Використання штучного інтелекту та інтернету речей у повоєнному розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання штучного інтелекту та інтернету речей у повоєнному розвитку України

Using the artificial intelligence and the internet of things in the post-war development of Ukraine

Теличко В.С.

Адвокат, свідоцтво ОД № м. Одеса, Україна

Valentyna Telychko

Advocate, certificate OD No Odesa, Ukraine

У статті досліджено актуальні проблеми публічного управління у повоєнний період і шляхи їх вирішення. Пропонується запровадження штучного інтелекту та інтернету речей на законодавчому рівні для втілення їх на практиці у таких сферах, як охорона здоров'я, аграрний сектор економіки, тваринництві, землеробстві, агролісомеліорації, будівництві і не тільки. Проводиться аналітичний огляд переваг та викликів використання штучного інтелекту та інтернету речей у державах, що активно розвиваються за допомогою даних технологій і мають значний успіх у багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Правильно налаштована політика та стратегії розвитку можуть значно підтримати державу в досягненні сталого економічного зростання та покращенні якості життя громадян. Однак підкреслюється необхідність уважності до ризиків та прийняття заходів для їхнього управління. Здійснюється аналіз європейського законодавства щодо штучного інтелекту що дає розуміння того, що в світі ми більш остерігаємося його ніж намагаємося розширити кордони можливостей у дійсності сьогодення та на майбутнє. Визначена інноваційна технологія значно допоможе забезпечити ефективне управління і раціональне використання ресурсів, покращити продуктивність, забезпечити безпеку і економічну ефективність кожного регіону України та бути конкурентоспроможною на міжнародній арені світу у повоєнний період.

Ключові слова: повоєнна держава; повоєнний розвиток держави; штучний інтелект; інтернет речей; будівництво; стратегія; державна стратегія.

The article examines the current problems of public administration in the post-war period and ways to solve them.

It is proposed to introduce artificial intelligence and the Internet of Things at the legislative level to implement them in practice in such areas as healthcare, the agricultural sector of the economy, animal husbandry, agriculture, agro forestry improvement, construction and more.

Analytical review of the advantages and challenges of using artificial intelligence and the Internet of Things in countries that are actively developing, using these technologies, have significant success in many spheres of society's life. Correctly configured policies and development strategies can significantly support the state in achieving sustainable economic growth and improving the quality of life of citizens. However, emphasized the need to pay attention to risks and take measures for their management.

Analysis of European legislation regarding artificial intelligence is carried out, which gives an understanding of the fact that in the world we are more wary of it than trying to expand the boundaries of possibilities in the reality of today and for the future.

Creating a favorable environment for the development of innovations, through the introduction of legal acts regulating implementation in practice and ensuring security, ^t will help to prevent the abuse of the latest technologies in all areas of management. The conclusion of article indicates the importance of arl^ificial intelligence and the Internet of Things in the future of Ukraine and calls for active consideration and implementation of these technologies in the country^}s strategic development plan.

Analysis of European legislation concerning artificial intelligence is carried out, which gives an understanding of the fact that in the world we are more wary of it than trying to expand the boundaries of possibilities in the reality of today and for the future. The identified innovative technology will significantly help ensure effective management and rational use of resources, improve productivity, ensure safety and economic efficiency of each region of Ukraine and be competitive on the international stage of the world in the post-war period. Key words: post-war state; post-war development of the state; artificial intelligence; internet of things; construction; strategy; state strategy.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв^язок із важливими науковими чи практичними завданнями

штучний інтелект інтернет речей

Впровадження новітніх технологій в усіх державах світу, сприяючи забезпеченню постійного розвитку та конкурентоспроможності, привертає увагу, містять у собі як позитивні аспекти так і небезпеку, що дає розуміння того, що вищезазначена діяльність повинна бути врегульована на законодавчому рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Дослідження штучного інтелекту в управлінні та впровадження активізації інформаційних систем на базі комп'ютерних технологій та мереж призводить дозмінматеріально-технологічнихоновсучас- ногосуспільства.ТакустаттіО.КарпенкотаЮ. Карпенко: «Штучний інтелект як інструмент публічного управління соціально-економічним розвитком: смарт інфраструктура, бізнес аналітика та трансферти» визначено роль та значення штучного інтелекту як інструменту соціально-економічного розвитку України [1]. Основна проблематика застосування штучного інтелекту у системі управління підприємством, проблеми та переваги були досліджені вченим Ковтуненко Ю.

[2] . Вчена Бугера О. у статті «Інтернет речей та запобігання злочинності» розглянула концептуальне обґрунтування можливостей використання інтернету речей для запобігання злочинності

[3] . Велику увагу дослідженню проблем інформаційного забезпечення кримінологічних досліджень та використання мережі інтернет для запобігання злочинності займалися ще й такі вчені, як: В. Бесчастний, О. Джужа, Д. Голосніченко, А. Закалюк, О. Г. Кальман, А. В. Кирилюк та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Пропонується запровадження штучного інтелекту та інтернету речей на законодавчому рівні, як одного із вагомих інструментів публічного управління в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Аналізуючи нормативно-правові акти Європейського Союзу щодо штучного інтелекту та розуміючи, що взагалі ми більш остерігаємося його, рекомендується розширити кордони можливостей у дійсності сьогодення та на майбутнє, шляхом втілення визначеної інноваційної технології як вектора державної стратегії сталого розвитку не тільки в економіці та запобіганні злочинності, а ще й у сфері охорони здоров'я, освіти, аграрному секторі економіки, землеробстві, агролісомеліорації, тваринництві, будівництві, і не тільки. Впровадивши вищезазначені аспекти, можна забезпечити раціональне використання ресурсів, покращити продуктивність, економічну ефективність кожного регіону України у повоєнний період.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою даної роботи є дослідження процесу впровадження штучного інтелекту, його впливу та результату в різноманітних сферах у різних державах світу, задля обрання необхідного інструменту публічного управління для покращення продуктивності, економічної ефективності та раціонального використання ресурсів України.

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасному світі нас оточують новітні технології (далі НТ) і ніхто не заперечить, що вони стали невід'ємною частиною людства, а держава як суб'єкт міжнародних відносин, розуміючи швидкість технологічного процесу, повинна забезпечувати розвиток населення в системі технологій щоб бути конкурентоспроможною на міжнародній арені.

Наприклад, впровадження такої цифрової технології як е-урядування сприяє зменшенню корупції, полегшує доступ до місцевих і державних послуг для громадян та бізнесу, і як наслідок, сприяє ефективнішому управлінню на всіх фронтах. Яскравим прикладом у системі е-уря- дування, запровадженій на законодавчому рівні у судовій гілці влади, є Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), а саме, сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення) процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС [4].

З поступовим поглинання світу НТ, ми розуміємо, що вони є невід'ємною частиною технологічного клімату держави, а значить їх необхідно використовувати в мірі, необхідній для розвитку кожного регіону та без завдання шкоди населенню і природним ресурсам. Одним із таких інструментом в публічному управлінні може бути штучний інтелект (далі - ШІ) та інтернет речей Internet of Things - IoT (далі ІоТ) як взаємопов'язані системи.

Щодо правового регулювання ШІ

У Європейському парламенті розробляється Закон про ШІ - це нормативний акт [5], запропонований ще 21 квітня 2021 року Європейською комісією, метою якого є запровадження спільної нормативно-правової бази для штучного інтелекту (ЙЅІ). Вона спрямована на вирішення ризиків, пов'язаних із конкретним використанням ШІ, класифікуючи їх на 4 різні рівні: неприйнятний ризик, високий ризик, обмежений ризик і мінімальний ризик [6] . А нещодавно Комітет внутрішнього ринку та Комітет громадянських свобод ухвалили проект мандату на переговори щодо перших в історії правил штучного інтелекту. Тобто, у своїх поправках до вищезазначеного закону, євродепу- тати прагнуть забезпечити, щоб системи ЙЅІ контролювали люди, вони були безпечними, прозорими, простежуваними, недискримінаційними та екологічно чистими [7].

У національному законодавстві, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 р. № 1556-р була схвалена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні (далі Концепція), яка розкриває поняття ШІ. ШІ - це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань[8].

Як бачимо, з нормативно-правової бази ЄС, сьогодні в світі ми остерігаємося ЙЅІ, ще не встигнувши зануритися у прогресивну середу технологічного прогресу. З іншого боку, для розвитку самої України, пропонуємо, все ж таки, запровадити ЙЅІ і його витоки як на законодавчому рівні, так і на практиці, розширивши кордони можливостей у дійсності сьогодення та на майбутнє в усіх сферах розвитку держави.

Поняття ЙЅІ використовується на позначення системи, що подібно до людини здатна навчатися, збираючи інформацію та виконуючи завдання. До технологій ЙЅІ відносять машинне навчання, розпізнавання голосу та обличчя, обробку при- роднього мовлення, а також глибинне навчання. Іншими словами,ЙЅІ наділяє машини та об'єкти розумом. Отже, дві технології поєднуються у інтелектуально пов'язані системи, де иІ грає роль «мозку», а ІоТ- «тіла». ІоТ збирають та передають дані з численних джерел, підтримуючи процес навчання ШІЈ¬щоб той знав, як правильно здійснювати автоматизацію потрібних процесів. Завдяки штучному інтелекту системи ІоТ можуть навчатися та приймати рішення з керування даними та їх аналізу, що підвищує продуктивність.

Сама ідея мережі розумних пристроїв вперше обговорювалася в 1982 році, коли модифікований торговийавтоматСоса-СоїавУніверситетіКар- негі-Меллона став першим пристроєм, підключеним до Інтернету. Ця машина могла звітувати про свій запас і про те, чи були щойно завантажені напої холодними чи ні.

Проте саме стаття Марка Вайзера 1991 року «Комп'ютер 21 століття», а також робота в таких місцях, як UbiComp і PerCom, створили сучасне бачення Інтернету речей [9].

А вже термін «Інтернет речей» був введений у 1999 роцікомп'ютернимнауковцемКевіномЕш- тоном. Працюючи в Procter & Gamble, Ештон запропонував встановити чіпи радіочастотної ідентифікації (RFID) на продукти, щоб відстежувати їх через ланцюг поставок. Як повідомляється, він застосував у своїй пропозиції модне слово «ін- тернет», щоб привернути увагу керівників. І фраза прижилася [10].

Україна велика аграрна держава, багата на безліч природних ресурсів, а згідно з абз. 1 ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави [11]. Тому державна політика повинна бути направлена на раціональне використання природних ресурсів для зміцнення економічної та соціальної сфер кожного регіону.

Наприклад, ізраїльські фермери вирощують овочі та фрукти на площі трохи більше 20 000 квадратних кілометрів, більшу частину якої займає пустеля [12], хоча держава зовсім не призначена для фермерства, використовуючи ІоТ робить феноменальний прогрес в аграрному секторі.

В Україні, з її потужним потенціалом можна запровадити таку інноваційну технологію як ІоТ в охороні здоров'я, освіті, аграрному секторі економіки, тваринництві, землеробстві, агролісомеліорації та будівництві, і це ще не вичерпний перелік.

Тепер приведемо приклад за кожним із вище запропонованих секторів.

Успішним прикладом у сфері охорони здоров'я є використання ІоТ, що дозволяє медичним працівникам і командам медичного персоналу збирати та об'єднувати велику кількість точок даних щодо стану здоров'я пацієнтів із носієм, як-от активність, температура, потовиділення, сон і частота серцевих скорочень. У результаті датчики в цих переносних пристроях можуть надсилати сповіщення в режимі реального часу опікунам і медичним працівникам, коли спрацьовують певні тригери, наприклад частота серцевих скорочень, дихання або падіння. Це не тільки підвищить ефективність догляду за пацієнтами, але й дозволить пацієнтам залишатися вдома, а спеціалісти зможуть отримувати інформацію про пацієнтів дистанційно [13].

Якщо взяти аграрний сектор економіки, і подивитись на глобальну проблему раціонального використання води через призму цілей сталого розвитку (далі ЦСР) згідно з настановами Організації Об'єднаних Націй, зокрема Цілі 6 і Цілі 6.4. - цілі розвитку, пов'язані з водою та навколишнім середовищем, то вони можуть бути досягнуті шляхом впровадження інтелектуальних іригаційних систем для досягнення сталої вигоди та кращої планети для всіх.

Володимир Смахтін, директор Інституту води, навколишнього середовища та здоров'я Університету ООН (UNU-INWEH), Гамільтон, Онтаріо, Канада, зауважив, що екосистема зазвичай визначається як комплекс усіх живих (рослини, тварини, мікроорганізми) і неживих (ґрунт, клімат) компонентів, які взаємодіють як функціональна одиниця на певній території. Кожен з них сприяє підтримці загального здоров'я та продуктивності екосистеми. Такі екосистеми, як ліси, водно-болотні угіддя та луки, відіграють важливу роль у глобальному кругообігу води. Визнання цієї ролі та взаємодії між ними має вирішальне значення для сталого управління водними ресурсами [14].

Тобто, виходячи з проблематики, висвітленої ООН, а Україна як одна з держав засновниць цієї організації, повинна в першу чергу подбати за раціональним використанням водних ресурсів. Для цього нам потрібно впровадити однин із найважливіших застосувань ІоТ у сільському господарстві, а саме, - розумне зрошення. Розумна система поливу використовує датчики для моніторингу вологості ґрунту, температури та погодних умов і відповідно регулює потік води, таким чином можна економити воду та енергію, одночасно покращуючи якість урожаю та врожайність. Отже, завдяки даній технології ника- тимуеться надмірність або недостатність поливу посівів і зменшиться ризик посухи або повеней.

Особливої уваги та допомоги уряду вимагає розвиток тваринництва, оскільки за останні роки різко скоротилося поголів'я великої рогатої худоби, і молочну сировину для виробництва молочних продуктів довелося імпортувати. Тому потрібно запровадити пільгове кредитування для придбання поголів'я великої рогатої худоби, а також для забезпечення розширення виробництва здійснювати адресну підтримку виробників тваринницької продукції із застосуванням стимулюючих, кредитних та інших інструментів [15], серед яких може бути іІР

У секторі тваринництва ІоТ може підтримувати управління худобою, що має важливе значення для безпеки харчових продуктів і добробуту тварин. Такі пристрої Інтернету речей, як RFID-мітки, GPS-трекери та переносні датчики, можуть відстежувати місцезнаходження, стан здоров'я і рух окремих тварин, а також попереджати фермерів про будь-які ознаки хвороби чи аномальну поведінку може допомогти дистанційно контролювати умови навколишнього середовища в корівниках і на пасовищах (температуру, вологість, якість повітря). Може полегшити відстеження продуктів тваринництва записуючи та зберігаючи інформацію про походження, якість і безпеку м'яса, молока чи яєць.

Ще один приклад, використання ІоТ, а саме, точне землеробство у сільському господарстві, яке може підвищити ефективність і прибутковість. Точне землеробство використовує дані з різних джерел (супутники, дрони, камери, датчики, щоб відобразити мінливість ґрунту, культур і шкідників на полі). Це дозволяє застосовувати потрібну кількість ресурсів, таких як насіння, добрива та пестициди, до кожного конкретного місця, замість того, щоб використовувати єдиний підхід. Точне землеробство також може допомогти виявляти хвороби та бур'яни стежити за здоров'ям і ростом посівів, та прогнозувати час збору врожаю.

Для створення більш різноманітної та стійкої екосистеми, можна застосувати практику агролісомеліорації, яка поєднує дерева та сільськогосподарські культури на одній землі. Агролісомеліорація покращує якість ґрунту, збільшує біорізноманіття, секвеструвати вуглець і забезпечити продовольством, паливом і доходом. В даному випадку IP може допомогти керувати та контролювати системами агролісівництва, використовуючи датчики для вимірювання росту, здоров'я та запасу вуглецю дерев і культур, використовуючи безпілотники або супутники для захоплення аерофотознімків і даних. Надаючи інформацію та вказівки щодо найкращих видів, місць розташування, ІоТ допомагатиме державі планувати та впроваджувати методи агролісомеліорації.

ІоТ в будівництві. Підключені пристрої дозволяють будівельним компаніям збирати дані про прогрес проекту в режимі реального часу та умови на робочому місці. Це може дозволить приймати більш обґрунтовані рішення щодо розподілу ресурсів, використання обладнання та кількості персоналу. Наприклад, підключені переносні пристрої можуть стежити за здоров'ям співробітників і своєчасно виявляти потенційні небезпеки, зменшуючи кількість нещасних випадків і підвищуючи безпеку на робочому місці.

ІоТ також може відстеження велике обладнання, таке як крани та бульдозери. Відстежую- чи ці активи в режимі реального часу, компанії можуть покращити розподіл ресурсів і зменшити ризик крадіжки або втрати обладнання.

За допомогою прогнозних алгоритмів, керівники проектів можуть передбачати такі проблеми, як втома працівників або ерозія ґрунту, ще до їх виникнення та вживати профілактичних заходів для їх пом'якшення.

Оскільки такіінноваційні технології як ІоТ часто стають мішенню для кібератак, вони повинні бути новим плацдармом для правового регулювання в Україні. Крадіжка особистих даних, управління пристроями у віддаленому режимі для нанесення шкоди користувачам або для певних зловживань,ЙЅпіонаж за користувачами і інші злочинні діяння є небезпечними для суб'єктів та об'єктів матеріального світу. У зв'язку з даною ситуацією, пропонуємо захист на законодавчому рівні. Спочатку необхідно закріпити саме поняття ШІ та ІоТ і безпека ШІ і ІоТ. А задля забезпечення сталого розвитку територій, впровадити нову «Державну стратегію розвитку регіонів України на основі ЙЅІ за допомогою ІоТ» та відповідних до неї місцевих програм.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

З вищевикладеного можна зробити висновок, що впровадивши на законодавчому рівні та втіливши на практиці «Державну стратегію розвитку регіонів України на основі ШІ за допомогою місцевих програм в охороні здоров'я, освіті, аграрному секторі економіки, тваринництві, землеробстві, агролісомеліорації, будівництві і не тільки, можна забезпечити ефективне управління і раціональне використання ресурсів, покращити продуктивність, забезпечити безпеку і економічну ефективність кожного регіону.

Бібліографічний список