Методична основа публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

ОНП «Публічне управління та адміністрування»

Методична основа публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту

Дідківський В.М., аспірант

Анотація

У статті визначено методичні основи публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту, через призму структури системи управління безпекою на усіх рівнях органів державної влади із наведенням принципів, які застосовуються та на ведено їх короткий аналіз.

Сутність системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті визначено через призму забезпечення розвитку і покращення безпеки комерційного автомобільного транспорту та поліпшення доступу до ринку автоперевезень.

Встановлено що методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту безпосередньо впливають на якість і ефективність функціонування системи управління безпекою у визначеній галузі. Відповідно до суб'єктивних аспектів їх застосування залежить результативність функціонування системи управління безпекою на автомобільному транспорті. Методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту запропоновано класифікувати за функціями управління безпекою на автомобільному транспорті.

Отже, публічне управління безпекою комерційного автомобільного транспорту має бути запроваджено як єдина система взаємодії органів влади усіх рівнів, громадянського суспільства та базуватись на кращих практиках країн ЄС та чинному законодавстві України.

Дана система має розроблятись та впроваджуватись планово та поетапно, враховуючи інституційну спроможність органів влади та рівень обізнаності суспільства, матеріально- технічні спроможності та багато інших факторів. Реалізація таких заходів може бути запроваджена через стратегічні документи та плани дій, які розробляються та затверджуються Кабінетом Міністрів України, а запроваджуються профільними міністерствами, місцевими державними адміністраціями із активним залученням громадських організацій відповідного рівня репрезентативності та спрямування.

Ключові слова: методичні основи, публічне управління, комерційний автомобільний транспорт, безпека дорожнього руху, органи державної влади.

Abstract

Methodological basis of public safety management on commercial road transport

Didkivskyi V.M., Graduate student of the educationally scientific program “Public Administration”, Institute of Public Administration and Civil Service of the Taras Shevchenko National University of Kyiv

The article defines the methodical foundations of public safety management of commercial road transport, through the prism of the structure of the safety management system at all levels of state authorities, with the principles that are applied and their brief analysis.

The essence of the road safety management system is defined through the prism of ensuring the development and improvement of the safety of commercial road transport and improving access to the road transport market.

It has been determined that the methodology and methods of ensuring the safety of the operation on commercial road transport directly affect the quality and efficiency of the operation of the safety management system in the specified industry. According to the subjective aspects of their application, the effectiveness of the functioning of the safety management system in road transport depends. Methods and methods of ensuring the safety of commercial road transport are proposed to be classified according to the functions of safety management in road transport.

Therefore, public safety management of commercial road transport should be implemented as a single system of interaction between authorities at all levels, civil society and be based on the best practices of EU countries and the current legislation of Ukraine. This system should be developed and implemented in a planned and phased manner, taking into account the institutional capacity of the authorities and the level of public awareness, material and technical capabilities and many other factors. such measures implementation can be provided through strategic documents and action plans, which are developed and approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine and implemented by relevant ministries, local state administrations with the active involvement of public organizations of the appropriate level of representativeness and direction.

Keywords: methodical foundations, public administration, commercial automobile transport, road safety, state authorities.

Постановка проблеми

Транспортна інфраструктура має стратегічне значення для сталого розвитку соціально-економічних відносин в Україні. Методична основа забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту безпосередньо забезпечує якість і ефективності системи управління безпекою цієї сфери суспільного життя. У сучасній українській науці відсутня методологічна класифікація забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту відповідно функціям управління безпекою на автомобільному транспорті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Принципи публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту досліджували у вітчизняній науці Скрипа Є.В., Гончар Л.Я., Скакун О.Ф., Цвік М.В., Ткаченко В.Д., Богачова Л.Л., Синявська О.Ю., Васильєв С.В., Балабанова Д.О., Мягченко О.П.; структурою і логічною організацією публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту займались вітчизняні науковці Степанов О.В.; Методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту вивчали Скрипа Є.В., Бартель С.Г., Кононов П.І., Лазарєв І.М., Деркач Е., Бондаренко В.А., Пустова Н.О., Могилівський Л.В., Циганов О.Г.

Мета статті. Автор ставить у цій статті завдання класифікувати методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту відповідно функціям управління безпекою на автомобільному транспорті.

Виклад основного матеріалу

Методична основа будь якої діяльності передбачає визначення її загальних принципів, структуру і логічну організацію, методи та способи функціонування.

Отже, сконцентруємо нашу увагу на розгляді принципів публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту, як вихідних основ (ідей), які становлять підґрунтям для реалізації управлінських функцій та є обов'язковими для усіх суб'єктів управління.

У вітчизняній науковій літературі відсутнє єдине бачення стосовно принципів публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту. Скрипа Є.В. запропонував оригінальну класифікацію цих принципів, з якою згоден автор дисертації. Вона передбачає:

- принципи, сформовані на рівні чинного законодавства (верховенство права, законності, пріоритету забезпечення безпеки людини і суспільства, економічності, доцільності та ефективності);

- управлінські принципи (плановості, контролю, безперервності, забезпечення зворотного зв'язку);

- орієнтуючі принципи (системності, інформаційного забезпечення) [1, С. 60].

Принцип верховенства права, який переважна більшість науковців трактують як пріоритетність у суспільстві природніх прав людини (право на життя, право на майно, яке сприяє нормальному функціонуванню життя людини), панування у ньому законів, які виражають волю більшості людей [2] і поширення у свідомості людей дієвого принципу «що право людини закінчується там, де починаються права інших людей». В аспекті забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту принцип верховенства права полягає у тому, що усі учасники відповідних правовідносин дотримувались у своїй діяльності норм чинного законодавства, яке обмежує їх права до тієї межі, яка робить всіх їх рівними у правах, що має залишатись найвищою цінністю для державі та її органів.

Принцип верховенства права органічно пов'язаний із принципом законності, який розглядається як комплексний правовий характер організації суспільного життя, зокрема у сфері забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту, та формує органічний зв'язок між правом та органами державної влади [3]. Цвік М.В. вважає, і автор дисертації згоден з його думкою, що законність це режим правомірної діяльності органів публічної влади, який обумовлюється прийняттям правових законів та підзаконних актів, їх неухильному дотриманні і однаковому застосуванні органами влади та їх посадовцями [4]. Особливість принципу законності у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті полягає у тому, що уповноважені суб'єкти мають дотримуватись норм законодавства та створювати умови, які сприяли іншим учасникам відповідних правовідносин дотримуватись цих самих норм чинного законодавства [1, С. 63].

Потрібно зазначити, що ці два принципи є основоположними у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, і усі інші повинні їм відповідати.

Наступний принцип - пріоритет забезпечення безпеки людини і суспільства тісно пов'язаний з двома термінами:

- безпека людини - яке відображає сутність людського життя, її ментальні, соціальні та духовні надбання, і є провідною характеристикою вектору розвитку людства;

- безпека суспільства - пов'язана із життям і відносинами людей у суспільстві [6].

Принцип доцільності передбачає оцінку ступеня позитивного впливу на процеси функціонування комерційного автомобільного транспорту, адже саме право покликано вдосконалювати будь-які відносини, тобто доцільність функціонування права полягає у його здатності забезпечення вирішення завдань, зумовлених динамікою потреб суспільства. Доречним є розглядання доцільності у праві як принцип правотворчості (вибір альтернативних правових рішень) і умов правозастосування [7]. Застосування закону без його тлумачення з точки зору застосування принципу доцільності неможливе, завдяки його недосконалості, адже у законодавця відсутня реальна можливість передбачити усе різноманіття життєвих умов реалізації відповідного законодавчого акту [8]. Отже, дотримання цього принципу у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті сприяє мінімізації невиправданих витрат і дій органів державної влади у цій царині суспільних відносин.

Другу групу принципів доречно розпочати із розгляду принципу плановості. Планування - це провідна постійна функція будь-якого управління, яке передбачає ефективний аналіз зовнішнього середовища, оцінки управлінських ресурсів.

Принцип контролю також є функціональною основою будь-якого управління. Він передбачає оперативне реагування на будь-які відхилення від запланованих параметрів дій, для вчасного виправлення помилок планування або негативного впливу зовнішніх факторів на запланований процес управління.

Принцип безперервності передбачає, що система забезпечення безпеки на автомобільному транспортів має діяти перманентно (постійно).

Принцип реалізації зворотного зв'язку передбачає прийняття управлінських рішень у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті у разі, якщо уповноважені суб'єкти враховують позицію громадськості щодо проблемних питань у цій сфері суспільних відносин.

Третя група орієнтуючих принципів забезпечення безпеки на автомобільному транспорті спрямована на пошук і втілення тих рішень, які становлять методологічну та інформаційну основу забезпечення безпеки у цій сфері. Принцип системності, на думку Мягченка О.П., є основою закону діалектики, який обумовлює взаємозв'язок і взаємозалежність явищ, причин, наслідків і зв'язків. Отже, цей принцип у зазначеній сфері передбачає усунення найбільш небезпечних елементів системи, які заважають її запланованому функціонування, тобто забезпечення безпеки внаслідок функціонування комерційного автомобільного транспорту [9].

Отже, дотримання перелічених принципів є головною передумовою діяльності уповноважених органів у сфері забезпечення безпеки автомобільного транспорту.

Тепер нас цікавить система управління безпекою на автомобільному транспорті та її структура і логічна організація. Всі системи управління безпекою забезпечують керований і цілеспрямований підхід до безпеки щодо постановки цілей, їх планування та через постійний контроль вимірювання якості і результативності функціонування системи. Отже сутність системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні розвитку і покращення безпеки комерційного автомобільного транспорту та поліпшення доступу до ринку автоперевезень. Ця провідна мета системи досягається шляхом:

- визначення відповідальності учасників автоперевезень;

- встановлення загальних правил для управління, регулювання та нагляду за функціонуванням комерційного автомобільного транспорту;

- гарантія безпечного перевезення пасажирів та вантажів;

- зменшення кількості ДТП та їх наслідків;

- зменшення факторів, які спричиняють нещасні випадки та травмування на транспорті;

- зменшення негативного впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище [10, С. 13].

Якості та ефективності функціонування системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті можливо досягти лише під контролем державних органів, хоча безпека на дорогах є спільною відповідальністю різних галузей виробництва і зацікавлених сторін. Функціонування цієї системи потребує інтеграції систем управління безпекою різних видів транспорту.

Потрібно зазначити, що структурні організаційні елементи системи управління безпекою на автомобільному транспорті, маючи частково спільні цілі і інтереси, залишаючись ієрархічно незалежними. Ця функціональна особливість управління безпекою на автомобільному транспорті призводить до того, що на рівень відповідної безпеки здійснюють вплив не лише зовнішні фактори (середовище), але й елементи інших систем. До них, зокрема, відносяться пішоходи, які залишаються некерованими для системи, що має вагомий вплив на обґрунтування вибору методів управління. Для нижчих рівнів елементів системи існує декілька різнопланових цілей. Для інспектора Департаменту патрульної поліції існує мета - безпека автотранспортних засобів. Для водія таких цілей три: безпека автотранспортних засобів, особиста вигода та економічні інтереси підприємства [11, С. 24]. безпека рух комерційний автомобільний

Структура системи управління безпекою на автомобільному транспорті має такий вигляд:

1. Кабінет міністрів України, який:

- забезпечує реалізацію державної політики у цій сфері;

- затверджує і фінансує відповідні державні програми;

- організовує розробку галузевих актів законодавства, нормативно- правових актів;

- тощо.

2. Міністерство внутрішніх справ України, яке розробляє правила і порядок:

- надання повноважень представника Державного реєстратора транспортних засобів;

- обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють виготовлення державних номерних знаків транспортних засобів;

- обліку актів прийняття-передання транспортних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, номерних знаків, посвідчень водія та договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- видачі та тимчасового вилучення посвідчень водія та їх повернення;

- тощо.

3. Національна поліція України має такі компетенції:

- виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень у сфері дорожнього руху та вживання заходів щодо їх припинення;

- здійснення превентивної та профілактичної діяльності для запобігання вчиненню правопорушень у сфері дорожнього руху і його безпеки;

- вживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю учасників дорожнього руху;

- своєчасне реагування на заяви та повідомлення про правопорушення у сфері дорожнього руху і його безпеки;

- регулювання дорожнього руху;

- впровадження та забезпечення функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі;

- тощо [12].

4. Органи виконавчої влади, що забезпечують формування і реалізацію

державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства, якими являються Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України і його структурний підрозділ та Державна служба України із безпеки на транспорті, які забезпечують формування та реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті (дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства). Серед іншого, до завдань Укртрансбезпеки належить: допуск до ринку комерційних автомобільних перевезень, здійснення технічних розслідувань та аналіз причин дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій, подій на комерційному автомобільному транспорті, тощо.

5. Міністерство охорони здоров'я України, на яке покладаються завдання формування та реалізації державної політики у сфері захисту життя та здоров'я людини, тощо.

6. На Міністерство освіти і науки України покладено розроблення та затвердження стандартів професійно-технічної освіти для здобуття громадянами професії "Водій транспортного засобу" тієї чи іншої категорії, розроблення та затвердження програм навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації водіїв автомобільних транспортних засобів, учнів у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, тощо.

7. Органи місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади:

- приймають участь у реалізації державної політики стосовно функціонування системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті, розроблені профільних державних та місцевих цільових програм і здійсненні заходів безпеки дорожнього руху автомобільного транспорту, тощо.

8. Підприємства, установи та організації усіх форм власності та господарювання, громадські організації, тощо. [12].

Методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту безпосередньо забезпечують якість та ефективності системи управління безпекою цієї сфери суспільного життя. У залежності від суб'єктивних аспектів їх застосування залежить результативність функціонування системи управління безпекою на автомобільному транспорті. Методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту доречно класифікувати за функціями управління безпекою на автомобільному транспорті.

Почнем із планової функції. Перший з методів планування безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту є балансовий метод. Його доречно застосовувати на рівні автотранспортних підприємств. Він є основним методом планування, адже полягає у співставленні потреб і наявності матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів. За допомогою цього методу розкриваються внутрішні резерви функціонування комерційного автомобільного транспорту і забезпечення його безпеки. Експертний метод, який застосовується на всіх рівнях системи управління безпекою функціонування комерційного автомобільного транспорту. Він базується на прогнозах спеціалістів-експертів, зокрема з проблеми забезпечення безпеки функціонування комерційного автотранспорту. В його основу закладається думка експертів чи колективу експертів, яка базується на професійному, науковому та практичному досвіді. Нормативний метод, який орієнтується на визначені норми, регламенти та застосовується з балансовим методом. Розрахунково-аналітичний метод дозволяє вивчати і планувати динаміку факторів, які впливають на систему управління безпекою функціонування комерційного автотранспорту на всіх рівнях цієї системи. Програмно-цільовий метод перебуває в основі стратегічного планування автотранспортних підприємств, зокрема в аспекті забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту, а також формування і реалізації державної політики у цій сфері суспільного життя на рівні органів державної влади [13].

Адміністративні методи мотивації, зокрема у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, мають вплив на індивіда, групу через накази, розпорядження, завдання тощо. Вони спрямовані як на працівників органів державної влади, які повноважні вступати у правовідносини у цій сфері суспільних відносин, а також учасників суб'єктів дорожнього руху. Фактично, всі адміністративні процедури щодо виконання організаційної функції забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту, зокрема: дозвільні, реєстраційні, ліцензійно-дозвільні, правопредставницькі, екзаменаційно-конкурсні, експертно-посвідчувальні можна об'єднати єдиною кваліфікаційною ознакою, як державно- заохочувальні процедури в аспекті реалізації мотиваційної функції управління, адже спонукають учасників відповідних правовідносин до дотримання правил, виконання яких спрямоване на забезпечення безпеки у сфері функціонування комерційного автомобільного транспорту.

Економічні методи передбачають внесення у процес мотивації вартісних важелів впливу у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті і мають два вектори свого спрямування:

- щодо мотивування працівників уповноважених органів влади, які управляють системою правовідносин у цій сфері суспільних відносин (прямі і непрямі економічні процедури: процедури преміювання, пільги на навчання, доплата за стаж роботи, користування житлом та транспортом, надбавки до пенсії);

- щодо мотивування працівників автотранспортних підприємств (прямі і непрямі економічні процедури (зокрема, крім перелічених: оплата путівок працівникам на лікування ті відпочинок; пільгове харчування), а також система штрафів внаслідок притягнення до відповідальності суб'єктів, які порушують відповідні вимоги, стандарти і принципи у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті.

Соціально-регуляторні (соціально-психологічні) методи - це сукупність специфічних прийомів впливу на особистісні відносини, які виникають у трудових колективах, а також на соціальні процеси, які у них відбуваються. Вони діють як регулятори соціальних, психологічних, ідеологічних та етичних відносин у колективі. Ці мотиваційні методи застосовуються в органах державної влади, які повноважні вступати у правовідносини у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та в автотранспортних підприємствах. Вони не є природніми щодо фізичних осіб учасників дорожнього руху.

Соціальні методи передбачають підвищення соціально-виробничої активності (встановлення лідерів, установлення стандартів зразкової поведінки); підтримка соціального наслідування(огляди-конкурси, присвоєння звання "Кращий у професії", святкування ювілеїв і знаменних дат тощо); моральне стимулювання; соціальне планування; зміна структури персоналу; підвищення кваліфікації; поліпшення умов праці, побуту, охорони здоров'я; задоволення потреб розвитку (зокрема, фізичного) персоналу.

Психологічні методи передбачають гуманізацію праці (покращення її умов та санітарно-гігієнічних норм); психологічні-технології (переконання, прохання, похвала, порада, засудження тощо); задоволення професійних інтересів; професійний відбір і навчання персоналу; комплектування за критерієм психологічної сумісності працівників; встановлення гармонійних стосунків між керівниками та підлеглими; залучення працівників до процесу управління; заохочення творчості, ініціативи, самостійності [14].

Висновки

Отже, методична основа питань публічного управління безпекою комерційного автомобільного транспорту складається з комплексу принципів, структури і логічної організації системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті та методів і способів її функціонування. Дотримання принципів є головною передумовою діяльності уповноважених органів у сфері забезпечення безпеки автомобільного транспорту та учасників дорожнього руху. Сутність системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті, її структура та логічна організація полягає у забезпеченні розвитку і покращення безпеки комерційного автомобільного транспорту та поліпшення доступу до ринку автоперевезень. Методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту безпосередньо забезпечують якість і ефективність системи управління безпекою цієї сфери суспільного життя. Відповідно до суб'єктивних аспектів їх застосування залежить результативність функціонування системи управління безпекою на автомобільному транспорті. Методи і способи забезпечення безпеки функціонування комерційного автомобільного транспорту доречно класифікувати за функціями управління безпекою на автомобільному транспорті, які за винятком мотиваційних методів, функціонують у формі процедур, закріплених у чинному законодавстві.

Література

1. Скрипа Є.В. Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки на автомобільному транспорті: дис. док. юрид. наук: 12.00.07. Київ. 2020. 426 с.

2. Гончар Л.Я. Організаційно-правові засади становлення та діяльності адміністративних судів України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Львів. 2017. 220 с.

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник / пер. з рос. Харків: Консум, 2006. 656 с.

4. Загальна теорія держави і права: підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.: за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. Харків: Право, 2002. 432 с.

5. Денесюк С.Ф. Громадський контроль за правоохоронною діяльністю в Україні: адміністративно-правові засади: дис. ... д-ра. юрид. наук: 12.00.07. Київ. 2010. 380 с.

6. Синявська О.Ю. Організаційно-правові засади забезпечення життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України: дис. ... д-ра. юрид. наук: 12.00.07. Харків. 2008. 466 с.

7. Васильєв С.В. Принцип доцільності у цивільному судочинстві України. Теорія і практика правознавства. 2015. Вип. 2.

8. Балабанова Д.О. Теорія криміналізації: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса. 2008. 200 с.

9. Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства: навч. посіб. Київ: Центр учб. літ., 2010. 384 с.

10. Система управління безпекою руху на автомобільному транспорті: посібник.

11. Степанов О.В. Методологія дослідження безпеки автотранспотру. Автомобільний транспорт. 2015.Вип. 36. С.22-26

12. Про дорожній рух та його безпеку: Проект Закону України.

13. Основные методы планирования.

14. Управління персоналом: підручник / [В.М. Данюк, А.М. Колот, Г.С. Суков та ін.]; за заг. та наук. ред. к.е.н., проф. В.М. Данюка. К.: КНЕУ; Краматорськ: НКМЗ, 2013. С. 421-450.

References

1. Skrypa E.V. (2020) Administratyvno-pravovi zasady zabezpechennia bezpeky na avtomobilnomu transporti [Administrative and legal principles of ensuring safety in road transport] Kyiv [in Ukrainian]

2. Gonchar L.Ya. (2017) Orhanizatsiino-pravovi zasady stanovlennia ta diialnosti administratyvnykh sudiv Ukrainy [Organizational and legal principles of formation and activity of administrative courts of Ukraine] Lviv [in Ukrainian]

3. Skakun O.F. (2006) Teoriia derzhavy i prava [Theory of the state and law] Kharkiv, Ukraine [translated from Russian]

4. Zvik M.V., Tkachenko V.D., Bogachova L.L., others (2002) Zahalna teoriia derzhavy i prava [General theory of the state and law] Pidruchnyk dlia studentiv yurydychnykh spetsialnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv - a textbook for law students, special higher educational institutions. M.V. Tsvika, V.D. Tkachenko, O.V. Petryshyn (Ed.) Kharkiv: Pravo [in Ukrainian]

5. Denesyuk S.F. (2010) Hromadskyi kontrol za pravookhoronnoiu diialnistiu v Ukraini: administratyvno-pravovi zasady [Public control over law enforcement activities in Ukraine: administrative and legal principles] Kyiv [in Ukrainian]

6. Synyavska O.Yu. (2008) Orhanizatsiino-pravovi zasady zabezpechennia zhyttiediialnosti personalu orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrainy [Organizational and legal principles of ensuring the livelihood of the personnel of the internal affairs bodies of Ukraine] Kharkiv [in Ukrainian]

7. Vasiliev S.V. (2015) Pryntsyp dotsilnosti u tsyvilnomu sudochynstvi Ukrainy [The principle of expediency in the civil proceedings of Ukraine]. Teoriia ipraktykapravoznavstva - Theory and practice of jurisprudence. 2015. Issue 2 [in Ukrainian]

8. Balabanova D.O. (2008) Teoriia kryminalizatsii [Theory of criminalization] Odesa [in Ukrainian]

9. Myagchenko O.P. (2010) Bezpeka zhyttiediialnosti liudyny ta suspilstva [Safety of life activities of man and society] Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury - Center for Education [in Ukrainian]

10. Road traffic safety management system: manual.

11. Stepanov O.V. (2015) Metodolohiia doslidzhennia bezpeky avtotranspotru [Methodology of the study of road transport safety]. Avtomobylnyi transport - Automobile transport, Issue 36. P. 22-26 [in Ukrainian]

12. Pro dorozhnii rukh tayoho bezpeku [On road traffic and its safety] Draft Law of Ukraine.

13. Basic methods of planning

14. Danyuk V.M., Kolot A.M., Sukov G.S. and others (2013) Upravlinnia personalom: pidruchnyk - Personnel management: textbook, V.M. Danyuka (Ed.) Kramatorsk: NKMZ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru