Критерії і індикатори соціально-економічного розвитку територіальних громад: вибір і застосування
Удосконалення системи управління соціально-економічним розвитком територіальних громад. Установлення зв’язку між довгостроковими орієнтирами, середньостроковими стратегічними завданнями, їх ресурсним забезпеченням та операційними програмними документами.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.12.2023 |
Размер файла | 3,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Науково-дослідний інститут публічного управління та права
Хмельницький регіональний центр підвищення кваліфікації
Критерії і індикатори соціально-економічного розвитку територіальних громад: вибір і застосування
Гасюк Ігор Леонідович
доктор наук з державного управління
професор, заступник директора
Баюк Микола Іванович
кандидат наук з державного управління
старший викладач кафедри
публічного управління та адміністрування
Хмельницького університету управління та права
імені Леоніда Юзькова, директор
Анотація
управління соціально-економічний територіальний громада
Для удосконалення системи управління соціально-економічним розвитком територіальних громад необхідним є запровадження довгострокового стратегічного планування, розробки довгострокових стратегій, оптимізація процедур та критеріїв управління для забезпечення чіткої, відкритої та прозорої процедури управління на основі єдиної методологічної бази. Завдання установлення зв'язку між довгостроковими орієнтирами, середньостроковими стратегічними завданнями, їх ресурсним забезпеченням та операційними програмними документами з посиленням виконавчої дисципліни можливе не тільки за рахунок механізмів залучення громадськості до процесів розвитку територій але й шляхом створення моніторингу суспільного розвитку та моніторингу якості життя населення. Тому одним із найважливіших компонентів системи управління соціально-економічним розвитком громади є наявність зворотних зв'язків між суб'єктом та об'єктом управління, які дозволяють визначати кількісний та якісний стан керованої системи в режимі реального часу за певними критеріями та індикаторами, здійснювати його оцінку, і на основі такої інформації, у разі необхідності вносити зміни до змісту управлінських впливів. Без перебільшення, саме цей механізм забезпечує можливість ефективно управляти соціально-економічним розвитком територіальних громад, оперативно реагувати на зміни, негативні впливи деструктивних факторів як екзогенного так і ендогенного походження, вживати своєчасних заходів попередження наявних викликів або загроз сталому соціально-економічному розвитку громад. Саме для вирішення цих завдань і з метою підвищення керованості цими складними процесами і станами такий зворотний зв'язок має забезпечувати передачу інформації, яка згрупована за певними критеріями і міститься в агрегованому вигляді - індикаторах.
Ключові слова: критерій, індикатор, соціально-економічний розвиток, територіальна громада.
Hasiuk Ihor Leonidovich Doctor of Science in Public Administration, Professor, Deputy Director, scientific-research institute for public management and law
Baiuk Mykola Ivanovich Candidate of Sciences in Public Administration, Senior Lecturer of the Department of Public Administration of the Leonid Yuzkov Khmelnytsky University of Management and Law, Director, Khmelnytsky Regional Center for Advanced Training
Criteria and indicators of socio-economic development of territorial communities: selection and application
Abstract
To improve the system of management of the socio-economic development of territorial communities, it is necessary to introduce long-term strategic planning, develop long-term strategies, optimize management procedures and criteria to ensure a clear, open, and transparent management procedure based on a single methodological framework. The task of establishing a link between longterm benchmarks, medium-term strategic objectives, their resource provision, and operational program documents with strengthening of executive discipline is possible not only through mechanisms of public involvement in the development of territories but also by creating monitoring of social development and monitoring of the quality of life of the population. Therefore, one of the most important components of the system for managing the socio-economic development of a community is the existence of feedback between the subject and object of management, which allows determining the quantitative and qualitative state of the managed system in real time according to certain criteria and indicators, assessing it, and based on such information, making changes to the content of management influences, if necessary. Without exaggeration, it is this mechanism that provides an opportunity to effectively manage the socio-economic development of territorial communities, to respond promptly to changes, negative impacts of destructive factors of both exogenous and endogenous origin, and to take timely measures to prevent existing challenges or threats to the sustainable socio-economic development of communities. It is to address these challenges and to increase the manageability of these complex processes and conditions that such feedback should provide information that is grouped according to certain criteria and contained in an aggregated form - indicators.
Keywords: criterion, indicator, socio-economic development, territorial community.
Постановка проблеми
Місцевий розвиток це процес послідовних та стійких, позитивних змін у житті певної території, який здійснюється шляхом ефективного управління (аналізу, прогнозування, планування, реалізації), яке не можливо здійснювати без зрозумілих, інформативних, якісних критеріїв та індикаторів, які характеризують відповідні управлінські впливи та процеси. Критерії і індикатори соціально-економічного розвитку мають відображати в першу чергу ті напрями роботи посадових осіб місцевого самоврядування за якими спостерігаються певні відхилення від бажаної норми, а саме: погіршення якості та доступності публічних послуг членам громад; невідповідність стратегії та практики планування розвитку територій їх реальним інтересам та потребам; погіршення інвестиційної привабливості територій, зростання соціальної напруги; відсутність прозорості та відкритості у діяльності органів місцевого самоврядування і органів державної влади; надмірна централізація повноважень органів виконавчої влади у сфері планування соціально-економічного розвитку територій. Світова практика та реалії сьогодення Української держави вказують, що для розвитку будь-якої територіальної громади визначальним є розробка стратегії на основі детально визначених за змістом критеріїв та індикаторів, які є дороговказом щодо ефективності та успішності впроваджуваних змін. Саме за критеріями та можливістю їх оцінки визначається результат управлінської діяльності внаслідок реалізації відповідних стратегій розвитку. Водночас, нажаль в практиці управління соціально-економічним розвитком громад критеріальний підхід до оцінки результатів та ефективності діяльності місцевої влади не набув значного поширення і найбільш розповсюдженими причинами такого стану є: непідготовленість, а в окремих випадках відсутність підготовлених фахівців, працівників органів місцевого самоврядування, які володіють, знають вимоги, методику, змістовну частину формування критеріїв та індикаторів розвитку територіальних громад та включення їх то змістової частини відповідних стратегій розвитку; формальний підхід, некомпетентність керівництва територіальних громад до організації роботи з підготовки необхідних документів та матеріалів, первинних даних які мають лягти в основу таких критеріїв та індикаторів; використання неповних результатів аналізу і діагнозу фінансово-економічного стану громади; відсутність ґрунтовних соціологічних досліджень - обмеження можливості дізнатися про думки й очікування, які висловлюють мешканці громади; критерії та індикатори які включаються до відповідних стратегій, як правило, відображають виключно проблемні питання, і не вказують бажані перспективи розвитку громади; не визначаються пріоритети розвитку громади, фінансові та інші ресурси розпорошуються на надмірну кількість цілей і завдань; критерії за своїм змістом не відображають завдання і реальні фінансові можливості територіальної громади, її кадрового забезпечення інші показники. І це лише малий перелік тих проблем які зустрічаються в практиці управління соціально-економічним розвитком територіальних громад під час визначення змісту необхідних критеріїв та індикаторів успіху. Уникнути помилок неможливо. Головне - виправляти їх вчасно. Об'єднані територіальні громади отримали і надалі будуть отримувати повноваження, створювати власні ресурси та отримувати ресурси зовнішні і є відповідальними перед своїми мешканцями за формування у кожній громаді комфортного і безпечного середовища, але надзвичайно важливо використовувати ці ресурси правильно із використанням науково обґрунтованих критеріїв та індикаторів, які є для процесу прийняття управлінських рішень основним джерелом достовірної інформації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Наразі є дуже велика кількість наукових праць, які присвячені проблематиці визначення якісних чи кількісних ознак певних процесів і станів в загальному вигляді, тому ми зупинимось лише на визначені змісту понять «критерії соціально-економічного розвитку» та «індикатори соціально-економічного розвитку» з точки зору їх розуміння в розрізі практичного їх застосування.
Критерій (criterion) в перекладі з грецької означає ознака, на підставі якої здійснюють оцінку якісної, сутнісної характеристики управлінської діяльності як окремого посадовця чи органу влади в цілому. З огляду на специфіку нашого дослідження під поняттям «критерії соціально-економічного розвитку територіальної громади» доцільно розуміти сутнісні характеристики, ознаки, сфер суспільного та економічного життя громади, які у повній мірі спроможні характеризувати ту чи іншу сторону життєдіяльності населення і на удосконалення або поліпшення якої спрямовані управлінські впливи органів влади, органів місцевого самоврядування тощо. Критерії за своєю мірою агрегації чи узагальнення можуть бути локальними, інтегральними або комплексними. Локальними є критерії, за допомогою яких оцінюється певна програма або проект у певній соціально-економічній сфері на території відповідної громади. Інтегральні критерії це критерії, які охоплюють сутнісні ознаки чи характеристики однієї сфери соціально-економічного розвитку громади за усіма її складовими, наприклад: культури, освіти, медицини, підприємництва тощо. Комплексні критерії є комбінацією інтегральних критеріїв і застосовуються для оцінки рівня соціально-економічного розвитку громад або окремих регіонів за усіма сферами і відображають взаємозв'язки між ними (сферами) та окремими факторами, які чинять позитивний або негативний вплив на динаміку соціально-економічного розвитку громади, враховують виклики і загрози щодо можливості реалізації програм сталого розвитку територій тощо.
Індикатор (з латини indicator) це показник, вказівник, який відображає зміни певного параметру критерію або управлінського процесу, якісного стану об'єкта управління у формі найбільш прийнятній для безпосереднього сприйняття аналітичною системою. Під поняттям «індикатори соціально- економічного розвитку територіальної громади» доцільно розуміти сукупність статистичних показників або їх комбінацію (індекси), які відображають кількісні чи якісні параметри певних критеріїв (сутнісних ознак, характеристик, сфер) і які характеризують динаміку або поточний стан соціально-економічного розвитку громади в цілому або за окремою сферою, програмою, проектом. В даному контексті індикатори доцільно поділити на дві групи: індикатори економічного розвитку та індикатори соціального розвитку. Індикатори економічного розвитку територіальної громади це реальні статистичні показники розвитку економіки регіону або території, які найбільшою мірою характеризують явища і тенденції в економічній сфері (критерій). Розрізняють оптимальні значення індикаторів - це інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворювальних процесів в економіці громади; порогові значення індикаторів - це кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці; граничні значення індикаторів - це кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці громади.
Індикатори соціального розвитку (social indicator) - кількість та якісні показники, що характеризують соціальні об'єкти, відображають стани і процеси їх функціонування й розвитку у формі, зручній для порівняння та аналізу. Кількісні індикатори соціального розвитку - це статистичні показники, які в числовому вигляді відображають соціально явища і процеси, характеризують розмір і рівень цих явищ. Кількісні індикатори поділяють на натуральні, виражені у фізичних одиницях виміру (довжина, вага, об'єм) та вартісні, виражені у діючих або порівняльних цінах. Вартісними показниками вимірюють складні, неоднорідні соціальні явища, які важко або зовсім неможливо привести до одного натурального або умовно-натурального показника. Якісні індикатори соціального розвитку - це якісні характеристики окремих властивостей соціального об'єкта, які оцінюються та порівнюються за ступенем їх прояву. Якісні індикатори виражають, як правило, суб'єктивну оцінку населенням власного соціального стану (ступеня задоволення тих чи інших матеріальних, побутових, духовних та інших соціальних потреб) або стану іншого оцінюваного соціального об'єкта. До якісних індикаторів можна, зокрема, віднести характеристики психологічного стану населення, комунікацій між людьми, їхньої суспільно-політичної активності та контр-публічності, тобто рівня критичного ставлення до публічних заяв політиків, до влади, ступеня недовіри до неї та скептицизму, який є проявом невіри у можливість влади вирішити проблеми [3].
Метою статті є класифікація та структурування підходів до вибору критеріїв та індикаторів за якими здійснюється управління соціально-економічним розвитком територіальних громад.
Виклад основного матеріалу
Як бачимо із визначення базових понять, «сутнісні характеристики», «ознаки», «показники», «статистичні дані» є ключовими поняттями в зміст утворюючому контексті категорій «критерій» та «індикатор» і, зважаючи на складність соціально-економічних систем та процесів, їх може бути надзвичайно велика кількість, що актуалізує проблему вибору серед них тих «вагомих» та «основних» шляхом врахування конкретної їх специфіки в залежності від мети та завдань управлінського процесу, реалізації програмних заходів в межах проектів чи розвитку окремих соціальних, чи економічних сфер громади. Такий вибір має ґрунтуватись на певних положеннях-вимогах в межах обраної концептуальної моделі розробки змісту критеріїв та індикаторів. Наразі є найбільш поширеними в практиці три моделі:
Моделі цільової спрямованості. В основі цієї групи моделей лежить припущення, що діяльність суб'єкта управління визначається його спроможністю досягати заздалегідь визначених цілей, а досягнутий результат має бути точно зафіксованим та доступним для вимірювання. Практика свідчить, що саме вимірювання якісних ознак є наріжною проблемою в процесі застосування даної групи моделей для розробки критеріїв.
Моделі системних ієрархій. Побудовані на домінанті організаційних, структурних, функціональних, процесуальних характеристиках керованої системи. Ця група моделей спрямована на визначення ефективності організаційної структури, ієрархічності, розподілу ресурсів, взаємодії між окремими елементами керованої системи в процесі управління нею тощо.
Моделі стратегічних складових. Ця група моделей будується на твердженні, що розробка критеріїв має здійснюватись на основі ідентифікації стратегічних компонентів (наприклад, окремих сфер соціально-економічного устрою громади), і саме від яких визначальною мірою залежить діяльність суб'єкта управління, його існування [2].
Не важливо в межах якої парадигми добираються критерії соціально-економічного розвитку територіальної громади доцільним вважається дотримання наступних вимог:
Критичність - критерій має бути чутливим і відображати специфічність змін, які відбуваються в керованій системі внаслідок реалізації певної програми управлінських впливів;
Повнота - критерій має визначати специфіку завдань і цілей з урахуванням усіх важливих аспектів проблеми, яка розв'язується;
Вимірність - критерій має включати в себе ті ознаки, які можна кількісно або якісно виміряти, порівняти, зіставити;
Економічність - критерій має бути придатним до вимірювання без суттєвих затрат часу, грошей тощо;
Дієвість - критерій має відображати складові ефективності, результативності управлінських дій щодо соціально-економічного розвитку територіальної громади.
Як свідчать попередні наші дослідження [2], під час розробки змісту чи вибору індикаторів необхідно дотримуватись наступних вимог:
Цільової спрямованості - індикатори мають відображати сутнісні показники кінцевого результату, отриманого внаслідок досягнення запланованої мети управлінської діяльності.
Варіабельності, гнучкості - зміст індикатора, як правило складеного, має передбачати можливість його коригування та адаптації до умов, що змінюються, при цьому зберігаючи основні ознаки інформативності та сталості.
Сумісності - індикатори мають бути побудовані таким чином, щоби інформативно доповнювати одне одного, бути змістовно не суперечливими, доповнювати інформаційний обсяг конкретного стану певних результуючих ознак.
Інформативності - до переліку індикаторів необхідно включати лише ті, які за своєю природою здатні розкривати сутність, зміст, якісні та кількісні сторони певного критерію, які є необхідним якісним та кількісним його виразом, які обумовлюють межі його предметного існування.
Надійності - індикатори мають забезпечувати сталий доступ та отримання необхідної інформації про стан та динаміку розвитку соціально-економічної системи, незалежно від зміни внутрішніх або зовнішніх організаційних, політичних тощо умов.
* Вимірності - змістова сутність індикатора має бути визначена таким чином, щоби існувала можливість порівняння шляхом кількісного виміру їх показників, міри, стану, рівня, динаміки змін, тренду тощо.
* Важливості - індикатори мають відображати суспільну значущість та
домінанти діяльності певної соціально-економічної сфери, проекту, програми,
та не відображати другорядних результуючих ознак, відповідати вимогам
теорії важливості критеріїв [2] (див. рис. 1).
Рис. 1. Структурно-логічна схема відношення критеріїв з індикаторами соціально-економічного розвитку територіальних громад
У вище наведеній структурно-логічній схемі ми навели загальну логіку формування чи вибору критеріїв та можливих індикаторів в залежності від завдань та мети управління соціально-економічним розвитком, предметної сфери управлінських впливів, стадії реалізації управлінського рішення, проекту, програми тощо. Зрозуміло, що у схемі ми не прагнули охопити увесь можливий спектр критеріїв та індикаторів, але вважаємо доцільним коротко розглянути ті, які на думку законодавців та практиків є найбільш придатними до використання.
Для прикладу наведемо систему індикаторів побудованих за ознакою функціональної діяльності органів місцевого самоврядування, яка викладена в праці «Індикаторі успішності та їх інструменти в системі управління місцевими громадами» [4]. Індикатори авторами згруповано за певними блоками, які можна трактувати як критерії, адже вони виступають базовими або суттєвими характеристиками функціональної діяльності органів місцевого самоврядування, стисло наведемо їх структуру:
Фінансово-економічний блок: частка місцевих податків і зборів у структурі місцевого бюджету; дохід на одного мешканця; ефективність витрат на апарат управління ОМС; місцевий економічний розвиток;
Соціальний блок: первинна медицина (кількість підписаних декларацій, наявність трудового договору, кількість ФАПів на 10 тисяч населення, чисельність середнього персоналу на одного лікаря, чисельність не медичного персоналу, частка фінансування з місцевого бюджету, відсоток забезпеченості за рахунок коштів НСЗУ, лікувальний процес, профілактична робота, якість обслуговування пацієнтів); освіта (показники забезпеченості (організації) навчального процесу, показники рівня задоволення потреб в освітніх послугах, показники розвитку потенціалу, показники економічності використання ресурсів); культура та спорт (споживацькі, сприйняття культури з боку мешканців, економічні - витрати та доходи, інфраструктури - наявність приміщень тощо); демографічні показники (народжуваність, смертність, шлюб та розлучення); безпека та кризове управління (сили і засоби до ліквідації надзвичайних ситуацій, запобігання пожежам, гасіння, рятування, організація відновлювальних робіт тощо); соціальний захист (організаційне та кадрове забезпечення надання соціальних послуг в ОТГ, розвиток матеріально-технічної бази сфери надання послуг, моніторинг потреб ОТГ у соціальних послугах та інформування мешканців про соціальні послуги);
Інфраструктурний блок: безпека дорожнього руху (важкість наслідків ДТП, швидкість, пішохідні переходи, перехрестя); управління водопостачання та водовідведення (відсоток населення, який має доступ до послуг водопостачання, відсоток втрати води, якість питної води, стан водогонів); управління поводження з відходами (охоплення населення послугою збору сміття, кількість відходів, що утилізується, ступінь перероблення ТПВ).
Відповідно до Порядку проведення розрахунку індексу людського розвитку, який затверджений постановою КМУ від 20 грудня 2017 року за № 1029 Міністерство розвитку громад та територій України [5] здійснює його визначення для усіх регіонів країни за такими критеріями (напрямами) «Довге та здорове життя», «Добробут та гідні умови праці», «Освіта». За кожним критерієм (напрямом) проводиться визначення наступних індикаторів:
Довге та здорове життя - середня очікувана тривалість життя від народження; загальний коефіцієнт приросту (скорочення) чисельності населення; коефіцієнт смертності від навмисного самоушкодження, на 100 тисяч населення;
Добробут та гідні умови праці - обсяг видатків місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів); відношення середньої заробітної плати до мінімальної, разів; рівень працевлаштування зареєстрованих безробітних;
Освіта - чистий показник охоплення дошкільними навчальними закладами дітей віком три-п'ять років, відсотків до загальної кількості дітей такого віку; кількість випускників вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації, відсотків до загальної кількості населення у віці 25-70 років.
На теперішній час в Україні діє Методика розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку, яка була прийнята ще у 2003 році, але не втратила актуальності і до цього часу [1]. Згідно методики, кожному з аспектів економічного розвитку відповідає окремий блок показників, які формують систему індикаторів «Економічний розвиток регіонів». Схема побудови інтегрального індексу економічного розвитку являє собою 3-етапний процес відповідно до 3-рівневої ієрархічної системи показників. Перший рівень об'єднує 28 первинних показників економічного розвитку, які інтегруються у 5 блоків, що характеризують такі аспекти: макроекономічну ефективність; фінансову сферу; інноваційну діяльність та розвиток науки; ринкові перетворення і розвиток підприємництва; інвестиційну привабливість. Інтеграція з системою показників соціального розвитку і відповідна побудова інтегрального індексу соціально-економічного розвитку відбувається на додатковому 4-му етапі розрахунків і відповідно формує четвертий рівень ієрархічної системи. Таким чином, методика передбачає визначення інтегрального індексу за наступними критеріями та індикаторами:
Макроекономічна ефективність - валовий внутрішній продукт в межах регіону; індекс споживчих цін; рівень безробіття;
Фінансова сфера - фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, в розрахунку на 1000 працюючих, тис. грн.; сума власних доходів місцевого бюджету, в розрахунку на одну особу наявного середньорічного населення регіону, тис. грн.; коефіцієнт виконання місцевого бюджету за власними доходами; співвідношення суми доходів місцевого бюджету, що перерахована до Державного бюджету, та загальної суми власних доходів; співвідношення суми дебіторської заборгованості місцевого бюджету та його загальних видатків; співвідношення суми кредиторської заборгованості місцевого бюджету з соціальних видатків та його загальних видатків; сума видатків місцевого бюджету, що припадає на одну особу середньорічної чисельності наявного населення регіону, тис. грн.;
Інноваційна діяльність та розвиток науки - кількість докторів наук, в розрахунку на 100000 осіб середньорічної чисельності наявного населення регіону; кількість кандидатів наук, в розрахунку на 100000 осіб середньорічної чисельності наявного населення регіону; загальний обсяг фінансування науково-технічних робіт, в розрахунку на одну особу з науковим ступенем, яка виконує науково-технічні розробки, грн.; загальний обсяг науково-технічних робіт, виконаних власними силами, в розрахунку на одну особу з науковим ступенем, яка виконує науково-технічні розробки, грн.; витрати на виконання наукових досліджень і розробок (собівартість), в розрахунку на одну особу з науковим ступенем, яка виконує науково-технічні розробки, грн.; питома вага промислових підприємств регіону, що впроваджували інновації, %.;
Ринкові перетворення і розвиток підприємництва - питома вага підприємців (роботодавців) у загальній чисельності зайнятого населення, %; питома вага найманих працівників підприємств, установ, організацій в загальній чисельності зайнятих економічною діяльністю, %; питома вага зайнятих на малих підприємствах в загальній чисельності працюючих за наймом на підприємствах, в установах та організаціях, %; кількість малих підприємств, в розрахунку на 10000 осіб середньорічної чисельності наявного населення регіону; питома вага малих підприємств, що випускали продукцію та надавали послуги, у загальній кількості малих підприємств, %; питома вага продукції малих підприємств у загальних обсягах виробництва продукції (робіт, послуг) всіх підприємств регіону, %; питома вага зайнятих у приватних сільськогосподарських підприємствах (включаючи фермерські) у загальній чисельності зайнятих у сільському господарстві, %; дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої приватними сільськогосподарськими підприємствами (включаючи фермерські), в розрахунку на одного зайнятого у сільському господарстві, грн.;
Інвестиційна привабливість - інвестиції в основний капітал, у розрахунку на одну особу середньорічної чисельності наявного населення, грн.; інвестиції у житлове будівництво, у розрахунку на одну особу середньорічної чисельності наявного населення, грн.; обсяг прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на одну особу чисельності наявного населення на кінець року, дол. США; зміна обсягу прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на одну особу середньорічної чисельності наявного населення, дол. США. Непрямою характеристикою інвестиційної привабливості регіону є показники, що визначають розвиток транспортної мережі регіону та зовнішньоекономічної діяльності: щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям, км на 1000 кв. км території; обсяг експорту товарів, в розрахунку на одну особу середньорічної чисельності наявного населення регіону, дол. США.
Висновки
Отже, підводячи підсумки, слід відзначити, що вибір критеріїв та індикаторів є важливою науковою проблемою і в першу чергу є важливою процедурою в процесі прийняття та реалізації управлінських рішень щодо соціально-економічного розвитку територіальних громад, яка покликана забезпечити сталий їх розвиток та підвищення якості та рівня життя населення. Слід зауважити, що лише добір і розрахунок якісних чи кількісних значень індикаторів не дає можливості їх адекватного застосування в практиці, таку можливість забезпечує процедура їх оцінки, яка власне і стане предметом розгляду наших наступних досліджень.
Література
1. Верховна Рада України. Державний комітет статистики України. Наказ. «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v0114202-03#Text (дата звернення 20.05.2023).
2. Гасюк І.Л. Державне управління фізичною культурою та спортом: стан та перспективи розвитку: [монографія] / І.Л. Гасюк. - Х.: П11 Балюк І.Б., 2011. - 432 с.
3. Енциклопедія державного управління: у 8 т.: [Т.2.: Методологія державного управління] / наук.-ред. колегія: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін. - К.: НАДУ, 2001. - 692 с.
4. Індикатори успішності та їх інструменти в системі управління територіальними громадами. - Український інститут майбутнього. - Київ. - 116 с.
5. Міністерство розвитку громад та територій України. Розрахунок індексу регіонального людського розвитку за 2019 рік. Режим доступу: https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/derzhavna-rehional-na-polityka/monitorynh/monitorynh-monitorynh/rozrahunok-indeksu-regionalnogo-lyudskogo-rozvytku/rozrahunok-indeksu-regionalnogo-lyudskogo-rozvytku-za-2019-rik/ (дата звернення 25.05.2023).
References
1. Verhovna Rada Ukrai'ny. Derzhavnyj komitet statystyky Ukrai'ny. Nakaz. «Pro zatverdzhennja Metodyky rozrahunku integral'nyh regional'nyh indeksiv ekonomichnogo rozvytku [Verkhovna Rada of Ukraine. State Statistics Committee of Ukraine. Order. "On the approval of the Methodology for calculating integral regional indices of economic development]. Rezhym dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0114202-03#Text (data zvernennja 20.05.2023). [in Ukrainian].
2. Hasjuk I.L. Derzhavne upravlinnja fizychnoju kul'turoju ta sportom: stan ta perspektyvy rozvytku [State management of physical culture and sport: state and development prospects: [monograph]]: [monografija] / I.L. Hasjuk. - H.: PP Baljuk I. B., 2011. - 432 s [in Ukrainian].
3. Encyklopedija derzhavnogo upravlinnja [Encyclopedia of State Administration]: u 8 t.: [T. 2.: Metodologija derzhavnogo upravlinnja] / nauk.-red. kolegija: Ju.V Kovbasjuk (golova) ta in. - K.: NADU, 2001. - 692 s. [in Ukrainian].
4. Indykatory uspishnosti ta i'h instrumenty v systemi upravlinnja terytorial'nymy gromadamy [Indicators of success and tools in the system of management of territorial communities] - Ukrai'ns'kyj instytut majbutn'ogo. - Kyi'v. - 116 s.Kratkyj akonomycheskyj slovar' [Brief Economic Dictionary] / [pod. red. A.N. Azryljana]. - M.: Yn-t nov. akonomyky, 2001. - 1088 s. [in Ukrainian].
5. Ministerstvo rozvytku gromad ta terytorij Ukrai'ny. Rozrahunok indeksu regional'nogo ljuds'kogo rozvytku za 2019 rik. [Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine. Calculation of the regional human development index for 2019] Rezhym dostupu: https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/derzhavna-rehional-na-polityka/monitorynh/monitorynh-monitorynh/rozrahunok-indeksu-regionalnogo-lyudskogo-rozvytku/rozrahunok-indeksu-regionalnogo-lyudskogo-rozvytku-za-2019-rik/ (data zvernennja 25.05.2023). [in Ukrainian]. Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Конституція України про місцеве самоврядування. Удосконалення механізмів управління громадою. Проблема функціонування гілок влади в Україні. Конституційний захист та фінансова спроможність громади. Першочергови завдання науки державного управління.
реферат [18,0 K], добавлен 08.06.2010Аналіз основних вітчизняних та закордонних підходів до дефініції поняття "територіальна громада". Правові аспекти формування територіальних громад, їхні ознаки. Дослідження теоретичних засад функціонування локальних територіальних спільностей людей.
статья [19,3 K], добавлен 11.09.2017Ознаки муніципального менеджменту, та вплив застосування стратегічних підходів на його ефективність. Умови конкретизації управлінської відповідальності через структурний аналіз комплексу потреб територіальної громади і запитів населення регіону.
статья [20,2 K], добавлен 30.12.2010Дослідження вчення про місцеве самоврядування в європейських країнах. Становлення демократії у Франції. Історичні факти та події, які вплинули на подальший розвиток місцевого самоврядування у країні. Встановлення самостійності територіальних громад.
статья [31,1 K], добавлен 31.08.2017Вищі органи державного управління економікою в Україні. Основні функції державного управління економікою. Національні особливості державного регулювання економічними процесами. Основні форми державного управління економікою.
курсовая работа [28,4 K], добавлен 18.03.2007Теоретичні основи місцевого самоврядування. Історія функціонування територіальних громад на теренах України. Поняття та система місцевого самоврядування. Повноваження, функції і гарантії. Представницькі органи і реформування місцевого самоврядування.
дипломная работа [124,5 K], добавлен 30.03.2009Забезпечення правової основи діяльності територіальних громад та її органів. Створення виконавчих органів за галузевою і функціональною ознаками. Автономність діяльності органів місцевого самоврядування, неможливість втручання інших суб’єктів влади.
реферат [16,7 K], добавлен 09.07.2009Сільські, селищні, міські територіальні громади та їх повноваження. Органи місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Головні повноваження осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування.
контрольная работа [34,4 K], добавлен 03.12.2012Поняття кризи державного управління та його складові. Причини виникнення криз державного управління у соціально-економічних системах, аналіз процесу їх розвитку. Антикризове державне управління в Україні. Моніторинг розвитку системи державного управління.
контрольная работа [48,3 K], добавлен 20.05.2015Недостатнє представництво жінок у владних інституціях як одна з основних проблем системи муніципального управління в Швейцарії. Підвищення рівня регіонального співробітництва - найбільш популярний вид реформаторської діяльності швейцарських громад.
статья [26,2 K], добавлен 18.08.2017Іпотечні відносини набувають стрімкого росту та розвитку. Іпотечний ринок займає одне з найважливіших місць серед фінансових механізмів економічного стимулювання і стабільного розвитку економіки України. Застосування іпотеки також має соціально-економічни
курсовая работа [33,7 K], добавлен 17.03.2006Проблема нової концепції розвитку держави. Застосування інноваційних технологій управління територіальним розвитком. Участь органів місцевого самоврядування у трансформаційних процесах. Застосування проектного підходу в муніципальному управлінні.
творческая работа [22,5 K], добавлен 08.04.2013Органи місцевого самоврядування в сучасних країнах у епоху глобалізації. Стратегія розвитку міста Снятина, як програма, що складається з проектів. Інтеграція стратегії та реформування місцевого самоврядування Снятина: напрями наближення до потреб громад.
презентация [509,0 K], добавлен 16.03.2010Фінансовий контроль - невід'ємна складова частина фінансової діяльності держави та адміністративно-територіальних одиниць. Фінансовий контроль завершальна стадія управління фінансами і необхідна умова ефективності управління фінансовими відносинами.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 01.05.2009Проблема поглиблення міжпрофесійної, міжкваліфікаційної, міжпосадової, міжгалузевої диференціації в оплаті праці з урахуванням сучасного соціально-економічного становища в Україні. Уникнення диспропорційного розшарування в суспільстві за рівнем доходів.
статья [23,7 K], добавлен 04.04.2014Розгляд особливостей успадкованої централізованої системи влади. Аналіз перспектив децентралізації та федералізації. Опис моделі реформованої системи органів публічної влади на місцях. Дослідження суті реформ в компетенції громад, району, регіону.
презентация [553,1 K], добавлен 13.01.2015Проблема оцінювання розвитку міст, напрямки та методи її дослідження сучасними вченими, перспективи розв’язання. Три поняття ефективності управління та порядок об’єктивного оцінювання. Індикатори виконання функцій міст як відображення рівня їх розвитку.
творческая работа [28,0 K], добавлен 08.04.2013Компетенції законодавчих і муніципальних органів. Управлінський персонал територіальних підрозділів центрального органу влади у США. Формування державної політики розвитку села Республіки Казахстан. Аналіз потенціалу сталого розвитку сільських територій.
контрольная работа [51,6 K], добавлен 24.10.2013Повноваження управлінського персоналу територіальних підрозділів центрального органу влади у США. Формування державної політики розвитку села Республіки Казахстан. Аналіз потенціалу сталого розвитку сільських територій (на прикладі села Заворскло).
контрольная работа [52,9 K], добавлен 24.10.2013Види виборів і виборчих систем. Класифікація видів виборів. Мажоритарна, пропорційна та змішані виборчі системи. Вибори Президента України, народних депутатів. Проведення голосування та підрахунку голосів. Список територіальних виборчих округів.
контрольная работа [24,1 K], добавлен 14.10.2008