Інвестиції в інновації в системі електронного управління людським капіталом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвестиції в інновації в системі електронного управління людським капіталом

Ільїна Анастасія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, член Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Державний торговельно-економічний університет

Анотація

У статті визначено, що інвестиції та інновації мають суттєвий взаємозв'язок, а людський капітал є інструментом здійснення ефективних інвестицій в інновації в основі прийняття раціональних рішень кваліфікованим персоналом, що використовує спеціальні засоби зв'язку у відповідних галузях діяльності, об'єднаних у соціально-культурну, економічну сфери та сферу управління людським капіталом. Будь-яка галузь діяльності націлена на збільшення рівня своєї конкурентоспроможності в основі здійснення персоналом інвестицій в інноваційні об'єкти, які мають на меті приносити прибуток, а також соціальний та екологічний ефект, утворюючи інноваційну інфраструктуру, суб'єктами якої є представники державного і приватного секторів.

Проаналізовано структуру офіційних вебсайтів профільних міністерств як ключових органів влади, що реалізують галузеву політику в Україні. Встановлено, що інформація, висвітлена на переважній більшості вебсайтів, є декларативною без будь-якої конкретики та прив'язки до профільних електронних систем, використання яких потребує навчання персоналу. А тут ніяк не обійтися без вкладання коштів у закупівлю нового програмного забезпечення та виконання програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу органів публічної влади, який має постійно користуватися електронними системами у відповідності до посадових повноважень. Визначено, що вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології з боку органів публічної влади сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату і, отже, сталого розвитку країни. Адже це обумовлює прискорення прийняття органами публічної влади рішень відносно реалізації інфраструктурних проектів за допомогою здійснення інвестицій в інноваційні об'єкти.

Водночас, їх експлуатація має бути сприятливою як для держави, так і для суспільства без нанесення шкоди навколишньому середовищу і, отже, здоров'ю споживачів. Слід звернути увагу і на галузь освіти, що взаємозалежить зі всіма галузями соціально-культурної сфери (культура, туризм, спорт, соціальний захист, охорона здоров'я), сприяючи науковому розвитку в галузях економічної сфери (сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок), а також на необхідність здійснювати контроль за фінансуванням і використанням персоналом електронних систем у сфері управління людським капіталом.

Ключові слова: інвестиції, інновації, людський капітал, інноваційна інфраструктура, суб'єкти інноваційної інфраструктури, інноваційні об'єкти, інфраструктурні проєкти, електронне управління, засоби електронного зв'язку, інформаційно-комунікаційні технології.

Abstract

Investments in innovations in the electronic human capital management system

Ilina Anastasiia Oleksandrivna PhD in Economics, Associate Professor, Member of the Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, Associate Professor of the Department of Public Administration, State University of Trade and Economics

In the paper it was determined that investments and innovations have a significant relationship, and human capital is a tool for making effective investments in innovations based on rational decision-making by qualified personnel using special means of communication in the relevant fields of activity, united in socio-cultural, economic and human capital management spheres. Any field of activities is aimed at increasing the level of its competitiveness on the basis of investment by personnel in innovative facilities with the purpose to bring profit as well as social and environmental effect, forming an innovative infrastructure, the subjects of which are representatives of the public and private sectors.

The structure of the official websites of relevant ministries as key authorities implementing industry policy in Ukraine was analyzed. It was established that the information displayed on the vast majority of websites is declarative without any specifics and linking to specialized electronic systems, the use of which requires staff training. And here there is no way to do without investing in the purchase of new software and the implementation of training, retraining and professional development programs for the personnel of public authorities, who should constantly use electronic systems in accordance with their official powers. It was determined that the ability to use information and communication technologies on the part of public authorities will contribute to the improvement of the investment climate and, therefore, the sustainable development of the country.

After all this determines the acceleration of decision-making by public authorities regarding the implementation of infrastructure projects with the help of investments in innovative facilities. At the same time, their operation should be favorable for both the state and society without harming the environment and, therefore, the health of consumers. An attention should also be paid to the field of education, which is interdependent with all fields on the socio-cultural sphere (culture, tourism, sports, social protection, health care), contributing to scientific development in the fields on the economic sphere (agriculture, industry, construction, transport and communication), as well as the need to monitor funding and using the electronic systems by personnel in the sphere of human capital management.

Keywords: investments, innovations, human capital, innovative infrastructure, subjects of innovative infrastructure, innovative facilities, infrastructure projects, electronic management, means of electronic communication, information and communication technologies.

Постановка проблеми

Як відомо, людський капітал є дуже важливим фактором для функціонування економіки країни. Адже саме від нього залежить не просто кількість робочих місць, але й рівень діяльності персоналу, що займає відповідні посади. Такі посади стосуються будь-якої галузі і, отже, сфери діяльності. Проте яким чином необхідно досягнути такого результату, щоб рівень добробуту населення відповідав їм потребам, а держава, в свою чергу, була спроможна забезпечувати сталий розвиток країни та окремої її території? Перш за все це стосується вкладення коштів за рахунок як державного та місцевих бюджетів, так і фізичних і юридичних осіб (підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності).

Здавалося б, чим більше вкладень здійснюється з боку державного та приватного секторів, тим більш розвиненою є інноваційна інфраструктура країни. Однак і тут варто замислитися над поняттям інновацій, як не просто нововведень у реалізацію продукції для закупівлі товарів чи в певну діяльність для надання послуг, але й тих, що відповідають змінам, яких потребують покупці товарів та одержувачі послуг. Вміння швидко реагувати на зміни в настроях населення відносно потреб у споживанні і є проявом людського капіталу як сукупності одержаних знань, набутих вмінь та навичок за рахунок інвестування у відповідні сфери діяльності, що впливає на рівень добробуту і, відповідно, життя населення. Однак контроль за здійсненням таких інвестицій з боку як держави, так і громадськості й по сьогодні залишається актуальною проблемою, пов'язаною із впровадженням в державно-приватні управлінські відносини інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням питань відносно інвестування в інновації, а також розвитку людського капіталу займалися ряд науковців. Так, наприклад, науковці на чолі з М. Копитко досліджували процес управління інноваціями та інвестиціями, однак у праці йдеться мова переважно про приватні підприємства, тоді як органи публічної влади також приймають інноваційні рішення в процесі опрацювання інвестиційних пропозицій [1]. Науковці на чолі з А. Чечель досліджували розвиток людського капіталу в різних галузях діяльності в основі впровадження та використання в органах публічної влади засобів електронного зв'язку, однак інноваційно-інвестиційний процес в цих галузях досліджено у праці в недостатній мірі [2].

Науковці на чолі з В. Панченко акцентували увагу саме на стратегічному плануванні інвестиційної діяльності установ, при цьому замало приділяючи увагу вкладенню коштів в інноваційні об'єкти [3]. І. Микитюк взяв за необхідне досліджувати процес здійснення інвестицій саме державним сектором, в той час як приватний сектор залишився поза увагою науковця [4]. В. Шовківська розглядала людський капітал як фактор економічного зростання на прикладі галузі будівництва. При цьому в недостатньому обсязі досліджено роль новостворених об'єктів у розвитку інноваційної інфраструктури [5]. Науковці на чолі з О. Продіус опрацьовували в своїй праці питання стратегічного планування інноваційної діяльності установ без урахування здійснення ними інвестицій [6]. А. Шинькович окреслював процес інформаційної взаємодії між державою та громадськістю в напрямку поліпшення сталого розвитку країни, однак без урахування питань інвестування в інновації [7]. Відповідно, потребують подальших досліджень фактори впливу на здійснення інвестицій в інноваційні об'єкти з боку державного та приватних секторів, якими є засоби електронного зв'язку, а також кваліфікований персонал.

Мета статті - дослідження проблематики здійснення інвестицій в інноваційні об'єкти із застосуванням засобів електронного зв'язку між суб'єктами управління в процесі прийняття управлінських рішень.

Виклад основного матеріалу

Перш, ніж перейти до розгляду важливого питання щодо системи електронного управління людським капіталом, варто розібратися, що представляють собою інвестиції та інновації, основою взаємозалежності між якими виступає людський капітал.

Так, згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції - це будь-які види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти будь-якої діяльності, метою суб'єктів якої є одержання прибутку (доходу) та/або досягнення соціального й екологічного ефекту [8].

Поряд із цим, Закон України «Про інноваційну діяльність» трактує інновації як новостворені та/або вдосконалені конкурентоспроможні технології, реалізовану продукцію або надані послуги, а також організаційно-технічні рішення характеру виробничої, адміністративної, комерційної або іншої діяльності, що здійснюється з метою поліпшення структури та якості виробництва та/або соціальної сфери [9].

Як бачимо, між інвестиціями та інноваціями існує суттєвий взаємозв'язок. Так, інвестиції можуть здійснюватися як вкладення певної суми коштів за рахунок державного та місцевих бюджетів, будь-яких підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також цінних паперів, рухомого й нерухомого майна (машини, будинку, споруди, обладнання), майнових прав інтелектуальної власності, «ноу-хау»; прав користування землею, будинками, водою, спорудами, ресурсами, технологіями та ін. Відповідно, якщо інновації є новітньою та/або удосконаленою продукцією чи послугою, призначеною для використання в будь-яких цілях, вони і є основою інвестицій.

Тут суб'єкти інвестиційної діяльності - це по факту всі суб'єкти інноваційної інфраструктури, якими є представники як державного (органи державної влади та органи місцевого самоврядування; підприємства, установи та організації державної та комунальної форм власності; громадські організації), так і приватного (підприємства, установи та організації приватної форми власності, фізичні особи-підприємці) секторів [8, 9]. Адже інноваційна інфраструктура - це сукупність підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, що реалізують інноваційну продукцію та надають послуги з інноваційної діяльності у будь-яких галузях, зокрема освіти і науки, культури, туризму, спорту, соціального захисту, охорони здоров'я (соціально-культурна сфера); сільського господарства, промисловості, торгівлі, будівництва, транспорту та зв'язку (економічна сфера) і, отже, галузі публічного управління та адміністрування, що відноситься до сфери управління людським капіталом, яка і відіграє ключову роль у здійсненні ефективного управління першими [1, С. 11; 2, С. 1299]. У цьому разі, якщо інвестори приватного сектору націлені на одержання прибутку, то інвестори державного сектору мають на меті підтримувати баланс між дохідною та видатковою частинами бюджету.

Однак чи буде інвестиція називатися інвестицією, якщо в основі одержання прибутку від інвестиційної діяльності з боку приватного підприємства не буде соціального й екологічного ефекту? Тут ефект виступатиме як наслідок від здійснення інвестиції у реалізацію певного проєкту, що відображатиметься на добробуті населення та екологічному стані країни чи окремої її місцевості (району у місті, міста, регіону). Якщо ж така інвестиція буде мати негативний наслідок (наприклад, отруєння, забруднення повітря), то поступово попит на продукцію буде знижуватися, а прибуток підприємства-інвестора може обернутися для нього у значний збиток [3]. У цій ситуації інвестиція автоматично втрачає свою силу, оскільки не просто позбавляється своєї мети, а й надає зворотного ефекту.

Говорячи про державний сектор, відхилення як в додатній, так і у від ємний бік в різниці між дохідною та видатковою частинами бюджету надає картину ефективності здійснення його представниками інвестицій. Саме тут соціальний та екологічний ефект відображається рівнем збалансованості між відповідними частинами, де величезну роль відіграє стратегічне планування бюджету персоналом органів державної влади та місцевого самоврядування, враховуючи ситуацію у суспільстві. Надмірні як бюджетний дефіцит, так і бюджетний надлишок органу влади говорить про неефективність його діяльності [4]. У цьому випадку бюджетний дефіцит може бути наслідком значних витрат на імплементацію об'єктів інвестування, які не приноситимуть ніякої користі для населення (наприклад, будівництво/реконструкція спортивного, культурного, торговельно-розважального закладів, які практично ніхто не відвідує). Поряд із цим, бюджетний надлишок може стати причиною імплементації переважної більшості об'єктів за невеличкі витрати, постійна діяльність яких може приносити відсоток для органу влади завдяки високому попиту. Однак такий попит носить тимчасовий характер та в подальшому використання закуплених товарів та/або одержання послуг від представників новостворених підприємств, установ чи організацій за рахунок бюджетних інвестицій як правило наноситиме шкоду споживачам (наприклад, встановлення тимчасових споруд та/або закладів виробництва й торгівлі тютюновими виробами та спиртними напоями, іншими шкідливими та/або небезпечними для здоров'я товарами та ін.). А це поступово може породити в населення негативне ставлення до певного виду діяльності та ввести в оману відносно подібних підприємств, установ та організацій. Тому тут органам публічної влади варто задуматися над ситуацією, коли населення має потребу саме в корисних для розвитку людини і особистості товарів та послуг, що в перспективі може значно поліпшити інвестиційний клімат країни.

Виходячи з вищезазначеного, саме людський капітал зумовлює здійснення ефективного інвестування в інноваційні об'єкти, тобто такі, використання яких відповідатиме потребам населення без негативних наслідків. Як результат, в суб'єктів інноваційної інфраструктури збільшується потенціал вкладення коштів у закупівлю основних засобів (матеріалів, комплектуючих), від яких значною мірою залежить якість реалізації інноваційної продукції та надання інноваційних послуг. А це сприятиме збільшенню обсягу ефективних інвестицій, розпізнання яких не є можливим без інтелектуальних здібностей людини, що започатковуються саме в освіті [5, С. 180].

Так, ефективність навчання в закладах початкової, середньої та вищої освіти відображається бажанням учнів/студентів одержувати нові знання. Культура є основою освіти, що мотивує учнів/студентів одержувати планові знання з усвідомленням своєї необхідності навчатися задля реалізації себе як особистості в майбутньому. Якщо галузь спорту є фізичним проявом культури в соціальному житті людини як особистості, яка слідкує за своїм здоров'ям і розуміє необхідність бути в тонусі для збільшення рівня продуктивності праці, то туризм є практичним застосуванням галузі культури в основі одержання нових знань і здобуття вмінь та навичок застосовувати зарубіжний досвід. Галузь охорони здоров'я націлена на наданні медичних послуг з метою забезпечення результативності в галузі освіти і науки і, врешті-решт, практичній діяльності персоналу суб'єктів інноваційної інфраструктури, що здійснюють свою діяльність на благо населення, використовуючи свій освітній і науковий потенціал. Що стосується галузі соціального захисту, то тут не обійтися без роз'яснювальної роботи щодо запобігання негативних факторів впливу на роботу персоналу в освітньо-професійній і практичній діяльності осіб (зокрема булінг; вживання тютюнових виробів, спиртних напоїв та заборонених речовин; насильство у сім'ї; втрата людиною відчуття особистості та ін.) і надання соціальної допомоги задля позбавлення наслідків від їх впливу [2, С. 1303-1304; 6].

Звідси слідує, що всі суб'єкти інноваційної інфраструктури мають тісно взаємодіяти одним з одним завдяки впровадженню інновацій у виробництво і в подальшому використовувати інноваційну продукцію у вигляді інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) за рахунок вкладення коштів у її реалізацію [6]. А, враховуючи те, що встановлення високоякісного програмного забезпечення задля запровадження в діяльність державного та приватного секторів електронних систем потребує високоосвіченого персоналу для їх подальшого використання, виконання повноважень відповідними представниками буде знаходитися під постійним контролем, що допоможе позбавитися багатьох негативних чинників. До них можна віднести: корупційні правопорушення, порушення додержання персоналом службової дисципліни та правил внутрішнього службового розпорядку, виникнення конфліктних ситуацій, висвітлення на офіційних веб-сайтах та соціальних мережах недостовірної інформації, запуск у дію процесу реалізації проєктів без узгодження з громадськістю і т. п. [7, С. 99].

Як видно, від здійснення бюджетних інвестицій суттєво залежить якість обслуговування населення з боку приватного сектору, тоді як здійснення приватних інвестицій націлює державний сектор на внесення змін у діяльність органів публічної влади стосовно планування реалізації стратегій, планів заходів, державних/місцевих цільових програм в тій чи іншій галузі діяльності. З метою покращення якості надання публічних послуг, а також поліпшення взаємодії між державним та приватним секторами в процесі обміну інформації при виконанні персоналом професійних обов'язків, необхідно використовувати засоби зв'язку, за допомогою яких представники суб'єктів певних галузей діяльності у відповідних сферах і в сфері управління ними могли б ефективно виконувати свою роботу на користь населення та здійснювати контроль за роботою персоналу.

Зазвичай, всі ці засоби зв'язку взаємодоповнюють один одного. Так, за допомогою офіційних вебсайтів створюються різні теги, де можна ознайомитися з необхідною інформацією, зокрема про: роботу структурних підрозділів тієї чи іншої установи; зовнішню (закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, укази Президента України та ін.) та внутрішню (накази міністерств, відомств, розпорядження місцевих державних адміністрацій, рішення місцевих рад, положення про діяльність установи та її структурних підрозділів) нормативно-правову базу, що регулює галузеві питання; плани, звіти та новини установи стосовно проведених нею заходів. Крім того, на сайтах можна створити форуми для обговорення з громадськістю важливих галузевих питань та одержати зворотний зв'язок. Поряд із цим, сайт є основою для створення інформаційного порталу як єдиної точки доступу до всіх інформаційних ресурсів, що, з одного боку, передбачає утворення персоналізованих робочих місць працівників установи з обліком виконання їх повноважень у певній галузі - Інтранет-портал (наприклад, інформаційна модель будівлі), з іншого, - уможливлює широке коло користувачів знаходити зовнішню інформацію з одержанням консультацій із власником на постійній основі - Інтернет-портал (наприклад, Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України). До того ж за допомогою спеціального програмного забезпечення до сайту будь-якої установи можливо зробити прив'язку електронної системи, тобто сукупності компонентів, що дозволяють здійснювати обробку інформації з метою прийняття керівництвом адекватних та результативних рішень (наприклад, електронна система охорони здоров'я eHealth) [6, 10, 11].

Відповідно, сайт є відображенням роботи установи, портал надає доступ через сайт установи до певних інформаційних ресурсів, тоді як електронна система здійснює обробку інформації з відповідних ресурсів за допомогою програмних компонентів, оволодіння якими потребує залучення кваліфікованого персоналу. А це, в свою чергу, зумовлює необхідність вкладати кошти у закупівлю програмного забезпечення, його встановлення, запровадження в роботу установи електронних систем, а також навчання персоналу використовувати відповідні електронні системи згідно з розробленими та затвердженими програмами підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Адже від якості роботи персоналу залежить і прийняття рішень щодо підготовки планових показників та реалізації інвестиційних проектів на інноваційній основі в процесі системної взаємодії між державним та приватним секторами в різних галузях діяльності.

Використовуючи Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України [10], варто окреслити переваги та недоліки дизайну офіційних вебсайтів профільних міністерств, від діяльності яких залежить сталий розвиток відповідних галузей.

Так, наприклад, в Україні в галузі сільського господарства офіційний вебсайт Міністерства аграрної політики та продовольства України - головний елемент електронного урядування, який містить інформацію про діяльність органу влади, нормативно-правову базу, напрямки (підгалузі) діяльності, грантову та інвестиційну діяльність, а також роботу з громадськістю. Такий вебсайт є корисним, оскільки надає інформацію персоналу сільськогосподарських підприємств про новини та можливості взаємодіяти з державою. Поряд із цим, вебсайт Української аграрної біржі [12] допомагає брати участь в електронних торгах, використовувати інтерактивну мапу зернових сховищ, електронний логістичний калькулятор та ін.

Однак результативна взаємодія між виробниками, споживачами й державою потребує створення та подальше удосконалення системи цінового моніторингу, що надаватиме змогу швидко отримувати достовірну інформацію про ціни на сільськогосподарську продукцію, яка має бути доступною широкому колу товаровиробників та зацікавлених споживачів. Більш того, на відміну від розвинених країн світу, в Україні сільськогосподарські підприємства набагато менше акцентують увагу ІКТ.

Таке нехтування призводить до відставання галузі сільського господарства, не дивлячись на високий потенціал країни. Тому тут не завадило б забезпечити агрономічні об'єднання, підприємства та фермерські господарства системами електронного документообігу й створити портал взаємодії з громадянами сільських територій. Все це надаватиме можливості виробникам і споживачам сільськогосподарської продукції, а також профільним органам публічної влади одержувати доступ до необхідних документів (нормативно-правових актів, звернень, листів, доручень та ін.) та організовувати важливі електронні зустрічі задля вирішення спірних питань щодо здійснення інвестицій в інноваційні об єкти в галузі сільського господарства.

Слід також зазначити, що величезну роль у сталому розвитку країни відіграє промисловість, від галузі якої також залежить і рівень науково-технічного прогресу (НТП), а отже і запровадження електронних систем у роботу державного та приватного секторів. В Україні головним елементом електронного урядування виступає офіційний вебсайт Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, який містить інформацію про діяльність органу влади (у т. ч. інвестиційну), законодавчу базу та роботу з громадськістю. Однак інформація, яку містить цей вебсайт, відображає як правило регулюючі положення, тоді як доступ до єдиної бази даних промислових підприємств України на вебсайті відсутній.

В Україні взаємодія між промисловими підприємствами й профільними органами публічної влади регулюється переважно на місцевому рівні. Наприклад, за замовленням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) комунальною науково-дослідною установою «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста» створено інформаційну систему формування баз даних промислового і наукового комплексів м. Києва ІС «Промисловість і наука» [13], куди заноситься інформація стосовно пропозицій реалізації промислової продукції та здійснюється реєстрація новостворених промислових підприємств міста Києва. Однак посилення контролю за діяльністю профільних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій України в рамках їх електронної взаємодії з промисловими підприємствами на місцях потребує створення Єдиного інформаційного порталу промислових підприємств із забезпеченням їх персоналу системами електронного документообігу.

Все це дозволить промисловим підприємствам обмінюватися документами (одержувати запит на інформацію, опрацьовувати доручення та ін.), а профільним органам публічної влади організовувати зустрічі з приводу інвестування у важливі промислові об'єкти. Адже реалізація проєктів в галузі промисловості відіграє ключову роль НТП в інших галузях діяльності як в соціально-культурній та економічній сферах, так і в сфері управління людським капіталом.

Якщо джерелом інноваційного розвитку країни виступає промисловість, то джерелом інвестиційного клімату в країні є торгівля. В Україні така галузь регулюється Міністерством економіки України, який має офіційний вебсайт.

На цьому вебсайті можна детально ознайомитися із діяльністю про орган влади, а також з інформацію про бізнес і роботу з громадськістю. Значними перевагами цього вебсайту є висвітлення у відповідних тегах необхідної інформації про різні підгалузі торгівлі, їх взаємозв язок з галуззю промисловості, а також відображення процесу роботи органу влади у відновленні економіки У країни у післявоєнний період та забезпечення здійснення допомоги в період воєнного стану у процесі взаємодії із українськими та зарубіжними підприємствами, установами та організаціями, які сприяють здійсненню інвестицій у відповідних напрямках.

Більш того, з метою залучення в економіку України потенційних іноземних інвесторів створено платформу Advantage Ukraine, де зібрано вже понад 500 інвестиційних проектів і можливостей їх реалізації у багатьох галузях діяльності. Однак про що може йтися мова, якщо в органах публічної влади із закладами оптової (безпосередньо виробниками) і роздрібної (посередниками виробників) торгівлі інноваційною продукцією відсутній зв язок за допомогою профільної електронної системи? Пришвидшення процесу реалізації вкрай важливих для суспільства інвестиційних проєктів потребує залучення якомога більшої кількості торговельних підприємств. Адже саме через таку електронну систему вони спроможні надати інформацію про споживачів і продукцію, що частково закуповується ними. Це в подальшому зорієнтує профільні органи місцевої влади приймати правильні рішення відносно реалізації проєктів за узгодженням з Міністерством економіки України.

Ключовим органом влади, що регулює галузь будівництва, транспорту та зв'язку, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке має офіційний вебсайт. На цьому вебсайті висвітлено інформацію про діяльність органу влади, галузі будівництва і зв'язку та підгалузі транспорту, бізнес і роботу з громадськістю, а також євроінтеграційні процеси в Україні. Величезними перевагами цього вебсайту є відображення інформації про інфраструктурні проєкти, що допомагає знайти потенційних інвесторів, а також покликання на зворотний зв'язок із громадськістю з приводу опрацювання запитів на інформацію та звернень.

Проте, оскільки реалізація інфраструктурних проєктів потребує додаткових узгоджень, варто було б залучити фахівців з проведення екологічної експертизи новостворених рухомих та/або нерухомих об'єктів завдяки здійсненню інвестицій. Тут величезну роль відіграватиме співпраця з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, де 2016 року відбулося підписання Меморандуму про наміри створення інтегрованої електронної системи управління охороною довкілля та раціонального використання природних ресурсів (системи екологічної інформації), укладеного між цим органом (на той час - Міністерство екології та природних ресурсів України), Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації і Міжнародною благодійною організацією «Екологія-Право-Людина».

Така співпраця уможливить, по-перше, взаємодію між профільними місцевими органами влади з будівництва, транспорту та зв'язку, а також з екології в рамках розв'язання проблем інвестування в об'єкти не просто інноваційні, але й екологічно безпечні при використанні; по-друге, націлить на удосконалення дизайну вебсайту Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, де не лише має бути подана інформація з покликаннями у тегах «ЕкоСистема» та «ЕкоЗагроза», але й зафіксовані дані про дозволи на введення в експлуатацію новозбудованих об'єктів, інтегрованих дозволів на роботу цих об'єктів з твердими побутовими відходами в системі екологічної інформації, а також ситуацію з зеленою зоною, водою та фактори ризику виникнення стихійних лих від їх діяльності в системах моніторингу довкілля та водного балансу.

Опрацювавши способи удосконалення системи електронного управління в економічній сфері, слід зазначити, що саме соціально-культурна сфера є першочерговим показником функціонування економічної сфери. Адже від рівня освіти залежить і подальша продуктивність праці населення, а чим більшою є продуктивність праці персоналу, тим кращою є діяльність суб'єктів інноваційної інфраструктури в державному та приватному секторах.

Так, кожен ключовий орган влади, що здійснює управління соціально- культурною сферою, намагається висвітлювати на офіційних вебсайтах необхідну інформацію в рамках конкретної галузі діяльності, однак через відсутність спеціальної теги на сайтах, що висвітлює взаємозв'язок з іншими галузями, інформація залишається суто декларативною. Наприклад, на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України наявна інформація про діяльність органу влади, підгалузі освіти і галузь науки, законодавство, громадську та міжнародну співпраці. Проте, хіба може бути освіта результативною без культурного та особистісного розвитку, за реалізацію якого відповідає Міністерство культури та інформаційної політики України; без проведення роз'яснювальних робіт стосовно наслідків прояву негативних умов навчання (непорозуміння між викладачами та учнями/студентами, що згодом підштовхує молодь на асоціальну поведінку), де відповідальним є Міністерство соціальної політики України; без проведення заходів пропагування здорового способу життя, зайняття фізичною культурою для зміцнення здоров'я й мотивації до навчання, за що відповідає Міністерство молоді та спорту України; без проведення профілактичних заходів для учнів/студентів з метою запобігання поширення інфекційних та неінфекційних захворювань серед молоді, за що має відповідати Міністерство охорони здоров'я України?

Тут можна перелічити багато питань стосовно відповідальності кожного центрального органу виконавчої влади за розвиток галузі в соціально- культурній сфері з урозумінням взаємозалежності між галузями, що входять у відповідну сферу. За цих умов необхідно удосконалити офіційні вебсайти з прив'язкою до профільних електронних систем, подібних до електронної системи охорони здоров'я eHealth [11]. За таких умов центральні органи виконавчої влади зможуть одержувати доступ до інформації та взаємодіяти за ієрархічним принципом з профільними структурними підрозділами органів місцевої влади, профільними установами та їх персоналом. Адже в цих системах фіксуватиметься інформація про обслуговування населення (в т. ч. дата й час надання певної послуги відповідальним фахівцем конкретній особі).

Відповідно, вебсайт Міністерства освіти і науки України як ключового органу влади в сфері управління людським капіталом варто було б удосконалити на рівні інформаційного Інтернет-порталу, де з покликанням на профільні міністерства можна було б одержати доступ до послуг на місцевому рівні з боку профільних установ на базі відповідних закладів освіти. Наприклад, в галузі культури - послуги бібліотек та інших закладів, що проводять культурно-масові заходи, спорту - послуги спортивних комплексів з організації спортивних секцій, туризму - послуги з обміну студентами для проходження практики за кордоном, соціального захисту - послуги соціальних центрів з організації допомоги та проведення роз'яснювальних заходів, охорони здоров'я - послуги медичних закладів з надання медичної допомоги, організації проведення профілактичних заходів запобігання поширенню різних захворювань серед молоді. Такий підхід слугуватиме перспективою розвитку галузі освіти як першоджерела розвитку людського капіталу в економічній сфері, від якої в значній мірі залежить сталий розвиток країни в соціальному, економічному та екологічному компонентах за результатами здійснення інноваційних інвестицій.

Говорячи про сферу управління людським капіталом, то тут також не обійтися без допомоги Міністерства фінансів України, що відповідає за розподіл та перерозподіл фінансових ресурсів органів публічної влади, та Міністерства цифрової трансформації України як центрального засвідчувального органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Адже одержання доступу до інформації, а також здійснення будь-яких операцій у профільних електронних системах потребує ідентифікації авторизованих користувачів під час входу.

Так, на вебсайті Міністерства фінансів України варто таким чином автоматизувати прив'язку системи «Прозорий бюджет», щоб відображалася інформація про виділення коштів у розвиток тієї чи іншої галузі діяльності з боку всіх розпорядників бюджетних коштів як на центральному, так і на місцевому рівнях в рамках фінансової взаємодії, що допоможе запобігти корупційним правопорушенням з боку органів публічної влади. Поряд із цим, Міністерству цифрової трансформації України слід організувати процес удосконалення Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (порталу «Дія»), де висвітлювалася б інформація щодо використання персоналом органів публічної влади профільних електронних систем згідно із посадовими повноваженнями. Контроль за використання цих систем сприятиме, по-перше, поліпшенню оперативності надання фахівцями електронних послуг; по-друге, зниженню рівня порушень їх службової дисципліни, оскільки за умов використання профільних електронних систем фіксується інформація про операції надання електронних послуг. А це, в свою чергу, допомагає визначати осіб, які безвідповідально поставилися до виконання важливих завдань з питань забезпечення сталого розвитку країни.

Висновки

Інвестиціями є будь-які види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються саме в інноваційні об'єкти, тобто такі, імплементація яких має на меті одержання прибутку та досягнення соціального й екологічного ефектів. Нові пропозиції товарів та/або надання послуг з урахуванням змін у потребах населення завжди породжують попит на їх використання та збільшують приплив споживачів. Таким чином приватний сектор матиме можливість одержувати прибуток з урахуванням витрат на виробництво, державний - поповнювати дохідну частину бюджету за рахунок податкових надходжень від новостворених за бюджетні видатки прибуткових установ, а також заробітної плати їх персоналу. В такому разі як в державного, так і в приватного секторів збільшується потенціал здійснювати інвестиції в реалізацію інфраструктурних проєктів в якості подальшого введення в експлуатацію та функціонування інноваційних об'єктів. А це, в свою чергу, обумовлює сталий розвиток країни.

Проте сталий розвиток країни не є можливим без належного державного та громадського контролю за діяльністю як органів публічної влади, що регулюють соціально-культурну та економічну сфери на центральному та місцевому рівнях, так і підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, персонал яких виконує свої галузеві повноваження. Всі вони є суб'єктами інноваційної інфраструктури, оскільки несуть відповідальність за реалізацію інвестиційних проєктів інноваційного характеру. В умовах розвитку інформаційного суспільства якісний контроль за діяльністю цих суб'єктів не є можливим без впровадження ІКТ як засобів зв'язку, в основі яких лежить удосконалення дизайну офіційних вебсайтів та інформаційних порталів за допомогою прив'язки електронних систем, що забезпечують системну взаємодію між цими суб'єктами. В основі цієї взаємодії лежить можливість одержання, обробки та фіксації інформації про виконані суб'єктами завдання та проведені заходи, аналіз якої зумовлює прийняття раціональних рішень з боку органів публічної влади стосовно реалізації тих чи інших інвестиційних проєктів в рамках реалізації стратегій, галузевих державних/місцевих цільових програм та виконання планів заходів.

У той же час, не є можливим використання багатокомпонентних та багатофункціональних засобів зв'язку (зокрема, електронних систем), якщо персонал суб єктів інноваційної інфраструктури має недостатній рівень кваліфікації. І тут інвестиції не залишаються поза увагою, оскільки відіграють значну роль у реалізації програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу (в т. ч. в галузі освіти). А це в подальшому підштовхує органи влади запроваджувати в діяльність нові та удосконалювати вже існуючи ІКТ знов ж таки завдяки здійсненню інвестицій з боку держави, у т. ч. залучаючи як українських, так і іноземних потенційних інвесторів. Поступове впровадження в діяльність суб'єктів інноваційної інфраструктури відповідних ІКТ з урахуванням постійного навчання кваліфікованого персоналу значно покращить якість надання персоналом електронних послуг, що згодом поліпшить інвестиційний клімат і, отже, сталий розвиток країни.

електронний управління інвестиція інноваційний

Література

1. Копитко М.І., Блага Н.В. Управління інноваціями та інвестиціями: навчальний посібник у схемах і таблицях. Вид. 2-ге, допов. і перероб. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. 296 с.

2. Chechel A., Ilyina A., Orlova N., Fayvishenko D., Kulchii I., Pidlisna T. Human Capital Development in the Process of the Use and Provision of Electronic Services in Ukraine. Proceedings of the 35 th International Business Information Management Association Conference (IBIMA). 1-2 April 2020, Seville, Spain, 2020. Pp. 1298-1308.

3. Panchenko V., Ilyina A., Mihus I., Vavrin M., Karpenko Yu. The Role of Investment Strategy in the Strategic Management System of Service Companies. Academy of Strategic Management Journal. Volume 18. Special Issue 1. 2019.

4. Микитюк І. С. Теоретичні основи збалансованості бюджетної системи України. Економічний вісник університету. 2013. Вип. 20(1). С. 162-167.

5. Шовківська В.В. Інноваційний розвиток людського капіталу як важливий чинник економічного зростання будівельної галузі. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2019. Вип. 42. С. 179-188.

6. Prodius O., Nechyporuk L., Stoliar O., Ilyina A., Stoyanov Ph. International Corporate Strategies and Entrepreneurial Paradigms within the Framework of Global Business Integration. Academy of Entrepreneurship Journal. Volume 26, Issue 4, 2020.

7. Шинькович А. Актуальні аспекти формування громадянського суспільства в Україні як важливої домінанти прогресивного реформування державного управління. Актуальні проблеми державного управління. 2020. № 1(81). С. 97-100.

8. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 №2 1560-ХІІ.

9. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 № 40-IV

10. Органи виконавчої влади. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України: Урядовий портал.

11. Електронна система охорони здоров'я в Україні. Цифрова трансформація системи охорони здоров'я.

12. Аграрна біржа: офіційний веб-сайт.

13. Промисловість і наука м. Києва.

References

1. Kopytko M.I., Blaha N.V. (2022). Upravlinnia innovatsiiamy ta investytsiiamy [Management of innovations and investments]. Lviv: Lviv State University of Internal Affairs [in Ukrainian].

2. Chechel A., Ilyina A., Orlova N., Fayvishenko D., Kulchii I., Pidlisna T. (2020). Human Capital Development in the Process of the Use and Provision of Electronic Services in Ukraine. Proceedings of the 35th International Business I fo ato Management Association Conference (IBIMA). 1-2 April 2020, 1298-1308.

3. Panchenko V., Ilyina A., Mihus I., Vavrin M., Karpenko Yu (2019). The role of investment strategy in the strategic management system of service companies. Academy of Strategic Management Journal, 18, 1.

4. Mykytiuk I.S. (2013). Teoretychni osnovy zbalansovanosti biudzhetnoi systemy Ukrainy [Theoretical bases of balance of budgetary system of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk universytetu - Economic Bulletin of University, 20(1), 162-167. [in Ukrainian].

5. Shovkivska V.V. (2019). Innovatsiinyi rozvytok liudskoho kapitalu yak vazhlyvyi chynnyk ekonomichnoho zrostannia budivelnoi haluzi. [Innovative development of human capital as an important factor of the economic growth of construction industry]. Shlakhy p-idvshchenia efektyvnosti budivnytstva v umovakh formuvannia rynkov^kh vidnosyn - Ways to Increase Construction Efficiency in Terms of Formation of Marketing Relations, 42, 179-188 [in Ukrainian].

6. Prodius O., Nechyporuk L., Stoliar O., Ilyina A., Stoyanov Ph. (2020). International Corporate Strategies and Entrepreneurial Paradigms within the Framework of Global Business Integration. Academy of Entrepreneurship Journal. 26, 4.

7. Shynkovych A. (2020). Aktualni aspekty formuvannia hromadianskoho suspilstva v Ukraini yak vazhlyvoi dominanty prohresyvnoho reformuvannia derzhavnoho upravlinnia [Urgent issues of civil society formation in Ukraine as an important dominant factor for progressive reform of public administration]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia - Actual Problems of Public Administration, 1(81), 97-100. [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy “Pro investytsiinu diialnist” vid 18 veresnia 1991 r. № 1560-XII [The Law of Ukraine “On the innovative activity” from September 18, 1991, No 1560-XII]. (2022). [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy “Pro innovatsiinu diialnist” vid 4 lypnia 2002 r. № 40-IV [The Law of Ukraine “On the innovative activity” from July 4, 2002, No 40-IV]. (2023). [in Ukrainian].

10. Orhany vykonavchoi vlady. Yedynyi vebportal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrayiny: Uriadovyi portal [Executive bodies. Government portal: Official website], [in Ukrainian].

11. Elektronna systema okhorony zdorovia v Ukraini. Tsyfrova transformatsiia systemy okhorony zdorovia [Electronic healthcare system in Ukraine. Digital transformation of the healthcare system]. [in Ukrainian].

12. Ofitsiinyi vebsait Ukrainskoi ahrarnoi birzhi [Official website of the Ukrainian Agrarian Exchange]. [in Ukrainian].

13. Promyslovist i nauka m. Kyieva [Industry and Science of Kyiv City]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru