Сутність управління логістичним забезпеченням дій сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації

Особливої гостроти набуває питання логістичного забезпечення під час кризових ситуацій воєнного характеру, що підтверджується подіями під час збройної агресії РФ проти України. Основною проблемою логістичного забезпечення під час кризових ситуацій є терміновість поставок (надання послуг) та дефіцит ресурсів. Також до проблемних питань логістичного забезпечення сил безпеки відноситься питання нормативно-правового забезпечення. Так у більшості нормативно-правових актів логістика розглядається у застосуванні для сил оборони. Відсутнє єдине розуміння логістики для сил безпеки, які мають різні функції та задачі, але застосовуються під час кризових ситуацій спільно. Проблемним аспектом залишається відсутність ешелонування запасів для ДСНСУ, НПУ.

Таке розмаїття й розмежованість структур великою мірою зменшують рівень оперативності в процесі виконання поставлених перед силами безпеки завдань. Логістичне забезпечення будь-якої з уповноважених інституцій має складну багаторівневу структуру управління й не завжди рівномірну та оптимізовану інфраструктуру. Це диктує умови для необхідності впровадження об'єднаної системи управління логістичним забезпеченням усіх сил безпеки, що задіяні у вирішенні кризових ситуацій.

У статті розглянуті функції логістичного забезпечення, розроблена загальна схема системи управління логістичного забезпечення.

Ключові слова: сили безпеки, логістичне забезпечення, кризові ситуації, державне управління.

Abstract. The article deals with current issues of ensuring state security in Ukraine in modern conditions. Attention is paid to the actions of security forces when responding to crisis situations and logistical support of this process. It is noted that in order to promptly respond to the emergence of crisis situations and manage the joint actions of the security forces, situational centers should be created under coordination depending on the complexity, required resources and the level of potential threats.

The category "logistics support" is considered, and its characteristic features are determined. Classifications of types of provision are given. It is established that the security forces consist of various structures, each of which has its own characteristics and various possibilities for managing and organizing the entire spectrum of support for its activities (including logistical support).

The issue of logistical support during crisis situations of a military nature is becoming especially acute, which is confirmed by the events during the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The main problem of logistical support during crisis situations is the urgency of deliveries (providing services) and shortage of resources. Also, the problem of logistical support of the security forces includes the issue of regulatory and legal support. Thus, in most regulatory legal acts, logistics is considered as applied to the defense forces. There is no common understanding of logistics for security forces, which have different functions and tasks, but are used in crisis situations together. A problematic aspect remains the lack of echeloning of stocks for the National Security Service of Ukraine and the National Police Service. Such diversity and demarcation of structures greatly reduce the level of efficiency in the process of performing the tasks assigned to the security forces. Logistics support of any of the authorized institutions has a complex multi-level management structure and not always uniform and optimized infrastructure. This dictates the conditions for the need to implement a unified management system for logistical support of all security forces involved in solving crisis situations.

The article considers the functions of logistics support, developed a general scheme of the management system of logistics support.

Keywords: security forces, logistical support, crisis situations, public administration.

Постановка проблеми. Виклики та загрози державній безпеці України останніми роками набувають великої актуальності, що в свою чергу актуалізує питання створення дієвих механізмів подолання кризових ситуацій. На перший план висуваються проблеми реформування системи забезпечення державної безпеки, швидкого реагування на виникнення кризових ситуацій в українському суспільстві. Будь-яка діяльність органів влади чи спеціальних структур зі збереження безпеки передбачає використання низки різноманітних ресурсів, кількість яких може різнитись в залежності від рівня загрози та ступеня її розповсюдженості. Відповідно, доволі важливим постає питання забезпечення ресурсами сил безпеки, що не може реалізовуватись без належним чином налагодженої логістики. Особливо це є важливим у розрізі наявності кризових ситуацій, котрі вимагають негайної реакції, та різноманітності сил безпеки, котрі можуть бути залучені до вирішення проблемних питань [1].

Особливої гостроти набуває питання логістичного забезпечення під час кризових ситуацій воєнного характеру, що підтверджується подіями під час збройної агресії РФ проти України. Основною проблемою логістичного забезпечення під час кризових ситуацій є терміновість поставок (надання послуг) та дефіцит ресурсів.

Також до проблемних питань логістичного забезпечення сил безпеки відноситься питання нормативно-правового забезпечення. Так у більшості нормативно-правових актів логістика розглядається у застосуванні для сил оборони. Відсутнє єдине розуміння логістики для сил безпеки, які мають різні функції та задачі, але застосовуються під час кризових ситуацій спільно. Проблемним аспектом залишається відсутність ешелонування запасів для ДСНСУ, НПУ.

Необхідною умовою потрібної ефективності дій сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації є державне управління такого типу, яке б створювало сприятливі умови для забезпечення оперативності та повноти дій. Актуальним є питання державного управління логістичним забезпеченням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання державного управління логістичним забезпеченням дій сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації у вітчизняній літератури поки ще не набуло великого поширення. Зустрічаються більше робіт, присвячених логістичному або матеріально-технічному забезпеченню збройних сил. Особливо це стосується робіт останніх років. Також зустрічаємо часткові згадки про логістичне забезпечення сил безпеки як загалом, так і окремих елементів. Серед дослідників даної проблематики слід виділити таких, як В.П. Беглиця, Бондаренко, В. П. Василенко, І.Ф. Ролін, І.Є. Морозов, О.В. Минько. Однак, незважаючи на наявність наукових доробків, досі ще залишається відкритим саме питання державного управління логістичним забезпеченням.

Мета статті - дослідження особливостей та механізмів державного управління логістичним забезпеченням дій сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації.

Виклад основного матеріалу. Указом Президента України від 06.06.2016 № 240/2016 введено у дію Стратегічний оборонний бюлетень [2], який є дорожньою картою оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах, якими керуються держави-члени НАТО. На виконання вимог вказаного документу Міністерством оборони України (МОУ) розроблено та прийнято наказ МОУ від 11.10.2016 № 522 «Основні положення логістичного забезпечення Збройних сил України» [3]. Цим документом вводиться у вжиток поняття «логістичне забезпечення», яке замінює собою такі поняття як «тилове і технічне забезпечення», «матеріально-технічне забезпечення», «матеріальне забезпечення». Наразі, єдиним нормативно-правовим актом, який визначає сутність логістичного забезпечення (ЛЗ), є Наказ Міністра оборони України від 11 жовтня 2016 року № 522 «Основні положення логістичного забезпечення Збройних сил України» [3]. Однак, це суто відомчий наказ, який не розповсюджується на сили безпеки, хоча ряд його положень доцільно використовувати для організації вказаного виду забезпечення при реагуванні на кризові ситуації, що загрожують державній безпеці. Крім цього, у згаданому документі не визначаються види ЛЗ, а лише виокремлюються складові, які не у повній мірі розкривають його сутність. Слід зазначити, що сили безпеки (СБ) перебувають сьогодні у стані реформування за стандартами ЄС і НАТО.

Відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони [4], перед сили безпеки та оборони (СБО) (у тому числі і СБ), серед іншого, постає питання реформування системи тилового забезпечення і перетворення її у систему ЛЗ відповідно до стандартів НАТО. Виходячи із вище викладеного, на переконання авторів, доцільно розробити ряд керівних документів, які би визначали основні положення логістичного забезпечення формувань СБО.

Саме тому, на нашу думку, для вказаного обґрунтування слід застосовувати основні положення щодо ЛЗ у ЗСУ.

У наказі МОУ [3] дається таке визначення ЛЗ ЗСУ: логістичне забезпечення - це комплекс взаємопов'язаних заходів, який забезпечує діяльність Збройних Сил у мирний та воєнний час.

Наведене у наказі МОУ [3] визначення ЛЗ ЗСУ сформульовано у занадто загальному вигляді і не розкриває специфіку та значення даного виду всебічного забезпечення військ. Враховуючи вище сказано, нами пропонується таке визначення ЛЗ СБ: логістичне забезпечення - це широкий комплекс взаємопов'язаних заходів, пов'язаних із плануванням, контролем та управлінням постачанням, транспортуванням, зберіганням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, у тому числі щодо передавання, зберігання і обробки відповідної інформації, які здійснюються у процесі забезпечення діяльності будь-яких сил безпеки України у мирний та воєнний час.

