Забезпечення ефективної інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади

Размещено на http://www.allbest.ru

Забезпечення ефективної інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади

Ensuring effective information openness of the results of the activities of public authorities

Анісімов В. О.

Аспірант кафедри публічного управління та економіки, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського,

Viacheslav Anisimov

Graduate Student of the Department of Public Administration and Economics,

V. I. Vernadsky Tavri National University,

Розкрито забезпечення ефективної інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади. З'ясовано, що головне завдання діяльності публічних органів влади полягає у забезпеченні розвитку та дотримання принципу відкритості. Розглянуто сутність поняття «відкритість». Встановлено, що принцип відкритості в роботі органів публічної влади слід вважати найважливішим її обов'язком,покликаним забезпечити можливості безперешкодного доступу суспільства до реалізації управління. В той же час, відкритість повинна виступати не чіткою метою, а передусім засобом, оскільки покликана забезпечити належну оптимальну зворотну комунікацію, яка сприяє більш ефективному управлінню публічної установи. З'ясовано роль відкритості у діяльності публічних органів влади. Встановлено, що забезпечення ефективної інформаційної відкритості є необхідним елементом будь-якої сучасної демократичної системи та антикорупційної стратегії. Це підтримує активну взаємодію між владою та громадянами, сприяє антикорупційним заходам та сприяє створенню відкритого, відповідального та прозорого суспільства. Ключові слова: відкритість; публічне управління; органи публічної влади; інформаційна відкритість; громадськість. відкритість антикорупційний публічна влада

The provision of effective information openness of the results of the activities of public authorities has been disclosed. It was found that the main task of public authorities is to ensure development and compliance with the principle of openness. It is the openness of information in the preparation and adoption of public management decisions that can ensure great public trust in the activities of the government, create its favorable reputation and proper prerequisites for the active participation of civil society institutions in the decision-making process, which as a result contributes to the formation of state development policy at the regional and local levels, designed to achieve sustainable territorial development and satisfy all existing public needs. The essence of the concept of “openness” is considered. It was established that the principle of openness in the work of public authorities should be considered its most important duty, designed to ensure the possibility of unhindered access of society to the implementation of management. At the same time, openness should not be a clear goal, but primarily a means, as it is designed to ensure proper optimal feedback, which contributes to more effective management of a public institution. At the same time, openness makes it possible to ensure the improvement of trust in the functioning of the government, due to which the government should show a significant interest in such openness. However, it is necessary to understand that it is necessary to ensure a certain balance between openness and protection of information data, which should correspond to the characteristics of modern socio-cultural development and the level of management culture in the country. The role of openness in the activity of public authorities is clarified. It has been established that ensuring effective information openness is a necessary element of any modern democratic system and anti-corruption strategy. This supports active interaction between the authorities and c^^izens, promotes anti-corruption measures and contributes to the creation of an open, responsible and transparent society. Key words: openness; public administration; public authorities; informational openness; the public.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв^язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В сучасних умовах суспільного розвитку на демократичних засадах найбільш гостро постає проблема, пов'язана із забезпечення ефективної інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади. Саме інформаційна відкритість при підготовці і ухваленні публічних управлінських рішень здатна забезпечити велику суспільну довіру до діяльності влади, створити її сприятливу репутацію та належні передумов для активної участі інститутів громадянського суспільства до процесу ухвалення рішень, що в результаті сприяє формуванню державної політики розвитку на регіональному та місцевому рівнях, покликаної досягти сталого територіального розвитку та задовольнити усііснуючі громадські потреби.

Головне завдання діяльності публічних органів влади полягає у забезпеченні розвитку та дотримання принципу відкритості. Варто зауважити, що в науковій літературі під поняття «принцип» розуміють своєрідне поняття, яке включає в себе не тільки саму закономірність та взаємовідносини, але й знання про них.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Дану проблематику досліджували ряд науковців. Зокрема теоретичні основи відкритості результатів діяльності органів публічної влади досліджували В. Бусел [1], В. Авер'янов [2], І. Грищенко [3], Ю. Ковбасюк [4], В. Мельниченко [5] та Н. Гудима [6]. Науковець Б. Шевчук [7] відкритість публічного управління розглядає з точки зору інструмента забезпечення верховенства права. Науковці?¦ Почепцов та С. Чукут [8] у своїй праці досліджують відкритість з точки зору демократичного управління. Р Завада [9] у своєму дослідженні розглядає відкритість публічного управління через потенціал цифрових технологій для оприлюднення публічної інформації. Науковець Н.Тимошенко [11] досліджує залучення громадськості до впливу на процеси творення державної політики. Проте, станом на сьогодні малодослідженими є особливості забезпечення ефективної інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади, що зумовило обрання теми даного дослідження.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.Беручи до увагу достатнє на- працювання даної проблематики, досі лишається невирішеною проблематика інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади враховуючи сучасні динамічні умови розвитку держави.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної роботи є розкриття забезпечення ефективної інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади.

Виклад основного матеріалу дослідження. Чіткість визначення на законодавчому рівні порядку розповсюдження будь-якої інформації стосовно функціонування органів публічної влади на сьогоднішній день не дозволить забезпечити суспільний інтерес до роботи владних органів. Тобто, лише нормативно-правова зарегламентованість системи не сприяє забезпеченню досягнення ефективних результатів. Через це, на даний час доволі важливо розробити та розвивати комплексні підходи до впровадження принципу відкритості та прозорості в якості складового елемента верховенства права. Це можливо зробити за рахунок поєднання визначення на законодавчому рівні основ принципу відкритості та прозорості, законодавчого регулювання через місцеві нормативно-правові акти, а також за допомогою використання інших методів стимулювання відкритості результатів діяльності органів публічної влади.

Отже, на нашу думку, варто розкрити сутність самого поняття «відкритість». Загалом термін «відкритість» визначається як «неприхований, нетаємний, явний» [1, с. 131]. На думку І. Грищенка відкритість - це «стиль управління, який визначає необхідність залучення якомога більшої кількості зацікавлених у результатах сторін, вільного поширення інформації та доступу до неї» [3, с. 198].

Водночас, в наукових джерелах існує поняття «відкритість влади», тобто «прозорість, тобто перебування під публічним контролем: доступність кожному у будь-який час всюди: чутливість до нових ідей та вимог, готовність оперативно реагувати» [4, с. 115]. Так, варто зазначити, що відкритість влади в сучасних умовах залежить від:

-якісної нормативно-правової бази;

-введення ефективних механізмів та інструментів для забезпечення громадської доступності до інформаційних даних стосовно результатів роботи органів публічної влади;

- рівня державної та суспільної політичної культури.

В. Мельниченко відкритість трактує як «можливість активних дій громадян та їх об'єднань щодо формування політики» [5, с. 49]. Дану думку підтримує і Н. Гудима, яка стверджує, що під відкритістю доцільно розуміти «забезпечення органами влади можливості вільного доступу громадян до здійснення публічного управління шляхом прийняття або впливу на прийняття управлінських рішень» [6, с. 10].

Погоджуємося з думкою Б.М. Шевчука, який стверджує, що принцип відкритості виступає «інструментом забезпечення верховенства права та захисту інтересів суспільства й окремих осіб, передбачає відкритість публічного управління для зовнішніх перевірок з будь-яких питань» [7]. На даний час публічні органи влади проголошують принцип відкритості на законодавчому рівні. Водночас, варто зауважити, що в жодному нормативно-правовому акті не має конкретного формулювання даного принципу. Переважно його використовують без роз'яснення, або прирівнюється до принципів гласності та публічності.

Таким чином, принцип відкритості в роботі органів публічної влади слід вважати найважливішим її обов^зком, покликаним забезпечити можливості безперешкодного доступу суспільства до реалізації управління. В той же час, відкритість повинна виступати не чіткою метою, а передусім засобом, оскільки покликана забезпечити належну оптимальну зворотну комунікацію, яка сприяє більш ефективному управлінню публічної установи. Водночас відкритість дає можливість забезпечити покращення довіри до функціонування влади, через що влада повинна виявляти значний інтерес до такої відкритості. Проте потрібно розуміти, що потрібно забезпечити певну рівновагу між відкритістю та захистом інформаційних даних, який має відповідати властивостям сучасного соціально-культурного розвитку та рівню управлінської культури в країні.

Важливу роль при забезпеченні відкритості відіграє нормативне регулювання, адже дозволяє вирішити чимало проблем в даній сфері. Особливої актуальності це набуває у суспільствах, які знаходяться на етапі формування демократичних принципів. Тобто, на даний час існує необхідність в законодавчій регламентації взаємовідносин між владними органами, представниками публічної влади та інститутами громадського суспільства.

На сьогоднішній день у вітчизняних умовах є недостатнє нормативно-правове забезпечення впровадження принципу відкритості в роботу публічних органів влади, оскільки немає єдиного закону, який би повністю регламентувати впровадження даного принципу в роботу цих органів. В той же час не слід стверджувати про абсолютний брак будь-яких нормативно-правових норм. Окрім забезпечення суспільства інформацією про поточні результати роботи органів публічної влади, важливим напрямом у забезпеченні більшої їх відкритості варто вважати пропаганду певних політичних рішень, їх широке тлумачення і обґрунтування через ЗМІ чи інші комунікаційні засоби. В даній ситуації, громадськість може ознайомлюватися з нормативно-правовими актами, іншими рішеннями публічних органів влади, а також усвідомити необхідність їхнього ухвалення. На нашу думку, це позитивно відбивається на довірі суспільства до роботи влади.

Відкритість влади забезпечує здійснення контролю зі сторони громадськості. На думку науковців, «при демократичному управлінні суспільством головною має стати «демасифікація» впливу кожного окремого громадянина на владу. І тут найближчі роки дадуть можливість побачити нові типи взаємодії, зокрема розвиток зв'язків з громадськістю також демонструє експлуатацію саме зворотного зв'язку від населення до влади, коли влада стає принципово залежною від інтересів населення» [8].

Як зазначає Р С. Завада, «дотримуючись принципів відкритого урядування органи публічної влади демократичних держав використовують потенціал цифрових технологій для оприлюднення публічної інформації про функціонування органів влади, для збору інформації про потреби громадськості та погодження адміністративних рішень з представниками громадянського суспільства. Ці зусилля щодо посилення прозорості органів управління економічною, соціально-культурною, адміністративно-політичною діяльністю та міжгалузевого управління мають покращити підзвітність громадськості та забезпечити сприйняття громадянами діяльності публічної влади, включаючи довіру до них та оцінку ефективності» [9, с. 314].

Отже, впровадження принципу інформаційної відкритості в діяльність публічних органів влади передбачає створення для суспільства та бізнес-структур в Україні можливості безперешкодно одержувати інформаційні дані стосовно роботи даних органів та їхніх посадовців у відпо- відностііз положеннями Закону України «Про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України» [10].

Важливим фактором, який впливає на забезпечення впровадження принципу відкритості та прозорості в процесі налагодження ефективної комунікації між публічними органами влади та інститутами громадського суспільства виступають різноманітні форми інформаційних стратегій. З певної точки зору вони є віддзеркаленням демократичного розвитку влади, оскільки під громадським контролем влада зобов'язана відійти від своєю конфіденційністю та ґрунтовно визначити значення власної діяльності. Це обумовлено тим, що можливість достатньо ефективного розвитку демократії існує у випадку лише тоді, коли суспільство в державі буде отримувати достатньо інформації, пов'язаної із розробкою та реалізацією державної політики з метою забезпечення здатності долучатися до компетентного розгляду діяльності влади.

Як стверджують фахівці, «залучення громадськості до впливу на процеси творення державної політики також здійснюється завдяки впливу засобів масової інформації на рішення державних питань і різнобічністю форм інформування громадськості. Ці тенденції, створюють умови, за яких політичний тиск і вимоги громадськості спрямовуються безпосередньо на владні структури в обхід традиційних систем політичного представництва. Однією із форм налагодження взаємодії держави та суспільства є державна комунікація. В контексті розгляду даного питання на особливу увагу заслуговує розуміння змісту державної комунікації, яка у свої діяльності має виходити із двох площин, а саме: реагувати на запити громадськості, а завдяки цьому здобувати легітимність своїх рішень» [11, с. 125].

В якості підтвердження того, що відкритість діяльності публічних органів влади дозволяє поліпшити рівень ефективність державної політики, оскільки тільки добре поінформоване суспільство стосовно роботи владних органів повною мірою спроможне побороти зловживання владою та виявляти її непрофесійність. Це можна досягнути тільки за рахунок дотримання принципу інформаційної свободи, який зумовлює впровадження перевірок та аналітичних заходів задля проведення спостереження та контролю за роботою влади, а також заохочення суспільства долучатися до ухвалення державно-управлінських рішень. Це також підтверджується досвідом іноземних країн, які чітко дотримуються принципу інформаційної свободи та завдяки вони зменшувати ухвалення недостатньо ефективних рішень, а також посилити рівень індивідуальної відповідальності за них.

Відтак, забезпечення ефективної інформаційної відкритості результатів діяльності органів публічної влади є ключовим аспектом демократичного суспільства та антикорупційної діяльності. Це означає забезпечення доступу громадян до об'єктивної та актуальної інформації про рішення, дії та фінансову діяльність органів влади. Такий підхід має ряд важливих теоретико-практичних аспектів:

-прозорість та довіра (забезпечення інформаційної відкритості підвищує рівень прозорості діяльності органів влади);

-громадська участь (доступ до інформації надає громадянам можливість брати активну участь у прийнятті рішень);

-відповідальність органів влади (інформаційна відкритість вимагає від органів влади відповідальності за свої дії);

-запобігання корупції (відкритість інформації може обмежити можливість корупційних схем та підтримати антикорупційні заходи);

-ефективність управління (доступ до інформації дозволяє краще розуміти потреби громадян та вчасно реагувати на виклики суспільства, що сприяє ефективнішому управлінню та покращенню якості послуг);

-розвиток демократії (інформаційна відкритість відображає демократичні цінності, що базуються на відкритості, громадській участі та обліку громадських думок);

-право на інформацію (право громадян на інформацію є важливою складовою демократичного суспільства);

-соціальна відповідальність (органи публічної влади мають відчувати відповідальність перед громадянами за свою діяльність).

Загалом, забезпечення ефективної інформаційної відкритості є необхідним елементом будь-якої сучасної демократичної системи та антикорупційної стратегії. Це підтримує активну взаємодію між владою та громадянами, сприяє антикорупційним заходам та сприяє створенню відкритого, відповідального та прозорого суспільства.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що політика відкритості вимагає не тільки потенціалу управління, але і його легітимності. Реалізація організаційних заходів, а також легітимність публічних органів влади здатні позначатися на рівні ефективності управління кризовими ситуаціями. Відтак, можна зробити важливий висновок про те, що на даний час відсутня оптимальна модель для узгодження конкуруючих інтересів та напруги в процесі боротьби з невизначеністю та неоднозначністю публічних органів влади. Відкритість вважається важливим складовим елементом сфери публічного управління, який передбачає безпосереднє залучення громадськості до роботи публічних органів влади; виражається у забезпеченні громадського впливу на значення публічно-управлінської діяльності за допомогою чітких вимог перед публічними органів влади стосовно ухвалення певних рішень, виконання певних дій або бездіяння. Принципу відкритості відводиться важливе значення у процесі суспільного розвитку на демократичних засадах. Через це дотримання принципу відкритості у роботі публічних органів влади можна вважати своєрідним засобом, який забезпечує двосторонню комунікацію між даними органами та інститутами громадянського суспільства. Водночас відкритість передбачає наявність зворотної комунікації між місцевими органами влади та громадськістю за допомогою залучення громадян до суспільно-політичної життєдіяльності, забезпеченні виконання ними контролю за функціонуванням публічних органів влади задля протистояння несприятливим політичним явищам, зокрема корупції.

Бібліографічний список

Busel, V. T. (2005) Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv; Irpin : VTF «Perun» [in Ukrainian].

Averianov, V. B. (2007). Derzhavne upravlinnia: yevropeiski standarty, dosvid ta administratyvne pravo [Public administration: European standards, experience and administrative law]. Kyiv : Yustynian [in Ukrainian].

Hryshchenko, I. M. (2016). Fenomen liderstva v systemi mistsevoho samovriaduvannia: teoriia, metodolohiia, praktyka [The phenomenon of leadership in the system of local self-government: theory, methodology, practice]. Kyiv :NADU [in Ukrainian].

Kovbasiuk Y. V. (2011). Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia [Encyclopedia of public administration]. Kyiv : NADU [in Ukrainian].

Melnychenko, V. I. (2003). Prozorist i vidkrytist derzhavnoho upravlinnia yak chynnyky yoho stabiъhizatsii [Transparency and openness of state administration as factors of its stabilization]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 4, 48-55 [in Ukrainian].

Hudyma, N. V. (2008). Pryntsypy vidkrytosti i prozorosti v diialnosti orhaniv derzhavnoho upravlinnia Ukrainy [Principles of openness and transparency in the activities of state administration bodies of Ukraine Extended abstract of Candidate,s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Shevchuk, B. Yevropeiski pryntsypy nalezhnoho vriaduvannia ta reforma systemy orhaniv vykonavchoi vlady v Ukraini [European principles of good governance and reform of the system of executive authorities in Ukraine]. Demokratychne vriaduvannia - Democratic governance, 9. Retrieved from https://science.lpnu.ua/sites/default/files/ journal-paper/2022/feb/26896/shevchukb.pdf [in Ukrainian].

Pocheptsov, H. H., & Chukut, S. A. (2008). Informatsiina polityka [Information policy]. Kyiv [in Ukrainian].

Zavada, R. S. (2022). Informatsiina vidkrytist orhaniv publichnoi vlady yak osnovnyi pryntsyp elektronnoho uriaduvannia: administratyvno-pravovyi aspekt [Information openness of public authorities as a basic principle of electronic governance: administrative and legal aspect]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava - Scientific notes of the Lviv University of Business and Law, 34,312-316. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/ zenodo.7801100 [in Ukrainian].

Pro pryiniattia za osnovu Zakonu Ukrainy pro informatsiinu vidkrytist orhaniv derzhavnoi vlady ta vyshchykh posadovykh osib Ukrainy [On the adoption as a basis of the Law of Ukraine on information openness of state authorities and senior officials of Ukraine]. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 hrudnia 2004 roku № 2265- IV - Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 17, 2004 № 2265-IV. URL: http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

Tymoshenko, N. V. (2015). Spivvidnoshennia pryntsypiv vidkrytosti ta prozorosti v diialnosti orhaniv mistsevoho samovriaduvannia: «siamski blyzniuky» chy uzghodzhena пара? [Correlation of the principles of openness and transparency in the activities of local self-government bodies: «Siamese twins» or a matched pair?]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia - Efficiency of public administration, 4. (1), 125-131. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/efdu_2015_44%281%29__17 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru