Психологічні підходи до формування правосвідомості під впливом гуманістичних ідей в законодавстві

Размещено на http://allbest.ru

Національна Академія Внутрішніх Справ

Психологічні підходи до формування правосвідомості під впливом гуманістичних ідей в законодавстві

Погоріленко Артур Васильович доктор філософії

з галузі права, аспірант

м. Київ



Анотація

Гуманістичні ідеї вже декілька століть є основою суспільного життя євроатлантичної цивілізації. Їх розвиток призвів до формування парадигми універсальних людських прав, таких як право на життя, право на працю, право на освіту, право на приватне життя, які базуються на загальноприйнятому визнанні гідності та цінності кожної людини незалежно від статі, майнового стану, соціального походження, віку, етносу, національності тощо.

Разом із тим, не зважаючи на це все ще є цілі суспільства, для яких наявність гуманістичних ідей в законодавстві є лише формальністю, що не перешкоджає їм здійснювати варварські дії щодо інших народів. У зв'язку з цим, виникла необхідність у з'ясуванні того, яке значення насправді мають гуманістичні ідеї в законодавстві у формуванні правосвідомості громадян, і найкращим інструментом для досягнення зазначеного є проведення емпіричного дослідження.

Дане дослідження як одне з етапів загального напрямку вивчення впливу гуманістичних ідей в законодавстві на правосвідомість спрямоване на з'ясування ролі гуманістичних ідей як таких у формуванні правосвідомості та окремих її компонентів.

За допомогою співвіднесення значення різних факторів впливу на правосвідомість громадян (гуманістичних ідей суспільства, матеріального добробуту сім'ї, вимог суспільства до розвитку, конкурентності середовища тощо) та окремих показників психологічного благополуччя респондентів (визначеного з допомогою Самоактуалізаційного опитувальника (САТ) Л. Шострома) було встановлено, що гуманістичні ідеї мають важливе значення у формуванні ціннісної складової світогляду особи, її здатності поважати та приймати себе, позитивно сприймати природу людини, а також розуміти причинно-наслідкові зв язки між власним минулим та майбутнім, наслідки власних рішень. Відповідно, було констатовано позитивний вплив гуманістичних ідей на усі компоненти правосвідомості: правову ідеологію, правову психологію та поведінковий компонент правосвідомості.

Ключові слова: правосвідомість; гуманістичні ідеї; цінності; самоактуалізація; психологічне благополуччя; законодавство; вплив.



Abstract

Psychological approaches to the development of legal consciousness under the influence of humanistic ideas in legislation

Pohorilenko Artur Vasylovych PhD in the field of law, postgraduate student, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

Humanistic ideas have been the basis of the social life of the Euro-Atlantic civilization for several centuries. Their development led to the formation of a paradigm of universal human rights, such as the right to life, the right to work, the right to education, the right to privacy, which are based on the universal recognition of the dignity and value of every person regardless of gender, property status, social origin, age, ethnicity, nationality, etc.

However, despite this, there are still whole societies for which the presence of humanistic ideas in legislation is only a formality, which does not prevent them from carrying out barbaric actions against other peoples. In this regard, there was a need to find out what significance humanistic ideas in legislation actually have in the formation of legal consciousness of citizens, and the best tool for achieving this is conducting an empirical study.

This study, as one of the stages of the general direction of studying the impact of humanistic ideas in legislation on legal consciousness, is aimed at clarifying the role of humanistic ideas as such in the formation of legal consciousness and its individual components.

By comparing the importance of various factors influencing the legal consciousness of citizens (humanist ideas of society, material well-being of the family, society's demands for development, environmental competitiveness, etc.) and individual indicators of psychological well-being of respondents (determined using the Self-Actualization Questionnaire (SAQ) of L. Shostrom), it was established that humanistic ideas are important in forming a valuable component of a person's worldview, his ability to respect and accept himself, to positively perceive human nature, and also understand the cause-and-effect relationships between one's past and future, the consequences of one's decisions. Accordingly, the positive impact of humanistic ideas on all components of legal consciousness was ascertained: legal ideology, legal psychology, and the behavioral component of legal consciousness.

Keywords: legal consciousness; humanistic ideas; values; self-actualization; psychological well-being; legislation; influence.



Вступ

Постановка проблеми. Гуманістичні ідеї вже декілька століть є основою суспільного життя євроатлантичної цивілізації. Їх розвиток призвів до формування парадигми універсальних людських прав, таких як право на життя, право на працю, право на освіту, право на приватне життя, які базуються на загальноприйнятому визнанні гідності та цінності кожної людини незалежно від статі, майнового стану, соціального походження, віку, етносу, національності тощо [і]. Разом із тим, «Навіть попри формальне закріплення цілого спектру гуманістичних ідеалів та принципів у міжнародному законодавстві та національному законодавстві більшості держав, все ж чомусь знаходяться цілі народи, для яких вони так і залишилися виключно на папері» [2].

У зв'язку з цим, виникає необхідність у з'ясуванні того, яке значення насправді мають гуманістичні ідеї в законодавстві у формуванні правосвідомості громадян, і найкращим інструментом для досягнення зазначеного є проведення емпіричного дослідження. Першим етапом є з ясування ролі гуманістичних ідей як таких у формуванні правосвідомості та окремих її компонентів, що і є метою даної статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Правосвідомість є важливою категорією науки юридичної психології та вивчалася багатьма вченими, серед яких В. Кощинець, О. Кудерміна, В. Чернєй, Л. Орбан-Лембрик, Л. Казміренко, Є. Моісеєва, О. Скакун, В. Муж, Т. Мартинюк, Ю. Калиновський, В. Тимошенко, М. Черкас, Т. Юрченко-Шеховцова, О. Шличек, М. Суходоля, Ф. Горак, Д. Лакоб, А. Клочек, П. Рабінович, М. Дурдинець, Н. Бровко, В. Копєйчіков, А. Колодій, С. Лисенков, В. Пастухов, О. Тихомиров, І. Панчук, Л. Радухівська, Д. Забзалюк, Д. Івановський, А. Возович, Д. Александров, В. Андросюк, К. Кленіна та інші.

Деякі вчені присвятили свої праці вивченню механізмів впливу законодавства на правосвідомість. Серед них Ю. Калиновський, О. Скакун, Д. Забзалюк, Д. Івановський, Т. Юрченко-Шеховцова, М. Суходоля та інші.

Разом із тим, станом на сьогодні в науковій літературі відсутнє емпіричне наукове дослідження, спрямоване на визначення ролі гуманістичних ідей як таких у формуванні правосвідомості громадян.



Виклад основного матеріалу

Для з'ясування ролі гуманістичних ідей у формуванні правосвідомості та окремих її компонентів необхідно обрати ту методику, яка допомогла би дослідити наявність взаємозв'язку між гармонійним формуванням особистості та впливом гуманістичних ідей. У цілях даного дослідження, було запропоновано відштовхуватися від поняття самоактуалізаци, яке відображає найбільш повний та цілісний розвиток індивіда на його життєвому поступі.

Теорія самоактуалізації була розроблена одним з визначних представників гуманістичної психології - Абрахамом Маслоу (1907-1970).

Відповідно до нього, людські потреби розташовані у формі ієрархії (піраміди). На першому, базовому, рівні, розташовані фізіологічні потреби, які необхідні для виживання людини, а саме повітря, вода, їжа, тепло, одяг, секс і сон.

До групи безпекових потреб належать ті, що дозволяють забезпечити стабільність та передбачуваність, або ж, іншими словами «впевненість у завтрашньому дні». Потреби в безпеці можуть задовольняти соціальні інституції (наприклад, сім'я, поліція, уряд, система охорони здоров'я). Супроводжують загальне почуття безпеки такі елементи як емоційна безпека, фінансова безпека (наприклад, працевлаштування, соціальне забезпечення), наявність законопорядку, соціальна стабільність, особиста власність та тривке здоров'я. україна гуманістичний ціннісний правовий

Після задоволення фізіологічних потреб і потреб у безпеці людина починає шукати приналежності, яка стосується емоційної потреби людини в міжособистісних стосунках та можливості бути частиною більшої групи. Прикладами потреб у сфері приналежності є дружба, близькість, довіра, прийняття, отримання та дарування прихильності й любов. Потреби в повазі є четвертим рівнем в ієрархії Маслоу і включають самооцінку, особисті досягнення та соціальну повагу. Маслоу класифікував потреби в повазі на дві категорії: повага до себе і бажання поваги з боку інших. Потреби в самоактуалізації є найвищим рівнем в ієрархії Маслоу і стосуються реалізації потенціалу людини, пошуку особистісного зростання та пікового досвіду [3].

Таким чином, особа, що досягла потреб самоактуалізації, знаходиться на піку власних можливостей. Для самоактуалізованої особистості характерні такі ознаки:

« - більш ефективне сприймання реальності […];

- прийняття (себе, інших, природи);

- спонтанність, простота, природність;

- сконцентрованість на завданні (на відміну від сконцентрованості на собі);

- деяка відстороненість і потреба бути наодинці;

- автономія, незалежність від культури та середовища;

- постійна свіжість оцінки;

- містичність та досвід переживання вищих станів;

- почуття єдності з іншими;

- більш глибокі міжособистісні стосунки;

- демократична структура характеру;

- розрізнення засобів і мети, добра і зла;

- філософське, доброзичливе почуття гумору;

- самоактуалізована творчість;

- протистояння аккультурації, насадженню будь-якої часткової культури» [4].

Згідно з концепцією А. Маслоу, «особливості особистості, що існують у вигляді вроджених потенцій, актуалізуються під впливом соціальних умов» [4].

Однією з таких соціальних умов і є ті гуманістичні ідеї, які культивуються суспільством та доносяться до людини різними способами, зокрема через вплив законодавства.

Таким чином, в цілях даного дослідження пропонується взяти самоактуалізовану особистість за взірець психологічно благополучного стану («позитивний полюс розвитку») тоді як неактуалізовану особистість пропонується вважати дисфункціональною, належною до «негативного полюсу» психологічного благополуччя.

Дослідження самоактуалізації особистості здійснюється за рядом методик. Разом із тим, станом на сьогодні найбільш розповсюдженим та апробованим є Опитувальник Особистісних Орієнтацій (POI), розроблений американським психологом Евереттом Л. Шостромом (1921-1992). «Створений у 1966 році, він складається зі 150 пунктів, кожен з яких містить два твердження, що описують цінності чи поведінку.

Для кожного пункту учасник обирає твердження, яке найбільше описує його особистість. POI оцінюється за двома основними шкалами (орієнтація у часі та коефіцієнт підтримки), плюс 10 підшкал: самореалізаційна цінність, екзистенціальність, почуття реактивності, спонтанність, самоповага, самоприйняття, природа людини, синергія, прийняття агресії та здатність до інтимного контакту» (переклад А. П.) [5].

Тест POI Шосторма проходив декілька адаптацій. Першу спробу було здійснено Є. Лісовською у 1981, проте популярності дана адапатація не набула. А. Гозман, Ю. Альошина, М. Загика та М. Кроз у 1981-1984 роках здійснили наступну адаптацію тесту POI, у результаті чого був створений Самоактуалізаційний тест (САТ), опублікований у 1987 році.

У даному тесті наявні 126 запитань, побудованих за принципом бінарності: досліджуваному пропонується обрати одне з двох питань, що характеризує його ціннісні чи поведінкові особливості.

Результати тесту вимірюються за 2 основними шкалами (орієнтація в часі та підтримка) та 12 додатковими шкалами. До останніх входять: «ціннісна орієнтація, гнучкість поведінки, сенситивність до себе (латин. sensus - почуття, відчуття), спонтанність, самоповага, самоприйняття, погляд на природу людини, енергійність, прийняття агресії, контактність, пізнавальна потреба, креативність» [6, с. 34]. Третя адаптація тесту POI була здійснена у 1996 році А. Рукавішніковим у супроводі В. Чиркова. У даному «Опитувальнику особистісної орієнтації» наявні 150 запитань та 14 шкал, схожих до САТ.

Остання ж відома адаптація тесту POI була здійснена в 1993-1994 роках Н. Каліна та О. Лазукіним й отримала назву «Модифікаційний опитувальник діагностики самоактуалізації особистості» (САМОАЛ). У даному тесті, що вимірює прагнення особи до самоактуалізації, міститься 100 питань та 11 шкал [6].

Разом із тим, в цілях даного дослідження, з огляду на валідність та апробованість САТ, а також на наявність публічно доступного інструментарію для оцінки результатів тесту (зокрема, ключ до тесту; профільний лист для переведення «сирих» балів у Т-бали тощо), було обрано САТ тест (1987) у адаптації А. Гозман, Ю. Альошина, М. Загика та М. Кроз.

Для цілей нашого дослідження було необхідно обрати декілька шкал, з врахуванням того, на які показники формування особистості можуть впливати гуманістичні ідеї.

Варто відзначити, що базова гуманістична ідея відображає цінність та гідність кожної особи як представника людського роду [1]. Відповідно, на нашу думку, у взаємозв'язок із даною гуманістичною ідеєю можуть вступати такі шкали особистісної самоактуалізації САТ:

1. Компетентність у часі (Кч). Шкала компетентності у часі відображає здатність людини розуміти власне місце в часовій системі координат «минуле-теперішнє-майбутнє». Гуманістичні ідеї, які засновані на безумовній цінності та гідності кожної людини, можуть слугувати поштовхом для відновлення внутрішньої цілісності особи в даному контексті. Особистість, актуалізована в межах даної шкали, має уявлення про свої історичні коріння, розуміє важливість наявного моменту і має здатність планувати та приймати рішення з врахуванням минулого досвіду та інструментів прогнозування чи моделювання майбутнього;

2. Ціннісні орієнтації (Цо). Шкала ціннісних орієнтацій відображає ступінь розвитку ціннісно-орієнтаційної складової правосвідомості (компонент правової ідеології).

Гуманістичні ідеї, які складають основу правової культури сучасного суспільства можуть мати прямий вплив на формування особистості в межах даної шкали. Особистість, актуалізована в межах даної шкали, має глибоке розуміння своїх цінностей, принципів та моральних переконань, що сприяє формуванню стійкої правової свідомості й етичного ставлення до суспільства;

3. Самоповага (Спв) та самоприйняття (Спт). Дані шкали складають блок самосприйняття особи [7]. Інтуїтивно видається, що особа, піддана впливу гуманістичних ідей, буде мати вищі показники по даним шкалам, ніж та, у формуванні якої гуманістичні ідеї відіграли не першу або й останню роль.

Особистість, актуалізована за даною шкалою, відчуває свою внутрішню цінність, вірить у себе та свої здібності, що сприяє саморозвитку та формуванню позитивного ставлення до себе;

4. Уявлення про природу людини (Уп). Дана шкала, відображає, як людина сприймає та розуміє природу людського буття. Гуманістичні ідеї відображають унікальність та цінність кожної людини; її самоактуалізаційний потенціал, а тому можуть впливати на формування уявлень про природу людини в правосвідомості окремого індивіда. Особистості, які більш схильні до гуманістичного світогляду, можуть виявити більше впевненості в своїх можливостях, більшу віру у власний розвиток та самореалізацію, а також більшу шанобливість до інших людей;

5. Прийняття агресії (Па). Ця шкала відображає ступінь, до якого людина може приймати та розуміти свою внутрішню агресію. Гуманістичні ідеї, які ставлять акцент на розумінні та прийнятті себе, можуть сприяти формуванню здатності особистості здійснювати конструктивний самоконтроль та емоційну регуляцію. Така особистість може розуміти, що агресія є природною людською реакцією на різні ситуації, і вміє керувати нею, знаходячи альтернативні способи вираження емоцій та розв'язання конфліктів;

6. Контактність (Кт). Ця шкала відображає здатність людини встановлювати й підтримувати емоційні та соціальні контакти з іншими людьми. Гуманістичні ідеї, які ставлять у центр уваги взаємодію, співробітництво й емпатію, можуть сприяти розвитку контактності особистості.

Така особистість проявляє відкритість до інших, вміє слухати, розуміти й вступати в емоційні зв'язки з оточуючими, що сприяє розвитку взаєморозуміння та гармонійних взаємовідносин.

Таким чином, для дослідження впливу гуманістичних ідей на формування особистості було відібрано 7 шкал САТ.

Опитувальник САТ було запропоновано пройти 73 респондентам (n = 73), з яких 69,9% жінок (n = 51), 30,1% чоловіків (n = 22); 98,6% респондентів віком від 18 до 60 років (n = 72), 1,4% респондентів віком від 60 років (n = 1); 57,6% осіб професійно-юридичного спрямування (студенти та випускники юридичних факультетів, практикуючі юристи) (n = 42) та 42,5% осіб іншого професійного спрямування (n = 31).

Аналіз відповідей респондентів по САТ опитувальнику здійснювався за допомогою відповідного ключа. Отримані значення наносяться на профільний бланк, з допомогою якого визначаються показники респондента у Т-балах, що дозволяють співвідносити результати різних респондентів та інтерпретувати їх.

Результати тестування, проведеного серед описаної вище вибірки респондентів продемонстрували наявність серед усіх вікових, статевих та професійних груп як загалом самоактуалізованих особистостей, так і особистостей з низькими рівнями самоактуалізації по декільком чи більшості шкал.

На думку Шострома, особи з високим рівнем самоактуалізації знаходяться в межах 55-70 Т-балів. Результати в межах 40-45 Т-балів і нижче характерні для осіб із психологічними та психічними розладами, а оцінки в межах 45-55 Т-балів належать до психологічної й статистичної норми. Результати САТ Т-балів 80 і вище Е. Шостром вважав «псевдосамоактуалізацією», що свідчить про навмисне викривлення відповідей респондентами з метою представити бажані результати [7].

З метою спрощення аналізу, було запропоновано поляризувати результати. Так, низькі показники самоактуалізації по шкалам (<44 Т-балів) та показники >70 балів (псевдосамоактуалізація) були віднесені до «негативних» результатів, тоді як всі інші (від 45 до 70 включно) - до «позитивних».

Кількості респондентів по відповідним шкалам із позитивними (Пт) та негативними (Нг) результатами продемонстровані у таблиці нижче.

Таблиця 1.

Кількість результатів позитивного та негативного характеру по шкалам САТ

	Кч	Цо	Спв	Спт	Уп	Па	Кт
Пт (n)	45	45	61	41	51	41	44
Нг (n)	28	28	12	32	22	32	29

Для дослідження взаємозв'язку між впливом гуманістичних ідей та самоактуалізацією особистості за визначеними шкалами кожному респонденту, додатково до проходження САТ тесту, було запропоновано визначити фактори, які найбільше та найменше вплинули на його становлення.

Респондентам було надано 9 факторів становлення особистості та надано інструкцію проранжувати їх за рейтингом від 1 до 9, де на першому місці (1) посідає фактор, що найбільше вплинув на формування респондента, а на останньому місці (9) - фактор, який найменше вплинув на формування респондента.

Дані фактори складають:

Матеріальний добробут сім'ї;

Ціннісні орієнтації сім і;

Вимоги суспільства до розвитку;

Власні бажання та мотивація розвитку; Гуманістична спрямованість сім'ї;

Гуманістичні ідеї суспільства; Інстинкт виживання;

Агресивність суспільства;

Конкурентність середовища.

Після отримання результатів, для зручності подальшого аналізу, нами була здійснена дзеркальна конвертація показників, у результатів чого фактору, що мав найбільший вплив на формування даного респондента, була присвоєна цифра 9, відповідно фактору, що мав найменший вплив - цифра 1; фактору, якому був оригінально присвоєний показник 2, тепер присвоєний показник 8; 3 - 7; 4 - 6 і так далі.

Таким чином, у результаті проходження САТ та розробленого нами ранжувального опитувальника по впливу окремих факторів на формування особистості, по кожному із 73 респондентів був сформований індивідуальний пакет даних, що складається із ступеня самоактуалізації по кожній обраній нами шкалі (негативний-позитивний) та списку факторів, що вплинули на формування даного респондента, з номерним ранжуванням значимості впливу (де за номером 9 - фактор, що вплинув найбільше, 8 - менше, 7 - ще менше … і так до фактору за номером 1).

Для визначення взаємозв'язку між ступенем самоактуалізації особи та впливом гуманістичних ідей зазначені показники були перенесені у Microsoft Excel зі збереженням індивідуальних профілів респондентів та присвоєнням кожному з них індивідуального номера.

Було сформовано 73 рядки по кожному респонденту, які містили на перетині зі стовбчиками інформацію про ступінь самоактуалізації по кожній обраній нами шкалі та інформацію про присвоєний ранговий номер кожному з факторів впливу. Фактори впливу на формування особистості були згруповані за трьома смисловими блоками:

I. Ціннісний блок, до якого увійшли фактори: (1) ціннісні орієнтації сім'ї; (2) гуманістична спрямованість сім'ї та (3) гуманістичні ідеї суспільства;

II. Індивідуальний блок, до якого увійшли фактори: (1) власні бажання та мотивація розвитку; (2) інстинкт виживання; (3) матеріальний добробут сім'ї;

III. Соціокультурний блок, до якого увійшли фактори: (1) вимоги суспільства до розвитку; (2) агресивність суспільства; (3) конкурентність середовища.

У подальшому, з допомогою інструментів сортування в Microsoft Excel, по кожній окремій шкалі САТ нами були відокремлені особи з позитивною самоактуалізацією від осіб з негативною самоактуалізацією.

У межах цих сформованих самоактуалізаційних груп було визначено Середній Ранговий Бал по кожному із смислових блоків, як середнє арифметичне з присвоєних респондентами рангів по окремим факторам впливу.

Використовувалася така формула обрахунку по кожному смисловому блоку (окремо серед респондентів з позитивною самоактуалізацією та негативною самоактуалізацією):

СРБвб = ((РБ1_гі + РБ2_гі + РБ3_гі) + (РБ1_Г2 + РБ2_Г2 + РБ3_Г2) + (РБ1_гі + РБ2_гі + РБ3_гі) + …+ (РБ1_т + РБ2_т + РБ3_т)) - N_r - 3,

де СРБвБ -- Середній Ранговий Бал по відповідному смисловому блоку, РБ1 -- ранговий бал по першому фактору впливу відповідного смислового блоку, РБ2 - ранговий бал по другому фактору впливу відповідного смислового блоку, РБ3 - ранговий бал по третьому фактору впливу відповідного смислового блоку, r1 (r2, rn) - порядковий номер респондента, Nr -- кількість респондентів, 3 -- кількість факторів впливу відповідного смислового блоку.

Врешті, нами було отримано Середній Ранговий Бал по кожному смисловому блоку факторів впливу в межах окремих шкал самоактуалізації з розподілом по респондентам з позитивною та негативною самоактуалізацією. Більш детально емпіричні результати даного дослідження презентуються у таблиці нижче:

Таблиця 2.

Середній Ранговий Бал по окремим шкалам в межах смислових блоків з диференціацією респондентів із позитивним та негативним ступенем самоактцалізації

Шкала	Ступінь самоактуалізації	Ціннісний блок	Індивідуальний блок	Соціокультурний блок
ЦЃZ	Позитивний	5,07	5,57	4,36
	Негативний	4,34	5,38	52
Спв	Позитивний	4,92	5,48	4,57
	Негативний	4,08	5,56	5,36
Спт	Позитивний	4,84	5,48	4,67
	Негативний	4,73	5,52	4,75
Уп	Позитивний	4,95	5,45	4,59
	Негативний	4,40	5,60	4,98
Кч	Позитивний	4,82	5,68	4,49
	Негативний	4,74	5,20	5,06
Па	Позитивний	4,66	5,55	4,79
	Негативний	4,96	5,43	4,60
Кт	Позитивний	4,69	5,29	5,02
	Негативний	4,94	5,81	4,22

Аналізуючи результати даного дослідження можна прослідкувати декілька загальних тенденцій. Перша - у 5 з 7 шкал (Цо, Спв, Спт, Уп, Кч) ціннісний смисловий блок займає друге місце по величині СРБ серед респондентів, що мають позитивну самоактуалізацію по зазначеним шкалам. Друга, пов'язана з першою, - у межах 5 з 7 шкал (Цо, Спв, Спт, Уп, Кч) серед респондентів із негативним ступенем самоактуалізації ціннісний смисловий блок займає останнє місце по величині СРБ..

Зазначене свідчить про те, що фактори гуманістичної спрямованості з ціннісного смислового блоку відіграють стале значення у формуванні самоактуалізованої особистості по шкалам Цо, Спв, Спт, Уп, Кч. Разом із тим, прослідковується і зворотній процес, а саме - коли гуманістичні ідеї та цінності відіграють незначну роль у формуванні особистості, вона формується з негативними показниками самоактуалізації по визначеним шкалам. Синергія даних тенденцій свідчить про те, що гуманістичні ідеї та цінності займають важливе значення у формуванні ціннісної складової світогляду особи, її здатності поважати та приймати себе, позитивно сприймати природу людини, а також розуміти причинно-наслідкові зв'язки між власним минулим та майбутнім, наслідки власних рішень.

Що ж до шкали Па, прослідковується така тенденція: для осіб із позитивним ступенем самоактуалізації за даною шкалою характерне надання більшої переваги факторам із соціокультурного смислового блоку, ніж факторам із ціннісного блоку. І, навпаки, особи, що не мають здатності приймати власну агресію, надають факторам із соціокультурного блоку меншого значення, ніж будь-яким іншим факторам. Зазначене свідчить про те, що вплив конкурентного середовища, агресивного суспільства та суспільних вимог до розвитку корелює із здатністю особи приймати власну агресію. Тобто, необхідною умовою для виживання в межах агресивного й вимогливого середовища є вміння приймати власну агресію, адже особа, яка не приймає її, ніколи не зможе захистити себе і вижити в складних соціокультурних умовах.

Схожими є і результати аналізу по шкалі Кт. Так, для осіб із позитивним ступенем самоактуалізації за даною шкалою характерне надання більшої переваги факторам із соціокультурного смислового блоку, ніж факторам із ціннісного блоку. І, навпаки, особи, що не мають високого рівня контактності, надають факторам із соціокультурного блоку меншого значення, ніж факторам із ціннісного та індивідуального блоків. Зазначене свідчить, що формування в особи високого контактності пов'язане із її здатністю адаптуватися до життя в конкурентному середовищі та суспільстві з усталеними вимогами до розвитку кожного індивіда. Заразом, особи, які не є контактними, мають меншу спроможність до адаптації в конкретному суспільстві.

Таким чином, результати вищенаведеного дослідження демонструють, що гуманістичні ідеї мають важливе значення у формуванні ціннісної складової світогляду особи, її здатності поважати та приймати себе, позитивно сприймати природу людини, а також розуміти причинно-наслідкові зв'язки між власним минулим та майбутнім, наслідки власних рішень.

З точки зору впливу на правосвідомість, дані результати свідчать про вплив гуманістичних ідей на усі компоненти правосвідомості: правову ідеологію, правову психологію та поведінковий елемент. Так, особа з позитивними показниками самоактуалізації, що сформувалися під впливом гуманістичних ідей, краще і глибше розуміє зміст правових норм щодо цінності людського життя, рівноправності, свободи її співгромадян, інклюзивності, расового, етнічного та культурного різноманіття тощо (вплив на правову ідеологію). Заразом, така особа здатна більшою мірою відчувати соціальну несправедливість та реагувати на правові потреби співгромадян (вплив на правову психологію). Загалом же, самоактуалізована особа, сформована під впливом гуманістичних ідей, з огляду на більш розвинену ціннісну шкалу самоактуалізації, шкалу самоповаги, самопідтримки та розуміння наслідків власних дій схильна до більш правомірної поведінки (вплив на поведінковий елемент правосвідомості).



Висновки

Отже, результати даного дослідження свідчать про позитивний вплив гуманістичних ідей на правосвідомість громадян. Було продемонстровано, що гуманістичні ідеї мають важливе значення у формуванні ціннісної складової світогляду особи, її здатності поважати та приймати себе, позитивно сприймати природу людини, а також розуміти причинно-наслідкові зв'язки між власним минулим та майбутнім, наслідки власних рішень. Відповідно, було констатовано позитивний вплив гуманістичних ідей на усі компоненти правосвідомості: правову ідеологію, правову психологію та поведінковий компонент правосвідомості.

Разом із тим, окремого дослідження потребує вплив гуманістичних ідей в законодавстві на правосвідомість. Відмінність впливу гуманістичних ідей per se від впливу гуманістичних ідей в законодавстві на правосвідомість полягає в їх генезі. Так, якщо гуманістичні ідеї per se можуть транслюватися через ціннісні орієнтації сім ї, гуманістичну спрямованість найближчого оточення та суспільства загалом (що і було предметом вищенаведеного дослідження), то гуманістичні ідеї в законодавстві транслюються зовсім іншими каналами, зокрема засобами правового впливу та правового регулювання. Отже, і вплив гуманістичних ідей в законодавстві на правосвідомість може відрізнятися за ступенем від впливу гуманістичних ідей per se. З огляду, на це, було проведене окреме дослідження впливу гуманістичних ідей в законодавстві на правосвідомість, результати якого продемонстровані в інших наших роботах [2].



Література

1. Погоріленко А. (2023). Гуманістичні ідеї в законодавстві: історичний генезис та сучасні перспективи. Наукові перспективи № 5(35). С. 859-872. Doi: 10.52058/2708-7530- 2023-5(35)-859-871;

2. Погоріленко А. (2023). Крос-юрисдикційне емпіричне дослідження впливу гуманістичної ідеї цінності людського життя на правосвідомість. Ле'рспе'кт^б^ та інновації науки: серія «Психологів». № 11 (29). С. 566-593. Doi: 10.52058/2786-4952-2023-11(29)-566-593

3. Mcleod, S. (2023). Maslow's Hierarchy of Needs. Simply Psychology. https://www.simplypsychology.org/maslow.html

4. Мірошниченко О. (2012). Діагностика особистості майбутнього психолога. Методичний посібник до вивчення дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентів спеціальності 7.040107 «Психологія». Житомир. - 190 с.

5. APA. (2023). Personal Orientation Inventory (POI). https://dictionary.apa.org/personal- orientation-inventory

6. В. Чудакова (2015). Діагностично-інтерпретаційний компонент дослідження «рівня прагнення до самоактуалізації» - критерію сформованості психологічної готовності до інноваційної діяльності та конкурентоздатності особистості ІУ частина. Освіта та розвиток обдарованої особистості. №2 (33)/02. https://lib.iitta.gov.Ua/9658/1/%D0%A7% D 1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_2-2015.pdf

7. Мітіна Л. (2020). Професійно-особистісний розвиток педагога: діагностика, технології, програми: посібник для ВНЗ (2-ге видання, доповнене). Юрайт.



References

1. Pohorilenko A. (2023). Humanistic ideas in legislation: historical genesis and modern perspectives. Scientific perspectives No. 5(35). P. 859-872.

2. Pohorilenko A. (2023). A cross-jurisdictional empirical study of the impact of the hUmanistic idea of the valUe of hUman life on legal conscioUsness. Perspectives and innovations of science: series "Psychology". No. 11 (29). P. 566-593.

3. McLeod, S. (2023). Maslow's Hierarchy of Needs. Simply Psychology. https://www.simplypsychology.org/maslow.html

4. Miroshnychenko O. (2012). Diagnostics of the personality of the future psychologist. Methodical guide to studying the discipline "Practicum in general psychology" for students of the specialty 7.040107 "Psychology". Zhytomyr. - 190 p.

5. APA. (2023). Personal Orientation Inventory (POI). https://dictionary.apa.org/personal- orientation-inventory

6. V. Chudakova (2015). Diagnostic-interpretive component of the research "level of desire for self-actualization" - the criterion of the formation of psychological readiness for innovative activity and competitiveness of the individual, Part IV. Education and development of a gifted personality. No. 2 (33)/02. https://lib.iitta.gov.ua/9658/1/%D0%A7%D1%83%D0%B4%D0% B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_2-2015.pdf

7. Mitina L. (2020). Professional and personal development of a teacher: diagnostics, technologies, programs: a guide for universities (2nd edition, supplemented). Yuright.

Размещено на Allbest.ru

...