Досвід ухвалення виправдувальних вироків українськими суддями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід ухвалення виправдувальних вироків українськими суддями

Олександра Жуковська,

суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, аспірантка Національного університету "Острозька академія"

Жуковська О. Досвід ухвалення виправдувальних вироків українськими суддями

Стаття містить результати дослідження про ухвалення українськими суддями виправдувальних вироків. Вважається, що судді з попереднім досвідом роботи на стороні обвинувачення мають обвинувальний ухил. Проте, чи дійсно такі судді виправдовують менше людей, ніж колеги з іншим юридичним досвідом - українською науковою спільнотою не з'ясовувалось. Виявилось, що чимало суддів взагалі не ухвалювали виправдувальних вироків, незалежно від характеру попереднього досвіду роботи.

Ключові слова: виправдувальний вирок, досвід роботи, суддя, адвокат, прокурор, слідчий, опитування.

ZHUKOVSKA O. Acquittals in the Practice of Ukrainian Judges

The article suggests the results of the study on the experience of Ukrainian judges in passing acquittals. In Ukraine, approximately 0.37 percent of the accused are acquitted. If the general local court passes an acquittal, the chances of such a decision gaining legal force are few, because on average three out of four acquittals are overturned by the appeals court. There is an opinion in the scientific community that judges who previously worked in law enforcement and prosecutors' offices have an accusatory bias, which is the reason for the small number of acquittals. During the next stage of judicial reform in Ukraine, the legislative body even blocked the access of professionals with work experience in the above-mentioned bodies in order to prevent them from entering the newly created judicial institution - the High Anti-Corruption Court. However, the Ukrainian scientific community has not investigated yet whether such judges really acquit fewer people than their colleagues with other legal experience. Therefore, the work of the Higher AntiCorruption Court was analyzed, and 262 Ukrainian judges reviewing criminal proceedings were interviewed on the condition of anonymity. The results of the research show that 82 % of judges have no previous experience working on the side of the prosecution. It was also found that most judges, on average, pass 1-5 acquittals during their careers.

But a significant group of judges did not acquit people at all. At the same time, most of them are among those who have previous experience working in the bar: as many as 25 percent. However, judges who have previous experience working as investigators - all passed acquittals already during their judicial career. Judges who previously performed the function of criminal prosecution, after changing the type of activity, do not pass a lower number of acquittals than judges who previously performed the function of defense. In addition, there are not many such judges, and therefore, even hypothetically, it is impossible to explain the small number of acquitted persons in the country by their activity. Therefore, the impact of previous experience on the prosecution side is greatly exaggerated.

Key words: acquittal, work experience, judge, lawyer, prosecutor, investigator, poll. вирок суддя обвинувачення

Вступ

У юридичній спільноті широко обговорюється проблематика малої кількості виправдувальних вироків. У результаті численних судових реформ і змін кримінального процесуального законодавства очікувалось, що відсоток осіб, визнаних невинуватими, збільшиться. Проте у 2016-2017 роках українськими судами виправдано 0,41 % і 0,40 %, а у 2018-2019 роках майже вдвічі менше - 0,19 % і 0,24 % відповідно. За останні 7 років засуджено 561 542 особи, а де-факто виправдано - 2086, тобто лише 0,37 % [1].

Не дивно, що чимало дослідників і юристів-практиків вважають, що українське правосуддя діє з обвинувальним ухилом. Однією із причин такого дисбалансу називають попередній досвід роботи суддів у органах прокуратури, внутрішніх справ чи зайняття іншою правоохоронною діяльністю. Нібито юристи, метою яких було знайти злочинця і довести його провину, зазнали психологічної деформації й на новому місці роботи свідомо чи підсвідомо продовжують асоціювати себе із державною машиною обвинувачення.

П.В. Діхтієвський, О.Н. Лагнюк припускають, що функція кримінального переслідування настільки впливає на правосвідомість, що призводить до виникнення стійкого обвинувального ухилу, несумісного з цінностями суддівської професії [2]. Також І. А. Войтюк, Ю.М. Кармазін вважають, що часто попередній досвід роботи на посадах, які не стосуються судочинства, є причиною професійної психологічної деформації [3; 4]. В.С. Дяков пропонує, щоб минуло три роки, щоби колишні працівники спеціально уповноважених підрозділів по боротьбі з корупцією в органах прокуратури, Національної поліції України (Міністерства внутрішніх справ України), Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та в митних органах могли претендувати на посаду судді [5]. Наскільки це виправдано і чи дійсно українське правосуддя має обвинувальний характер унаслідок формування суддівського корпусу за рахунок колишніх співробітників прокуратури та правоохоронних органів - з'ясуємо у цій статті.

Методи. В українській процесуальній науці питання методології складання виправдувального вироку як акта правосуддя не є достатньо дослідженими. Тому існує нагальна необхідність комплексного теоретичного та практичного дослідження інституту виправдувального вироку. Метою нашого дослідження є виявлення причин мізерної кількості виправданих порівняно із кількістю засуджених.

Методологічну основу цього дослідження становить набір якісних і кількісних методів, а саме: тематичні дослідження, аналіз змісту, використання офіційної статистики, низка порівняльних і логіко-правових методів. Зокрема, дослідження здійснено шляхом опитування.

Опитування тривало з 16 до 20 червня 2021 року. Участь у опитуванні на умовах анонімності взяли 262 судді, які здійснюють розгляд кримінальних проваджень. Загалом ці судді ухвалили за свою кар'єру 917 виправдувальних вироків. Звичайно, йдеться саме про кількість усіх вироків, а не про ті, що набрали законної сили. Також двоє з опитаних не вказали кількості винесених виправдувальних вердиктів, зазначивши "точно не пам'ятаю", тому в цифровому еквіваленті проставлено "0" вироків. Крім того, троє респондентів зазначили приблизну кількість ухвалених виправдувальних вироків: 10-15, 15-20 і 20-30, тому для підрахування було використано нижній діапазон даних: 10, 15 і 20 відповідно.

З метою дослідження виокремлено 5 найбільших груп суддів, які мають юридичний стаж роботи: помічниками суддів - 59 %, в органах прокуратури - 13 %, в адвокатурі - 12 % опитаних, слідчими в правоохоронних органах (внутрішніх справ, податковій міліції, Службі безпеки України) - 5 %, юристами підприємств, установ, організацій - 10 %. Шоста група з досвідом роботи "інший" - незначна і становить лише 1 %.

Якщо в судді наявний різний юридичний досвід і він до здійснення правосуддя працював у якійсь із п'яти зазначених сфер, то його включено до відповідної групи. Наприклад, 7 опитаних вказали, що займались науковою діяльністю. Крім того, з них шестеро мають досвід роботи адвокатом, а один має суто науковий досвід. Отже, шість опитаних враховані в першій групі "адвокатура", а сьомий - у групі "інший". Загалом, про наявність сукупного стажу в різних варіантах зазначили 45 з 262 опитаних, тобто 17 %.

Результати. Метою є перевірка теорії обвинувального ухилу суддів унаслідок професійної деформації за попереднім місцем роботи.

Найбільшу першу групу становлять судді, які мають попередній досвід роботи помічником судді - аж 155. І 37 з них, тобто 24 %, не ухвалили жодного виправдувального вироку. Загальна кількість ухвалених виправдувальних вироків суддями цієї групи - 482. 58 % суддів ухвалили за кар'єру від 1 до 5 виправдувальних вироків (рис. 1).

Рисунок 1. Виправдувальні вироки, ухвалені суддями з досвідом роботи помічника судді. Група становить 59 % з опитаних.

Судді, вихідці з органів прокуратури, утворюють другу групу, і їх усього 34, загалом вони ухвалили 115 виправдувальних вироків. 17 % з них не визнавали людей невинними. 66 % ухвалили від 1 до 5 виправдувальних вироків (рис. 2).

Рисунок 2. Виправдувальні вироки, ухвалені суддями з досвідом роботи в прокуратурі. Група становить 13 % з опитаних.

Для порівняння, суддів третьої групи з досвідом роботи в адвокатурі майже стільки ж - 32. Ухвалили вони загалом 97 вердиктів про визнання осіб невинуватими. При цьому 25 % суддів не завершували розгляд кримінальних проваджень виправданням людей. 56 % ухвалили від 1 до 5 виправдувальних вироків (рис. 3).

Найцікавішою виявилась ситуація із суддями четвертої групи, які мають досвід роботи в органах внутрішніх справ / слідчими в інших правоохоронних органах. Їх лише 12, але вони ухвалили в абсолютному вираженні майже стільки ж виправдувальних вироків, як і вся група з адвокатським минулим чи з досвідом роботи юристами підприємств - 91. При цьому це єдина група опитаних, у якій усі респонденти виправдовували підсудних і є представник, який виніс понад 20 таких рішень. 58 % ухвалили від 1 до 5 виправдувальних вироків (рис. 4).

Рисунок 3. Виправдувальні вироки, ухвалені суддями з досвідом роботи в адвокатурі. Група становить 12 % з опитаних.

Рисунок 4. Виправдувальні вироки, ухвалені суддями з досвідом роботи в правоохоронних органах (слідчі в ОВС, СБУ, податковій міліції). Група становить 5% з опитаних.

У п'ятій групі - 26 суддів, які працювали юристами підприємств, установ, організацій і які разом ухвалили 92 виправдувальних вироки. Лише 8 % з них не виносили таких вердиктів. 77 % ухвалили від 1 до 5 виправдувальних вироків (рис. 5).

Якщо з усіх опитаних виокремити суддів із сукупним досвідом юридичної роботи, наприклад наукової діяльності або в адвокатурі, юристом підприємства, помічником судді чи в інших варіаціях, то виявиться, що саме серед них найбільше суддів, які жодного разу не ухвалювали виправдувальних вироків - 27 %. А відсоток тих, хто ухвалював 1-5 таких судових рішення - 64 % суддів, які взяли участь в опитуванні, вважають, що виправдувальний вирок загалом ухвалювати складніше, ніж обвинувальний. Причини цього феномену будуть виокремлені в подальших дослідженнях.

Рисунок 5. Виправдувальні вироки, ухвалені суддями з досвідом роботи юриста підприємства, установи, організації. Група становить 10 % з опитаних.

Дискусія. Теорія стійкого обвинувального ухилу в суддів, які мають попередній досвід роботи прокурорами, слідчими чи іншими співробітниками правоохоронних органів, настільки поширена, що навіть відобразилась у законодавчій новелі, впровадженій під час чергового етапу перманентної реформи судової влади. Так, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 7 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд України" не може бути призначена суддею Вищого антикорупційного суду особа, яка упродовж десяти років, що передують призначенню, працювала (проходила службу) в органах прокуратури України, внутрішніх справ України, Національної поліції України та інших правоохоронних органах і органах правопорядку [6].

Отже, законодавці просунулись далі за науковців і заблокували доступ професіоналам з досвідом роботи у зазначених органах для їх недопущення до новоствореної судової установи. Хоча згідно зі ст. 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками [7], у даному випадку розділили кандидатів за ознакою попереднього місця роботи. Наприклад, судді з досвідом роботи адвокатом чи науковцем могли претендувати на посаду у Вищому антикорупційному суді, а такі ж судді, але з попереднім досвідом роботи прокурором чи слідчим - уже ні. Але саме тому новий суд укомплектували професіоналами, які апріорі не мають обвинувального ухилу через психологічну деформацію на попередній посаді.

Вищий антикорупційний суд фактично запрацював з 05.09.2019. Відповідно до статистичних звітів Вищого антикорупційного суду у 2019 році виправдувальних вироків ухвалено не було, а засуджено лише двох осіб. У 2020 році цим судом визнано винними 23 особи, а виправдано - 2 осіб. Станом на 15.06.2021 виправдано ще трьох, а засуджено - десять. Тобто загалом засуджено 32 особи, а виправдано 5, що становить 13,5 % [8]. Проте висновки робити передчасно. За інформацією тодішньої голови Вищого антикорупційного суду О.В. Танасевич, станом на 15.06.2021 усі вироки (окрім 12 обвинувальних, ухвалених на підставі угод про визнання винуватості) оскаржені до вищих інстанцій [9], а отже, не набрали законної сили. Окрім того, необхідно брати до уваги, що цей суд вирішує лише одну категорію справ - корупційні кримінальні правопорушення, в якій завжди був дещо високий відсоток виправданих осіб порівняно з іншими складами кримінальних правопорушень.

Одразу необхідно зауважити, що, згідно з аналізом статистичних даних судової влади за 2016-2020 роки, загальними місцевими судами виправдано 4391 людину, але лише щодо 1115 осіб вироки набрали законної сили, що становить 24,35 % (табл.). Отже, у середньому три з чотирьох виправдувальних вердиктів скасовуються апеляційною інстанцією.

Таблиця. Співвідношення виправданих осіб загальними місцевими судами із особами, стосовно яких виправдувальні вироки набрали законної сили (2016-2020 рр.)

Тож попередній досвід роботи, пов'язаний із функцією кримінального переслідування, називають причиною обвинувального ухилу суддів. Але дослідження, які б свідчили, що такі судді ухвалюють менше виправдувальних вироків, ніж судді з іншим досвідом роботи, нам не траплялись. Узагалі якихось об'єктивних даних, що давали б підстави підтвердити або спростувати цю теорію, наукова спільнота не надає. Зазвичай оперують лише мізерним співвідношенням виправданих до засуджених, без аналізу, хто які вироки ухвалює.

У серпні 2016 року фундація "Відкритий діалог" під егідою Асоціації правників України провела дослідження "Роки за ґратами без вироку", в якому йшлося про обвинувальний ухил у роботі суддів. Але і в цій праці аналізувались 17 кейсів, співвідношення засуджених до виправданих, а висновки робились "спираючись на власну практику адвокатів", при цьому кількості опитаних правників зазначено не було [10].

Суб'єктивний досвід - річ відносна. Він залежить від багатьох чинників, у тому числі від світосприйняття, психотипу конкретної особистості. Наприклад, у результаті нашого спілкування з кількома сотнями суддів видається, що посадовці, які працювали в прокуратурі, у правоохоронних органах, адвокатами - здебільшого люди більш рішучі і стійкі психологічно. А от судді з іншим досвідом (помічники суддів, юристи підприємств, установ, організацій тощо) перебувають під більшою загрозою емоційного вигорання в умовах постійних надмірних навантажень.

Можна припустити, що це якраз пов'язано із попереднім місцем роботи, адже і в прокуратурі, і в слідстві, і в адвокатурі набувається професійний юридичний досвід, що стосується саме сфери кримінальної юстиції, гартується психологічна стійкість до праці в негативному середовищі, і все це стає в пригоді під час розгляду кримінальних проваджень у статусі судді. Професіонали, які розуміють, як працює державна машина кримінального переслідування "зсередини", швидше психологічно адаптуються до нового виду юридичної діяльності і їх важче можуть ввести в оману якраз стороні обвинувачення.

Коли говоримо про суб'єктивний досвід, то маємо на увазі правду кожного конкретного індивідуума. Але, все ж таки, наукове знання характеризується критерієм істинності, тобто його можна верифікувати, і, незважаючи на роль суб'єкта у пізнанні, воно є об'єктивним, а отже, загальноважливим. Тому, щоб перейти від припущень до даних, уперше в Україні й було здійснено дослідження з вивчення досвіду ухвалення виправдувальних вироків суддями. У результаті ми отримали релевантні дані, якими можна оперувати.

Висновки

Аналізуючи отриману інформацію, можна зробити кілька висновків.

Суддів, які до зайняття посади здійснювали функцію кримінального переслідування - лише 18 %. Більшість суддів і раніше працювали в судовій владі, оскільки були помічниками суддів. 82 % суддів не мають попереднього досвіду роботи на стороні обвинувачення.

У середньому, більшість суддів ухвалюють 1-5 виправдувальних вироків за кар'єру. Цей показник характерний для усіх п'яти груп. При цьому судді, вихідці з адвокатури, судової влади та органів внутрішніх справ, показують майже однакові результати в цій категорії: 56 %, 58 % і 58 % відповідно. А відсоток суддів, колишніх представників прокуратури та юристів різних підприємств, установ, організацій, які ухвалюють по 1-5 виправдувальних вердиктів - ще вищий: 66 % і 77 % відповідно.

Виявилось, що є багато суддів, які взагалі не ухвалювали виправдувальних вироків. Найбільше таких представників серед суддів, які до того були адвокатами - 25 %. За ними - 24 % суддів, які в минулому працювали помічниками суддів. Серед суддів, колишніх прокурорів, цей показник вже дещо нижчий - 17%. А серед суддів, які були юристами підприємств, установ і організацій, відсоток тих, хто ніколи не оголошував виправдувальних вироків, втричі менший, ніж у перших двох групах - 8 %. І лише судді, які мають досвід роботи в правоохоронних органах (слідчими), усі ухвалювали виправдувальні вироки.

Результати дослідження свідчать, що вплив попереднього досвіду роботи суддів на поточний стан справ, як мінімум, значно перебільшений. Судді, які раніше виконували функцію кримінального переслідування, після зміни роду діяльності не ухвалюють меншої кількості виправдувальних вироків, ніж судді, які раніше здійснювали функцію захисту. Крім того, таких суддів небагато, а тому навіть гіпотетично їх діяльність неможливо пояснити невеликою кількістю виправданих осіб у масштабах країни. Теорія обвинувального ухилу українського суду через професійну деформацію суддів, які раніше обіймали посади в органах прокуратури, внутрішніх справ, податковій міліції, Службі безпеки України та інших різних правоохоронних органах та органах правопорядку - не має підтвердження. Тому з'ясування причин ухвалення невеликої кількості виправдувальних вироків стане предметом подальших досліджень.

Подяки. Висловлюю подяку всім суддям, які вирішують кримінальні провадження та погодились узяти участь у дослідженні, щиро поділившись власним досвідом ухвалення виправдувальних вироків.

Перелік використаних джерел

1. Жуковська О.Ю. Аналіз статистичних даних щодо кількості виправданих осіб в Україні впродовж 2014-2020 років // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні: матеріали ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Рівне, Рівненський інститут КУПНАН України, 20 квітня 2021 р.). Львів: ГАЛИЧ- ПРЕС, 2021, С. 192-197.

2. Діхтієвський П. В., Лагнюк О.М. Кадрове забезпечення судів загальної юрисдикції: адміністративно-правовий аспект: монографія. Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2015. 200 с.

3. Войтюк І. А. Проблеми підготовки професійних суддів // Вісник Вищого адміністративного суду України. 2008. № 3. С. 108-113.

4. Матеріали розширеного засідання президії ВСУ та Ради суддів України 20 січня 1999 року // Вісник Верховного Суду України. 1999. № 1 (11). С. 10-12.

5. Дяков В.С. К вопросу формирования и существования "обвинительного уклона" в сфере уголовного судопроизводства //Legea si vita. 2016. Septembrie. С. 38-40.

6. Про Вищий антикорупційний суд: Закон України № 2447-VIII від 07.06.2018. База даних "Законодавство України" /ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2447-19#n32 (дата звернення: 22.06.2021).

7. Конституція України від 28.06.1996. База даних "Законодавство України" / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 23.06.2021).

8. Статистичні звіти Вищого антикорупційного суду України про розгляд матеріалів кримінального провадження. URL: https://hcac.court.gov.ua/hcac/ gromadyanam/reports/ (дата звернення: 24.06.2021).

9. Виступ голови Вищого антикорупційного суду О. Танасевич в третій сесії IX Міжнародного судово-правового форуму: "Розгляд кримінальних справ можна зробити швидшим і якіснішим, вважають експерти міжнародного судово-правового форуму". Новина на сайті газети "Юридична практика". URL: https://pravo. ua/rozhliad-kryminalnykh-sprav-mozhna-zrobyty-shvydshym-i-iakisnishym-vvazhaiut- eksperty-ix-mizhnarodnoho-sudovo-pravovoho-forumu/(датазвернення: 23.06.2021).

10. Дослідження Фундації "Відкритий Діалог" проведено під егідою Асоціації правників України. Роки за ґратами без вироку: тривале тримання під вартою в Україні внаслідок порушення розумних строків кримінального провадження. URL: https://uba.ua/documents/ODF_UBA_Report_years_in_SIZO_UA.pdf (дата звернення: 23.06.2021).

11. Reference

12. Zhukovska, Oleksandra (2021). Analysis of statistical data on the number of acquitted persons in Ukraine during 2014-2020, in Relevant problems of law-making in modern Ukraine. Lviv: Halych-pres.

13. Dikhtiievskyi, P, and O. Lahniuk (2015). Staffing of courts of general jurisdiction: administrative and legal aspect. Kherson: Publishing house "Helvetika".

14. Voitiuk, I. (2008). Problems of training professionaljudges. 3 Bulletin of the Supreme Administrative Court of Ukraine 108-113.

15. Proceedings of the extended meeting of the Presidium of the Supreme Court of Ukraine and the Council of Judges of Ukraine on 20 January 1999. (1999). 1 Bulletin of the Supreme Court of Ukraine 10-12.

16. Diakov, V. 2016. On the issue of the formation and existence of an "accusatory bias" in the field of criminal proceedings. Legea si vita 38-40.

17. Law of Ukraine "On the Supreme Anti-Corruption Court" № 2447-VIII dated June 7, 2018. Database "Legislation of Ukraine" / Verkhovna Rada of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2447-194n32

18. Constitution of Ukraine dated June 28, 1996. Database "Legislation of Ukraine" / Verkhovna Rada of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80#Text

19. Statistical reports of the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine on consideration of materials of criminal proceedings. URL: https://hcac.court.gov.ua/hcac/gromadyanam/ reports/

20. Speech by the Chairman of the Supreme Anti-Corruption Court O. Tanasevych at the Third Session of the Ninth International Judicial and Legal Forum. News on the website of the newspaper "Legal Practice": "Consideration ofcriminal cases can be made faster and better, according to the experts of the International Judicial Forum". URL: https://pravo. ua/rozhliad-kryminalnykh-sprav-mozhna-zrobyty-shvydshym-i-iakisnishym-vvazhaiut- eksperty-ix-mizhnarodnoho-sudovo-pravovoho-forumu/

21. The research of the Open Dialogue Foundation conducted under the auspices of the Ukrainian Association of Lawyers. Years behind bars without a sentence: prolonged detention in Ukraine due to the violation ofreasonable time limits in criminal proceedings. URL: https://uba.ua/documents/ODF_UBA_Report_years_in_SIZO_UA.pdf

Размещено на Allbest.ru