Проблеми інформаційного забезпечення наукових досліджень

Інформаційне забезпечення є тією відправною точкою, з якої розпочинають наукове дослідження, адже спочатку збирають та оцінюють відомості про наукові здобутки у відповідній сфері і лише потім починають дослідження з удосконалення певних її напрямів. Саме завдяки інформаційному забезпеченню дослідники мають змогу всебічно вивчити питання, які досліджують.

У статті досліджуються проблеми інформаційного забезпечення наукових досліджень. Зазначено, що розвиток системи інформаційного забезпечення наукових досліджень є частиною національної стратегії інформаційного розвитку й інформаційної політики країни. Також розглянуто поняття «інформація» та її інтерпретація як з боку науковців, так і з боку Закону України «Про інформацію». Зазначено про основні напрями державної інформаційної політики. Виявлено, що основою будь-якого наукового дослідження є інформація, а метою наукових досліджень - здобуття на основі інформації достовірних знань про навколишній світ та його складові: природу, людину, суспільство. Наголошено про необхідність розширення напряму забезпечення розвитку інформаційної діяльності, в розрізі наукової діяльності. Розглянуто засади формування інформаційної інфраструктури та інформаційного забезпечення наукових досліджень. Охарактеризовано основні форми Інтернет-комунікації, сервісів та програмного забезпечення, під впливом яких формується нині інформаційне середовище науки. Вказано про важливість інформаційного забезпечення в проведенні наукових досліджень.

Ключові слова: знання, інформація, комунікація, інформатизація, інформаційне середовище, Інтернет, інформаційна інфраструктура.

Abstract. Scientific research in any field of science should be based on reliable and accurate information. A mandatory requirement for the researcher is a comprehensive and in-depth study of the experience of predecessors who were engaged in solving both the selected and related problems. At the initial stage of scientific work, the study of literary sources allows you to choose and specify the topic of research, determine its object, develop the theoretical prerequisites for future scientific work, helps to determine the relevance of the chosen research topic. The information base of the research plays an important role in creating a hypothesis, which is the starting point in scientific research.

Information support is the starting point from which scientific research begins, because first they collect and evaluate information about scientific achievements in the relevant field and only then begin research to improve certain areas. It is thanks to the information support those researchers are able to comprehensively study the issues they are researching.

The article investigates the problems of information support of scientific research. It is noted that the development of the system of information support of scientific research is part of the national strategy of information development and information policy of the country. The concept of "information" and its interpretation by both scientists and the Law of Ukraine "On Information" are also considered. The main directions of the state information policy are indicated. It was found that the basis of any scientific research is information, and the purpose of scientific research is to obtain reliable knowledge about the world around us and its components: nature, man, society. The need to expand the direction of ensuring the development of information activities in the context of scientific activity was emphasized. The principles of formation of information infrastructure and information support of scientific research are considered. The main forms of Internet communication, services and software, under the influence of which the information environment of science is currently being formed, are characterized. The importance of information support in conducting scientific research is indicated.

Keywords: knowledge, information, communication, informatization, information environment, Internet, information infrastructure.

Постановка проблеми. Інформація відіграє визначальну роль у вивченні історії проблеми, що досліджується. Знання історії питання й методик дослідження, що використовувалася раніше, дозволяє уникнути дублювання виконаних робіт і повторення помилок, а також розглянути предмет у динаміці, простежити загальні тенденції та подальші шляхи його розвитку і на цій основі будувати науковий прогноз.

Для інформаційного пошуку необхідно використовувати інформаційні видання органів НТІ, автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази даних, банки даних, Internet. Дані пошуку можуть бути використані безпосередньо, однак найчастіше вони використовуються для виявлення первинних джерел інформації, якими є наукові праці (монографії, збірники) та інші, необхідні для наукової роботи видання. Так забезпечується повнота інформаційної бази дослідження.

Розвиток системи інформаційного забезпечення наукових досліджень є частиною національної стратегії інформаційного розвитку та інформаційної політики країни. Довгострокові оцінки перспектив ефективного розвитку в цій сфері повинні спиратися на знання її традицій та закономірностей. Пришвидшення темпів накопичення, оновлення та передачі інформації спровокувало певні виклики та висунуло нові вимоги до технології організації інформаційного забезпечення наукових досліджень, які завжди були покладені в основу будь-якої науки.[1]

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розгляду даної проблематики приділяють значну увагу нечисленні українські вчені. Якість наукових досліджень залежить від багатьох факторів, одним із найважливіших є інформаційне забезпечення, за допомогою якого дослідник здобуває наукову інформацію, необхідну для проведення дослідження. Серед українських та зарубіжних науковців, у працях яких досліджувалося поняття інформації та її важливість в інформаційному забезпеченні наукової діяльності, варто назвати таких, як: С.Ф. Анісімов, Л.М. Беккер, В.М. Брижко, Н. Вінер, В.М. Глушков, В.А. Копилов, В. Ровенський, Д.В. Смерницький, А. Уємов, К. Фон Вайцзекер.

Серед закордонних дослідників даної проблематики слід відзначити А. Б. Горшкова, А.В. Логінову, В.Є. Моісеєнко, А. В. Костенко, Х. А. Рамазанова, В. Г. Шамаєва, Є.А. Яковлеву. Водночас дослідженнях науковців бракує праць, присвячених проблемам інформаційного забезпечення наукових досліджень.

Мета статті - дослідження особливостей та механізмів державного управління та їх важливість в інформаційному забезпеченні наукової діяльності, також висвітлення основних проблем інформаційного забезпечення наукових досліджень.

Виклад основного матеріалу. Метод наукового дослідження - це шлях або спосіб пізнання для досягнення певної мети, який дослідник використовує до предмета дослідження, керуючись певною гіпотезою. Метод є інструментом для вирішення завдання теоретичних та експериментальних досліджень. Метод відповідає на запитання: «Як пізнавати?»

Знання методів орієнтує дослідника у проходженні від «невідомого» до «відомого», допомагає відокремити «істотне» від «другорядного», визначає необхідність і місце застосування спостереження, порівняння, індукції, дедукції, аналізу, синтезу, абстракції, формалізації, моделювання, системного підходу. [1].

Функція методу наукового дослідження полягає в тому, що з його допомогою отримують нову інформацію про навколишню дійсність, заглиблюються в сутність явищ і процесів, розкривають закони і закономірності розвитку, формування і функціонування об'єктів, які досліджуються.

Формування інформаційного забезпечення є першим етапом виконання будь-якого дослідження. При цьому повнота і якість зібраного матеріалу має вирішальний вплив на результати дослідження.

Основою будь-якого наукового дослідження є інформація - «відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відеофільми, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості... Відомості, що обробляються в контакті людини з автоматичним пристроєм, автоматичного пристрою з автоматичним пристроєм» [2].

Основоположним законодавчим актом у сфері інформації є Закон України «Про інформацію».

Згідно зі ст. 2 цього Закону основними принципами інформаційних відносин є:

- гарантованість права на інформацію;

- відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;

- достовірність і повнота інформації;

- свобода вираження поглядів і переконань;

- правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;

- захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя [2].

Основними напрямами державної інформаційної політики згідно зі ст. 3 Закону є:

- забезпечення доступу кожного до інформації;

- забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації;

- створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства;

- забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень;

- створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування;

- постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів;

- забезпечення інформаційної безпеки України;

- сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору [2].

Таким чином, ст. 2 та ст. 3 цього Закону встановлено засади для належного розвитку інформаційної діяльності, у тому числі у сфері наукових і науково-технічних досліджень.

Проведення наукових досліджень вимагає відповідного інформаційного забезпечення. Забезпечення - це те, за допомогою чого створюються умови для реалізації вказаного процесу.

Інформаційне забезпечення - це сукупність інформації та способів її пошуку, обробки, накопичення, збереження, систематизації та узагальнення з метою використання в процесі наукового дослідження.

Завданням інформаційного забезпечення є інформування науковців про стан об'єктів, що досліджуються. Крім того, інформаційне забезпечення є засобом комунікації (обміну інформацією) науковців.

Класифікувати інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу можна за такими ознаками: професійно-інформаційна комунікація; пізнавальність інформації; зміст інформаційного забезпечення.

Комунікаційне забезпечення ґрунтується на професійно-інформаційних контактах науковців (конференції, симпозіуми, наради, наукові семінари тощо).

З точки зору пізнавального характеру інформації інформаційне забезпечення можна поділити на забезпечення новою інформацією та забезпечення релевантною інформацією, яка використовувалася раніше.

За змістом інформації інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу поділяється на законодавче (закони і нормативні акти, Укази Президента України, Постанови та розпорядження Уряду України); планове (інформація з планів економічного і соціального розвитку); нормативно- довідкове (норми та нормативи); договірне (інформація з договорів між економічними суб'єктами); технологічне (технічна документація, стандарти, технічні умови, проектно-технічна документація); організаційно-управлінське (юридично-правові та організаційно-розпорядчі документи, службове листування); фактографічне (звітність, дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку).

В нових соціально-економічних умовах спостерігається підвищення інтересу до наукового дослідження. Однак, прагнення до наукової роботи все частіше наштовхується на недостатнє оволодіння дослідниками системи методологічних і методичних знань. Цей факт істотно знижує якість виконання наукових робіт, не дозволяючи їх авторам в повній мірі реалізовувати свої можливості.

Інформація - з лат. informatio - відомості, роз'яснення, переказ.

Інформація в побуті відомості, що цікавлять нас, про навколишній світ і процеси, які відбуваються в ньому, які сприймає людина або спеціальні пристрої.

Інформація в техніці повідомлення у формі знаків або сигналів, збережені, передані й оброблені за допомогою технічних засобів.

Інформація в документалістиці усе те, що так чи інакше зафіксовано в знаковій формі у вигляді документів.

Інформаційні ресурси науково-технічної інформації - це систематизовані зібрання науково-технічної літератури й документації, зафіксовані на паперових та інших виданнях.

Довідково-інформаційний фонд - це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб.

Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел.

Інформаційні ресурси спільного користування - це сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації (бібліотека, фірми, організації).

Інформаційний ринок - це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу й купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Нині інформаційне середовище науки динамічно розвивається під впливом експансії мережі Інтернет, нових форм електронної комунікації, програмного забезпечення і сервісів. Особливу роль відіграють у цьому контексті сучасні інформаційні технології, серед яких слід відзначити тестові технології автоматичного збору й обробки даних, системи статистичного аналізу даних, Інтернет-технології пошуку і дистанційної обробки інформації, засоби зберігання даних, презентації результатів тощо.

У той же час ефективна обробка все зростаючого обсягу наукової інформації і формування сучасної інформаційної інфраструктури науки були б неможливі без організаційної структури, що створювалася впродовж майже усього попереднього періоду розвитку.

Розгляд становлення інформаційних структур і організацій, що займаються забезпеченням наукових досліджень, дає можливість скласти уявлення про закономірності розгортання інформаційного поля науки і спадкоємності в його розвитку та є необхідною передумовою для прогнозування нових напрямів діяльності таких організацій, які створюють і підтримують свої ресурси в державних системах науково-технічної інформації і статистики, бібліотечній мережі й архівному фонді.

Сьогодні наукові комунікації розвиваються відповідно до загальної еволюції мережевого середовища, організація інформаційного забезпечення науки також повинна зазнати відповідних змін.

Перспективи мережевих наукових комунікацій і мережевого інтелектуального контенту визначають майбутнє інформаційного середовища науки загалом і її інформаційного забезпечення зокрема.

У попередній період циркуляція інформаційних потоків здійснювалася як збір, аналітико-синтетична переробка, зберігання і пошук закріпленої у формі письмових документів наукової інформації і надання цієї інформації ученим-дослідникам і фахівцям у зручній для них формі.

Монополія на інформаційне забезпечення науки належала професіоналам, працюючим у державних або комерційних службах і організаціях національної системи науково-технічної інформації.

Якщо раніше система інформаційного забезпечення науки існувала тільки як відособлена від власне наукової діяльності підсистема спеціальної науково- інформаційної діяльності, то тепер творцями науково-інформаційного контенту в Інтернеті все частіше є самі учені, не кажучи вже про те, як незмірно розширилися для них можливості здобуття і обміну науковою інформацією в Інтернеті внаслідок їхньої власної інтерактивної діяльності.

В умовах нового інформаційного середовища традиційні організаційні структури не можуть будувати і розвивати свою діяльність без взаємодії з численними учасниками віртуальних інфообмінів - самими дослідниками, які є одночасно і авторами, і власниками створюваного ними ж онлайнового контенту, мережевими співтовариствами, видавництвами.

В чинних нормативних документах щодо інформаційного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності в Україні, слід зазначити, що нині хоча і створено надійну систему, що забезпечує функціонування інформаційних баз даних стосовно наукових досліджень, проте вона є однобокою, адже чітко працює лише в технічній сфері, не враховуючи гуманітарну сферу.

Отже, основні зміни та доповнення до чинних законодавчих актів та нормативних документів мають бути спрямовані на розширення інформаційного забезпечення сфери наукових досліджень гуманітарного профілю та встановлення загальних норм і вимог до сфери наукової діяльності.

Як зрозуміло із зазначеного вище, інформація, відіграє ключову роль у проведенні наукової діяльності. Проте така інформація має важливе значення й у побудові та функціонуванні системи управління якістю наукової діяльності.

При розробленні та впровадженні системи управління якістю інформація також відіграє ключову роль. Вона є базовою основою для визначення потреб та очікувань замовників й інших зацікавлених сторін, визначення та постачання ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості, визначення засобів, які дають змогу запобігати невідповідностям і усувати їхні причини.

Критерії якості інформації в науковому дослідженні:

Цільове призначення:

• Цінність інформації;