Аналіз окремих змін до ст.ст. 75, 69 Кримінального кодексу України стосовно військових кримінальних правопорушень: позитивні та негативні аспекти

Размещено на http://allbest.ru

Аналіз окремих змін до ст.ст. 75, 69 Кримінального кодексу України стосовно військових кримінальних правопорушень: позитивні та негативні аспекти

Гритенко О.А.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Оскільки на сьогодні Україна перебуває в умовах воєнного стану, то цілком очевидно, що одним із першочергових викликів щодо важливості кримінально-правової охорони виступає сфера суспільних відносин, яка пов⁵язана із виконанням відповідними суб'єктами військових обов'язків та несенням військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. Це у свою чергу потребує якісного переосмислення та вдосконалення національної нормативно-правової бази і наукової доктрини щодо цього питання з метою створення максимально ефективного механізму захисту нашого суспільства від кримінальних посягань певного виду. Слід відзначити, що на даний момент українськими законодавцями вже проведено у цьому напрямі ряд заходів по реформуванню чинного кримінального законодавства та внесено деякі зміни до вітчизняного закону про кримінальну відповідальність. Проте, як вбачається, нове законодавче врегулювання окремих відносин у воєнній сфері не є ідеальним та має певні складнощі щодо дотримання необхідного балансу між гуманністю і суворістю примусових заходів кримінально-правового впливу.

Слід зазначити, що Розділ XIX Особливої частини Кримінального кодексу України (далі - КК України) «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)» закріплюючи та охороняючи відповідну сферу відносин на протязі існування КК України (з 2001 по 2022 роки) практично не мав тієї правозастосовної практики, яка б надавала можливості проаналізувати дієвість окремих норм у повному обсязі. Відповідно не виникали питання щодо необхідності перегляду деяких положень статей, які регулюють військові кримінальні правопорушення, та окремих норм Загальної частини КК України, які також позначаються на кримінальній відповідальності за ці кримінальні правопорушення, зокрема ті, що звільняють від відбування покарання або пом'якшують його (ст.ст. 75, 69 КК України). Вказані обставини вплинули на те, що вітчизняне кримінальне законодавство опинилось в певній незбалансованості з існуючими реаліями. І саме це вимагає на сьогодні певного удосконалення законодавства, де метою виступає, зокрема перегляд та зміна положень Загальної та Особливої частини КК України щодо кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення пов'язані із виконання військових обов'язків, несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. Окремий інтерес, в цьому напрямі, представляють ті положення, які пов'язані із звільненням від відбування покарання з випробуванням та призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом у відношенні окремих військових кримінальних правопорушень, які б відповідали діючим соціальним, економічним та політичним потребам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблеми кримінально-правової характеристики військових кримінальних правопорушень та посилення кримінальної відповідальності за них в умовах воєнного стану в Україні досліджувалися у працях наступних науковців: Баулін Ю. В. [1], Бугаєв В.О.[2], Вознюк А.А.[3], ГрищукВ.К.[4], Гуторова Н. О. [5], Ємельянов В. П. [5], Жук І. В. [3], Книженко О. О. [6], Мовчан Н.О. [7], Сенько М. М. [4], Федчишин Ю.Ю.[8], ХавронюкМ.І. [9], Харитонов С. О. [10] та інші.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проте, більшість зазначених авторів свої наукові праці ґрунтують на усталених положеннях КК України до внесення у нього відповідних змін щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням та призначення покарання більш м'якого ніж передбачено законом у відношенні окремих військових кримінальних правопорушень. Очевидно, що на часі необхідні наукові дослідження побудовані на основі вже чинних новел кримінального законодавства України.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної статті є встановлення позитивних та негативних положень прийнятих змін до ст.ст. 75, 69 КК України щодо військових кримінальних правопорушень, які пов'язані із несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України).

Виклад основного матеріалу дослідження.

Як вже було зазначено враховуючи те, що наша країна перебуває у воєнному стані, цей стан позначився на перегляді усього кримінального законодавства відповідно новим викликам та загрозам. Чинний КК України хоча і передбачав кримінальну відповідальність за певні військові кримінальні правопорушення, однак закріплені положення (призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності, міри та розміри покарання тощо) не в повному обсязі відповідали тим потребам, які вимагаються на сьогодні. Серед інших останніх прийнятих законів, які стосуються змін до кримінального законодавства, привертає увагу саме Закон України від 13 грудня 2022 р. № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» [11]. До КК України було внесено низку змін, зокрема до ст.ст. 75, 69 КК України. Ці зміни направленні на удосконалення положень Загальної частини кримінального закону щодо військових кримінальних правопорушень і мають вагоме значення.

Отже, пропонуємо проаналізувати зміни до ст.ст. 75, 69 КК України стосовно деяких обмежень щодо військових кримінальних правопорушень, а також спробувати визначити їх дієвість та доцільність.

Якщо на момент прийняття КК України у 2001 році умовне засудження застосовувалося лише при призначенні позбавлення волі на певний строк й виправних робіт, то тепер відповідно до ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням можливо при призначенні таких основних видів покарань, як виправні роботи, службове обмеження для військовослужбовців, обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, при чому при засудженні до позбавлення волі таке звільнення можливо при призначенні покарання на строк не більше п'яти років. Пізніше були внесені зміни до КК України Законом України від 12.02.2015 р. № 198-VIII, згідно яких ст. 75 КК України не застосовується у разі вчинення корупційного злочину [12]. Якщо аналізувати ст. 75 КК України згідно із внесеними змінами Законом України від 13 грудня 2022 р. № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» то в зазначена вище стаття доповнилась ще додатковими обмеженнями щодо її застосування відносно ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України [11].

Отже, стаття 75 КК України, із кожними змінами які вносяться до неї, розширює перелік кримінальних правопорушень, до яких вона не може мати застосування, а відповідно суттєво змінює свій первинний вигляд та перенавантажує власний зміст.

Так, аналізуючи зміни у ч. 1 ст. 75 Кримінального кодексу України, які стосуються обмежень, застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням по відношенню до осіб, які вчинили військові кримінальні правопорушення(ст.ст.403,405,407,408,429 КК України) [12] виникає першочергове міркування, що закріплення ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України у ч. 1 ст. 75 КК є зайвим. Адже, якщо законодавець і має намір посили відповідальність, то краще це було зробити через посилення відповідальності у безпосередніх санкціях військових кримінальних правопорушеннях. Тим більш, шо існує така проблема при побудові санкцій норм військових кримінальних правопорушень, що мають занижені санкції, які не відповідають істинному характеру і ступеню суспільної небезпеки діянь, які забороняються. Так, в теорії кримінального права загальновизнаним є положення, що типовим правовим наслідком злочину є і повинно залишатися покарання, визначене у санкції статті [1, с. 12-13]. Отже, санкції норм про військові кримінальні правопорушення потребують вдосконалення, як в плані встановлення виду і розміру заходів державного примусу, так і у плані їх застосування. Одним із недоліків санкцій за військові кримінальні правопорушення є можливість застосування зокрема, ст. 75 КК України. Так, аналізуючи санкції ст.ст. 403, 405, 407, 408 КК України, маємо визначити, що най- суворіші покарання за них в більшої кількості статей встановлені у кваліфікованих та особливо кваліфікованих складах (від 8 до 10 років позбавлення волі), за ч.ч. 1, 2 санкцій зазначених статей, передбачається максимальне покарання у виді позбавлення волі до 5 років, у статі 429 КК України санкція має покарання у виді позбавлення волі у межах від 5 до 12 років. Отже, таке закріплення санкцій вказує на те, що нижча межа покарання 5 років, а відповідно вимагає збільшення від 6 і більше років позбавлення волі. З приводу, такого підходу звісно, можливе твердження про те, що таке посилення суворості відповідних санкцій, не вирішіть окреслене питання, враховуючи те, що застосування ст. 75 КК не обмежує застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (йдеться про призначене покарання, а не те, яке передбачено санкцією відповідної норми) [6, с. 91]. Так, дослідники зазначають, що про неефективність санкції норми свідчить часте застосування судами норми про призначення більш м'якого покарання ніж передбаченого законом [9,с.109]. Майже в половині розглядуваних кримінальних проваджень суди на підставі ст. 69 або ст. 75 КК України до винних осіб застосували нижчу міру покарання ніж зазначена в санкції статті або, як вже зазначалося, звільнили винних осіб від відбування покарання із випробуванням [8]. Отже, звільнення від відбування покарання з випробуванням (за тяжкі та особливо тяжкі злочини) стає можливим при застосуванні ст. 69 КК України «Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом» щодо обмеження її застосування за військові кримінальні правопорушення [12]. Зміни щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці позначились й на ч. 1. ст. 69 КК України. Так, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків … кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці….призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу за це кримінальне правопорушення [11]. Дане нововведення є доцільним, оскільки відображає політику держави, націлену на боротьбу із військовими кримінальними правопорушеннями та невідворотністю покарання за їх вчинення. Тому, посилення кримінальної відповідальності за військові кримінальні правопорушення із застосуванням більш суворих санкцій, у ст. ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України, із реалізацією обмежень щодо призначення покарання відповідно ст. 69 КК України, у комплексі можуть забезпечити правомірний, структурний підхід у випадку кримінальних правопорушень, які вчинюються при несенні військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, а також не створювати причин для визнання ст. 75 КК України такою, що дискримінує військовослужбовців, тобто порушує окремі положення Конституції (ст.ст. 21, 24, 129) та окремі міжнародно-правові акти, які закріплюють рівність всіх перед законом [13; 14], а також уникнути перенавантаження ст. 75 КК України зайвим текстом. Крім того не слід забувати про те, що кримінальний закон не може вирішувати питання кримінальної відповідальності через позначення обмежень у ст. 75 КК України, головний інструмент кримінально-правового реагування це все ж таки покарання.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Таким чином, забезпечення охорони громадян, суспільства та держави від злочинних посягань в першу чергу залежить від того, наскільки правильно та ефективно застосовуються норми кримінального закону. Необхідною умовою ефективного використання таких норм є відтворення в них сучасних тенденцій розвитку кримінального права та його конкретних інститутів. І хоча в останні роки у нормах КК України знаходили втілення пом'якшення та декриміналізація, проте на сьогодні такий підхід не є доцільним так, як держава перебуває над-то складних умовах та потребує більш посиленої реакції з боку закону. Зміни які знайшли відображення у КК України стосовно військових кримінальних правопорушень, з одного боку адекватно забезпечують реакцію держави на наявність існуючих проблем у сучасній воєнній сфері України, а з іншого перенавантажують окремі положення кримінально-правових норм зайвим змістом (ст. 75 КК України). Тому вважаємо, що реалізація відповідної мети можлива через збільшення нижчої межі покарання у виді позбавлення волі (від 6 років та більше) у ст.ст. 403, 405, 407, 408 КК України та існування у ст. 69 КК України положень стосовно обмежень призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом за ст. ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України. Саме, таке закріплення у КК України, забезпечить правомірний підхід забезпечення кримінальної відповідальності за військові кримінальні правопорушення.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Baulin, Yu. V. (2004). Zvilnennia vid kryminalnoi vidpovidalnosti: Monohrafiia [Exemption from criminal responsibility: Monograph]. Kyiv: Atika [in Ukrainian].

2. Buhaiev, V. O. (2002). Viiskovi zlochyny i pokarannia [Military crimes and punishment]. Extended abstract of Candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

3. Vozniuk, A. A., & Zhuk, I. V. (2022). Porushennia zakoniv i zvychaiv viiny: bezposeredni obiekty, predmety ta poterpili vid zlochynu. Zahalni polozhennia «jus in bello» [Violations of the laws and customs of war: direct objects, subjects and victims of the crime. general provisions «jus in bello»]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka - Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 4(100), 57-74. DOI: https://doi.org/10.33766/2524-0323.100.57-74 [in Ukrainian].

4. Hryshchuk, V. K., & Senko, M. M. (2007). Kryminalna vidpovidalnist za samovilne zalyshennia viiskovoi chastyny abo mistsia sluzhby: monohrafiia [Criminal responsibility for voluntarily leaving a military unit or place of service]. Lviv : Lvivskyi derzh. un-t vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

5. Hutorova, N. O., & Yemelianov, V. P. (2019). Aktualni pytannia vidpovidalnosti za viiskovi zlochyny [Actual issues of responsibility for war crimes]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 1, 333-336. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2019_1_27 [in Ukrainian].

6. Knyzhenko, O.O. (2003). Zvilnennia vid vidbuvannia pokarannia z vyprobuvanniam za kryminalnym pravom Ukrainy [Exemption from serving a sentence with probation under the criminal law of Ukraine]. Candidate^,s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

7. Movchan, R. O. (2022). «Voienni» novely Kryminalnoho kodeksu Ukrainy: pravotvorchi ta pravozastosovni problemy : monohrafiia [«Military» novels of the Criminal Code of Ukraine: law-making and law-enforcement problems: monograph]. Kyiv: Norma prava [in Ukrainian].

8. Fedchyshyn, Yu. Yu. (2018). Problemy konstruiuvannia sanktsii kryminalno-pravovykh norm, shcho vstanovliuiut vidpovidalnist za perevyshchennia vlady abo sluzhbovykh povnovazhen pratsivnykom pravookhoronnoho orhanu [The problem of designs criminal-legal sanctions norm setting responsibility for excess of the authority or service authorities by the worker of law-enforcement agency]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka». Seriia: «Yurydychni nauky» - International scientific journal «Internauka». Series: «Legal Sciences», 4. DOI: https://doi. org/10.25313/2520-2308-2018-4-3896 [in Ukrainian].

9. Khavroniuk, M. I. (2004). Dovidnyk z Osoblyvoi chastyny Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Handbook on the Special Part of the Criminal Code of Ukraine]. Kyiv: Istyna [in Ukrainian].

10. Kharytonov, S. O. (2018). Viiskovi zlochyny v systemi kryminalnoho zakonodavstva Ukrainy [Military crimes in the system of criminal legislation of Ukraine]. Pravo i Bezpeka - Law and Security, 1,25-30. Retrieved from http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Pib_2018_1_6 [in Ukrainian].

11. Pro vnesennia zmin do Kodeksu Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia, Kryminalnoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo osoblyvostei nesennia viiskovoi sluzhby v umovakh voiennoho stanu chy v boiovii obstanovtsi. Proekt Zakonu Ukrainy № 2839-IX vid 13 hrudnia 2022 roku [On making changes to the Code of Ukraine on Administrative Offenses, the Criminal Code of Ukraine and other legislative acts of Ukraine regarding the specifics of military service in conditions of martial law or in a combat situation. Project of Law of Ukraine No. 2839-IX dated December 13, 2022]. ligazakon.net. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/ JI08493G?an=73 [in Ukrainian].

12. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 5 kvitnia 2001 roku № 2341-III [Criminal Code of Ukraine dated April 5, 2001 № 2341-III]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian].

13. Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 r. zi zminamy ta dopovnenniamy [Constitution of Ukraine dated 28.06.1996 with amendments and additions]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-.

14. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski i politychni prava vid 16.12.1966. Dok. OON: A/RES/2200 A (XXI) [International Covenant on Civil and Political Rights dated December 16, 1966. Dock. UN: A/RES/2200 A (XXI)]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru