Адміністративне судочинство як засіб гарантування прав і свобод людини: стан і перспективи трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративне судочинство як засіб гарантування прав і свобод людини: стан і перспективи трансформації

Микулець Віталій Юрійович

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, навчальний корпус № 1, м. Рівне

Літовінська Катерина Миколаївна

студентка 4 курсу юридичного факультету, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, навчальний корпус № 1, м. Рівне,

Анотація

Критичність ситуації щодо довіри до суддівської влади спонукає знову і знову звертатися до теми реформування національної судової системи. Нині приведення українського судочинства до стандартів Європейського Союзу стимулюється у контексті умов приєднання України до Північно-Атлантичного блоку та ЄС.

Метою статті є систематизувати стан сучасного адміністративного судочинства як важливого інституту гарантування прав і свобод людини в Україні, а також окреслити перспективи його трансформації.

У представленій роботі показано, що адміністративні суди посідають особливе місце у національній судовій системі, оскільки мають судову правозахисну сутність і спеціальне призначення - процесуально-контрольна діяльність у сфері публічної влади. При цьому адміністративна юстиція традиційно вважається реальним підтвердженням статусу української держави як правової. адміністративне судочинство гарантія права

В роботі узагальнено проблемні аспекти по всім основним напрям діяльності адміністративних судів: 1) забезпечення доступності правосуддя; 2) практичний захист порушених прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері владно-управлінських правовідносин; 3) щодо правильний й своєчасний розгляд і вирішення адміністративних справ.

Вирішення означених проблем пов'язуються з здійсненням правових, організаційних й технологічних заходів, а саме: 1) перспективно розглянути питання виокремлення ланки адміністративних судів у загальній системі судів України; 2) на часі переглянути у Кодексі про адміністративне судочинство перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів; 3) актуально посилити відповідальність за порушення принципів суддівської етики суддів адміністративних судів, як власне і інших суддів.

Ключові слова: адміністративне судочинство, судова реформа, права і свободи людини, європейські стандарти.

Abstract

Mykulets Vitalii Yuriyovych Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Civil Law, Academician Stepan, Demianchuk International University of Economics and Humanities, Rivne

Litovinska Kateryna Mykolaivna fourth-year Student at the Faculty of Law, Academician Stepan, Demianchuk International University of Economics and Humanities, Rivne

ADMINISTRATIVE JURISDICTION AS A MEANS OF GUARANTEE HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS: STATE AND PROSPECTS OF TRANSFORMATION

The criticality of the situation regarding the trust in the judiciary prompts us to turn again and again to the topic of reforming the national judicial system. Nowadays, bringing the Ukrainian judiciary to the standards of the European Union is being stimulated in the context of the conditions for Ukraine's joining to the North Atlantic bloc and the European Union.

The purpose of the article is to systematize the state of modern administrative justice as an important institution for guaranteeing human rights and freedoms in Ukraine, as well as to outline the prospects for its transformation.

The presented work shows that administrative courts occupy a special place in the national judicial system, as they have a judicial human rights essence and a special purpose - procedural and control activity in the sphere of public power. At the same time, administrative justice is traditionally considered a real confirmation of the status of the Ukrainian state as a legal one.

The work summarizes problematic aspects of all the main areas of the administrative courts activity: 1) ensuring access to justice; 2) practical protection of violated rights, freedoms and legitimate interests of individuals and legal entities in the sphere of power-managerial legal relations; 3) concerning correct and timely consideration and resolution of administrative cases.

The solutions to the mentioned problems are connected with the implementation of legal, organization and technological measures, namely: 1) to consider prospectively the issue of separating the link of administrative courts in the general court system of Ukraine; 2) it is time to review the list of cases covered by the jurisdiction of administrative courts in the Code of Administrative Proceedings; 3) it is urgent to strengthen the responsibility for violations of the principles of judicial ethics of judges of administrative courts, as well as other judges.

Ключові слова: administrative justice, judicial reform, human rights and freedoms, European standards.

Постановка проблеми

«Судова влада в Україні потребує перезавантаження!» - ці слова лунають з вуст очільників української держави, політиків, громадських активістів і простих людей останнім часом усе частіше. Напевно вони яскраво засвідчують рівень довіри (точніше відсутність такої) нашого суспільства до однієї з гілок влади, що мала б виступати гарантом верховенства права і законності в Україні.

Критичність ситуації щодо довіри до суддівської влади підтверджують і соціологічні дослідження. Зокрема, опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова в лютому 2023 року виявило у контексті питання довіри до державних та суспільних інститутів, що більшість респондентів висловлюють недовіру державному апарату (чиновникам) (не довіряють їм 64%) і судам (судовій системі загалом) (59%) [1]. Своєю чергою Київський міжнародний інститут соціології наприкінці 2022 року також провів опитування щодо довіри до соціальних інституцій. За даними експертів інституту найнижчий рівень довіри мають працівники прокуратури і судді. Зокрема баланс довіри/недовіри до українських прокурорів становить - 11%, а до суддів - - 9%? (тобто має від'ємний баланс) [2].

Рівень проблем у судовій сфері України доводить і той факт, що судова реформа є концептуальною умовою статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Як відзначає видання Forbes Ukraine «судова реформа, яка серед умов ЄС є найбільш комплексною і амбітною, є саме тим полем, де Україна повинна показати відчутний прогрес. В ній зацікавлені не лише європейські посадовці, а й насамперед суспільство і український бізнес» [3]. В цьому ключі доречно згадати і слова президента Київської школи економіки Тимофія Милованова, який обстоюючи пріоритет судової реформи наголошує, що «Україна не може стати повноцінною демократією без верховенства права та добре функціонуючої судової системи» [4]. Між тим, для наших західних партнерів тема судової реформи в Україні теж є пріоритетною, що підтверджується і наданими у червні 2023 року послами країн G7 ключовими рекомендаціями для України щодо посилення антикорупціиних інституцій та реформування судової системи, до чого українській владі слід докласти першочергових зусиль протягом найближчого часу [5]. Тема реформ і протидії корупції лунала і на полях саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року знову таки у контексті умов приєднання України до Північно-Атлантичного блоку й Європейського Союзу [6].

Усе вказане так чи інакше засвідчує підвищений інтерес до проблематики судової реформи, трансформації судоустрою України загалом і окремих її елементів - зокрема. У цьому ключі вважаємо обґрунтованою увагу до адміністративного судочинства й системи адміністративних судів, що усталено потрактовується як важливий інститут гарантування прав і свобод людини. Головна наша увага буде зосереджена на проблематиці перспектив реформування адмінсудочинства у контексті судової реформи, що, як показано вище, є одним з пріоритетів української держави.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми

Передусім необхідно відзначити, що Україна проголосила згоду на посилення співробітництва у сфері юстиції, з метою реформування й зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування незалежності та неупередженості, задовго до нинішнього етапу євроінтеграційного процесу. Відповідне співробітництво передбачене Угодою про асоціацію з Євросоюзом [7].

Втім розуміння необхідності судової реформи було зумовлене не лише зовнішніми чинниками. На практиці маємо значний обсяг робіт теоретиків і практиків, що присвячені питанням реформування судової влади в Україні. Зокрема, трансформації судової системи України присвячена робота В. Колюх [8]; принцип спеціалізації у національній системі судоустрою розглядав О. Саленко [9]; практику реалізації принципів побудови судоустрою в організації діяльності місцевих загальних судів в Україні вивчали О. Руденко і Ю. Дубінін [10]; доктринальні аспекти оптимізації адміністративного судочинства України аналізували О. Звірко і О. Осіпова [11]; організаційно- правові засади становлення і розвитку судової системи України аналізував Є. Зозуля [12]; тему особливостей сучасної реформи судової системи порушував С. Козьяков [13]. Наголосимо, що і загадані автори, і багато інших дослідників проблематики діяльності судової влади й її реформування вказували на цілий букет проблем національної судової системи: від забезпечення доступності правосуддя до питань етики комунікації суддів з учасниками процесів. Звісно порушувалися питання відновлення довіри до судової влади.

Відзначимо, що українська влада теж не ігнорує критичної ситуації зі станом довіри українців до судової системи й очевидної необхідності її реформування. Зокрема, проблематика прискорення судової реформи й подолання проявів корупції у системі правосуддя стало предметом розгляду

Ради національної безпеки і оборони України 23 червня 2023 року. Результати цього розгляду знайшли відображення в спеціальному Указі Президента України № 359/2023 [14]. Цим документом підтверджується, судова реформа як один з головних стрижнів демократичного розвитку Української держави є ключовою і пріоритетною для держави. Саме тому, Президент й очолювана ним Рада нацбезпеки та оборони «підтримує необхідність упровадження системи невідкладних кроків з відновлення рівня довіри до судової гілки влади та посилення заходів із неухильного проведення судової реформи як одного з основоположних елементів забезпечення верховенства права» [14].

Вище політичне керівництво держави пов'язує реалізацію судової реформи із практичним забезпеченням сучасних демократичних принципів функціонування системи правосуддя, зокрема: 1) функціонування

суддівського корпусу на засадах відповідальності і підзвітності перед суспільством; 2) розгляд судових справ в розумні строки на засадах рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності і відкритості судового процесу та з використанням сучасних технічних засобів; 3) правосуддя в Україні має бути доступним для кожного громадянина.

Означені принципи поширюються на всю національну систему правосуддя, яке відповідно до ст. 124 Конституції України здійснюється виключно судами, що, своєю чергою, відповідно до ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Фактично кожен елемент національної системи правосуддя потребує реформ.

Метою статті є систематизувати стан сучасного адміністративного судочинства як важливого інституту гарантування прав і свобод людини в Україні, а також окреслити перспективи його трансформації. Методологічна основа запропонованого дослідження визначається його теоретичним характером, отож це зумовило доречність використання загально-теоретичних і аналітичних методів дослідження матеріалів присвячених ораній проблематиці, а також національних нормативно-правових актів, що регламентують судову сферу України.

Виклад основного матеріалу

Від моменту здобуття незалежності українська держава взяла курс на європейську інтеграцію, заявивши у 1992 році про плани стати членом Ради Європи. Невдовзі у 1994 році було підписано та ратифіковано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. Ще за рік Україна набула повноправне членство у Раді Європі, що стало ще одним підтвердженням демократичного вибору українського народу, орієнтованості нашої держави на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів.

Втім знадобилося майже тридцять років, щоб українська влада подала заявку на членство у Європейському Союзі - це сталося 28 лютого 2022 року, на четвертий день масштабної агресії рф проти України, коли Президент України Володимир Зеленський публічно підписав відповідний документ. Вже у червні 2022 року Європейська Рада зголосилася надати Україні офіційний статус кандидата на членство у Євросоюзі, втім висунула низку вимог, чільне місце серед яких займає судова реформа. Фактично мовиться про приведення українського судочинства до стандартів Європейського Союзу, передусім принципів свободи і пошани прав людини. Зрештою, мається на увазі повноцінна реалізація головного завдання судочинства: «відновлення справедливості у законний спосіб шляхом постановлення судом обґрунтованого рішення та його виконання» [15].

Виключне повноваження здійснювати правосуддя в Україні відповідно до положень Конституції України мають суди. Прикметно, що ст. 125 Основного закону окремо згадуються адміністративні суди, які діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Зміст відповідно норми вказує на особливе місце адміністративних судів у національній судовій системі, а також на їхню принципове значення у контексті захисту прав, свобод та інтересів особи в Україні.

Зауважимо, що адміністративна юстиція вважається реальним результатом демократизації суспільних і державотворницьких процесів в Україні. «Виокремлення публічно-правових спорів як самостійного напрямку реалізації судової юрисдикції та формування адаптованого для їх розгляду виду судового провадження стало одним із найважливіших кроків у розбудові України як правової соціальної держави» [16, с. 24]. Важливо, що адміністративне судочинство від моменту виникнення як елемент національної судової системи було спрямоване головно не на вирішення правоохоронних і процедурних завдань, оскільки передусім має судову правозахисну сутність і спеціальне призначення - процесуально-контрольна діяльність судів у сфері публічної влади [17]. Крім того, обґрунтованою є точка зору, що адміністративний суд, вирішуючи спір між сторонами, сприяє врегулюванню несумісних чи протилежних інтересів сторін, захисту суб'єктивного публічного інтересу невладного суб'єкта, його як публічних, так і приватних суб'єктивних прав. «При цьому суд сприяє також охороні порядку реалізації владним суб'єктом його публічно-владних повноважень, чим забезпечує законність і охорону публічного правопорядку» [18, с. 98].

Зауважимо також, що з точки зору науковців адміністративні суди мають чотири основні напрями діяльності: 1) забезпечення доступності правосуддя; 2) захист порушених або прав, що оспорюють, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері адміністративних та інших публічних правовідносин; 3) правильний і своєчасний розгляд та вирішення адміністративних справ; 4) зміцнення законності та попередження порушень у сфері публічних правовідносин [19, с. 58]. Отож визначення перспектив трансформації адмінсудочинства очевидно потребує аналізу того, наскільки реалізуються вказані напрями діяльності.

При цьому, вважаємо, що саме доступність правосуддя є запорукою реалізації захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також зміцнення законності у сфері публічних правовідносин.

Між тим, щодо забезпечення доступності адміністративного судочинства, то експерти [20] відзначають у цьому питанні низку проблем: 1) відсутність важливих категорій спорів, де делікти громадян залежать від особливостей легалізації певних видів діяльності (наприклад азартні ігри або праця неповнолітніх), що в європейських країнах вирішуються в адміністративних судах; 2) відсутність спеціального закону про забезпечення доступності адміністративного судочинства, який би встановлював дієві механізми доступності адміністративного судочинства для різних суб'єктів владно-управлінських відносин; 3) неналежний рівень організаційно- технічного забезпечення діяльності адміністративних судів; 4) неналежний рівень організації комунікації персоналу суду з громадянами; 5) функціонування суддівського корпусу з порушенням принципів суддівської етики; 6) складнощі оскарження судових рішень і пов'язане з цим складнощі виконання судових рішень; 7) відсутність ефективної системи виконання адміністративних рішень (зокрема при органах виконавчої влади).

Вирішення означених проблем потребує здійснення правових, організаційних й технологічних заходів. Зокрема, ми поділяємо точку зору про необхідність ухвалення законодавцем закону про забезпечення доступності адміністративного судочинства. Крім цього вважаємо за доцільне розширити у Кодексі про адміністративне судочинство перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів (ст. 19 цього Кодексу). Водночас потребують уточнення процесуальні строки оскарження судових рішень.

З організаційної точки зору ми підтримуємо концептуальну позицію про утворення самостійної системи адміністративних судів [21]. Показово, що доцільність вказаної теоретичної пропозиції знайшла своє підтвердження у «Концепції реформування системи судів із метою покращення доступу до правосуддя», що була нещодавно представлена Дослідницькою службою Верховної Ради України [22].

Отож у вказаній Концепції пропонується виокремити ланку адміністративних судів як таку, що є автономною у загальній системі судів України. При цьому наголошується, що у Конституції України (абзац 5 статті 125) адміністративні суди вже відокремлені від інших судів, на що ми також звертали увагу у попередньому викладі. Наголошується, що виокремлення ланки адміністративних судів з розширенням підсудності сприятиме гармонізації судової практики, підвищенню якості судочинства. Тим більше, що безумовною перевагою моделі судоустрою з виокремленою ланкою адміністративних судів вважається професіоналізм і досвідченість професійних суддів, що забезпечується їхньою чіткою спеціалізацією [23, с. 78]. Самостійна система адміністративних судів забезпечуватиме єдність у застосуванні законодавства, унеможливить конфлікти між судами та зменшить бюрократію.

Наприклад, у «Концепції реформування системи судів із метою покращення доступу до правосуддя» пропонується, «у разі, якщо особа звернулася до суду з порушенням правил територіальної юрисдикції, визначених Кодексом про адміністративне судочинство України, окружний адміністративний суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони передає таку справу до «належного суду», про що учасники справи повідомляються. Ухвала про передачу справи на розгляд іншого окружного адміністративного суду може бути оскаржена лише разом із рішенням по суті» [22].

Утворення самостійної системи адміністративних судів надасть можливість заміни змішаної системи адміністративної юрисдикції, де справи першої інстанції розглядаються місцевими загальними судами і спеціалізованими (окружними) адміністративними судами, на чітку окремо визначену систему адміністративних судів» [21, с. 75]. Крім цього, у межах самостійної системи адміністративних судів виникатимуть нові можливості організації комунікації персоналу суду з громадянами, а також забезпечення сучасного й належного рівня організаційно-технічного забезпечення діяльності адміністративних судів. У цьому твердженні спираємося на положення про перспективність подальшого реформування адміністративного судочинства в Україні шляхом запровадження електронного провадження, оптимізації навантаження на суддів шляхом встановлення раціональних норм їх діяльності, а також своєчасного регулювання кількості суддів залежно від кількості справ, що надходять до судів [11, с. 123]

Щодо порушенням принципів суддівської етики суддями адміністративних судів, то є сподівання, що ця проблема буде вирішена у межах реалізації Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя»» від 30 червня 2023 року.

Реалізація узагальнених й сформульованих нами пропозиції загалом сприятиме підвищенню авторитету судової влади, зокрема адміністративної юстиції як фундаментального інституту гарантування прав і свобод людини, важливого елементу розбудови як правової соціальної держави, а також стане ще одним кроком на шляху практичної реалізації евроінтеграційних устремлінь української держави.

Висновки

Критичність ситуації щодо довіри до суддівської влади спонукає знову і знову звертатися до теми реформування національної судової системи. Для нас це стало мотивом звернутися до явища адміністративного судочинства, що усталено потрактовується як важливий інститут гарантування прав і свобод людини. Виходячи з заявленої мети дослідження й на підставі проведеної роботи обґрунтовано зробити такі висновки й узагальнення:

1. Адміністративні суди посідають особливе місце у національній судовій системі, оскільки мають судову правозахисну сутність і спеціальне призначення - процесуально-контрольна діяльність у сфері публічної влади. При цьому адміністративна юстиція традиційно вважається реальним підтвердженням статусу української держави як правової.

2. Наявні матеріали вказують на те, що адміністративні суди мають проблемні аспекти по всім основним напрям діяльності: 1) забезпечення доступності правосуддя; 2) практичний захист порушених прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері владно-управлінських правовідносин; 3) щодо правильності й своєчасності розгляду й вирішення адміністративних справ.

3. Вирішення означених проблем потребує здійснення правових, організаційних й технологічних заходів. Зокрема перспективно розглянути питання виокремлення ланки адміністративних судів у загальній системі судів України. Крім того, доречно переглянути у Кодексі про адміністративне судочинство перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Очевидно на часі посилити відповідальність за порушення принципів суддівської етики суддів адміністративних судів, як власне і інших суддів.

Визнаємо, що кожна з наведених пропозицій так чи інакше жваво обговорюється, втім така дискусія має сприяти обранню найкращого сценарію реформування судової системи законодавцем, а отже і надалі має бути важливим предметом наукових досліджень.

Література:

Оцінка громадянами ситуації в країні та дій влади, довіра до соціальних інститутів (лютий-березень 2023р.). Центр Разумкова, 15 березня 2023 року. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii- v-kraini-ta-dii-vlady-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-liutyi-berezen-2023r (дата звернення: 28.06.2023).

2. КМІС: рівень довіри до ЗСУ за рік зріс до 96%, до президента - до 84%. Радіо Свобода, 13 січня 2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kmis-opytuvannia- dovira/32221857.html (дата звернення: 28.06.2023).

3. Берко С. Одна з вимог ЄС - судова реформа, яку Україна не може впровадити роками. В чому проблема і чи реально це зробити. Forbes Ukraine, 27 червня 2022. URL: https://forbes.ua/inside/odna-z-vimog-es-sudova-reforma-yaku-ukraina-ne-mozhe-vprovaditi- rokami-v-chomu-problema-i-chi-realno-tse-zrobiti-27062022-6821 (дата звернення: 28.06.2023).

4. Милованов Т. Повоєнні інституційні зміни, які потрібні Україні. Які інституційні реформи мають бути пріоритетними в Україні одразу після завершення війни? Економічна правда, 25 січня 2023. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/01/25/696354/ (дата звернення: 28.06.2023).

5. Топ судової та антикорупційної реформ. Три пріоритети до 30 вересня 2023 року. Група підтримки послів G7 для України. 9 червня 2023 р. URL: https://www.ua.emb- japan.go.jp/files/100515234.pdf (дата звернення: 28.06.2023).

6. Результати саміту НАТО для України: реакції на те, що Зеленський назвав «абсурдним» і на те, що «гарним». Радіо «Свобода», 13 липня 2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/nato-samit-ukrayina-ssha-rosiya-viyna-zaproshennya-vstup- reformy/32501852.html (дата звернення: 18.07.2023).

7. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення: 18.07.2023).

8. Колюх В. В. Трансформація судової системи України на основі Конституції України 1996 року з наступними змінами. П^равова держава. № 26. 2017. С. 39-45.

9. Саленко О. В. Принцип спеціалізації у національній системі судоустрою. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 3. C. 94-101. URL: http://vkslaw.knu.ua/images/verstka/ 3_2018_Salenko.pdf (дата звернення: 28.06.2023).

10. Руденко О. А., Дубінін Ю. С. Особливості реалізації принципів побудови судоустрою в організації діяльності місцевих загальних судів в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 3/2020. С. 502-506. URL: http://www.lsej.org.ua/3_ 2020/123.pdf (дата звернення: 28.06.2023).

11. Звірко О. Є., Осіпова О. О. Доктринальні аспекти оптимізації адміністративного судочинства України. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2021. № 3. С. 120--125.

12. Зозуля Є. В. Організаційно-правові засади становлення і розвитку судової системи України. Правовий часопис Донбасу. 2022. № 2 (79). С. 19-31.

13. Козьяков С. Підсумки-2022. Поворот від державного популізму до прагматики стосовно суду та суддів. Дзеркало тижня, 5 січня 2023 року. URL: https://zn.ua/ukr/LAW/ pidsumki-2022-povorot-vid-derzhavnoho-populizmu-do-prahmatiki-stosovno-sudu-ta-suddiv.html (дата звернення: 28.06.2023).

14. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя»: Указ Президента України від 30 червня 2023 року № 359/2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3592023-47185 (дата звернення: 28.06.2023).

15. Європейські та міжнародні стандарти у сфері судочинства, Київ, 2015. 708 с.

16. Сало А. Співвідповідач у адміністративному процесі (процесуальна співучасть): дис. на здобуття ступеня доктора філософії: 081. Львів, 2020. 249 с.

17. Селіванов А. О. Адмiнiстративне судочинство - новий ІНСТИТУТ реалiзацiї судової влади. Верховний суд України. URL: https://www.viaduk.net/clients/vs.nsf/0/1F84B0 4D4733 11CEC32570BD00232346 (дата звернення: 28.06.2023).

18. Арестова Л. В. Справа адміністративної юрисдикції: теоретичні аспекти розгляду правових спорів, що виникають із публічно-правових відносин. Наукові записки. Серія: Право. 2021. № 11. C. 97-102.

19. Ковалів М. В., Єсімов С. С., Лозинський Ю. Р. Правове регулювання правоохоронної діяльності: навчальний посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2018. 365 с.

20. Іваненко Т. М.,Тильчик В. В. Доступність адміністративного судочинства в УкраН. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2020 № 47, том 1. С. 74-77.

21. Борякіна В. В. Гарантії доступу до адміністративного судочинства. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2020. №30. C. 70-77.

22. Дослідницька служба Верховної Ради оприлюднила Концепцію реформування системи судів. Судово-юридична газета, 14 липня 2023. URL: https://sud.ua/uk/news/ publication/275936-issledovatelskaya-sluzhba-verkhovnoy-rady-obnarodovala-kontseptsiyu- reformirovaniya-sistemy-sudov (дата звернення: 20.07.2023).

23. Заїка М. М., Ярмакі В. Х. Особливості організації системи адміністративної юстиції: зарубіжний досвід. Південноукраїнський правничий часопис. 2017. № 3. С. 77--80.

References:

1. Otsinka hromadianamy sytuatsii v kraini ta dii vlady, dovira do sotsialnykh instytutiv (liutyi-berezen 2023r.) [Citizens assessment of the situation in the country and the actions of the authorities, trust in social institutions (February-March 2023)]. Tsentr Razumkova, 15 bereznia 2023 roku - Razumkov Center, March 15, 2023. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/ sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-ta-dii-vlady-dovira-do- sotsialnykh-instytutiv-liutyi-berezen-2023r [in Ukrainian].

2. KMIS: riven doviry do ZSU za rik zris do 96%, do prezydenta - do 84% [KMIS: the level of trust in the Armed Forces increased to 96% over the year, to 84% in the president]. Radio Svoboda, 13 sichnia 2023 - Radio Svoboda, January 13, 2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/ a/news-kmis-opytuvannia-dovira/32221857.html [in Ukrainian].

3. Berko S. (2022). Odna z vymoh YeS - sudova reforma, yaku Ukraina ne mozhe vprovadyty rokamy. V chomu problema i chy realno tse zrobyty [One of the demands of the EU is judicial reform, which Ukraine has not been able to implement for years. What is the problem and is it realistic to do it]. Forbes Ukraine, 27 chervnia 2022 - Forbes Ukraine, June 27, 2022. URL: https://forbes.ua/inside/odna-z-vimog-es-sudova-reforma-yaku-ukraina-ne-mozhe-vprovaditi- rokami-v-chomu-problema-i-chi-realno-tse-zrobiti-27062022-6821 [in Ukrainian].

4. Mylovanov T. (2023). Povoienni instytutsiini zminy, yaki potribni Ukraini. Yaki instytutsiini reformy maiut buty priorytetnymy v Ukraini odrazu pislia zavershennia viiny? [Postwar institutional changes that Ukraine needs. What institutional reforms should be prioritized in Ukraine immediately after the end of the war?] Ekonomichna pravda, 25 sichnia 2023 - Economic T^^^-th, January 25, 2023. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/01/25/696354/ [in Ukrainian].

5. Top sudovoi ta antykoruptsiinoi reform. Try priorytety do 30 veresnia 2023 roku. Hrupa pidtrymky posliv G7 dlia Ukrainy. 9 chervnia 2023 r [Top judicial and anti-corruption reforms. Three priorities until September 30, 2023. Support group of G7 ambassadors for Ukraine. June 9, 2023]. URL: https://www.ua.emb-japan.go.jp/files/100515234.pdf [in Ukrainian].

6. Rezultaty samitu NATO dlia Ukrainy: reaktsii na te, shcho Zelenskyi nazvav «absurdnym» i na te, shcho «harnym» [The results of the NATO summit for Ukraine: reactions to what Zelensky called «absurd» and to what was «good»]. Radio «Svoboda», 13 lypnia 2023 - Radio Svoboda, July 13, 2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/nato-samit-ukrayina-ssha- rosiya-viyna-zaproshennya-vstup-reformy/32501852.html [in Ukrainian].

7. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony. Verkhovna Rada Ukrainy [Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand. Verkhovna Rada of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text [in Ukrainian].

8. Koliukh V. V. (2017). Transformatsiia sudovoi systemy Ukrainy na osnovi Konstytutsii Ukrainy 1996 roku z nastupnymy zminamy [Transformation of the judicial system of Ukraine on the basis of the Constitution of Ukraine of 1996 with subsequent changes]. Pravova derzhava - Constitutional state, 26, 39-45. [in Ukrainian].

9. Саленко О. В. (2018). Принцип спеціалізації у національній системі судоустрою [The principle of specialization in the national judicial system]. Вісник кримінального судочинства - Herald of criminal justice, 3, 94-101. URL: http://vkslaw.knu.ua/images/ verstka/3_2018_Salenko.pdf [in Ukrainian].

10. Rudenko O. A., Dubinin Yu. S. (2020). Osoblyvosti realizatsii pryntsypiv pobudovy sudoustroiu v orhanizatsii diialnosti mistsevykh zahalnykh sudiv v Ukraini [Peculiarities of the implementation of the principles of building a judicial system in the organization of the activities of local general courts in Ukraine]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 3, 502-506. URL: http://www.lsej.org.ua/3_2020/123.pdf [in Ukrainian].

11. Zvirko O. Ye., Osipova O. O. (2021). Doktrynalni aspekty optymizatsii administratyvnoho sudochynstva Ukrainy [Doctrinal aspects of optimization of administrative justice in Ukraine]. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii - Legal scientific electronic journal, 3, 120-125.

12. Zozulia Ye. V. (2022). Orhanizatsiino-pravovi zasady stanovlennia i rozvytku sudovoi systemy Ukrainy [Organizational and legal principles of formation and development of the judicial system of Ukraine]. Pravovyi chasopys Donbasu - Legaljour^l of Donbass, 2 (79), 19-31. [in Ukrainian].

13. Koziakov S. (2023). Pidsumky-2022. Povorot vid derzhavnoho populizmu do prahmatyky stosovno sudu ta suddiv [A turn from state populism to pragmatism regarding the court and judges]. Dzerkalo tyzhnia, 5 sichnia 2023 roku - Mirror of the week, January 5, 2023. URL: https://zn.ua/ukr/LAW/pidsumki-2022-povorot-vid-derzhavnoho-populizmu-do-prahmatiki- stosovno-sudu-ta-suddiv.html [in Ukrainian].

14. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 23 chervnia 2023 roku «Pro pryskorennia sudovoi reformy ta podolannia proiaviv koruptsii u systemi pravosuddia» : Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 30 chervnia 2023 roku № 359/2023 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated June 23, 2023 "On accelerating judicial reform and overcoming manifestations of corruption in the justice system": Decree of the President of Ukraine dated June 30, 2023 No. 359/2023]. URL: https://www.president.gov.ua/documents/ 3592023-47185 [in Ukrainian].

15. Yevropeiski ta mizhnarodni standarty u sferi sudochynstva [European and international standards in the field of justice]. Kyiv, 2015 [in Ukrainian].

16. Salo A. (2020). Spivvidpovidach u administratyvnomu protsesi (protsesualna spivuchast): dys. na zdobuttia stupenia doktora filosofii: 081 [Co-defendant in the administrative process (procedural complicity): dis. for obtaining the degree of Doctor of Philosophy: 081]. Lviv [in Ukrainian].

17. Selivanov A. O. (2016). Administratyvne sudochynstvo - novyi instytut realizatsii sudovoi vlady. Verkhovnyi sud Ukrainy [Administrative justice is a new institution for the exercise of judicial power. Supreme Court of Ukraine]. URL: https://www.viaduk.net/clients/vs.nsf/0/1F84 B04D473311CEC32570BD00232346 [in Ukrainian].

18. Arestova L. V. (2021). Sprava administratyvnoi yurysdyktsii: teoretychni aspekty rozghliadu pravovykh sporiv, shcho vynykaiut iz publichno-pravovykh vidnosyn [The matter of administrative jurisdiction: theoretical aspects of consideration of legal disputes arising from public-law relations]. Naukovi zapysky. Seriia: Pravo - Proceedings. Series: Law, 11, 97-102. [in Ukrainian].

19. Kovaliv M. V., Yesimov S. S., Lozynskyi Yu. R. (2018). Pravove rehuliuvannia pravookhoronnoi diialnosti [Legal regulation of law enforcement activities]. Lviv: LvDUVS. [in Ukrainian].

20. Ivanenko T. M., Tylchyk V. V. (2020). Dostupnist administratyvnoho sudochynstva v Ukraini [Availability of administrative proceedings in Ukraine]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Yurysprudentsiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Jurisprudence, 47, том 1, 74-77. [in Ukrainian].

21. Boriakina V. V. (2020). Harantii dostupu do administratyvnoho sudochynstva [Guarantees of access to administrative proceedings]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Pravo» - Bulletin ofXharh+v National University named after V. N. Karazin. Law series, 30, 70-77. [in Ukrainian].

22. Doslidnytska sluzhba Verkhovnoi Rady opryliudnyla Kontseptsiiu reformuvannia systemy sudiv [The Research Service of the Verkhovna Rada published the Concept of reforming the court system]. Sudovo-yurydychna hazeta, 14 lypnia 2023 - Judicial and legal newspaper, July 14, 2023. URL: https://sud.ua/uk/news/publication/275936-issledovatelskaya-sluzhba- verkhovnoy-rady-obnarodovala-kontseptsiyu-reformirovaniya-sistemy-sudov [in Ukrainian].

23. Zaika M. M., Yarmaki V. Kh. (2017). Osoblyvosti orhanizatsii systemy administratyvnoi yustytsii: zarubizhnyi dosvid [Peculiarities of the organization of the administrative justice system: foreign experience]. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys - South Ukrainian legal journal, 3, 77-80. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru