Інформаційно-психологічний тероризм як засіб впливу на свідомість соціуму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-психологічний тероризм як засіб впливу на свідомість соціуму

Носенко Олександра Володимирівна, студентка ІІІ, Таран Владислав Олександрович, студент Ш курсу факультету прокуратури, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

У статті досліджено інформаційний тероризм як кримінальне правопорушення та висвітлено проблему стрімкого поширення даного явища, зокрема, розповсюдження останнього пришвидшилось на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Було проаналізовано думки науковців щодо правової природи цього злочину та охарактеризовано його складові. Так, було виявлено, що інформаційний тероризм в глобальному просторі має на меті формування суспільної напруги, панічних настроїв та хаосу, завданням яких є маніпулювання свідомістю людей, тиск на прийняття вигідного для суб'єкта впливу рішення державними структурами та призвести до негативних геополітичних наслідків на сучасній міжнародній арені. Визначено недоліки нормативно-правового закріплення інформаційного тероризму в законодавстві України та запропоновано подолання цієї проблеми шляхом криміналізації цього діяння.

Було наголошено на ступені суспільної небезпечності інформаційного тероризму, а саме, на його негативному впливі на суспільство й окрему особу, яка стала жертвою такого протиправного посягання. Надано класифікацію форм, у яких проявляється сучасний інформаційний тероризм у світі. Знаряддями кримінального правопорушення, що досліджується в даній статті, виступають зазвичай Інтернет, соціальні мережі та засоби масової інформації, оскільки ці платформи мають найбільшу кількість користувачів. Під час дослідження теми було проаналізовано низку актуальних джерел та наведено реальні приклади проявів інформаційного тероризму в сьогоднішніх реаліях. В статті запропоновано деякі шляхи протидії актам інформаційного терору як фактору дестабілізації національної та міжнародної безпеки.

Ключові слова: інформація, інформаційний тероризм, загрози, національна та міжнародна безпека, нормативно-правове закріплення, протидія тероризму.

Abstract

Informational and psychological terrorism as a means of influencing the consciousness of society

Nosenko Oleksandra Volodymyrivna Student of the 3rd year; Taran Vladyslav Oleksandrovych Student of the 3rd year of the Faculty of Prosecutor's Office ,Yaroslav Mudryi National Law University

The article examines information terrorism as a criminal offense and highlights the problem of the rapid spread of this phenomenon , in particular, the spread of the latter accelerated against the background of the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine. The opinions of scientists regarding the legal nature of this crime were analyzed and its components were characterized. Thus, it was found that information terrorism in the global space aims to create social tension, panic and chaos, the task of which is to manipulate people's consciousness, pressure on the adoption of a decision beneficial for the subject of influence by state structures and lead to negative geopolitical consequences on the modern international arena. The shortcomings of the normative and legal consolidation of information terrorism in the legislation of Ukraine are identified and it is proposed to overcome this problem by criminalizing this act.

The degree of public danger of information terrorism was emphasized, namely, its negative impact on society and an individual who became a victim of such illegal encroachment. A classification of the forms in which modern information terrorism manifests itself in the world is provided. The tools of the criminal offense investigated in this article are usually the Internet, social networks and mass media, as these platforms have the largest number of users. During the research of the topic, a number of relevant sources were analyzed and real examples of manifestations of information terrorism in today's realities were given. The article proposes some ways of counteracting acts of information terror as a factor of destabilization of national and international security.

Keywords: information, information terrorism, threats, national and international security, legal regulation, counterterrorism.

інформаційний тероризм криміналізація правопорушення

Постановка проблеми

Інтернет, соціальні мережі, ЗМІ на сьогоднішній день є головними засобами передачі інформації, що робить їх, у свою чергу, потужними інструментами для впливу на громадську думку та суспільний лад. У сучасних умовах неможливо уявити життя без цих головних каналів інформування, розвиток яких з кожним днем набирає обертів. І в умовах розвитку такого інформаційного суспільства під впливом пропаганди, неправдивої інформації та кібератак з боку Російської Федерації виникають і розвиваються нові види загроз не тільки національній безпеці, а й міжнародній, однією з яких є інформаційний тероризм.

І так, Інтернет, соціальні мережі, ЗМІ, які збільшують свої потоки інформації кожного дня, стають вразливими платформами, за допомогою яких легко вчинити інформаційний тероризм, а їх користувачі ненароком можуть стати жертвами цього. Це обумовлено тим, що безперешкодно опубліковувати та поширювати інформацію у мережі може кожен, і терористи активно використовують таку можливість, а саме: поширюють провокаційні повідомлення, погрози, дії насильницького характеру, неправдиву інформацію - що в свою чергу масово породжує віртуальний страх та паніку. Тобто організатори таких дій за допомогою інформації, що у даному випадку розглядається як певний стратегічний засіб, намагаються маніпулювати громадською думкою для вчинення терористичних дій, що мають на меті підірвати національну безпеку, конституційний лад та призвести до негативних геополітичних наслідків на сучасній міжнародній арені.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тема “Інформаційно-психологічний тероризм як засіб впливу на свідомість соціуму ставала предметом досліджень багатьох українських науковців, зокрема: Гринчук М., Остроухов В., Петришин Г., Стрельбицький М. та інші. Вищезгадані та інші вчені здійснили всебічне дослідження зазначеної проблеми, але попри це все одно залишається багато спірних аспектів стосовно визначення поняття інформаційного тероризму, правового регулювання цього явища та методи боротьби із ним, особливо з огляду на ті виклики, які сьогодні наявні в Україні.

Виклад основного матеріалу. Інформаційний тероризм - це сучасна акція терору, яка має на меті поширити свій злочинний вплив не лише на свідомість суспільства, а й на політичні, філософські, правові, естетичні, релігійні ідеї - на ті сфери нашого життя, де завжди ведеться «боротьба поглядів».

Через доступність інформаційних технологій та постійних загострень на міжнародно-політичній арені інформаційний тероризм набуває характеру глобальної проблеми. Явним прикладом цього є ситуація в Україні, де в умовах сьогоднішніх реалій інформаційний тероризм є досить активно вчинюваним злочином. Так, майже щодня на просторах Інтернету серед новин зустрічаються повідомлення з «цікавим» змістом - готування вчинення диверсій, роздачі на неіснуючих блокпостах повісток, погрози застосування ядерної зброї та подібне. Така інформація негативно впливає на суспільство, тим паче зараз, коли люди в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну є дуже вразливими та легко піддаються страху і паніці.

У Концепції боротьби з тероризмом, схваленій Указом Президента України від 25.04.13 р. № 230, закріплено, що Україна поділяє стурбованість світової спільноти щодо таких глобальних загроз людству, як поширення тероризму, у тому числі пропаганда терористичної ідеології, застосування терористичних методів для досягнення злочинної мети [4]. У цій Концепції поширення терористичних ідей, зокрема, через Всесвітню мережу Інтернет, ЗМІ та соціальні мережі визнано таким фактором, що може стати збудником підвищення рівня терористичної загрози в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» під поняттям «терористична діяльність» визнається: планування, організація, підготовка та реалізація терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильство над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму [12]. Таким чином, на законодавчому рівні пропаганда і поширення терористичних ідей визнається одним із проявів терористичної діяльності.

Зазвичай суб'єкти, які публікують терористичну інформацію, мають на меті залякати, завербувати населення, змусити його перебільшити впливовість терористичних груп та об'єднань, вплинути на прийняття рішень чи вчинення певних дій державною владою чи об'єднаннями громадян, привернути увагу громадськості до тих тем, які вигідні терористам й одночасно відвернути увагу від інших проблем. Таким чином, дії інформаційних терористів спрямовані на підривання у населення уявлення про належну громадську безпеку, що забезпечує їм держава, що, у свою чергу, безпосередньо скомпрометує владу і дозволить таким особам здійснити необхідні їм політичні зміни.

Вищезазначене збігається з суб'єктивною стороною кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 258 ККУ [6] - тероризм, але чи застосовуються ті санкції, що зазначені у згадуваній статті до вчиненого злочину - інформаційного тероризму.

Законодавчому рівні наразі відсутнє визначення інформаційного тероризму, криміналізація цього суспільно небезпечного явища також поки що не відбулась. Але багато науковців-правників у працях висловлюють власне розуміння поняття «інформаційного тероризму». Дещо подібні погляди на явище інформаційного тероризму мають Гринчук М., Остроухов В. та Петришин Г., а саме:

- безпосередній вплив на психіку й свідомість людей з метою формування потрібних думок і суджень, що певним чином спрямовують поведінку людей [8];

- форма негативного впливу на особистість, суспільство і державу всіма видами інформації [1];

- використання інформації та засобів її поширення з метою заподіяння насильства над свідомістю людей, маніпулювання їх поведінкою, використовуючи сукупність методів і способів впливу, дозволяє суб'єктам впливу чинити тиск на прийняття «зручних» для них рішень з боку держав, різних організацій або окремих осіб шляхом створення умов для хаосу, панічних настроїв тощо [9].

Проаналізувавши дані визначення, очевидним є, що вчені визнають інформацію як знаряддя розглядуваного злочину, й кожен зауважує, що предметом даного кримінального правопорушення є свідомість людей, їх психіка, поведінка, а в загальному - це суспільство й держава.

Стрель бицький М. в особистому понятті інформаційного тероризму більше звернув увагу на об'єктивну сторону такої злочинної поведінки. Науковець вважає, що інформаційний тероризм є - сукупність небезпечних діянь, пов'язаних із поширенням інформації, що містить погрози переслідуванням, розправою, вбивствами, а також викривлення об'єктивної інформації, яка призводить до виникнення кризових ситуацій у суспільстві, залякування населення, впровадження параноїдальних думок, нагнітання страху і напруги [13]. Тобто інформаційні терористи намагаються вплинути на свідомість і поведінку людей таким чином, щоб масового поширення серед суспільства набули паніка, страх, тривожність, параноя та напруга, оскільки при такій «атмосфері» легше маніпулювати натовпом.

Традиційно юристи визначали тероризм як злочин проти суспільної безпеки, в основному у формі викрадення повітряного судна, захоплення заручника, замаху на життя державного чи партійного діяча, сьогодні ж різноманітні злочинні та терористичні організації можуть використовувати широкий спектр технологій у процесі організації своєї діяльності, й вже не обов⁵язково виходити на вулицю чи планувати вибух у центрі міста задля того, щоб здійснити інформаційний терористичним акт.

Сучасним інформаційним тероризм характеризується такими рисами:

- здійснення суто шляхом застосування інформаційних та цифрових технологій (вчинення злочину відбувається легше, швидше, менше ресурсів витрачається);

- з попередньої ознаки випливає інша риса - публічність (засобами найчастіше виступають друковані ЗМІ, мережі ефірних і кабельних масмедіа, Інтернет, електронна пошта тощо);

- публічність - це завжди масштабність (надзвичайно висока кількість користувачів мережі Інтернет, прихильники друкованих ЗМІ - усі потенційні жертви інформаційного тероризму);

- високий ступінь латентності вчиненого діяння, легка конспірація замовників, джерел фінансування та виконавців

- легка контрольованість із боку замовника чи виконавця, що обумовлена можливістю вчинення досліджуваних злочинів віддалено та оперативним внесенням корективів ззовні.

Цей злочин насправді «без кордонів» - шкода, може завдаватися на території різних держав, на території кількох держав одночасно, при цьому не має ніякого практичного значення, де перебуває організатор чи виконавець інформаційного тероризму.

Інформаційний тероризм можна визначити як цілеспрямований вплив на психіку та свідомість людей таким чином, щоб створити обстановку паніки, страху та пригніченості у суспільстві. Такий вплив можливо здійснити декількома методами, які наразі активно використовуються терористами, зокрема, на сьогоднішній день в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Науковці виділяють такі методи вчинення інформаційного тероризму:

- дезінформування - обман чи введення в оману щодо справжніх намірів для спонукання людини до запрограмованих дій шляхом надання неповної або непотрібної інформації або спотворення частини інформації чи контексту (до прикладу, у час запеклих боїв у Бахмуті (підконтрольна Україні територія), російські окупанти поширювали неправдиву інформацію, що ніби навколо Бахмута утворений котел та наводить порівняння, що такий же котел був у 2015 р. у Дебальцевому, де тоді в оточенні опинилося близько 5 тисяч українських військових);

- пропаганди - форма комунікації, що має зовнішнє вираження у поширенні фактів, аргументів, чуток та інших відомостей з метою впливу на стан суспільної думки чи громадської позиції та її формування (переформування) в інтересах того, хто здійснює зазначену пропаганду (влучним прикладом є «кремлівська пропаганда» - майже всі ЗМІ, зокрема друковані, та телеканали пронизані інформаційною політикою, яка спрямована на психологічну обробку населення РФ та населення пострадянських країн російськомовного простору, й метою цієї пропаганди є змусити думати суспільство відповідно до інтересів владної верхівки: насаджувати народові ідеї «всемогутньої роси», «загниваючої Європи», ідеї «порятунку українців від влади, яка їх власноруч обстрілює» та інше);

- маніпулювання - приховане впровадження у психіку особистості цілей, бажань, намірів, установок, які не збігаються з наявними в неї;

- залякування - передача інформації, що має на меті порушення рівноваги та формування тривожних або панічних настроїв стосовно певних викликів або загроз (прикладом є залякування з боку Російської Федерації застосувати ядерну зброю на кордонах України - певний відсоток суспільства не виключає можливості, що це може бути правдою й охоплений панікою народ починає масово скуповувати продукти в магазинах у великих обсягах, внаслідок цього з'являється дефіцит продуктів народного вжитку);

- інформування - поширення за допомогою соціальних мереж зашифрованих додатків та веб-сторінок контенту, що повідомляє учасників злочинних груп або осіб, що мають подібний світогляд, про початок, перебіг або про зміни умов заздалегідь спланованого кримінального правопорушення [2];

- вербування та тренування - полягає у залученні нових осіб та їх тренування за допомогою навчальних матеріалів з метою збільшення кількості учасників терористичних угрупувань. Так, останнім часом, за допомогою розвитку цифрової епохи значно спростився процес вербування нових бійців до терористичних груп та став реальним той феномен, коли тисячі осіб з сотні країн відправились воювати у Сирію та Ірак на боці так званої "Ісламської держави"[15].

Інструментами, завдяки яким можливо реалізувати вищезазначені методи, виступають зазвичай Інтернет, соціальні мережі та засоби масової інформації, саме ці платформи мають найбільшу кількість користувачів (потенційних жертв) та є «пригожими» для вчинення такого злочину. Завдяки ЗМІ та мережі Інтернет терористи, вдаючись до масового розповсюдження інформації маніпулятивного/неправдивого характеру, формують зручний їм інформаційний ракурс, «замилюють очі» суспільству.

Зазвичай терористи здійснюють вплив на свідомість суспільства не якістю інформації, а її обсягом, тобто створюють інформаційне перевантаження [10]. Сутність останнього полягає в істотному перевищенні інформації, необхідної для комфортного функціонування мозку, що надходить до нього. Такий прийом має негативний вплив на тих осіб, що страждають від цього надлишку - індивід стає не здатний самостійно орієнтуватися в необмеженому інформаційному просторі щодо доступних даних. Навіть та частка людей, що може впоратися з інформаційним перевантаженням, частково потрапляє під вплив інформаційного тероризму й може навіть тимчасово відчувати паніку чи страх. У такий спосіб легко виконується одне з завдання інформаційного тероризму - приховування достовірної, точної та повної інформації з одночасним поширенням «потрібної» злочинцям інформації.

Яскравим прикладом застосування ЗМІ як зручного інструменту розглядуваного злочину є деструктивні телеканали, що вдаються до маніпулювання громадською думкою та поширення дезінформуючого впливу на суспільство з метою психологічного зомбування суспільства та поширення одновекторної інформації, котра в результаті формує ідеологію, вигідну для терористів, а також детермінує розвиток тих чинників і загроз, які посягають на національну безпеку України.

На жаль, в Україні досі залишається ряд медійних каналів, які de-facto є пропагандистськими рупорами країн-агресорів та інших потенційних суб'єктів протиправної інформаційної діяльності в Україні. За матеріалами, які наводить веб-сайт «Детектор медіа», посилаючись на дані, надані агенцією Vizeum Ukraine, після відключення каналів «112 Україна», NewsOne та ZIK найбільше зросли показники у каналу «Наш» [11]. Зокрема, його частка у перший день після відключення зросла у понад 3,5 разів, тобто аудиторія заблокованих інформаційних ресурсів практично відразу перебралася до іншого проросійськи налаштованого пропагандистського телеканалу, що призвело до утворення ще однієї із потенційних загроз для національної безпеки України.

Окрім цього, в Україні на сьогоднішній день існує чимало й місцевих (регіональних) антиукраїнських налаштованих пропагандистських телеканалів, особливо на півдні та сході нашої держави, а відтак, знову гостро постає потреба у більш дієвих та ефективних законах та підзаконних актах, які б містили відповідні санкції до зазначених суспільно небезпечних діянь та не лише протидіяли, а й запобігали ризикам і загрозам інформаційної та національної безпеки України.

Узагальнюючи, інформаційно-психологічний тероризм є серйозною загрозою для нашого суспільства через своє невпинне поширення на просторах Інтернету, соціальних мереж та медіа світу. Для боротьби з цією проблемою національному законодавству та міжнародним спільнотам необхідно надавати даному питанню більшого значення і виробляти дієві механізми боротьби з проявами такої злочинної поведінки.

Концепція боротьби з тероризмом в Україні затверджена указом Президента України від 05.03.2019 №53/2019 передбачає, що терористичні загрози, які становлять виклик для України, потребують удосконалення функціонування загальнодержавної системи боротьби з тероризмом. Зокрема, в ній закріплено такі методи боротьби з тероризмом:

- забезпечувати постійний і своєчасний обмін між суб'єктами боротьби з тероризмом інформацією про терористичні загрози;

- здійснювати моніторинг стану і тенденцій поширення тероризму та проводити постійний системний аналіз і багатовимірне комплексне оцінювання причин та умов, що впливають на виникнення і поширення тероризму, у тому числі міжнародного;

- забезпечувати повне виконання міжнародних договорів у сфері боротьби з тероризмом, укладених у рамках ООН, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна [5].

Окрім наведеного, потрібно виділити наступні заходи ефективної протидії загрозам інформаційного тероризму:

- необхідно уніфікувати та гармонізувати національне законодавство з міжнародними стандартами;

- закріпити у Законі про кримінальну відповідальність склад кримінального правопорушення, що становитимуть інформаційний тероризм;

- поглиблювати наукові кримінологічні дослідження та розробляти нові методи і способи виявлення інформаційного тероризму, що, у свою чергу, сприятиме оперативному припинення таких суспільно небезпечних посягань;

- підвищувати ефективність роботи Департаменту кіберполіції Національної поліції України й інших правоохоронних структур цього напрямку, а саме: проводити регулярне оновлення знань у цій галузі у працівників, постійно забезпечувати спеціалістів новітніми технологіями та виробити низку практик, що будуть максимально ефективні та нададуть можливість швидко запобігати наслідкам інформаційного тероризму;

- удосконалювати і розвивати співпрацю з державами, оскільки, як відомо, інформаційний тероризм часто має транснаціональний характер, і тому його існування завдає негативного впливу на країни і континенти;

- підвищувати загальний рівень інформаційної культури і безпеки населення шляхом проведення правоосвітніх занять, у закладах освіти запроваджувати навчальні дисципліни, що значно розвине навички критичного мислення та культури споживання медіа контенту. Це, у свою чергу, допоможе населенню швидко виявляти атаки терористів та зменшить їх можливість поширювати небезпечний контент [10];

- для підвищення рівня компетентності та відповідальності власників цифрових просторів потрібно встановити і налагодити їх зв'язок з правоохоронними органами. Так добре розроблений план взаємодії оперативних структур з медіа-спільнотою дозволить не лише легко регулювати потік інформації, а й швидко та якісно надасть можливість уповноваженим органам використовувати ЗМІ для встановлення відкритих контактів з громадськістю з метою розшуку осіб, які включені до терористичної діяльності [14];

- створити онлайн-платформи або штучний інтелект та розробити алгоритми їх роботи для автоматичного виявлення та фільтрації злочинного контенту, що значно допомогло б правоохоронним органам у сфері протидії дезінформації та поширенню злочинних ідей:

- під час боротьби з проявами інформаційного тероризму потрібно напрацювати застосування методів і засобів, що дозволять виявляти ще на початку поширення інформації реакційність, антигуманність, аморальність таких дій [3].

Держави-учасниці Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму також зауважують на необхідності розробки та вжитті ефективних заходів по недопущенню фінансування тероризму, а також протидіяти цьому шляхом переслідування та покарання осіб, що його вчиняють [7].

Висновки

Інформаційний тероризм стрімко розвивається та поширюється, а його існування становить загрозу для світового суспільства. Поява такого явища на арені злочинних діянь є справжнім викликом, оскільки чим швидше розвиваються інформаційні технології, тим більше з являється способів для вчинення інформаційно-терористичного акту, тому проблема протидії інформаційному тероризму потребує негайного вирішення. Тож незважаючи на значну кількість нормативно-правових актів, що стосуються забезпечення інформаційної та національної безпеки, потреба у вдосконаленні вже існуючих та появі нових положень на рівні національного законодавства обумовлена реальними та потенційними загрозами інформаційного тероризму. Окрім цього, актуальним є запит щодо детальної розробки системи протидії та запобігання цьому злочину, і значно ефективнішим цей процес буде, якщо об'єднаються усі зусилля світової спільноти.

Література

1. Гринчук М. Сучасні методи та технології інформаційного тероризму. Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент: збірка наукових праць Чернівецького національного університету. 2017;

2. Інтернет може стати небезпечним знаряддям терористів

3. Константинов Л.В. Дослідження методів протидії тероризму у соціальних мережах: праці ІІ міжн. наук.-практ. конф. "Інформаційна безпека та комп'ютерні технології": Кропивницький. 20-22 квітня 2017. Ст. 53-54.

4. Концепція боротьби з тероризмом: Указ Президента України. 25.04.13 р. № 230.

5. Концепція боротьби з тероризмом в Україні: Указ Президента України. 05.03.2019 р. № 230.

6. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26.

7. Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму. Ратифікана Верховною Радою України із заявою Законом N 149-IV (149-15 ) від 12.09.2002

8. Остроухов В.В., Петрик В.М., Присяжнюк М.М. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): навч. посіб. Київ. КНТ. 2010;

9. Петришин Г.Р. Інформаційний тероризм: джерела формування та активізації в Україні. Габітус: науковий журнал. 2021. Вип. 21;

10. Пивоваров В.В., Пархоменко А.Ю. Інформаційний тероризм і маніпулювання свідомістю: детермінація та запобігання: Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2021. Ст. 617-619.

11. Після відключення «каналів Медведчука» утричі краще стали дивитися канал Мураєва «Наш». Детектор медіа.

12. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.03 р. № 638-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003. № 25. Ст. 180;

13. Стрельбицький М.П., Саржан С.Л. Соціальні передумови (юридичні факти) інформаційного тероризму та кібер-злочинів. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. 2014. № 2;

14. Сучасний медіа-тероризм

15. Тероризм посилює позиції в Інтернеті - експерти у Давосі

16. Центр протидії дезінформації, Рада національної безпеки і оборони України «Інформаційний тероризм: злочин проти людяності, скоєний за допомогою інструментів впливу на свідомість». Київ. 2022.

References

1. Hrynehuk M. Suehasni metody ta tekhnolohiyi informatsiynoho teroryzmu [Modern methods and teehnologies of information terrorism]. Media-forum: analityka, prohnozy, informatsiynyy menedzhment: zbirka naukovykh prats' Chernivets'koho natsional'noho universytetu. 2017 [in Ukrainian];

2. Internet mozhe staty nebezpechnym znaryaddyam terorystiv [The Internet can become a dangerous tool for terrorists]. [in Ukrainian];

3. Konstantynov L.V. Doslidzhennya metodiv protydiyi teroryzmu u sotsial'nykh merezhakh: pratsi II mizhn. nauk.-prakt. konf. "Informatsiyna bezpeka ta komp^yuterni tekhnolohiyi" [Research on methods of combating terrorism in social networks: Proceedings of the II International. science and practice conf. «Information security and computer technologies»]: Kropyvnyts'kyy. 20-22 kvitnya 2017. St. 53-54. [in Ukrainian];

4. Kontseptsiya borot'by z teroryzmom : Ukaz Prezydenta Ukrayiny [4. Concept of combating terrorism: Decree of the President of Ukraine]. 25.04.13 r. № 230. [in Ukrainian];

5. Kontseptsiya borot'by z teroryzmom v Ukrayini: Ukaz Prezydenta Ukrayiny [Decree of the President of Ukraine The Concept of Combating Terrorism in Ukraine]. 05.03.2019 r. № 230. [in Ukrainian];

6. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny vid 5 kvitnya 2001 roku [Criminal Code of Ukraine dated April 5, 2001] // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2001. № 25-26. [in Ukrainian];

7. Mizhnarodna konventsiya pro borot'bu z finansuvannyam teroryzmu [International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism]. Ratyfikana Verkhovnoyu Radoyu Ukrayiny iz zayavoyu Zakonom N 149-IV (149-15 ) vid 12.09.2002 [in Ukrainian];

8. Ostroukhov V.V., Petryk V.M., Prysyazhnyuk M.M. Informatsiyna bezpeka (sotsial'no-pravovi aspekty) [Information security (social and legal aspects)]: navch. posib. Kyyiv. KNT. 2010 [in Ukrainian];

9. Petryshyn H.R. Informatsiynyy teroryzm: dzherela formuvannya ta aktyvizatsiyi v Ukrayini [Information Terrorism: Sources of Formation and Activation in Ukraine]. Habitus: naukovyy zhurnal. 2021. Vyp. 21 [in Ukrainian];

10. Pyvovarov V.V., Parkhomenko A.Yu. Informatsiynyy teroryzm i manipulyuvannya svidomistyu: determinatsiya ta zapobihannya [Information Terrorism and Mind Manipulation: Determination and Prevention]: Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal. № 11. 2021. St. 617-619. [in Ukrainian];

11. Pislya vidklyuchennya «kanaliv Medvedchuka» utrychi krashche staly dyvytysya kanal Murayeva «Nash» [After Medvedchuk's channels were turned off, Muraiev's Nash channel became three times more popular]. Detektor media. [in Ukrainian];

12. Pro borot'bu z teroryzmom: Zakon Ukrayiny vid 20.03.03 r. № 638-IV [Law of Ukraine On Combating Terrorism: of 20.03.03, № 638-IV] // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR). 2003. № 25. St. 180 [in Ukrainian];

13. Strel'byts'kyy M.P., Sarzhan S.L. Sotsial'ni peredumovy (yurydychni fak-ty) informatsiynoho teroryzmu ta kiber-zlochyniv [Social preconditions (legal facts) of information terrorism and cybercrime]. Visnyk Luhans'koho derzhav-noho universytetu vnutrishnikh sprav im. E.O. Didorenka. 2014. № 2 [in Ukrainian];

14. Suchasnyy media-teroryzm [Modern media terrorism] [in Ukrainian];

15. Teroryzm posylyuye pozytsiyi v Interneti - eksperty u Davosi [Terrorism is gaining ground on the Internet - experts in Davos] [in Ukrainian];

16. Tsentr protydiyi dezinformatsiyi, Rada natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny «Informatsiynyy teroryzm: zlochyn proty lyudyanosti, skoyenyy za dopomohoyu instrumentiv vplyvu na svidomist» [Information terrorism: a crime against humanity committed with the help of tools of influence on consciousness] Kyyiv. 2022. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru