Інвестиції в інфраструктурні проєкти як ключовий фактор розвитку та відбудови територіальних громад

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Інвестиції в інфраструктурні проєкти як ключовий фактор розвитку та відбудови територіальних громад

Томашевська Антоніна Василівна кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри управління та бізнес-адміністрування,

Сурай Інна Геннадіївна доктор наук

з державного управління, професор,

професор кафедри управління та бізнес-адміністрування

м. Івано-Франківськ



Анотація

Російське вторгнення в Україну завдало величезних втрат, зокрема, ринковій та соціальній інфраструктурі. Потреба у відбудові дорожньої мережі, об'єктів житлово-комунального господарства, підвищенні енергоефективності постійно зростає. Однак проєкти, спрямовані на розвиток і вдосконалення інфраструктури, є досить капіталомісткими. Відповідно, держава бере участь у реалізації інфраструктурних проєктів, виступаючи їх ініціатором та контролюючи хід робіт у рамках проектів.

У статті розглянуто механізм фінансування інфраструктурних проєктів за допомогою державно-приватного партнерства. В статті представлено обґрунтування важливості державно-приватного партнерства як чинника формування інноваційного середовища в сучасній інноваційній економіці на основі інтеграційної взаємодії державного та приватного секторів, взаємодоповненні їх переваг та компенсації недоліків у процесі реалізації спільних партнерських проєктів.

Описані основні позитивні фактори впливу на реалізацію інноваційних інфраструктурних проєктів для територіальних громад. Проаналізовано вигоди для держави та приватних інвесторів щодо механізму державно- приватного партнерства. Обумовлено зміни в законодавстві щодо розвитку державно-приватного партнерства задля відбудови України. Доведено, що для удосконалення механізму державно-приватного партнерства потрібно якнайшвидше реформувати законодавство та повноцінно застосовувати спрощені процедури для фінансування інфраструктурних інноваційних проектів.

Ключові слова: інфраструктурні проекти, інвестиції, інвестиційна привабливість регіону, інновації, державно-приватне партнерство, механізм, територіальні громади, публічне управління.



Abstract

Investments in infrastructure projects as a key factor in the development and building of territorial communities

Tomashevska Antonina Vasylivna PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Business Administration, V. Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Suray Inna Hennadiyivna Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Management and Business Administration, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The Russian invasion of Ukraine caused huge losses, in particular, to the market and social infrastructure. The need to rebuild the road network, housing and communal facilities, and increase energy efficiency is constantly growing. However, projects aimed at the development and improvement of infrastructure are quite capital-intensive.

Accordingly, the state participates in the implementation of infrastructure projects, acting as their initiator and controlling the progress of works within the framework of the projects.

The article examines the mechanism of financing infrastructure projects with the help of public-private partnership. The article presents the substantiation of the importance of public-private partnership as a factor in the formation of an innovative environment in the modern innovation economy based on the integrative interaction of the public and private sectors, the complementarity of their advantages and the compensation of shortcomings in the process of implementing joint partnership projects.

All positive factors influencing the implementation of innovative infrastructure projects for territorial communities are described. Benefits for the state and private investors regarding the public-private partnership mechanism are analyzed. Changes in the legislation regarding the development of public-private partnership for the reconstruction of Ukraine have been stipulated.

It has been proven that in order to improve the mechanism of public-private partnership, it is necessary to reform the legislation as soon as possible and fully apply simplified procedures for financing innovative infrastructure projects.

Keywords: infrastructure projects, investments, investment attractiveness of the region, innovations, public-private partnership, mechanism, territorial communities, public management.



Вступ

Постановка проблеми. Передумовою ефективного функціонування й зростання національної економіки є високий рівень розвитку її інфраструктури. Відбудова й відновлення об'єктів цієї сфери має стратегічний характер, оскільки охоплює будівництво доріг, освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, роздрібну торгівлю й громадське харчування, пасажирський транспорт, надання населенню послуг зв'язку тощо.

Велика капіталоємність інфраструктурних проєктів обмежує можливості держави щодо їх фінансування. Саме механізм державно-приватного партнерства дозволяє притягнути в такі проєкти ресурси приватних інвесторів і кредити банків, у тому числі і міжнародних.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми становлення та поширеного впровадження інвестиційних інфраструктурних проектів, зокрема в їх взаємопідтримці у процесах розвитку в межах державно-приватного партнерства, досліджується в публікаціях В. Бабаєва, В. Вакуленка, В. Варнавського, Л. Гриценка, С. Грищенко, К. Павлюкз, К. Пашинської, А. Судариковз та ін.

Мета статті полягає в обґрунтуванні методів забезпечення та підтримки проєктного управління територіальних громад України, а також рекомендацій щодо практичного впровадження інвестиційних інфраструктурних проєктів із залученням механізму державно-приватного партнерства в діяльність органів місцевого самоврядування.



Виклад основного матеріалу

Термін «інфраструктура» виник як економічна категорія у ХІХ ст. та уперше застосовується у праці видатного шотландського економіста і філософа, засновника класичної економічної теорії А. Сміта «Багатство народів. державний приватний управління економіка

Дослідження про природу та причини добробуту націй», де наголошено на необхідності створення допоміжних систем, що не вважаються економічно вигідними для приватного інвестора [2]. Із часом зміст терміну «інфраструктура» зазнав значних трансформаційних змін. Інфраструктура нині трактується як частина національної економіки, яка, по-перше, забезпечує створення суспільних благ або ж товарів суспільного використання, а по-друге, підтримує ефективне та злагоджене функціонування всіх систем економіки та суспільства.

За рік з початку повномасштабного російського військового вторгнення загальна сума прямих задокументованих збитків житловій та нежитловій нерухомості, іншій інфраструктурі склала понад $143,8 млрд. (за вартістю заміщення).

Найбільша частка у загальному обсязі прямих втрат належить житловим будівлям (37,3% або $53,6) та інфраструктурі (25,2% або $36,2 млрд).

Втрати активів бізнесу становлять мінімум $11,3 млрд і продовжують зростати. Ще $8,7 млрд. складають прямі втрати аграрного сектору внаслідок війни. Сукупні прямі втрати від руйнувань та пошкоджень об'єктів громадського сектору (соціальні об'єкти та установи, заклади освіти, науки та охорони здоров'я, культурні споруди, спортивні об'єкти, адміністративні будівлі тощо) складають близько $13,69 млрд. [3]

Загальна площа пошкоджених або зруйнованих об'єктів становить 83,1 млн. кв. м., що складає 8,2% від загальної площі житлового фонду України. (рис.1.) [3].

Зауважимо, що інфраструктурнии проєкт - сукупність дій і їх послідовність по створенню і (чи) реконструкції конкретного об'єкта або технологічного комплексу інфраструктури, їх наступному використанню (експлуатації), що реалізовуються на підставі проєктної угоди [4]. При цьому, завдання інфраструктурних перетворень:

-підвищити енергоефективність економіки;

-активно використовувати транзитний потенціал країни;

-залучати в інфраструктурні проєкти приватні інвестицій;

-створити нові робочі місця;

-забезпечити доступність для населення сучасних медичних послуг, утворення і т.д.

Фінансування проєкту має забезпечити розв'язання двох основних завдань: 1) забезпечити інвестиціями, які б уможливили виконання проєкту відповідно до часових і фінансових (грошових) обмежень; 2) зменшити втрати фінансових ресурсів і проєктні ризики за рахунок оптимізації структури інвестицій та максимізації податкових пільг.

Рис.1. Регіональний розподіл кількості зруйнованих або пошкоджених об'єктів житлового фонду, тис. од *Джерело: [3]



Для будь-якого інфраструктурного інвестиційного проєкту слід узгодити потоки коштів у часі, тобто в кожний часовий період (місяць, квартал, рік) у розпорядженні підприємства має знаходитися більше коштів, ніж йому треба сплачувати (для повернення інвестицій, сплати відсотків за ними, сплати податків тощо).

Якщо в кожний часовий період сальдо додане, то фінансова стабільність інфраструктурного інвестиційного проєкту забезпечена.

Фінансування інфраструктурного проєкту проходить чотири етапи:

-попереднє вивчення життєздатності проєкту;

-розробка плану його реалізації;

- організація фінансування;

-контроль за виконанням плану і дотриманням умов фінансування [4]. Тому попередній аналіз життєздатності проєкту проводять для того, щоб розрахувати, чи вартий проєкт витрат часу й ресурсів, що пов'язані з ним. Планування реалізації проєкту охоплює процес від моменту попереднього вивчення його життєздатності до організації фінансування.

На цьому етапі оцінюють всі показники і ризики за проектом, аналізують можливі варіанти розвитку економічної, політичної та інших ситуацій; прогнозують вплив на життєздатність проекту таких чинників, як процентні ставки за кредитами, темпи інфляції, валютні ризики.

Після завершення перших двох етапів розроблюють пропозиції щодо організації схеми фінансування проєкту, а на стадії його реалізації здійснюють контроль за виконанням плану та умовами фінансування.

Розрізняють наступні форми фінансування інфраструктурних інвестиційних проєктів:

1) акціонерні інвестиції (внески коштів, устаткування, технології);

2) фінансування з державних джерел (безпосередньо за рахунок інвестиційних програм через пряме субсидування на платних або безоплатних умовах);

3) лізингове фінансування (на основі довгострокової оренди майна зі зберіганням права власності за орендодавцем);

4) іпотека (застава нерухомого майна з метою одержання грошової позички);

5) боргове фінансування (за рахунок кредитів банків і боргових зобов'язань юридичних або фізичних осіб) [4].

Джерелами фінансування інфраструктурних проєктів можуть бути:

-власні фінансові кошти;

-асигнування з державного, регіональних і місцевих бюджетів, фонду підтримки підприємництва, надані на безоплатній основі;

- інвестиції, надані у формі фінансової чи іншої участі у статутному капіталі спільних підприємств;

- різні форми позикових коштів, зокрема кредити, надані державою на зворотній основі [4].

Зауважимо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» [5].

Водночас маємо звернути увагу, що зміна законотворчих підходів до такої правової норми як державні/публічні закупівлі була викликана подальшим розвитком ринкових відносин в Україні, її поступовою інтеграцією в світовий економічний простір та відповідною зміною правових умов і порядку використання державних фінансів.

Проте, на практиці терміни “державні закупівлі” та “публічні закупівлі” часто використовуються як взаємозамінні. На нашу думку, відмінність між державними і публічними закупівлями полягає насамперед в сприйнятті ролі і завдання держави, що відображається на світоглядному рівні.

У країнах сталої демократії прийнято вважати, що “державних” грошей не існує, існують лише кошти платників податків, які мають право знати, на що витрачаються сплачені у вигляді податків кошти, і бути впевненими, що вони використовуються максимально ефективно і з користю для кожного громадянина та суспільства загалом [6, с. 39-47].

На нашу думку, механізм фінансування за допомогою державно- приватного партнерства дозволяє ефективно вирішити одне з головних питань розвитку інфраструктури - залучення фінансових ресурсів [7], а також посилити залученість громадян до розв'язання нагальних потреб (відновлення й розвитку) територіальних громад, що є ознакою демократизації публічного управління.

При цьому зауважимо, що існує багато різних визначень державно- приватного партнерства.

Найбільш загальне з них дає Всесвітній банк: «Державно-приватне партнерство - це угоди між публічною і приватною сторонами з приводу виробництва і надання інфраструктурних послуг, що укладаються з метою залучення додаткових інвестицій і, що ще більш важливо, як засіб підвищення ефективностібюджетного фінансування» [4].

В Україні Закон про державно-приватне партнерство було ухвалено 13 років тому. В ньому сказано, що це співробітництво між державою та підприємцями на основі договору [1]. Тобто це колаборація бізнесу та влади для реалізації певного проєкту. Перший втілює його в життя та отримує гроші, а держава отримує соціальний ефект (Рис 2.).

Розрізняють таки види договорів державно-приватного партнерства:

-концесія (передавання державного майна в тимчасове користування бізнесу);

-управління майном (за умови передбачених в договорі інвестиційних зобов'язань приватного партнера);

-спільна діяльність (взаємодія між учасниками без створення юридичної особи);

-інші види угод [4].

Найпопулярнішим є договір концесії. На його умовах орган виконавчої влади або місцевого самоврядування передає бізнесу права на створення об'єкта або управління об'єктом за гроші та на визначений термін. Види концесійних угод зображено в табл.1.

Рис.2. Механізм взаємодії при державно-приватному партнере тві

*Джерело: складено авторами

Таблиця 1.

Види концесійних угод при державно-приватному партнерстві

№	Абревіатура	Повна назва	Пояснення
1	ВОТ	(Build - Operate - Transfer)/ «Будівництво - управління - передачаЃt	Концесіонер здійснює будівництво та експлуатацію протягом установленого терміну, після чого об'єкт передається державі. Зазвичай концесійні схеми BOT використовуються при будівництві автострад, трубопроводів, електростанцій, аеропортів тощо.
2	ВТО	(Build - Transfer - Operate) - «Будівництво - передача - управління»	Концесіонер будує об'єкт, який передається державі у власність одразу після завершення будівництва, після чого він надається в експлуатацію концесіонеру.
3	ВОО	(Build - Own - Operate)- «Будівництво - володіння --управлінняЃt	Концесіонер будує об'єкт та здійснює подальшу експлуатацію, володіючи ним на праві власності, строк дії якого не обмежується.
4	BOOT	(Build - Own - Operate - Transfer) - «Будівництво - володіння - управління - передача»	Концесіонер будує об'єкт, здійснює експлуатацію, володіє об'єктом протягом певного терміну, після закінчення якого об'єкт переходить у власність держави.
5	ROT	(Rehabilitate - Operate - Transfer) - «Реконструкція- управління- передачаЃt	Ця схема аналогічна BOT, тільки замість будівництва нового об'єкта передбачена реконструкція існуючого.
6	DBFO	(Design - Build - Finance - Operate) - «Проектування -будівництво - фінансування - експлуатація»	При такому підході вся відповідальність за проєктування, будівництво, фінансування та експлуатацію пов'язана воєдино та передана приватному партнеру.

*Джерело: складено авторами на основі [4].

Водночас підприємець має бути готовий узяти на себе не лише обов'язок відбудувати чи створити об'єкт або управляти ним, а й майнову відповідальність та підприємницькі ризики, якщо реалізація не вдасться. Реалізації проєкту за допомогою державно-приватного партнерства проходить в наступні етапи (рис. 3).

Рис.3. Етапи реалізації інфраструктурного інноваційного проєкту, з використанням механізму державно-приватного партнерства

*Джерело: складено авторами на основі [4.]



Приватним партнером може бути юридична, особа або фізична особа-підприємець, які зареєстровані або мають законні повноваження працювати в Україні.

Закон України [1] дозволяє відкрити чи зареєструвати бізнес протягом місяця з моменту оприлюднення результатів конкурсу, якщо учасник державно-приватного партнерства не вів підприємницької діяльності. Таким чином, у конкурсі зможуть взяти участь іноземні компанії. Основні умови участі в проєктах державно-приватного партнерства передбачені постановою Уряду [8]. Зокрема там сказано, що укладення договору зазвичай відбувається на умовах конкурсу.

Майже три роки тому Кабінет Міністрів України затвердив Перелік пріоритетних для держави інвестиційних проєктів до 2023 року [9], серед яких - інфраструктурні, культурні та медичні об'єкти. Важливою змінною чинної реформи стане розширення переліку об'єктів для швидкого виконання якомога більшої кількості проєктів.

Міжнародний досвід, вказує на те, що найчастіше реалізуються проєкти з будівництва доріг, мостів, аеропортів, трубопроводів та стадіонів. Зокрема, в будівництві автострад (Італія, Іспанія, Південна Корея), трубопроводів (Німеччина), електростанцій (Туреччина, Індія, Таїланд), аеропортів (Єгипет, Греція, Канада), тунелів (Франція) і т.п. [10]. Саме ці об'єкти інфраструктури зазнали руйнувань в Україні і потребують першочергового відновлення. Проте залишається багато об'єктів соціальної інфраструктури (дитсадки, лікарні, школи), які теж вимагають відбудови, а подекуди і зведення.

За даними Мінекономіки, на початку 2021 року в Україні на умовах державно-приватного партнерства було укладено 192 договори. З них 39 договорів перебувають у процесі реалізації, 118 не виконуються, а у 35 договорів закінчився термін дії. Серед масштабних і чинних - підписані Мінінфраструктури договори концесії портів "Херсон" (переданий компанії "Рисоіл-Херсон") та "Ольвія" в Миколаєві (перейшов у концесію дочірній компанії катарської групи QTerminals) [11].

Це говорить про те, що в Україні є потенціал для розвитку державно-приватного партнерства.

Сьогодні для реалізації інфраструктурних проєктів найчастіше використовують кошти держаного бюджету та фондів (біля 65%), банківські кредити (7,7%), власні кошти інфраструктурних компаній (6%), прямі іноземні інвестиції від корпорацій з високим іміджем та рівнем капіталізації (1,9%), кредити міжнародних фінансових організацій (1,2 %) тощо [11]. Відтак, міжнародні ринки капіталу нині ще недостатньо освоєний інструмент із залучення фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури.

За рік війни в Україні були пошкоджені 19 аеропортів і цивільних аеродромів. За попередніми оцінками, загальний обсяг втрат об'єктів інфраструктури в Україні склав $36,2 млрд.

За попередніми оцінками руйнувань зазнали 25,1 тис. км доріг та 344 мостів і мостових переходів державного, місцевого або комунального значення. Загальний обсяг пошкодженого залізничного полотна становить до 507 км; кількість пошкоджених залізничних вокзалів і станцій - 126, з яких пошкоджено або знищено на підконтрольній території більше 53 і решта на неконтрольованих територіях.

Також, більше ніж 700 км залізничних колій знаходяться на тимчасово окупованій (після 24.02.2022 р.) території. Загальні прямі збитки портової інфраструктури та дотичних до неї підприємств оцінюються у $496 млн. [3].

Відновлення цих об'єктів критичної інфраструктури є пріоритетом для України щонайменше на наступні десять років, а державно-приватне партнерство є одним із найбільш альтернативних варіантів реалізації цього плану.

Головна перевага від такого партнерства - у розподіленні можливостей, які Україна буде використовувати: від допомоги з міжнародних фондів до роботи з приватним інвестором. Це дасть можливість пришвидшити весь процес, адже бізнеси будуть зацікавлені в швидкій реалізації проєктів та одержанні коштів.

Серед перспектив - ефективніше управління державною та комунальною власністю, якісніші публічні послуги для населення та бізнесу, використання новітніх технологій, зниження навантаження на державний бюджет, удосконалення розподілу видатків на публічні послуги та утримання установ. Є і більш значущі переваги: можливість залучити до відбудови України вітчизняний бізнес та міжнародних інвесторів. Туреччині, наприклад, завдяки державно-приватному партнерству вдалося збільшити ВВП на 4% на рік [3]. Про зростання ВВП України, яка повинна витрачати величезні кошти на війну, на даний час не йдеться, але це необхідно для зміцнення інвестиційної привабливості територіальних громад.



Висновки

Сьогодні, нажаль, бюрократичні процедури оформлення державно-приватного партнерства тривають близько двох років. Це негативно відображається на бажанні й змозі приватних партнерів брати участь у реалізації інфраструктурних інноваційних проєктів. Національна рада з відновлення України від наслідків війни підтримує необхідність реформувати законодавство щодо пришвидшення термінів реалізації державно-приватного партнерства. Зокрема, пропонується пришвидшити терміни погодження проєктів вартістю до 5,3 млн дол. завдяки використанню системи електронних закупівель, що гарантуватиме прозорість і дозволить територіальній громаді відстежувати процеси за виконанням проєкту. Серед основних переваг для держави буде скорочення витрат на утримання об'єктів після відбудови, бо дані видатки будуть покладені на плечі приватного інвестора. Доведено, що для удосконалення механізму державно-приватного партнерства потрібно якнайшвидше реформувати законодавство та повноцінно застосовувати спрощені процедури для фінансування інфраструктурних інноваційних проектів.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі мають стосуватися конкретизації пропозицій щодо осучаснення законодавства України стосовно державно-приватного партнерства при реалізаціїтінноваційних інфраструктурних проектів для територіальних громад.



Література

1. Про державно-приватне партнерство: Закон України від 01.07.2010 № 2404-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2404-17#Text

2. Сміт А. Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй. Київ: Наш формат, 2018. 722 с.

3. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-1.pdf

4. Сментина Н. В., Клєвцєвич Н. А. Управління інфраструктурними проектами: навчальний посібник. Одеса: ОНЕУ, 2016. 193 с.

5. Про публічні закупівлі. Закон України від 25 груд. 2015 р. № 922-VII: ред. від 01.01.2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text

6. Сурай І. Г., Кравчук І. В. Сучасний дискурс трактування базових дефініцій понятійно-категоріального апарату державного управління у сфері публічних закупівель. Вісн. НАДУ. 2020. № 4. С. 39-47.

7. A. Tomashevska, O. Zakharina, V. Korzhenko, N. Kovalenko, M. Shashyna. Analysis of the development of public-private partnership under the conditions of implementation of economic projects. Revista San Gregorio. Special edi'^'io^. 2020, Num. 42 (2020). 156 - 170. URL: https://revista.sangregorio.edu.ec/mdex.php/REVISTASANGREGOMO/artide/view/1553/16-OKSANA

8. Про затвердження Порядку спрямування коштів на підготовку проектів державно-приватного партнерства та виконання довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 222. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/222-2023-%D0%BF#Text

9. Про затвердження переліку пріоритетних для держави інвестиційних проектів до 2023 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1581-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1581-2020-%D1%80#Text

10. Кредісов А.І. Державно-приватне партнерство: світовий досвід та його використання в Україні. Економіка України. 2016. № 2(651). С. 4-15.

11. Як колаборація бізнесу та держави допоможе відновлювати Україну. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/07/19/689341/



References

1. Zakon Ukrai-'ni “Pro derzhavno-privatne partnerstvo” [The Law of Ukraine “On public- private partnership”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17#Text [in Ukrainian].

2. Smit, A. (2018). Bagatstvo narodiv. Doslidzhennja pro prirodu ta prichini dobrobutu nacij [Wealth of Nations. An Inquiry into the Nate and Causes o;f the Wel;fare of Nations]. Kiiv: Nash format [in Ukrainian].

3. Zvit pro prjami zbitki infrastrukturi vid rujnuvan' vnaslidok vijs'kovo'i agresii* rosii* proti Ukraini za rik vid pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennja [A report on direct damage to infrastructure from the destruction caused by Russia's military aggression against Ukraine a year after the start of the full-scale invasion]. kse.ua Retrieved from https://kse.ua/wp- content/uploads/ 2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-1.pdf [in Ukrainian].

4. SmentinaЃCN. V.ЃCKlevcevichЃCN. A. (2016). UpravHnnja infrastrukturnimi proektami [Management of infrastructure projects]. Odesa: ONEU [in Ukrainian].

5. Zakon Ukraini “Pro publichni zakupivli” [The Law of Ukraine “About public procurement. The Law of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text [in Ukrainian].

6. Suray I.G., І. G., Kravchuk, І. V. (2020). Suchasnij diskurs traktuvannja bazovih definicij ponjatijno-kategorial'nogo aparatu derzhavnogo upravlinnja u sferi publichnih zakupivel' [Modern discourse on the interpretation of basic definitions of the conceptual and categorical apparatus of public administration in the field of public procurement]. Vtsn. NADU - Visn. NADU, 4, 39-47 [in Ukrainian].

7. Tomashevska, A., Zakharina, O., Korzhenko, V., Kovalenko, N., Shashyna, M. (2020). Analysis of the development of public-private partnership under the conditions of implementation of economic projects. Revista San Gregorio. Special edition, Num. 42 (2020). 156 - 170. Retrieved from https:// revista.sangregorio.edu.ec/ index.php/ REVISTASANGREGORIO/ article/view/1553/16- OKSANA[in English].

8. Postanova Kabinetu Ministriv Ukraini “Pro zatverdzhennja Porjadku sprjamuvannja koshtiv na pidgotovku proektiv derzhavno-privatnogo partnerstva ta vikonannja dovgostrokovih zobov'jazan' u ramkah derzhavno-privatnogo partnerstva shhodo ob'ektiv derzhavnoi vlasnosti” [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the approval of the Procedure for the allocation of funds for the preparation of public-private partnership projects and the fulfillment of long-term obligations within the framework of public-private partnership regarding state-owned objects”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222- 2023-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

9. Rozporj adzhennj a Kabinetu Ministriv Ukraini “Pro zatverdzhennja pereliku prioritetnih dlja derzhavi investicijnih proektiv do 2023 roku” [The Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the list of priority investment projects for the state until 2023”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1581-2020-%D1%80#Text [in Ukrainian].

10. Kredisov, A.I. (2016). Derzhavno-privatne partnerstvo: svitovij dosvid ta jogo vikoristannja v Ukraini [Public-private partnership: world experience and its use in Ukraine]. Ekonom/ka Ukraini - Ukraine economy, 2(651), 4-15 [in Ukrainian].

11. Jak kolaboracija biznesu ta derzhavi dopomozhe vidnovljuvati Ukrainu [How the collaboration of business and the state will help restore Ukraine], www.epravda.com.ua Retrieved from https://www.epravda.com.ua/columns/2022/07/19/689341/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...