У згаданому документі [5] не визначаються види ЛЗ, а лише виокремлюються складові, які, на наш погляд, не у повній мірі розкривають його сутність. Такими складовими ЛЗ мають бути:

- планування ЛЗ;

- визначення потреб у матеріально-технічному забезпеченні (МТЗ);

- розроблення технічних завдань на виробництво (проектування, розроблення, модернізацію та модифікацію - для тих міністерств та відомств, які мають в собі відповідні структури науково-промислового комплексу) озброєння, спеціальних засобів, військової та спеціальної техніки та матеріально-технічних засобів (ОСЗВСТ та МТЗ) для специфічних потреб формувань, їх закупівлю, постачання, зберігання, ремонт, технічне обслуговування, контроль експлуатації (використання), реалізації, списання та утилізації надлишкового ОСЗВСТ та МТЗ;

- планування та здійснення перевезень усіма наявними видами транспорту;

- розквартирування військ, підрозділів, особового складу та персоналу;

- закупівлю робіт та послуг;

- лазне-пральне та торговельно-побутове обслуговування; організацію харчування;

- закупівлю або будівництво, технічне обслуговування, експлуатацію об'єктів військової та спеціальної інфраструктури.

Розглянємо такі види ЛЗ дій СБ при реагуванні на кризові ситуації: матеріальне забезпечення (МатЗ), технічне забезпечення (ТехЗ), медичне забезпечення (МедЗ), фінансове забезпечення (ФінЗ), інформаційно- аналітичне забезпечення (ІАЗ). Слід зауважити, що до матеріального забезпечення дій СБ при реагуванні на кризові ситуації мають входити такі підвиди: продовольче, речове та квартирно-експлуатаційне забезпечення, а також забезпечення паливо-мастильними матеріалами. У свою чергу технічне забезпечення включатиме транспортно-технічне забезпечення і технічне забезпечення озброєння та спеціальних засобів. Схематично система видів та підвидів ЛЗ спільних дій СБ при реагуванні на кризові ситуації представлена рисунком 1.

Рис.1. Система видів логістичного забезпечення дій сил безпеки при реагуванні на кризові ситуації

Вимоги до ЛЗ, висунуті наказом МОУ [3] щодо СБ мають бути сформульовані, на нашу думку, таким чином:

1) відповідність нормативно-правовій базі щодо організації ЛЗ СБ держави;

2) централізована організація планування ЛЗ, перевезень усіма наявними видами транспорту та підвезення МТЗ автомобільним транспортом;

3) модульний та територіальний принципи побудови інфраструктури логістики;

4) баланс між ефективністю ЛЗ та досягненням максимальної економії державних коштів;

5) чітка та прозора система управління ЛЗ;

6) забезпечення раціонального розподілу, своєчасного накопичення, належного зберігання непорушних та військових запасів МТЗ та можливість здійснювати їх своєчасний перерозподіл (оперативний маневр);

7) відповідність нормативно-правовій базі щодо організації ЛЗ СБ держави;

8) централізована організація планування ЛЗ, перевезень усіма наявними видами транспорту та підвезення МТЗ автомобільним транспортом;

9) модульний та територіальний принципи побудови інфраструктури логістики;

10) баланс між ефективністю ЛЗ та досягненням максимальної економії державних коштів;

11) чітка та прозора система управління ЛЗ;

12) забезпечення раціонального розподілу, своєчасного накопичення, належного зберігання непорушних та військових запасів МТЗ та можливість здійснювати їх своєчасний перерозподіл (оперативний маневр);

13) ефективність та прозорість усіх процесів у сфері закупівель МТЗ для потреб СБ, а також у ланках постачання (на складах, у транспорті) через упровадження сучасних технологій та автоматизацію процесів;

14) можливість виконувати весь комплекс завдань із ЛЗ дій СБ при реагуванні на кризові ситуації мирного та воєнного часу і здійснювати швидку перебудову (адаптацію) відповідно до змін обстановки;

15) забезпечення своєчасного та якісного ремонту ОСЗВСТ, списання (утилізації, реалізації) МТЗ;

16) відповідність основним принципам державного управління ЛЗ збройних сил, військових формувань та правоохоронних органів країн - членів НАТО та FIEP;

17) взаємосумісність із системами логістики всіх складових сил Сектору безпеки і оборони та максимальне наближення до логістичної складової суб'єктів національної економіки України;

18) наявність системи підвищення кваліфікації персоналу, задіяного для виконання завдань ЛЗ.

ЛЗ діями СБ при реагуванні на кризові ситуації повинне відповідати таким принципам, що узгоджуються з вимогами наказу МО [3] законодавчими актами з питань національної безпеки та оборони України і зі стандартами ЛЗ НАТО, а саме:

- пріоритетності - організація надійного, повного та своєчасного забезпечення спільних дій СБ необхідними ОСЗВСТ та МТЗ;

- достатності - своєчасне забезпечення СБ необхідними ОСЗВСТ та МТЗ відповідно до визначених потреб;

- ефективності - максимально ефективне використання отриманих ОСЗВСТ, МТЗ та послуг;

- гнучкості - дії на випереджання зі здатністю до адаптації та швидкого реагування на обставини, що змінюються;

- прозорості - обмін достовірною інформацією щодо потреб та наявності запасів ОСЗВСТ та МТЗ у підрозділах СБ по службах забезпечення всіх рівнів, з урахуванням ступенів доступу до неї (забезпечення захисту конфіденційної інформації);

- координації - взаємодія всіх складових системи логістики кожної із СБ та з системами логістики складових СО з метою ефективного функціонування системи взагалі, а також з органами іноземних держав, міжнародними організаціями та збройними силами, правоохоронними формуваннями з військовим статусом (сили жандармерії) і правоохоронними органами інших держав на підставі укладених міжнародних договорів України, у тому числі із країнами - членами НАТО та FIEP;

- відповідальності - органи управління ЛЗ СБ всіх рівнів у своїй діяльності повинні суворо дотримуватися наданих повноважень та нести відповідальність за своєчасне виконання визначених завдань;

- співробітництво - співробітництво між СБ, центральними та місцевими органам виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними підприємствами оборонно-промислового комплексу, іншими підприємствами національної економіки України, а також з органами іноземних держав, міжнародними організаціями та збройними силами, правоохоронними формуваннями з військовим статусом і правоохоронними органами інших держав на підставі укладених міжнародних договорів України в питаннях ЛЗ повинно бути спрямоване на ефективне та своєчасне задоволення потреб спільних дій СБ при реагуванні на кризові ситуації;

- функціональної сумісності - ЛЗ спільних дій СБ при реагуванні на кризові ситуації має за мету досягнення повної функціональної сумісності із ЛЗ ЗСУ, НГУ, інших СБ, військовими та правоохоронними формуваннями інших держав-партерів (насамперед країн-членів НАТО та FIEP), що надасть можливість інтеграції систем під час виконання сумісних операцій, а також можливість застосування окремих зразків ОСЗВСТ та номенклатури МТЗ країн-членів (країн-партнерів) НАТО та FIEP для задоволення потреб забезпечення спільних дій СБ при реагуванні на кризові ситуації у середині держави так і міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;

- стійкості - організація ЛЗ повинна передбачати заходи, які спрямовані на мінімізацію втрат виділених ресурсів від впливу певних факторів (зовнішніх і внутрішніх, позитивних і негативних), а у ході службово-бойових та бойових дій (СБ та БД) - від впливу противника. Загальна організація та управління ЛЗ дій СБ при реагуванні на кризові ситуації мають здійснюватись відповідним центральним органом через дієву систему управління, яка представлятиме з себе сукупність органів управління, сил і засобів ЛЗ, призначених для виконання відповідних завдань, між якими існують зв'язок та взаємодія. Схематично система управління ЛЗ представлена на рисунку 2.

Рис.2. Загальна схема системи управління ЛЗ

Органи управління ЛЗ - це управління, відділи (відділення), служби та інші постійні чи тимчасово створювані органи, які призначені для виконання функцій управління ЛЗ. Сили і засоби ЛЗ - це установи, бази зберігання і забезпечення, склади, військові частини (підрозділи) СБ з визначеними обсягами запасів МТЗ, військові частини (підрозділи) підвезення (автомобільні), ремонту та евакуації ОСЗВСТ [6,7].

До функцій ЛЗ дій СБ повинні відноситися: постачання та обслуговування; технічне обслуговування і ремонт; перевезення і транспортування; інженерно-інфраструктурне забезпечення; здійснення закупівель та постачання товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб формувань СБ при їх спільних діях; управління інформацією ЛЗ (інформаційної логістики); медичне забезпечення; співробітництво із цивільним сектором державної безпеки (суміжна функція).

Слід розглянути та розкрити функції ЛЗ дій СБ при реагуванні на кризові ситуації. Екстраполюючи на спільні дії СБ основні положення викладені наказі МО [3], можно виділити розкрити відповідні функції таким чином.

Функція постачання, охоплює усі МТЗ, що використовуються для забезпечення спільних дій СБ та підтримання ОСЗВСТ у боєздатному стані при підготовці та у ході відповідних оперативних, службово-оперативних, розвідувальних та контррозвідувальних дій, службово-бойових та бойових дій.

Пріоритетність класів постачання визначається у відповідних плануючих документах з урахуванням визначених завдань. Крім того, функція постачання включає визначення обсягів запасів МТЗ, їх створення, розподіл і поповнення замість витрачених і втрачених. Запаси ОСЗВСТ та МТЗ за прийнятою системою класів постачання ешелонуються відповідно до нормативних документів відповідних міністерств та відомств СБ і утримуються у визначених обсягах на об'єктах зберігання в смугах логістичного забезпечення. При реагуванні на кризові ситуації обсяги запасів ОСЗВСТ та МТЗ, а також кількість місць для їх утримання можуть змінюватися відповідно до змін оперативної обстановки і визначатися органом управління ЛЗ спільних дій СБ.

Функція обслуговування у сфері логістики полягає в забезпеченні потреб СБ у роботах та послугах військового та спеціального призначення: харчування особового складу, забезпечення продовольством, торговельно- побутове та лазне-пральне обслуговування тощо.

Функція технічного обслуговування та ремонту спрямована на підтримання ОВСТ в готовності до застосування (бойового або службово- бойового застосування), виконання заходів щодо евакуації ОСЗВСТ з експлуатаційними та бойовими пошкодженнями, відновлення справності (технічної придатності) ОСЗВСТ шляхом проведення відповідних видів ремонту, відновлення та подовження їх ресурсу.

Функція перевезення та транспортування включає в себе повний спектр організацій, інфраструктури, обладнання та технічних засобів, необхідних для забезпечення розгортання СБ та ведення ними спільних дій при реагуванні на кризові ситуації. Перевезення та транспортування полягає у проведенні своєчасного планування та організації перевезення особового складу, персоналу, сил та засобів, підвезенні (подачі) ОСЗВСТ та МТЗ, а також їх евакуації всіма видами транспорту, підготовки і розподілу транспортних засобів, розгортанні транспортних комунікацій для виконання визначених завдань.

Функція інженерно-інфраструктурного забезпечення охоплює комплекс заходів з утримання інфраструктури логістичного забезпечення спільних дій СБ як стаціонарної, так і мобільної, виконання заходів їх живучості. Вона включає: закупівлю, оренду, утримання та удосконалення об'єктів для зберігання МТЗ, проведення технічного обслуговування і ремонту ОСЗВСТ, розміщення особового складу та персоналу (у польових умовах - розгортання в місцях розташування формувань СБ, їх оперативних баз (польових таборів, польових складів, польових ремонтних майстерень), їх обладнання мережами енергопостачання, обігріву, водопостачання та каналізації (утилізації відходів життєдіяльності), системою охорони та оборони (при необхідності), під'їзними шляхами; організацію їх експлуатації та підтримання в робочому стані тощо; створення необхідних житлово-побутових умов для особового складу та персоналу формувань СБ як у стаціонарних, так і польових умовах; сприяння прийманню, зосередженню та подальшому висуванню формувань СБ; відновлення та технічне обслуговування комунікацій, сприяння захисту зовнішнього середовища.

Здійснення закупівель та постачання товарів, робіт і послуг (ТРтаП) для забезпечення потреб СБ при реагуванні на кризові ситуації полягає у тому, що закупівлі повинні бути зорієнтовані на забезпечення найбільш економічно вигідної пропозиції щодо всього життєвого циклу ОСЗВСТ, МТЗ та інших предметів постачання. Фінансування закупівель ТРтаП для забезпечення потреб СБ при реагуванні на кризові ситуації регіонального (місцевого) рівня мають здійснюватись з бюджетів відповідних регіонів (міст). Цілком зрозуміло, що на сьогоднішній час забезпечити фінансування, закупівлю та постачання ТРтаП для потреб СБ з місцевих бюджетів дуже утруднено без відповідного удосконалення нормативно-правової бази.

Функція управління інформацією в ході логістичного забезпечення (інформаційна логістика) - діяльність, що забезпечує своєчасне надання керівництву, управлінській ланці та виконавцям інформації для своєчасного прийняття управлінських рішень. Функції управління інформацією логістичного забезпечення СБ повинні бути автоматизовані за допомогою відповідних автоматизованих (інформаційних) систем, що реалізують функції автоматизації: документообігу, закупівель та укладання договорів, отримання, видачі, обліку МТЗ, наявності запасів, надлишку майна, списання, витрачання, передачі МТЗ, стандартизації та кодифікації у сфері логістичного забезпечення, контролю та управління [3].

Функція медичного забезпечення має бути покладена єдині організаційні засади діяльності медичних служб, незалежно від відомчого підпорядкування, єдине розуміння причин зниження, втрати боєздатності персоналу та особового складу СБ та ефективних шляхів її підвищення, єдині погляди на профілактику, діагностику, надання медичної та психологічної допомоги, організацію медичного забезпечення та надання медичної допомоги відповідно до загальнодержавних медичних стандартів, формування необхідного резерву та постійну готовність сил і засобів медичних служб та цивільної системи охорони здоров'я в умовах реагування на кризові ситуації [3].

Функція співробітництва із цивільним сектором державної безпеки полягає у взаємодії сил і засобів логістики СБ з органами державної влади та місцевого самоврядування, благодійними, волонтерськими та іншими організаціями, громадськими об'єднаннями, з метою комплексного взаємовигідного вирішення питань задоволення потреб у ресурсах (послугах), яких не вистачає.

Відповідно, для оперативного реагування на виникнення кризових ситуацій та керування діями сил безпеки повинні створюватись ситуаційні центри за координації в залежності від складності, необхідних ресурсів та рівня потенційних загроз центральними чи місцевими органами влади, які мають наділятись повноваженнями для всебічного забезпечення, у тому числі й логістичного. Немає сумніву, що наявна взаємозалежність між рівнем забезпечення сил безпеки під час їх безпосередньої роботи з подолання кризових ситуацій усім необхідним й швидкістю подолання кризи, мінімізації негативних наслідків від неї. Логістичному забезпеченню в цьому процесі приділяється велике значення, оскільки від цього залежить загальний рівень забезпеченості сил безпеки, а отже й можливість оперативно реагувати на ситуацію [1].

Висновки. Аналіз досвіду управління логістичним забезпеченням сил безпеки, говорить про недостатню ефективність існуючої системи. Механізми управління, що використовуються для вирішення широкого спектру поставлених задач, достатньо затратні та не завжди враховують усі аспекти. При цьому логістичне забезпечення будь-якої з уповноважених інституцій має складну багаторівневу структуру управління й не завжди рівномірну та оптимізовану інфраструктуру. Це диктує умови для необхідності впровадження об'єднаної системи управління логістичним забезпеченням усіх сил безпеки, що задіяні у вирішенні кризових ситуацій.

Література: