Особливості проведення і тактичні прийоми накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку, її дослідження, огляду і вилучення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державний податковий університет

Кафедра кримінальних розслідувань

Особливості проведення і тактичні прийоми накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку, її дослідження, огляду і вилучення

Полуніна Л.В., к.ю.н., доцент

Богданова В.А., студентка

Проскурня В.А., студентка

м. Ірпінь

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню проблеми розкриття правового змісту процесу арешту кореспонденції, її огляду та виїмки в сучасних умовах кримінального провадження в Україні. Авторами сформульовано науково обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії.

Зосереджена увага на тому, що стрімкий розвиток усіх сфер суспільної діяльності потребує постійного вдосконалення правових норм у напрямку розширення можливостей державних правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю та впровадження в практичну діяльність таких засобів отримання відомостей стосовно злочинів, які відповідали б масштабам і характеру злочину. Наголошено на важливості залучення спеціаліста у проведенні такої розвідувальної дії як зняття даних з пристроїв зв'язку.

У статті охарактеризовано криміналістичну тактику проведення процесу арешту кореспонденції, вилучення даних з пристроїв зв'язку, її огляд та вивчення. Визначено законодавче регулювання процесу. Охарактеризовано організацію і планування процесу досудового розслідування пов'язаним з процедурою арешту кореспонденції, вилучення даних з пристроїв зв'язку, її огляд, вивчення.

Авторами зазначені характерні слідчі (розшукові) дії у ході розслідування та основні види тактичних прийомів, які застосовуються під час здійснення даної негласної слідчої (розшукової) дії. Встановлено, що у роботі слідчих спостерігається значні труднощі, які викликані через недостатнє фінансово-технічне забезпечення та відсутність розроблених методичних рекомендацій у цьому напрямку. Криміналісти стикаються з подібними труднощами при виконанні вказаних дій. Тому досліджено шляхи покращення стратегічних прийомів накладення арешту на кореспонденцію, вилучення даних з пристроїв зв'язку, її огляд, вивчення.

Наголошено на тому, що процес та вивчення як негласний слідчий захід потребує подальшого дослідження та вдосконалення з метою забезпечення оптимального та ефективного регулювання правовідносин, що виникають у процесі їх підготовки та реалізації.

Ключові слова: слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, огляд, вилучення, арешт, кореспонденція, експертизи, криміналістична тактика, тактичні прийоми, досудове розслідування

Abstract

Features and tactical methods of seizure of correspondence, withdrawal of information from communication channels, its research, review and extraction

Polunina L.V., PhD in Law, Associate Professor of the Department of Criminal Investigations; Bohdanova V.A., Proskurnya V.A, Student State Tax University, Irpin

The scientific article is devoted to the study of the problem of revealing the legal content of the process of seizure of correspondence, its review and seizure in modern conditions of criminal proceedings in Ukraine. The authors have formulated scientifically based recommendations for ensuring the implementation of this secret investigative (search) action.

Attention is focused on the fact that the rapid development of all spheres of social activity requires constant improvement of legal norms in the direction of expanding the capabilities of state law enforcement agencies in the fight against crime and the introduction into practical activity of such means of obtaining information about crimes that would correspond to the scale and nature of the crime. The importance of involving a specialist in conducting such an investigative action as removing data from communication devices is emphasized.

The article describes the forensic tactics of investigating the process of seizure of correspondence, extraction of data from communication devices, its inspection, study and extraction. The legal regulation of the process is determined. The organization and planning of the pre-trial investigation process related to the procedure of seizure of correspondence, extraction of data from communication devices, its review and study are characterized.

The authors indicated the characteristic investigative actions during the investigation of the case and the main types of tactical techniques that are used during the implementation of this secret investigative (search) action. It was established that there are significant difficulties in the work of investigators, which are caused by insufficient financial and technical support and the lack of developed methodological recommendations in this direction. Forensic scientists face similar difficulties when performing investigative actions. Therefore, ways of improving strategic methods of seizure of correspondence, extraction of data from communication devices, its review and study were investigated.

It is emphasized that the process and study as a covert investigative measure needs further research and improvement in order to ensure optimal and effective regulation of legal relations arising in the process of their preparation and implementation

Keywords: investigative (search) actions, undercover investigative (search) actions, review, seizure, arrest, correspondence, examinations, forensic tactics, tactical techniques, pre-trial investigation.

Постановка проблеми

Процес державотворення в Україні супроводжується докорінними змінами, спрямованими, з одного боку, на зміцнення демократії в суспільстві, а з іншого - на захист держави, суспільства і кожної особи від злочинності, на захист законних інтересів, свобод та прав осіб-учасників кримінального провадження.

Накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку, її дослідження, огляд і вилучення є одним із видів негласних слідчих (розшукових) дій, здійснення якого є тактично ризикованим і складним в організації, який постійно потребує вдосконалення та розширення можливостей з метою забезпечення оптимального та ефективного контролю за правовими відносинами, що виникають під час підготовки та реалізації цих процесів [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням даної тематики займались такі науковці, як: І. В. Басиста, Г. П. Власова, А. Ф. Волобуєв, А. В. Іщенко, О. М. Калачова, Є. Д. Лук'янчиков, Ю. Ю. Орлов та інші.

Метою статті є теоретичне узагальнення й нове вирішення дослідницької проблеми, що полягає в розкритті правового змісту процесу арешту кореспонденції, її огляду та вилучення в сучасних умовах, а також формулюванні науково обґрунтованих рекомендацій щодо забезпечення проведення цієї таємної розвідувальної (пошукової) дії.

Виклад основного матеріалу

Слідчі (розшукові) дії представляють собою дії, визначені процесуальним законодавством у сфері кримінального процесу, які здійснюють компетентні особи з метою збору, дослідження, оцінки та використання доказової інформації, що стосується конкретного кримінального провадження.

У кримінальному процесуальному законі передбачені різні види слідчих (розшукових) дій, серед яких накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Відповідно до статті 266 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), дослідження відомостей із засобів інформації, в потрібних ситуаціях, проводиться за участю спеціаліста [6].

Виконання таких заходів вимагає участі спеціаліста, який володіє необхідними знаннями та навичками в роботі з технічними засобами і здатний надати консультації з питань, що вимагають відповідних знань та навичок для здійснення процесуальних дій, адже, як правило, слідчий не обробляє добуту таким шляхом інформацію, у зв'язку з тим, що не має відповідної техніки і відсутні потрібні знання та вміння. Тому його роботу супроводжують експерти та спеціалісти відповідних установ.

Предметом судового дослідження матеріалів та засобів візуального та звукозапису є фактична інформація, відображена на аудіовізуальних носіях - речових доказах та пов'язаних з кримінальним провадженням, а також щодо обладнання для відтворення аудіовізуальних носіїв та диктори, мовою яких на ньому написано і, які за допомогою специфічних навичок та знань в галузі криміналістичної теорії акустики, ідентифікування, лінгвістики та інших галузей науки встановлюються. Цей вид експертних досліджень почали активно використовувати в першій половині 1960-х років, після публікації статті про отримання сонограми - зображення голосу за допомогою вимірювання його амплітуди та частоти в залежності від часу [3, с. 27].

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, в суді визнаються доказами всі фактичні дані, що стосуються значущих деталей кримінального провадження. Вилучення листів і телеграфних повідомлень є оперативно-розшуковим заходом, який може бути здійснений тільки за постановою голови апеляційного суду або особи, що його заміщує, і включає в себе конфіскацію, огляд, фіксацію та вилучення листів і телеграфних повідомлень [5]. правовий арешт кореспонденція слідчий кримінальний провадження

Предметом конфіскації є поштово-телеграфний рух, який має спеціальний статус обмеженої недоторканності відповідно до конституційного принципу таємниці листів. До конфіскованої кореспонденції входять листи різних типів, поштові контейнери, бандеролі, телеграми, перекази, повідомлення по радіо тощо [6].

На практиці часто виникають питання чи є такі докази допустимими і достовірними, а також щодо встановлення технологічних умов і методів отримання відео- та аудіозаписів. Загалом, якщо інформація має значення, як доказу, то слідчий відтворює відповідну частину запису в протоколі. Виносить постанову, в якій визнає носій записаних даних доказом і додає до кримінального провадження.

Слід відзначити, що процес вилучення кореспонденції та даних з пристроїв інформації є частиною слідчих (розшукових) дій, що мають безліч процесуальних деталей, тому отримана інформація є достовірною і слідчий повинен враховувати ці особливості. При підготовці до проведення вилучення кореспонденції та конфіскації даних з пристроїв зв'язку варто мати на увазі, що ці слідчі дії визначаються як комплекс організаційно-технічних, оперативно-розшукових, слідчих дій або інших, спрямованих на досягнення стратегічних завдань. Головною підставою ефективності арешту кореспонденції та вилучення даних з пристроїв інформації є достовірні оперативні відомості, що можуть містити таку інформацію: про термін передачі відомостей, що цікавлять слідчого; через канал зв'язку [2].

При обговоренні плану реалізації вирішується тактика, методи і терміни їх виконання. Потім слідчий у присутності понятих, якими виступають працівники поштового чи телеграфного зв'язку, а в разі потреби, за участю спеціаліста проводить перевірку кореспонденції в об'єкті зв'язку. Вилучення необов'язкове. Підставами для вилучення кореспонденції, що зберігається в засобі інформації, є: наявність дозволу на вилучення у рішенні слідчого судді про здійснення арешту кореспонденції, якщо в ній виявлено дані про вагомі деталі для розслідування; фактичне встановлення слідчим за результатами перевірки вилученої кореспонденції того, що в певному поштово- телеграфному відправленні є інформація щодо вагомих деталей для розслідування, або матеріальні предмети та папери, які є важливими для розслідування (досудового) [3].

У присутності визначених осіб слідчий здійснює відкриття та огляд заблокованої кореспонденції. Розслідування та вилучення кореспонденції поштового та телеграфного зв'язку проводиться під час присутності понятих якими виступають працівники поштового чи телеграфного зв'язку, це пояснюється необхідністю збереження таємниці листування, охорони приватного життя особи та не розголошення конфіденційних відомостей.

Без сумніву, основним фактором ефективності арешту кореспонденції та вилучення даних з пристроїв інформації є наявність достовірної оперативної інформації, яка може включати такі дані: термін передачі цієї інформації, яка є предметом розслідування, та засоби комунікації, використані для цього. Основним способом фіксації зняття кореспонденції та вилучення даних з пристроїв інформації є протоколювання цього слідчого заходу відповідно до вимог статті 85 КПК України. До інших способів фіксації відносяться фото-, кіно-, відеозаписи [5, 6].

Отже, процедура арешту, дослідження та вилучення кореспонденції насправді складається з декількох етапів, які утворюють НС(Р)Д. Ці етапи включають: вилучення кореспонденції; перевірка арештованої кореспонденції; вирішення подальших дій стосовно кореспонденції; складання протоколу.

Варто відмітити, що вагоме місце під час проведення слідчих (розшукових) дій посідає психологічна складова. Так, у психологічній основі вилучення кореспонденції і вилучення даних із засобів інформації поєднуються два, протилежні за своєю природою, види діяльності: робота слідчого для пошуку і визначення даних, що є вагомими для справи, і вчинки (дії) особи, на кореспонденцію якої наклали арешт спрямовані на те, щоб перешкодити пошуку і виявленню цих даних [10].

При проведенні арешту кореспонденції та вилученні відомостей із засобів інформації слідчий повинен вірно використовувати можливості рефлексивного мислення. Це означає, що він не має уявляти дію від імені самого злочинця, а навпаки, має уявляти його дії в процесі передачі або шифрування інформації враховуючи соціальний статус зловмисника і його психофізіологічні особливості.

Важливо правильно зобразити психологічний портрет особи, у якої вилучено кореспонденцію, щоб уявити її здатність приховувати відомості. Найчастіше злочинець обирає спосіб приховування даних, який здається йому правдоподібним враховуючи його професію, життєвий досвід та звичні переконання. Для приховання можна використати як специфічний шифр, так і текст (який приховано), написаний речовиною, яку можна виявити лише під ультрафіолетовими променями [8].

Учасники злочинної організації часто використовують однакові методи передачі та приховування відомостей, що є важливими для процесу розслідування. Це вагома психологічна деталь, яку слід враховувати при затриманні кореспонденції та вилученні даних з пристроїв зв'язку учасників злочинних угрупувань.

Психологія арешту кореспонденції та зняття даних із засобів інформації включає в себе вміння імітувати вчинки злочинця, а також формування твердої віри в те, що планомірна, цілеспрямована, методична робота слідчого закінчиться успіхом, тобто буде знайдено відомості, що стосуються кримінального провадження.

Як зазначалося вище, виконання таких заходів, як дослідження отриманої інформації, вимагає участі спеціаліста. Тому, звертаємо увагу, що в більшості ситуацій слідчий, отримавши дані відео- та аудіозапису, направляє їх на експертизу [7].

Діяльність експерта з проведення експертизи фонограм має особливості, які визначаються характером об'єкта і поставлених експертом або судом питань. Вирішення складних завдань зазвичай вимагає нестандартного пошуку й підходу серед спеціалістів, саме такою є фоноскопічна експертиза. Вона є унікальним видом експертної діяльності, коли основним інструментом виступають не органи зору, а слухові сенсори і процеси, що пов'язані з ними [9].

Тому, в теперішній час вагому роль у проведенні такої розвідувальної дії як зняття даних з пристроїв зв'язку відіграють фахівці та експерти, а рівень знань, досвіду, навичок слідчих та їх матеріально-технічне забезпечення є недостатніми.

Загалом, арешт кореспонденції як таємна розвідувальна (пошукова) дія потребує подальшого дослідження та вдосконалення для забезпечення оптимального й ефективного врегулювання правовідносин, що виникають у процесі її підготовки й проведення, розроблення дієвих правових механізмів гарантування захисту таємниці спілкування, що передбачено п.7 ч.1 ст.7 КПК України, як однієї із засад кримінального провадження [5].

Висновки

Отже, отримання відомостей із засобів інформації є самостійною слідчою (розшуковою) дією, яка проводиться лише за розпорядженням голови апеляційного суду чи заступника, при цьому відбувається технічна документація телефонних діалогів та інших даних, що передається через технічні джерела інформації. Арешт, дослідження та вилучення кореспонденції, по факту є частиною єдиної НС(Р)Д, що має такі етапи: арешт кореспонденції; дослідження затриманої кореспонденції; вирішення тактики подальших дій щодо кореспонденції; створення протоколу.

Враховуючи те, що Закон лише дає вказівку на кілька способів для обробки та аналізу отриманої інформації, що можна використати, але не вказує, які саме, то логічно зробити висновок, що відомості з пристроїв зв'язку можна вивчати не лише шляхом прослуховування змісту розмов, а й також з іншими агентами. Це також можна вважати свідченням того, що право на конфіденційність телефонних розмов порушується різними способами, включаючи прослуховування.

Варто зазначити, що арешт кореспонденції, вилучення даних з пристроїв зв'язку, їх ретельний огляд, вивчення і вилучення потребує більш детального роз'яснення. Оскільки законодавцем не в повній мірі визначено тактику процедури проведення арешту кореспонденції, зняття даних з пристроїв зв'язку, їх вивчення, огляду і вилучення. Тому в даному контексті доцільно звернутись до законодавства інших країн Європи, що б надало змогу встановити точні поняття та регламентацію процедури.

Література

1. Багрій М.В. Спеціальний слідчий експеримент як форма контролю за вчиненням злочину. Актуальні проблеми держави та права. 2014. №74. С.386-391.

2. Галаган В.І., Шум В.В. Процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію у кримінальному провадженні України: монографія. Київ, 2017. 168 с.

3. Благута Р.І. Негласні слідчі (розшукові) дії: проблеми підготовки та проведення. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. №1. С. 147-152.

4. Кримінальний кодекс України : Кодекс від 05.04.2001 №2341-III.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Кодекс від 13.04.2012 №4651-VI.

6. Гончаренко В.Г., Нора В.Т., Шумила М.Є. Кримінальний процесуальний кодекс України: наук.-практ. комент. Київ: Юстініан, 2012. 1224 с.

7. Лисюк Ю.В. Аудіо-, відеоконтроль як різновид втручання в приватне спілкування під час здійснення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2014. Вип. 6-1. Т. 4. С.77-80.

8. Полярська К.І. До питання про аудіоконтроль особи як негласну слідчу (розшукову) дію. Юридична наука: виклики і сьогоденна: матеріали міжнар. наук.- практ. конф.ЃC8-9 серп. 2014 р. Одеса: ГО «Причерноморська фундація права», 2014. С. 95-97.

9. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Огляд місця події: навч. посіб. Дніпропетровськ: ДЮІ МВС України, 2001.

10. Денисюк С.Ф. Проблеми тактики обшуку в сучасних умовах боротьби з організованою злочинністю. Вісник Академії правова наук Україна. 1999. №1(16). С. 224-227.

References

1. Bahrii, M.V. (2014). Spetsialnyi slidchyi eksperyment yak forma kontroliu za vchynenniam zlochynu [A special investigative experiment as a form of control over the commission of a crime]. Aktualni problemy derzhavy ta prava - Actual problems of the state and law, 74, 368-391.

2. Halahan, V.I., & Shum, V.V. (2011. Protsesualnyi poriadok nakladennia areshtu na korespondentsiiu u kryminalnomu provadzhenni Ukrainy [Procedural order of seizure of correspondence in criminal proceedings of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Bahuta, Rl. (2013). Nehlasni slidchi (rozshukovi) dii:problemy pidhotovky ta provedennia [Covert investigative (research) actions: problems of preparation and implementation]. Kyiv: Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

4. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal codex of Ukraine]. (n.d.).

5. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal procedural code of Ukraine]

6. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar (2012). [Criminal Procedure Code of Ukraine. Scientific and practical commentary]. Kyiv: Yustinian [in Ukrainian].

7. Lysiuk, Yu.V. (2014). Audio-, videokontrol yak riznovyd vtruchannia v pryvatne spilkuvannia pid chas zdiisnennia nehlasnykh slidchykh dii u kryminalnomu provadzhenni [Audio and video monitoring as a type of interference in private communication during secret investigative actions in criminal proceedings]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of Kherson State University, 4, 77-80 [in Ukrainian].

8. Poliarska, K.I. (2014). Do pytannia pro audiokontrol osoby yak nehlasnu slidchu (rozshukovu) diiu [Regarding the issue of audio monitoring of a person as a covert investigative (search) action]. Yurydychna nauka - Legal science: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, (pp. 95-97). Odesa: HO «Prychernomorska fundatsiia prava» [in Ukrainian].

9. Makarenko, Ye.I., Nehodchenko, O.V., Tertyshnyk, V.M. (2001). Ohl-iadmistsiapodii [Overview of the scee]. Dnipropetrovsk: DIuI MVS Ukrainy [in Ukrainian].

10. Denysiuk, S.F. (1999). Problemy taktyky obshuku v suchasnykh umovakh borotby z orhanizovanoiu zlochynnistiu [Problems of search tactics in modern conditions of combating organized crime]. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy - Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine, 1(16), 224-227 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru