Забезпечення гендерної рівності у Національній поліції України під час дії воєнного стану: основні тенденції

Размещено на http://www.allbest.ru

Забезпечення гендерної рівності у Національній поліції України під час дії воєнного стану: основні тенденції

Ensuring gender equality in the national police of ukraine during the duration of marital state: main trends

Стахура А. П.

Аспірант кафедри загальноправових дисциплін, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро, Україна

Andrii Stakhura

Postgraduate Student, Department of General Law Discipline, Dnipropetrovsk state University of Internal Affairs,

Dnipro, Ukraine

Статтю присвячено проблемі забезпечення гендерної рівності у Національній поліції України в період дії воєнного стану та окресленню головних тенденцій такої діяльності. Проявами гендерної нерівності в поліції визначені: а) кар'єрні, пов'язані з проходженням служби, добором на посади, обмеженням служби певними напрямками; б) особистісні, що стосуються домагань на службі, сексизму, поєднання сімейних обов'язків та професійної діяльності; в) службових, щодо забезпечення одностроєм, залучення до чергувань, забезпечення умов служби. Зауважено, що гендерна нерівність в поліції пов'язана з тим, що жінки-поліцейські стикаються з різноманітними проявами упередженого ставлення до них, що призводить до неможливості належної реалізації ними власних прав, свобод та законних інтересів у порівнянні з чоловіками. Головною особливістю гендерної рівності в поліції під час воєнного стану названа уразливість перед дією внутрішніх і зовнішніх чинників. Основними тенденціями досягнення гендерної рівності в поліції під час дії воєнного стану названі: збільшення уваги до організаційних змін, що проявляється в забезпеченні жінок-поліцейських одностроєм та спорядженням з урахуванням анатомічних особливостей, створенням відповідних санітарно-гігієнічних умов на місцях несення служби; унормування правил добору на вакантні посади виключно через прозору процедуру конкурсного відбору; чітке дотримання вимог законодавства про працю в умовах посиленого варіанта несення служби; просвітницька робота в органах і підрозділах поліції щодо важливості підтримки ген- дерного балансу; створення спеціалізованого підрозділу у складі центрального органу управління поліцією з метою оперативного реагування на випадки дискримінації за ознакою статі та інших проявів гендерної нерівності; поліпшення психологічного забезпечення поліцейських; формування пропозицій та рекомендацій для правоохоронних інституцій зарубіжних держав на основі національного досвіду. Наголошено, що належне забезпечення гендерної рівності у поліції має передбачати удосконалення самої правоохоронної системи. Ключові слова: Національна поліція; гендерна рівність; воєнний стан; забезпечення рівності; дискримінація. гендерна рівність поліція

The article is focused on the issue of ensuring gender equality in the National Police of Ukraine during the period of martial law and highlighted main trends of this activities. Manifestations of gender inequality in the police are identified as follows: a) career-related, related to service, selection for positions, limitation of service to certain areas; b) personal, related to harassment in the workplace, sexism, combining family responsibilities and professional activities; c) duty-related, regarding the issue of uniforms, engagement in duties, and provision of service conditions. It is noted that gender inequality in the police is associated with the fact that women police officers face various types of prejudice against them, which leads to the impossibility of their proper realization of their rights, freedoms and legitimate interests compared to men. The key aspect of gender equality in the police during martial law is vulnerability to internal and external factors. The main trends in achieving gender equality in the police during martial law are as follows: increased attention to organizational changes, which is reflected in the provision of uniforms and equipment for women police officers with due regard to their body constitution, and the creation of appropriate sanitary and hygienic conditions at the work places; regulation of the rules for recruitment to vacant positions exclusively through a transparent competitive selection procedure; strict compliance with the requirements of labor legislation in the context of increased duty; educational work in police units and departments on the importance of supporting gender balance; creation of a specialized unit within the central police administration to promptly respond to cases of gender discrimination and other forms of gender inequality;

improvement of psychological support for police officers; formulation of proposals and recommendations for law enforcement institutions of foreign countries based on national experience. Finally, the necessity to ensure gender equality in the police should include the improvement of the law enforcement system itself is emphasized. Key words: National Police; gender equality; martial law; ensuring equality; discrimination.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Проблема ген- дерної рівності в українському суспільстві займає одне з найважливіших місць та належить до найбільш складних за своєю сутністю. Це підкріплюється тим, що за Індексом гендерного розриву за 2023 рік, Україна посіла 66 місце в рейтингу серед 146 держав [1] (у 2022 - 81; у 2021 - 74). Крім того, подоланню гендерної нерівності між чоловіками та жінками приділяється належна увага в Європейському Союзі. Так, 07 березня 2018 року було ухвалено Стратегію гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки [2]. На національному рівні 12 серпня 2022 року було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 752-р, яким було схвалено Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затверджено операційний план з реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року на 2022-2024 роки [3]. Виходячи з важливості проблеми досягнення гендерної рівності в Україні, наукові дослідження за вказаною проблематикою видаються надзвичайно актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Дослідження, пов'язані з вивченням гендерної рівності в Україні представлені значним масивом наукових праць. З-поміж таких досліджень варто навести праці Л.Р. Наливайко та К.Ю. Нестерової [7], які вивчали проблеми правового статусу жінок, що несуть військову службу в Україні, в аспекті гендеризації. Д.С. Гета [8] досліджувала проблеми гендерної рівності в діяльності підрозділів Національної поліції України. У свою чергу, М. Сільвестрі [9] займалася переглядом «культу маскулінності» а аспекті поліцейської культури та гендеру. серед публікацій привертає увагу робота Я. Трегубової, присвячена п'яти порушенням прав жінок в Україні та гендерній нерівно- сті.К.Одарченко розкрила проблеми гендерної рівності і політики-жінки в Україні. Також, Я. Рад- ченко [6] присвятила публікацію досягненням і викликам гендерної рівності в Україні.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених подоланню гендерної нерівності в Україні, поліаспектність цієї проблеми не дозволяє виробити універсальне рішення для її подолання. БільЋRе того, масЋRтаби гендерної нерівності динамічно змінюються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, залежно від сфери суспільних відносин, характеру суспільної діяльності тощо. Одним із видів діяльності, що асоціюються з маскулінністю, є служба в Національній поліції України. Поряд із цим, відбиття військової агресії росії та запровадження у зв'язку із цим воєнного стану в Україні, обумовили важливість забезпечення гендерної рівності у Національній поліції під час дії цього особливого правового режиму.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета дослідження полягає у визначенні основних тенденцій забезпечення гендерної рівності у Національній поліції України (далі -поліції) під час дії воєнного стану. Для її досягнення сформульовано наступні завдання: визначити сутність і види проявів гендерної нерівності в поліції; розкрити особливості забезпечення гендерної рівності у поліції під час воєнного стану; з'ясувати тенденції досягнення гендерної рівності в поліції в особливий період.

Виклад основного матеріалу дослідження. У дослідженні 2018 року Я. Трегубова (Радіо Свобода) наводить п'ять найбільш поширених порушень прав жінок в Україні. До них вона відносить: 1) домашнє насильство; 2) менЋRу порівняно до чоловіків заробітну плату; 3) меншу присутність у владі; 4) обмеженість у кар'єрі; 5) залежність від стереотипів [4]. Слід зазначити, що перераховані порушення не втратили своєї актуальності і сьогодні.

Також слід погодитись із К. Одарченко у тому, що Україну складно віднести до списку держав, де відверто дискримінуються права і можливості жінок. Авторка наголошує, що в українському законодавстві небагато норм, які обмежують права людей за ознакою статі. Але й стверджувати про те, що в Україні відсутні проблеми нерівності між чоловіками та жінками неможливо і в ХХІ столітті Україна залишається державою, де існують такі проблеми [5].

Сама ж гендерна рівність може означати, що люди будь-якої статі можуть вільно обирати будь-яку кар'єру, спосіб життя і користуватися своїми здібностями без будь-якої дискримінації. їхні права, мо^ивості і доступ до суспільства не залежать від статі. Гендерна рівність не обов'язково передбачає однакове ставлення до всіх, але різні потреби і прагнення людей цінуються однаково. Через це гендерну рівність часто пов'язують з егалітаризмом - прагненням до абсолютної рівності всіх членів суспільства [6].

Досліджуючи проблеми правового статусу жінок, що несуть військову службу в Україні, Л.Р Наливайко та К.Ю. Нестерова відмічають, що попри масштабну гендеризацію, на території України майже кожна стаття нормативно-правових актів щодо військової справи виокремлює у частину або пункт норми, що стосуються лише жінок, тобто виділяє їх як осіб, які не прирівнюються до статусу нарівні з чоловіками. Дослідниці вказують на те, що жінки становлять повноцінну частину збройних сил, однак їхню роль не визнає ані держава, ані медіа, ані самі військовослужбовці. Жінки залишаються «невидимим батальйоном», виступаючи для чоловіків фоновим явищем, постійно стикаючись із утисками та дискримінацією [7, с. 125, 127]. Погоджуючись з викладеним треба наголосити, що подібні проблеми мають місце також і у правоохоронній системі України.

Так, Д.С. Гета стосовно жінок-поліцейських виділяє наступні проблемні питання: 1) проблеми, які виникають при поєднанні служби і домашніх обов'язків; 2) протиріччя між інтересами державної служби та материнством; 3) суперечливість впливу психофізіологічних особливостей жінок на якість виконання професійних обов'язків (більш високий рівень емоційності; розвиненість емпатії; рівень виконавчої дисципліни; схильність до професійних стресів; залежність від шкідливих звичок; рівень агресивності); 4) наявність проблеми сексуальних домагань на робочому місці та адаптації до умов роботи; 5) недосконалість у сфері соціальної та правової захищеності жінок [8, с. 52].

Підтримуючі викладені вище підходи та наукові позиції, пропонуємо зосередитись на наступних проявах гендерної нерівності в поліції: а) кар'єрних (пов'язані з проходженням служби, добором на посади, обмеженням служби певними напрямками); б) особистісних (домагання на службі, сексизм, поєднання сімейних обов'язків та професійної діяльності); в) службових (забезпечення одностроєм, залучення до чергувань, забезпечення умов служби).

Самажсутністьгендерноїнерівностівполіції полягає у тому, що жінки-поліцейські стикаються з різноманітними проявами упередженого ставлення до них, що призводить до неможливості належної реалізації ними власних прав, свобод та законних інтересів у порівнянні з чоловіками.

М. Сільвестрі, досліджуючи роль жінок у поліції відмічає, що реалією сьогодення є повна інтеграція жінок у поліцейську службу. Жінок можна побачити в різних поліцейських ролях, включаючи ті, які відображають форми гіпермаскулін- ності, наприклад, застосування вогнепальної зброї. Дослідниця припускає, що виправдання для їх виключення з цих процесів засновані на перевазі фізичної сили чоловіків більше не мають впливу чи дійсності у двадцять першому столітті. Разом із тим, авторка вказує на недоторканність традиційного «культу маскулінності» в поліції [9].

У свою чергу, спираючись на світовий досвід,

О. Захарова зауважує, що ключем до істотного скорочення насильства зі сторони органів правопорядку по відношенню до громадян є ширше залучення жінок до роботи в цих органах [10]. Це твердження видається нам справедливим також під час дії воєнного стану. Для сучасної поліції застосування заходів примусу не є виключним і безальтернативним. Натомість, все більшого поширення набуває метод переконання, застосування якого дозволяє знизити рівень напруженості у суспільстві. Жінки-поліцейські несуть службу на однакових умовах з чоловіками, так само застосовують Закон у передбачених випадках. Разом із тим, жінки-поліцейські легше за чоловіків знаходять спільну мову з жертвами насильницьких дій, кількість яких в Україні внаслідок збройної агресії суттєво збільшилась.

Загалом, в період воєнного стану права людини стають найбільш уразливими. З одного боку на поліцейських покладається забезпечення виконання заходів особливого правового режиму воєнного стану фізичним та юридичними особами. З іншого боку - в такий період органи і підрозділи поліції переходять на посилений режим несення служби, на поліцію покладається виконання завдань територіальної оборони, а самі поліцейські зазнають надзвичайних стресових навантажень. Ми вважаємо, що під час воєнного стану в поліції загострюються всі перераховані нами кар'єрні, особистісні та службові прояви гендерної нерівності.

Особливості діяльності поліції під час воєнного стану полягають у наступному: збільшення навантажень на особовий склад поліції; ризики, пов'язані із професійною поліцейською діяльністю; збільшення кількості проявів насильства та як наслідок - застосування примусу поліцією. Все це позначається на стані гендерної рівності в поліції, формуючи головну її особливість під час воєнного стану - уразливість перед дією внутрішніх і зовнішніх чинників.

Основними тенденціями досягнення гендерної рівності в поліції під час дії воєнного стану ми вважаємо: 1) збільшення уваги до організаційних змін, що проявляється в забезпеченні жі- нок-поліцейських одностроєм та спорядженням з урахуванням анатомічних особливостей, створенням відповідних санітарно-гігієнічних умов на місцях несення служби; 2) унормування правил добору на вакантні посади виключно через прозору процедуру конкурсного відбору; 3) чітке дотримання вимог законодавства про працю в умовах посиленого варіанта несення служби;

4) просвітницька робота в органах і підрозділах поліції щодо важливості підтримки гендерного балансу; 5) створення спеціалізованого підрозділу у складі центрального органу управління поліцією з метою оперативного реагування на випадки дискримінації за ознакою статі та інших проявів гендерної нерівності; 6) поліпшення психологічного забезпечення поліцейських; 7) формування пропозицій та рекомендацій для правоохоронних інституцій зарубіжних держав на основінаціональногодосвіду.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

В умовах війни за незалежність Україна виборює своє право на демократичне майбутнє. Однією з фундаментальних цінностей для держав-учасниць Європейського Союзу є забезпечення рівності кожної особи та недопущення будь-яких проявів дискримінації. В умовах воєнного стану зростає консолідація суспільства навколо прагнення до перемоги і відновлення територіальної цілісності України. Так само, відбувається оптимізація діяльності органів публічної влади загалом та поліції зокрема. Цілком очевидно, що належне забезпечення гендерної рівності у поліції має передбачати удосконалення самої правоохоронної системи. Служба в поліції у звичайний та особливий період має ґрунтуватися на рівному ставленні до особового складу та рівних можливостях у реалізації службової кар'єри без урахування статевої належності.

Подальші наукові розвідки за напрямком дослідження будуть передбачати розкриття особливостей нормативно-правового забезпечення гендерної рівності в Національній поліції України.

Бібліографічний список

World Economic Forum. Global Gender Gap Report 2023 Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/ WEF_GGGR_2023.pdf

European Commission. Gender Equality Strategy 2018-2023 Retrieved from https://rm.coe.int/prems-041318- gbr-gender-equality-strategy-2023-ukr-new2/16808b35a4

Pro skhvalennia Derzhavnoi stratehii zabezpechennia rivnykh prav ta mozhlyvostei zhinok i cholovikiv na period do 2030 roku ta zatverdzhennia operatsiinoho pъhanu z yii reaъhizatsii na 2022-2024 roky: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12.08.2022 № 752-р [On the approval of the State Strategy for ensuring equal rights and opportunities for women and men for the period up to 2030 and the approval of the operational plan for its implementation for 2022-2024: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine from August 12 2022 № 752-r]. zakon. rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-2022-%D1%80#Text [in Ukrainian].

Trehubova, Ya. (2018, 08 March). Henderna nerivnist: piat porushen prav zhinok v Ukraini [Gender inequality: five violations of women's rights in Ukraine]. Radio Svoboda. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/29085513. html [in Ukrainian].

Odarchenko, K. (2021, 25 February). Problemy hendernoi rivnosti i polityky - zhinky v Ukraini [Problems of gender equality and politics - women in Ukraine]. Glavcom.ua. Retrieved from https://glavcom.ua/columns/ kodarchenko/problemi-gendernoji-rivnosti-i-politiki-zhinki-v-ukrajini-738966.html [in Ukrainian].

Radchenko, Ya. (2021, 07 April). Henderna rivnist v Ukraini: dosiahnennia ta vyklyky. [Gender equality in Ukraine: achievements and challenges]. Explainer. Retrieved from https://explainer.ua/genderna-rivnist-v-ukrayini- dosyagnennya-ta-vikliki/ [in Ukrainian].

Nalyvaiko, L.R. & Nesterova, K.Yu. (2018). Problema pravovoho statusu zhinok, shcho nesut viiskovu sluzhbu v Ukraini, v aspekti henderyzatsii [The problem of the legal status of women who carry age-related service in Ukraine, in the aspect of genderization]. Pravo i suspilstvo - Law and society. 1, 123-127. Retrieved from http://elar.naiau.kiev. ua/jspui/bitstream/123456789/7720/1/Pravo_i_susp_1_2018_p128-132.pdf [in Ukrainian].

Heta, D.S. (2019). Suchasnyi stan ta problemy hendernoi rivnosti v diialnosti pidrozdiliv Natsionalnoi politsii Ukrainy [The current state and problems of gender equality in the activity of units of the National Police of Ukraine]. Pravookhoronna funktsiia derzhavy: teoretyko-metodolohichni ta istoryko-pravovi problemy: mizhnar. nauk.-prakt. konf. - Law enforcement function of the state: theoretical-methodological and historical-legal problems (Kharkiv, may 17th,. 2019 ). (pp. 51-52) Kharkiv: KhNUVS. [in Ukrainian].

Silvestri, M. (2017). Police Culture and Gender: Revisiting the «Cult of Masculinity». Policing: Л Journal of Policy and Practice. 11 (3), 289-300. DOI: https://doi.org/10.1093/police/paw052.

Sylovi vidomstva i genderna rivnist: yakoiu ye rol zhinky u reformovanykh ta nereformovanykh orhanakh pravoporiadku [Law enforcement agencies and gender equality: what is the role of women in reformed and non- reformed law enforcement agencies]. Mizhnarodnyi tsentr perspektyvnykh doslidzhen: vebsait - The International Centre for Policy Studies: website. Retrieved from https://icps.com.ua/sylovi-vidomstva-i-enderna-rivnist-yakoyu--rol- zhinky-u-reformovanykh-ta-nereformovanykh-orhanakh-pravoporyadku/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru