Сутність та особливості цифровізації у сфері публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівська Політехніка»,

Сутність та особливості цифровізації у сфері публічного управління

Сиротін В.Д. Аспірант

м. Чернігів, Україна

Анотація

У статті розглянуто сутність та особливості цифровізації у сфері публічного управління. Наголошено, що останнім часом поширення цифорвізації на всі суспільні процеси супроводжується розробкою стратегії цифровізації і сфери публічного управління. У статті узагальнено використання термінології цифровізації публічного управління, окреслені основні виклики та перешкоди цифровізації публічного управління. Визначено, що цифровізація є одним з ключових сучасних трендів суспільного розвитку. Цифрові технології охоплюють побут сучасної людини, сферу її професійної діяльності, дозвілля й соціалізації, стають важливим інструментом покращення процедур, механізмів, методів діяльності у сфері публічного управління. Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій сприяють оцифруванню інформації, прискорюють її обіг та поширення, що змінює суспільні відносини. Суспільство перетворюється у цифрове. Обґрунтовано погляд на цифровізацію публічного управління як активне використання цифрових технологій у системі прийняття та реалізації державно-управлінських рішень, при наданні адміністративних послуг, формуванні механізмів реалізації державної політики у всіх сферах суспільного розвитку. Встановлено, що цифрові технології спроможні прискорити комунікаційні процеси між органами державної влади та місцевого самоврядування і кінцевого споживача адміністративних послуг. Виявлені позитивні зрушення цифровізації, які пов'язані із спрощенням отримання важливих адміністративних послуг та дозвільних документів, скороченням видатків на обслуговування системи надання адміністративних послуг офлайн, мінімізацією проявів корупції. Цифровізація публічного управління означає спроможність переведення державних сервісів в електронну форму, застосування нових інструментів державної комунікації, спрощення дозвільних процедур шляхом надання документів через Інтернет, налагодження дієвої співпраці органів державної влади з громадянами через електронні сервіси тощо, що у сукупності сприяє зміні традиційних практик, технологій, механізмів у сфері публічного управління. Ключові слова: цифрові технології; цифровізація; цифрова трансформація; цифровий розвиток; цифрові- зація публічного управління; цифрове врядування.

Abstract

THE ESSENCE AND FEATURES OF DIGITALIZATION IN THE FIELD OF PUBLIC ADMINISTRATION

Vladyslav Syrotin

Postgraduate,

Chernihiv Polytechnic National University, Chernihiv, Ukraine

The article examines the essence and features of digitalization in the field of public administration. It is emphasized that recently the spread of digitalization to all social processes is accompanied by the development of a digitalization strategy and the sphere of public administration. The article summarizes the use of terminology and the legal basis of digitalization of public administration, outlines the main challenges and obstacles of digitalization of public administration. It has been proven that digitization is one of the key modern trends of social development. Digital technologies encompass the daily life of a modern person, the sphere of his professional activity, leisure and socialization, and become an important tool for improving procedures, mechanisms, and methods of activity in the field of public administration. The introduction of information and communication technologies contributes to the digitization of information, accelerates its circulation and distribution, which changes social relations. Society is becoming digital. The view on the digitization of public administration as the active use of digital technologies in the system of making and implementing state-management decisions, in the provision of administrative services, and the formation of mechanisms for the implementation of state policy in all spheres of social development is substantiated. It has been established that digital technologies are able to speed up communication processes between state and local self-government bodies and the end user of administrative services. Positive shifts in digitization have been identified, which are associated with the simplification of obtaining important administrative services and permit documents, the reduction of expenses for the maintenance of the offline administrative service provision system, and the minimization of corruption. Digitization of public administration means the ability to convert state services into electronic form, use new state communication tools, simplify permit procedures by submitting documents via the Internet, establish effective cooperation between state authorities and citizens through electronic services, etc., which collectively contributes to the change of traditional practices, technologies, and mechanisms in the field of public administration. Key words: digital technologies; digitization; digital transformation; digital development; digitalization of public administration; digital governance.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв^язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Останнім часом в Україні на різних рівнях приділяється значна увага питанням цифровізації, зокрема використанню цифрових технологій для організації та удосконалення функціонування органів державного управління та місцевого самоврядування. Питання електронного урядування, розкриття напрямів використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері публічного управління останнім часом розробляються на законодавчому рівні, знаходять відображення у наукових працях та нормативних документах, проте частина питань, які пов'язані з цифровізацією потребують уточнення та подальшого опрацювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Питання цифровізації набувають з року в рік все більшої актуальності у наукових працях. Питання цифро- візації та цифрової трансформації розкриті Н. Не- гропонте [1] у контексті сутності та поширення цифрових технологій, К. Швабом [2] при обґрунтуванні ознак Індустрії 4.0, в основі якої закладено швидке поширення цифрових технологій. На рівні понятійних особливостей сутність цифровізації розкривається у роботах О. Берназюк [3], Куйбі- ди В. С., Карпенка О. В., Наместніка В. В. у висвітленні базових дефініції понятійно-категоріального апаратуцифровоговрядуваннявУкраїні[4],На- местніка В. В., Павлова М. М. при розкритті питань сутності та співвідношення термінів у сфері електронного, цифрового та smart-управління [5], Сав- ченко О. С. в ході систематизації наукових підходів до основних понять цифровізація у публічному управлінні [6] та багатьох інших авторів. У працях зазначених науковців розкрито особливості появи та поширення інформаційно-комунікаційних технологій на сферу публічного управління, а також певною мірою висвітлено питання сутності основних понять та особливостей їх застосування у практиці публічного управління. Знаходить своє відображення цифровізація і у низці нормативно- правових актів внаслідок об'єктивності появи та поширення цифрових технологій на всі сфери функціонування суспільства. Проте, не зважаючи на значну кількість напрацювань, потребують узагальнення сучасного предметного поля дослідження цифровізації у публічному управлінні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою роботи обрано узагальнення головної наукової термінології щодо цифровіза- ції публічного управління, визначення особливостей поширенню цифровізації у сфері публічного управління.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розглядаючи сукупність основних варіантів тлумачення поняття цифровізації, слід звернути увагу на необхідності його правильного розуміння з огляду на розвиток цифрової економіки і важливої ролі цифрових технологій. Про зазначене свідчить створення Міністерства цифрової трансформації України у 2019 році, головним призначенням якого визначено формування та реалізація державної політики «у сферах циф- ровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інф- раструктуриширокосмуговогодоступудоінтер- нету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії» [7].

Загальновизнаним є факт щодо походження цифровізації. Вважається, що першість у використанні терміну «цифровізація» з 1995 року Ніколас Негропонте, американський дослідник з Массачусетського технологічного інституту, котрий у праці «Being Digital» порівняв атоми та біти як найдрібніші частки відповідно до матеріального та цифрового світу. На його думку, те, що складено з атомів, рано чи пізно можна буде скласти і з бітів [1].

Визнання цифровізації на рівні нової парадигми суспільного розвитку стало наслідком зміни глобальних управлінських цілей в рамках появи четвертої промислової революції, або індустрії 4.0 [2].

Слід відзначити відсутність єдиного уніфікованого визначення поняття цифровізації, хоча й самих визначень достатньо багато, і у більшості з них домінуюча думка полягає у ототожненні даного поняття з поняттями «цифрові технології», «інформаційні технології» або «інформаційно-комунікаційні технології». Разом з тим, таке спрощення є не зовсім коректним, оскільки зосереджує увагу до використанні лише частини інструментів цифровізації. У таблиці 1 наведені найбільш поширені варіанти визначення поняття цифровізації.

Таблиця 1 Узагальнення основних підходів до визначення сутності цифровізації

Джерело: складено автором

Слід відзначити, що в цілому різняться два основні підходи до з,ясування сутності та виявлення особливостей цифровізації. Перший варіант концентрує увагу на технічних аспектах активізації поширення цифрових технологій на всі сфери суспільного розвитку та на всі процеси функціонування суспільства, що орієнтоване на покращення взаємодії учасників, запровадження інформаційно-комунікативних технологій у діяльність та комунікацію. У другому випадку йдеться про суттєву зміну функціонування суспільства, формування інститутів на основі цифрових технологій, що призводить до зміни самої парадигми розвитку суспільства. У даному разі цифрові технології стають не способом взаємодії, а сутністю процесів розвитку, ресурсом такого розвитку, супроводжує зміну процесів покращення процедур, механізмів, методів діяльності. Інформація набуває цифрової форми та охоплює виробництво, бізнес та науку, соціальну сферу, публічне управління. Цифрові технології змінюють сучасні суспільні відносини і стають невід'ємною частиною життя людини. Отже, наше суспільство стає цифровим, відбувається цифрова трансформація.

Цифрова трансформація вимагає від сучасної людини змін у сприйнятті багатьох процесів, потребує нових компетенцій, зміни поведінки, нових моделей робочих місць, зміни каналів комунікацій.

Вдалим прикладом розгортання нової цифрової парадигми на сферу публічного управління є проект Міністерства цифрової трансформації України «Цифрова держава», в рамках якого вже створено портал онлайн послуг та мобільний застосунок «Дія», а в подальшому планується об5єднати всі відомства в єдину онлайн-систе- му. Дія досить швидко розвивається, додаються новіпослугиякдлягромадян,такідлябізнесу. У 2021 Мінцифри спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів та Фондом Східна Європа апробовані окремі елементи національної платформи е-демократії Взаємодія, на якій будуть представлені такі інструменти, як e-звернення та е-запи- ти, е-консультації, е-петиції, е-конкурси, е-голо- сування, е-експертиза, е-опитування, доступ до урядової інформації.

Торкаються змін і процеси цифровізації на місцевому рівні. Так, у Постанові КМУ «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки» [13], містяться конкретні завдання за напрямом “Цифрова трансформація регіонів”ЃC серед яких:

-проведення реінжинірингу публічних послуг; удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує механізм надання публічних послуг, та забезпечення їх впровадження через Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал Дія”ЃG

-забезпечення електронної взаємодії між національними реєстрами, реєстрами органів місцевого самоврядування;

€к запровадження можливості отримання електронних послуг через смартфон та через мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія”ЃCоблаштування відкритих Wi-Fi зон у громадських місцях;

забезпечення розвитку платформ та офіційних порталів органів місцевого самоврядування;

впровадження та поширення в регіонах інтегрованої системи електронної ідентифікації;

забезпечення переведення пріоритетних публічних послуг, у тому числі відкритих даних та інструментів електронної демократії, в електронну форму; стратегія цифровізація державний управлінський

забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету всіх населених пунктів (насамперед сільських та малих міст;

€к впровадження використання систем віде- оспостереження, контролю за якістю повітря, рівнем забруднення на будівлях державних органів, соціальних закладів та комунальних установ для створення загальнодержавної мережі фіксації подій та природних явищ.

Разом з тим, цифровізація несе з собою ряд викликів для розвитку публічного управління, які потребують уваги та ефективних стратегій вирішення. У даному контексті важливо забезпечувати постійний моніторинг та підтримку доступу до мереж, їх захист, що потребує формування державницького бачення на рівні стратегічних напрямів розвитку. Це пов'язане з тим, що розвиток цифрових технологій часто випереджає законодавство і регуляції. Необхідно створити адекватні та гнучкі правила, які регулюють використання цифрових технологій, забезпечують захист прав і свобод громадян та стимулюють інновації.

Нерівний доступ до цифрових технологій та інтернету може створювати розрив між регіонами, секторами економіки та верствами населення. Такий цифровий розрив може збільшити соціальні нерівності та обмежити розвиток менш розвинутих регіонів.

З використанням цифрових технологій зростає загроза кібератак та зломів, які можуть негативно впливати на фінансову стабільність, промисловість, інфраструктуру та інші сфери економіки. Активізуються негативні дії зловмисників щодо доступу до персональних даних, інформаційних баз. Тому, недостатня кібербезпе- ка може призвести до серйозних економічних збитків. Зі збільшенням обсягів цифрових даних зростає і питання захисту особистої і комерційної інформації. Недостатня захищеність даних може призвести до втрати довіри споживачів та негативно вплинути на бізнес-діяльність.

Впровадження автоматизації та штучного інтелекту може призвести до зростання конкуренції у деяких сферах і, в той же час, до монополізації ринків в інших сферах, автоматизації деяких видів робіт, що своєю чергою призводитиме до зменшення потреби у фізичній та розумовій праці. Це може створити соціальні виклики, пов'язані з безробіттям та необхідністю перекваліфікації робочої сили. Цифрові технології можуть вимагати нових навичок і компетенцій від працівників. Недостатня готовність до змін та перекваліфікація можуть стати перешкодою для успішної імплементації цифровізації. Саме тому, розвинені країни все активніше досліджують питання запровадження безумовного базового доходу для своїх громадян. Однак, такі зміни можуть впливати на інноваційний розвиток та створення сприятливих умов для різноманітних нових бізнесів.

Таким чином цифровізація ставить перед суспільством низку викликів, держави повинні розробляти стратегії цифровізації, сприяти інноваціям, інвестувати у розвиток цифрової інфраструктури, підтримувати навчання та перекваліфікацію працівників, а також створювати ефективні правові механізми для захисту інтересів суспільства в цифровому віці.

Цифровізація створює численні виклики для державного регулювання, оскільки ці нові технології та цифрові процеси перетинаються з багатьма сферами суспільства. Отже, регулювання цифрової сфери вимагає гнучкості та адаптив- ності, оскільки технологічний прогрес швидко змінює суспільство. Ефективні регуляторні стратегії мають бути спрямовані на сприяння інноваціям та розвитку, забезпечення безпеки та захисту прав громадян, споживачів та підприємств.

Цифровізація реалізується в країнах через широкомасштабне впровадження цифрових технологій та інфраструктури в різних сферах суспільства. Цей процес вміщує впровадження цифрових рішень, платформ, програм, систем, та інших інноваційних технологій, які замінюють традиційні аналогові процеси, збільшуючи ефективність та зручність.

Цифровізація впливає на різні сфери життя, сприяє появі нових напрямів функціонування та розвитку суспільства. Зокрема, внаслідок процесу цифровізації були створені та активно функціонують:

-Електронне урядування (E-Government). Діджиталізація державних послуг призвела до створення електронних платформ для звернень громадян, електронних документів, онлайн-за- повнення документів, електронного голосування та інших державних процесів.

-Електронна комерція (E-Commerce). Завдяки цифровізації з5явилися електронні магазини, онлайн-платіжні системи, електронні торговельні платформи, що сприяють зростанню електронної комерції.

-Цифрові банківські послуги. Розвиток цифрових технологій призвів до створення інтер- нет-банкінгу, мобільних додатків для банківських операцій, віртуальних гаманців та інших цифрових фінансових рішень.

-Електронна освіта (E-Learning). Цифрові технології забезпечують доступ до онлайн-навчання, вебінарів, віртуальних класів та інших цифрових освітніх ресурсів, зокрема й на порталі Дія.

-Телемедицина. Цифрові рішення у медицині дають змогу проводити віддалені консультації, моніторинг стану пацієнтів, обмін медичною інформацією тощо.

-Інтернет речей (Internet of Things, IoT). Розвиток loT призводить до створення розумних пристроїв, які здатні обмінюватися даними та взаємодіяти між собою, покращуючи ефективність і зручність.

-Штучний інтелект (Artificial Intelligence, AI). Використання AI дозволяє автоматизувати процеси, аналізувати великі обсяги даних, розпізнавати зразки, робити прогнози та приймати рішення.

Так, незважаючи на високий рівень розвитку, для більшості країн, зокрема й розвинених, притаманні певні обмеження. Поява таких обмежень залежить не від рівня розвитку самої країни, а більшою мірою від гнучкості публічного управління та рівня пору змінам на всіх етапах ухвалення державних рішень.

Найпоширеніші обмеження щодо цифро- візації публічного управління подано у таблиці 2.

Незважаючи на зазначені обмеження, більшість країн активно працюють над реалізацією цифрові- зації публічного управління, удосконалюють технології, вдосконалюють процеси та розвивають інфраструктуру з метою покращення ефективності, забезпечення доступності послуг для громадян та підвищення транспарентності державних процесів. Це пов5язане з тим, що цифровізація поступово стає об5єктивною умовою розвитку суспільства та трансформується від процесів активного використання та поширення інформаційних технологій до формування нової парадигми розвитку.

Таблиця 2 Обмеження щодо цифровізації публічного управління

Джерело: складено автором

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Останнім часом в Україні на різних рівнях приділяється значна увага питанням використання цифрових технологій для організації та удосконалення функціонування органів державного управління та місцевого самоврядування. Питання електронного урядування, розкриття напрямів використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері публічного управління останнім часом розробляються на законодавчому рівні, знаходять відображення у наукових працях та нормативних документах. Разом з тим, виявлено відсутність єдиного підходу до визначення сутності поняття цифровізації. Встановлено, що процеси трансформації суспільства призвели до формування двох основних напрямів розкриття суті цифровізації: технічний підхід до поширення цифрових технологій та нова парадигма розвитку. Оскільки цифрові технології стають не просто способом взаємодії, а сутністю процесів розвитку, ресурсом такого розвитку, інформація набуває цифрової форми та охоплює виробництво, бізнес та науку, соціальну сферу, публічне управління. Цифрові технології змінюють сучасні суспільні відносини і стають невід5ємною частиною життя людини. Отже, наше суспільство стає цифровим, відбувається цифрова трансформація.

Бібліографічний список

1. Negroponte, N. (1995). Being Digital. New York : Knopf.

2. Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. Geneva: World Economic Forum.

3. Bernaziuk, O. O. (2017). Tsyfrovitekhnolohii u sferi publichnoho upravlinnia: vyznachennia osnovnykh poniat [Digital technologies in public administration: determination of basic concepts]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, tom 1., vyp. 46, 109-113.

4. Kuibida, V. S., Karpenko, O. V., & Namestnik, V. V. (2018). Tsyfrove vriaduvannia v Ukraini: bazovi definitsii poniatiino- katehorialnoho aparatu [Digital governance in ukraine: basic definitions of the conceptual categorial apparatus]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Se^ia : Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the National Academy of State Administration under the President of Ukraine. Series: Public administration, 1,5-10.

5. Namestnik, V. V., & Pavlov, M. M. (2020). Elektronne, tsyfrove ta smart-upravlinnia: sutnist ta spivvidnoshennia terminiv [Electronic, digital and smart management: essence and relationship of terms]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukr^aine. Governance, 1(96), 115-121.

6. Savchenko, O. S. (2022). Systematyzatsiia naukovykh pidkhodivdo poniattia «tsyfrovizatsiia u publichnomu upravlinni» [Systematization of scientific approaches to the concept of «digitalization in public governance»]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Publichne upravlinnia i administruvannia - State and regions. Series: Public management and administration, 2 (76). 72-76.

7. Pytannia Ministerstva tsyfrovoi transformatsii: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 940 vid 09.10.2020 r. [Issues of the Ministry of Digital Transformation: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 940 dated October 9, 2020].

8. Encyclopedia of Information Science and Technology (June, 2017). Fourth Edition (10 Volumes). IGI Global.

9. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 sichnia 2018 r. № 67-r. «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky» [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated January 17, 2018 No. 67 «On the approval of the Concept of Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018- 2020»].

10. Karpliuk, S. O. Osoblyvosti tsyfrovizatsii osvitnoho protsesu u vyshchii shkoli. Informatsiino-tsyfrovyi osv^tnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku : materialy metodolohichnoho seminaru NAPN Ukrainy 4 kvitnia 2019 r. - Information and digital educational space of Ukraine: transformational processes and development prospects: materials of the methodological seminar of the National Academy of Sciences of Ukraine. (p.188-197) [in Ukrainian].

11. Bouza, A. (Mar 23, 2018). What is Digital Transformation, Digitalization, and Digitization. How API relateds to Digital Transformation.

12. Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020 (2016). («Tsyfrovyi poriadok dennyi» - 2020) Kontseptualni zasady (versiia 1.0). Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty «tsyfrovizatsii» Ukrainy do 2020 roku [Digital agenda of Ukraine - 2020 («Digital agenda» - 2020) Conceptual principles (version 1.0). Priority areas, initiatives, projects of «digitalization» of Ukraine by 2020]. Kyiv : HS «Khai-tek ofis Ukraina».

13. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na 2021-2027 roky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 695 vid 05.08.2020 r. [On the approval of the State Strategy for Regional Development for 2021-2027: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 695 dated August 5, 2020].

14. Makarova, I. O., Pihariev, Yu. B., & Smetanina, L.S. (2021). Tsyfrovizatsiia publichnoho upravlinnia na rehionalnomu ta miskomu rivniakh [Digitalization of public administration at regional and city levels]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. Ad^ual problems of public administration - Ad^ual problems of public administration, 2(83), 86-91

15. Byrkovych, T., Byrkovych, V. & Kabanets, A. (2019). Mechanisms of public administration in the field of digital transformation [Mechanisms of public administration in the field of digital transformation]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 9.

Размещено на Allbest.ru