Удосконалення організаційно-економічного механізму попередження економічних злочинів на підприємствах: наукові та практичні засади

Размещено на http://allbest.ru

Інститут економіки промисловості НАН України

Удосконалення організаційно-економічного механізму попередження економічних злочинів на підприємствах: наукові та практичні засади

Катерина Мисник Заслужений юрист України, аспірантка

м. Київ, Україна

Анотація

У статті уточнено сутність понять «економічна безпека», «економічний злочин», «економічне розслідування», «форензік», «фінансовий моніторинг», «організаційно-економічний механізм попередження економічних злочинів», «ризик-менеджмент». Емпірично досліджено особливості економічних злочинів у сфері господарської діяльності компаній різних країн світу. Виконано аналітичне оцінювання та моніторинг задля визначення рівня економічної злочинності та шахрайства на українських підприємствах. Запропоновано ризик-орієнтований підхід до управління системою форензіку на підприємствах. Надано пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму попередження економічних злочинів на вітчизняних підприємствах з урахуванням передового міжнародного досвіду.

Ключові слова: суб'єкт господарювання, господарська діяльність. економічний злочин, шахрайство, економічне розслідування, форензік, організаційно-економічний механізм, попередження економічних злочинів, економічна безпека, фінансовий моніторинг, ризик-менеджмент.

Abstract

Improvement of the organizational and economic mechanism for the prevention of economic crimes at enterprises: scientific and practical basis

Kateryna Mysnyk

Honored lawyer of Ukraine, Graduate Student,

Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine,

The article specifies the essence of the concepts “economic security”, “economic crime”, "''economic investigation”, “forensics”, “financial monitoring”, “organizational and economic mechanism for the prevention of economic crimes”, “risk management”. The peculiarities of economic crimes in the sphere of economic activity of companies of different countries of the world have been empirically investigated. Analytical assessment and monitoring was carried out to determine the level of economic crime and fraud at Ukrainian enterprises. A risk- oriented approach to the management of the forensics system at enterprises is proposed. Proposals have been made to improve the organizational and economic mechanism of economic crime prevention at domestic enterprises, taking into account the best international experience.

Keywords: economic entity, economic activity. economic crime, fraud, economic investigation, forensics, organizational and economic mechanism, prevention of economic crimes, economic security, financial monitoring, risk management.

Вступ

Постановка проблеми. Нові виклики, які обумовлені глобальними економічними перетвореннями (і особливо в епоху цифрової революції), ще більше сприятимуть трансформації різних видів економічної діяльності. За таких умов інноваційні підходи до реформування й управління національним господарством дозволять забезпечити сталий розвиток і підвищити конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість економіки України.

При цьому варто зазначити, що у сучасних умовах господарювання корупція, шахрайство й економічні злочини стають реальною загрозою для здійснення господарської діяльності в компаніях різних країн світу.

Встановлено, що у 2018-2019 рр. 47% міжнародних компаній світу стали жертвами шахрайства та економічних злочинів. За оцінками експертів консалтингових компаній ACFE і PwC, сума збитків, які зазнають підприємства унаслідок економічних злочинів і шахрайства, щороку зростає. У 2016 р. вона складала понад 6 млрд дол. США, у 2017 р. - 7,3 млрд дол., а у 2020 р. - 42 млрд дол. США. За розрахунками аудиторської компанії KMPG, щорічно втрачається 6,3 трлн дол. США у результаті розкрадань і шахрайських дій. У середньому через шахрайство компанія втрачає 5% свого доходу. Згідно зі звітом Асоціації фахівців з розслідування шахрайства (ACFE), компанії втратили в середньому 200 тис. дол. США унаслідок шахрайських дій.

Це, у свою чергу, потребує розроблення комплексу спеціальних заходів задля виявлення фактів шахрайства всередині компанії, а також економічних злочинів з боку контрагентів та різних груп стейкхолдерів. Керівництву компаній поряд зі стандартними методами фінансового контролю доцільно застосовувати форензік як інструмент економічних розслідувань у сфері господарської діяльності. З огляду на це, проблеми вдосконалення механізмів попередження економічних злочинів на підприємствах, необхідність пошуку принципово нового інструментарію проведення економічних розслідувань у сфері господарської діяльності і дієвих методів фінансового моніторингу залишаються актуальними і вимагають подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку системи економічної безпеки суб'єктів господарювання присвячено значну кількість публікацій провідних науковців (Н. Бондарчук, Д. Буркальцева, З. Варналій, О. Власюк, В. Геєць, Л. Герасименко, Л. Гнилицька, О. Гриценко, Н. Гришко, З. Живко, Н. Зачосова, Т. Ігнашкіна, Т. Клебанова, М. Кизим, Г. Козаченко, М. Копитко, О. Корольчук, А. Кубрак, О. Лисяк, В. Ляшенко, А. Мазаракі, С. Макуха, О. Маслак, Т. Мельник, В. Мунтіян, О. Пабат, Ю. Погорелов, В. Пономарьов, В. Приходько, Я. Пушак, О. Саєнко, О. Скорук, О. Сосновська, О. Федорук, Ю. Харазішвілі, О. Черевко, О. Черняк, А. Шатохін, Л. Шевченко та інші).

Різноманітні аспекти фінансового моніторингу висвітлено у наукових працях багатьох дослідників, серед них: М. Брицька, М. Васюк, Т. Власик, О. Власюк, Х. Возняковська, В. Волошин, Н. Дідківська, І. Д'яконова, Т. Доценко, О. Ілляш, І. Канцір, О. Кузьменко, В. Маргасова, А. Мокій, О. Новак, Д. Павлов, О. Петрук, О. Підхомний, Л. Скринька, О. Смагло, М. Флейчук, А. Хмелюк, Д. Шиян та інші.

Як показує аналіз спеціалізованої літератури, останнім часом вчені-економісти й фахівці-практики приділяють значну увагу розвитку форензіку в Україні. Про це наглядно свідчать публікації зарубіжних (J. Van Akkeren, W. Albrecht, M. Clayton, D. Crumbley, Ch. Davis, M. Doan, D. Dorrell, N. Dujovski, S. Dutta, F. Ehigiator, A. Enofe, R. Farrell, Sh. Freeman, G. Gadawski, T. Golden, M. Gosselin, W. Huber, G. Manning, S. Skalak, G. Stevenson, J.-A. Tarr, W. Tornhill, L. Weaver, J. Williams) і українських (Т. Климко, О. Користін, О. Мельник, В. Некрасов, О. Пацула, А. Семенець, Г. Соломіна, С. Чернявський та інші) науковців та активна діяльність міжнародних інформаційно-консалтингових компаній, серед яких ACFE (Міжнародна організація з розслідування шахрайства), PwC, KPMG, Deloitte тощо. Однак, незважаючи на пильну увагу до окресленої проблеми з боку вчених і фахівців, актуальним і необхідним залишається проведення наукових досліджень у напрямі формування відповідного інституційного середовища розвитку системи економічних розслідувань у сфері господарської діяльності та розроблення належного організаційно-економічного механізму попередження економічних злочинів підприємств в Україні. Актуальність і значущість цих питань обумовили вибір тематики обраного дослідження.

Мета даної статті полягає у подальшому розвитку теоретичних положень, обгрунтуванні науково-методичних підходів і розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму попередження економічних злочинів на підприємствах.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення інституційної теорії, концепції фінансового менеджменту, ризик-менеджменту, фінансового контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, фінансового аналізу, фінансового моніторингу, форензіку, фінансового права, господарського права, криміналістики тощо.

У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи: аналізу й синтезу, експертного опитування та оцінок, статистичного аналізу, економіко-математичні, системного підходу, порівняння та класифікації, структурно-логічного узагальнення.

Інформаційну базу дослідження становили статистичні матеріали Державної служби статистики України; аналітично-інформаційні матеріали міжнародних консалтингових компаній ACFE (Міжнародна організація з розслідування шахрайства), PwC, KPMG, Deloitte тощо.

Виклад основного матеріалу

У науковій літературі можна знайти безліч понять термінів «економічна безпека», «економічний злочин», «шахрайство», «корупція», «економічне розслідування», «правопорушення у сфері господарської діяльності», «фінансовий моніторинг», «форензік» тощо. Їх аналіз дозволяє зробити висновок, що на сьогоднішній день не існує єдиної наукової позиції стосовно формулювання цієї дефініції. Це обумовлено, по-перше, тим, що дослідники є представниками різних наукових шкіл, які базуються на застосуванні різних економічних теорій, мають свою специфіку, особливості та підходи. А, по-друге, неоднозначністю та багатоаспектністю цих понять.

У результаті дослідження проаналізовано існуючі наукові погляди на трактування терміна «економічна безпека суб'єкта господарювання», які умовно систематизовано за такими групами:

1) стан усіх ресурсів підприємства та їх ефективне використання;

2) стан захищеності систем підприємства;

3) стан соціально-технічної та соціально-економічної системи підприємства;

4) захищеність суб'єктів та об'єктів від зовнішніх загроз;

5) процес адаптації;

6) рівень життєздатності суб'єкта господарювання;

7) гармонізація економічних інтересів;

8) елемент у системі національної безпеки держави;

9) сукупність методів.

Встановлено, що термін «форензік» здебільшого трактується як розслідування; ефективний інструмент; незалежна діяльність; послуги; вид контролю тощо.

Під терміном «фінансовий моніторинг» дослідники, як правило, розуміють систему; комплекс заходів; інститут; інструментарій; механізм; складову безпеки; форму фінансового контролю.

Отже, на основі узагальнення та критичного аналізу існуючих наукових підходів до визначення відповідного понятійно-категоріального апарату [1] внесено уточнення в такі дефініції та зміст категорій:

- «економічна безпека діяльності суб'єкта господарювання» (з трьох позицій):

ь захищеність потенціалу від екзогенних і ендогенних фінансового-економічних загроз;

ь здатність суб'єкта господарювання до відтворення при ефективному використанні усіх задіяних ресурсів;

ь сукупність різних методів, спрямованих на усунення потенційних загроз і створення сприятливих інституційних умов для забезпечення ефективного функціонування суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до їх стратегічних цілей і пріоритетів;

- «форензік» (з трьох точок зору):

ь ефективний метод економічних розслідувань на підприємствах різних форм власності та галузевої спрямованості в системі економічної безпеки;

ь комплекс незалежних ініціативних послуг з розслідування, експертизи, аналізу, оцінки, врегулювання ситуацій та розроблення процедур, спрямованих на протидію економічних злочинів, шахрайству, корупції, комерційному підкупу, присвоєнню коштів та інших активів, протиправних дій, врегулювання розбіжностей між сторонами з фінансових і ділових питань;

ь вид контролю з метою виявлення фактів шахрайства, фінансових зловживань, а також інших злочинних дій економічної спрямованості;

- «ризик-менеджмент» - сукупність методів, прийомів, інструментарію, управлінських дій, економічних відносин, застосування яких дозволить певною мірою прогнозувати настання ризикових подій і вживати заходів із зниження негативних наслідків від економічних злочинів;

- «фінансовий моніторинг» - інструмент забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання на основі реалізації сукупності інституційних, нормативно-правових, організаційно-економічних, інноваційних, інвестиційних, інформаційних заходів.

Для своєчасного фінансового моніторингу діяльності підприємств і попередження економічних злочинів необхідно розробити відповідний організаційно-економічний механізм [2]. Під ним пропонується розглядати сукупність цілей, ресурсів, принципів, інструментів, функцій, методів, важелів управління, спрямованих на зниження рівня ризиків, збитків і втрат від економічних злочинів на підприємствах.

За результатами спеціального дослідження, проведеного наприкінці 1990-х рр. на замовлення МВФ, встановлено, що 10% зростання рівня злочинності спричинює 6 % зменшення загального попиту на гроші у США. Крім того, 10 % рівень зростання злочинності зменшує майже на 10 % рівень попиту на національну валюту, спричиняючи зміни у валютообмінних курсах та у відсоткових ставках.

В іншому дослідженні, яке на замовлення МВФ проводив Віто Танзі, наведені емпіричні докази для економіки США, які свідчать про те, що в середині 1980-х років, щорічно, унаслідок відмивання злочинних доходів з американської системи виводилось приблизно 5 млрд дол. США готівкової маси (0,1 % ВВП США в грошовому вимірі).

У результаті опитування понад 5000 керівників із 99 країн світу, проведеного консалтинговою компанією PwC, виявлено, що загроза економічної злочинності та шахрайства залишається на високому рівні. При цьому компанії не можуть дозволити недооцінювати ці ризики.

Дослідження показало, що 47% респондентів у всьому світі зіштовхнулися у 2018-2019 рр. з економічними злочинами. Найбільш поширеними видами економічних злочинів є шахрайство з боку клієнтів, кіберзлочинність та злочини проти власності. Одночасно їх називають злочинами, скоєними щодо компанії, які можуть завдати істотних збитків. Слід зазначити, що у 2019 р. різко зросла кількість видів економічних злочинів. злочинність економічний господарський форензік

Доведено, що економічні злочини відрізняються залежно від сфер діяльності [3]. Це зумовлено тим, кожен вид економічної діяльності має свої специфічні особливості. До найбільш значних економічних злочинів за видами діяльності у 2018-2019 роках. відносять кіберзлочинність (1), фальсифікацію балансу (2), шахрайство з боку клієнтів (3), правопорушення проти власності (4) та корупцію (5).

Шахрайство з клієнтами не тільки входить до найбільш серйозних економічних злочинів, що скоються зовнішніми злочинцями (26% у світі), але також займає одне з перших місць серед економічних злочинів загалом. Злочини «білих комірців» вражають компанії з усіх боків як ззовні, так і всередині. Непоодинокі випадки змови, тобто укладання шахрайських угод. У той час як ділові партнери, як і раніше, значно впливають, тим самим збільшуючи ризики ведення бізнесу. Крім цього, спостерігається зростання неправомірних дій керівників. У світі 37% економічних злочинів скоєно топменеджерами та співробітниками середньої ланки компанії. Третина внутрішніх порушників припадала на менеджмент середньої ланки (34%), а решта третини - на оперативних працівників (31%). Кожен четвертий злочин (26%) був скоєний вищим керівництвом. Питома вага «білих комірців», вчинених виключно зовнішніми правопорушниками, становить 39%. При цьому 45% усіх «білих комірців» відбувається покупцями, продавцями та постачальниками.

Майже половина зареєстрованих економічних злочинів зі збитком у 100 млн дол. США була скоєна співробітниками компанії. Близько 13% опитаних у всьому світі, які стали жертвами корпоративних злочинів за 2018-2019 рр., заявили, що їм було завдано збитків на загальну суму понад 50 млн дол. США. Проте половина компаній у всьому світі (51%) не розробили комплексну програму управління ризиками для ділових партнерів. У всьому світі 21% повністю відмовляються від механізмів перевірки та постійного контролю своїх ділових партнерів. Варто зазначити, що корупція залишається серйозною проблемою. Третина всіх респондентів заявили, що їх просили дати хабар або вони втратили бізнес на користь конкурента, який, на їхню думку, давав хабарі.

Компанії, які зіткнулися з корупцією, але мають спеціальну антикорупційну програму, зазнали на 58% менше витрат на виправлення ситуації, ніж компанії без такої програми. У середньому компанії мають чотири конкретні програми, щоб мінімізувати ризики «білих комірців». У той час, як майже дві третини компаній у всьому світі заявили, що вони розробили керівні принципи та процеси. Більшість із них (6 з 10 у всьому світі) проводять навчання та використовують механізми аналізу та моніторингу. Але лише близько половини компаній вкладають кошти у аналіз ризиків ділових партнерів.

Респонденти наголосили, що для ефективної боротьби з економічними злочинами, необхідно: визначати ризики, проводити поглиблений аналіз, оцінювати їх та застосовувати відповідні заходи економічної безпеки діяльності; проводити регулярний моніторинг та ефективний контроль, оскільки один інструмент не може захистити від усіх економічних злочинів; планувати дії у разі кризи та аналізувати їх. Важливо, щоб компанії правильно відреагували на розпізнаний інцидент. Ця здатність є невід'ємною частиною ефективної програми боротьби з шахрайством.

Майже 60% компаній, які ініціювали внутрішнє розслідування, у результаті опинилися у кращому становищі. Проте лише 56% компаній у всьому світі розпочали розслідування найсерйознішого економічного злочину. Причому менш ніж у 4 з 10 випадків про подібну подію було повідомлено контролюючі органи. У всьому світі зареєстровано понад 11,5 тис. справ, пов'язаних із посадовими злочинами із загальним збитком у 42 млрд дол. США. Щодо ситуації в Україні, то, за результатами опитування українських підприємств, яке проведено компанією PwC у рамках Всесвітнього дослідження економічних злочинів і шахрайства у 2019-2020 рр., 51% респондентів постраждали від шахрайства. Цей показник вищий, ніж у середньому в світі (47%), і зріс порівняно з 48% у 2018 р. При цьому 1/3 опитаних в Україні постраждали за цей період від 2 до 5 випадків шахрайства. Слід відмітити, що з незаконним привласненням майна стикається 47% респондентів; хабарництвом і корупцією - 47%; шахрайством з боку клієнтів - 31%; кіберзлочинами - 31%; шахрайством у закупівлях - 31%. Найбільш суттєвим для суб'єктів господарювання з точки зору фінансових збитків є: незаконне привласнення майна (19% опитаних); недобросовісна конкуренція і порушення антимонопольного законодавства (13%); шахрайство у закупівлях (13%).

Як свідчать дані опитування, за останні два роки, 41% українських респондентів вважають основною причиною шахрайства в їх організаціях саме «недоброчесність» третіх сторін - фізичних та юридичних осіб, з якими взаємодіє організація: агенти, постачальники та клієнти. Майже у половини (45%) респондентів відсутня формальна програма управління ризиками, пов'язаними з третіми сторонами, а 27% взагалі не проводять перевірку та регулярний моніторинг доброчесності третіх сторін.

Окрім цього, одним з основних джерел шахрайства в організаціях є їх співробітники (37%), з поміж яких, частка шахрайства, скоєного вищим керівництвом поступово зростає (з 24% у 2018 році до 27% у 2020 році). Встановлено, що у 38% вітчизняних компаній прямі збитки від шахрайства становлять менше 50 тис. дол. США; у 26% - від 50 тис. до 1 млн дол.; у 9% - понад 1 млн дол. США. Виявлено, що майже 50% респондентів в Україні не проводять взагалі або проводять лише неформальну перевірку та постійний моніторинг доброчесності своїх контрагентів. Лише 59% українських компаній провели розслідування свого найгіршого випадку шахрайства. І тільки третина повідомила про це наглядову раду. На превеликий жаль, лише 3% респондентів в Україні залучили зовнішнього форензік-експерта у відповідь на свій найгірший випадок шахрайства. Це значно нижче порівняно з 20% респондентів у світі. Кожна четверта компанія в Україні не має спеціальної програми з управління ризиками. 22% респондентів не проводили у 2019-2020 рр. жодного оцінювання рівня ризиків та їх впливу на господарську діяльність. Результати опитування, проведеного компанією PwC, підтверджує і статистичний аналіз. Так, за даними Державної служби статистики України, як правило, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які порушили законодавство про працю, закупівлі, з фінансових питань, а також порядок ведення податкового обліку, провадження господарської діяльності та права інтелектуальної власності.

Як показує аналіз, найбільшу кількість осіб притягнуто за порушення вимог трудового законодавства та порядку ведення податкового обліку. При цьому на незначну кількість осіб накладено адміністративні стягнення за порушення законодавства про закупівлі та охорону інтелектуальної власності та авторських прав. Кількість осіб, притягнутих за порушення вимог законодавства про працю, зменшилася за 2010-2018 рр. на 76,3%; порядку ведення податкового обліку - на 86,7%; про закупівлі - на 87,4%; з фінансових питань - на 90,4%; порядку провадження господарської діяльності - на 96%; прав на об'єкти інтелектуальної власності - на 98,1%. На підставі ранжування розміру штрафів за видами адміністративних правопорушень встановлено, що в 2018 р. перше місце посідали штрафи за порушення порядку провадження господарської діяльності; друге - за порушення вимог трудового законодавства; третє - за порушення законодавства про закупівлі; четверте - за порушення порядку ведення податкового обліку; п'яте - за порушення законодавства з фінансових питань; шосте - за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Частка штрафів за порушення порядку провадження господарської діяльності скоротилася за 2010-2018 рр. на 0,03 відсоткових пункти (з 0,41 до 0,38% загального обсягу штрафів за всіма видами адміністративних правопорушень); вимог трудового законодавства - на 0,57 в.п. (з 0,75 до 0,18%); законодавства про закупівлі - на 0,07 в.п. (з 0,09 до 0,02%); порядку ведення податкового обліку - на 0,22 в.п. (з 0,24 до 0,02%); законодавства з фінансових питань - на 0,27 в.п. (з 0,28 до 0,01%). З метою подолання системної проблеми адміністративних правопорушень і економічних злочинів суб'єктам господарювання необхідно розробляти механізми контролю, які врахують можливість того, що керівництво зможе їх обійти, або вступити у змову в тому чи іншому напрямку.

Одним з таких механізмів може стати форензік, який на відміну від аудиту включає процедури фінансових розслідувань, пошук активів, виявлення ознак навмисного банкрутства, моніторинг підозрілих операцій, захист інтелектуальної власності, запровадження системи корпоративного комплаєнсу.

Структура форензік-послуги включає такі складові елементи: фінансові розслідування; управління ризиками, пов'язаними із шахрайством та економічними злочинами (рис.); корпоративна (ділова) розвідка; позасудова, досудова експертиза, а також сприяння у ході судових розглядів; розслідування шахрайства з використанням інформаційних систем і цифрових технологій; протидія у легалізації незаконних доходів; захист інтелектуальної власності; перевірка контрактних зобов'язань і надійності бізнес-партнерів; недопущення або мінімізація фінансових і репутаційних збитків і ризиків; виявлення та аналіз прихованих комерційних ризиків; регулювання розбіжностей між сторонами конфлікту з фінансових і ділових питань; розроблення процедур, спрямованих на протидію шахрайству, корупції, виведення коштів, присвоєння активів; проведення комплаєнс-розслідування; фінансова експертиза документації.

Рис. Структурно-логічна схема процесу управління ризиками, пов'язаними із шахрайством та економічними злочинами, у системі ризик-менеджменту

Джерело: запропоновано автором.

Висновки

У результаті проведеного дослідження встановлено, що у зв'язку зі збільшенням випадків шахрайства і складністю економічних злочинів форензік є ефективним методом економічних розслідувань і видом контролю, метою якого є виявлення фактів шахрайства, фінансових зловживань, а також інших злочинних дій розслідувань.

Для забезпечення ефективного розвитку системи економічних розслідувань на підприємствах доцільно:

1) на законодавчому рівні визначити сутність поняття «форензік як методу економічних розслідувань у сфері господарської діяльності». Для цього пропонується розробити спеціальний Закон України «Про форензік в Україні» і Стратегію економічної безпеки України на період до 2035 року, у яких визначити принципи форензіку, правові, організаційні й фінансові засади регулювання розвитку системи економічних розслідувань на підприємствах;

2) удосконалити діюче нормативно-правове забезпечення розвитку системи фінансового моніторингу.

Варто внести зміни й доповнення у Закони України «Про національну безпеку України», «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про Бюро економічної безпеки України», а також у Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Основних напрямів розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні на період до 2023 року».

При цьому необхідно визначити належні інституційні умови розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Слід розробити відповідні механізми нормативно-правового, інституційного, організаційно-економічного, фінансового та інформаційного забезпечення функціонування системи фінансового моніторингу з позицій економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Реалізація цих механізмів сприятиме налагодженню партнерських взаємовідносин між бізнесом і контрольними органами; підвищенню ефективності дій Бюро економічної безпеки України як єдиного правоохоронного органу з боротьби зі злочинами у сфері господарської діяльності; збільшенню податкових надходжень до державного бюджету, зменшенню тіньового сектору національної економіки; зміцненню позицій України у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business;

3) сформувати відповідне інституційне середовище, тобто інституції, які б здійснювали контроль і регулювання процесу економічних розслідувань. Наприклад, у 2019 р. здійснювалася активна законодавча робота зі створення «Бюро фінансових розслідувань» як центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику щодо запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних злочинів у сфері господарської діяльності, які прямо або опосередковано завдають шкоди публічному інтересу в сфері фінансів.

Тобто, планувалося створення єдиного органу, який мав проводити розслідування всіх економічних злочинів проти держави. Передбачалося, що до цього органу перейдуть повноваження податкової міліції, а також повноваження щодо розслідування економічних злочинів, що належали підрозділам СБУ та МВС України.

У разі прийняття законопроєкту Бюро фінансових розслідувань мало змогу реєструвати кримінальні провадження; здійснювати досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються від слідчих та суду; отримувати інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб. Це сприятиме усуненню дублювання функцій Національної поліції, Служби безпеки України та Податкової міліції під час розслідування економічних злочинів. Але цей законопроєкт так і не було доопрацьовано й прийнято;

4) запропонувати інтегровану структуру взаємодії фінансових інституцій і центральних органів виконавчої влади для організації форензіку на підприємствах різних видів економічної діяльності та організаційно-правових форм власності;

5) розробити відповідний механізм інформаційного забезпечення розвитку системи економічних розслідувань на підприємствах з використанням цифрових технологій;

6) обґрунтувати й розробити концептуальні положення підготовки фахівців з питань форензіку та комплаєнс-розслідувань.

Перспективи подальших досліджень полягають в обгрунтуванні комплексного підходу до управління ризиками, пов'язаними з шахрайством та економічними злочинами, а також розробленні методичного підходу до оцінювання збитків і втрат суб'єктів господарювання від злочинів у сфері господарської діяльності.

Література

1. Мисник К. П. Інституційні умови розвитку системи економічних розслідувань на підприємствах. Вісник економічної науки України. 2020. № 2(39). С. 158-165. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020. 2(39).158-165.

2. Mysnyk K. Organizational and Economic Mechanism of Prevention of Economic Crimes at Enterprises: the Essence and Structure. Moderni aspekty vedy: XII Dil mezinarodm kolektivm monografie. Ceska republika: Mezinarodm Ekonomicky Institut s.r.o., 2021. Str. 50-64.

3. Мисник К. П. Розвиток системи економічних злочинів у сфері господарської діяльності: особливості Німеччини, Польщі та Франції. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіки пром- сті; редкол.: О. О. Хандій (голов. ред.), В. І. Ляшенко (відп. ред.), В. Є. Куриляк та ін. Київ, 2021. С. 148-163. https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.148-163.

References

1. Mysnyk, K. P. (2020). Instytutsiini umovy rozvytku systemy ekonomichnykh rozsliduvan na pidpryiemstvakh [Institutional conditions for the development of the system of economic investigations at enterprises]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of economic science of Ukraine, 2(39), 158-165. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020. 2(39).158-165 [in Ukrainian].

2. Mysnyk, K. (2021). Organizational and Economic Mechanism of Prevention of Economic Crimes at Enterprises: the Essence and Structure. Moderni aspekty vedy: XII Dil mezinaradrn kolektivni monografie (str. 50-64). Ceska republika: Mezinaradrn Ekonomicky Institut s.r.o.

3. Mysnyk, K. P. (2021). Rozvytok systemy ekonomichnykh zlochyniv u sferi hospodarskoi diialnosti: osoblyvosti Nimechchyny, Polshchi ta Frantsii [Development of the system of economic crimes in the sphere of economic activity: peculiarities of Germany, Poland and France]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia - Economic management: theory and practice. Chumachenko's readings (pp. 148-163). Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru