Сучасна проблематика реалізації верховенства права в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Сучасна проблематика реалізації верховенства права в Україні

Місько В.В., магістрант

Науковий керівник: к.ю.н.,

Доцент Крисюк Ю.П.

Конституція України у статті 8 декларує визнання і дію принципу верховенства права, роз'ясняючи його зміст, зокрема, як найвищу юридичну силу Конституції, яка уособлює найвищі правові цінності та передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй, а також пряму дію норм Конституції, яка передбачає гарантування звернення до суду для захисту конституційних прав безпосередньо на її підставі.

На нашу думку, завдяки такому вжитому законодавцем юридичному формулюванню не з'ясованою залишилася значна кількість питань щодо його змісту та сутності. Таким чином, можемо виділити, що відсутність сталого тлумачення норми права, а саме принципу верховенства права не сприятиме його активному використанню практикуючими адвокатами, юристами та суддями при розгляді справ, у питаннях захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні.

Цілком закономірно, що зважаючи на дану законодавчу неконкретизованість, серед науковців досі відсутнє єдине комплексне бачення щодо принципу верховенства права, тому в сучасній юридичній літературі представлені різні точки зору вчених щодо визначення змісту верховенства права. Відтак, сьогодні принцип верховенства права розглядається, на думку О.В. Петришина, у двох аспектах. В широкому розумінні - як принцип правової організації державної влади в суспільстві, в контексті верховенства права над державою. Так цей принцип трактується за посередництвом англомовної конструкції верховенства (панування) через побудову континентальної моделі правової держави (Rule of law). У вузькому значенні, тобто в контексті співвідношення однорідних правових категорій - права і закону у системі регулювання суспільних відносин, їх роль і місце у забезпеченні правопорядку, а саме в розумінні «верховенства права над законом» [1, c. 24].

На нашу думку, дана позиція є обґрунтованою, з якою важко не погодитись, проте до уваги слід брати, що принцип верховенства права як один із фундаментальних конституційних принципів не може і не повинен тлумачитися виключно у формальному аспекті. Насправді, розкриваючи конституційний зміст цього принципу, не можна оминати увагою те, що для функціонування держави в цілому і системи її органів зокрема він означає ще й те, що всі проголошені на найвищому законодавчому рівні норми, принципи, ідеї та ідеали, а також конкретні права і свободи людини та громадянина повинні реалізовуватись у повсякденному житті та функціонуванні органів державної влади. Тобто між Конституцією й тим, в який спосіб діють органи держави, не повинно виникати розривів.

В літературі науковцями висвітлюється дана позиція, зокрема, в точці зору В. Скрипнюк [2, с. 12] проте вона є неповною, прослідковується лише, що неможна вести мову про верховенство права, коли через брак механізмів взаємодії між органами державної влади не забезпечуються базові зобов'язання держави в частині гарантування прав і свобод людини та громадянина. юридичний конституційний верховенство право держава

З іншого боку, О. Руднєва наголошує, що принцип верховенства права наповнюється реальним змістом лише в тому випадку, якщо право розглядається не як результат правотворчої діяльності держави, не як акт державної влади, тим більше її знаряддя, а як соціальний феномен, який має глибоке коріння в культурі світовій і національній, духовній історії народу, його традиціях, національній ментальності; як явище, безпосередньо пов'язане з такими фундаментальними категоріями, як справедливість, свобода, рівність, гуманізм [3, c. 15].

Враховуючи всі вищеназвані твердження, на наш погляд, принцип верховенства права в державі варто розуміти, як юридичний засіб, що реально забезпечує максимальне здійснення, охорону і захист основних прав людини, символізує застосування правової форми у процесі побудови конституційної держави, в якій права й свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, адже цей принцип ґрунтується на визнанні та беззастережному сприйнятті найвищої цінності людської особи, її невідчужуваних прав і свобод.

На нашу думку, низький рівень правової культури і правової свідомості необхідно віднести до проблем реалізації та захисту прав людини і громадянина в Україні в контексті верховенства права. Також, проблематика просвітлюється у незадовільному рівні зовнішнього виховного впливу на кожну людину з боку суспільства та методів самовиховання за наявності у багатьох людей реального відчуття власної честі та гідності, що можна пояснити двома причинами. З одного боку, відсутністю сучасної суспільної системи зовнішнього впливу на виховання людини, спрямованого на розвиток найкращих людських якостей - честі та гідності, оскільки релігійне виховання не розвинуте і багато в чому спотворене та зведене лише до дотримання певних церковних ритуалів без розкриття сутності релігійної віри; моральні і духовності цінності замінено матеріальними; довіра між людиною і владою втрачена. Натомість фактично не створеної нової, сучасної системи такого виховного впливу [4, с.30].

З іншого боку, виховання цих самих людських чеснот, на жаль, не є пріоритетом сімейних відносин, оскільки основні зусилля батьків об'єктивно спрямовані на забезпечення лише матеріального благополуччя сім'ї. Якщо ж до названих причин додати глобальні інформаційні процеси, економічні та природні катаклізми, то висновок - досить таки невтішний.

По-третє, низький рівень законності (дотримання правопорядку) у житті суспільства і держави та відсутність безумовної відповідальності кожної без винятку особи як перед собою, так і оточенням за процес і результати своєї діяльності об'єктивно зумовлений, з одного боку, історично ментальними традиціями народу, а з іншого - традиційним намаганням будь-якої влади всіляко обмежувати свободу життєдіяльності та самореалізації людини шляхом встановлення таких механізмів правового регулювання суспільного та особистого життя, що не залишають їй свободи вибору[5, с.42].

Вважаємо, що необхідно окремо виділити, факт відсутності ефективного організаційного механізму забезпечення дотримання суддями у своїй діяльності принципу верховенства права, що є проблематикою в реалізації верховенства права в Україні. Перепоною на шляху до повного дотримання суддями у своїй професійній діяльності засади верховенства права є, значною мірою, незадовільні гарантії їх належного матеріального забезпечення, які не відповідають складним психологічним умовам інтенсивності виконання ними службових обов'язків. Рівень оплати праці суддів та працівників апарату судів, особливо місцевого рівня, відповідає лише мінімальним соціальним вимогам.

Отже, проблема реалізації принципу верховенства права у судовій сфері має комплексний характер і може бути вирішена тільки шляхом подальшого проведення судово-правової реформи в Україні. З цією метою обґрунтованим вважається удосконалення конституційно-правового регулювання засад організації та діяльності судової влади, статусу суддів в Україні, а саме визначення в Конституції: права особи на справедливий суд протягом розумного строку незалежним і неупередженим судом; верховенства права однією із засад судочинства, можливості постановлення суддями рішень на основі цього конституційного принципу; гарантій фінансування потреб судів на рівні, не нижчому за фактичні потреби на процесуальну діяльність, узгодження проекту видатків на функціонування судової влади з органами суддівського самоврядування.

Підсумовуючи проведений аналіз, потрібно зазначити, що забезпечення в Україні верховенства права є однією з найнагальніших проблем вітчизняної юриспруденції - як практичної, так і теоретичної. З метою встановлення нових та налагодження вже існуючих механізмів забезпечення принципу верховенства права, необхідною вбачається відмова від застарілого правового мислення та формування сучасного, яке засноване на природному типі праворозуміння, що не обмежується трактуванням права як системи норм, встановлених або санкціонованих державою, а розглядає його в якості загально гуманістичної цінності, інституту, що стоїть на сторожі прав і свобод особистості, в якості сили, що регулює функціонування самої влади та захищає громадянина від її можливого свавілля.

Отже, можна зробити висновок, що проблеми реалізації та захисту прав людини і громадянина в Україні на сьогоднішній день існують і, на жаль, їх доволі багато, відтак можна виокремити такі проблеми щодо їх реалізації: низький рівень правової культури і правової свідомості переважної більшості членів нашого суспільства, а також незадовільний рівень зовнішнього виховного впливу на кожну людину з боку суспільства та самовиховання за наявності у багатьох людей реального відчуття власної честі та гідності. Однією з проблем реалізації принципу верховенства права в Україні є питання незалежності суду.

Список використаних джерел

1. Петришин О.В. Верховенство права в системі правового регулювання суспільних відносин. Право України. 2010. №3. С. 24-34.

2. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики: монографія / Рабінович П.М., Луців О.М., Добрянський С.П., Панкевич О.З., Рабінович С.П.; Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України; [Редкол.: П.М. Рабінович (голов. ред.) та ін.] - Львів: Сполом, 2016. -200 с. (Серія І. Дослідження та реферати. - Вип. 30.).

3. Принцип верховенства права: проблеми теорії і практики: у двох книгах / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка; [ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (голова). Книга друга: Принцип верховенства права у діяльності держави та адміністративному праві / відп. ред. В.Б. Авер'янов. Київ: Конус-Ю, 2008. 314 с.

4. Сущенко В.М. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні (в контексті верховенства права) / Сущенко В.М. // Наукові записки НаУКМА. - 2012. - Т. 129: Юридичні науки. - С. 28-31.

5. Пильгун Н.В. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина в контексті функціонування принципу верховенства права в Україні / Н.В. Пильгун, М.В. Рощук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. - 2014. - Вип. 26. - С. 40-43.

Размещено на Allbest.Ru