Сутність та особливості застосування цифрових інструментів владно-громадської взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

Сутність та особливості застосування цифрових інструментів владно-громадської взаємодії

Бойко Людмила Володимирівна аспірантка І курсу

спеціальності “Публічне управління та адміністрування”

Анотація

У наш час, коли у суспільстві панує тренд на оптимізацію та спрощення усіх процесів життєдіяльності, а Інтернет речей, який являє собою сукупність усіх пристроїв, які підключені до мережі Інтернет, є основним засобом для комунікації, отримання інформації та проведення транзакцій, необхідним є дослідження сучасних цифрових інструментів, які повсюдно використовуються для налагодження взаємодії влади та громадськості.

У статті висвітлено сутність понять «цифровізація», «цифрове суспільство» та «цифрові інструменти». Зазначено різницю між поняттями «цифровізація та «оцифрування». Електронне урядування у статті визначається як передумова появи цифрових інструментів та як нова форма взаємодії держави з громадянами, яка здійснюється шляхом надання електронних послуг та доступу до публічної інформації. Цифрові інструменти взаємодії в Україні розглянуто як результат поширення ключових діджитал- трендів, а саме цифрових платформ, Інтернету речей, відкритих даних тощо. У статті зазначається, що використання цифрових інструментів уможливлює здійснення державою «цифрового стрибка», що пояснюється високим рівнем прозорості та позачасовістю таких інструментів. Досліджено основні цифрові інструменти, які застосовуються в Україні задля забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів публічної влади та з метою залучення громадськості до процесу прийняття управлінських рішень.

Найбільш детально проаналізовано функціональні можливості мобільного додатку та веб-порталу «Дія», що, безумовно, є лідером серед цифрових інструментів в Україні, оскільки ним користуються уже понад 20 млн. клієнтів зі всієї України. Завдяки цьому сервісу українці можуть отримувати електронні адміністративні послуги, мають постійний доступ до усіх своїх цифрових документів, можуть вести розрахунки з державним бюджетом, брати участь у соціальних опитуваннях та допомагати армії. Також у статті розглянуто можливості Єдиного порталу відкритих даних та цифрові інструменти взаємодії, які розміщені на Єдиній платформі місцевої електронної демократії, а саме електронні петиції, громадський бюджет, електронні консультації та портал «Відкрите місто». Обґрунтовано доцільність використання соціальних мереж, як сучасних цифрових інструментів для налагодження владно-громадської взаємодії.

Ключові слова: цифрові інструменти, цифровізація, цифрове суспільство, електронне урядування

Boiko Liudmyla Volodymyrivna Graduate student of the 1st year of the specialty "Public Management and Administration", State University of Trade and Economics, Kyiv

The essence and features of the application of digital tools of government-public interaction

Abstract

Nowadays, when there is a trend in society to optimize and simplify all life processes, and the Internet of Things, which is a collection of all devices connected to the Internet, is the main means for communication, obtaining information and conducting transactions, it is necessary to study modern digital tools that are widely used to establish interaction between the authorities and the public.

The article highlights the essence of the concepts "digitalization", "digital society" and "digital tools". The difference between the concepts of "digitalization" and "digitization" is indicated. Electronic governance is defined in the article as a prerequisite for the emergence of digital tools and as a new form of interaction between the state and citizens, which is carried out through the provision of electronic services and access to public information. Digital tools of interaction in Ukraine are considered as a result of the spread of such key digital trends as digital platforms, the Internet of Things, open data and others. The article notes that the usage of digital tools enables the state to make a “digital leap”Ј¬which is explained by the high level of transparency and timelessness of such tools. The main digital tools used in Ukraine to ensure the openness and transparency of the activities of public authorities and to involve the public in the process of management decisionmaking were studied.

Functional capabilities of the Diya mobile application and web portal, which is definitely the leader among digital tools in Ukraine, as it is already used by more than 20 million customers from all over Ukraine, were analyzed in the most detailed manner. Thanks to this service, Ukrainians can receive electronic administrative services, have constant access to all their digital documents, conduct settlements with the state budget, participate in social surveys and help the army. The article also examines the capabilities of the Unified Open Data Portal and the digital interaction tools that are placed on the Unified Platform of Local E-Democracy, namely electronic petitions, public budget, electronic consultations, and the "Open City" portal. The expediency of usage social networks as modern digital tools for establishing government-public interaction is substantiated.

Keywords: digital tools, digitalization, digital society, electronic governance

Вступ

Постановка проблеми. Враховуючи нестримні темпи розвитку інформаціино-комунікащиних технологій та вплив цифровізації на суспільні відносини можна передбачити, що у недалекому майбутньому владно-громадська взаємодія буде відбуватися переважно в онлайн-форматі, а кількість веб-порталів, сервісів, мобільних додатків та інших цифрових інструментів буде зростати з кожним роком. Тому важливо уже зараз приділити увагу дослідженням сутності, особливостей та доцільності застосування наявних цифрових інструментів, які створені безпосередньо для спрощення взаємодії між владою і громадянами. В умовах розвитку індустрії 4.0., яка обумовлює появу нових технологій та сприяє розвитку цифрового суспільства, сфера публічного управління також трансформується відповідно до викликів сучасності. Отже, в даному контексті, цифрові інструменти стають основою для прийняття якісних управлінських рішень та розбудови механізму владно-громадської взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам цифровізації в контексті владно-громадської взаємодії та окремим аспектам впровадження цифрових інструментів значну увагу приділяли вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: І. Москалець, А. Мєзенцев, К.Бліщук, О. Домша. Д. Тапскотт, Р.Кац, а також П. Клімушин, Г. Почепцов, І. Лопушинський, С. Чукут та інші.

Проте значна кількість досліджень у цій сфері не дає змоги стверджувати про достатність вивчення питань, пов'язаних із цифровими інструментами. Так, малодослідженим залишається питання доцільності та особливостей застосування цифрових інструментів, які використовуються безпосередньо для налагодження владно-громадської взаємодії.

Мета статті - визначення сутності цифрових інструментів та дослідження існуючих цифрових інструментів владно-громадської взаємодії, які успішно функціонують в Україні.

Виклад основного матеріалу

цифровий владний громадський взаємодія

У сучасному світі спостерігається тенденція зміни підходів до побудови відносин між владою та громадянами, зокрема щодо налагодження якісної комунікації та залучення громадян до процесу прийняття рішень. Розвиток інфраструктурних та технологічних спроможностей держави уможливлює появу цифрових інструментів взаємодії, що обумовлено поширенням новітніх технологій та концепту цифровізації.

Д. Тапскотт [1], канадський науковець розглядає цифровізацію (digitalization) як зміну суспільної парадигми, з широким використанням інформаційно-комунікаційних технологій, які постійно розвиваються та вдосконалюються.

Р. Кац пропонує більш технологічний підхід до визначення поняття «цифровізації» та зазначає, що цифровізація - це соціально-економічна трансформація, спричинена масовою імплементацією та застосуванням цифрових технологій, а саме технологій створення, обробки, обміну та передачі інформації[2].

Ми вважаємо, що цифровізація являє собою цілісну концепцію інноваційного розвитку та безумовно впливає на всі сфери життєдіяльності суспільства. Цифрові трансформації відповідно стають передумовою для формування нового типу суспільства, яке називають інформаційним, цифровим або суспільством знань. Цифрове суспільство - це суспільство, яке створюється внаслідок індустріальної революції на основі інформаційно- комунікаційних технологій та інформації, яка охоплює знання людей. Особливістю цифрового суспільства є те, що воно соціально трансформується з метою допомогти індивідам та спільнотам використовувати знання та ідеї, що допомагають людям у втіленні їх потенціал та реалізації прагнень, а також додає великих можливостей людському інтелекту та створює ресурси, що змінюють спосіб суспільного життя[3].

Перед тим, як перейти до визначення сутності поняття «цифрові інструменти» важливо зробити акцент на різниці між поняттями «цифровізація» (digitalization) та «оцифрування» (digitization). Оскільки оцифрування - це процес конвертації різних видів даних у цифрову форму, а цифровізація - фундаментальні зміни, пов'язані із застосуванням цифрових технологій в усіх аспектах суспільного життя[4]. Відповідно помилково вважати цифровими інструментами окремі тексти, графічні зображення, аудіо чи відео, оскільки це приклади оцифрованих матеріалів, які напряму не впливають на суспільні зміни, чи становлення технологічного устрою, а являють собою лише інформацію у певному форматі.

Цифрові інструменти - це комплексне поняття, що означає знаряддя для покращення зв'язку між фізичними та юридичними особами і державою, що здійснюється за допомогою цифрових технологій та онлайн комунікацій. Завдяки цифровим інструментам оптимізується виконання тих чи інших операцій, покращується якість взаємодії та гармонізуються процеси, оскільки усі процедури здійснюються в онлайн режимі, що допомагає заощаджувати час і ресурси[5]

Ми погоджуємося з думкою Москалець І., яка вважає, що цифрові інструменти - це приклад успішного впровадження інновацій у публічне управління, які в свою чергу, сприяють встановленню ефективної комунікації між урядом та громадянами та створенню механізмів зворотного зв'язку, підтримки громадської довіри та активної участі громадян у процесі прийняття рішень[6].

Передумовою появи цифрових інструментів в Україні став активний процес розвитку електронного урядування. Поняття «електронне урядування» визначено у «Концепції розвитку електронного урядування в Україні» як «форма організації державного управління, яка дозволяє підвищити прозорість, ефективність та відкритість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування за допомогою використання інформацшно- телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян». Відповідно до тексту концепції впровадження електронного урядування передбачає «створення якісно нових форм організації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх взаємодію з громадянами та суб'єктами господарювання шляхом надання доступу до державних інформаційних ресурсів, можливості отримувати електронні адміністративні послуги» [7].

С. Чукут вважає, що сутність електронного урядування не обмежується виключно модернізацію системи державного управління та її адаптацією до потреб інформаційного суспільства, а насамперед передбачає налагодження взаємодії громадян з владою за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій[8].

Усі сучасні цифрові інструменти взаємодії, які поступово з'являються в Україні є обумовленим результатом поширення цифрових трендів у світі. До ключових цифрових трендів останніх років, які знайшли своє місце у зарубіжних практиках ми можемо віднести (Рис.1) [9]:

Рис.1 Світові тренди у сфері цифрової трансформації Джерело: сформовано

За допомогою новітніх технологій за декілька років держава може здійснити перехід від застарілого до надсучасного управління, тобто втілити в життя, так званий, «цифровий стрибок». Використання цифрових інструментів - це найбільш вдала основа для «стрибкоподібного розвитку», оскільки практично всі їх компоненти, види та системи є доступними на міжнародному або локальному ринку і легко транспортуються для подальшого використання. Завдяки появі віртуального простору, у якому стираються часові та просторові обмеження, потенціал «цифрового стрибку» здається ще більш вражаючим, якщо розглядати його у довгостроковій перспективі. Цифрові інструменти уможливлюють широке різноманіття сучасних та відкритих форматів для поширення даних та створення нових зв'язків між владою та громадянами.

Цифровізація стала ключовим пріоритетом державної політики України, саме тому 2 вересня 2019 року Урядом було прийнято рішення щодо створення Міністерства цифрової трансформації, яке є центральним засвідчувальним органом у сфері електронних довірчих послуг. Також до компетенції Міністерства належить розвиток широкосмугового доступу до інтернету, телекомунікаційних мереж та ІТ-індустрії[10].

Найбільш впізнаваний та поширений цифровий інструмент в Україні, який забезпечує більшість онлайн-послуг та можливостей - це «Дія». Мобільний застосунок та портал «Дія», є реалізацією концепції «Держава у смартфоні» і об'єднує в єдиному електронному вікні усі цифрові документи та державні послуги, що дозволяє прискорити будь-яку взаємодію людини з державою. Станом на початок вересня 2023 року флагманський проект Мінцифри налічує 20 мільйонів користувачів, які вже оцінили переваги цифровізації.

«Дія» - це державний сервіс, який включає у себе більше 100 державних послуг, цифровий паспорт громадянина, сплату штрафів і податків, отримання державної допомоги та навіть збір коштів на допомогу армії. Це інструмент, який демонструє високий цифровий потенціал України.

23 травня 2023 року відбувся перший саміт «Diia in DC» у Вашингтоні під час якого було презентовано основні досягнення “Дії”Ј¬зокрема ті сервіси, які були доступні до повномасштабного вторгнення та ті, які з'явилися як виклик військового часу. Міністерство ставить перед собою такі цілі: перевести 100% державних послуг в онлайн, забезпечити 95% населення доступом до фіксованого і мобільного інтернету, навчити 6 мільйонів українців базовим цифровим навичкам і збільшити долю IT у ВВП до 10%[11]..

Резонансною подією у світі стало запровадження в Україні цифрових паспортів. Відповідно до постанови Кабінету міністрів №278 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо застосування паспорта громадянина України у формі картки в електронному вигляді та паспорта громадянина

України для виїзду за кордон в електронному вигляді» від 15 квітня 2020 року паспорти у смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових та пластикових документів та мають таку ж юридичну силу[12].

Серед найбільш популярних послуг доступних у «Дії» є також можливість згенерувати цифровий підпис у смартфоні, зареєструвати народження дитини та змінити реєстрацію місця проживання онлайн.

Важливим елементом цифровізації є також формування доступної податкової системи для підприємців, що включає податкову декларацію, податкові розрахунки та сплату податків онлайн. Станом на 2023 рік понад 1,2 млн. підприємців скористалися цим інструментом і задекларували свої доходи онлайн. Процес заповнення декларації в «Дії» є максимально автоматизованим.

Варто зазначити, що команда Мінцифри адаптується до сучасних реалій і запиту суспільства, оскільки з початком повномасштабного вторгнення функціонал «Дії» розширився. Варто згадати про те, що в перші тижні війни Міністерству вдалося зберегти всі базові реєстри даних, завдяки технології хмарних сховищ, що дозволило запустити у «Дії» спеціальний документ для кожного українця, який можна було використовувати під час евакуації. Також команді Мінцифри вдалося забезпечити процес реалізації виплат внутрішньо- переміщеним особам через застосунок «Дія».

«Є-ворог» - це ще один інструмент військового часу, який дозволяє громадянам на окупованих територіях надсилати фото і відео пересування ворожої техніки, що передаються на оцінювання ситуативним системам ЗСУ.

Після повномасштабного вторгнення у «Дії» також з'явилася така послуга, як «Допомога армії». Українці можуть одразу через цей додаток зробити донат в обраний благодійний фонд, або підтримати відповідну ініціативу. Зокрема, щоб підсилити українську армію та зберегти життя тисяч військових у липні 2022 року Генштаб ЗСУ, Міністерство цифрової трансформації та фандрейзингова платформа «UNITED24» запустили на базі застосунку проєкт «Армія дронів», що за рік з благодійної ініціативи трансформувався у масштабну державну програму підтримки та розвитку вітчизняного ринку БпЛА. Варто зазначити, що донати на дрони вдалося залучити із понад 100 країн світу.

Також в межах цифрової платформи Мінцифри запрацював сервіс «Є-відновлення», завдяки якому українці, можуть оперативно повідомити про пошкодження або знищення нерухомості внаслідок збройної агресії рф та подати заяву на виплату.

Можемо зробити висновок, що «Дія» як цифровий інструмент владно- громадської взаємодії постійно трансформується, щоб відповідати не тільки світовим трендам, а й запитам українців у складних реаліях сьогодення. З моменту запуску проєкта «Держава в смартфоні» Україна та весь світ стає свідком того, як амбітна ідея створити найзручнішу державу у світі з точки зору державних послуг крок за кроком втілюється в життя.

До ключових інструментів, які забезпечують функціонування електронної демократії ми можемо віднести також сайти центральних органів влади та місцевого самоврядування, де можна знайти інформацію про діяльність органу влади, а також отримати доступ до відкритих даних та державних послуг. На місцях українці користуються сайтами місцевих рад, а також низкою спеціалізованих сервісів, таких як “Контактний центр Києва 1551”, сайт "Панель міста" Львівської міськради, та іншими спеціалізованими сервісами[13].

В Україні існує окрема функціонуюча платформа різноманітних цифрових інструментів електронної демократії, порталів і сервісів, які покликані налагодити кращий взаємозв'язок громадян та влади у вирішенні різноманітних соціально важливих проблем - це «Єдина платформа місцевої електронної демократії» (e-DEM). Веб-платформа створена в рамках програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що фінансується Швейцарською Конфедерацією, та виконується Фондом Східна Європа та Innovabrige Foundation. На e-DEM представлені такі сервіси, як місцеві петиції, громадський бюджет, консультації з громадськістю та портал «Відкрите місто»[14].

Пропонуємо детальніше розглянути функціонал даних сервісів. До прикладу, «Відкрите місто» - це краудсорсингова інтернет-платформа для взаємодії мешканців громад з місцевою владою та комунальними підприємствами, а також для самоорганізації громадян. На сайті можна створити унікальне повідомлення про проблему, з якою зіштовхнувся і громадянин і воно буде відправлено відповідному суб'єкту владних повноважень. Також інтерфейс порталу включає карти населених пунктів, які підключені до порталу та на які користувачі можуть наносити корисні об'єкти, наприклад лікарні, школи, парковки, туристичні об'єкти, зони безкоштовного Wi-Fi, пункти прийому батарейок тощо.

Після цього повідомлення перевіряється модератором відповідного міста та публікується на сайті. Сроки роботи з повідомленнями визначаються кожним містом індивідуально. Якщо автор повідомлення вважає, що проблему не вирішено, або вирішено не якісно, він має можливість повторно її відкрити, обґрунтувавши свої дії.

Станом на початок вересня 2023 року завдяки даному інструменту було вирішено понад 30 000 проблем, з якими зіштовхнулися громадяни 101 населеного пункту України[15].

Коли йдеться про електронну демократію першим на думку спадають електронні петиції. Варто зазначити, що в Україні ця форма запроваджена на всіх рівнях влади. На місцевому рівні - це Єдина система місцевих петицій. Цей інструмент дозволяє активним громадянам висловити свою думку, повідомити владу про проблему або запропонувати дієве рішення і таким чином впливати на майбутнє.

Створення системи місцевих петицій - ще один важливий компонент програми EGAP. Цільовими регіонами програми є Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Луганська та Одеська області. Термін реалізації програми припадає на 2015-2023 рр.. вона спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, які покликані допомогти вдосконалювати якість врядування, покращити взаємодію влади та громадян та сприятимуть розвитку соціальних інновацій в Україні. Серед головних завдань програми: формування та впровадження кращих стандартів е- урядування та інноваційних практик, які покращують якість послуг та доступ до інформації для громадян, підвищення прозорості та підзвітності органів влади завдяки застосуванню ними нових технологій, зміцнення ролі громадянського суспільства та просування е-демократії. Програма також сприятиме інклюзивному діалогу щодо формування політики е-урядування та е-демократії, який бере до уваги інтереси та потреби регіонів[16].

Громадський бюджет або бюджет участі - це саме той інструмент, який дає громадянам можливість безпосередньо вирішувати, на які потреби будуть розподілені бюджетні кошти. Кожен бажаючий може авторизуватися на порталі, подати свій власний проект на розгляд, або підтримати запропоновані проекти шляхом голосування[17].

Варто зазначити, взаємодія влади і громадськості повинна формуватися за принципом партнерства. Такий інструмент як електронні консультації сприяють формуванню сталості такого підходу. На відповідному порталі громадяни можуть залишати свої коментарі до нормативно-правових актів та оприлюднених варіантів вирішення того чи іншого питання. Також сервіс включає можливість проведення різних типів опитування: простого і складного.

На нашу думку, електронні консультації мають найбільший потенціал для розвитку серед всіх вищезгаданих інструментів, адже він з одного боку, дозволяє владі долучити активних громадян до процесів прийняття рішень, що також позитивно впливає на зростання рівня довіри громадян до влади. З другого боку, активні жителі громад можуть відчути себе змінотворцями і для цього не потрібно мати владні повноваження, достатньо пройти опитування чи залишити свій коментар на порталі в режимі реального часу.

Команда, яка працює над Єдиною платформою місцевої електронної демократії закликає своїх користувачів адвокатувати запровадження усіх доступних інструментів електронної демократії, у випадку, якщо якісь із них відсутній у тій чи іншій громаді, адже всі вони найбільш ефективно функціонують за умови комплексного впровадження і відповідно розширюють можливості владно-громадської взаємодії.

Портали відкритих даних - це ще один приклад цифрових інструментів, які покликані спростити громадянам доступ до публічної інформації. Зокрема, Єдиний державний веб-портал відкритих даних дозволяє працювати з відкритими даними органів влади.

Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних було затверджено 30 листопада 2016 року Постановою Кабінету Міністрів України, що визначає механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних[18].

Користувачам портал забезпечує доступ до інформації про розпорядників інформації, які оприлюднюють на порталі набори даних, перелік, паспортів та структуру оприлюднених наборів даних (перегляд та завантаження), у тому числі за допомогою інтерфейсу прикладного програмування, розміщених прикладних програм на базі відкритих даних, інформації з питань відкритих даних, зокрема щодо стану оприлюднення та оновлення наборів даних, без проведення додаткової авторизації. Розпорядникам інформації функціонал порталу дозволяє оприлюднювати та оновлювати набори даних, у тому числі за допомогою інтерфейсу прикладного програмування, формувати паспорт та структуру наборів даних, генерувати ідентифікаційний номер набору даних під час створення інформації паспорта відповідного набору даних, отримання зворотного зв'язку від користувачів порталу. Розробникам прикладних програм доступно розміщення прикладних програм на базі відкритих даних.

Відкриті дані надають більше можливостей доступу до необхідної інформації, яку можна використовувати для розробки соціальних, економічних, екологічних, фінансових програм розвитку всієї держави чи окремих її регіонів, бізнес-планів підприємців та аналізу роботи державних органів.

Якісна двостороння комунікація є важливим елементом владно- громадської взаємодії і для того, щоб виконувався принцип зворотного зв'язку, необхідно створити такі канали обміну інформацією, які будуть зрозумілі і прості в використанні для кожного. Саме тому варто змінювати неефективні та застарілі канали спілкування з громадянами (газети, періодичні видання, паперові анкети) на інтерактивні портали та соціальні мережі.

Зазначимо, що в умовах «швидкого світу» соціальні мережі нестримно розвиваються та уже давно не розглядаються лише у розважальних цілях, а активно використовуються як багатофункціональний та доступний інструмент для висвітлення роботи органів влади, інформування населення, проведення обговорень різноманітних ідей та аналізу громадської думки, шляхом проведення опитувань.

На сьогодні соціальні мережі зарекомендували себе як ефективний інструмент інформаційних, зокрема, політтехнологічних впливів на суспільну свідомість, на громадську активність, відкриваючи водночас нові можливості впливу особи на суспільство, на владу, а також забезпечення прозорості відносин влади і громадян, створення нових моделей їхнього партнерства або навпаки - протистояння.

Соціальні мережі стають важливим каналом, структурним елементом системи розвитку електронного урядування як складової формування громадянського суспільства. За умов цілеспрямованого та конструктивного використання можливостей, які надають соціальні мережі, напрацьовуються інформаційні ресурси та комунікаційні канали, що можуть суттєво підвищити ефективність урядування. Активне використання соціальних мереж, зокрема, дозволяє здійснювати [19]:

* відстеження громадської думки щодо проголошених реформ чи важливих для суспільства нормативних документів, а також виявляти потребі в тих чи інших установчих та нормативно-правових документах;

* поліпшення зв'язків між різними державними установами та окремими державними службовцями, підвищення оперативності взаємодії;

* впровадження сервісів, орієнтованих на інформаційне наповнення не лише державними службовцями, а й громадянами із суспільно важливих питань;

* створення системи представлення державної статистичної інформації для широкої громадськості на основі простіших та максимально візуалізованих статистичних сервісів;

* вироблення нормативно-правової бази та підходів до надання послуг державою з можливістю оперативної їх трансформації залежно від реальних потреб громадян.

Отже, застосування інструментів, які близькі кожному, наприклад як соціальні мережі та окремі чат-боти також зміцнює довіру громадян до влади й сприяє формуванню нової філософії владно-громадської взаємодії, яка базується на принципах доступності, прозорості, відкритості, зручності та інклюзивності.

Висновки

Ключовою передумовою якісної владно-громадської взаємодії у XXI ст. є розвиток електронного урядування та цифрових інструментів, які спрощують комунікацію та сприяють залученню громадян до прийняття управлінських рішень на усіх рівнях. Наявність широкого спектру веб-порталів, додатків та використання інших інформаційних каналів для налагодження взаємодії влади та громадян підтверджує той факт, що Україна - це унікальний case-study про те як країна під час війни не лише не втрачає зв'язку із громадянами, а робить усе можливе для того, щоб удосконалювати вже наявні інструменти взаємодії, а також впроваджувати нові сервіси для забезпечення простоти та прозорості відносин між владою і громадянами.

Література

1. Tapscott D. The Digital Economy. Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence.New York: McGraw-Hill, 1995. 345 p.

2. Katz R. The transformative economic impact of digitaltechnology. URL:https://unctad.org/ meetings/en/Presentation/ecn162015p09_Katz_en.pd

3. Желновач, Є. Г. (2023). Правові аспекти інформаційного суспільства в Україні в умовах воєнного стану

4. E. Stolterman and A. C. Fors.“Information Technology and the Good Life,” in Information Systems Research: Relevant Theory and Informed Practice,B. Kaplan et al.(eds), London, UK: Kluwer Academic Publishers, 2004.

5. Бліщук, К., & Домша, О. (2023). Цифрові інструменти забезпечення сталого розвитку. Ефективність державного управління, (66), 141-153.

6. Москалець І.М. (2023). Роль інновацій у підвищенні ефективності публічного управління. Economic Synergy, (2), 89-104

7. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: розпорядження Каб. Міністрів України від 20 вересня 2017 р. №649-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text

8. Чукут, С. А. (2013). Тенденції та проблеми впровадження електронного урядування в Україні. Сучасні проблеми управління: виклики інформаційної епохи, 68.

9. Schwab, K. (2016), The fourth industrial revolution, World Economic Forum, Cologny / Geneva, Switzerland.

10. Про питання Міністерства цифрової трансформації України: Постанова від 18.09.19 №856. URL; https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-ministerstva-cifrovoyi-t180919

11. Про саміт «Diia in DC»: Портал Міністерства цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/news/pershiy-v-istorii-samit-diia-in-dc-u-ssha-mikhaylo-fedorov- prezentuvav-dosyagnennya-tsifrovoi-transformatsii-ukraini

12. Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон: Постанова КМУ від 15.04.2020 №278. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF#Text

13. Про прозору електронну демократію: для чого Мінцифри запускає Взаємодію. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2021/02/24/7284573/

14. Платформа інструментів та сервісів е-демократії e-DEM. URL: https://e-dem.ua

15. Портал e-DEM «Відкрите місто». URL: https://opencity.e-dem.ua/about

16. Портал Єдиної системи місцевих петицій. URL: https://petition.e-dem.ua/

17. Портал e-DEM «Громадський бюджет». URL: https://budget.e-dem.ua

18. Про деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. №867. URL: https://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/867-2016-%D0%BF

19. Онищенко, О. С., Горовий, В., & Попик, В. (2014). Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства. НАН України, Нац. б-ка України ім. ВІ Вернадського.

References

1. TapscoUD. The Digital Economy. Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. New York: McGraw-Hill, 1995. 345 p.

2. Katz R. The transformative economic impact of digitaltechnology. Retrieved from https://unctad.org/meetings/en/Presentation/ecn162015p09_Katz_en.pd

3. Zhelnovach, Ye. H. (2023). Pravovi aspekty informatsiinoho suspilstva v Ukraini v umovakh voiennoho stanu [Legal aspects of the information society in Ukraine under martial law]. [in Ukrainian].

4. E. Stoherman and A. C. Ґors. Information Technology and the Good Life, in Information Systems Research: Relevant Theory and Informed Practice,B. Kaplan et al.(eds), London, UK: Kluwer Academic Publishers, 2004.

5. Blishchuk, K., & Domsha, O. (2023). Tsyfrovi instrumenty zabezpechennia staloho rozvytku. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia [Digital tools for sustainable development. Efficiency of public administration], (66), 141-153. [in Ukrainian].

6. MoskaXets IM. (2023). Rol innovatsii u pidvyshchenni efektyvnosti publichnoho upravlinnia. Economic Synergy [The role of innovations in increasing the efficiency of public administration], (2), 89-104 [in Ukrainian].

7. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini: rozporiadzhennia Kab. Ministriv Ukrainy vid 20 veresnia 2017 r. №649-r. [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine on the approval of the concept of e-government in Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text

8. Chukut, S. A. (2013). Tendentsii ta problemy vprovadzhennia elektronnoho uriaduvannia v Ukraini. Suchasni problemy upravlinnia: vyklyky informatsiinoi epokhy [Trends and problems of implementation of electronic ordering in Ukraine. Modern problems of management: challenges of the information age], 68. [in Ukrainian].

9. Schwab, K. (2016), The fourth industrial revolution, World Economic Forum, Cologny / Geneva, Switzerland.

10. Pro pytannia Ministerstva tsyfrovoi transformatsii Ukrainy: Postanova vid 18.09.19 №856. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine on the issue of the Ministry of Digital Transformation]. (n.d.). kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya- ministerstva-cifrovoyi-t180919 [in Ukrainian].

11. Pro samit «Diia in DC»: Portal Ministerstva tsyfrovoi transformatsii Ukrainy. [About the Diia in DC summit: Portal of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine.]. (n.d.). thedigital.gov.ua Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/pershiy-v-istorii-samit-diia-in-dc-u- ssha-mikhaylo-fedorov-prezentuvav-dosyagnennya-tsifrovoi-transformatsii-ukraini [in Ukrainian].

12. Pro realizatsiiu eksperymentalnoho proektu shchodo zastosuvannia vidobrazhennia v elektronnomu vyhliadi informatsii, shcho mistytsia u pasporti hromadianyna Ukrainy u formi kartky, ta vidobrazhennia v elektronnomu vyhliadi informatsii, shcho mistytsia u pasporti hromadianyna Ukrainy dliavyizdu zakordon: Postanova KMU vid 15.04.2020 №278. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine on the implementation of an experimental project on the application of electronic display of information contained in the passport of a citizen of Ukraine in the form of a card, and electronic display of information contained in the passport of a citizen of Ukraine for travel abroad]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/278-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

13. Pro prozoru elektronnu demokratiiu: dlia choho Mintsyfry zapuskaie VzaiemoDiiu. [About transparent e-democracy: why the Ministry of Digital is launching VzayemoDiya]. (n.d.). pravda.com.ua. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/columns/2021/02/24/7284573/ [in Ukrainian].

14. Platforma instrumentiv ta servisiv e-demokratii e-DEM. [The platform of tools and services e-democracy e-DEM]. Retrieved from https://e-dem.ua [in Ukrainian].

15. Portal e-DEM «Vidkryte misto». [e-DEM «Open City» portal]. Retrieved from https://opencity.e-dem.ua [in Ukrainian].

16. Portal Yedynoi systemy mistsevykh petytsii. [Unified System of Local Petitions portal]. Retrieved from https://petition.e-dem.ua/ [in Ukrainian].

17. Portal e-DEM «Hromadskyi biudzhet». [e-DEM «Public budget»]. Retrieved from https://budget.e-dem.ua [in Ukrainian].

18. Pro deiaki pytannia opryliudnennia publichnoi informatsii u formi vidkrytykh danykh: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30.11.2016 r. №867. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine on some issues of publishing public information in the form of open data]. (n.d.). zakon.rada.ua. Retrieved from https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/867-2016-%D0%BF [in Ukrainian].

19. O.S. Onyshchenko, V.M. Horovyi, V.I. Popyk et al. (2014). Sotsialni merezhi yak instrument vzaiemovpfyvu vlady ta hromadianskoho suspilstva [Social networks as a tool of mutual influence between the authorities andci^vil society]. Kyiv: NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru