Взаємозв’язок безпекових стратегій України з інформаційною безпекою та кібербзпекою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Взаємозв'язок безпекових стратегій України з інформаційною безпекою та кібербзпекою

Криволап Євгеній Володимирович аспірант,

Юринець Юлія Леонідівна доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного та адміністративного права

Київ

Анотація

Розглядаються окремі юридичні та безпекові взаємозв'язки безпекових Стратегій України 2020-2021 рр. із Стратегіями кібербезпеки та інформаційної безпеки України. Звертається увага, що протягом 2020-2021 рр. доктринальні положення щодо державної безпеки України у різних галузях державного і суспільного життя знайшли радикальне поновлення. В Україні прийнята низка безпекових стратегій, зокрема: Стратегія національної безпеки України; Стратегія воєнної безпеки України; Стратегія кібербезпеки України; Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України; Стратегія зовнішньополітичної діяльності України; Стратегія інформаційної безпеки; Стратегія забезпечення державної безпеки; Стратегія енергетичної безпеки. Наголошується, що ключовою у системі наведених безпекових Стратегій є Стратегія національної безпеки України від 14.09.2020 р., яка є орієнтиром для розробки галузевих стратегій розвитку. Тому вказані безпекові Стратегії діють не ізольовано, а у взаємозв'язку одна із одною. У даній статті розглядається вплив Стратегій, які пов'язані із забезпеченням безпеки інформації (Стратегія інформаційної безпеки, Стратегія кібербезпеки України), на інші Стратегії. Така увага цим Стратегіям пов'язана із тим, що сфера інформаційної безпеки та кібербезпеки є сферою активного протиборства, особливо в умовах агресивних дій Російської Федерації проти України. Проаналізована роль інформаційної безпеки і кібербезпеки як вона віддзеркалена у Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії забезпечення державної безпеки, Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, Стратегії енергетичної безпеки. Зроблений висновок, що прийняті у 2020-2021 рр. безпекові Стратегії України є логічно взаємопов'язаними документами, реалізація яких ґрунтується на вимогах Стратегії національної безпеки України, а також на застосуванні механізмів забезпечення інформаційної безпеки і кібербезпеки України.

Ключові слова: Стратегія, національна безпека, інформаційна безпека, кібербезпека, державна безпека, енергетична безпека, взаємозв'язок безпекових Стратегій

Abstract

Kryvolap Evgeny Volodymyrovych Graduate student, National Aviation University, Kyiv

Iurynets Julia Leonidivna Doctor of Law, Professor, Professor Department of Constitutional and Administrative Law, National Aviation University, Kyiv

INTERCONNECTION OF SECURITY STRATEGIES OF UKRAINE WITH INFORMATION SECURITY AND CYBER SECURITY

Separate legal and security interconnections of the Security Strategies of Ukraine 2020-2021 with Cyber Security and Information Security Strategies of Ukraine are considered. Attention is drawn to the fact that during 20202021, the doctrinal provisions of the state security of Ukraine in various spheres of state and public life were radically renewed. A number of security strategies have been adopted in Ukraine, in particular: National Security Strategy of Ukraine; Military security strategy of Ukraine; Cybersecurity Strategy of Ukraine; Strategy for the development of the defense-industrial complex of Ukraine; Strategy of Ukraine's foreign policy activity; Information security strategy; Strategy for ensuring state security; Energy security strategy. It is emphasized that the National Security Strategy of Ukraine dated September 14, 2020, which is a guideline for the development of sectoral development strategies, is key in the system of the above security strategies. Therefore, the indicated security strategies do not act in isolation, but in connection with each other. This article examines the impact of Strategies related to ensuring information security (Information Security Strategy, Cybersecurity Strategy of Ukraine) on other Strategies. Such attention to these Strategies is connected with the fact that the field of information security and cyber security is a field of active opposition, especially in the conditions of aggressive actions of the Russian Federation against Ukraine. The role of information security and cyber security as reflected in the Military Security Strategy of Ukraine, the Strategy for State Security, the Strategy of Foreign Policy of Ukraine, and the Energy Security Strategy is analyzed. It was concluded that the Security Strategies of Ukraine adopted in 2020-2021 are logically interconnected documents, the implementation of which is based on the requirements of the National Security

Strategy of Ukraine, as well as on the application of mechanisms for ensuring information security and cyber security of Ukraine.

Keywords: Strategy, national security, information security, cyber security, state security, energy security, interconnection of security strategies

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими, чи практичними, завданнями

Протягом 2020-2021 рр. доктринальні положення щодо держаної безпеки України у різних галузях державного і суспільного життя знайшли радикальне поновлення. В Україні прийнята низка безпекових стратегій, зокрема: Стратегія національної безпеки України від 14.09.2020 р., затверджена Указом Президента України від р. № 392/2020; Стратегія воєнної безпеки України від 25.03.2021 р. (Указ від 25.03.2021 р. № 121/2021); Стратегія кібербезпеки України від р. (Указ від 26.08.2021 р. № 447/2021); Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України від 18.06.2021 р. (Указ від р. № 372/2021); Стратегія зовнішньополітичної діяльності України від 30.07.2021 р. (Указ від 26.08.2021 р. № 448/2021); Стратегія інформаційної безпеки від 15.10.2021 р. (Указ від 28.12.2021 р. № 685/2021); Стратегія забезпечення державної безпеки від 30.12.2021 р. (Указ від 16.02.2022 р. № 56/2022); Стратегія енергетичної безпеки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 р. № 907-р.

Ключовою у системі наведених безпекових Стратегій є Стратегія національної безпеки України від 14.09.2020 р. Як зазначено у коментарі Міністерства оборони України [1], ця Стратегія є орієнтиром для розробки галузевих стратегій розвитку. Отже, вказані безпекові Стратегії діють не ізольовано, а у взаємозв'язку одна із одною. У даній статті розглядається вплив Стратегій, які пов'язані із забезпеченням безпеки інформації (Стратегія інформаційної безпеки, Стратегія кібербезпеки України), на інші Стратегії. Оскільки сфера інформаційної безпеки та кібербезпеки є сферою активного протиборства [2-4 та ін.], особливо в умовах агресивних дій Російської Федерації (РФ) проти України, то розгляд вказаного питання є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичним і практичним проблемам вирішення стратегічних безпекових питань присвячена низка наукових праць [2-13 та ін.]. Однак, як правильно вказано у статті [14], на тлі зростаючих загроз і нестабільності у світі постають нові виклики міжнародній безпеці у сировинній, енергетичній, фінансовій, інформаційній, екологічній, продовольчій та інших сферах. Загрози від поширення зброї масового ураження, міжнародний тероризм, транснаціональна організована злочинність, кіберзагрози, піратство, нелегальна міграція, міждержавні та громадянські конфлікти стають все більш інтенсивними, зачіпають все нові геополітичні регіони і держави. Спостерігається небезпечна тенденція перегляду державних кордонів з порушенням норм міжнародного права, застосуванням сили і погрози силою вирішувати міжнародні проблеми [14, с. 202]. Ці проблеми певним чином покликані вирішити перелічені вище прийняті протягом 2020-2021 рр. безпекові стратегії. Частково дані питання розглядалися співавтором у публікації [15].

Мета статті - проаналізувати окремі юридичні і безпекові взаємозв'язки безпекових Стратегій України 2020-2021 рр. із Стратегіями кібербезпеки та інформаційної безпеки України.

Виклад основного матеріалу

Як зазначено вище, ключовою у системі наведених безпекових Стратегій є Стратегія національної безпеки України від 14.09.2020 р. [1]. Саме на основі цього стратегічного документа створюватимуть нову нормативно-правову базу у сфері національної безпеки і оборони, визначатимуть реальний стан та перспективи розвитку окремих складових національної безпеки, формуватимуть відповідну державну політику. Уперше Стратегію національної безпеки розроблено на основі нового Закону (від 21.06.2018 року № 2469-VIII) «Про національну безпеку України», який заклав основу для структурних реформ у цій надважливій сфері [1]. Отже, положення Стратегії національної безпеки України необхідно розглядати у безпосередньому зв'язку із Законом України «Про національну безпеку України».

Зокрема, у ч. 1 ст. 1 цього Закону надані деякі ключові визначення:

воєнна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз;

громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз;

державна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру; юридичний безпековий стратегія інформаційний

6) загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України;

9) національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз;

Стратегія національної безпеки України - документ, що визначає актуальні загрози національній безпеці України та відповідні цілі, завдання, механізми захисту національних інтересів України та є основою для планування і реалізації державної політики у сфері національної безпеки;

Стратегія воєнної безпеки України - документ, у якому викладається система поглядів на причини виникнення, сутність і характер сучасних воєнних конфліктів, принципи і шляхи запобігання їх виникненню, підготовку держави до можливого воєнного конфлікту, а також на застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, інших життєво важливих національних інтересів;

Стратегія кібербезпеки України - документ довгострокового планування, що визначає загрози кібербезпеці України, пріоритети та напрями забезпечення кібербезпеки України з метою створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави;

Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України - документ довгострокового планування, що розробляється на основі Стратегії національної безпеки України за результатами огляду громадської безпеки та цивільного захисту і визначає напрями державної політики щодо гарантування захищеності життєво важливих для держави, суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, цілі та очікувані результати їх досягнення з урахуванням актуальних загроз;

Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України - документ, що розробляється за результатами огляду оборонно-промислового комплексу України та визначає пріоритетні напрями державної військово- промислової політики, цілі реформи оборонно-промислового комплексу та очікувані результати їх досягнення з урахуванням актуальних воєнно- політичних загроз і викликів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямовується на забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, безпеки критичної інфраструктури, кібербезпеки України та на інші її напрями.

Безпосередньо у Стратегії національної безпеки України певна увага приділена питанням інформаційної безпеки та кібербезпеки України. Зокрема, у пункті 45 Стратегії передбачено, що державний суверенітет, територіальна цілісність, демократичний конституційний лад та інші життєво важливі національні інтереси мають бути захищені також від невоєнних загроз з боку

РФ та інших держав, зокрема спроб спровокувати внутрішні конфлікти. Пріоритетними завданнями правоохоронних, спеціальних, розвідувальних та інших державних органів відповідно до їх компетенції є: активна та ефективна протидія розвідувально-підривніи діяльності, спеціальним інфор.маціини.м операціям та кібератакам, російській та іншій підривній пропаганді. У пункті 52 Стратегії визначене основне завдання розвитку системи кібербезпеки - гарантування кіберстійкості та кібербезпеки національної інформаційної інфраструктури, зокрема в умовах цифрової трансформації. У пункті 66 Стратегії національної безпеки України передбачено, що ця Стратегія є основою для розроблення таких документів щодо планування у сферах національної безпеки і оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації:Стратегія людського роз витку; Стратегія воєнної безпеки України; Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України; Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України; Стратегія економічної безпеки; Стратегія енергетичної безпеки; Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату; Стратегія біобезпеки та біологічного захисту; Стратегія інформаційної безпеки; Стратегія кібербезпеки України; Стратегія зовнішньополітичної діяльності; Стратегія забезпечення державної безпеки; Стратегія інтегрованого управління кордонами; Стратегія продовольчої безпеки; Національна розвідувальна програма.

Як правильно зазначено у статті [13], інформаційна безпека є складовою національної безпеки України. Роль інформаційної безпеки у наш час дуже велика, оскільки у вік комп'ютеризації більша частина інформації зберігається і передається за допомогою інформаційних систем, а отже необхідно постійно вдосконалювати різні механізми підтримки безпеки інформації на високому рівні [13, с. 482]. Останнє зауваження наголошує та взаємозв'язку безпекових стратегій України з інформаційною безпекою та кібербзпекою, а також інформаційної безпеки та кібербзпеки між собою.

Серед викликів і загроз у сфері інформаційної безпеки Стратегія інформаційної безпеки України визначає, зокрема, збільшення кількості глобальних дезінформаційних кампаній; інформаційна політика РФ як загроза не лише для України, але й для інших демократичних держав; деструктивний вплив соціальних мереж в інформаційному просторі; недостатній рівень медіаграмотності (медіакультури) в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій; інформаційні маніпуляції щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України тощо. Зазначається, що деструктивна пропаганда, поширення дезінформації як ззовні, так і всередині України застосовуються державою-агресором з метою підриву стійкості суспільства та інформаційної дестабілізації держави. Серед стратегічних цілей та напрямів реалізації

Стратеги визначені, зокрема, протидія дезінформації та інформаційним операціям, насамперед держави-агресора, спрямованим, серед іншого, на ліквідацію незалежності України, повалення конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання національної, міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі та ненависті, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини; забезпечення дотримання прав особи на збирання, зберігання, використання та поширення інформації, свободу вираження своїх поглядів і переконань, захист приватного життя, доступ до об'єктивної та достовірної інформації, а також забезпечення захисту прав журналістів, гарантування їх безпеки під час виконання професійних обов'язків, протидія поширенню незаконного контенту. Окремо зазначається, що питання, пов'язані із кібербезпекою, визначаються Стратегією кібербезпеки України, затвердженою Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 447.

В Стратегії кібербезпеки України важлива роль приділяється кіберзагрозам саме в інформаційній сфері. Зазначається, що питома вага кіберзагроз зростає і ця тенденція в міру розвитку інформаційних технологій та їх конвергенції з технологіями штучного інтелекту в найближче десятиліття посилюватиметься. Кіберпростір разом з іншими фізичними просторами визнано одним з можливих театрів воєнних дій. Набирає сили тенденція зі створення кібервійськ, до завдань яких належить не лише забезпечення захисту критичної інформаційної інфраструктури від кібератак, а й проведення превентивних наступальних операцій у кіберпросторі, що включає виведення з ладу критично важливих об'єктів інфраструктури противника шляхом руйнування інформаційних систем, які управляють такими об єктами. РФ залишається одним з основних джерел загроз національній та міжнародній кібербезпеці, активно реалізує концепцію інформаційного протиборства, базовану на поєднанні деструктивних дій у кіберпросторі та інформаційно- психологічних операцій, механізми якої активно застосовуються у гібридній війні проти України. Така деструктивна активність створює реальну загрозу вчинення актів кібертероризму та кібердиверсій стосовно національної інформаційної інфраструктури.

Слід наголосити, що ризики у кіберпросторі наростають із загостренням воєнної ситуації. Зазначене особливо яскраво підтверджується після початку широкомасштабного збройного вторгнення РФ в Україну 24.02.2022 року. Так, за звітом американської компанії Microsoft, з початку війни російські хакери скоїли майже 240 кібератак проти України - підприємств та державних установ. Атаки часто були спрямовані на знищення комп'ютерних систем, але деякі також були спрямовані на збирання розвідувальних даних або поширення дезінформації6.

року українське Державне підприємство НАЕК «Енергоатом» повідомило, що з території РФ на офіційний сайт підприємства здійснено найпотужнішу хакерську атаку з 24.02.2022 року. Сайт атакувала з території РФ російська група «народна кіберармія», використовуючи 7,25 млн. бот-юзерів, які протягом трьох годин симулювали сотні мільйонів переглядів основної сторінки Компанії7.

року Держспецзв'язку України та урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA повідомили про масову розсилку українським, австрійським та німецьким організаціям листи, відкриття яких призводить до завантаження шкідливої програми на ПК8.

В Стратегії воєнної безпеки України передбачено, що всеохоплююча оборона України - це комплекс заходів, основний зміст яких полягає у: превентивних діях та стійкому опорі агресору на суші, на морі та в повітряному просторі України, протидії в кіберпросторі та нав'язуванні своєї волі в інформаційному просторі. Відзначається, що на національному рівні РФ залишається воєнним противником України, який здійснює збройну агресію проти України …системно застосовує воєнні, політичні, економічні, інформаційно-психологічні, космічні, кібер- та інші засоби, що загрожують незалежності, державному суверенітету і територіальній цілісності України.

В пункті 3 Стратегії забезпечення державної безпеки визначено, що об'єктами забезпечення державної безпеки є державний суверенітет, конституційний лад, територіальна цілісність України, оборонний, економічний і науково-технічний потенціал, кібербезпека, інформаційна безпека, об'єкти критичної інфраструктури, державна таємниця та службова інформація. Відзначається, що РФ для реалізації власних стратегічних цілей в Україні, у тому числі компрометації її державності, продовжує гібридну війну, системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні та інші засоби, кібератаки.

Останнє знаходить яскраве підтвердження описаними вище кібератаками, особливо в період широкомасштабної агресії РФ проти України.

В пункті 15 Стратегії зовнішньополітичної діяльності України наголошується, що ця Стратегія буде реалізовуватися, зокрема, на принципі стійкості, тобто здатності держави і суспільства ефективно протидіяти загрозам будь-якого походження і характеру, зокрема збройній агресії, економічному тиску, політичній дестабілізації, кібератакам, дезінформації та іншим загрозам, адаптуватися до змін безпекового середовища, підтримувати стале функціонування, швидко відновлювати рівновагу після криз.

В пункті 38 Стратегії зазначається, що інформаційну загрозу для України становить використання засобів комунікації для підриву довіри до державних інститутів, поширення дезінформації та ворожої пропаганди, поляризації суспільства, формування негативного сприйняття України у світі.

В пунктах 45, 47 Стратегії для досягнення основної мети - безпека і процвітання України - визначаються такі цілі зовнішньополітичної діяльності України: відновлення миру і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону; притягнення РФ до міжнародно- правової відповідальності; захист прав та інтересів громадян України за кордоном; протидія дезінформацшним атакам із зовнішніх джерел, що здійснюються на шкоду національним інтересам та іміджу України за кордоном; максимально широке донесення до міжнародної спільноти правдивої інформації про скоєні злочини та наслідки агресії РФ проти України.

В Стратегії енергетичної безпеки наголошується на високих ризиках кіберзагрози/кіберінцидентів щодо об'єктів критичної інфраструктури енергетичного сектору.

Висновки

Таким чином, прийняті у 2020-2021 рр. безпекові Стратегії України є логічно взаємопов'язаними документами, реалізація яких ґрунтується на вимогах Стратегії національної безпеки України, а також на застосуванні механізмів забезпечення інформаційної безпеки і кібербезпеки України.

Література

1. Рік діяльності Уряду: розробка стратегічних документів у сфері безпеки та оборони. Міністерство оборони України.

2. Діордіца І.В. Адміністративно-правове регулювання кібербезпеки України. Дис.... доктора юр. каук. Спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Запоріжжя, 2018. 518 с.

3. Кубявка М.Б. Моделі та методи управління інформаційним супроводженням в умовах гібридної війни. Дис... канд. техн. наук. Спец. 05.13.06 «Інформаційні технології». К., 2017. 199 с.

4. Валюшко І.О. Інформаційна безпека України в контексті російсько-українського конфлікту. Дис. канд. політичних наук. Спец. 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Київ, 2018. 210 с.

5. Сопілко І.М. Роль Закону України «Про основи національної безпеки України» в реалізації державної інформаційної політики України. Юридичний науковий електронний журнал. Електронне наукове фахове видання. 2014. № 2. С. 75-78.

6. Сопілко І.М. Роль доктрини інформаційної безпеки України в реалізації державної інформаційної політики України. Журнал східноєвропейського права. 2014. № 2. С. 36-41.

7. Сопілко І.М. Становлення мережевого суспільства та питання кібербезпеки. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2016. № 1. С. 79-86.

8. Марущак А.І.ЃCПанченкоВ.М. До визначення поняття «інформаційна безпека». Правничий вісник Університету «КРОК». 2010. Вип. 5 (1). С. 125-130.

9. Богданович В.Ю.ЃCВорович Б.О.ЃCМарко Є.І. Інформаційна безпека як основа воєнної безпеки держави та суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2018. № 3. С. 44-48.

10. Ліпкан В.А. Доктрина національної безпеки: проблеми формування. Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: зб. наук. праць. 2003. № 3. С. 195-198.

11. Ліпкан В.А.ЃC Максименко Ю.Є.ЃC Желіховський В.М. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: Навчальний посібник. К. КНТ. 2006. 280 с.

12. Ліпкан В.А. Національна безпека України: навч. посіб. [2-е вид.]. К. КНТЃC2009. 576 с.

13. Котляров В.О. Основні підходи у концепції інформаційної безпеки. Актуальні питання у сучасній науці. 2023. № 1 (7). С. 474-484.

14. Антонов В.О. Стратегія національної безпеки України в сучасних умовах: завдання і проблеми реалізації. Правова держава. Вип. 32. Київ: Ін-т держави і права імені В. М. Корецького нАн УкраїниЃC2021. С. 2ЃZ2-211.

15. Криволап Є.В. Питання застосування механізмів забезпечення інформаційної безпеки і кібербезпеки в реалізації безпекових стратегій України. Наукові дослідження та інновації: Матеріали 2-ї Міжнар. науково-практичної інтернет-конференції 3-4 квітня 2023 р. ФОПМарениченкоВ.В.ЃCДніпро, УкраїнаЃCС. 216-218.

References

1. Rik diialnosti Uriadu: rozrobka stratehichnykh dokumentiv u sferi bezpeky ta oborony [Year of the Government: development of strategic documents in the field of security and defense]. Ministerstvo oborony Ukrainy.

2. Diorditsa, I.V. (2018). Administratyvno-pravove rehuliuvannia kiberbezpeky Ukrainy [Administrative and legal regulation of cyber security of Ukraine]. Dys….doktora yur. kauk. Spets. 12.00.07 «Administratyvne pravo i protses; finansove pravo; informatsiine pravo». Zaporizhzhia, 518 s. [in Ukrainian].

3. Kubiavka, M.B. (2017). Modeli ta metody upravlinnia informatsiinym suprovodzhenniam v umovakh hibrydnoi viiny [Models and methods of managing information support in the conditions of hybrid warfare]. Dys... kand. tekhn. nauk. Spets. 05.13.06 «Informatsiini tekhnolohii». K., 199 s. [in Ukrainian].

4. Valiushko, I.O. (2018). Informatsiina bezpeka Ukrainy v konteksti rosiisko-ukrainskoho konfliktu [Information security of Ukraine in the context of the Russian-Ukrainian conflict]. Dys…kand. politychnykh nauk. Spets. 23.00.04 - politychni problemy mizhnarodnykh system ta hlobalnoho rozvytku. Kyiv, 210 s. [in Ukrainian].

5. Sopilko, I.M. (2014). Rol Zakonu Ukrainy «Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy» v realizatsii derzhavnoi informatsiinoi polityky Ukrainy [The role of the Law of Ukraine «On the Basics of National Security of Ukraine» in the implementation of the state information policy of Ukraine]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. Elektronne naukove fakhove vydannia. № 2. S. 75-78. [in Ukrainian].

6. Sopilko, I.M. (2014). Rol doktryny informatsiinoi bezpeky Ukrainy v realizatsii derzhavnoi informatsiinoi polityky Ukrainy [The role of the information security doctrine of Ukraine in the implementation of the state information policy of Ukraine]. Zhurnal skhidnoievropeiskoho prava. № 2. S. 36-41. [in Ukrainian].

7. Sopilko, I.M. (2016). Stanovlennia merezhevoho suspilstva ta pytannia kiberbezpeky [The formation of a network society and the issue of cyber security]. Yurydychnyi visnyk. Povitriane i kosmichne pravo. № 1. S. 79-86. [in Ukrainian].

8. Marushchak, A.I.ЃCPanchenko, V.M. (2010). Do vyznachennia poniattia «informatsiina bezpeka» [To the definition of the concept of «information security»]. Pravnychyi visnyk Universytetu «KROK». Vyp. 5 (1). S. 125-130. [in Ukrainian].

9. Bohdanovych, V.Iu., Vorovych, B.O., Marko, Ye.I. (2018). Informatsiina bezpeka yak osnova voiennoi bezpeky derzhavy ta suspilstva [Information security as the basis of military security of the state and society]. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho. № 3. S. 44-48. [in Ukrainian].

10. Lipkan, V.A. (2003). Doktryna natsionalnoi bezpeky: problemy formuvannia [The doctrine of national security: problems of formation]. Naukovyi visnyk Yurydychnoi akademii Ministerstva vnutrishnikh sprav: zb. nauk. prats. № 3. S. 195-198. [in Ukrainian].

11. Lipkan, V.A., Maksymenko, Yu.Ie., Zhelikhovskyi, V.M. (2006). Informatsiina bezpeka Ukrainy v umovakh yevrointehratsii [Information security of Ukraine in the conditions of European integration]. Navchalnyi posibnyk. K. KNT. 280 s. [in Ukrainian]

12. Lipkan, V.A. (2009). Natsionalna bezpeka Ukrainy [National security of Ukraine]. Navch. posib. [2-e vyd.]. K. KNT. 576 s. [in Ukrainian].

13. Kotliarov, V.O. (2023). Osnovni pidkhody u kontseptsii informatsiinoi bezpeky [Basic approaches in the concept of information security]. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi. № 1 (7). S. 474-484. [in Ukrainian].

14. Antonov, V.O. (2021). Stratehiia natsionalnoi bezpeky Ukrainy v suchasnykh umovakh: zavdannia i problemy realizatsii [National security strategy of Ukraine in modern conditions: tasks and problems of implementation]. Pravova derzhava. Vyp. 32. Kyiv: In-t derzhavy i prava imeni V. M. Koretskoho NAN Ukrainy, S. 202-211. [in Ukrainian].

15. Kryvolap, Ye.V. (2023). Pytannia zastosuvannia mekhanizmiv zabezpechennia informatsiinoi bezpeky i kiberbezpeky v realizatsii bezpekovykh stratehii Ukrainy [The question of the application of mechanisms for ensuring information security and cyber security in the implementation of security strategies of Ukraine]. Naukovi doslidzhennia ta innovatsii: Materialy 2-yi Mizhnar. naukovo-praktychnoi internet-konferentsii 3-4 kvitnia 2023 r. FOP Marenychenko V.V., Dnipro, Ukraina, S. 216-218. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru