Окремі аспекти огляду місця події під час розслідування насильницьких злочинів, вчинених відносно осіб похилого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

Окремі аспекти огляду місця події під час розслідування насильницьких злочинів, вчинених відносно осіб похилого віку

Олександр Павлюк кандидат юридичних наук, доцент кафедри права та правоохоронної діяльності

Житомир, Україна



Анотація

Результат розслідування будь-якого кримінального правопорушення залежить від кваліфікованих дій працівників поліції на перших його стадіях, тобто починаючи із огляду місця події. З розвитком гуманітарних та технічних наук, відповідних їх засобів, виникає потреба у вдосконаленні процесу проведення процесуальних дій із використанням їх досягнень. Також в умовах соціально-політичної трансформації українського суспільства потребує вдосконалення діяльність інституцій, завданням яких є забезпечення правових та соціальних гарантій мало захищених верств населення, серед яких і особи похилого віку. Нажаль, в наш час набувають поширення випадки вчинення насильства відносно людей похилого віку. Правопорушники користуються тим фактом, що у такої категорії осіб, в силу вікових та фізичних особливостей, важко відрізнити випадкові та невипадкові причини травм. Жорстоке поводження з літніми людьми є поширеним явищем і має серйозні наслідки, але йому мало приділяється увага зі сторони правоохоронних органів. Безумовно, для кваліфікації насильницьких злочинів, вчинених відносно осіб похилого віку є - встановлення мотиву. Вивчення обстановки місця події, виявлення та інтерпретація слідової інформації сприяє визначенню мотиву. Окрім цього, саме огляд місця події дозволяє виявити важливу інформацію, яка сприятимете визначенню антропологічних, психологічних і біологічних характеристик підозрюваної особи. Окрім створення портрету злочинця, можливим є моделювання механізму вчиненого злочину, моделі взаємодії потерпілого та правопорушника як у момент вчинення злочину, так і на стадії підготовки та після його вчинення. Такі знання закладають основу в питаннях пошуку правопорушника. Під час проведення огляду місця події завданням слідчого є не лише візуально оцінювати та констатувати зміни, що відбулися внаслідок протиправних дій, констатувати їх (фіксація та вилучення слідів), а й інтелектуально, уявно моделювати подію. Це дозволить не лише забезпечити «зоровий» пошук слідів, наприклад слідів застосування певних знарядь та відбитків взуття, а також на основі їх виявлення відразу будувати слідчі та розшукові версії, планувати призначення відповідних експертиз, залучення необхідних спеціалістів та вибудовувати процес організації взаємодії як між правоохоронними структурами так і громадськими, медичними та іншими організаціями.

Ключові слова: процесуальні дії, кримінальне провадження, фіксації та вилученні слідів, версія.



Abstract

Oleksandr Pavluk Candidate of Law, Associate Professor of the Department of Law and Law Enforcement, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr, Ukraine,

CERTAIN ASPECTS OF SCENE INVESTIGATION DURING THE INVESTIGATION OF VIOLENT CRIMES COMMITTED AGAINST ELDERLY PERSONS

The result of the investigation of any criminal offense depends on the qualified actions of police officers at its first stages, that is, starting with the inspection of the scene. With the development of humanitarian and technical sciences, corresponding to their means, there is a need to improve the process of conducting procedural actions using their achievements. Also, in the conditions of socio-political transformation of Ukrainian society, the activities of institutions whose task is to ensure legal and social guarantees for poorly protected sections of the population, including the elderly, need to be improved. Unfortunately, in our time, cases of violence against the elderly are becoming more common. Offenders take advantage of the fact that in such a category of persons, due to age and physical characteristics, it is difficult to distinguish between accidental and non-accidental causes of injuries. Elder abuse is common and has serious consequences, but it receives little attention from law enforcement. Undoubtedly, the qualification of violent crimes committed against the elderly requires the establishment of a motive. Studying the situation at the scene of the incident, identifying and interpreting trace information contributes to the determination of the motive. In addition, the inspection of the scene of the incident allows you to reveal important information that will help determine the anthropological, psychological and biological characteristics of the suspect. In addition to creating a portrait of the criminal, it is possible to model the mechanism of the committed crime, the model of interaction between the victim and the offender both at the time of the crime, as well as at the stage of preparation and after its commission. Such knowledge lays the foundation for searching for an offender. During the inspection of the scene of the incident, the task of the investigator is not only to visually assess and state the changes that occurred as a result of illegal actions, to state them (fixation and removal of traces), but also to intellectually and imaginatively model the event. This will allow not only to provide a "visual" search for traces, for example, traces of the use of certain tools and shoe prints, but also based on their detection to immediately build investigative and investigative versions, plan the appointment of appropriate examinations, the involvement of necessary specialists and build a process of organizing interaction between law enforcement structures as well as public, medical and other organizations.

Keywords: procedural actions, criminal proceedings, recording and removal of traces, version.



Вступ

Постановка проблеми. Міжнародна організація запобігання жорстокому поводженню з літніми людьми (INPEA) визначає насильство проти літніх людей як будь-яку одиничну або повторювану дію - або будь-яку бездіяльність - що відбувається у відносинах, де є очікування довіри, що завдає шкоди або дискомфорту літній людині [1]. Тут увага сконцентрована на важливому компоненті, що лежить в основі насильства, тобто існування особистого та значущого зв'язку, що породжує очікування та довіру. Цей аспект насильства підтверджується тим фактом, що від 4% до 6% випадків жорстокого поводження з літніми людьми в усьому світі здійснюються в домашньому середовищі, а 36% мають місце в установах, завданням яких є догляд за особами похилого віку - 81% з них є випадками психологічного насильства [1]. Тому аналіз насильства щодо літніх людей повинен виходити за рамки фізичної агресії, хоча це і є найбільш помітним її проявом. Вкрай важливо, щоб суспільство звернуло увагу на всі прояви протиправного поводження, ставлення до такої категорії людей, а саме зневаги, психологічного, словесного, фізичного, сексуального та фінансового насильства, що посягають на їх права [2].

Під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених відносно такої мало захищеної категорії населення як особи похилого віку, ще більшої актуальності набуває питання швидкого встановлення особи правопорушника та визначення мотивів вчинення злочину. Враховуючі обставини, що склалися на сьогодні в Україні, а саме умови воєнного часу, ситуація із захистом прав такої категорії осіб ускладнена не лише несвоєчасністю виявлення та фіксації насильницьких злочинів, а й відсутністю можливості вчасно виявити та зібрати як матеріальні та ідеальні сліди таких дій.

Від повноти та ретельності виявлення та збору слідової інформації залежать планування розслідування в цілому та окремих його етапів, висування криміналістичних версій щодо учасників кримінальної події та мотивів вчинення кримінального правопорушення, обрання тактики проведення слідчих (розшукових) дій.

Також, нажаль, замало приділено уваги науковцями, щодо дослідження питань боротьби із будь-якими проявами насильства відносно осіб похилого віку. Слід зазначити, що саме процес досудового розслідування, його тактика та організація має ряд особливостей, що необхідно враховувати починаючи із моменту, коли стало відомо про такі факти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роль слідчих (розшукових) дій у процесі розслідування кримінальних правопорушень вагома і суттєва, адже вони є основним способом збирання доказів. Свої роботи цим питанням у різні роки присвятили В. П. Бахін [3], О. В. Бишевець [4], В. К. Весельський [5], С. Ю. Карпушин [6], О. В.Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець [7], В. Пясковський [8], К. О. Чаплинський [7], С. С. Чернявський, Ю. М. Чорноус [8] та багато інших. Серед зарубіжних дослідників, які досліджували питання тактики огляду місця події, слід виділити S. Visentin et al [9], K. E. van den Hondel et al [10], Maloney M. S. [11], Pettler LG. [12], F. Lupariello et al [13], Hazelwood R. R., Napier M. R. [14] та інших.

У напрямку дослідження аспектів боротьби із кримінальними проявами відносно осіб похилого віку, серед вітчизняних науковців заслуговує на увагу дослідження кримінально-правової кваліфікації і кримінологічної характеристики та профілактики корисливих злочинів щодо осіб похилого віку - О. М. Гришко [15]. Серед зарубіжних дослідників - роботи R. C. Abrams et al [16], S. L. Frazao [17], Terranova et al. [18] (2017), B. Kennedy et al. [19].

Домінуючою основою розслідування кримінальних правопорушень, в тому числі і насильницьких злочинів відносно осіб похилого віку та одиноких осіб, є місце події. Науковці і практики одностайні у тому, що це є інформаційною основою процесу досудового розслідування, його відправною точкою. В криміналістиці місце події - це найважливіший інформаційний осередок, перехрещення численних, різноманітних «фактів-станів», причинно або іншим чином пов'язаних. Місце події є рівнозначно важливим для всього спектру юридичних наук, таких як криміналістика, кримінальне та процесуальне право. Результати його дослідження та аналізу сприяють як обранню найбільш доречних та ефективних дій з розслідування, визначення процесуальних дій, кваліфікації протиправних дій, і як результат, сприянню отриманню законного покарання правопорушнику.

Метою статті є: ґрунтуючись на аналізі слідчої практики, узагальнення наукових досліджень з питань організації та проведення слідчих (розшукових) дій, визначити окремі аспекти огляду місця події під час розслідування насильницьких злочинів, вчинених відносно осіб похилого віку.



Виклад основного матеріалу

Дослідження та вдосконалення процесу виявлення, збору та аналізу слідів, пов'язаних з поведінкою осіб на місці вчинення насильницьких злочинів, дозволяє визначити фактори, що впливають на розкриття такого роду кримінальних правопорушень. Так певні характеристики місця події передбачають виділення особливостей дій з виявлення, збору та аналізу слідів. У випадках вчинення насильницьких дій відносно одиноких осіб та осіб похилого віку частіше виникає ризик передачі слідів від однієї особи іншій (наприклад, тісна взаємодія з жертвою, в наслідок якої біологічні сліди правопорушника залишаються на потерпілому), а також намагаючись обмежити соціальні контакти осіб похилого віку, утворюються умови, що сприяють збереженню слідів (наприклад, тіло потерпілого залишають в приміщенні). Ситуацію, коли поведінка правопорушників збільшує можливості для залишення слідів на місці події та коли екологічні та часові аспекти сприятливі для збору слідової інформації, можна визначити як сприятливі ситуації. слідчий правопорушення мотив

Ситуаційні та фізичні аспекти місця події повинні бути враховані при прийнятті рішення про виявлення, вилучення та аналіз слідів. Однак, сприятливі ситуації для збору та аналізу слідів не обов'язково передбачають вирішення справи. Така робота дозволяє слідчому визначити напрямки розслідування, його вектори, що залежать від контексту кримінального правопорушення. Крім того, кожен наступний крок, такі як результат аналізу слідів, отримання результатів експертних висновків і інше, може впливати на результати досудового розслідування. Саме в таких діях визначається зв'язок між збором слідів, їх аналізом та результатом розслідування кримінального правопорушення.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів (ст. 237 КПК України). Огляд - це загальне методологічне поняття, що характеризує спосіб дії суб'єкта, який здійснює безпосереднє сприйняття та дослідження фізичних тіл і явищ для одержання інформації з метою пізнання механізму і причин взаємодії [20, с. 333].

Таким чином, сутність слідчого огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою органів відчуття переконується в існуванні та характері фактів, що мають доказове значення [21, с. 88]. Така складна діяльність вимагає від суб'єктів проведення огляду професійного досвіду, наявності логічного мислення, щоб вірно вирішувати причино-наслідкові зв'язки утворення слідів.

Основним змістом огляду місця події є усунення дефіциту інформації про подію злочину шляхом безпосереднього сприймання та фіксації змін матеріальної обстановки на місці події [22, с. 27].

Насильницькі злочини відносно осіб похилого віку досить різноманітні, починаючи від домашнього насильства і закінчуючи вбивством. Тому потребує систематизація обставин, які необхідно з'ясувати для доведення як вчинення протиправних дій так і доведення провини правопорушника.

Пчеліна О. В. [23] зазначає, що найбільш поширеним підходом до систематизації обставин, що підлягають з'ясуванню під час розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, є той, який полягає у використанні елементів предмета доказування та складу злочину, описаного в кримінальному законі. З урахуванням вказаних елементів В. В. Тіщенко [24], досліджуючи теоретичні основи планування й організації розслідування корисливо-насильницьких злочинів, виділив і згрупував обставини, що підлягають встановленню, на:

1) обставини, пов'язані з подією злочину (наявність певної події; спосіб заволодіння майном; знаряддя та засоби, час, місце та інші умови вчинення злочину; наявність чи відсутність проникнення в житло, приміщення чи інше сховище);

2) обставини, пов'язані з об'єктом злочину: предмет злочинного посягання (найменування викраденого майна, його кількість, властивості, вартість); хто є потерпілим і цивільним позивачем;

3) обставини, пов'язані з особами, які вчинили злочин: персонографічні дані; дані, що мають кримінально-правове значення; дані, що характеризують групу осіб, яка вчинила злочин чи займалася корисливо-насильницькою діяльністю;

4) обставини, які визначають винність обвинуваченого, злочинну мету, підтверджують його корисливий мотив;

5) обставини, що належать до наслідків злочину: ступінь здійснення задуманого злочину; факт вилучення майна; наявність, характер і тяжкість тілесних ушкоджень, що заподіяні потерпілому, або факт його смерті; характер і розмір заподіяної шкоди; доля викраденого майна на момент розкриття злочину [24, с. 30-31; 23, с. 181].

Слід звернути увагу на те, що слідчий повинен систематизувати отриману в ході огляду місця події інформацію відповідно до наступних груп:

1) характер місця виявлення потерпілого (особи похилого віку) або його трупу;

2) слідова інформація, що свідчить про перебування злочинця на місці події;

3) спосіб вчинення та приховання злочину, а також знаряддя та засоби, що використовувалися злочинцем під час вчинення кримінального правопорушення;

4) дані, що характеризують потерпілих (особу похилого віку чи одиноку особу), встановлені під час огляду місця події; 5) корисливі мотиви вбивств, про які можна судити за результатами оглядів місць подій.

З урахуванням різних думок учених-криміналістів, а також практиків назвемо деякі специфічні організаційні й тактичні правила огляду місця події при розслідуванні злочинів досліджуваної категорії.

По-перше, основними правилами слідчого огляду місця події насильницьких злочинів, вчинених відносно осіб похилого віку та одиноких осіб є невідкладність його проведення, всебічність та повнота. Доведено, що місце події, в даному випадку, є найповнішим джерелом інформації про вчинений злочин, включаючи дані про мотив його вчинення. Слід акцентувати увагу на тому, що значення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень та наведені правила цієї слідчої (розшукової) дії нерідко недооцінюються. На відміну від інших процесуальних дій огляд місця події не можливо повторити, навіть проведення додаткового огляду, не дає можливість виправити помилки чи уточнити слідову інформацію, так як вона змінюється навіть в результаті дій слідчого.

В цьому контексті В. О. Коновалова наголошує, що недоліками, які відносяться до провадження огляду місця події є:

- огляди місця події провадяться недостатньо уважно, наслідком чого є втрата значної кількості слідів та іншої речової інформації;

- при огляді місця події не приймають участь спеціалісти, зокрема судові медичні експерти, судові балісти, судові біологи, які допомогли б виявити обставини, важливі для розслідування вбивств;

- не проводяться експрес-аналізи окремих слідів;

- не виявляються і залишаються поза увагою сліди нашарування і мікросліди, що вказують на присутність убивці на місці злочину і сприяють отриманню деякої інформації про нього;

- не вилучаються недопалки цигарок, які виявлені на місці події, з метою провадження генної експертизи слини для встановлення особи злочинця, а також для провадження трасологічної експертизи за слідами зубів (слідами прикусу);

- не проводяться аналізи вихідного доказового матеріалу для висування як слідчих, так і розшукових версій;

- не завжди своєчасно приймаються заходи для організації переслідування за гарячими слідами, тобто поквартирні, подворові обходи для встановлення даних про особу вбивці;

- недостатньо використовуються науково-технічні засоби, зокрема засоби фіксації місця події (не проводяться всі рекомендовані криміналістичною технікою види фотозйомки на місці події, у тому числі орієнтовна, оглядова, вузлова зйомки, що дозволяє дійти до висновку про механізм та інші обставин події злочину);

- не завжди використовуються кулегільзотеки з метою встановлення інших убивств, що вчинені з досліджуваної зброї [25].

Отже, необхідно відмітити той факт, що огляд місця події є не тільки незамінною, а й неповторною слідчою (розшуковою) дією. Це означає, що заповнити прогалини, допущені при проведенні первинного огляду місця події, неможливо при проведенні вторинного огляду, тому що виникає велика ймовірність як втрати окремих слідів, так і зміни обстановки в цілому. Результати огляду є підґрунтям для побудови й розвитку версій, перевірка яких багато в чому сприяє розкриттю злочину [26, с. 66].

По-друге, з міркувань повноти огляду місця події необхідно проводити за участю спеціалістів, які відповідно до нормативних документів допомагають слідчому у наступних процесах: - консультують слідчого з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок щодо порядку та особливостей роботи із слідовою інформацією; - на початку огляду спеціалісти допомагають визначати межі та порядок проведення огляду здійснює фотографування та відеозйомку місця події тощо. У разі необхідності до огляду місця події залучаються різні спеціалісти з інших галузей науки та техніки.

Також ефективним під час проведення огляду місця події під час розслідування насильницьких злочинів відносно осіб похилого віку є використання спеціальних знань у непроцесуальній формі. Саме така інформація дозволяє слідчому без витрат часу отримувати орієнтуючу інформацію відносно події, що сталася.

Організаційні (непроцесуальні) форми використання спеціальних знань законом не регулюються, але не суперечать його приписам. Під час досудового розслідування для виконання техніко-криміналістичних завдань використовуються такі різновиди непроцесуальної форми. Проведення попередніх досліджень матеріальних слідів правопорушень у ході або після закінчення процесуальних дій. Метою попередніх досліджень матеріальних слідів злочину є негайне отримання орієнтуючої інформації, що використовується для висування слідчих та розшукових версій про напрями пошуку злочинця за гарячими слідами; об'єктів, що залишили сліди на місці події; відмежування кола об'єктів, що перевіряються; визначення виду, класу виявлених матеріалів; з'ясування механізму та обставин вчиненого злочину та ін. Оскільки такі дослідження не передбачені процесуальним законом, то вони можуть проводитися безпосередньо слідчим, дізнавачем, прокурором, а також обізнаною особою, яка бере участь у слідчій (розшуковій) дії як спеціаліст. На проведення попередніх досліджень накладаються певні обмеження. Оскільки результати попередніх досліджень не є доказами, необхідно вживати заходів, які забезпечують безпеку, незмінність досліджуваних об'єктів. У процесі попереднього дослідження не повинні застосовуватися деструктивні методи, які змінюють властивості речових доказів (форму, кількість, розміри, склад, колір та ін.), що може вплинути на результати подальших експертиз [27, с. 55].

По-третє, під час огляду місця події слід оглядати не лише безпосередньо місце вчинення кримінального правопорушення, але і прилеглу до нього територію.

Аналіз практики розслідування насильницьких злочинів, вчинених відносно осіб похилого віку, дає змогу виокремити такі найбільш розповсюджені місця події, що підлягали слідчому огляду:

- домоволодіння потерпілого (будинок, квартира, гараж, город, подвір'я тощо);

- заклади (державної та приватної форми власності) по догляду за особами похилого віку (будинки пристарілих, медичні заклади закритого типу, тощо);

- відкрита місцевість (лісосмуга, лісопосадка, каналізаційні колектори тощо).

По-четверте, окрему увагу під час огляду місця події слід приділяти пошуку та закріпленню негативних обставин. Негативні обставини - це будь-які фактичні дані, що мають відношення до справи, які неможливо пояснити, виходячи з первісної версії (з версії, що здається спочатку найбільш ймовірною).

Рожик Є.М. [28] стосовно негативних обставин зазначає, що на негативні обставини вказує наявність штучно створених елементів в обстановці злочину, функціональна спрямованість яких передбачає введення в оману слідства. Таким чином, під час дослідження обстановки злочину слідчий має звертати увагу на елементи, які за своєю природою суперечать логічному перебігу речей.

Можна говорити про те, що негативні обставини є наслідком дій злочинця, що знайшли своє відображення у слідовій картині злочину. А оскільки вказаний наслідок був сформований у результаті реалізації злочинної діяльності, то вбачається, що негативні обставини є одним із наслідків злочину. Таким чином, складники обстановки злочину, що суперечать логіці нормального функціонування певних систем та є негативними обставинами, можна розглядати як наслідки злочину, що вказують на наявність інсценування як злочинного діяння, так і окремих його елементів [28, с. 130].

Необхідно враховувати й чинники, що впливають на дії правоохоронців з інформацією. Так суб'єктивні та об'єктивні фактори в зборі, оцінці та використанні відомостей можуть обумовити дезорієнтацію в наявній у правоохоронців її сукупності. У результаті цього ймовірна неправильна інтерпретація події та явища, що відбуваються в рамках кримінального судочинства, може бути зміщений акцент на другорядну подію, неправильно сконцентровано увагу на меті, завданнях, пріоритетних, на даний момент, напрямках в діяльності правоохоронців, розпорошено увагу, витрачено ресурси (людські, фінансові) тощо [29, с. 304].

За словами Фернандес-Алонсо та Ерреро-Веласкеса [30], найчастішими формами вчинення насильства відносно літніх людей є фізичне насильство (наприклад, побиття, опіки, переломи, неправильне введення наркотиків або токсичних речовин), психологічне насильство (мається на увазі поведінка, яка завдає психологічної шкоди, така як маніпуляція, залякування, погрози, приниження, емоційний шантаж, презирство або позбавлення влади рішення), фізичне нехтування (не відповідає основним потребам, такі як відмова в їжі, гігієнічний догляд, житло, безпека та медичне лікування), емоційне насильство або зневага (відмова від прихильності, ізоляції та ув'язнення), економічне насильство (перешкоджання використанню та контролю своїх грошей, фінансова експлуатація та економічний шантаж, такий як вилучення матеріальних благ або підписання під примусом товарів) та сексуальне насильство (будь-яка сексуальна активність, здійснена без згоди) [31].

Саме тому під час огляду місця події часто виникає потреба оперативного орієнтування членів слідчо-оперативної групи щодо знаряддя злочину, яким могли бути нанесені ушкодження, адже визначення, виявлення та вилучення знарядь злочину мають важливе значення для його розслідування, а також слідів його застосування. Аналіз такої інформації дозволить визначити що сталося - насильницькі дії або нещасний випадок [32].

Окремими ознаками насильницьких злочинів відносно осіб похилого віку та одиноких осіб, є корисливий мотив. Окрім ознак насильства, що відображаються на тілі особи, у його психо-емоційному стані або у існуванні ознак боротьби (протидії потерпілого злочинцю) є виявленні в домоволодінні відкритих шаф, полиць, велика кількість розкиданих речей, перевернуті ліжка, розрізані м'які іграшки, подушки тобто ознаки того, що злочинці шукали гроші або інше цінне майно в побутових предметах, враховуючи, що цінне майно особи похилого віку в більшості випадків зберігають в квартирах, житлових будинках, гаражах, в предметах побутових меблів.



Висновки

Отже, якісно проведений огляд місця події має вирішальне значення для визначення напрямків розслідування та його тактики. Отримана криміналістична інформація під час його проведення має як пошукову так орієнтуючу функцію. Доречним є використання як процесуальних так і непроцесуальних форм аналізу слідової інформації.

Насильницькі злочини відносно осіб похилого віку мають різний ступень тяжкості, починаючи від домашнього насильства (у всіх законодавчо визначених формах) і закінчуючи вбивством. Відповідно і слідова картина різноманітна, тає має бути такою, що притаманна конкретному виду кримінального правопорушення. Окремо слід пам'ятати, що такі дії правопорушники намагаються приховати, спотворивши картину природнього ходу виникнення слідів взаємодії. Тому слідчий повинен пам'ятати, що така спотворена обстановка може збити його з вірного напрямку та змусити сприймати ситуацію невірно, акцентуючи свою увагу на другорядних обставинах.



Література

1. Nations Unies. Division de la population. (2005). Living arrangements of older persons around the world (Vol. 240). United Nations Publications.

2. Santos, F. da S., de Lima Saintrain, M. V., de Souza Vieira, L. J. E., & Gomes Marques Sampaio, E. (2021). Characterization and Prevalence of Elder Abuse in Brazil. Journal of Interpersonal Violence, 36(7-8), NP3803-NP3819. https://doi.org/10.1177/0886260518781806

3. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: Науково- практичний посібник/ Соавт.: В. П. Бахін, В. К. Весельський, Н. І. Клименко, І. І. Котюк, В. К. Лисиченко, Є. Д. Лукьянчиков, В. С. Мацишин, М. В. Перебитюк, В. Л. Перебитюк, В. Л. Підпалий, А. В. Старушкевич, В. В. Ціркаль; За ред. П. В. Коляди.- К.: ЮрІнком Інтер, 2005.- 215с.

4. Бишевець О. В. Тактико-психологічне забезпечення проведення окремих слідчих (розшукових) дій: навч. посібник. Київ: Алерта, 2015. 140 с.

5. Весельський В. К. Деякі питання збирання криміналістичної інформації на початковому етапі розкриття злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Правничий часопис Донецького університету: Науковий журнал. - 01/2002. - N1. - С.44-46.

6. Карпушин С. Ю. Проведення слідчих (розшукових) дій: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2016. - 210 с.

7. Чаплинський К. О., et al. "Криміналістика: підруч. для студентів вищ. навч. закл. 2-е вид, переробл. і доповн." Дніпро: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ (2017). Чаплинський, К. О., Лускатов, О. В., Пиріг, І. В., Плетенець, В. М., & Чаплинська, Ю. А. (2017). Криміналістика: підруч. для студентів вищ. навч. закл. 2-е вид, переробл. і доповн. Дніпро: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ.

8. Криміналістика: підручник / [В. В. Пясковський, Ю. М. Чорноус, А. В. Самодін та ін.]; за заг. ред. В. В. Пясковського. - 2ге вид., перероб. і допов. - Харків: Право, 2020. - 752 с.

9. Visentin S., Massaro L., Viel G., Cecchetto G., Montisci M. (2019) Suicide identification during on-site inspection. Proposal and application of an interpretative method for death scene investigation. Forensic Science International. (Vol. 297), (рр. 148-155) URL: https://doi.org/10.1016/_j.forsciint.2019.01.029.

10. Van den Hondel KE, Hoogenboom L, de Heer M, Dorn T, Ceelen M, Reijnders U. (2023) Scene of death investigation in apparent suicidal deaths in Rotterdam, the Netherlands. Med Sci Law. (Apr;63(2), (рр. 132-139) DOI: 10.1177/00258024221112557.

11. Maloney M. S. (2017) Death Scene Investigation [Procedural Guide] Boca Raton: CRC Press.

12. Pettler LG. (2016) Crime scene staging dynamics in homicide cases. CRC Press.

13. Lupariello F., Curti S., Duval J. B., Abbattista G., Di Vella G. (2018) Staged crime scene determination by handling physical and digital evidence: Reports and review of the literature. Forensic Science International. (Vol. 288), (рр. 236-241). DOI: https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2018.04.050.

14. Hazelwood R. R., Napier M. R. (2004) Crime Scene Staging and Its Detection. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology (Vol. 48, no. 6), (рр. 744-759) DOI: https://doi.org/10.1177/0306624x04268298.

15. Гришко О. М. (2010) Запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку: віктимологічне дослідження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право». Київ, 2010. 16 с.

16. Abrams R. C., ^, Leon A. C., ^, Tardiff K., MarzuUP. M., Sutherland ^,K. (2007) “Gray Murder”: Characteristics of Elderly Compared With Nonelderly Homicide Victims in New York City. American Journal of Public Health (Vol. 97, no. 9), (рр. 1666-1670). DOI: https://doi.org/10.2105/ajph.2005.079806.

17. Frazao S. L., Silva M. S., Norton P., Magalhaes T. (2014) Domestic violence against elderly with disability. Journal of Forensic and Legal Medicine. (Vol. 28), (рр. 19-24) DOI: https://doi.org/10.1016/jjflm.2014.09.003.

18. Terranova C., Bevilacqua G., Zen M., Montisci M. (2017) Crimes against the elderly in Italy, 2007-2014 / C. Terranova et al. Journal of Forensic and Legal Medicine. (Vol. 50), (рр. 20-27) DOI: https://doi.org/10.1016/jjflm.2017.06.005.

19. Kennedy, B., Bugeja, L., Olivier, J., Johnson, M., Hua, P., Koppel, S., & Ibrahim, J. E. (2023). Epidemiology of Homicide in Community-Dwelling Older Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis. Trauma, Violence, & Abuse, (24(2), (рр. 390-406) DOI: https://doi.org/10.1177/ 15248380211030250.

20. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі): підручник. Київ: Кондор, 2008. 588 с.

21. Настільна книга слідчого: наук.-практ. вид. для слідчих і дізнавачів / М. І. Панов., В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін. Київ: Видавничий дім Ін Юре, 2007. 726 с.

22. Психологія слідчої діяльності: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Г. Андросюк, О. М. Корнєв, О. І. Кудерміна та ін. / за заг. ред. Л. І. Казміренко. Київ: Правова єдність, 2009. 200 с.

23. Пчеліна О. В. Обставини, що підлягають з'ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень, і їхнє місце у структурі окремої криміналістичної методики. Прикарпатський юридичний вісник. 2020. № 2(31). С. 187-190. URL: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).590 (дата звернення: 11.04.2023).

24. Тіщенко В. В. Концептуальні основи розслідування корисливо-насильницьких злочинів: автореф. дис. д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09. Х., 2003. 51 с.

25. Коновалова В. О. Вбивство: мистецтво розслідування: монографія. Харків: Факт, 2001. 311 с. URL: http://ua.coolreferat.com

26. Семеногов В. В. Методика розслідування вбивств, прихованих інсценуванням: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2004. 187 с.

27. Криміналістика: криміналістична техніка: навч. посіб. / Р. Л. Степанюк, В. О. Гусєва, В. В. Кікінчук та ін. ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків: ХНУВС, 2023. - 388 с.

28. Рожик Є. М. Місце негативних обставин у системі наслідків злочину. Прикарпатський юридичний вісник, 2018, 3.4 (25): 129-132. URL: http://pyuv.onua.edu.ua/ index.php/pyuv/article/view/51/58 (дата звернення: 11.04.2023).

29. Плетенець В. М. Можливості використання інформації в подоланні протидії кримінальному судочинству. Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка». 2019. Т. 3, № 87. С. 300-310. URL: https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.300-310 (дата звернення: 11.04.2023).

30. Fernandez-Alonso M. C., Herrero-Velazquez S. (2006) Maltrato en el anciano. Posibilidades de intervention desde la atencion primaria (I). Atencion Primaria (Vol. 37, no. 1) (рр. 56-59) DOI: https://doi.org/10.1157/13083927.

31. Carmona-Torres, J. M., Lopez-Soto, P. J., Coimbra-Roca, A. I., Galvez-Rioja, R. M., Goergen, T., & Rodriguez-Borrego, M. A. (2018). Elder Abuse in a Developing Area in Bolivia. Journal of Interpersonal (Violence, 33(2), (рр. 339-356). DOI: https://doi.org/10.1177/0886260515608803.



References

1. Nations Unies. Division de la population. (2005). Living arrangements of older persons around the world (Vol. 240). United Nations Publications.

2. Santos, F. da S., de Lima Saintrain, M. V., de Souza Vieira, L. J. E., & Gomes Marques Sampaio, E. (2021). Characterization and Prevalence of Elder Abuse in Brazil. Journal of Interpersonal Violence, 36(7-8), NP3803-NP3819. https://doi.org/10.1177/0886260518781806 [in Brazil]

3. Bakhin V. P., Veselskyi V. K., Klymenko N. I., Kotyuk I. I., Lysychenko V. K., Lukyanchikov E. D. et al. (2005). Ohliadmistsiapodiipry rozsliduvanni okremykh vydivzlochyniv [Overview of the scene during the investigation of certain types of crimes]. Kyiv: JurIncom Inter [in Ukrainian].

4. Byshevets O. V. (2015) Taktyko-psykholohichne zabezpechennia provedennia okremykh slidchykh (rozshukovykh) dii [Tactical-psychological support for the conduct of individual investigative (search) actions] Kyiv: Alerta [in Ukrainian].

5. Veselskyi V. K. (2002) Some issues of collecting forensic information at the initial stage of solving crimes in the field of illegal drug trafficking. Law journal of Donetsk University: Scientific journal (N1), (рр. 44-46) [in Ukrainian].

6. Karpushyn S. Yu. (2016) Conducting investigative (search) actions: thesis. ... candidate law Sciences: 12.00.09. Kyiv [in Ukrainian].

7. Chaplinsky K. O., et al. (2017) Kryminalistyka [Forensic science] Dnipro: Dnipropetr. state University of Internal Affairs of affairs [in Ukrainian].

8. Pyaskovskyi V. V., Chornous Yu. M., Samodin A. V., Veselskyi V. K., Ishchenko A. V., Komarinska Yu. B. et al. (2020) Kryminalistyka [Forensic science] Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

9. Visentin S., Massaro L., Viel G., Cecchetto G., Montisci M. (2019) Suicide identification during on-site inspection. Proposal and application of an interpretative method for death scene investigation. Forensic Science International. (Vol. 297), (рр. 148-155) URL: https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2019.01.029 [in Italy].

10. Van den Hondel KE, Hoogenboom L, de Heer M, Dorn T, Ceelen M, Reijnders U. (2023) Scene of death investigation in apparent suicidal deaths in Rotterdam, the Netherlands. Med SciLaw. (Apr;63(2), (рр. 132-139) DOI: 10.1177/00258024221112557 [in Netherlands].

11. Maloney M. S. (2017) Death Scene Investigation [Procedural Guide] Boca Raton: CRC Press [in USA].

12. Pettler LG. (2016) Crime scene staging dynamics in homicide cases. CRC Press [in USA].

13. Lupariello F., Curti S., Duval J. B., Abbattista G., Di Vella G. (2018) Staged crime scene determination by handling physical and digital evidence: Reports and review of the literature. Forensic Science International. (Vol. 288), (рр. 236-241). DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.forsciint.2018.04.050 [in Italy].

14. Hazelwood R. R., Napier M. R. (2004) Crime Scene Staging and Its Detection. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology (Vol. 48, no. 6), (рр. 744-759) DOI: https://doi.org/10.1177/0306624x04268298 [in USA].

15. Hryshko O. M. (2010) Prevention of selfish crimes against the elderly: victimological research: autoref. thesis ... candidate law Sciences: specialist 12.00.08.Criminal law and criminology; criminal law. Kyiv [in Ukrainian].

16. Abrams R. C., ^, Leon A. C., ^, Tardiff K., MarzuUP. M., Sutherland ^,K. (2007) “Gray Murder”: Characteristics of Elderly Compared With Nonelderly Homicide Victims in New York City. American Journal of Public Health (Vol. 97, no. 9), (рр. 1666-1670). DOI: https://doi.org/10.2105/ajph.2005.079806 [in USA].

17. Frazao S. L., Silva M. S., Norton P., Magalhaes T. (2014) Domestic violence against elderly with disability. Journal of Forensic and Legal Medicine. (Vol. 28), (рр. 19-24) DOI: https://doi.org/10.1016/jjflm.2014.09.003 [inPortugal].

18. Terranova C., Bevilacqua G., Zen M., Montisci M. (2017) Crimes against the elderly in Italy, 2007-2014 / C. Terranova et al. Journal of Forensic and Legal Medicine. (Vol. 50), (рр. 20-27) DOI: https://doi.org/10.1016/jjflm.2017.06.005 [in Italy].

19. Kennedy, B., Bugeja, L., Olivier, J., Johnson, M., Hua, P., Koppel, S., & Ibrahim, J. E. (2023). Epidemiology of Homicide in Community-Dwelling Older Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis. Trauma, Violence, & Abuse, (24(2), (рр. 390-406) DOI: https://doi.org/10.1177/ 15248380211030250 [in Australia].

20. Saltevskii M. V. (2008) Kryminalistyka (u suchasnomu vykladi) [Criminalistics (in a modern version)] Kyiv: Condor [in Ukrainian].

21. Panov M. I., Shepitko V. Yu., Konovalova V. O. (2007) Nastilna knyha slidchoho: nauk.-prakt. vyd. dlia slidchykh i diznavachiv [Desk book of the investigator] Kyiv: Ying Yure Publishing House [in Ukrainian].

22. Androsyuk V. G., Kornev O. M., Kudermina O. I., Kazmirenko L. I. (2009) Psykholohiia slidchoi diialnosti [Psychology of investigative activity]. Kyiv: Legal Unity,. [in Ukrainian].

23. Pchelina O. V. (2020) Circumstances to be ascertained during the investigation of criminal offenses and their place in the structure of a separate forensic methodology. Carpathian Legal Gazette. (No. 2(31), (рр. 187-190) DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).590 [in Ukrainian].

24. Tishchenko V. V. (2003) Conceptual foundations of the investigation of selfish and violent crimes: autoref. thesis doctor of law Sciences: specialist 12.00.09. Kharkiv [in Ukrainian].

25. Konovalova V. O. (2001) Vbyvstvo: mystetstvo rozsliduvannia [Murder: the art of investigation] Kharkiv: Fakt [in Ukrainian].

26. Semenogov V. V. (2004) Methodology of the investigation of murders hidden by staging: diss. ... candidate law Sciences: 12.00.09. Kharkiv [in Ukrainian].

27. Stepaniuk R. L., Guseva V. O., Kikinchuk V. V. (2023) Kryminalistyka: kryminalistychna tekhnika [Forensic science: forensic technique] Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian].

28. Rozhik E.M. (2018) The place of negative circumstances in the system of consequences of crime. Carpathian Legal Bulletin (25), рр. 129-132. URL: http://pyuv.onua.edu.ua/index.php/pyuv/article/view/51/58 [in Ukrainian].

29. Pletenets V. M. (2019) Possibilities of using information in overcoming resistance to criminal justice. Scientific and theoretical journal "Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko" (Vol. 3, No. 87), (рр. 300-310) DOI: https://doi.org/10.33766/2524-0323.87.300-310 [in Ukrainian].

30. Fernandez-Alonso M. C., Herrero-Velazquez S. (2006) Maltrato en el anciano. Posibilidades de intervention desde la atencion primaria (I). Atencidn Primaria (Vol. 37, no. 1) (рр. 56-59) DOI: https://doi.org/10.1157/13083927 [in Espana].

31. Carmona-Torres, J. M., Lopez-Soto, P. J., Coimbra-Roca, A. I., Galvez-Rioja, R. M., Goergen, T., & Rodriguez-Borrego, M. A. (2018). Elder Abuse in a Developing Area in Bolivia. Journal of Interpersonal (Violence, 33(2), (рр. 339-356). DOI: https://doi.org/10.1177/ 0886260515608803 [in Espana].

Размещено на Allbest.ru

...