Аналіз реформи лісового господарства України в контексті зміцнення екологічно безпечної економіки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського

Аналіз реформи лісового господарства України в контексті зміцнення екологічно безпечної економіки держави

Ковалишин Володимир Романович кандидат економічних наук, доцент, аудитор з сертифікації лісового господарства, доцент кафедри спортивного туризму, факультет туризму

Львів

Анотація

Питання реформування системи ведення лісового господарства України впродовж тривалого періоду часу залишалось предметом чисельних наукових праць та обговорень. Упродовж багатьох років велися дослідження щодо необхідності впровадження реформи, яка б включала розмежування функцій інституцій та установ залучених до реалізації лісової політики держави, та опиралася на сучасні моделі управління, впроваджені в країнах, у яких, подібно до України, значно домінує державна форма власності на ліси. Практична реформа реалізована упродовж 2022 року суттєво змінила модель діючої системи лісового господарства України, яка, в свою чергу, отримала нові виклики. У проведеному дослідженні оцінюються структурні зміни, які відбулися у системі управління лісовим господарством, та проаналізовано основні етапи її проведення, дано характеристику сучасної структури та основних повноважень ключових сторін реорганізованої системи управління лісовим господарством України. Незважаючи на невеликий проміжок часу з моменту завершення сучасного етапу реформи, важливим завданням, яке ставилося у дослідженні, є попередня оцінка одержаних результатів, а також аналіз її сильних та слабких сторін. Відповідно проаналізовано можливості диверсифікації та зниження існуючих ризиків у лісовому господарстві та забезпечення більш прозорої моделі управління лісовим господарством. Одним з ключових завдань, можливість вирішення якого оцінюється в дослідженні, є вклад проведеної реформи в еколого-економічну безпеку держави у воєнний та післявоєнний період розвитку України. Незважаючи на лісоресурсну обмеженість, значна частка лісів України забезпечують важливі екосистемні послуги, в тому числі й такі як можливість фізичної та духовної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок ведення бойових дій на території України. Відповідно проведені дослідження спрямовані на оцінку перспективи використання ресурсного потенціалу лісів для забезпечення екосистемних послуг та його вплив на формування екологічно безпечної економіки держави.

Ключові слова: державна політика в сфері управління лісами; моделі управління; етапи реформування; диверсифікація ризиків; вплив на навколишнє середовище.

Abstract

Kovalyshyn Volodymyr Romanocyh PhD, Associate Professor, forest certification auditor, Associate Professor of Sport Tourism department, Faculty of Tourism, Lviv State University of Physical Culture after Ivan Boberskyy, Lviv

ANALYSIS OF FOREST MANAGEMENT REFORM OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF STRENGTHENING ENVIRONMENTALLY SAFE ECONOMICS OF THE STATE

The issue of reforming forest management system of Ukraine has been subject of numerous scientific surveys and discussions for a long period of time. For many years there have been studies regarding forest management reform, which would include delimitation functions of institutions and bodies responsible for implementation of the state forest policy, and which rely on modern management models introduced in the countries where, similar to Ukraine, there is essential dominance of state forest ownership. The practical reform, implemented during 2022, has significantly changed the model of the current forest management system of Ukraine and raised new challenges. Therefore the conducted research evaluates the structural changes that have taken place in the forest management system, analyses main stages of its implementation and provides description of the modern structure and main powers of key actors of the reorganized forest management system of Ukraine. Despite the short period of time since completion of the current stage of the reform, an important task, which was considered in this study, is preliminary evaluation of the received results, as well as analysis of its strengths and weaknesses. Consequently, the possibilities of diversification and reduction of existing risks in the forest management and provision of more transparent model of forest management were analysed. One of the key tasks, implementation of which is evaluated in the study, is contribution of the implemented reform to ensuring ecological and economic safety of the state in the war and post-war period of Ukraine development. Despite limited forest resources, significant portion of Ukrainian forests provide important ecosystem services, including the possibility of physical and spiritual rehabilitation of persons injured as result of hostilities on the territory of Ukraine. Accordingly, the conducted research also aims at evaluation of the prospects of using forests resource potential to provide ecosystem services and to assess its impact on the formation of environmentally safe economics of the state.

Keywords: state policy in forest management; management models; stages of reform; risk diversification; impact on the environment.

Вступ

Постановка проблеми. В контексті загострення глобальних і національних еколого-економічних проблем лісове господарство України потребує зміни підходів до використання лісів з ресурсоспоживацького, в якому перше місце відводиться заготівлі деревини, до комплексного, яке в рівній мірі передбачає використання всіх компонентів лісу та функцій, які виконуються лісами. На необхідності зміни підходів до ведення лісового господарства та екологізації лісокористування свого часу вказували видатні вчені української еколого-економічної школи Синякевич І.М., Туниця Ю.Ю. [1, 2]. Окремим питанням стоїть підвищення ефективності ведення лісового господарства на еколого-економічних засадах, що повинно стати одним з ключових факторів формування екологічно безпечної економіки держави з урахуванням надзвичайно важливого суспільного значення лісового господарства. При цьому необхідно приймати до уваги також той факт, що Україна є лісодефіцитною державою в якій значна частка лісів виконують природоохоронні та захисні функції, а екологічні послуги, які спрямовані на зміцнення стійкості та продуктивності навколишнього середовища, є рівно важливими поруч з економічними послугами, що забезпечуються лісами. Назріваюча реформа лісового господарства України була покликана забезпечити більш прогресивну та ефективну модель управління лісовим господарством побудовану на еколого-економічних засадах господарювання. Власне завданням даного дослідження є попередня оцінка процесів реформування, які відбулися в Україні у 2022 році, та аналіз подальших перспектив розвитку.

Окрім того важливою є попередня оцінка етапів та результатів проведеної сучасної реформи лісового господарства, з'ясування сильних та слабких сторін діяльності новоствореної системи управління лісовим господарством, та її потенційний вплив на еколого-економічну безпеку держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам реформування та управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах було присвячено багато праць українських науковців та практиків. Зокрема концепції та підходи до реформування лісового господарства висвітлені в працях львівських науковців та практиків Синякевича І.М., Дейнеки А.М., Соловія І.П., Головка А.А. [1,2, 3]. Наприклад, Синякевич І.М. та Соловій І.П. аналізували еколого-економічні передумови реформування лісового господарства, звертаючи увагу на зростання екологічних та соціальних проблем у лісовому господарстві, таких як погіршення санітарного стану лісів, втрата лісових насаджень у результатів дії різноманітних факторів, приватизація державного майна в лісовому секторі економіки. Також авторами були наведені різні сценарії реформування лісового господарства на підставі вивчення досвіду лісового господарства у кількох розвинених країнах світу [5].

Головком А.А. обґрунтовано типові світові моделі управління лісами та лісовим господарством, описано еколого-економічні передумови удосконалення чинної системи управління лісовим господарством України та запропоновано альтернативні моделі [3].

Дейнека А.М. у дисертаційній роботі сформулював еколого-економічні засади управління лісовим господарством, теоретично обґрунтував альтернативні сценарії розвитку лісового господарства України з урахуванням сучасних економічних, екологічних і соціальних умов, а також концепцію управління лісовим сектором економіки як динамічної системи, що взаємодіє з іншими секторами економіки та впливає на природне довкілля [4].

Однак, у практичному відношенні упродовж двох останніх десятиліть система управління лісовим господарством України в силу різноманітних обставин залишалася фактично без змін, за винятком окремих аспектів діяльності таких як подрібнення та збільшення кількості лісництв у складі окремих лісових підприємств; перехід від застосування праці штатних робітників, у першу чергу на лісозаготівельних роботах та роботах по вивезенню деревини, до сторонніх організацій та ФОП, які спеціалізуються на виконанні цих видів робіт, у рамках запровадження так званої польської моделі ведення лісового господарства. Окрім того, на місці колишнього Державного комітету лісового господарства України було утворено Державне агентство лісових ресурсів, яке перебрало на себе функції пов'язані з реалізацією державної політики у сфері лісового і мисливського господарства. Поза цим суттєвих змін щодо управління лісовим господарством практично не відбулося.

Мета статті - проаналізувати основні етапи здійсненої реформи лісового господарства України та оцінити ефективність її реалізації в контексті зміцнення екологічно безпечної економіки держави. Об'єктом дослідження є система управління лісовим господарством України. Предмет дослідження - процес реформування та сучасні підходи до управління лісовим господарством України.

Виклад основного матеріалу

Для оцінки сучасного стану реформування лісового господарства та подальших шляхів його розвитку використовувався аналітичний метод дослідження, а також методи узагальнення і систематизації. Також взято до уваги особистий досвід автора щодо співпраці з лісовими підприємствами України у рамках проведення сертифікаційних аудитів за схемою FSC. Одержані результати аналізувалися з позицій відповідності чинному законодавству України, а також діючому в Україні FSC національному стандарту лісової сертифікації. Як теоретичну основу та передісторію для дослідження було взято праці українських вчених- економістів в сфері лісового сектору економіки, які займалися питаннями реформування управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах. Такий підхід на думку автора повинен закласти фундамент для впровадження екологічно безпечної економіки у післявоєнний період розвитку України.

У 2022 році лісове господарство України зіштовхнулося з низкою значних викликів, які суттєво вплинули на його подальший розвиток та функціонування. Військові дії на території Україні відчутно відобразилися на лісовому секторі економіки, і не тільки стосовно тих лісогосподарських підприємств, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та у безпосередній близькості до зони бойових дій. Обмеження пов'язані з веденням лісового господарства, доступом громадян до лісу, труднощами з реалізацією деревини у зв'язку зі значним сповільненням ринкової активності на початку 2022 року торкнулися більшості лісових підприємств України, в тому числі і тих, які розташовані в західних областях країни. Однак, очевидно, що найбільшою мірою вони зачепили підприємства розташовані на територіях, які знаходилися під тимчасовою окупацією, або, де безпосередньо велися бойові дії, та де до цього часу існують суттєві обмеження щодо лісокористування, охорони та захисту лісу, можливості проведення сертифікації за схемами FSC чи PEFC. Стосовно сертифікації, то в декількох лісових підприємствах у зв'язку з потенційними загрозами життю та здоров'я працівників, а також третіх осіб, згідно діючої політики FSC сертифікати були призупинені.

Окрім військових дій, які мали суттєвий вплив на організацію та ведення лісового господарства, у 2022 році відбувся процес укрупнення підприємств, внаслідок чого на місці понад 300 лісогосподарських підприємств, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів України, залишилось 158 лісогосподарських підприємств. Частина з них суттєво зросли за площею та обсягами робіт, а частина залишилась без змін. Так, внаслідок реорганізації та укрупнення в Україні були утворені підприємства, площа яких сягає 100 тис. га, та управління якими відповідно має свої особливості.

Аналіз діяльності понад 20 об'єднаних підприємств, здійснений у 2022 році у процесі проведення робіт зі сертифікації лісів за схемою FSC, дозволив зробити окремі висновки щодо ефективності проведеної оптимізації та укрупнення підприємств.

Зокрема можна стверджувати, що процес об'єднання лісових підприємств пройшов з мінімальним скороченням числа працівників. Фактично більшість працівників лісництв та робітників на лісозаготівельних роботах та вивезенні деревини залишились працювати на своїх місцях. Водночас оптимізація кадрів відбувалась за рахунок часткового скорочення керівного складу та окремих спеціалістів тих підприємств, які були ліквідовані та приєднані до інших. лісовий господарство україна

Внаслідок об'єднання суттєво зросла площа окремих підприємств та збільшились їх розрахункові лісосіки. Зокрема площа окремих лісогосподарських підприємств сягнула 100 тис. га, наприклад Ужгородського лісового господарства на Закарпатті, Самбірського лісового господарства на Львівщині (відповідно близько 93 тис. га та 97 тис. га загальної площі підприємства).

В окремих областях процес укрупнення відбувався з регіональними особливостями. Зокрема на Львівщині підприємства були приєднані у статусі надлісництв, що включали до свого складу усі лісництва, існуючі на момент ліквідації та приєднання. Таким чином були утворені надлісництва Буськ, Бібрка, Жовква та інші.

Укрупнення підприємств суттєво вплинуло на транспортно-логістичні зв'язки, оскільки протяжність окремих підприємств зросла до 150 км і більше в напрямку північ-південь, або схід-захід. Цей фактор вимагає покращеного планування та організації робіт з переміщення лісозаготівельної техніки до місць проведення робіт, а також транспортування лісопродукції до проміжних складів та кінцевих покупців. Як відомо лісогосподарське та лісозаготівельне виробництва характеризуються великою розкиданістю виробничих майданчиків, основних засобів та предметів праці, відповідно транспортно-логістичні зв'язки повинні бути краще побудовані з метою оптимізації витрат на переміщення техніки, сировини та матеріалів, продукції тощо.

За рахунок об'єднання та укрупнення капіталу зросли фінансові можливості лісогосподарських підприємств, що робить обґрунтованим та дозволяє закуповувати потужну лісозаготівельну техніку, наприклад типу харвестер, для підвищення продуктивності праці на лісозаготівельних роботах. Зростання (за рахунок об'єднання) розрахункових лісосік підприємств створило умови для забезпечення роботою та продуктивного використання даної техніки, і, відповідно, пришвидшення терміну окупності капітальних вкладень на її придбання. Хоч і надалі залишається відкритим питання фінансування, враховуючи надзвичайно велику вартість сучасної техніки для лісозаготівель та транспортування деревини.

Внаслідок об'єднання утворилось значно більше підприємств, які охоплюють різні природно-кліматичні зони та типи лісу, наприклад до лісових підприємств, де свого часу суттєво переважав буковий лісовий фонд, були приєднані підприємства з домінуванням ялини європейської, і навпаки. Це вплинуло на специфіку та диверсифікацію підходів до розроблення лісосік, а також розширило перелік комерційних зв'язків підприємств за рахунок заготівлі та реалізації більш широкого асортименту необробленої деревини. Зокрема можна навести приклад об'єднання Львівського лісового господарства, ліси якого розташовані довкола м. Львова з переважанням букового лісового фонду, з Жовківським лісовим господарством, лісові масиви якого розташовані в зоні Малого Полісся, і відповідно значно переважаючими сосновими насадженнями. Оскільки переважаючими практиками ведення лісозаготівельних робіт у буковому господарстві є поступові рубки головного користування, а в соснових насадженнях відповідно суцільні рубки, підприємство урізноманітнило підходи та системи рубок з подальшим плануванням відновлення вирубаних площ.

Загалом укрупнення та оптимізація лісогосподарських підприємств в окремих випадках була цілком виправданою, оскільки дозволила ліквідувати фінансово нестійкі суб'єкти господарської діяльності з комплексом проблем екологічного та економічного характеру.

Наприкінці 2022 року у лісовому господарстві України наступив черговий етап реформи, який докорінно змінив систему організації ведення лісового господарства. Усі державні лісогосподарські підприємства, які працювали в системі Державного агентства лісових ресурсів України, були ліквідовані та, на правах відокремлених структурних підрозділів, увійшли до складу новоствореного державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (скорочена назва ДП «Ліси України»). Також було утворено 9 регіональних офісів лісового та мисливського господарства, які координують та контролюють діяльність створених філій за регіональним принципом. Тобто структура управління новоствореного підприємства включає в себе трирівневу систему управління представлену центральним офісом, 9 регіональними офісами та місцевими філіями. Таким чином було утворене одне з найбільших у Європі державне лісогосподарське підприємство за площею лісів та обсягами користування.

Основними викликами, які постали перед новою моделлю управління стали диверсифікація та подолання існуючих ризиків у лісовому господарстві, збалансування фінансових потоків за рахунок оптимізації доходів і витрат усіх підпорядкованих відокремлених підрозділів (філій), а також забезпечення більш прозорої моделі управління лісовим господарством.

Водночас реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства залишена за Державним агентством лісових ресурсів України, яке здійснює її через підпорядковані територіальні органи в особі міжрегіональних управлінь лісового та мисливського господарства утворених згідно Постанови КМУ «Деякі питання реформування управління лісової галузі» №1003 від 07 вересня 2022 року [6]. Зокрема за міжрегіональними управліннями залишено процес погодження дозвільних документів на проведення лісозаготівельних робіт (виписки лісорубних квитків), контролю за лісозаготівельною та лісовідновною діяльністю філій. Міжрегіональні управління реалізують державну політику у сфері лісового та мисливського господарства на територіях, які увійшли у сферу їх відповідальності.

Структурно новостворена модель управління лісовим господарством представлена на рис. 1.

Рис. 1. Організаційна модель управління лісовим господарством України

Джерело: Побудовано автором на основі проведеного дослідження

Згідно затвердженого Статуту ДП «Ліси України» створене для ведення господарської діяльності та одержання прибутку; забезпечення потреб у деревині держави та територіальних громад; охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, що відповідає основним завданням ведення лісового господарства визначеним у Лісовому Кодексі України [7]. Тобто фактично можна стверджувати про забезпечення єдиним підприємством економічної, соціальної та екологічної складових ведення лісового господарства.

Філії, які увійшли до складу єдиного підприємства, незважаючи на втрату статусу окремої юридичної особи, наділені достатніми повноваженнями для ведення господарської діяльності, в тому числі і фінансової. Кожна філія у своїй діяльності керується Положенням про філію у якому чітко прописані мета, завдання та предмет діяльності філії. Згідно Положень на філії покладаються більшість тих функцій та завдань, які свого часу виконували державні лісогосподарські підприємства України, та, які прописані в Лісовому Кодексі України як завдання з організації та ведення лісового господарства [7]. Усі філії мають окремий баланс, наділені правом відкривати поточні рахунки в національній та іноземній валютах, можуть мати та використовувати штампи, логотипи тощо для їх ідентифікації.

Водночас філії не є власниками майна, що знаходиться у їх розпорядженні, також земельні ділянки, на яких ведуть господарську діяльність філії, знаходяться у постійному користуванні єдиного ДП «Ліси України».

Філії також виступають платниками ЄСВ, ПДФО, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та інших податків та обов'язкових платежів. Водночас платником ПДВ є юридична особа ДП «Ліси України». У таблиці 1 наведено порівняння основних показників діяльності, яких торкнулися зміни у процесі проведеної реформи.

Таблиця 1 Порівняння основних показників колишніх державних лісогосподарських підприємства та створених філій ДП «Ліси України» Джерело: побудовано автором на основі проведеного дослідження

Посилився контроль за фінансовою діяльністю для врівноваження фінансових потоків за рахунок оптимізації доходів і витрат. Одними з ключових моментів, яких торкнулися зміни, стали планування капітальних витрат, зокрема на будівництво лісових доріг, розвиток та підтримання місцевої інфраструктури, а також оновлення основних засобів. Однією з сильних сторін створення єдиного підприємства, можна вважати можливість перерозподілу коштів та фінансування економічно слабких філій півдня та сходу України, ліси яких виконують переважно природоохоронні та захисні функції. Також за рахунок централізованого управління фінансовою діяльністю можна акумулювати кошти на реалізацію великих інвестиційних проектів у лісовому господарстві.

Щодо потенційних недоліків створення єдиного крупного суб'єкта господарювання, можна віднести ризик монополізації ринку деревини, що вплине на можливості розвитку деревообробного бізнесу, а також місцеві громади, які суттєво залежать від лісових деревних ресурсів.

Серед структурних підрозділів ДП «Ліси України» утворено відділ екосистемних послуг та побічного користування лісами, що може свідчити про той факт, що цим напрямкам використання лісів відводиться важлива роль у функціонуванні новоствореного підприємства. Використання екосистемних послуг лісів в Україні набуває все більшого значення з огляду на такі фактори як загальне зниження добробуту населення, міграція населення в більш безпечні західні та північно-західні області, які водночас є найбільш лісистими та забезпеченими лісовими ресурсами, перерозподіл туристичних та рекреаційних напрямків в сторону внутрішнього туризму, які викликані військовими діями на території України. На фоні загострення еколого-економічних проблем особлива увага відводиться забезпечуючим послугам лісових екосистем пов'язаним із забезпеченням їжею, питною водою, ресурсами для медичних засобів, а також регулюючим послугам лісових екосистем, які полягають у регулюванні змін клімату, емісії парникових газів, якості води, повітря, впливу на природні катаклізми та надзвичайні події. Усі ці виклики стоять та потенційно будуть посилюватися в Україні у найближчій перспективі.

Забезпечення даних екосистемних послуг є суспільноважливим, що є додатковим фактором, який обґрунтовує необхідність залишення лісів в державній власності. Водночас в ближчій перспективі доцільно розглянути можливість запровадження платного використання окремих екосистемних послуг, в першу чергу стосовно групи культурних екосистемних послуг, таких як використання естетичних цінностей лісів, розвиток екологічного туризму та рекреації, та підтримання та покращення здоров'я населення.

Данькевич С.М. відмічає, що багато лісових екосистемних послуг не оплачуються безпосередньо, оскільки є суспільними благами, наприклад, такі як зв'язування вуглецю, регулювання клімату, і тому є неринковими товарами.

Тобто, надання послуг, які часто мають ринкову вартість, потенційно знаходиться в конфлікті з менш відчутними допоміжними, які мають регулююче або культурне значення [8, с. 49].

Частина витрат для забезпечення окремих екосистемних послуг мали б компенсуватися державою, в першу чергу для категорій громадян, які найбільше постраждали внаслідок бойових дій. Мова йде, зокрема, про військовослужбовців, які потребують фізичної та духовної реабілітації та оздоровлення, та цивільних громадян, які безпосередньо постраждали внаслідок бойових дій.

Висновки

Станом на початок 2023 року можна зробити окремі висновки щодо проведеного реформування лісового господарства та функціонування єдиного державного підприємства «Ліси України» та його відокремлених підрозділів. Подібно до процесу укрупнення лісових підприємств у 2022 році, під час процесу реформування загалом не відбулося значного скорочення працівників лісового господарства, що особливо важливо у період військового стану на території України; в основному їх плинність мала місце в силу традиційних природних факторів. Частина функцій щодо планування господарської діяльності перейшла на центральний рівень ДП «Ліси України», а частина залишилась на рівні відокремлених структурних підрозділів. Зокрема оперативне планування лісозаготівельних робіт, лісовідновлення, проведення протипожежних заходів тощо здебільшого покладено на керівництво та працівників відокремлених підрозділів.

Враховуючи теперішню спрямованість на оптимізацію витрат та підвищення прибутковості можна спрогнозувати інтенсивне ведення лісового господарства та лісокористування найближчими роками. На фоні зростаючого дефіциту робочої сили, викликаної в тому числі веденням бойових дій на території України, та значною міграцією населення, в ближчій перспективі бачиться зростання інвестицій в будівництво та розвиток мережі лісових доріг, а також впровадження нової потужної лісозаготівельної техніки типу харвестер, що покликано замінити ручну працю та значно підвищити продуктивність лісозаготівельних робіт.

Водночас необхідно пам'ятати, що Україна є лісодефіцитною державою, а одним з ключових завдань уряду щодо реалізації лісової політики є зростання площі лісів у, наскільки можливо, короткостроковій перспективі. Тож поруч з економічними послугами, що полягають в основному в забезпеченні економіки деревними та недеревними ресурсами лісу, все більше буде зростати значення екологічних і соціальних послуг спрямованих на збереження лісів, зміцнення стійкості й продуктивності навколишнього середовища, а також соціальних потреб населення.

Загалом завдяки проведеному реформуванню вдалося частково розмежувати функції установ та організацій залучених в управління лісовим господарством, про необхідність якого раніше вказувалося багатьма науковцями та практиками.

Література

1. Екологізація лісокористування в контексті подолання глобальних екологічних загроз / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Синякевича І.М. - Львів: Камула, 2014. - 592 с.

2. Туниця Ю.Ю. Природна економіка і наближене до природи лісівництво: ідентичність концепцій та можливості їхнього взаємозбагачення. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2011. №9. С.14-20.

3. Головко А.А. Принципи і методи формування ефективної системи управління лісами та лісовим господарством України: автореф. дис. ... к.е.н.: спец. 08.00.06 “Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / А.А. Головко. - Львів, 2009. - 21 с.

4. Дейнека А.М. Методологія управління лісовим господарством на еколого- економічних засадах: автореф. дис. ... д.е.н.: спец. 08.00.06 “Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / А.М. Дейнека. - Львів, 2010. - 44 с.

5. Лісова політика: теорія і практика: [монографія] / І.М. Синякевич, І.П. Соловій, О.В. Врублевська [та ін.]. - Львів: Піраміда, 2008. - 612 с.

6. Постанова КМУ «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07 вересня 2022 р. № 1003. - Режим доступу https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia- reformuvannia-uprav-a1003.6.

7. Лісовий Кодекс України в редакції Закону № 3404-IV від 08.02.2006, зі змінами та доповненнями. - Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text.

8. Данькевич С. М. (2021). Потенціал розвитку екосистемних послуг лісів України як фінансового інструменту забезпечення збалансованого землекористування. Агросвіт, 11, 45-56. doi: 10.32702/2306-6792.2021.11.45.

References

2. Tunytsia Yu. Yu. (2011). Pryrodna ekonomika i nablyzhene do pryrody lisivnyctvo: identychnist koceptsiy ta mozhlyvist ih vzaemozbagachennya [Natural economy and close-to- nature forestry: the identity of the concepts and the possibilities of their mutual enrichment]. Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine. No. 9. P.14-20. [in Ukrainian].

3. Golovko A.A. (2009). Pryntsypy i metody formuvannya efektyvnoi systemy upravlinnya lisamy ta lisovym gospodarstvom Ukrainy [Principles and methods of forming an effective system of management of forests and forestry of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv: UNFU [in Ukrainian].

4. Deineka A.M. (2010). Metodologiya upravlinnya lisovym gospodarstvom na ekolo- ekonomichnyh zasadah [Methodology of the forest sector management on ecological economic basics]. Extended abstract of Doctor's thesis. Lviv: UNFU [in Ukrainian].

5. Synyakevych I.M., Soloviy I.P., Vrublevska O.V. (2008). Lisova polityka: teoriya i praktyka (monographiya) [Forest policy: theory and practice: [monograph]. Lviv: Piramida [in Ukrainian].

6. Rezolutsiya KMU “Deyaki pytannya reformuvannya upravlinnya lisovoi galuzi” vid 07.09.2022, №1003 [Resolution of the CmU “Some issues of forest management reform” of September 7, 2022 №1003]. (n.d.) kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/ deiaki-pytannia-reformuvannia-uprav-a1003 [in Ukrainian].

7. Lisovyy Kodeks Ukrainy [Forest Code of Ukraine]. (Amended by the Law No. 3404-IV dd. 08.02.2006, with changes and additions). (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text [in Ukrainian].

8. Dankevych, S. (2021), Potentsial rozvytku ekosystemnyh poslug lisiv Ukrainy yak finansovogo instrumentu zabezpechennya zbalansovanogo zemlekorystuvannya [Development potential of forest ecosystem services in Ukraine as a financial tool to ensure balanced land use]. Agrosvit, vol. 11, pp. 45-56. DOI: 10.32702/2306-6792.2021.11.45 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru