Баланс між авторським правом та основоположними правами людини у практиці суду справедливості Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Баланс між авторським правом та основоположними правами людини у практиці суду справедливості Європейського Союзу

Єфіменко Анастасія Григоріївна аспірантка кафедри права інтелектуальної власності та інформаційного права навчально-наукового інституту права

Анотація

Ця стаття аналізує яким чином напругу між авторським правом і основоположними правами людини. Конфлікт між цими протилежними системами виникає через те, що кожна з них одночасно слугує інструментом для постійного творчого самовираження, хоча пропонується двома зовсім різними шляхами забезпечення. Аналіз практики Суду Справедливості ЄС щодо взаємодії прав людини та авторського права дозволяє оцінити інструменти як пропонує Суду ЄС для реалізації балансу між цими двома правовими системами. У статті також розглядається підхід Європейського суду з прав людини, і рівень впливу цієї практики на позицію Суду Справедливості ЄС. Стаття виділяє послідовність позиції Суду ЄС у питанні захисту авторського права на права власності в розумінні основоположних прав людини, але звертає увагу на неоднозначність такого підходу в порівнянні з Загальною декларацією прав про права людини. Дослідження розглядає роль принципу пропорційності для установлення балансу між авторським правом та правами людини. Дослідження систематизує послідовний підхід Суду ЄС забезпечення правової визначеності при для забезпечені справедливого балансу між залученими правами та інтересами і перенесення ініціативи на законодавчу владу для імплементації рішень, необхідних для реалізації такого балансу, оскільки судова втручається лише в тих виняткових випадках. Дослідження розглядає таку позицію Суду ЄС в контексті цифрової епохи і виявляє, що зростання технологій та доступу до інформації поставило під загрозу цей баланс. Ця стаття розкриває важливі аспекти взаємодії між авторським правом і основоположними правами людини в практиці Суду ЄС і вказує на необхідність забезпечення балансу між цими двома правовими системами, а також відображає зростаючий запит на гармонізацію авторського права в ЄС при забезпеченні такого балансу.

Ключові слова: авторське право, Суд ЄС ЄС, права людини

Abstract

Yefimenko Anastasiia Hryhoriivna PhD student of Department of Intellectual Property Law and Information Law of the Educational and Scientific Institute of Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv

THE BALANCE BETWEEN COPYRIGHT AND FUNDAMENTAL HUMAN RIGHTS IN THE PRACTICE OF THE COURT OF JUSTICE OF THE EUROPEAN UNION

This article analyzes the tension between copyright law and fundamental human rights. The conflict between these opposing systems arises because each serves as a tool for constant creative self-expression but is achieved through entirely different means. An analysis of the practice of the European Court of Justice regarding the interaction of human rights and copyright law allows for an evaluation of the instruments proposed by the Court of Justice of the European Union to achieve a balance between these two legal systems. The article also considers the approach of the European Court of Human Rights and the level of influence this practice has on the position of the Court of Justice of the European Union. The article highlights the consistent position of the Court of Justice of the European Union regarding the classification of copyright as property rights within the framework of fundamental human rights but also draws attention to the ambiguity of this approach compared to the Universal Declaration of Human Rights. The study examines the role of the principle of proportionality in establishing a balance between copyright and human rights. It systematizes the consistent approach of the Court of Justice of the European Union in ensuring legal certainty to achieve a fair balance between the rights and interests involved, as well as transferring the initiative to the legislative authority to implement the necessary decisions for such a balance, as judicial intervention occurs only in exceptional cases. The study examines this position of the Court of Justice of the European Union in the context of the digital age and identifies that the growth of technology and access to information threatens this balance. This article reveals important aspects of the interaction between copyright law and fundamental human rights in the practice of the Court of Justice of the European Union and emphasizes the necessity of ensuring a balance between these two legal systems. It also reflects the increasing demand for harmonizing copyright law within the EU while maintaining such a balance.

Keywords: copyright, Court of Justice of the European Union, human rights.

Вступ

Постановка проблеми. Невпинна існуюча напруга між авторським правом і основоположними правами людини, зокрема свободою слова та правом на участь у культурному житті є неодмінною складовою сучасної моделі авторського права. Конфлікт між цими протилежними системами виникає через те, що кожна з них одночасно слугує інструментом для постійного творчого самовираження в суспільстві, хоча пропонується двома зовсім різними шляхами забезпечення. Основоположні права та свободи спрямовані на досягнення цієї мети шляхом забезпечення безмежного доступу та використання творчих результатів інших людей, що сприяє продовженню та стимулюванню самовираження. З іншого боку, авторське право має на меті підтримувати цей творчий процес, надаючи авторам виключні права на їхні твори, щоб вони могли отримати матеріальну винагороду і реалізувати свої виключні немайнові права. Важливим є розуміння, що процес взаємодії цих двох правових систем є постійним динамічним процесом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями, які певною мірою досліджували практику Суду ЄС через призму авторського права та прав людини є В. Троцька, Л. Майданик, Стін ван Дерсен, Бернд Джастін Ютте, Том Снідженрс, Крістофер Кейгер, Олена Ізюменко та інші. Разом з тим, питання практики через призму балансу інтересів не отримало окремого аналізу, що обумовлює актуальність цього дослідження.

Мета статті - аналіз практики Суду Справедливості ЄС (далі - Суду ЄС) щодо взаємодії прав людини та авторського права, а також інструменти як пропонує Суду ЄС для реалізації балансу між цими двома правовими системами.

Виклад основного матеріалу

Баланс походить від французького «balance» і дослівно перекладається як ваги, тобто означає ідеальний стан рівноваги, коли чаші вагів знаходяться на одному рівні. Динамічність взаємодії авторського права та прав людини схиляє нас погодитись з думкою В. Троцькою, що стану ідеальної рівноваги в такій динаміці неможливо досягнути, тому баланс в цьому контексті радше розуміється як співвідношення або взаємодія [1]. Стаття 27 Загальної декларації про права людини (далі - Декларація), що: «Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, насолоджуватися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі та користуватися його благами» [2]. Потреба в балансі закладена одразу, оскільки в одній статті містяться фактично конфліктуючі позиції. Незважаючи на те, що Декларація фактично закріплює принцип свободи творчості, як було ясно зазначено Комітетом ООН з економічних, соціальних і культурних прав (далі - Комітет ООН), існує різниця між стандартними правами інтелектуальної власності та захистом прав людини, наданий творцям відповідно до статті Загальної декларації про права людини (стаття 27) та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права (стаття 15) [2-4]. Таким чином, Комітет визнає, що правам інтелектуальної власності гарантується певний захист; однак це не можна тлумачити як гарантію прав інтелектуальної власності чи піднесення інтелектуальної власності до режиму прав людини. Європейська конвенція про права людини (далі - ЄКПЛ), в свою чергу, містить положення про захист права власності як права людини [5], яке було застосовано судом до права інтелектуальної власності фактично прирівнюючи право власності до авторського права [6]. В Європейському Союзі взаємодія між авторським правом і правами людини регулюються Хартією Європейського Союзу про основні права (далі - Хартія ЄС) [7]. В європейській науковій думці є дискусії щодо того, чи є положення нормою-декларацією, тобто прагненням до певного ідеалу та рольової моделі, враховуючи неоднозначність перекладу або містить простий описовий зміст, який має бути розкритий на рівні більш конкретних законодавчих актів в ЄС. Але найбільш підкріпленою думкою вважаємо позицію Гейгера, який вважає, що частину 2 статті 17 слід тлумачити як підтвердження того, що інтелектуальна власність є формою власності, на яку поширюється загальна гарантія права власності як права людини. По перше, частина перша статті 17 присвячена захисту права власності і логічним, і послідовним, що частина друга буде розкривати структурний елемент гарантованого права власності [8]. Таке тлумачення також відповідає позиції ЄСПЛ, де незважаючи на відсутність прямої згадки в ЄКПЛ, як було розглянуто вище, право інтелектуальної власності стало складовою права власності. європейський суд справедливість

Не зважаючи на слабке і недосконале формулювання у статті 17 (2) Хартії ЄС відповідно до якого інтелектуальна власність підлягає захисту» [7], позиція Суду Справедливості полягає у тому, що захист права інтелектуальної власності має ті самі характеристики що і право власності.

У 2008 році у справі C-275/06 Promusicae, Суд ЄС постановив, що під час транспонування та тлумачення Директив, що стосуються авторського права, держави-члени мають дбають про те, щоб покладатися на їхнє тлумачення, яке дозволяє встановити справедливий баланс між різними основоположними правами, які захищаються правопорядком ЄС та переконатись, таке тлумачення, не буде суперечити принципами законодавства ЄС, такими як принцип пропорційності [9]. Історично Суд ЄС вже наголошував на не абсолютній природі прав інтелектуальної власності в 1998 році. У справі C-200/96 Metronome Musik він постановив, що свобода займатися ремеслом або професією, а також право на власність є частиною загальних принципів Союзу, але що ці принципи не є абсолютними, але їх слід розглядати у зв'язку з їхньою соціальною функцією [10]. Така ж позиція була надалі озвучена у справах , Case C-283/11 Sky Osterreich, Case C-70/10, Scarlet Extended та Case C-360/10 Sabam [11-13]. У справі ж C-275/06 Promusicae прозвучала протилежна думка, щодо основоположних прав, що вони не є абсолютними, але повинні розглядатися у зв'язку з їхньою соціальною функцією. Отже, обмеження можуть бути накладені на здійснення цих прав за умови, що ці обмеження насправді відповідають цілям загального інтересу і не становлять, з огляду на переслідувану мету, непропорційне та неприпустиме втручання, порушуючи саму суть цих прав” [9].

Пропорційність займає центральне місце в системі обмежень на права людини і використовуються Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) як основа для оцінки пропорційності втручання у права людини. Так, у справі Soering v. UK ЄСПЛ оцінював справедливий баланс між загальним інтересом спільноти та потребою захисту прав однієї людини, де повинен бути досягнутий справедливий баланс між вимогами загального інтересу в цьому відношенні та інтересами відповідної особи або осіб [14]. У справі Chassagnou v. France, ЄСПЛ прийшов до висновку, що збалансування індивідуальних інтересів, які цілком можуть бути суперечливими, є складним питанням, і договірні держави повинні мати широку свободу розсуду в цьому відношенні, оскільки національні органи влади в принципі мають кращі можливості, ніж ЄСПЛ, щоб оцінити, чи існує чи ні “нагальна соціальна потреба”, яка може виправдати втручання в гарантовані права людини [15]. Справа Ashby Donald v. France є проривною, оскільки саме тут суд вперше розглянув взаємозв'язок між свободою слова та авторським правом. Рішення визначає, що можуть виникати обставини, коли авторське право порушує право на свободу слова, але наголошує, що будь-яке обмеження права на свободу слова повинно задовольняти тест на пропорційність. Це чітко вказує на те, що сам факт порушення авторського права є недостатнім сам по собі для обмеження свободи слова іншої особи. Таким чином, з цього рішення випливає, що є явне визнання того, що авторське право може мати "зовнішній" аспект прав людини. Заява була подана трьома фотографами, які зробили та опублікували фотографії нових дизайнів без дозволу дизайнерського дому, який володів правами на ці твори. Верховний Суд Франції суди вважав дії фотографів порушенням авторських прав і що цей випадок не підпадає під виключення - використання без згоди автора з метою висвітлення подій. Фотографи безуспішно намагалися отримати відшкодування за ймовірне порушення статті 10 до ЄСПЛ. Незважаючи на те, що визнання порушення авторського права обмежує їх право на вільне вираження поглядів, суд підкреслив, що таке обмеження є допустимим, якщо воно підпадає під положення статті 10(2) ЄКПЛ і пояснив, що національні суди користуються більшою свободою розсуду, коли від них вимагається збалансувати два права, зазначені в ЄКПЛ (роль ЄСПЛ полягає в нагляді за тим, щоб національний суд досяг справедливого балансу з огляду на права, які конфліктують). Скоріш за все, результат цієї справи був би іншим, якби опубліковані фотографії представляли предмет ширшого суспільного інтересу, ніж дизайни, але це рішення підтверджує необхідність збалансування авторського права через зміст статті 10 ЄКПЛ [16].

Такий самий підхід був підкріплений і практикою суду ЄС. На перший погляд може здатися, що Хартія ЄС не дозволяє обмежувати основоположні права, такі як право на свободу вираження поглядів або право власності, через відсутність подібного механізму, як у статті 10.2 ЄКПЛ безпосередньо в положеннях Хартії, але це враження хибне. Стаття 52(1) пояснює, що обмеження можливе за умови, що воно встановлено законом, є необхідним у демократичному суспільстві та спрямоване або на досягнення однієї з цілей загального інтересу, визнаних ЄС, або на необхідність поваги прав і свобод. інших (тобто тест на пропорційність). Але Хартія ЄС захищає як свободу вираження поглядів, так і авторське право, таким чином захист авторських прав не є абсолютним і вимагає збалансування проти суперечливих основоположних прав. Тест пропорційності є основним інструментом вирішення конституційних конфліктів. Стаття 52(1) Хартії ЄС містить загальний опис механізму, згідно з яким «будь-яке обмеження здійснення прав і свобод, визнаних цією Хартією, має бути передбачено законом і поважати суть ці права і свободи». Будь-які обмеження «можуть встановлюватися, лише якщо вони необхідні і справді відповідають цілям загального інтересу, визнаним Союзом, або необхідності захисту прав і свобод інших» [7]. Цей принцип широко використовується в судовій практиці з питань інтелектуальної власності, яка постійно повторює мантру «справедливого балансу», хоча не завжди посилається на статтю 52 Хартії ЄС. Балансування означає застосування принципу пропорційності до випадків зіткнень між основоположними правами - таким чином, він розкривається як відповідний механізм вирішення конфлікту для таких випадків конфлікту та не повинен викликати більше жаху, ніж посилання на цей основний принцип. Варто розуміти, що баланс не є сталим структурним елементом, а є динамічним процесом. Всі залучені інтереси повинні бути зважені з урахуванням усіх обставин конкретної справи, щоб визначити, чи був досягнутий справедливий баланс між цими інтересами. Таким чином, у своїй практиці Суд прагне встановити справедливий баланс між, з одного боку, різними правами та інтересами та, з іншого боку, основоположними правами та економічними свободами, і, здійснюючи такий баланс, він також бере до уваги цілі, що лежать в основі обмеження основного права.

В справі C-469/17 Funke Medien, Суд ЄС розглядав питання, чи може право свободу преси/медіа дозволяти відступ від виключного права автора на відтворення та оприлюднення його твору для громадськості (крім будь-яких винятків чи обмежень, встановлених законодавством). Посилаючись на преамбулу Директиви 2001/29/ЄС, Суд ЄС зазначив, що метою Директиви 2001/29/ЄС є створення справедливого балансу між інтересами правовласника та інтересами та основоположними правами користувачів захищеного об'єкта, а також суспільним інтересом. Тому, сама Директива 2001/29/ЄС вже дотримується цих цього принципу, зокрема, посилаючись на винятки та обмеження щодо захисту авторських прав, які повинні розглядатися національними судами у світлі Хартії ЄС. Можливість відступати від виключних прав автора поза цими винятками та обмеженнями поставила би під загрозу ефективність гармонізації та юридичної визначеності, яких прагне Директива 2001/29/ЄС, тому свобода інформації та свобода преси не можуть виправдати відступ від виключних прав автора, які не передбачені законодавцем [17-18]. Схожа думка була озвучена у справі Pelham, де прозвучала позиція, що існуюча правова база вже відображає належний баланс між конкуруючими інтересами і цей баланс виражається у взаємодії між виключними правами та винятками та обмеженнями. В справі Pelham, звернення в суд стосувалося питання про те, яку роль відіграють основоположні права по відношенню до регулювання авторського права в ЄС, яка стосувалась чи вимагає семплювання звукозаписів попередній дозвіл правовласника. Директива 2001/29/ЄС не містить виключень та обмежень, який би прямо застосовувався до контенту, створеного користувачами онлайн. У своєму рішенні суд звернув увагу на положення про положенні про цитування для таких цілей, як критика чи огляд, за умови, що (...) їх використання відповідає чесній практиці». За відсутності визначення «цитатування» суд послався на звичайне значення цього терміну і визначив це як використанням твору або його уривка «з метою ілюстрації твердження, захисту думки або надання можливості інтелектуального порівняння між цим твором і твердженнями цього користувача». Важливо, що цілі, з якими можна дозволити цитування, не обмежуються критикою чи рецензією, але також можуть стосуватися інших порівнянних («таких як») використання творів, а вимога «чесної практики» залишає державам-членам певну свободу розсуду. Цей результат досягається шляхом збалансування різних фундаментальних прав у Хартії ЄС одне проти одного: права власності правовласників у статті 17(2) Хартії ЄС, з одного боку; свобода семплерів на художню творчість у статті 13 (сама по собі є проявом свободи вираження поглядів у статтях 11 Хартії та 10(1) ЄКПЛ), з іншого боку. Суд постановив, що, з одного боку, короткі семпли, включені в нову пісню, не вимагають дозволу, якщо вони нерозпізнані на слух. З іншого боку, використання розпізнаваних семплів підпадає під відтворення та потребує попереднього дозволу правовласника. Існуюча правова база, на думку Суду, вже відображає належний баланс між конкуруючими інтересами користувачів, власників прав і суспільством [19]. Генеральний адвокат Суду ЄС Мацей Шпунар у своїй окремій думці у справі C-516/17 Spiegel Online, зазначив, що зважування балансу є прерогативою законодавчої влади, а судова втручається лише в тих виняткових випадках, коли є пряма загроза правам людини і тоді таке втручання є виправданим [20]. Цей баланс виражається у взаємодії між виключними правами та винятками та обмеженнями. Загалом, суд формулює майже ідентичну думку в кожній справі. Оцінку Суду ЄС можна критикувати за нехтування визнанням впливу стрімкого технологічного розвитку останніх 20 років на права користувачів. Аналіз застосованого принципу показує, що він не має чіткого чи фіксованого змісту. Враховуючи, що причина, чому суди адаптують принципи права, і принцип пропорційності, зокрема, полягає в тому, щоб забезпечити певну передбачуваність, об'єктивність і, отже, легітимність свого рішення. Відсутність узгодженого застосування заважає самому балансуванню: навіть якщо зрозуміло, чого балансування має на меті досягти в судовій практиці Суду ЄС, мало вказівок на те, як воно досягає своїх цілей. Такий стиль рішень Суду ЄС, на думку, Ютте та Кватіса, може мати глибший вплив у майбутньому, оскільки Суд ЄС позбавив національні суди значної гнучкості, заявивши, що формування балансу в законодавстві про авторське право є прерогативою законодавчої влади. В іншому випадку, на думку суду, здійснення судового гнучкості поставила б під загрозу належне функціонування внутрішнього ринку. Сам найвищий суд ЄС прихильно ставиться до косметичних змін обсягу прав і прав і обмежень, коли на них тиснуть фундаментальні права [21]. Враховуючи, що Директива (ЄС) 2019/790/ЄС запровадила обов'язкові винятки і виключення щодо авторського права [22], на відміну від Директиви 2001/29/ЄС, де у держав-членів була добровільна можливість транспортувати в національні законодавства виключення і винятки [18], такий підхід Суду ЄС узгоджується з тактикою законодавця щодо гармонізації авторського права ЄС.

Висновки

Можна визначити наступні характеристики достатньо послідовної позиції Суду ЄС.

1. Авторське право = право власності в розуміння прав людини. Незважаючи на те, що позиція Суду ЄС відповідає позиції ЄСПЛ і є результатом положення закріпленого у Хартії ЄС, питання відсутності визначеності між міжнародним підходом Комітету ООН та регіональним європейським підходом є деструктивним підходом у визначенні статусу авторських прав в системі основоположних прав людини. Право власності щодо авторського права фактично захищає обмежені інтереси автора щодо отримання винагороди за результати його творчої діяльності, і ігнорує те, що авторське право має також моральний вимір, покликаний захищати особистий зв'язок між авторами та їхніми творами.

2. Основним інструментом обмеження авторського права через права людини є закритий перелік винятків та обмежень і Суд не може впроваджувати нові рішення. Вузький та суворий підхід Суду обумовлений необхідністю збереження правової визначеності та, таким чином, забезпечення ефективності гармонізації права ЄС. У випадках, коли Суду Справедливості треба адаптуватися під випадки використання щодо яких відсутня правова визначеність (н-д, справа Pelham), вибір Суду постає між юридичною визначеністю та гнучкістю, яка може знадобитися для забезпечення справедливого балансу між залученими правами та інтересами. Не зважаючи на критику такого підходу Суду ЄС, він є виправданим, враховуючи що європейське законодавство щодо авторського права тільки перебуває в процесі систематизації законодавства ЄС про авторське право, а заповнення його прогалини щодо збалансування авторського права та прав людини має бути покладено, в першу чергу, на законодавця.

Література

1. Троцька В. М. Публічні інтереси суспільства = приватні інтереси авторів. Чи можливе досягнення рівноваги в цифрову епоху? / В. М. Троцька // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2019. - № 2. - С. 5-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpiv_2019_2_2

2. UN General Assembly, Universal Declaration of Human Rights (UDHR), 10 December 1948, 217 A (III). 83 - Режим доступу: https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of- human-rights

3. UN General Assembly, International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights (ICESCR), 16 December 1966, 993 UNTS 3. - Режим доступу: https://www.ohchr.org/en/ instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-economic-social-and-cultural-rights

4. General Comment No. 17 (2005) The right of everyone to benefit from the protection of the moral and material interests resulting from any scientific, literary or artistic production of which he or she is the author (article 15, paragraph 1 (c), of the Covenant) Режим доступу: http://docstore.ohchr.org/SelfServices/FilesHandler.ashx?enc=4slQ6QSmlBEDzFEovLCuW1a0 Szab0oXTdImnsJZZVQcMZjyZlUmZS43h49u0CNAuJIjwgfzCL8JQ1SHYTZH6jsZteqZOpBtE CZh96hyNh%2F%2FHW6g3fYyiDXsSgaAmIP%2BP

5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_004#Text

6. ECtHR, Safarov v. Azerbaijan (Appl. no. 885/12) - Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/ fre#%7B%22tabview%22: [%22document%22],%22itemid%22: [%22001 -218927%22]%7D

7. European Union, Charter of Fundamental Rights of the European Union, 7 December 2000, Official Journal of the European Communities, 18 December 2000, OJ C 364/01. - Режим доступу: https://www.europarl.europa.eu/charter/pdf/text_en.pdf

8. Geiger, Christophe (2009), Intellectual property shall be protected?! Article 17(2) of the Charter of Fundamental Rights of the European Union: a mysterious provision with an unclear scope, 31(3) European Intellectual Property Review 113 - Режим доступу: https://www.researchgate.net/profile/ Christophe-Geiger/publication/43234343_Intellectual_Property_shall_be_protected_Article_ 17_ 2_of_the_Charter_of_Fundamental_Rights_of_the_European_Union_a_Mysterious_Provision_ with_an_Unclear_Scope/links/56b30e8f08ae795dd5c7dbb0/Intellectual-Property-shall-be-protected- Article-17-2-of-the-Charter-of-Fundamental-Rights-of-the-European-Union-a-Mysterious-Provision- with-an-Unclear-Scope.pdf

9. CJEU, Case C-275/06, Judgment of the Court (Grand Chamber), 29 January 2008. Productores de Musica de Espana (Promusicae) v. Telefonica de Espana SAU, 29.01.2008 - Режим доступу: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-275/06

10. CJEU, Case C-200/96, Judgment of the Court (Grand Chamber), 28 April 1998. Metronome Musik GmbH v. Music Point Hokamp GmbH 2008 - Режим доступу: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-200/96

11. CJEU, Case C-283/11, Judgment of the Court (Grand Chamber), 22 January 2013. Sky Osterreich GmbH v Osterreichischer Rundfunk. - Режим доступу: https://curia.europa.eu/juris/ liste.jsf?num=C-283/11

12. CJEU, Case C-70/10, Scarlet Extended, Judgment of the Court (Third Chamber) of 24 November 2011. - Режим доступу: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en& num= C-70/10

13. CJEU, Case C-360/10, SABAM v. Netlog, Judgment of the Court (Third Chamber) of 16 February 2012. - Режим доступу: https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-360/10

14. ECtHR, Soering v UK (Appl. no. 14038/88) - Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/ eng#{%22itemid%22:[%22001-57619%22]}

15. ECtHR, Chassagnou v. France (Appl. No. 25088/94, 28331/95 and 28443/95) - Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/docx/?library=ECHR&id=001-58288& filename=CASE%20OF%20CHASSAGNOU%20AND%20OTHERS%20v.%20FRANCE.docx& logEvent=False

16. ECtHR, Ashby Donald and others v. France (Application no. 36769/08) - Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22itemid%22:[%22001-115979%22]}

17. Funke Medien: Case C-469/17, Funke Medien NRW GmbH v Bundesrepublik Deutschland, 29.07.2019 - Режим доступу: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=C-469/17

18. Directive 2001/29/EC of the European Parliament and of the Council of 22 May 2001 on the harmonisation of certain aspects of copyright and related rights in the information society, OJ L 167, 22.6.2001 - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=celex%3A32001L0029

19. Pelham: Case C-476/17, Pelham GmbH and Others v Ralf Hutter and Florian Schneider-Esleben, 29.07.2019, ECLI:EU:C:2019:624 - Режим доступу: https://curia.europa.eu/ juris/liste ,jsf?num=C-476/17

20. Opinion of AG Szpunar in Case C-516/17, Spiegel Online GmbH v. Volker Beck, 10.01.2019, ECLI:EU:C:2019:16 - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX%3A62016CC0163%2801%29

21. Jutte, Bernd Justin and Quintais, Joao Pedro, The Pelham Chronicles: Sampling, Copyright and Fundamental Rights (January 29, 2021). Journal of Intellectual Property Law and Practice (Forthcoming 2021), - Режим доступу: https://ssrn.com/abstract=3775599

22. Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 17April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC. OJ L 130, 17.5.2019. P. 92-125. - Режим доступу: https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32019L0790

23. Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC. OJ L 130, 17.5.2019. P. 92-125.

24. Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC. OJ L 130, 17.5.2019. P. 92-125.

25. Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC. OJ L 130, 17.5.2019. P. 92-125.

References

1. Trotska V. M. Publichni interesi suspilstva = privatni interesi avtoriv. Chy mozhlive dosyagnennya rivnovagi v tsyfrovu epokhu? /V. M. Trotska // Teoriya і praktika intelektualnoi vlasnosti. - 2019. - № 2. - S. 5-16. - Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpiv_2019_2_2 [in Ukrainain]

2. UN General Assembly, Universal Declaration of Human Rights (UDHR), 10 December 1948, 217 A (III). 83 - Retrieved from https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of- human-rights

3. UN General Assembly, International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights (ICESCR), 16 December 1966, 993 UNTS 3. - Retrieved from https://www.ohchr.org/en/instruments- mechanisms/instruments/international-covenant-economic-social-and-cultural-rights

4. General Comment No. 17 (2005) The right of everyone to benefit from the protection of the moral and material interests resulting from any scientific, literary or artistic production of which he or she is the author (article 15, paragraph 1 (c), of the Covenant) Retrieved from http://docstore.ohchr.org/SelfServices/FilesHandler.ashx?enc=4slQ6QSmlBEDzFEovLCuW1a0 Szab0oXTdImnsJZZVQcMZjyZlUmZS43h49u0CNAuJIjwgfzCL8JQ1SHYTZH6jsZteqZOpBtE CZh96hyNh%2F%2FHW6g3fYyiDXsSgaAmIP%2BP

5. Конвєнція про захист прав людини i основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвєнція з прав людини) - Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_004#Text

6. ECtHR, Safarov v. Azerbaijan (Appl. no. 885/12) - Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/ fre#%7B%22tabview%22: [%22document%22],%22itemid%22: [%22001 -218927%22]%7D

7. European Union, Charter of Fundamental Rights of the European Union, 7 December 2000, Official Journal of the European Communities, 18 December 2000, OJ C 364/01. - Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/charter/pdf/text_en.pdf

8. Geiger, Christophe (2009), Intellectual property shall be protected?! Article 17(2) of the Charter of Fundamental Rights of the European Union: a mysterious provision with an unclear scope, 31(3) European Intellectual Property Review 113 - Retrieved from https://www.researchgate.net/ profile/Christophe-Geiger/publication/43234343_Intellectual_Property_shall_be_protected_Article_ 17_2_of_the_Charter_of_Fundamental_Rights_of_the_European_Union_a_Mysterious_Provision_ with_an_Unclear_Scope/links/56b30e8f08ae795dd5c7dbb0/Intellectual-Property-shall-be-protected- Article-17-2-of-the-Charter-of-Fundamental-Rights-of-the-European-Union-a-Mysterious-Provision- with-an-Unclear-Scope.pdf

9. CJEU, Case C-275/06, Judgment of the Court (Grand Chamber), 29 January 2008.Productores de Musica de Espana (Promusicae) v. Telefonica de Espana SaU, 29.01.2008 - Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-275/06

10. CJEU, Case C-200/96, Judgment of the Court (Grand Chamber), 28 April 1998. Metronome Musik GmbH v. Music Point Hokamp GmbH 2008 - Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-200/96

11. CJEU, Case C-283/11, Judgment of the Court (Grand Chamber), 22 January 2013. Sky Osterreich GmbH v Osterreichischer Rundfunk. - Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/ liste.jsf?num=C-283/11

12. CJEU, Case C-70/10, Scarlet Extended, Judgment of the Court (Third Chamber) of 24 November 2011. - Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-70/10

13. CJEU, Case C-360/10, SABAM v. Netlog, Judgment of the Court (Third Chamber) of 16 February 2012. - Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-360/10

14. ECtHR, Soering v UK (Appl. no. 14038/88) - Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/ eng#{%22itemid%22:[%22001-57619%22]}

15. ECtHR, Chassagnou v. France (Appl. No. 25088/94, 28331/95 and 28443/95) - Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/docx/?library=ECHR&id=001-58288& filename=CASE%20OF%20CHASSAGNOU%20AND%20OTHERS%20v.%20FRANCE.docx &logEvent=False

16. ECtHR, Ashby Donald and others v. France (Application no. 36769/08) - Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22itemid%22:[%22001-115979%22]}

17. Funke Medien: Case C-469/17, Funke Medien NRW GmbH v Bundesrepublik Deutschland, 29.07.2019 - Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=C-469/17

18. Directive 2001/29/EC of the European Parliament and of the Council of 22 May 2001 on the harmonisation of certain aspects of copyright and related rights in the information society, OJ L 167, 22.6.2001 - Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= celex% 3A32001L0029

19. Pelham: Case C-476/17, Pelham GmbH and Others v Ralf Hutter and Florian Schneider-Esleben, 29.07.2019, ECLI:EU:C:2019:624 - Retrieved from https://curia.europa.eu/ juris/liste.jsf?num=C-476/17

20. Opinion of AG Szpunar in Case C-516/17, Spiegel Online GmbH v. Volker Beck, 10.01.2019, ECLI:EU:C:2019:16 - Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/? uri=CELEX%3A62016CC0163%2801%29

21. Jutte, Bernd Justin and Quintais, Joao Pedro, The Pelham Chronicles: Sampling, Copyright and Fundamental Rights (January 29, 2021). Journal of Intellectual Property Law and Practice (Forthcoming 2021), - Retrieved from https://ssrn.com/abstract=3775599

22. Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 17April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC. OJ L 130, 17.5.2019. P. 92-125. - Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32019L0790

Размещено на Allbest.ru