Концептуальні аспекти публічного управління системою протидії легалізації доходів одержаних злочинним шляхом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні аспекти публічного управління системою протидії легалізації доходів одержаних злочинним шляхом

Березовчук Михайло Олегович

аспірант кафедри менеджменту і публічного адміністрування, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Гайдученко Світлана Олександрівна

доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри менеджменту і публічного адміністрування, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків

Анотація

У статті визначено сутність, чинників та стадій легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом; встановлено роль державної регуляторної політики у сфері протидії легалізації незаконних доходів, а також узагальнено методи протидії цьому явищу, у контексті євроінтеграції України. Також проаналізовано нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема і міжнародні акти, які ратифікувала Україна. Розглянуто інституційну основу запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: структуру Національної системи фінансового моніторингу України. Зазначено, що у боротьбі з даним явищем важливою є співпраця з міжнародними організаціями, адже легалізація незаконно отриманих доходів є глобальною проблемою. Визначено основні проблеми, щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, які потребують вирішення: приведення вітчизняної законодавчої бази у даній сфері у відповідність до європейських стандартів; підготовка спеціалістів вітчизняних державних органів, а також фінансових посередників з питань запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; покращення взаємодії з міжнародними системами переказів грошей та транснаціональними платіжними системами тощо. Наведена класифікація методів протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Особливу увагу приділено ключовим напрямам державної політики у даній сфері: забезпечення умов для належного функціонування і розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; покращення діяльності правоохоронних органів; ефективне міжнародне і національне і співробітництво у даній сфері, координація дій всіх учасників існуючої системи; забезпечення просвітницької, освітньої діяльності і наукового супроводу системи запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ключові слова: система протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, національна система фінансового моніторингу, тіньова економіка.

Abstract

Berezovchuk Mykhailo Olegovich Graduate student of Management and Administration Department, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv

Haiduchenko Svitlana Aleksandrivna Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of Management and Administration Department, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv

CONCEPTUAL ASPECTS OF PUBLIC ADMINISTRATION OF AN ANTI-LAUNDERING SYSTEM OF CRIMINAL INCOME

The article defines the essence, factors and stages of legalization (laundering) of proceeds obtained through crime; the role of state regulatory policy in the field of combating the legalization of illegal income is established, and the methods of combating this phenomenon are summarized in the context of Ukraine's European integration. Normative and legal provision of prevention and countermeasures against legalization (laundering) of proceeds obtained through criminal means was also analyzed, in particular, international acts ratified by Ukraine. The institutional basis of preventing and countering the legalization (laundering) of proceeds obtained through crime is considered: the structure of the National Financial Monitoring System of Ukraine. It is noted that cooperation with international organizations is important in the fight against this phenomenon, because the legalization of illegally obtained income is a global problem. The main problems related to the prevention and countermeasures against the legalization (laundering) of proceeds obtained through crime have been identified, which need to be solved: bringing the domestic legislative framework in this area into compliance with European standards; training of specialists of domestic state bodies, as well as financial intermediaries on issues of prevention of legalization of income obtained by criminal means; improving interaction with international money transfer systems and transnational payment systems, etc. The classification of methods of combating the legalization of income obtained by criminal means is given. Special attention was paid to the key directions of state policy in this area: ensuring conditions for the proper functioning and development of the system of prevention and countermeasures against the legalization (laundering) of proceeds obtained through crime; improving the activities of law enforcement agencies; effective international and national cooperation in this area, coordination of actions of all participants of the existing system; provision of educational, educational activities and scientific support of the system of prevention and countermeasures against the legalization of income obtained by criminal means.

Keywords: the system of combating the legalization (laundering) of proceeds obtained through crime, the national system of financial monitoring, the shadow economy.

Постановка проблеми

публічне управління легалізація дохід

Актуальність проблеми запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом є дуже важливою не тільки для нашої держави, але є нагальною для більшості держав світу. Із розвитком глобалізаціиних процесів, зростанням асиметрії інформації, збільшенням кіберзлочинності ускладняється структура злочинів та підвищуються ризики легалізації коштів. Вкрай актуальною ця проблема є сьогодні, коли наша країна протистоїть збройній агресії держави-терориста, адже дана безпосередньо стосується національної безпеки держави.

Фінансова злочинність є найбільш поширеною в слаборозвинених країнах та країнах, що розвиваються, де правова захищеність населення та фінансова безпека залишаються на досить низькому рівні. У таких умовах значення і роль національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, набуває особливого значення. Належний рівень ефективності її функціонування дасть змогу знизити до мінімуму ризики, пов'язані з відмиванням коштів, не дасть можливості використовувати дані кошти на різні злочини. Передумовами для цього негативного явища є високий рівень корупції, слабко розвинена фінансова система, недостатній фінансовий контроль та належний моніторинг за реалізацією фінансових операцій тощо. Саме тому, вкрай важливим є удосконалення системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та її окремих елементів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні та практичні аспекти пов'язані з протидією легалізації неправомірних доходів, висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні дослідники, як: Л. Доля, В. Білоус, В. Попович, М. Камлик, Л. Кашпур, Г. Усатий, С. Чернявський та інші. Розглядали цю проблему і зарубіжні вчені: К. Зінне, М. Ольсон, Б. Пейдж, Ч. Роу, Г. Ходсон та інші. Разом із цим, необхідно зауважити, що питання публічного управління системою протидії легалізації доходів отриманих злочинним шляхом потребують подальших досліджень.

Метою статті є визначення сутності, чинників та стадій легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом; встановлення ролі державної регуляторної політики у сфері протидії легалізації незаконних доходів і методів протидії цьому явищу, у контексті євроінтеграції України.

У дослідженні застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи та підходи.

Виклад основного матеріалу

Україна чітко визначилася з курсом розвитку, наша держава прагне інтегруватися до Європейського співтовариства. Це потребує проведення численних реформ у багатьох сферах спільного життя, формування економіки розвинутої, європейського зразка, яка б мала досить високий рівень конкурентоспроможності. У контексті завершення реформи децентралізації, важливим є узгоджений розвиток економічної та соціальної сфер суспільства, а також усунення тіньової економіки як явища. Недостатня увага до існуючої проблеми обумовлює подальше поглиблення її, не дає змоги реально оцінити сучасний стан економіки, а це, у свою чергу, негативно впливає на соціально-економічний розвиток держави. Вкрай актуальною ця проблема є сьогодні, коли наша країна протистоїть збройній агресії держави-терориста, адже дана проблема є викликом для національної безпеки держави.

Необхідно зазначити, що єдиного трактування терміну «тіньова економіка» не існує. Більшість дослідників при визначенні цього поняття підкреслюють таку ознаку як незаконність та ухилення від існуючого державного контролю. Тіньова економіка є сферою, у якій економічна діяльність реалізується без дотримання законодавчих норм, правових та формальних правил господарської діяльності, тобто поза законом.

З поняттям тіньової економіки тісно пов'язане поняття незаконного доходу. Це «дохід, здобутий у результаті здійснення забороненої діяльності (вчинення злочину чи іншої протиправної діяльності) або одержаний внаслідок діяльності, яка хоч не заборонена, проте проводиться з порушенням порядку заняття нею» [1]. Деякі науковці розуміють процес відмивання коштів отриманих злочинним шляхом як «складну схему певних дій, що направлені на приховування дійсних джерел походження злочинних коштів через їх перетворення з одних активів у інші за допомогою здійснення великої кількості фінансових операцій» [2].

Категорія «легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», визначена у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також у Кримінальному Кодексі України. Відповідно до законодавства, це «будь-які дії, пов'язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом» [3]. Легалізація «брудних» коштів веде до значних негативних наслідків для економіки країни: здійснює негативний вплив на належну реалізацію економічних відносин; створює умови для економічних злочинів; стримує економічний розвиток держави, зменшує її привабливість для міжнародного капіталу; ускладнює належну розробку і реалізацію державної економічної політики.

Найчастіше дослідники виділяють три основні стадії процесу легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом: розміщення, розшарування,

інтеграція. На першій стадії (розміщення) здійснюється фізичне переміщення коштів та їх віддалення від першоджерел. Це найбільш небезпечний етап для тих, хто здійснює злочин, адже кошти на цьому етапі можуть бути виявлені контролюючими органами держави. На цій стадії кошти можуть бути виведені за кордон, можуть бути розміщені у різних фінансових установах, нефінансових організаціях. На другій стадії (розшарування) реалізуються різні операції щодо маскування коштів та їх наступна трансформація у певні активи. Часто на цьому етапі залучаються міжнародні організації та компанії, що майже унеможливлює відслідковування коштів окремими контролюючими органами. Це можуть бути грошові перекази, оплата фіктивних рахунків тощо. На третій стадії (інтеграції) кошти набувають певного легітимного вигляду та залучаються до легальної економіки. Відмиті гроші можуть бути інвестованими у легальні сектори економіки.

Таким чином, необхідно зробити висновок, що для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом застосовуються різні операції, які стають все більш різноманітними, їх кількість постійно збільшується, часто залучаються до них міжнародні структури. А це потребує пошуку нових методів та способів боротьби з явищем легалізації незаконних доходів, адже дана проблема є дуже актуальною для різних рівнів державного управління, і не тільки нашої країни, а й багатьох держав світу.

Проблема протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом залишається досить суттєвою складовою державної регуляторної політики. Велике значення приділене даній проблемі на міжнародному рівні.

Головну роль серед діючих міжнародних організацій тут відіграє Організація Обєднаних Націй (ООН). У її структуру включені певні окремі підрозділи та окремі самостійні організації, завданням яких є діяльність щодо запобігання даному явищу. У межах Організації Об'єднаних Націй у 1998 р. була створена GPML (Міжнародна програма протидії відмиванню грошових коштів). Цим управлінням була розроблена Глобальна програма Організації Об'єднаних Націй у сфері боротьби з незаконним відмиванням грошових коштів [4, с.15].

Україна також запроваджує базові міжнародні нормативно-правові акти у цій сфері: Конвенцію Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом; Конвенцію ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин; Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності. Базові положення конвенцій трансформовано у вітчизняне нормативно-правове поле та методичні рекомендації, що регламентують це питання.

Головним міжурядовим органом для боротьби з відмиванням грошей є FATF (Financial Action Task Force (Група розроблення фінансових заходів із боротьби з відмиванням грошей), заснований у Франції (м. Париж) у 1989 р.

Необхідно зазначити, що сучасною особливістю щодо регулювання протидії легалізації злочинних доходів є розробка спеціалізованими міжнародними організаціями міжнародних актів рекомендаційного характеру. FATF виробила такі рекомендації, які встановлені для держав світової спільноти: був визначений перелік правопорушень із легалізації доходів; встановлений перелік організацій (переважно поштових і фінансово-кредитних), що мають виявляти особливу пильність під час реалізації через них підозрілих операцій або великих за обсягом коштів; визначений порядок екстрадиції осіб, яких звинувачують у легалізації грошей; встановлено у законодавстві різних країн поняття «легалізація незаконно отриманих доходів» так, щоб було неможливим двояко тлумачити його або уникати відповідальності за скоєння цього правопорушення [5, с. 75].

В Україні був заснований центральний орган виконавчої влади, що опікується зазначеним питанням - Державна служба фінансового моніторингу України (Фінансова розвідка України - Financial Intelligence Unit, FIU). Саме цей орган виконавчої влади є відповідальним за впровадження державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Він підпорядкований Кабінету Міністрів України, яким координується та спрямовується його діяльність. Координаційна робота здійснюється Міністром фінансів України.

У нашій державі також функціонує Національна система фінансового моніторингу, що побудована з наступних елементів: суб'єкти первинного фінансового моніторингу, до яких належать фінансові установи, банки тощо; суб'єкти здійснення державного фінансового моніторингу: Національний

Банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків, Міністерство фінансів України, Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба фінансового моніторингу України, Міністерство юстиції України; правоохоронні, розвідувальні і судові органи: Національна поліція, Служба Безпеки України, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Офіс Генерального прокурора, Національне антикорупційне бюро України тощо; інші органи державної влади: Державна аудиторська служба України, Міністерство закордонних справ України тощо.

У боротьбі з даним явищем важливою є співпраця з міжнародними організаціями, адже легалізація незаконно отриманих доходів є глобальною проблемою. Державна служба фінансового моніторингу у межах міжнародного співробітництва укладає міжнародні договори, насамперед, міжвідомчого характеру; реалізовує міжнародне співробітництво з певними структурами закордонних країн щодо обміну досвідом та інформацією; бере участь у різних заходах.

І хоча Україна досить плідно співпрацює із зарубіжними країнами та міжнародними спеціалізованими організаціями, все ж залишаються проблеми, що мають бути вирішені: приведення вітчизняної законодавчої бази у даній сфері у відповідність до європейських стандартів; підготовка спеціалістів вітчизняних державних органів, а також фінансових посередників з питань запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; покращення взаємодії з міжнародними системами переказів грошей та транснаціональними платіжними системами тощо. Бачимо, що існує велика кількість можливих операцій щодо легалізації незаконно отриманих доходів. Даний аспект свідчить про існування слабких місць у державній фінансовій системі, що суттєво ускладнює роботу органів публічної влади, які мають протидіяти цьому явищу, а також правоохоронних органів. Необхідно відмітити, що з кожним роком відбувається поступовий розвиток вітчизняної системи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, хоча насьогодні вона далека від досконалості.

Національна система протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом функціонує завдяки застосуванню ряду методів. Можна провести класифікацію методів за різними ознаками. Найпоширенішою є класифікація методів за функціональним змістом, за характером і за охопленням. Наприклад, за функціональним змістом методи боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом розділяються на: адміністративні методи (передбачають розробку нормативно-правових актів, які регулюють зазначені питання; запровадження спеціальних органів, функцією яких є боротьба з даним явищем; застосування міжнародних норм та стандартів у зазначеній сфері; державний фінансовий могіторинг тощо); економічні методи (застосування штрафів та інших фінансових санкцій; стимулювання розвитку підприємництва тощо; соціально-психологічні методи (оприлюднення викритих злочинів; розвиток правового суспільства тощо). Особливої уваги заслуговують соціально-психологічні методи, адже становлення правової держави та реальне виховання свідомості чесної та добропорядної поведінки громадян суспільства є запорукою дотримання законодавства.

За характером методи боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом можна поділити на: репресивні методи (конфіскація незаконних коштів, арешт майна; стягнення штрафів; і навіть ув язнення зловмисників); стимулюючі методи (спрощена система реєстрації бізнесу; податкова амністія тощо). Репресивні методи спрямовані, перш за все, на компенсацію збитків державі, які були завдані через злочинні дії та покарання винних осіб. Щодо стимулюючих методів, то найбільш цікавим видається метод податкової амністії. Згідно нього держава протягом певного часу дає можливість власним громадянам задекларувати незаконні доходи не притягаючи до відповідальності винних осіб. Але цей інструмент звичайно має разовий характер.

За охопленням методи боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом розділяються на: методи міжнаціонального рівня

(відбувається взаємодія між кількома країнами); методи національного рівня (реалізуються на рівні країни); методи регіонального рівня (впроваджуються на обласному рівні).

У 2021 році Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження «Про затвердження Основних напрямів розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні на період до 2023 року та плану заходів щодо їх реалізації» [6]. Цей документ окреслив основні напрями та конкретні заходи та інструменти боротьби з даним явищем.

Відбувається подальший розвиток системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні. Базовими напрямами державної політики у даній сфері є: забезпечення умов для належного функціонування і розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; покращення діяльності правоохоронних органів, зокрема, системи виявлення та досудового розслідування здійснених кримінальних правопорушень, судового провадження; ефективне міжнародне і національне і співробітництво у даній сфері, координація дій всіх учасників існуючої системи у нашій країні, міжнародних організацій, оперативний обмін інформацією, що може бути корисною для правоохоронних і судових органів для результативного розслідування, а також арешту і конфіскації злочинних активів; забезпечення просвітницької, освітньої діяльності і наукового супроводу системи запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом; вжиття результативних заходів їх запобігання.

Висновки

Таким чином, вкрай важливим для нашої держави у контексті євроінтеграції є імплементація рекомендацій наданих FATF, забезпечення ефективності фінансового моніторингу, а також координації дій його учасників, розвиток дієвого міжнародного співробітництва у даній сфері та ґрунтовний аналіз фінансових операцій та схем легалізації доходів, які викликають підозру, впровадження і використання нових інформаційних технологій у даній сфері.

Також важливим завданням є приведення національних стандартів у повну відповідність до європейських вимог та покращення міжвідомчого співробітництва між Державною службою фінансового моніторингу і правоохоронними органами, а також правоохоронними органами України і правоохоронними органами зарубіжних країн.

Література:

1. Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов'язкових внесків державі: монографія. Львів: ЛДУ, 1998. 76 с.

2. Дмитров С.О., Меренкова О.В., Левченко Л.Г., Медвідь Т.А. Моделювання оцінки ризиків використання банків з метою легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму: монографія / заг. ред. О.М. Бережного, Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. 75 с.

3. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII. Дата оновлення: 30.06.2023. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 (дата звернення: 2.09.2023).

4. Барановський О.І. «Відмивання» грошей: сутність та шляхи запобігання: монографія. Харків: Форт, 2003. 472 с.

5. Коваленко В.В., Дмитров С.О., Єжов А.В. Міжнародний досвід у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму: монографія. Суми: УАБС НБУ, 2007. 140 с.

6. Про затвердження Основних напрямів розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні на період до 2023 року та плану заходів щодо їх реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 435-р. Дата оновлення: 12.05.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435- 2021-%D1%80#Text (дата звернення: 2.09.2023).

References:

1. В?chLV. (1998?. Kvalifikatsiiaukhylennia vid splaty oboviazkovykhvneskiv derzhavi. [Monograph]. Lviv: «LDU» [in Ukrainian].

2. Dmytrov S.O.,Merenkova O.V.,Levchenko L.H.,Medvid T.A. (2008). Modeliuvannia otsinky ryzykiv vykorystannia bankiv z metoiu lehalizatsii kryminalnykh dokhodiv abo finansuvannia teroryzmu. [Monograph]. Sumy: DVNZ «UABS NBU» [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro zapobihannia ta protydiiu lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia»: vid 14 zhovtnia 2014 r. №2 1702-VII. [Law of Ukraine «On the prevention and countermeasures against the legalization (laundering) of proceeds obtained through crime,the financing of terrorism,and the financing of the proliferation of weapons of mass destruction» from October 14, 2014 №2 1702-VII. - VR]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 [in Ukrainian].

4. Baranovskyi Ol. (2003?.?Vidmyvannia» hroshei: sutnist ta shliakhy zapobihannia. [Monograph]. Kharkiv: «Fort» [in Ukrainian].

5. Kovalenko V.V.,Dmytrov S.O.,Yezhov A.V. (2007). M^zhnarodny^ dosvid u sferi zapobihannia ta protydii vidmyvanniu dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, ta finansuvanniu teroryzmu. [Monograph]. Sumy: «UABS NBU» [in Ukrainian].

6. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Osnovnykh napriamiv rozvytku systemy zapobihannia ta protydii lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom,finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia v Ukraini na period do 2023 roku ta planu zakhodiv shchodo yikh realizatsii» : vid 12 travnia 2021 r. №2 435-r. [Qrder of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On the approval of the main directions of the development of the system of prevention and countermeasures against the legalization (laundering) of proceeds obtained through crime, the financing of terrorism and the financing of the proliferation of weapons of mass destruction in Ukraine for the period until 2023 and the plan of measures for their implementation» from Мау 12, 2021,№ 435-r.]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 435-2021-%D1%80#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru