Експертне оцінювання напівдорогоцінного каміння (на прикладі пегматитів родовищ Єлисеївського рудного поля)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, м. Дніпро

Відділ товарознавчих та гемологічних досліджень лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності

Експертне оцінювання напівдорогоцінного каміння (на прикладі пегматитів родовищ Єлисеївського рудного поля)

О.В. Сливна

кандидат геологічних наук, судовий експерт

В.М. Коротаєв

кандидат юридичних наук, доцент, директор

П.М. Баранов

доктор геологічних наук, професор

старший судовий експерт



Анотація

нормативно-правовий обіг напівдорогоцінний каміння

Мета статті - схарактеризувати проблемні питання нормативно-правового забезпечення обігу напівдорогоцінного каміння щодо вдосконалення оцінювання його якості та вартості, запропонувати напрями їх розв'язання на прикладі письмових пегматитів Єлисеївського поля. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Метод системно-структурного аналізу дозволив дослідити норми вітчизняного законодавства, що регулює видобуток, виробництво та використання дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, контроль за операціями з ним та правила його атестації, висловити низку критичних зауважень про відсутність нормативних актів, технічних вказівок та прейскурантів щодо пегматиту як напівдорогоцінного каміння другого порядку. Використання статистичних, математичних, фізичних та інших спеціальних методів дослідження дозволило дослідити письмовий пегматит у межах судової гемологічної експертизи з огляду на його фізико-технологічні та естетичні властивості, а також виокремити групи декоративних різновидів на основі встановлених критеріїв якості. Наукова новизна. Окреслено нормативно-правові проблеми в законодавстві України в частині визначення статусу напівдорогоцінного каміння, його вартості, належності до конкретного родовища тощо. Запропоновано напрями їх вирішення в експертній оцінці напівдорогоцінного каміння на прикладі пегматитів Єлисеївського рудного поля, серед яких виявлення критеріїв якості, створення еталонних колекцій, формування прейскурантів, зважаючи на споживчі властивості виробів. Висновки. Проаналізовано нормативно-правову базу у сфері регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, контролю за операціями з ним та його атестації. Окреслено проблеми нормативно-правового забезпечення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння, зокрема й письмового пегматиту як напівдорогоцінного каменя другого порядку. Засвідчено причинно-наслідкові зв'язки нормативно-правового забезпечення обігу напівдорогоцінного каміння в контексті вдосконалення оцінювання якості та вартості напівдорогоцінного каміння (на прикладі Єлисеївських пегматитів). Запропоновано напрями розв'язання проблем нормативно-правового забезпечення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння на прикладі письмових пегматитів Єлисеївського поля. При цьому встановлено, що письмові пегматити трапляються в різних генетичних типах, але найбільший комерційний інтерес становлять гранітні пегматити завдяки своїм високим декоративним характеристикам. Визначено критерії якості письмових пегматитів (колір, розмір і форма іхтіогліптів, поліровність, рисунок), на підставі яких виділені декоративні різновиди пегматитів: ніжно-рожевий, ніжно-коричневий, точковий фіолетовий, паркетоподібний рожевий, фіолетовий тигровий, рожевий леопард, світло-сірий, коричнево-рожевий петельчастий. Констатовано, що відсутність державних стандартів (прейскурантів, технічних умов, критеріїв якості) на пегматит створює певні труднощі в дотриманні основних принципів судової експертизи - повноти та об'єктивності досліджень. Засвідчено, що наразі чи не найпріоритетнішим завданням є розроблення методичних рекомендацій щодо проведення судової гемологічної експертизи напівдорогоцінного каміння.

Ключові слова: законодавство; судова гемологічна експертиза; експертне оцінювання; напівдорогоцінне каміння; напівдорогоцінне каміння другого порядку; письмовий пегматит; критерії якості; еталонна колекція; прейскуранти.



Вступ

Письмові пегматити згідно із законодавством України про державне регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними (Verkhovna Rada Ukrainy, 1997, Lystopad 18, Pro derzhavne rehuliuvannia vydobutku, st. 1) належать до напівдорогоцінного каміння другого порядку. Водночас наразі бракує будь-яких нормативних документів (технічних умов, прейскурантів), що регламентують провадження стосовно нього господарської діяльності.

На світовому ринку письмовий пегматит не вважають напівдорогоцінним камінням (CIBJO, 2020, Coloured stone commission. 2020-12-1, The Gemstone Book, p. 26). Але він добре зарекомендував себе як інтер'єрне та сувенірне каміння, широко використовуване і в декоративно-художніх виробах. Для багатьох фірм письмовий пегматит - брендове каміння з яскравою комерційною назвою. Так, у колекції мадагаскарської фірми «Madagascar minerals» його можна знайти під назвою «зебродорит» (Madagascar Minerals®, б. д., Zebradorite Tumbled Stones), а італійська фірма «Antolini» з цього каміння пропонує елітну, високохудожню інтер'єрну продукцію високої вартості (Antolini® ITALY, б. д., Antolini Collection / Natural Stone Collection).

На території України пегматити трапляються в понад дві тисячі рудопроявах і в семи родовищах (Hurskyi, Yesypchuk, Kalinin, Kulish, Nechaiev, Tretiakov, & Shumlianskyi, 2006). Геолого-економічне оцінювання цих родовищ здійснювалося за радянських часів і спрямовувалося на індустріалізацію країни, а каменебарвна сировина мало враховувалася та не була у пріоритеті. Тому ці родовища оцінені як керамічні, рідкіснометалеві та рідкісноземельні корисні копалини, хоча, по суті, вони комплексні, оскільки майже завжди містять декоративні письмові пегматити як супутню каменебарвну сировину.

Отже, сьогодні письмовий пегматит як термін має юридичний статус, але визначити його належність до напівдорогоцінного каміння неможливо, оскільки бракує критеріїв підтвердження цього. Тобто письмовий пегматит наразі нібито поза законом.

Утім, перебуваючи у невизначеному правовому полі (Smorodynskyi, 2020; Vasyliev, 2021; Mytoshop, 2022), експерту важко, а то й неможливо здійснити об'єктивне експертне оцінювання письмового пегматиту, визначити його справжню вартість. Для вирішення цих завдань і проводилися дослідження щодо виявлення головних критеріїв якості письмового пегматиту як напівдорогоцінного каміння.



Мета й завдання дослідження

Мета статті - охарактеризувати проблемні питання нормативно-правового забезпечення обігу напівдорогоцінного каміння щодо вдосконалення оцінювання його якості та вартості, запропонувати напрями їх розв'язання на прикладі письмових пегматитів Єлисеївського поля.

Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання:

окреслити проблеми нормативно-правового забезпечення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння;

запропонувати напрями розв'язання проблем нормативно-правового забезпечення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння на прикладі письмових пегматитів Єлисеївського поля, для чого, виокремивши генетичні типи письмових пегматитів, визначити критерії виділення декоративних письмових пегматитів Єлисеївського рудного поля, започаткувати критерії якості декоративних різновидів пегматитів, розглянути можливість складання еталонної колекції декоративних різновидів письмових пегматитів тощо;

надати відповідні пропозиції щодо проведення судової гемологічної експертизи напівдорогоцінного каміння.

Виклад основного матеріалу

Проблеми нормативно-правового забезпечення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння, зокрема й письмового пегматиту. Згідно зі змінами до наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 10 січня 2019 р. № 83/5 (Ministers^оyustytsii Ukrainy, 2019, Sichen 10, Pro vnesennia zmin), Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень доповнено розділом ХІ (Гемологічна експертиза), яким передбачено, що «об'єктами гемологічної експертизи є дорогоцінне каміння, діаманти, дорогоцінне каміння органогенного походження, напівдорогоцінне каміння, декоративне каміння та вироби з нього, ювелірні вироби зі вставками каміння та сировина (алмазна, бурштинова тощо)» (Ministerstvo yustytsii Ukrainy, 1998, Zhovten 08, Naukovo-metodychni rekomendatsii, rozd. XI, p. 11.1).

Крім того, надано орієнтовний перелік вирішуваних питань судової гемологічної експертизи (Ministerstvo yustytsii Ukrainy, 1998, Zhovten 08, Naukovo-metodychni rekomendatsii, rozd. XI, p. 11.3), на які з об'єктивних причин (бракує інформації про письмові пегматити як про напівдо- рогоцінне каміння) експерт не може дати відповіді (табл. 1), що й унеможливлює проведення повної та об'єктивної судової гемологічної експертизи.

Таблиця 1. Можливості судової гемологічної експертизи (наказ Міністерства юстиції України від 10 січня 2019 р. № 83/5)

№	Перелік вирішуваних питань, які ставлять при проведенні судової гемологічної експертизи	Можлива відповідь експерта, який проводить судову гемологічну експертизу
1	Чи є каміння, зразки якого надано для дослідження, дорогоцінним, декоративним, природним, синтетичним чи імітацією? Якщо так, - яким саме?	Неможливо визначити статус каміння через відсутність критеріїв якості письмового пегматиту як напівдорогоцінного каміння
2	Які якісні характеристики зразків каміння, наданого для дослідження?	Неможливо дати відповідь про якісні характеристики досліджених пегматитів через їх відсутність
3	Яким є походження зразків каміння, наданого для дослідження?	Неможливо визначити походження досліджуваних зразків каміння, оскільки на цей час немає інформації про генетичні типи родовищ декоративних пегматів
4	З якого родовища видобуто декоративне каміння, надане для дослідження?	Неможливо дати відповідь через відсутність інформації про приуроченість декоративних пегматитів до конкретних родовищ
5	Яка вартість каміння, наданого для дослідження?	Неможливо визначити вартість письмового пегматиту через відсутність прейскурантів на нього
6	Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам каміння?	Неможливо визначити за допомогою органолептичних показників відповідність якості виробів із пегматиту вимогам стандартів і технічних умов через відсутність таких для письмового пегматиту
7	Чи відповідає якість виробу з каміння вимогам стандартів, технічних умов за органолептичними показниками?	Неможливо визначити за допомогою органолептичних показників відповідність якості виробів із пегматиту вимогам стандартів і технічних умов через відсутність таких для письмового пегматиту

Отже, на часі розроблення нормативних документів, що дозволять оцінювати письмовий пегматит (ця проблема актуальна для всього на- півдорогоцінного каміння) відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» як напівдорогоцінне каміння другого порядку.

Генетичні типи письмових пегматитів. Пегматит як природне каміння формується в певних геологічних умовах і належить до двох генетичних груп - флюїдно-магматогенної та флюїдно-метаморфогенної (Shavlo, Kirikilitca, & Kniazev, 1984, s. 32; Lv, Zhang, Tang, & Guan, 2012; Lv, Zhang, & Tang, 2020; Plunder, Pourhiet, Rass, Gloaguen, Pichavant, & Gumiaux, 2022).

Магматогенні пегматити являють собою пізньомагматичні утворення, що мають склад, близький до родопочаткової інтрузії. Найбільшою пегматитоносністю вирізняються інтрузії з підвищеною кислотністю або лужністю, повною диференціацією та багатофазністю впровадження. Серед них виокремлено чотири мінералого-геохімічні типи: гранітний, гібридний (десилікований), лужний та ультраосновний.

Метаморфогенні пегматити формувалися на різних стадіях метаморфічного перетворення, переважно стародавніх докембрійських порід, у регресивні стадії високих фацій регіонального метаморфізму та не пов'язані з магматичними комплексами. Вони розвиваються в межах граніто-гнейсових блоків стародавніх платформ і контролюються розривними структурами. Представлені керамічними перекристалізованими пегматитами та рідкісноземельними типами гранітних пегматитів, сформованими в умовах андалузит-силіманітової фації, та утворюють тантало-ніобієві та рідкісноземельні родовища. Цей вид пегматів слугує джерелом отримання Li, Cs, Be, Ta, Sn, а також аквамарину, геліодору, топазу та ін.

Переважна кількість пегматів пов'язана з магматогенними інтрузіями гранітоїдів, вони складені здебільшого ортоклазом, мікрокліном, кварцом, альбітом, олігоклазом і біотитом. Як додаткові мінерали (в основному корисної або рудної мінералізації) наявні: мусковіт, турмалін, гранат, топаз, берил, лепідоліт (Li), сподумен (Li), флюорит, апатит, мінерали рідкісних металів, радіоактивних елементів та рідкісних земель (TR).

Ці пегматити поділяють на дві групи:

прості недиференційовані - складені переважно мікрокліном і кварцом;

складні диференційовані - для них характерна зональна будова та наявність кількох зон і ділянок мінеральних скупчень (від периферії до центру): зовнішня тонкозерниста мусковіт-кварц-польовошпатова облямівка потужністю кілька сантиметрів; кварц-польовошпатовий агрегат із графічною та гранітоподібною (неяснографічною) структурою; блоки крупнокристалічного мікрокліну; кварцове ядро; неправильні скупчення кварцу, альбіту, сподумену, мінералів марганцю та рідкісних металів.

До гранітних пегматитів належать керамічні, слюдяні, рідкісні та рідкісноземельні мінеральні різновиди.

Керамічними вважають магматогенні та метаморфогенні прості та перекристалізовані пегматити, складені K-Na-польовими шпатами та кварцом. Співвідношення кварцу та польових шпатів у промислових сортах сировини 1:3. Структура письмова, гранітоїдна та гігантозерниста. Розробляють як польовошпатову сировину для керамічної та скляної промисловості.

Слюдяні пегматити утворюються на великих глибинах (понад 6 км) і складаються з плагіоклазу, мікрокліну, кварцу, мусковіту, біотиту, чорного турмаліну, апатиту, берилу. Порівняно з іншими пегматитами вони бідні на мінеральні види і слугують джерелом отримання листового мусковіту, керамічних матеріалів - мікрокліну та кварцу, які утворюють значні поклади з графічними структурами.

Рідкіснометалеві та рідкісноземельні пегматити формуються на середніх глибинах (від 4 до 6 км), містять мікроклін, кварц, альбіт, іноді сподумен, мусковіт, лепідоліт і берил, а також кольорові турмаліни, колумбіт, танталіт, каситерит, полуцит і полуцит-заміщення (альбітизація, грейзенізація). Рідкіснометалеві пегматити представлені магматогенними та метаморфогенними метасоматично заміщеними пегматитами. Магматогенні формують родовища танталу та ніобію, невеликі родовища олова, вольфраму, урану, торію, рідкісних земель.

Кришталеносні пегматити, що утворюються на відносно невеликих глибинах (від 3 до 4 км), містять мікроклін, кварц, а також альбіт, мусковіт, біотит; слугують джерелом отримання гірського кришталю (п'єзооптичної сировини) та оптичного флюориту, іноді топазу, берилу, аметисту, які розміщуються на стінках порожнин у кварцових зонах жил.

З перелічених вище генетичних типів найбільший інтерес становлять гранітні пегматити, у яких широко і яскраво проявлені графічні текстури великих обсягів.

Критерії виділення декоративних письмових пегматитів Єлисеївського рудного поля. З метою виділення декоративних різновидів письмових пегматитів поміж численних пегматитових проявів досліджено пегматити Єлисеївського рудного поля Західного Приазов'я Українського щита, серед якого найбільш вивчене родовище «Балка Великого Табору» та розроблюване як польово- шпатова сировина. Встановлено, що в родовищі широко розвинені жили з пегматитом графічної структури. Детальний аналіз праць минулих років (Dehtiar, 2006) засвідчив, що виділені письмові пегматити оцінювались як каменебарвна сировина згідно з ОСТ 41-01-143-79 «Минералы и горные породы для коллекций» (Ministerstvo geologii SSSR, 1979, OST 41-01-143-79), ТУ 41-07-051-89 «Плитка декоративная из природных цветных камней» (Ministerstvo geologii SSSR, 1989, TU 41-07-051-84), ТУ 41-07-052-90 «Камни цветные природные в сырье» (Ministerstvo geologii SSSR, 1990, TU 41-07052-90).

Дослідження, проведені КП «Южукргеоло- гія» з вивчення письмових пегматитів із метою їх використання в каменеобробній промисловості та ювелірній галузі, засвідчили, що вихід кондиційної сировини (розмір від 50 х 50 х 5 мм до 200 х300 х 40 мм) у середньому становить 55-56 % запасів родовища. Тобто сьогодні повне оцінювання декоративності письмових пегматитів економічно доцільне й актуальне, оскільки дає можливість перевести значну частину керамічної сировини в ранг каменебарвної за комплексного відпрацювання пегматитових родовищ без вкладення величезних коштів.

З метою визначення основних критеріїв виділення декоративних різновидів пегматитів родовища «Балка Великого Табору» оцінювались їхні декоративні властивості. Слід наголосити, що методика вивчення письмового пегматиту передбачала польові, камеральні та лабораторні роботи, тобто їхня декоративність спочатку оцінювалася безпосередньо на родовищі під час польових спостережень, а далі лабораторних досліджень для коректування категорії декоративності в міру отримання нової інформації про каміння.

Під час гемологічного оцінювання письмового пегматиту з'ясовують фізико-технологічні (твердість, тріщинуватість, спайність, поліровність, геометричні параметри - розмір і форма) та естетичні властивості природного каміння (колір, текстурний рисунок, різні поверхневі ефекти), що визначають його справжню цінність.

Наші дослідження показали, що письмові пегматити вивченого родовища завдяки високій твердості породотвірних мінералів (кварц - 7, мікроклін - 6, за шкалою Мооса) добре піддаються обробленню за допомогою алмазного інструмента (розпилювання, шліфування та полірування). Навіть незначні дефекти в камінні (тріщинуватість та спайність, які ускладнюють технологічний процес оброблення) визначають спосіб його оброблення. Наприклад, деякі труднощі під час оброблення письмових пегматитів викликає досконала спайність польових шпатів (каміння може сколюватися по площинах спайності у процесі оброблення, спричинюючи утворення шорсткої поверхні), що потребує підбору алмазного порошку за крупністю фракції та твердістю. Тобто поліровність (здатність приймати дзеркальне гладке полірування) цього камніння і відсутність тріщинуватості визначають придатність письмового пегматиту до використання в каменерізній та ювелірній промисловості. Полірована поверхня посилює його текстурний рисунок, утворений вростками прозорого та димчастого кварцу в польових шпатах. Якість полірування виражається відсотковим вмістом площі дзеркальної поверхні і дає змогу вирізнити три сорти письмового пегматиту як одного з критеріїв його декоративності (рис. 1).

Рис. 1. Схема визначення якості (сортності) пегматитів

Так, 100 % полірованої поверхні та відсутність тріщин засвідчують належність пегматиту до першого сорту, що уможливлює його використання в ювелірній галузі у вигляді ювелірних вставок.

Другий сорт пегматитів становлять різновиди з мінімальною кількістю тріщин, їхня полірована поверхня - 70-90 %.

Для третього сорту характерний пегматит із полірованою поверхнею 30-60 % і тріщинуватістю, яка не порушує цілісності каміння.

Отже, сукупність фізико-технологічних властивостей (твердість, тріщинуватість, спайність, геометричні параметри - розмір і форма, поліровність), яка дозволила розподілити письмові пегматити за сортністю, є одним із найважливіших критеріїв якості письмових пегматитів Єлисеївського рудного поля.

Водночас форма та розміри уламків або зразків письмових пегматитів також суттєво впливають на їхні якісні характеристики. Цей критерій дозволяє оцінити можливість використання письмових пегматитів як матеріалу для декоративно-художніх виробів, вирізняючи такі розмірні групи: 1-2 см, 2-5 см, 5-30 см. Уламки письмових пегматитів представлені різними формами: ізометричною, пластинчастою, подовженою та неправильною. Тобто форма та розмір каменебарвної сировини, власне, і визначають форму та розмір готового виробу.

Крім того, з'ясовуючи сферу застосування, зважають на розмір текстуротвірних елементів (іхтіогліптів кварцу). За розміром вростки кварцу в польових шпатах письмових пегматитів Єлисеївського поля: гігантські (від 10 до 30 мм); крупні (5-10 мм); середні (2-5 мм); дрібні (до 2 мм); видовжені (довжина 5-10 мм і більше, ширина 1 мм).

Естетичні властивості (рисунок, колір) пегматиту несуть у собі красу та художність, безпосередньо впливають на вартість каміння та виробів із нього.

Вивчені письмові пегматити родовища відрізняються різноманітністю рисунка та відтінковими варіаціями рожево-червоного та світло-бежевого кольорів, що зумовлено присутністю мікрокліну часто з перламутровим відливом, характерним для площин спайності польових шпатів. Колір мікрокліну залежить від наявності в структурі мінералу домішок елементів-хромофорів (Platonov, Platonova, & Geleta, 2000, s. 5): рожево-червоний колір мікрокліну надають оксиди тривалентного заліза, а за жовтизну та рудувато-коричневий відтінок відповідають його гідрооксиди - гьотит. Зменшення концентрації пігментувальних фаз призводить до знебарвлення. Поява бузкового відтінку викликана домішкою титану.

Колористика письмових пегматитів представлена світло-рожевим, рожевим, світло-червоним, насиченим рожевим із коричневим відтінком, насиченим рожевим із фіолетовим відтінком і світло-бежевим кольорами. Колір пегматиту тісно пов'язаний із кольором іхтіогліптів кварцу, оскільки чим світліший рисунок, тим контрастніші іхтіогліпти. Відповідно на передній план виходить головне достоїнство письмового пегматиту - графічний рисунок.

Еталонна колекція письмових пегматитів. Використовуючи текстурно-колірну ознаку як критерій оцінювання якості письмових пегматитів, нами були виділені такі декоративні різновиди пегматитів: ніжно-рожевий; ніжно-коричневий; точковий фіолетовий; паркетоподібний рожевий; фіолетовий тигровий; рожевий леопард; світло-сірий; коричнево-рожевий петельчастий (рис. 2).

Текстурний рисунок каміння, зумовлений низкою характеристик іхтіогліптів кварцу (розміром, формою, орієнтуванням у польовому шпаті, чіткістю контурів і схожістю малюнка з давньоєврейськими та арабськими письменами), також є критерієм оцінювання якості письмового пегматиту та дає можливість виокремити чотири сорти декоративних різновидів (табл. 2), які визначають сферу їх застосування у промисловості.

Крім того, критеріями якості письмових пегматитів є фізико-механічна стійкість (опір до стирання, морозостійкість, міцність, твердість, крихкість), хімічна стійкість пегматиту (стійкість каміння до хімічно активних речовин - кислоти, луги, до дії атмосфери) та придатність його до використання після виготовлення ювелірних прикрас і декоративно-художніх виробів. Прикладом може бути радіаційна активність письмових пегматитів родовища «Балка Великого Табору» - від 280,4 до 294,3 Бк/кг, що менше допустимого (370 Бк/кг) значення. Отже, це каміння можна використовувати для оздоблювальних робіт.

Виокремлені групи сортів пегматитів, власне, і є еталонною колекцією, за якою здійснюватиметься видобуток із родовища вже товарного пегматиту. Проте, на думку авторів, найраціональніше в процесі польових і лабораторних досліджень, а також під час проведення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння користуватися каталогом або атласом письмових пегматитів, у якому зібрані всі декоративні різновиди цього природного каміння.

Рис. 2. Декоративні різновиди пегматитів родовища «Балка Великого Табору»: 1 - ніжно-рожевий; 2 - ніжно-коричневий; 3 - точковий фіолетовий; 4 - паркетоподібний рожевий; 5 - фіолетовий тигровий; 6 - рожевий леопард; 7 - світло-сірий; 8 - коричнево-рожевий петельчастий



Створення такого атласу, що сьогодні на часі, є можливим рішенням, зважаючи на запропоновані критерії оцінювання якості декоративних різновидів письмових пегматитів вивченого пегматитового поля.

Напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення процедури експертного оцінювання письмового пегматиту як напівдорогоцінного каменя другого порядку. Декоративні письмові пегматити Єлисеївського рудного поля, які є невід'ємним компонентом керамічних пегматитів, нині видобувають як дешеву керамічну (польово-шпатову) сировину, що спричинює нераціональне використання мінерально-сировинної бази України. Адже бракує економічної оцінки письмового пегматиту як напівдорогоцінного каміння, до того ж не визначено сфери його застосування, технологічні особливості видобування та перероблення (Nesterovskii, 2003; Heleta, & Serhiienko, 2005; Ryshchenko, Fedorenko, Firsov, Chyrkina, & Mikheienko, 2010; Fuchsloch, Nex, & Kinnaird, 2018; Duuring, 2020; Bhandari, Qin, Zhou, & Evans, 2022).

Таблиця 2. Декоративні різновиди письмових пегматитів Єлисеївського поля

Стислий аналіз економічної оцінки родовища «Балка Великого Табору» засвідчив, що серед загальних запасів письмових пегматитів (5152 м3) декоративні різновиди пегматиту з графічною текстурою становлять 1717,3 м3, що відповідає 4292500 кг. Встановлено, що вартість керамічної сировини ($429337,5) нижча за вартість декоративних пегматитів майже вдесятеро. А з огляду на асортимент можливих готових виробів із декоративного пегматиту вартість пегматитового родовища «Балка Великого Табору» становитиме $429250000, перевищуючи в сотні разів первинні показники геолого-економічної оцінки (Slyvna, & Baranov, 2015, s. 77). Ці грубі обрахунки демонструють важливість напряму переведення письмового пегматиту з керамічної до каменебарвної сировини.

Тому, розв'язуючи проблему розвитку мінерально-сировинної бази України як матеріальної основи зростання національної економіки (Verkhovna Rada Ukrainy, 2011, Kviten 21, Zahalnoderzhavna prohrama rozvytku), ґрунтуючись на зваженому системному підході до її розширення, зокрема завдяки збалансованому використанню нових видів корисних копалин, необхідно невідкладно провести переоцінювання відомих та оцінювання нових пегматитових родовищ, визнавши письмові пегматити каменебарвною сировиною. Водночас потрібно розробити нормативні документи (прейскуранти, атласи) на такий вид сировини (декоративні різновиди письмового пегматиту), на нашу думку, за допомогою програмного забезпечення, зважаючи на вартість уже готової продукції.

З метою вдосконалення оцінювання якості та вартості письмового пегматиту як напівдорогоцінного каміння необхідно розробити модель раціонального використання декоративних пегматитів Єлисеївського рудного поля. Для цього, убачається, варто застосувати послідовність геолого-промислового оцінювання якості декоративних різновидів письмових пегматитів на прикладі родовища «Балка Великого Табору».

Відомо, що родовище «Балка Великого Табору» оцінено як керамічна сировина, затверджено певну технологію видобування. Відповідно спосіб відбирання декоративного пегматиту на родовищі має ґрунтуватися на чинних технологіях (Baranov, Tcotcko, & Shevchenko, 2012). Тому можливе тільки селективне відбирання декоративних різновидів пегматиту, яке не порушує технології і не впливає на видобування корисного компонента, а вартість видобування, що зводиться до відбирання каміння та його сортування, становить 1-2 % вартості товарного пегматиту.

Для ефективного сортування каміння потрібно знати асортимент ринку виробів з такого виду сировини та вимоги до них. Тому на цьому етапі, від якого, власне, залежить якість кінцевого товару (виробів), необхідно залучати спеціаліста, який знає технологію оброблення письмового пегматиту. Такі рекомендації слушні й щодо решти напівдорогоцінного каміння.

Наступним етапом має бути безпосереднє вивчення відібраних зразків у лабораторних умовах. З цією метою автори пропонують використовувати методику гемологічного оцінювання якості письмового пегматиту, представлену у вигляді схеми визначення їхньої сортності (рис. 1).

Отже, започатковані критерії якості декоративних різновидів пегматитів дають можливість раціонально використовувати письмовий пегматит не лише як сировину для керамічної та скляної промисловості, а й як напівдорогоцінне каміння. Для цього в найближчій перспективі слід розпочати розроблення вартісних прайсів на декоративні пегматити в контексті вдосконалення чинної системи нормативно-правового забезпечення обігу напівдорогоцінного каміння.

Рекомендації щодо експертного оцінювання письмових пегматитів. Пегматит на території України видобувається у великій кількості як керамічна сировина. Водночас на європейському ринку він як каменебарвна сировина не представлений. Тобто в Європі пегматит не вважають напівдорогоцінним камінням, а сам термін «напівдорогоцінний» згідно зі стандартами CIBJO не застосовують.

Сьогодні в Україні склалась неоднозначна ситуація в галузі проведення судової гемологічної експертизи щодо пегматиту як напівдорогоцінного каміння другого порядку, оскільки відсутність державних стандартів для цього каміння створює певні труднощі для судової експертизи щодо визначення якості його сировини, цінової політики та сертифікації.

Аналізуючи викладене, а також проблеми сучасного законодавства в галузі напівдорогоцінного каміння, для повноцінного експертного оцінювання письмового пегматиту набуває особливої актуальності питання розроблення методичних рекомендацій щодо проведення його судової ге- мологічної експертизи.

Наукова новизна

Окреслено нормативно-правові проблеми в законодавстві України в частині визначення статусу напівдорогоцінного каміння, його вартості, належності до конкретного родовища тощо. Запропоновано напрями їх вирішення в експертній оцінці напівдорогоцінного каміння на прикладі пегматитів Єлисеївського рудного поля, серед яких виявлення критеріїв якості, створення еталонних колекцій, формування прейскурантів, зважаючи на споживчі властивості виробів.



Висновки

Проаналізовано нормативно-правову базу у сфері регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, контролю за операціями з ним та його атестації. Окреслено проблеми нормативно-правового забезпечення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння, зокрема й письмового пегматиту як напівдорогоцінного каміння другого порядку. Засвідчено причинно-наслідкові зв'язки нормативно-правового забезпечення обігу напівдорогоцінного каміння в контексті вдосконалення оцінювання якості та вартості напівдорогоцінного каміння (на прикладі Єлисеївських пегматитів).

Запропоновано напрями розв'язання проблем нормативно-правового забезпечення експертного оцінювання напівдорогоцінного каміння на прикладі письмових пегматитів Єлисеївського поля. При цьому встановлено, що письмові пегматити трапляються в різних генетичних типах, але найбільший комерційний інтерес становлять гранітні пегматити завдяки своїм високим декоративним характеристикам. Визначено критерії якості письмових пегматитів (колір, розмір і форма іхтіогліптів, поліровність, рисунок), на підставі яких виділені декоративні різновиди пегматитів (ніжно-рожевий, ніжно-коричневий, точковий фіолетовий, паркетоподібний рожевий, фіолетовий тигровий, рожевий леопард, світло-сірий, коричнево-рожевий петельчастий). Констатовано, що відсутність державних стандартів (прейскурантів, технічних умов, критеріїв якості) на пегматит створює певні труднощі в дотриманні основних принципів судової експертизи - повноти та об'єктивності досліджень.

Засвідчено, що наразі чи не найпріоритетнішим завданням є розроблення методичних рекомендацій щодо проведення судової гемологічної експертизи напівдорогоцінного каміння.



References

1. Antolini' ITALY. (n. d.). Antolini Collection / Natural Stone Collection. https://www.antolini.com/en/c6/natural-stone-collection5.

2. Baranov, P.N., Tcotcko, L.I., & Shevchenko, S.V. (2012). Osobennosti podscheta zapasov i otbora kamnesamotcvetnogo syria proiavlenii v iugo-vostochnoi chasti Ukrainy. Forum girnikiv: materiali mizhnar. konf. (3-6 zhovtnia). Dnipropetrovsk. T. 3. S. 200-204. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/150397 [in Russian].

3. Bhandari, S., Qin, K., Zhou, Q., & Evans, N.J. (2022). Geological, Mineralogical and Geochemical Study of the AquamarineBearing Yamrang Pegmatite, Eastern Nepal with Implications for Exploration Targeting. Minerals, 12(5), 564. DOI: https://doi.org/10.3390/min12050564.

4. CIBJO. (2020). Coloured stone commission. 2020-12-1. The Gemstone Book. [n. p.]. 78 s. http://www.cibjo.org/wp-content/ uploads/2020/04/20-12-22-Official-Gemstone-Book.pdf.

5. Dehtiar, V.I. (2006). Poshuky ta poshukovo-otsinochni roboty na zakamianile derevo, epidozyt, maliunchatyi kremin, kolorovyi kvarts, pysmovyi hranit, hips na terytorii Kharkivskoi, Dnipropetrovskoi, Zaporizkoi ta Donetskoi oblastei: Dnipropetrovsk [in Ukrainian].

6. Duuring, P. (2020). Rare-elementpegmatites: a mineral systems analysis. DOI: 10.13140/RG.2.2.35634.84166.

7. Fuchsloch, W.C., Nex, P.A., & Kinnaird, J.A. (2018). Classification, mineralogical and geochemical variations in pegmatites of the Cape Cross-Uis pegmatite belt, Namibia. Lithos, 296-299, 79-95. DOI: https://doi.org/10.1016Aj.lithos.2017.09.030.

8. Heleta, O.L., & Serhiienko, I.A. (2005). Osnovni osoblyvosti finansovo-tovaroznavchoi otsinky rodovyshch dekoratyvnoho kaminnia. Koshtovne ta dekoratyvne kaminnia, 2, 8-15 [in Ukrainian].

9. Hurskyi, D.S., Yesypchuk, K.Yu., Kalinin, V.I., Kulish, Ye.O., Nechaiev, S.V., Tretiakov, Yu.I., & Shumlianskyi, V.O. (2006). Nemetalichni korysni kopalyny. U O.B. Bobrov, M.P. Shcherbak (Nauk. red.). Metalichni i nemetalichni korysni kopalyny Ukrainy. (T. II, 552 s.). Kyiv; Lviv: Tsentr Yevropy [in Ukrainian].

10. Lv, Z.H., Zhang, H., Tang, Y., & Guan, S. J. (2012). Petrogenesis and magmatic hydrothermal evolution time limitation of Kelumute No. 112 pegmatite in Altay, Northwestern China: Evidence from zircon U-Pb and Hf isotopes. Lithos, 154, 374-391. DOI: https://doi.org/10.1016/j-.lithos.2012.08.005.

11. Lv, Z., Zhang, H., & Tang, Y. (2020). Anatexis origin of rare metal/earth pegmatites: Evidences from the Permian pegmatites in the Chinese Altai. Lithos, 380-381, 105865. DOI: https://doi.org/10.1016/j-.lithos.2020.105865.

12. Madagascar Minerals'. (n.d). Zebradorite Tumbled Stones. Retrieved from https://www.madagascarminerals.com/cat-zebradorite-tumbled-stones.cfm#.

13. Ministerstvo geologii SSSR. (1979). OST 41-01-143-79. Mineraly i gornye porody dlia kollektcii. [Vveden 01.04.79]. M. [in Russian].

14. Ministerstvo geologii SSSR. (1989). TU41-07-051-84. Plitka dekorativnaia izprirodnykh tcvetnykh kamnei. M. [in Russian].

15. Ministerstvo geologii SSSR. (1990). TU41-07-052-90. Kamni tcvetnyeprirodnye vsyre. [Vveden 01.01.1991]. M. [in Russian].

16. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. (1998, Zhovten 08). Naukovo-metodychni rekomendatsii zpytanpidhotovky tapryznachennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen: zatv. nakazom No 53/5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#top [in Ukrainian].

17. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. (2019, Sichen 10). Pro vnesennia zmin do nakazu Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 08 zhovtnia 1998 roku No 53/5: nakaz No 83/5. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0089-19#top [in Ukrainian].

18. Mytoshop, V. (2022). Problema yurydychnoi nevyznachenosti v amerykanskii pravovii systemi ta yii vplyv na derzhavnu polityku [The problem of legal uncertainty in the american legal system and its influence on public polic]. Znannia yevropeiskoho prava, 1, 18-22 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i1.308.

19. Nesterovskii, V.A. (2003). K voprosu o poputnoi dobyche kamnesamotcvetnogo syria v gornodobyvaiushchikh regionakh Ukrainy. Naukovii visnik NGU, 9, 62-63 [in Russian].

20. Platonov, A.N., Platonova, E.A., & Geleta, O.L. (2000). Opyt optiko-spektroskopicheskogo i kolorimetricheskogo issledovaniia porodoobrazuiushchego mikroklina, okrashennogo mikrovkliucheniiami oksidnykh zhelezistykh faz. Mineralogicheskii zhurnal, 22(4), 3-7. [in Russian].

21. Plunder, A., Pourhiet, L. Le, Rass, L., Gloaguen, E., Pichavant, M., & Gumiaux, C. (2022). Pegmatites as geological expressions of spontaneous crustal flow localization. Lithos, 416-417, 106652. DOI: https://doi.org/10.1016/j-.lithos.2022.106652.

22. Ryshchenko, M.I., Fedorenko, O.Yu., Firsov, K.M., Chyrkina, M.A., & Mikheienko, L.O. (2010). Vyvchennia vlastyvostei hranitiv ta pehmatytiv Pryazovia z metoiu vykorystannia v tekhnolohii sklokeramichnykh vyrobiv. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(6(43), 60-64 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.2599.

23. Shavlo, S.G., Kirikilitca, S.I., & Kniazev, G.I. (1984). Granitnyepegmatity Ukrainy. Kiev: Naukova dumka. 264 s. [in Russian].

24. Slyvna, O.V., & Baranov, P.M. (2015). Heoloho-promyslovi kryterii otsinky yakosti pysmovykh pehmatytiv Yelyseivskoho rudnoho polia. Koshtovne ta dekoratyvne kaminnia, 1(80), 8-12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ktdk_2015_1_4 [in Ukrainian].

25. Smorodynskyi, V. (2020). Pravova vyznachenist. Filosofiiaprava i zahalna teoriiaprava, 2, 185-20 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.21564/2707-7039.2.242858.

26. Vasyliev, S.V. (2021). «Nevyznachenist» u mekhanizmi pravovoho rehuliuvannia protsesualnykh pravovidnosyn ta yurydychni instrumenty yii usunennia [Legal uncertainty in procedural legal relations regulation mechanism and legal instruments of its elimination]. Pravova derzhava, 42, 22-31 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.42.232409.

27. Verkhovna Rada Ukrainy. (1997, Lystopad 18). Pro derzhavne rehuliuvannia vydobutku, vyrobnytstva i vykorystannia dorohotsinnykh metaliv i dorohotsinnoho kaminnia ta kontrol za operatsiiamy z nymy: Zakon Ukrainy No 637/97-VR. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-vrfText [in Ukrainian].

28. Verkhovna Rada Ukrainy. (2011, Kviten 21). Zahalnoderzhavna prohrama rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy na period do 2030 roku: zatv. Zakonom Ukrainy No 3268-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3268-17fText [in Ukrainian].



Список використаних джерел

1. Antolini' ITALY. (б. д.). Antolini Collection / Natural Stone Collection. https://www.antolini.com/en/c6/natural-stone- collection5.

2. Баранов, П.Н., Цоцко, Л.И., & Шевченко, С.В. (2012). Особенности подсчета запасов и отбора камнесамоцветного сырья проявлений в юго-восточной части Украины. Форум гірників: матеріали міжнар. конф. (3-6 жовтня). Дніпропетровськ. Т. 3. С. 200-204. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/150397.

3. Bhandari, S., Qin, K., Zhou, Q., & Evans, N.J. (2022). Geological, Mineralogical and Geochemical Study of the AquamarineBearing Yamrang Pegmatite, Eastern Nepal with Implications for Exploration Targeting. Minerals, 12(5), 564. DOI: https://doi.org/10.3390/min12050564.

4. CIBJO. (2020). Coloured stone commission. 2020-12-1. The Gemstone Book. [n. p.]. 78 s. http://www.cibjo.org/wp-content/uploads/2020/04/20-12-22-Official-Gemstone-Book.pdf.

5. Дегтяр, В.І. (2006). Пошуки та пошуково-оціночні роботи на закам'яніле дерево, епідозит, малюнчатий кремінь, кольоровий кварц, письмовий граніт, гіпс на території Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей: Дніпропетровськ. Duuring, P. (2020). Rare-element pegmatites: a mineral systems analysis. DOI: 10.13140/RG.2.2.35634.84166.

6. Fuchsloch, W.C., Nex, P.A., & Kinnaird, J.A. (2018). Classification, mineralogical and geochemical variations in pegmatites of the Cape Cross-Uis pegmatite belt, Namibia. Lithos, 296-299, 79-95. DOI: https://doi.org/10.1016Aj.lithos.2017.09.030.

7. Гелета, О.Л., & Сергієнко, І.А. (2005). Основні особливості фінансово-товарознавчої оцінки родовищ декоративного каміння. Коштовне та декоративне каміння, 2, 8-15.

8. Гурський, Д.С., Єсипчук, К.Ю., Калінін, В.І., Куліш, Є.О., Нечаєв, С.В, Третяков, Ю.І., & Шумлянський, В.О. (2006). Неметалічні корисні копалини. У О.Б. Бобров, М.П. Щербак (Наук. ред.). Металічні і неметалічні корисні копалини України. (Т. II, 552 с.). Київ; Львів: Центр Європи.

9. Lv, Z.H., Zhang, H., Tang, Y., & Guan, S.J. (2012). Petrogenesis and magmatic hydrothermal evolution time limitation of Kelumute No. 112 pegmatite in Altay, Northwestern China: Evidence from zircon U-Pb and Hf isotopes. Lithos, 154, 374-391. DOI: https://doi.org/10.1016/j-.lithos.2012.08.005.

10. Lv, Z., Zhang, H., & Tang, Y. (2020). Anatexis origin of rare metal/earth pegmatites: Evidences from the Permian pegmatites in the Chinese Altai. Lithos, 380-381, 105865. DOI: https://doi.org/10.1016/j-.lithos.2020.105865.

11. Madagascar Minerals'. (б. д.). Zebradorite Tumbled Stones. Узято з https://www.madagascarminerals.com/cat-zebradorite-tumbled-stones.cfmf.

12. Министерство геологии СССР. (1979). ОСТ 41-01-143-79. Минералы и горные породы для коллекций. [Введен 01.04.79]. М.

13. Министерство геологии СССР. (1989). ТУ 41-07-051-84. Плитка декоративная из природных цветных камней. М.

14. Министерство геологии СССР. (1990). ТУ 41-07-052-90. Камни цветные природные в сырье. [Введен 01.01.1991]. М.

15. Міністерство юстиції України. (1998, Жовтень 08). Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: затв. наказом № 53/5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98ftop.

16. Міністерство юстиції України. (2019, Січень 10). Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5: наказ № 83/5. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0089-19ftop.

17. Митошоп, В. (2022). Проблема юридичної невизначеності в американській правовій системі та її вплив на державну політику [The problem of legal uncertainty in the american legal system and its influence on public polic]. Знання європейського права, 1, 18-22. DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i1.308.

18. Нестеровский, В.А. (2003). К вопросу о попутной добыче камнесамоцветного сырья в горнодобывающих регионах Украины. Науковий вісник НГУ, 9, 62-63.

19. Платонов, А.Н., Платонова, Е.А., & Гелета, О.Л. (2000). Опыт оптико-спектроскопического и колориметрического исследования породообразующего микроклина, окрашенного микровключениями оксидных железистых фаз. Минералогический журнал, 22(4), 3-7.

20. Plunder, A., Pourhiet, L. Le, Rass, L., Gloaguen, E., Pichavant, M., & Gumiaux, C. (2022). Pegmatites as geological expressions of spontaneous crustal flow localization. Lithos, 416-417, 106652. DOI: https://doi.org/10.1016Aj.lithos.2022.106652.

21. Рищенко, М.І., Федоренко, О.Ю., Фірсов, К.М., Чиркіна, М.А., & Міхеєнко, Л.О. (2010). Вивчення властивостей гранітів та пегматитів Приазов'я з метою використання в технології склокерамічних виробів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(6(43), 60-64. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.2599.

22. Шавло, С.Г., Кирикилица, С.И., & Князев, Г.И. (1984). Гранитные пегматиты Украины. Киев: Наукова думка. 264 с.

23. Сливна, О.В., & Баранов, П.М. (2015). Геолого-промислові критерії оцінки якості письмових пегматитів Єлисеївського рудного поля. Коштовне та декоративне каміння, 1(80), 8-12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ktdk_2015_1_4.

24. Смородинський, В. (2020). Правова визначеність. Філософія права і загальна теорія права, 2, 185-201. DOI: https://doi.org/10.21564/2707-7039.2.242858.

25. Васильєв, С.В. (2021). «Невизначеність» у механізмі правового регулювання процесуальних правовідносин та юридичні інструменти її усунення [Legal uncertainty in procedural legal relations regulation mechanism and legal instruments of its elimination]. Правова держава, 42, 22-31. DOI: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.42.232409.

26. Верховна Рада України. (1997, Листопад 18). Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України № 637/97-ВР. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-вр#Text.

27. Верховна Рада України. (2011, Квітень 21). Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року: затв. Законом України № 3268-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3268-17#Text.

Размещено на Allbest.ru

...