Новітня парадигма кримінологічної детермінації економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новітня парадигма кримінологічної детермінації економічної безпеки

Зотов Нікіта Миколайович аспірант кафедри кримінального права і процесу Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

Анотація

Визначено, що рівень економічного розвитку корелюється із рівнем злочинності у сфері економіки, що порушує безпекову парадигму, яка безпосередньо пов'язана із концепціями економічного добробуту та соціальної держави.

Економічна безпека, як науковий феномен, полягає у спроможності правової охорони, убезпечення об'єктів економічної системи від впливу різного рівня загроз. Основним правовим суб'єктом забезпечення економічної безпеки виступає держава, як інституція - суб'єкт законодавчої ініціативи, що здійснює нормативно-правове регулювання та нагляд за формуванням безпекової екосистеми на різних рівнях управління.

Обґрунтовано, що симбіоз причин та умов, які передують порушенню правової архітектури, сприяють вчиненню незаконних правочинів (злочинів) та виступають кримінологічними (криміногенними) детермінантами..

Подано визначення детермінант економічної безпеки, як явищ (процесів, чинників), які її забезпечують (протидіють негативним трендам правопорушень у сфері економіки). Констатовано, що безпекову детермінацію доцільно досліджувати системно в контексті симбіозу суб'єктивних та об'єктивних чинників, залежно від кореляції причин та умов.

Запропоновано детермінацію економічної безпеки реалізовувати на засадах проактивної політики, яка полягає у можливості мінімізувати виклики та загрози економічній безпеці та дуалізації дієвості та превенції (використання векторів безпеки й розвитку).

Визначено кримінологічні детермінанти сучасної безпекової екосистеми, зокрема: мінімізація (ліквідація) наслідків руйнівного впливу воєнних дій на території України; Реалізація Плану відновлення України; удосконалення регуляторних механізмів; адаптація політики безпеки та соціальної політики; забезпечення цінової та фінансової стабільності; координація інфляційних механізмів (стабілізація валютного ринку);

підвищення рівня економічної та ділової активності; підвищення рівня зайнятості населення; деактивізація міграційних процесів; зниження дефіциту бюджету; детінізація економіки.

Запропоновано реалізацію (кримінально-правову охорону) безпекових детермінант здійснювати з використанням універсальних та спеціальних механізмів шляхом оновлення інституційної архітектури безпекової платформи або опосередком реалізації самовідновлювальної функції та адаптивного управління. безпековий кримінологічний руйнівний

Ключові слова: безпека, безпекова екосистема, детермінація, загрози, економічна безпека, кримінологічні детермінанти, ризики.

Zotov Nikita Mykolayovyc Graduate student of the Department of Criminal Law and Procedure Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv,

THE LATEST PARADIGM OF CRIMINOLOGY DETERMINATION ECONOMIC SECURITY

Economic security, as a scientific phenomenon, consists of the ability to protect an object from the influence of threats of various levels and, accordingly, is studied at the micro, macro, meso, and mega levels.

It determined that the level of economic development correlated with the level of crime in the economy, which violates the security paradigm and is directly related to the concepts of economic well-being and the welfare state. The main legal subject of ensuring economic security is the state as an institution - the subject of a legislative initiative that carries out regulatory and legal regulation and supervision of forming a security ecosystem at various levels of management.

It had substantiated that the symbiosis of causes and conditions that precede the violation of the legal architecture contribute to the commission of illegal acts (crimes), and countermeasures are criminological (criminogenic) determinants.

The definition of criminological determinants of economic security as phenomena (processes, factors) that ensure it (counteract negative trends of economic offenses) had presented. It had established that it is expedient to investigate safety determination systematically in the context of the symbiosis of subjective and objective factors, depending on the correlation of causes and conditions.

It proposed to implement the determination of economic security based on a proactive policy, which consists of minimizing challenges and threats to economic security and the dualization of effectiveness and prevention (use of security and development vectors).

The identified criminological determinants of the modern security ecosystem are: Minimization (elimination) of the consequences of the destructive influence of military actions on the territory of Ukraine; implementation of the Recovery Plan of Ukraine; improvement of regulatory mechanisms; adaptation of security policy and social policy; ensuring price and financial stability; coordination of inflationary mechanisms (stabilization of the currency market); increasing the level of economic and business activity; increasing the employment level of the population; deactivation of migration processes; reducing the budget deficit; definition of the economy.

The implementation (provision) of security determinants must be carried out using universal and special mechanisms by updating the security platform's institutional architecture or by implementing a self-healing function and adaptive management.

Keywords: security, security ecosystem, determination, threats, economic security, criminological determinants, risks.

Постановка проблеми. Реалії сьогодення закцентували увагу на формуванні новітньої безпекової парадигми та забезпеченні дієвого безпекового середовища у всіх сферах життєдіяльності на різних рівнях управління. Питання кримінологічної детермінації економічної безпеки потребує оновлення наукових розвідок, оскільки правовий режим воєнного стану опосередковано сформував новітню безпекову парадигму, відповідно до детермінант та викликів часу.

Алгоритмізація безпекових механізмів вимагає, передусім, визначення кримінологічних детермінант безпекової екосистеми та кроків їх реалізації (забезпечення).

Економічна безпека - це здатність національної економіки (економічної системи держави) протидіяти (мінімізувати, нейтралізувати) ризики та загрози. Відповідно, охорона економічної безпеки полягає у протидії дестабілізуючим детермінантам та стимулюванні детермінант забезпечення.

Особливої ваги набуває проблематика формування сучасної візії економічної безпеки та її архітектури, метою якої є імплементація новітньої парадигми кримінологічної детермінації безпеки в контексті аксіоматичних трансформацій, метою якої є максимізація охорони безпеки, опосередком синергетичного зв'язку стратегічних детермінант та детермінант інноваційно- орієнтованого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику детермінаційного аналізу економічної безпеки вивчали представники численних іноземних та вітчизняних наукових шкіл, зокрема: Baldwin D., Kaufman D., Lasswell H., Варналій З., Васильців Т., Головкін Б., Гордієнко С., Жаліло Я., Канцір В., Маслій І., Міщенко С., Ортинський В., Топчій О., та інші.

Проте, у наукових колах дотепер немає уніфікованої методики кримінологічної детермінації безпекового середовища. Позиції вчених варіюються між детермінацією причин (ризиків) та наслідків (забезпечення) економічної безпеки, що потребує подальших розвідок та напрацювань.

Мета статті - моніторинг наукових трендів у частині кримінологічної детермінації економічної безпеки, удосконалення механізмів кримінально- правової охорони економічної безпеки опосередком детермінаціиного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Економіка - це базова платформа життєдіяльності держави, яка, з одного боку, вважається гарантом її функціонування й розвитку, а з іншого - виступає об'єктом злочинних посягань. Науково доведено, що рівень економічного розвитку корелюється із рівнем злочинності у сфері економіки, відтак, порушує безпекову парадигму, яка безпосередньо пов'язана із концепціями економічного добробуту та соціальної правової держави.

Економічна безпека, як науковий феномен, полягає у спроможності убезпечення економічних одиниць від впливу загроз різного рівня, і, відповідно, досліджується на мікро, макро, мезо та мега рівнях.

Економічна безпека держави не є спонтанним продуктом діяльності держави та інших зацікавлених суб'єктів. Вона вимагає цілеспрямованих зусиль з боку держави і громадянського суспільства. Зважаючи на те, що державний суверенітет, сталий розвиток національної економіки і її інтеграція в європейський економічний простір визнані одними з фундаментальних національних інтересів [ 1 ], сучасний стан економічної безпеки держави обумовлює можливість і необхідність періодичних інституційних перетворень, удосконалення політико-правових регуляторів і установ, спрямованих на усунення або пом'якшення чинників, які негативно впливають на забезпечення сталого розвитку економіки, її інтеграцію в регіональний і світовий економічний простір [2].

Залежно від об'єкта безпеки (держава, суспільство, суб'єкт господарювання (юридична особа), громадянин (фізична особа)) формуються і детермінанти ризиків, і детермінанти забезпечення, які корелюються між собою. В основу формування ефективної безпекової екосистеми покладено державні інтереси, які гарантуються нормами права. Основним правовим суб'єктом забезпечення економічної безпеки виступає держава, як інституція - суб'єкт законодавчої ініціативи, що здійснює нормативно-правове

регулювання та нагляд за формуванням безпекової екосистеми на різних рівнях управління.

Аналіз доктринальних джерел у частині безпеки, реалізацію місії економічної безпеки вбачає у наступних кроках:

-запровадження, підтримка і забезпечення за допомогою різних засобів, методів і способів такого економічного стану, при якому суб'єктам (державі, суспільству, регіонам, окремим підприємствам і індивідам) не загрожує внутрішня і зовнішня небезпека;

-цілеспрямована діяльність суб'єктів, спрямована на виявлення, попередження, ослаблення і усунення небезпек і загроз, здатних завдати національним економічним інтересам неприйнятну шкоду, а також управління ризиками [2, с. 19].

Передусім, акцентуючи увагу на питанні кримінологічної детермінації економічної безпеки, доцільно визначити вектор та позицію, з якої провадиться аналіз чинників безпеки. Семантика детермінізму є безумовно ширшою за причиновий зв'язок, оскільки, детермінанти - це симбіоз причин (деструктивних явищ) та умов (обставин), які забезпечують функціонування та подальший розвиток причинового зв'язку.

Саме вищезазначений підхід дає підстави для "вживання терміну "детермінанта", віддаючи йому перевагу порівняно із синонімом "причина", оскільки латинізм, з огляду на міжнародну наукову практику, має більш широке семантичне поле. По-перше, він охоплює в комплексі не тільки причини, а й умови. По-друге, семантика поняття "причина" імпліцитно містить у собі вказівку на ретроспективність. Тож за характеристиками темпоральності вона, на відміну від детермінанти, апріорі не може контролювати те, що відбувається зараз; вона лише сприяла тому, щоб щось уможливилося" [3]. Погоджуємось із позицією, проф. О.В. Топчій, яка диференціювала детермінацію та причинність, обґрунтувавши алгоритмізацію дослідження (у контексті первинності детермінологічних компонент).

Подібної думки дотримується й Головкін Б. М., який стверджує, що детермінація - це "підпорядкований об єктивним законам природи і суспільного розвитку складний процес породження, зумовлення взаємних трансформацій і динамічних змін явищ, процесів, подій та станів оточуючої дійсності. Кримінологічна детермінація пояснює закономірний розвиток і взаємозв'язок суспільного буття із суспільною свідомістю через відносини між людьми, різні види діяльності, у тому числі злочинно" [4, с. 1].

Аксіомою є взаємопов'язаність, зумовлення та взаємодія суспільних явищ і процесів, що формує причиново-наслідкові зв'язки між ними. Кримінологічна детермінація економічної безпеки є досить складною проблематикою, адже аналіз провадиться не лише у контексті інструментарію забезпечення економічної безпеки, ай у форматі причиново-наслідкового зв'язку:

1) що виступає причиною порушення стану безпеки;

2) які потенційні ризики и загрози виявлені и який механізм їх нейтралізації (протидії) найефективніше реалізовувати.

До системи кримінологічної детермінації відносять такі її елементи, як причини, умови, корелянти. Важливішими щодо впливу серед детермінант є причини та умови. Причини злочинності - це ті явища, які її породжують. Умови - це явища, котрі безпосередньо не породжують злочинності, проте слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню [5, с. 77].

Погоджуємось із твердженням, що "під причинами та умовами кримінальних правопорушень у сфері економіки варто розуміти негативні соціально-економічні явища і процеси, що мають різне детермінуюче значення, у тому числі і казуальне, але у своїй сукупності і взаємодії створюють, сприяють, видозмінюють і обумовлюють існування й вияви економічної злочинності" [6]. Звісно, зазначена диференціація є досить умовною, проте, дає змогу масштабувати кримінологічний аналіз безпекових детермінант.

Симбіоз причин та умов, які передують порушенню правової архітектури, сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, виступають кримінологічними (криміногенними) детермінантами..

На нашу думку, кримінологічні детермінанти економічної безпеки - це явища (процеси, чинники), які її забезпечують (протидіють негативним трендам економічних правопорушень). Безпекову детермінацію доцільно досліджувати системно, в контексті взаємодії суб'єктивних та об'єктивних чинників, залежно від кореляції причин та умов.

Погоджуємось із позицією Д. Болдвіна щодо суперечності та багатоформатності концепту безпеки, який потребує чіткої концептуалізації. Особливої актуальності набуває виявлення детермінант, що впливають на забезпечення економічної безпеки країни пов'язано, перш за все, з виявленням тих причин, процесів умов, які, тією чи іншою мірою, впливають на стан економіки, можуть стримувати або перешкоджати її розвиток [7].

У наукових колах дотепер немає єдності щодо аналізу безпекових детермінант. На нашу думку, безпекову проблематику кримінологічної детермінації, доцільно провадити у двовекторній площині:

1) у ракурсі детермінант загроз економічній безпеці;

2) у ракурсі детермінант економічної безпеки.

Така позиція є більш слушною, адже безпека забезпечується мінімізацією (нейтралізацією) ризиків та загроз.

Визначивши основні причини, умови та корелянти загроз економічній безпеці та форми їх прояву, видається можливим окреслити кримінологічні детермінанти економічної безпеки (рис. 1).