Інститут студентського самоврядування у закладах вищої освіти: теоретико-прикладний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут студентського самоврядування у закладах вищої освіти: теоретико-прикладний аспект

Редіна Поліна В'ячеславівна

старший лаборант кафедри адміністративного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

Студентське самоврядування в Україні за часів незалежності почало стрімко розвиватися під впливом євроінтеграційних процесів, у зв'язку з гармонізацією вітчизняного законодавства з європейським та зміною підходів до освітнього процесу у закладах вищої освіти. Переорієнтація від радянської системи управління вищою освітою до демократичних практик сприяє розвитку участі студентів в управлінні освітою та закладами вищої освіти, де вони навчаються. У статті приділено увагу теоретико-правовим засадам діяльності студентського самоврядування у закладах вищої освіти.

Наголошено на важливості інституту студентського самоврядування, визначено його позитивний вплив на освітній процес та управління закладом вищої освіти. Крім того, встановлено, що Закон України «Про вищу освіту» в редакції, що чинна на тепер, не позбавлений вад в частині регламентації діяльності органів студентського самоврядування. Зокрема, акцентовано увагу на нерівності прав студентів на самоорганізацію у приватних закладах вищої освіти та закладах вищої освіти державної форми власності. Така нерівність порушує не лише права студентів, а й наділяє додатковими правами приватні заклади вищої освіти у порівнянні з державними.

Особливу увагу було приділено питанню фінансування студентського самоврядування. Встановлено, що законодавством передбачено дві моделі фінансування, які не виключають одна одну. Акцентовано увагу на тому, що задля отримання фінансової автономії від закладу вищої освіти за рахунок акумулювання відповідних коштів на окремих рахунках та їх використання з таких рахунків, орган студентського самоврядування має бути зареєстрований як юридична особа.

Запропоновано, задля усунення недоліків у правовому регулюванні діяльності студентського самоврядування, внесення відповідних змін до чинного Закону України «Про вищу освіту» або ж прийняття окремого нормативного акту, який би встановлював правові засади функціонування та діяльності студентського самоврядування.

Ключові слова: студентське самоврядування, вища освіта, правове регулювання, законотворчість.

Abstract

Redina Polina Vyacheslavivna Senior Laboratory Assistant of the Department of Administrative Law, Yaroslav Mudryi National Law University

INSTITUTE OF STUDENT SELF-GOVERNMENT IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS: THEORETICAL AND APPLIED ASPECT

Student self-government in Ukraine during independence began to develop rapidly under the influence of European integration processes. This is due to the harmonization of national legislation with European legislation and to the evolution of approaches to the educational process in higher education establishments. The reorientation from the Soviet system of higher education management to democratic practices promotes the participation of students in the management of education and institutions of higher education where they study. The article is devoted to the theoretical and legal principles that govern student self-government in higher education institutions.

It was noted the importance of the institution of student self-government. The educational process and management of the institution of higher education were found to have a positive impact on the educational process and management. In addition, it is established that the Law of Ukraine "On Higher Education" in the current version is not without flaws in terms of regulating the activities of student self-government bodies. In particular, attention is focused on the inequality of students' rights to self-organization in private institutions of higher education and institutions of higher education of state ownership. Such inequality violates not only the rights of students, but also gives additional rights to private higher education institutions in comparison with state ones.

Particular attention was paid to the issue of financing student self-government. It has been established that there are two financing models in the legislation that are not mutually exclusive. Attention is focused on the fact that in order to obtain financial autonomy from a higher education institution by accumulating relevant funds in separate accounts and using them from such accounts, the student self-government body must be registered as a legal entity.

It was proposed to make appropriate changes to the current Law of Ukraine "On Higher Education" in order to eliminate shortcomings in the legal regulation of student self-government, or to adopt a separate normative act that would establish the legal basis for the functioning and activities of student self-government.

Keywords: student self-government, higher education, legal regulation, lawmaking.

Постановка проблеми

студентське самоврядування вища освіта

Ефективне публічне управління освітнім процесом та закладом вищої освіти неможливе без існування та належного функціонування студентського самоврядування, оскільки саме на дотримання їх права на якісну освіту спрямована діяльність держави та державних інституцій. Інститут студентського самоврядування покликаний створити дієвий механізм комунікації між студентством та адміністрацією закладу студентства та бути націлене на задоволення їх потреб. Наразі основним нормативним актом у цій царині є Закон України «Про вищу освіту», який однак, не відображає цілковито детального механізму функціонування означеного інституту та має ознаки рамкових положень, що в свою чергу, на практиці спричиняє чимало проблемних аспектів. вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання організації учнівського самоврядування, були предметом наукового дослідження чималої кількості вчених, серед них можна виокремити наукові пошуку О. Василькової, Л. Делінгевич, Х. Мазепи, Л. Сергеєвої, П. Андресюка, В. Куйбіди, В. Горбатенка, А. Гошка, А. Коваленка, І. Литвиненко, П. Любченка, Л. Шеїно, Б. Коротяєва. Проте наукові розвідки після прийняття Закону України «Про вищу освіту» в 2014 році майже не проводилися.

Мета статті - дослідження теоретико-правового підґрунтя функціонування інституту студентського самоврядування з метою виявлення проблемних аспектів у практичній площині.

Виклад основного матеріалу

Студентське самоврядування як діяльність студентів, спрямована на захист їхніх прав та інтересів, виховання та самовиховання, поліпшення умов навчання та позанавчального життя студентства, має досить розвинену структуру, значний досвід і перспективи розвитку в умовах демократичної держави. Органи студентського самоврядування є невід'ємною складовою процесу управління закладом вищої освіти (далі - ЗВО), вирішальним чинником виховання та соціалізації студентської громади.

На рівні закону інститут студентського самоврядування було впроваджено ще в 2002 році, я саме у статті 38 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року.

Окремі питання функціонування, організаційних та правових засад вирішувалися у типових положеннях про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах. Такі положення затверджувалися наказом Міністерства освіти і науки України у 2001 та 2007 роках. Станом на тепер до означеного положення 2007 року не було внесено змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про вищу освіту» в 2014 році. Тож, поодинокі згадки в окремих положеннях про студентське самоврядування в деяких ЗВО, на наше переконання, не мають під собою правового базису та є недоцільними, зважаючи на застарілість категоріального апарату.

Підкреслимо, що на сторінках наукових джерел поняття «самоврядування» визначається як одна з форм «народовладдя» - свого роду метод управління, що ґрунтується на організації, саморегулюванні та самодіяльності й не допускає застосування спеціального апарату примушення. Самоврядування базується на тих самих принципах, що й демократія: пріоритет більшості, формальна рівність, вільне виявлення інтересів, загальноприйняті права й обов'язки, поєднання елементів представництва та прямого волевиявлення. Повною мірою це положення стосується і студентського самоврядування [1].

За останні роки студентська спільнота пройшла трансформацію від пасивних учасників освітнього процесу до реально потужного та активного громадського руху. Така трансформація зумовлена перш за все змінами в суспільстві під впливом євроінтеграційних процесів не лише законодавства, а й ментальності громадян. Відхід від радянської традиції імперативності в освітньому процесу до моделі надання освітніх послуг позитивно відобразився на розвитку студентського самоврядування. Відзначимо, що ще в недалекому 2009 році ситуація була зовсім іншою, та деякі (Б. Коротяєв, В. Курило, С. Савченко та ін.) науковці відмічали досить низьку громадську активність студентської молоді, небажання працювати над собою, несамостійність під час навчання [2, с. 190 - 191].

Станом на зараз, відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про вищу освіту» (далі - Закон) у закладах вищої освіти та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід'ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Студентське самоврядування визначається як право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні закладом вищої освіти. Воно здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, закладу вищої освіти. Крім того, залежно від контингенту студентів, типу та специфіки закладу вищої освіти студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів закладу вищої освіти [3]. Хоча статтею 40 Закону студентське самоврядування визначається як право всіх студентів, крім курсантів-військовослужбовців, на об'єднання за своїм власним бажанням, тобто добровільно і в межах закону убезпечується їх діяльність від втручання з боку адміністрації ЗВО, інша ж стаття Закону, а саме 27 презюмує, що у приватному закладі вищої освіти його структура, склад, порядок роботи і повноваження органів управління, робочих і дорадчих органів, органів громадського та студентського самоврядування, наукових товариств, процедури обрання чи призначення керівників закладу та його підрозділів можуть визначатися статутом закладу без дотримання вимог цього Закону [3]. Тобто, фактично законодавець поставив приватні ЗВО у привілейоване становище над закладами інших форм власності, зокрема, державних у відносинах зі студентством. Тим самим, на наше переконання, порушив не лише права студентського самоврядування, а й поставив у нерівні умови ЗВО. Такий стан справ потребує законодавчих змін шляхом усунення означених невідповідностей з метою забезпечення рівних прав студентів в незалежності від ЗВО, де вони навчаються, оскільки держава видаючи ліцензії на зайняття освітньою діяльність приватним закладам має забезпечити рівність всіх прав учасників освітнього процесу.

Іншою законодавчою вадою, на нашу думку, є існування поряд зі студентським самоврядуванням професійної спілки студентів. При цьому, що стосується захисту прав студентів, повноваження профспілок визначено значно конкретніше й ширше, до того ж у них значно більше законодавчо визнаних гарантій діяльності та способів впливу на адміністрацію ЗВО, ніж в органів студентського самоврядування.

Принципово важливого значення, з точки зору забезпечення діяльності органів студентського самоврядування, є його фінансування. Законом передбачено, що фінансовою основою студентського самоврядування є: кошти, визначені вченою радою закладу вищої освіти в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності; членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування закладу вищої освіти. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати 1 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом [3]. Як бачимо є дві моделі фінансування, які не виключають одна одної. При цьому варто звернути увагу, що законодавець не встановлює максимального розміру фінансування з боку ЗВО студентського самоврядування, а лише встановлює мінімальний. Це в свою чергу можна розглядати як позитивний аспект, так і негативний, оскільки спричинює нерівність фінансування студентського самоврядування в кожному конкретному ЗВО. Також, на наше переконання, було б доцільно прив'язати розмір фінансування ЗВО не до відсотка від його власних надходжень, а до прожиткового мінімуму та кількості студентів ЗВО, оскільки бюджети власних надходжень можуть значно різнитися і це стане гальмуючим фактором при виконанні завдань, які ставляться перед студентським самоврядуванням. Особливо це важливо в умовах воєнного стану, коли бюджети ЗВО значно зменшилися.

Повертаючись до моделей фінансування в цілому, слід звернути увагу на Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо фінансування органів студентського самоврядування» від 21.10.2015 № 1/9-496, в якому йдеться, що узагальнення практик щодо здійснення такого фінансування у вищих навчальних закладах України дозволяє виокремити дві моделі фінансування органів студентського самоврядування.

За першою моделлю, витрати на виконання завдань та здійснення повноважень органів студентського самоврядування покривають за рахунок платежів, які здійснюються безпосередньо вищим навчальним закладом. Проте, такі платежі здійснюються виключно на підставі пропозицій керівника органу студентського самоврядування відповідно до затвердженого кошторису на відповідний бюджетний період. Бухгалтерія та фінансовий (фінансово-економічний) відділ вищого навчального закладу допомагають органам студентського самоврядування у належному складанні фінансової та бухгалтерської звітності.

Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону України «Про вищу освіту», органи студентського самоврядування можуть мати власні банківські рахунки. Вищезазначена норма законодавства уможливлює впровадження іншої моделі фінансування студентського самоврядування, яка передбачає його фінансову автономію за рахунок акумулювання відповідних коштів на окремих рахунках та їх використання з таких рахунків.

Реалізація цієї моделі є можливою за умови здійснення діяльності органів студентського самоврядування у формі юридичної особи, якій притаманна організаційна, майнова і фінансово-господарська самостійність. Статтею 40 Закону України «Про вищу освіту» також визначено організаційно-правову форму такої юридичної особи - громадська організація. У разі утворення громадської організації відповідно до вимог законів «Про вищу освіту» та «Про громадські об'єднання», кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих вищим навчальним закладом від основної діяльності, що підлягають спрямуванню на діяльність органів студентського самоврядування, підлягають перерахуванню безпосередньо на банківські рахунки такої організації. У цьому випадку укладається договір між вищим навчальним закладом та громадською організацією, який має передбачати умови та строки здійснення відповідних платежів. Кошти, які передаються громадській організації, обліковуються відповідно до бюджетного законодавства України. Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про громадські об'єднання», у разі отримання громадським об'єднанням фінансової допомоги за рахунок бюджетних коштів воно зобов'язане подавати та оприлюднювати звіти про їх використання. Аналогічна норма встановлена й частиною одинадцятою статті 40 Закону України «Про вищу освіту» [4].

Також частоною десятою статті 40 Закону визначено, що фінансовою основою студентського самоврядування є членські внески студентів, розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування ЗВО, а розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати 1 (одного) відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом. Одночасно можливість отримувати надходження коштів від членських внесків передбачена для громадських об'єднань. У нашому випадку, окрім вказівки на орган, яким встановлюється розмір членських внесків студентів, жодних норм щодо порядку імплементації подібного виду фінансування чи його правового регулювання законодавець не надає. Прецедентним було рішення конференції студентів одного з державних університетів, яким уперше в Україні встановлено добровільну сплату студентами членських внесків на рахунок органу студентського самоврядування, проте реалізувати дане рішення не вдалося. Відомі випадки укладання договору між юридичною особою органу студентського самоврядування та ЗВО щодо здійснення прямого фінансування на банківський рахунок юридичної особи, що має передбачати умови та строки здійснення відповідних платежів. Кошти, які передаються громадській організації, обліковуються відповідно до бюджетного законодавства України. За загальним правилом, фінансове забезпечення діяльності студентського самоврядування відбувається через проведення закладом тендерних закупівель та/або укладання прямих договорів з подальшою оплатою надання послуг, виконання робіт чи поставки товарів відповідно до потреб органів студентського самоврядування, керуючись поданням керівника органів студентського самоврядування та на підставі статей витрат річного кошторису на діяльність органів студентського самоврядування або шляхом відшкодування коштів у порядку, визначеному нормативними актами ЗВО [5].

Тому, як бачимо, питання фінансування студентського самоврядування є надзвичайно важливим та актуальним, його вирішення потребує внесення відповідних змін до Закону. Відзначимо, що у нормотворця було таке намагання - у 2021 році було подано Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав органів студентського самоврядування» № 6313, однак 07.02.2023 року його було знято з розгляду.

Попри всі означені вище проблемні аспекти, інститут студентського самоврядування наразі стрімко розвивається, органи студентського самоврядування є учасником управлінських відносин у сфері вищої освіти.

Студентське самоврядування було, є і буде невід'ємною частиною громадського життя кожного ЗВО. Розглянемо, на прикладі, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Національний юридичний університет керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», Положенням «Про студентське самоврядування Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого», Положенням «Про вибори в органи студентського самоврядування, вибори виборних представників з числа студентів на вибори ректора, на Конференцію трудового колективу, до Вченої Ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого».

Студентське самоврядування ще у 2005 році створювалось у формі студентського Парламенту факультету підготовки кадрів для органів юстиції, що в подальшому розповсюдив свою діяльність на інші факультети, після чого і було сформовано загально академічне, а тепер вже, загально університетське студентське самоврядування.

З-поміж основних напрямів, органи студентського самоврядування: беруть участь в управлінні Університетом у порядку, встановленому Законом України «Про вищу освіту» та статутом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування; проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи; беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти; захищають права та інтереси студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців), які навчаються в Університеті; делегують своїх представників до робочих, консультативно- дорадчих органів; приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність; беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів; розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування; вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм; вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази Університету, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів; мають право оголошувати акції протесту; виконують інші функції, передбачені Законом «Про вищу освіту» та положенням про студентське самоврядування Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

На сьогоднішній день студентське самоврядування університету реалізовує понад 100 різноманітних студентських проектів щороку. Окрім щоденної адміністративної роботи органами студентського самоврядування здійснювалась діяльність за такими напрямками: благодійний, культурний, науковий, спортивний, а також інформаційна політика.

Окремо відмітимо, що воєнна агресія росії та введення воєнного стану на території України негативно відобразилася на функціонуванні студентського самоврядування. Основними негативними наслідками є послаблення соціальних зв'язків всередині студентського колективу, яке спричинене онлайн навчанням та вимушеним переміщенням студентів зі свого постійного місця проживання. Часто такі переміщені студенти вимушені поєднувати навчання з роботою, що також залишає мало часу на активну участь в студентському самоуправлінні. Також заборона проведення масових заходів негативно вплинула на діяльність органів студентського самоврядування, оскільки спільні заходи в ЗВО слугували засобом об'єднання різних вікових категорій студентів, передачі традицій студентської спільноти.

Попри це студентське самоврядування, як і всі державні та приватні інституції в країні, адаптується до нових умов та реалій, а також намагається віднайти нові шляхи комунікації з усіма учасниками освітнього процесу та побудувати нові стійкі взаємозв'язки серед органів студентського самоврядування по всій країні, про це свідчить численні зустрічі на конференціях, круглих столах представників органів студентського самоврядування з різних ЗВО під час війни.

Висновки

Завершуючи, відзначимо, що використання всіх можливостей студентського самоврядування згідно з чинним законодавством сприяє: налагодженню ефективної співпраці між адміністрацією ЗВО і студентами з широкого спектру питань; створенню додаткових умов для зростання якості підготовки фахівців у системі професійної освіти в Україні; забезпеченню подальшої інтеграції національної освітньої системи до європейського та світового освітнього простору. Студентське самоврядування в ЗВО функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їхніх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості студента, виявленню організаційних здібностей та творчого потенціалу, формуванню навичок майбутнього спеціаліста. Наявні прогалини та недосконалості правового регулювання діяльності студентського самоврядування можуть бути усунуті шляхом внесення змін до Закону, або ж прийняття окремого нормативного акту, котрий би регулював це питання.

Література:

1. Редіна П.В. Студентське самоврядування в системі управління вищою освітою. Публічне адміністрування в умовах змін та перетворень: проблеми організації та правового забезпечення: матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 12-13 квітн. 2018 р.). Харків, 2018. С. 134-135.

2. Коротяєв Б. І. Освітній простір: очікування та виклики часу й життя : монографія / Б. І. Коротяєв, В. С. Курило. Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2009. 308 с

3. Про вищу освіту: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 18#Text

4. Щодо фінансування органів студентського самоврядування: Лист Міністерства освіти і науки України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v_496729-15#Text

5. Гаргун С. С. Колізії в правовому регулюванні статусу органів студентського самоврядування закладів вищої освіти. Підприємство, господарство і право: науково-практичний юридичний журнал. 2019. Вип. №4. С. 15-19. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/ archive/2019/4/4.pdf

References:

1. Redina., P. V. (2018) Studentske samovriaduvannia v systemi upravlinnia vyshchoiu osvitoiu. [Student self-government in the system of higher education management]. Proceedings from: IIMizhnar. nauk.-prakt. konf. “Publichne administruvannia v umovakh zmin taperetvoren: problemy orhanizatsii ta pravovoho zabezpechennia” - The Secomd International Scientific and Practical Conference “Public administration in conditions of change and transformation: problems of organization and legal support”. (p. 134-135). Kharkiv. [in Ukrainian].

2. Korotiaiev, B. I., Kurylo, V. S. (2009) Osvitnii prostir: ochikuvannia ta vyklyky chasu y zhyttia [Educational space: expectations and challenges of time and life] Luhansk : DZ „LNU imeni Tarasa Shevchenka” [in Ukrainian].

3. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy. [The Law of Ukraine on higher education] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian].

4. Shchodo finansuvannia orhaniv studentskoho samovriaduvannia: Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy. [ The Letter from the Ministry of Education and Science of Ukraine On financing of student self-government bodies] URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_ 496729-15#Text [in Ukrainian].

5. Harhun, S. S. (2019) Kolizii v pravovomu rehuliuvanni statusu orhaniv studentskoho samovriaduvannia zakladiv vyshchoi osvity. [Conflicts in the legal regulation of the status of student self-government institutions of higher education] Pidpryiemstvo, hospodarstvo i pravo: naukovo-praktychnyi yurydychnyi zhurnal - Enterprise, economy and law: scientific and practical legal journal, 4, 15-19. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/4/4.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru