Відкриття провадження та підготовка до судового розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ ТА ПІДГОТОВКА ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ ПОМЕРЛОЮ

Анотація

провадження судовий відсутній померлий

Стаття присвячена дослідженню питань, пов'язаних з цивільними процесуальними особливостями відкриття провадження та підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Виявленню юридичних підстав, які є основою для відмови судом у відкритті провадження у справі. Зокрема, в дослідженні розкрито передумови для звернення до суду і вимоги які передбачені процесуальним законодавством, зокрема наявність в учасників справи, правового характеру відносно заявленої ними вимоги.

Акцентовано увагу на тому, що при вирішенні питання відкриття провадження у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, суддя керується загальними нормами (статтями 4, 186 ЦПК) і спеціальними (статтями 306, 307 ЦПК) і вимагає від заявника вказати мету його звернення до суду. Оскільки така мета повинна мати юридичне значення для заявника, то вноситься пропозиція про доцільність включення в ст. 306 ЦПК правила про те, що заявник зобов'язаний вказати в заяві не тільки мету звернення до суду, але й вказати обставини, які підтверджують юридичне значення цієї мети.

Обґрунтовано, що право на звернення до суду із заявою про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою не втрачається, якщо судом раніше було відмовлено в задоволенні аналогічної вимоги у зв'язку з тим, що строк для визнання особи безвісно відсутньою не закінчився, або в наслідок виявленням безвісно відсутньої особи, якщо надалі знову виникли обставини, зазначені у статтях 43, 46 ЦК України.

Акцентовано увагу на процесуальному значення підготовки справи до судового розгляду для досліджуваної категорії справ. Вона полягатиме у концентрації всіх питань пов'язаних з процесом доказування на попередніх стадіях, що звільнить стадію розгляду справи по суті від узгодження процедурних питань щодо дослідження доказів і дозволить розглядати справи в одному судовому засіданні. Для забезпечення обґрунтованості судових рішень і сприяння виявленню місця перебування відсутньої особи пропонується передбачити обов'язкове повідомлення у пресі (державного або місцевого значення) щодо розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Ключові слова: відкриття провадження, цивільні справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, оголошення фізичної особи померлою.

Annotation

Bobko Volodymyr Hryhorovych Candidate of juridical sciences, associate professor, associate professor of the department of civil law disciplines, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

OPENING OF PROCEEDINGS AND PREPARATION FOR COURT HEARING OF CASES ON RECOGNITION OF A NATURAL PERSON AS MISSING OR DECLARING THEM DEAD

The article is devoted to the study of issues related to the civil procedural features of the opening of proceedings and preparation for the trial of cases of recognizing a natural person as missing or declaring him dead. Identifying the legal grounds that are the basis for the court's refusal to open proceedings in the case. In particular, the study reveals the prerequisites for going to court and the requirements stipulated by the procedural legislation, in particular, the presence of the participants in the case, of a legal nature in relation to the claim they have made.

Attention is drawn to the fact that when deciding the issue of opening proceedings in cases of recognizing a natural person as missing or declaring him dead, the judge is guided by general norms (Articles 4, 186 of the Code of Criminal Procedure) and special rules (Articles 306, 307 of the Code of Criminal Procedure) and requires the applicant to indicate the purpose his appeal to the court. Since such a goal should have legal significance for the applicant, a proposal is made on the feasibility of including in Art. 306 of the Code of Criminal Procedure rules that the applicant is obliged to indicate in the application not only the purpose of the appeal to the court, but also to indicate the circumstances that confirm the legal significance of this purpose.

It is substantiated that the right to appeal to the court with an application to declare a person missing or to declare him dead is not lost if the court previously refused to satisfy a similar request due to the fact that the period for declaring a person missing has not expired, or in the consequence of the discovery of a missing person, if the circumstances indicated in Articles 43, 46 of the Civil Code of Ukraine arise again in the future.

Attention is focused on the procedural importance of preparing a case for trial for the studied category of cases. It will consist in the concentration of all issues related to the evidence process at the previous stages, which will free the substantive stage of the case from the coordination of procedural issues regarding the examination of evidence and will allow cases to be considered in one court session. In order to ensure the validity of court decisions and to facilitate the identification of the whereabouts of an absent person, it is proposed to provide a mandatory press release (of national or local importance) regarding the consideration of cases on recognizing a natural person as missing or declaring him dead.

Keywords: initiation of proceedings, civil cases on recognition of a natural person as missing, declaration of a natural person as dead.

Постановка проблеми

Право на звернення до суду за судовим захистом прав та інтересів, які охороняються законом, - одне із важливіших конституційних прав громадян. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Чинне цивільне процесуальне законодавство також передбачає можливість реалізації права на судовий захист заінтересованими особами. Так, відповідно до ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однак недосконалість цивільного процесуального законодавства може бути наслідком виникнення колізій та юридичних перешкод, які унеможливлюють здійснення правосуддя. Зокрема, деякі юридичні труднощі виникають ще на стадії відкриття провадження в цивільній справі.

Найбільш повнопитання про право на звернення до суду та про право на судовий захист досліджені в контексті права на пред'явлення позову. Проте судовий захист прав, свобод чи інтересів здійснюється не лише в позовному провадженні, а також шляхом розгляду справ у порядку наказного та окремого провадження. Для здійснення процесуальної процедури повизнанню фізичної особи безвісно відсутньою або оголошенню її померлою законодавством передбачається спеціальний судовий порядок встановлення таких фактів у порядку окремого провадження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню питань пов'язаних з порядком та наслідками визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, присвячено наукові праці таких вчених як, М.Й. Штефана, В.В. Комарова, С.Я. Фурси, В.В. Комарова, О. М. Шиманович, Т.В. Лісничою та інших. Водночас, науковці здебільшого досліджували матеріально-правові аспекти цих справ або зосереджували свою увагу на загальній процедурі розгляду справ в порядку окремого провадження. Втім, окремі проблеми розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою залишились дискусійними. До того ж, останнім часом в Україні відбулись істотні зміни цивільного та цивільно-процесуального законодавства, а тому попередні дослідження потребують переосмислення та подальшої наукової розробки.

Метою статті є дослідження процесуальних особливостей відкриття провадження та підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Виявленню юридичних підстав, які є основою для відмови судом у відкритті провадження у справі та формулювання на цій основі пропозицій, спрямованих на подальше вдосконалення законодавства.

Виклад основного матеріалу

Звертаючись до суду із заявою, особа розраховує на справедливий та оперативний розгляд своєї справи. Але не кожне звернення до суду означає автоматичне відкриття провадження у справі, адже подана заява ще повинна бути перевірена суддею на предмет відповідності її вимогам процесуального законодавства.

Характеризуючи особливості процесуального порядку відкриття та підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, передусім необхідно звернути увагу на поняття стадії відкриття провадження.

В юридичній літературі під відкриттям провадження у справі розуміють, сукупність процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі, що направлені на визначення підстав їх звернення до суду за захистом[1, с. 111].

Як зазначається в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ за апеляційними скаргами на ухвали судів першої інстанції про відкриття провадження, відмову у відкритті провадження, повернення заяви позивачеві та передачі справ з одного суду до іншого від 01.08.2011 року, підготовленому Апеляційним судом м. Києва, під відкриттям провадження у справі потрібно розуміти стадію цивільного процесу, на якій суд першої інстанції перевіряє в особи наявність права на звернення до суду і встановленого порядку реалізації такого права [2].

Традиційно право особи на звернення до суду за судовим захистом, право на пред'явлення позову, в кожному конкретному випадку пов'язується з наявністю певних обставин, що іменуються в процесуальній літературі передумовами права на звернення до суду (права на пред'явлення позову) [3, с.233-236].

Право на пред'явлення позову законодавець (частина перша статті 186 ЦПК України) і теорія цивільного процесу пов'язує з наявністю таких передумов:

1) заява повинна підлягати розгляду в судах в порядку цивільного судочинства;

2) відсутністю судового рішення, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і на тих же підставах, відсутність ухвали суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження між сторонами мирової угоди;

3) відсутністю в провадженні суду справи по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) відсутністю рішення третейського суду, прийнятого в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

5) відсутнє рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) після смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, які є однією зі сторін у справі, спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Практичне значення передумов права на пред'явлення позову полягає, як відомо, в тому, що якщо відсутність однієї з них виявляється при поданні позовної заяви, суддя відповідно до частини першої статті 186 ЦПК відмовляє у відкритті провадження у справі.

Закріплені в ч.1 ст.186 ЦПК передумови права на пред'явлення позову мають загальний характер. Разом із тим деякі з них потребують спеціального розгляду стосовно справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, що обумовлюється їх специфікою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України однією з передумов права на пред'явлення позову є те, що заява підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Дана вимога у літературі і судовій практиці тлумачиться по-різному, проте більшість авторів вказують, що заява підлягає розгляду в суді, якщо позивач і відповідач є процесуально правоздатними, справа відноситься до цивільної юрисдикції суду; заявлена вимога носить правовий характер, особа, яка пред'являє позов є процесуально заінтересованою [3, с.234-236].

У справах досліджуваної категорії також перевіряється наявність передумов для звернення до суду і дотримання заявником зазначеного порядку. Відкриття провадження у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, або оголошення її померлою підпорядковані загальним правилам цивільного судочинства з винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 305-309 ЦПК України.

Однак, дотримання такої передумови права на звернення до суду, як наявність в учасників справи, правового характеру відносно заявленої ними вимоги, зокрема заявника, у досліджуваних категоріях справ, має певні особливості.

Справи окремого провадження, до яких належать визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Однак чинне законодавство не містить легального визначення заявників і заінтересованих осіб. На відміну від деяких інших справ окремого провадження, ЦПК України не вказує не перелік осіб, які вправі подати до суду заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Наявність юридичного інтересу як загального критерію визначення процесуально правового становища осіб, які беруть участь у справі, є загальновизнаним, беззаперечним у літературі [4, с. 124; 5, с. 86 ]. На думку С.Я. Фурси, суд повинен враховувати, що заявник - особа, для якої факт породить правові наслідки, інакше така справа буде не підвідомча суду у порядку окремого провадження. При визначенні заінтересованої особи суд повинен враховувати, що заінтересована особа - це суб'єкт, на права та обов'язки якої може вплинути встановлюваний судом факт [6, 244]. Тому слід виходити із загального положення цивільного процесу про те, що до суду може звернутися кожна особа, яка заінтересована в зміні правового стану відсутньої особи (ст. 4 ЦПК). Для цього потрібно довести наявність суб'єктивного юридичного інтересу.

Враховуючи викладене можна зробити висновок про те, що закон не обмежує коло осіб, які мають право звернутися до суду по справах досліджуваної категорії. Заявниками можуть бути не лише члени сім і відсутньої особи, або потенційні спадкоємці. Ними можуть бути також кредитори, як фізичні так і юридичні особи. Звертаючись із заявою про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, заявнику необхідно надати суду докази, які підтверджують наявність у нього правової мети звернення до суду за судовим захистом.

Правова мета (у процесуальному і матеріальному змісті) особи, яка звертається до суду по справах про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою полягає в тому, що вона намагається отримати рішення про задоволення своєї вимоги з метою створення умов (шляхом усунення невизначеності) необхідних для виникнення, зміни або припинення тих або інших правовідносин (розпорядження майном, усиновлення, припинення шлюбу та інші).

Таким чином, автором розглянута дія п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.

Правила, встановлені ч. 1 пунктами 3, 5, 6ст. 186 ЦПК діють на загальних підставах. Положення, викладені в п. 4 ч. 1 ст. 186 ЦПК у справах досліджуваної категорії не застосовуються, оскільки такі справи не розглядаються третейськими судами.

Між тим, дія ч. 1 п. 2 ст. 186 ЦПК України, яка не допускає повторного звернення до суду з тотожною вимогою має особливість у досліджуваних справах окремого провадження. Вона полягає в тому, що суддя не вправі відмовити у відкритті провадження про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, поданої вдруге, якщо в задоволенні першої вимоги заявникові було відмовлено у зв'язку з тим, що строки безвісної відсутності, зазначені у статтях 43, 46 ЦК України, ще не минули.

Повторне звернення до суду можливо й у тому випадку, якщо в задоволенні первісної вимоги було відмовлено у зв'язку з тим, що в той час місце проживання особи було встановлено, але потім воно знову стало невідомо. Можливість повторного звернення до суду у вказаних випадках буде правомірною тому, що обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги будуть новими, не тотожними першим.

Як випливає зі змісту статей 4, 186, 187 ЦПК наявності лише передумов права на пред'явлення (позову), заявиу досліджуваних категоріях справ для відкриття провадження у справі недостатньо. Особі, яка звертається до суду із заявою необхідно дотриматися і процесуальних умов її реалізації.

Умови реалізації права на звернення до суду, передбачають дотримання особою, яка звертається до суду правил про підсудність, пред'явлення позову дієздатною особою, наявність необхідних повноважень у представника, сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідність заяви вимогам закону.

Відповідно до статті 305 ЦПК України, заява про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідомо, або за місцем знаходження її майна.

Згідно ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою повинно бути зазначено, для якої мети необхідно заявнику визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою. У тому випадку, якщо заява не містить вказівку на мету звернення до суду, суддя повинен залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення цього недоліку. Якщо заявник у встановлений строк виконає вимогу судді, заява вважається поданою в день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику з усіма доданими до неї документами.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою окрім мети повинні бути викладені обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісті, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Вбачається доцільним вказувати в заяві й на інші обставини, що мають значення для справи. Необхідно, на нашу думку, зазначити всі дані про особу, яку заявник просить визнати безвісно відсутньою або оголосити померлою і всіх заінтересованих у справі осіб. Подібна вимога буде відповідати ч. 4 ст. 294 ЦПК України, відповідно до якої справи окремого провадження розглядаються за участю всіх заінтересованих осіб.

З урахуванням висловлених пропозицій стаття 306 ЦПК України могла б мати наступну редакцію: «В заяві повинно бути зазначено, для якої мети необхідно заявнику визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити померлою, дані про цю особу, обставини, що стверджують мету звернення до суду, а також безвісну відсутність особи, або обставини, що дають підставу припускати загибель її від певного нещасного випадку. В заяві, крім того, необхідно зазначити заінтересованих осіб та їх місцезнаходження».

Після прийняття заяви та відкриття провадження у справі суддя провадить підготовку справи до судового розгляду. Всебічна і повна підготовка до розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою має надзвичайно важливе значення, тому що ці справи розглядаються без участі цієї особи, а судове рішення впливає на її особисті і майнові права.

Процесуальне значення підготовки справи до судового розгляду для досліджуваної категорії справ полягатиме й в концентрації всіх питань пов'язаних з процесом доказування на попередніх стадіях, що звільнить стадію розгляду справи по суті від узгодження процедурних питань щодо дослідження доказів і дозволить розглядати справи в одному судовому засіданні. Для цього суб'єктам доказового процесу необхідно перебудувати систему своєї роботи і заздалегідь підготуватись до концентрації доказів, що мають забезпечуватись до судового засідання, та виконувати строки їх подачі.

Відповідно до ст. 307 ЦПК суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

цій же стадії процесу суддя виявляє всіх осіб, що можуть мати в цій справі правовий інтерес, і повідомляє їх про залучення до справи як заінтересованих осіб та про час і місце розгляду справи, вирішує питання про направлення іншим судам судових доручень по провадженню необхідних процесуальних дій. У цій же стадії вирішується питання про об'єднання або роз'єднання декількох зв'язаних між собою вимог. Тут же вирішуються й інші питання: про виклик свідків до суду, про витребування додаткових доказів та інші.

Аналіз чинного законодавства і практика його застосування свідчить про те, що дії судді по підготовці до судового розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлої не можна вважати повними та достатньо врегульованими законом. Так наприклад, процесуальне законодавство України передбачає публікацію оголошень у справах про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника (ст. 322 ЦПК). Виходячи з цього необхідно зауважити, що в разі коли законодавець вважає ефективним засобом розшук документів шляхом публікації, то мабуть є доцільним передбачити провадження публікації щодо розшуку безвісно відсутніх осіб у діючому законодавстві.

Публічне повідомлення про відкриття провадження у справі щодо визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою буде сприяти також більш повному виявленню всіх заінтересованих у справі осіб. Широка гласність, на наш погляд, може слугувати стримуючим фактором порушення цих справ несумлінними заявниками, з метою одержання ними незаконних пільг і вигоди (пенсія, спадщина).

Враховуючи викладене, правова регламентація підготовки справи до судового розгляду потребує на нашу думку таких дій, як оголошення розшуку безвісно відсутньої особи.

Тому, вважаємо доцільним доповнити главу 4 розділ IV ЦПК України нормою наступного змісту: «Суддя в порядку підготовки справи до судового розгляду постановляє ухвалу щодо проведення розшуку безвісно відсутньої особи і повідомлення в засобах масової інформації щодо відкриття провадження у справі про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою».

Вищевикладене дозволяє зробити висновок про те, що провадження публікації в пресі позитивно вплине на поліпшення судової практики по цих справах. Публікація може містити такі відомості:

1. найменування суду, до якого надійшла, заява про визнання особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою;

2. прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження безвісно відсутньої особи;

3. останнє відоме місцезнаходження відсутньої особи;

4. пропозицію до всіх громадян і організацій, які мають будь-яку інформацію про місце перебування цієї особи повідомити про це до суду протягом одного місяця з дня публікації;

5. пропозиція до всіх осіб, заінтересованих уцій справі, повідомити про це суд.

У зв'язку з цим необхідно передбачити, що суд приступає до розгляду справи після закінчення одного місяця від дня учинення публікації у пресі і повинен ухвалити рішення по суті, незалежно від того чи отримані відомості про безвісно відсутню особу.

Реалізація вказаних пропозицій сприятиме, на погляд автора, вдосконаленню правового регулювання стадії підготовки справи до судового розгляду, а отже, ухваленню законних і обґрунтованих рішень.

Висновки

Стадія відкриття провадження у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою набуває важливого значення, оскільки, з одного боку, виступає своєрідним процесуальним «фільтром», який дозволяє відмовляти у здійсненні судочинства відносно заяв, поданих із недотриманням законодавчих вимог щодо їхніх форми та змісту, а також поданих із порушенням правил підвідомчості та підсудності, а з іншого боку дозволяє суду вчинити першочергові підготовчі дії щодо майбутнього судового розгляду.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, суддя керується загальними нормами (статтями 4, 186 ЦПК) і спеціальними (статтями 306, 307 ЦПК) і вимагає від заявника вказати мету його звернення до суду. Оскільки така мета повинна мати юридичне значення для заявника, то вноситься пропозиція про доцільність включення в ст. 306 ЦПК правила про те, що заявник зобов'язаний вказати в заяві не тільки мету звернення до суду, але й вказати обставини, які підтверджують юридичне значення цієї мети.

На думку автора право на звернення до суду із заявою про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою не втрачається, якщо судом раніше було відмовлено в задоволенні аналогічної вимоги у зв'язку з тим, що строк для визнання особи безвісно відсутньою не закінчився, або в наслідок виявленням безвісно відсутньої особи, якщо надалі знову виникли обставини, зазначені у статтях 43, 46 ЦК.

Таким чином, враховуючи усі вищезазначені аспекти, необхідно переосмислити процедуру відкриття провадження і підготовки до судового розгляду справа про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою та внести відповідні зміни до цивільного процесуального законодавства.

Література

1. Пряміцин В.Ю. Процедура відкриття провадження в цивільному судочинстві як складник механізму реалізації права людини на справедливий суд. Південно Український правничий часопис. 2021. № 1. С.110-115.

2. Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ за апеляційними скаргами на ухвали судів першої інстанції про відкриття провадження; відмову у відкритті провадження; повернення заяви позивачеві та передачі справ з одного суду до іншого (ст.ст. 115, 116, 121, 122 ЦПК України). Апеляційний суд міста Києва. 2011. URL: https://ips.ligazakon.net/document/SOO00314 (дата звернення: 03.07.2023 року).

3. Комаров В.В., Тертишніков В.І., Пушкар Є.Г. та ін. Цивільне процесуальне право України: Підручник. Харків: Право. 1999. 592 с.

4. Фурса С.Я. Окреме провадження в цивільному процесі України. К. 1999. 302 с.

5. Шиманович О. М. Процесуальні особливості розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Ученьге записки Тав^^^еско гонационального университета. В. И. Вернадского Серия: «Юридические науки». 2010. Т. 23 (62). № 1. 2010. С. 85-95

6. Фурса С.Я. Адвокат у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ. 2006.448 с.

References

1. Priamizin V.Yu. (2021). Prozedura vidkryttia provadzhennia v zyvilnomu sudochynstvi iak skladnyk mechanizmu realizazii prava liudyny na spravedlyvyi sud. [The procedure for opening proceedings in civil proceedings as a component of the mechanism for realizing the human right to a fair trial]. Pivdenno Ukrainskyipravnychyi chasop^ys. № 1. S.110-115 [in Ukrainian].

2. Uzagalnennia sudovoi praktyky rozgliadu sudamy zyvilnykh sprav za apeliatsiinymy skargamy na ukhvaly sudiv pershoi instantsii pro vidkryttia provadzhennia; vidmovu u vidkrytti provadzhennia; povernennia zaiavy pozyvachevi ta peredachi sprav z odnogo sudu do inshogo (st.st. 115, 116, 121,122 TSPK Ukrainy). Apeliaziinyi sud mista Kyieva. 2011. URL: https://ips.ligazakon.net/document/SOO00314 (data zvernennia: 03.07.2023 roku) [in Ukrainian].

3. Komarov V.V., Tertyshnikov V.I. Pushkar Ye.G. ta in. (1999). Tsyvilne protsesualne pravo Ukrainy: [Separate proceedings in the civil process of Ukraine]. Kharkiv: Pravo. 592 s [in Ukrainian].

4. Fursa S.Ya. (1999). Okreme provadzhennia v zyvilnomu prozesi Ukrainy. [Separate proceedings in the civil process of Ukraine].K. 302 s [in Ukrainian].

5. Shymanovych O.M. (2010). Prozesualni osoblyvosti rozgliadu sudom sprav pro vyznannia fizychnoi osoby bezvisno vidsutnoiu ta ogoloshennia ii pomerloiu. [Procedural peculiarities of court consideration of cases on recognition of a natural person as missing and declaring him dead] Uchenye zapysfy Tavrycheskogo nazyonalnogo unyversyteta. V.Y.Vernadskogo Seryia: Yurydycheskye nauky. T. 23 (62). № 1.S. 85-95 [in Ukrainian].

6. Fursa S.Ya. (2006). Advokat u zyvilnomu prozesi: [A lawyer in civil proceedings] K. Vydavets Fursa S.Ya.: KNT. 448 s [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru