Цифровізація воюючої держави: необхідність та переваги

Размещено на http://allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Цифровізація воюючої держави: необхідність та переваги

Трещов М.М. Доктор наук з державного управління, доцент,

професор кафедри управління та адміністрування,

Наумик А.С. Здобувач вищої освіти

м. Дніпро, Україна

Анотація

Обґрунтовано пріоритетність цифровізації держави в умовах війни, що надасть переваги як для підтримки функціонування системи публічного управління в умовах кризи, так і в повоєнний період відновлення. Інтерес до цієї сфери детермінується й процесом переходу до концепції цифрової економіки, яка також повинна регулюватися державою. Разом із тим процеси цифровізації пов'язані із безпекою даних, що потребує уваги до підвищення рівня кібербезпеки.

Сформовано концептуальні рамки подальшого розвитку України як цифрової держави із урахуванням наслідків кризи, пов'язаних із війною з РФ за трьома рівнями управління: теоретичний, нормативно-правовий, практичний. На кожному із рівнів визначено ключові напрями розвитку, суб'єкти управління та стейкхолдерів.

Це сукупно дозволить сформувати та успішно реалізувати заходи щодо подальшого впровадження концепції «Держава в смартфоні» як реакцію на виклики, пов'язані із повномасштабним вторгненням РФ.

Ключові слова: державне управління; місцеве самоврядування; публічні послуги; «держава в смартфоні»; цифровізація; е-урядування; комунікація; воєнний стан; кібербезпека.

Abstract

Digitization of the belligerent state: necessity and advantages

Myroslav Treshchov

Doctor of Science in Public Administration, Docent, Professor at the Department of Management and Administration, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine

Anton Naumyk

Student, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine

The latest concept «The state in a smartphone» has become widespread as an object of scientific research, which is taking place due to the processes of globalization, European integration and informatization of society. This is confirmed by a significant number of scientific works. Theoretical studies confirm the sustainability of the transition of a developing country to the widespread use of electronic government tools, which contributes to the consolidation of old data and the registration of new ones, the lack of equal access of citizens to the Internet and a low level of trust in electronic services.

As a result, the ways of development of digitalization and the scope of its application were obtained, taking into account the consequences and dangers of a full- scale Russian invasion of Ukraine. It is substantiated that the digitization of the state in wartime is a priority direction, which has advantages both for supporting the functioning of the state administration system in crisis conditions and in the period of post-war recovery. despite all the advantages of using elements of digital identification of citizens, Ukraine has not yet developed an established practice of using them in everyday life. Next up are a number of important reforms (for example: the creation of an electronic notary system or the improvement of the electronic court), which concern all spheres of state-administrative relations, society's communication with the authorities, and the introduction of new methods of the state-building process and innovative management methods. The development of cyber security as an integral component of successful digitalization in the conditions of war and wartime is being updated. Conceptual foundations for the further development of Ukraine as a digital state were formed, taking into account the consequences of the crisis associated with the war with the Russian Federation, at three levels of management: theoretical, normative and practical. At each of the levels, key areas of development, management subjects and interested parties are defined. All this makes it possible to form and successfully implement measures for the further implementation of the «State in a smartphone» concept as a response to the challenges associated with the full-scale invasion of the Russian Federation and the payment of the restoration of the socio-economic situation in the wartime period.

Key words: public administration; local self-government; public services; ^llThe State in a Smartphone"; digitalization; e-government; communication; martial law; cyber security.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Динамічні зміни в позиціях країн рейтингу E-Government Development Index, що включає в себе такі складові, як надання публічних онлайн послуг, людський потенціал та телекомунікаційний компонент, свідчать про розвиток цифрового урядування та високий рівень конкуренції країн. Так, у 2022 році Україна у порівнянні з 2020 р. піднялася на 23 позиції, а за останні 5 років - на 36 позицій. Проте 46 місце із 193 у загальному заліку [1] зумовлює необхідність удосконалення відповідних механізмів впровадження.

Додамо, що цифровізація процесів надання публічних послуг у державах пострадянського простору, як-от - Україна, є специфічною. Поряд з тим жорстокий повномасштабний наступ РФ на територію України вплинув на всі сфери суспільно-політичного та економічного життя українців. Цифровізація воюючої держави Т» це безпечна можливість для громадян отримати публічні послуги в будь-якому зручному для себе місці, адже безпека громадян та швидкість надання певної послуги - це одні з стратегічних завдань держави на даний момент часу, в той час, як для держави цифровізація - це можливість створення ефективної моделі комунікації один з одним шляхом використання електронної інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Квінтесенція розуміння цифровізації є доволі багатогранною, поєднуючи використання цифрових технологій для збору, аналізу даних з метою отримання релевантної та структурованої інформації, а також багатоканальне інформування та залучення громадян, електронну ідентифікацію, вільне поширення, використання та розповсюдження відкритих державних даних [2, с. 171]. Одні з перших ґрунтовних досліджень про ймовірні наслідки цифрової трансформації для держави та суспільства на Заході здійснили С. Понт, Е. Шмідт та Д. Коен [3]. Саме ці автори звертають увагу на необхідність державного регулювання цифрового простору. Важливість цієї теми для суспільства підкреслюється й великою кількістю наукових робіт, що пов^,язані не тільки із створенням зазначених технологій, а й оцінкою їх впливу. Як справедливо зазначає Л. Наливайко, «політика держави в напрямі цифровізації є необхідною для забезпечення конкурентоздатності нашої економіки, покращення сервісного доступу громадян України до суспільних благ» [4, с. 749]. На перспективах цифровізації як напряму удосконалення надання адміністративних послуг наголошує М. Тернущак [5, с. 98]. Чимало переваг, як додають С. Шевченко та Н. Сидоренко, електронний уряд у боротьбі із корупцією [6, с. 79]. Зрештою, суттєвий прогрес у рамках концепції «держава в смартфоні» підтверджують О. Матвеєва, А. Мунько [7], М. Трещов, О. Хохба [8], однак виявляючи певну розбалансованість смартизації управління на рівні держави та її окремих територій [9, с. 161]. Перспективи розвитку цифровізації держави досліджували також В. Булгакова, І. Гусейнов, І. Похиленко, Г. Россіхіна, Ю. Туровець [10], виокремивши особливості в Україні.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Загалом результати аналізу теоретичних напрацювань демонструють численні шляхи розвитку цифровізації суспільства та сфери її застосування, що підтверджують актуальність та визначають напрями досліджень «держави в смартфоні», зокрема у цій статті, із урахування наслідків і небезпек повномасштабного РФ в Україну.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є визначення шляхів цифровізації державно-управлінських процесів в Україні в умовах війни та повоєнний період, концептуалізація рамок їх реалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

В умовах процесів інтеграції України в Європейське співтовариство, активно постає питання щодо функціонування спільних електронних сервісів, задля спрощення надання державних послуг, перевірки валідності, автентичності та дійсності певних документів, реєстраційних дій та надання швидких онлайн-послуг [11, с. 33]. Одним із засобів розвитку може виступати цифровізація державно-управлінської діяльності та надання публічних послуг з використанням сучасних ІКТ, спираючись на передовий світовий досвід. цифровий економіка комунікація управління

До переваг цифровізації держави можна віднести такі: швидкість у прийнятті державно-управлінських рішень, можливість належного виконання та контролю, відсутність черг задля отримання певних публічних послуг. Окрім того, цифровізація дозволяє державним (публічним) службовцям більш вдало розпоряджатися обмеженими ресурсами держави, що у період дії правового режиму воєнного стану є чудовим управлінським рішенням, адже скорочення видатків та збільшення надходжень в бюджет країни, дозволяє збільшити фінансування оборонно-промислової галузі. Автоматизація процесів, що пов'язані з наданням публічних послуг, дозволяє зменшити час та витрати, що в свою чергу також позитивно впливає на оптимізацію економічної системи та забезпечення її стабільного функціонування.

Не менш цікавим аспектом цифровізації держави в умовах війни є можливість створення інтегрованої системи державних сервісів та реєстрів. Тривають роботи щодо інтеграції Держпродспоживслужби та державної платформи «Дія», що дозволить ефективно та безпечно захищати права споживачів в умовах правового режиму воєнного стану. Війна показала, що ліквідація бюрократичних перепон - це один з найефективніших механізмів належного функціонування держави, адже можливість швидкої та безпечної взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування та суспільства здатне забезпечити рівний доступ громадян до захисту прав і обов'язків. Наступним для обов'язкового впровадження є цифровізація комунікації між підрозділами екстрених служб з метою отримання інформації про події на певній території в режимі реального часу за для оперативного реагування на надзвичайні ситуації, ймовірність виникнення яких в умовах агресивного середовища на тепер характеризується як надзвичайно висока.

Масштабування потребують програми, які успішно реалізуються в м.Дніпрі-«Безпечнемісто»,«Безпечнашкола» та електронний екомоніторинг. їх можна вважати одними із найкращих проєктів цифровізації управлінських процесів на перетині різних сфер урядування. Електронний екомоніторинг у зв'язку із окупацією та постійними обстрілами Запорізької АЕС (м. Енергодар) дозволяє отримувати актуальну інформацію щодо рівня радіації в повітрі та вчасно вживати заходи щодо евакуації населення. Зауважимо, що процеси цифровізації насамперед пов'язані із безпекою даних, наприклад, геолокаційних даних щодо місця розташування об'єктів з метою недопущення цільових ракетних ударів з боку РФ.

Необхідністю, яка потребує особливої уваги у рамках впровадження цифрових технологій в державно-управлінську діяльність воюючої країни та управління великими даними, є підвищення рівня кібербезпеки (на чому наголошують вчені в останніх дослідженнях [12]), зокрема від несанкціонованих втручань.

Проаналізувавши вищезазначену інформацію, можна зробити висновок і про ключові переваги цифровізації воюючої держави: скорочення витрат на утримання центрів з надання публічних послуг, швидкість та гнучкість у здійсненні комунікації між державою та суспільством, можливість оптимізації витрати державних коштів та їх доцільне використання, ефективний контроль за законністю наданих послуг, мінімізація корупційної складової, тощо. Серед недоліків - нестабільність роботи КТ, висока вартість впровадження - роблять державу більш вразливою в інформаційному просторі перед ворогом. Узагальнюючи, сформуємо концептуальні рамки подальшого розвитку України як цифрової держави із урахуванням наслідків кризи, пов'язаних із війною з РФ (рис. 1).

Рис. 1. Концептуальні рамки розвитку цифровізації держави

Джерело: розроблено авторами

Невпинний розвиток цифрової економіки України актуалізує створення та використання новітніх інформаційно-комунікаційних інструментів взаємодії влади та суспільства, адже під впливом викликів сьогодення (в тому числі і війни), суспільство вимагає вироблення та становлення нової моделі комунікації, інформаційної відкритості влади та прозорої державно-управлінської системи.

Тут зазначити про новаційні способи організації дієвої роботи представників органів державної влади та місцевого самоврядування, як-от: «цифрове робоче місце», що дозволяє здійснювати посадові обов'язки в дистанційному форматі; використання «відкритих» даних, що дозволяє збільшити прозорість діяльності органів державної влади, шляхом інформування громадян про певну діяльність; багатоканальні опитування; «розумна аналітика», що дозволяє отримувати релевантні та структуровані дані задля розробки стратегічних планів і проєктів розвитку.

Втрата державою монопольно-функціонального становища поступово веде до впровадження системи «сервісної держави», що в свою чергу призводить до збільшення можливостей у громадян здійснювати вплив на державно-управлінську систему, використовуючи при цьому демократичні засади взаємодії.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Виклики, які постали перед Україною в умовах війни, вимагають нових векторів цифровізації держави, які відображено в концептуальних рамках. Також зусилля доцільно спрямувати на створення сприятливого середовища для реалізації інноваційних стартапів, розвитку малого і середнього бізнесу, ІТ-сектору та електронних інструментів комунікації.

Поряд із позитивними досягненнями щодо впровадження технологій цифровізації українськими містами необхідно звернути увагу й на недоліки, які не дозволяють повноцінно здійснити цифровий прогрес в державному управлінні: відсутність єдиної загальнодержавної концепції цифровізації публічного управління; відсутність стратегій цифрового розвитку на рівні місцевого самоврядування; недостатність фінансування та альтернативних механізмів фінансування проєктів; брак висококваліфікованих ІТ фахівців, відтік «мізків» за кордон; відсутність цілісного підходу до формування ІКТ - архітектури, систем безпеки, ідентифікації та відповідності міжнародним стандартам; створення автономних ІКТ - архітектур; нерівний доступ громадян до цифрових технологій та нових можливостей; загрози, пов⁵язані із війною з РФ; низький рівень кібербезпеки на державному та місцевому рівнях.

Прямі втрати матеріальних активів та інфраструктури України через повномасштабне вторгнення РФ оцінюються в майже 140 млрд дол. США (2/3 від довоєнного ВВП). При цьому у 2022 р. ВВП України скоротився на 30,3%, а інфляція склала 26,6 % [13]. Очевидно, що брак коштів для подальшого впровадження цифрових новацій в державному управлінні та місцевому самоврядування стане чи не найголовнішою перепоною та потребує в подальшому розробки альтернативних механізмів фінансування.

Бібліографічний список

1. E-Government Development Index. UN (2022). Retrieved from https://publicadministration.un.org/egovkb/en- us/Data-Center.

2. Holovko, O. M., & Dubynets, A. S. (2020). Rol tsyfrovizatsii derzhavnykh posluh u pravovidnosynakh z inozemnym elementom [The role of digitization of public services in the legal relationship with a foreign element]. Informatsiia i pravo - Information and Law, 2(33), 170-176. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.2(33).208111 [in Ukrainian].

3. Shmidt, E. (2015). Novyi tsyfrovyi svit. Yak tekhnolohii zminiuiut derzhavu, biznes i nashe zhyttia [New digital world. How technologies change the state, business and our life]. Lviv [in Ukrainian].

4. Nalyvaiko, L. R., & Vozna, D.V. (2020). Derzhava u smartfoni: vektory rozvytku kriz pryzmu didzhytalizatsii [The state in a smartphone: vectors of development through the prism of digitalization]. V Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia «Scientific achievements of modern society» - V International Scientific and Practical Conference «Scientific achievements of modern society» (Liverpool, January 8-10th, 2020), 748-758 [in Ukrainian].

5. Ternushchak, M. (2020). Udoskonalennia servisnoi diialnosti publichnoi administratsii v konteksti didzhytalizatsii [Improvement of service activities of public administration in the context of digitalization]. Yurydychnyi visnyk - Law Herald, 1,93-100. DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1565 [in Ukrainian].

6. Shevchenko, S., & Sidorenko, N. (2020). Elektronne uriaduvannia ta IKT yak instrumenty protydii koruptsii u konteksti svitovoho trendu prozorosti publichnoi sluzhby [E-government and ICT as instruments of corruption prevention in the context of the global trend of public service transparency]. Aspekty publichnoho upravlinnia - Public Administration Aspects, 8(5), 72-81. DOI: https://doi.org/10.15421/152095 [in Ukrainian].

7. Matveieva, O., & Munko, A. (2023). Uprovadzhennia kontseptsii rozumnoho mista u protsesy tsyfrovoi transformatsii ukrainy zarady staloho rozvytku [Implementation of the Smart City concept in the process of digital transformation and sustainable development of Ukraine]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia - Scientific Herald: Public Administration, 1(13), 138-162. DOI: https://doi.org/10.33269/2618-0065-2023-1(13)-138-162 [in Ukrainian].

8. Treshchov, M., & Khokhba, O. (2023). Udoskonalennia metodolohii smartyzatsii upravlinnia rozvytkom terytorii [Improvement of the methodology of smartization of territorial development management]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia - Scientific bulletin: public administration, 1(13), 178-194. DOI: https://doi.org/10.33269/2618- 0065-2023-1(13)-178-194 [in Ukrainian].

9. Munko, A. (2022). Postup ukrainskykh mist shchodo realizatsii kontseptsii SMART-City v upravlinskykh protsesakh [Progress of Ukrainian cities in implementing the SMART-City concept in management processes]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi, 6, 161-166. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2022.6/ [in Ukrainian].

10. Turovets, Y., Pokhylenko, I., Rossikhina, H., Huseynov, I., & Bulhakova, O. (2022). Digitalization of the administrative services in various fields of activity. Revista Amazonia Investiga, 11(60), 90-101. DOI: https://doi. org/10.34069/ai/2022.60.12.9.

11. Naumyk, A. S. (2023). «Derzhava v smartfoni» yak obiekt teoretychnykh doslidzhen [«The state in a smartphone» as an object of theoretical research]. IVmizhnarodna studentska naukova konferentsiia «Teoretychne ta praktychne zastosuvannia rezultativ suchasnoi nauky» - III International Student Scientific Conference «Theoretical and practical application of the results of modern science» (Odesa, April 7th, 2023), 32-33) [in Ukrainian].

12. Kryshtanovych, M., Storozhev, R., Malyshev, K., Munko, A., & Khokhba, O. (2022). State management of the development of national cybersecurity systems. International Journal of Computer Science and Network Security, 22, 11-16. DOI: https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.5.3.

13. Ukraine: Request for an Extended Arrangement Under the Extended Fund Facility and Review of Program Monitoring with Board Involvement-Press Release; Staff Report; and Statement by the Executive Director for Ukraine. International Monetary Fund : official site. 2023. Retrieved from http://surl.li/gfpbi.

Размещено на Allbest.ru