of Sustainable Development: Definition and Defining Principles. United Nations Global Sustainable Development Review. 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/339003550_The_Concept_of_Sustainable_Development_ Definition_and_Defining_Principles

12. Ковалівська С. В. (2021). Трансформація механізмів публічного управління у контексті цілей сталого розвитку: дис.... д. філос.: 281 - “Публічне управління та адміністрування”. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ: КНУ, 2021. 263 с.

13. Ненно І. М. (2021). Цифрові суспільні блага як основа досягнення цілей сталого розвитку держави. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2021. Том 20. Вип. 2 (48). С. 116 - 126.

14. Задорожна А. В., Жумік О. В. (2022). Основні шляхи цифровізації публічного управління у сфері економіки. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: Економічні науки. 2022. № 5. С. 303-309.

15. Котелевець Д. (2021). Системний підхід до пізнання сутності державного регулювання інфраструктури цифрової економіки. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2021. № 4. С. 35-42.

16. Бєлєнкова О. Ю. (2019). Цифрова трансформація будівництва: механізм взаємодії бізнесу, науки, держави. Будівельне виробництво. 2019. № 66. С. 30-36.

17. Чернишев Д. О., Рижаков Д. А. та ін. (2021). Цифрові технології як інноваційні тренди структурно-трансформаційних зрушень у системі управління підприємств- стейкхолдерів будівництва. Управління розвитком складних систем. 2021. Вип. 46. С. 118-130.

18. Чуприна Х. М. (2020). Теоретико-методологічні засади трансформації систем управління будівельними підприємствами в умовах цифровізації економіки: автореф. дис.... д. е. н.: 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). 2020. 45 с.

19. Ліснича В. М. (2018). Сутність державно-приватного партнерства в публічному управлінні: теоретичний аспект. Менеджер. 2018. № 3. С. 100-109.

References

1. Lytvynenko O. (2022). Orhanizatsiyno-tekhnolohichni modeli zabezpechennya yakosti budivnytstva v umovakh tsyfrovoyi transformatsiyi [Organizational and technological models of construction quality assurance in conditions of digital transformation]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv: KNUBA. 17 р. [in Ukrainian]

2. Dyachenko N. (2014). Publichne uryaduvannya: stan ta tendentsiyi stanovlennya v Ukrayini [Public administration: state and trends of development in Ukraine]. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya - Efficiency of public administration. Vol. 39. Pp. 303-309. [in Ukrainian]

3. Havlovska N., Rudnichenko Ye. (2018). Teoretychni kontsepty publichnoho upravlinnya ta publichnoho administruvannya: sutnist' ta vidminnosti [Theoretical concepts of public management and public administration: essence and differences]. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. Ekonomichni nauky - Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Vol. 3(2). Pp. 21-26. [in Ukrainian]

4. Lozychenko O. (2021). Derzhavne rehulyuvannya natsional'noyi ekonomiky: sutnist' ta osoblyvosti realizatsiyi [State regulation of the national economy: the essence and peculiarities of implementation]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnya - Problems and prospects of economics and management. Vol. 4. Pp. 43-51. [in Ukrainian]

5. Kryvdyk V., Matyukh S. (2020). Stan ta tendentsiyi rozvytku budivel'noyi haluzi Ukrayiny [State and development trends of the construction industry of Ukraine]. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. Ekonomichni nauky - Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Economic sciences. Vol. 4(2). Pp. 101-105. [in Ukrainian]

6. Lytvak D., Velychko L. (2021). Upravlinnya rozvytkom ekonomiky pidpryyemstv budivel'noyi haluzi [Management of economic development of enterprises in the construction industry]. Molodyy vchenyy - A young scientist. Vol. 5(2). Pp. 367-371. [in Ukrainian]

7. Prav Yu. (2019). Vyznachennya sutnosti derzhavnoho rehulyuvannya haluzi budivnytstva: teoriya ta praktyka [Determination of the essence of state regulation of the construction industry: theory and practice]. Derzhavne budivnytstvo - State construction. Vol. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2019_1_8[in Ukrainian]

8. Nepomnyashchyy O., Shostak S. (2018). Sutnist' ta zmist mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya investytsiynoyu politykoyu u budivnytstvi [The essence and content of mechanisms of state management of investment policy in construction]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience. Vol. 5. Pp. 49-52. [in Ukrainian]

9. Harkushenko O. (2021). Systemno-dynamichna model' otsinky vplyvu tsyfrovizatsiyi na stalyy rozvytok [A system-dynamic model for assessing the impact of digitization on sustainable development]. Economy of Industry. Vol. (93). Pp. 20 - 45. [in Ukrainian]

10. Vovk V. (2020). Formuvannya derzhavnoyi finansovoyi polityky yak determinanty staloho rozvytku v umovakh vplyvu hlobalizatsiynykh protsesiv [Formation of state financial policy as determinants of sustainable development under the influence of globalization processes]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnya - Problems and prospects of economics and management. Vol. 2 (22). Pp. 168-177. [in Ukrainian]

11. Emas, Rachel. (2015). The Concept of Sustainable Development: Definition and Defining Principles. United Nations Global Sustainable Development Review. 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/339003550_The_Concept_of_Sustainable_Developme nt_Definition_and_Defining_Principles [in England]

12. Kovalivska S. (2021). Transformatsiya mekhanizmiv publichnoho upravlinnya u konteksti tsiley staloho rozvytku [Transformation of public management mechanisms in the context of sustainable development goals]. Doctor's thesis. Kyiv: Kyiv National University named after Taras Shevchenko. 263 р [in Ukrainian]

13. Nenno I. M. (2021). Tsyfrovi suspil'ni blaha yak osnova dosyahnennya tsiley staloho rozvytku derzhavy [Digital public goods as a basis for achieving the goals of sustainable development of the state]. Rynkova ekonomika: suchasna teoriya i praktyka upravlinnya - Market economy: modern management theory and practice. Т. 20. Vol. 2 (48). Pp. 116 - 126. [in Ukrainian]

14. Zadorozhna A. V., Zhumik O. V. (2022). Osnovni shlyakhy tsyfrovizatsiyi publichnoho upravlinnya u sferi ekonomiky [The main ways of digitization of public administration in the field of economy]. Mizhnarodnyy naukovyy zhurnal "Internauka". Seriya: Ekonomichni nauky - International scientific journal "Internauka". Series: Economic sciences. Vol. 5. Pp. 303-309. [in Ukrainian]

15. Kotelevets D. (2021). Systemnyy pidkhid do piznannya sutnosti derzhavnoho rehulyuvannya infrastruktury tsyfrovoyi ekonomiky [A systematic approach to understanding the essence of state regulation of the infrastructure of the digital economy]. Problemy iperspektyvy ekonomiky ta upravlinnya - Problems and prospects of economics and management. Vol. 4. Pp. 35-42. [in Ukrainian]

16. Byelyenkova O. (2019). Tsyfrova transformatsiya budivnytstva: mekhanizm vzayemodiyi biznesu, nauky, derzhavy [Digital transformation of construction: the mechanism of interaction between business, science, and the state]. Budivel'ne vyrobnytstvo - Construction production. Vol. 66. Pp. 30-36. [in Ukrainian]

17. Chernyshev D., Ryzhakov D. ta in. (2021). Tsyfrovi tekhnolohiyi yak innovatsiyni trendy strukturno-transformatsiynykh zrushen' u systemi upravlinnya pidpryyemstv- steykkholderiv budivnytstva [Digital technologies as innovative trends of structural and transformational shifts in the management system of construction stakeholder enterprises]. Upravlinnya rozvytkom skladnykh system - Management of the development of complex systems. Vol. 46. Pp. 118-130. [in Ukrainian]

18. Chupryna H. (2020). Teoretyko-metodolohichni zasady transformatsiyi system upravlinnya budivel'nymy pidpryyemstvamy v umovakh tsyfrovizatsiyi ekonomiky [Theoretical and methodological foundations of the transformation of management systems of construction enterprises in the conditions of digitalization of the economy]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv 45 p. [in Ukrainian]

19. Lisnycha V. (2018). Sutnist' derzhavno-pryvatnoho partnerstva v publichnomu upravlinni: teoretychnyy aspekt [The essence of public-private partnership in public administration: theoretical aspect]. Menedzher - Manager. Vol. 3. Pp. 100-109. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru