Концептуальне обґрунтування перспективної моделі формування та реалізації державної промислової політики на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна

Концептуальне обґрунтування перспективної моделі формування та реалізації державної промислової політики на регіональному рівні

Ломака О.О.

аспірант кафедри управління персоналом та підприємництва

Анотація

промисловий політика нормативно-правовий

У статті розглянуто концептуальне обґрунтування перспективної моделі реалізації державної промислової політики на регіональному рівні. Запропоновано структуру перспективної моделі, що може складатись з двох блоків, до першого блоку (формування) входять суб'єкт, мета завдання, принципи, визначення викликів та ризиків, а також другого блоку (реалізація), що складається з комплексного механізму реалізації, об'єкту та зворотного зв'язку між суб'єктом та об'єктом. Визначено сучасні виклики, що стоять перед промисловою політикою. Показано, що реалізація промислової політики здійснюється в умовах впливу широкого комплексу ризиків, найбільше уваги при реалізації промислової політики вимагають глобальні ризики військове вторгнення Росії в Україну та внутрішні операційні ризики, пов'язані із затвердженням нормативно-правових актів, що забезпечують реалізацію промислової політики. Визначено, що суб'єктами в перспективній моделі реалізації промислової політики є: органи публічного управління, підприємства науково-дослідні установи, громадські організації. Опрацьовані основні характеристики перспективної моделі реалізації промислової політики, яка повинна визначити оптимальну траєкторію переходу із сучасного стану вітчизняної промисловості в цільовий та формувати адекватні відповіді на сучасні виклики та мінімізацію впливу ключових ризиків. Обґрунтовано, що перспективна модель формування та реалізації державної промислової політики на регіональному рівні визначається переходом з галузевих на принципи управління платформної економіки. Державна промислова політика на регіональному рівні повинна бути гнучкою і спрямованою на розв'язання конкретних викликів, з якими зіштовхується регіон. Співпраця органів публічного управління з бізнесом, громадськими організаціями та громадянами, може допомогти вирішити ці виклики більш успішно. Об'єктом є промислові сектори та підприємства, що діють у регіоні. Доведено, що зворотній зв'язок передбачає взаємодію між державними органами, підприємствами, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами з метою досягнення стратегічних цілей у розвитку промисловості в певному регіоні. Ключові слова: держава; державне управління; промислова політика; державна промислова політика; регіональний рівень.

Conceptual justification of a promising model for the formation and implementation of state industrial policy at the regional level

Oleksandr Lomaka

Postgraduate student of the Department of Personnel Management and Entrepreneurship, Educational and Scientific Institute «Institute of Public Administration», V.N. Kharkiv National University Karazina, Kharkiv, Ukraine

Abstract

The article examines the conceptual justification of the prospective model of the implementation of the state industrial policy at the regional level. The structure of a promising model is proposed, which can consist of two blocks, the first block (formation) includes the subject, object, goal of the task, principles, definition of challenges and risks, as well as the second block (implementation), which consists of a complex mechanism implementation, and feedback between the subject and the object. Modern challenges facing industrial policy are defined. It is shown that the implementation of the industrial policy is carried out under the influence of a wide range of risks, the most attention in the implementation of the industrial policy is required by the global risks of Russia's military invasion of Ukraine and internal operational risks associated with the approval of regulatory acts that ensure the implementation of the industrial policy. It was determined that the subjects in the prospective model of industrial policy implementation are: public management bodies, enterprises, research institutions, public organizations. The main characteristics of the prospective model of industrial policy implementation, which should determine the optimal trajectory of the transition from the current state of domestic industry to the target state and form adequate responses to modern challenges and minimizing the impact of key risks, are elaborated. It is substantiated that the perspective model of formation and implementation of state industrial policy at the regional level is determined by the transition from sectoral to platform economy management principles. The object is industrial sectors and enterprises operating in the region. It has been proven that feedback involves interaction between government bodies, enterprises, the public and other interested parties in order to achieve strategic goals in the development of industry in a certain region. Key words: State; Public Administration; industrial policy; State Industrial Policy; regional level.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Зміщення акценту державної політики з централізованого управління на регіональний рівень, передача повноважень органам місцевого самоврядування відкриває широкі можливості для забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку різних регіонів України. Це зрушення зумовлює необхідність створення нових концептуальних засад державної промислової політики на регіональному рівні. В основі державної промислової політики повинна лежати чітко визначена і регламентована сукупність відносин. Промислову структуру регіону визначає множина галузевих, міжгалузевих і територіальних виробничих і соціальних елементів, раціональна їх взаємодія є необхідною передумовою ефективного функціонування промислових комплексів регіону Необхідно визначити цілі, методи та принципи реалізації цих структур, а також прийняти нові моделі формування та реалізації державної промислової політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Теоретичні і практичні аспекти державної промислової політики розглянуті в працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Вагомий внесок у дослідження промислової політики зробили такі вчені Ільяш О.І. [3], Кизим М.О. [5], Кіндзерський Ю.В. [4], Клименко Л.П., [10], Онєшко С. [7], Пельтек Л.В. [8], Тарасова Н.В. [10], Хаустова В.Є. [6] та ін. Однак, незважаючи на численні дослідження, слід зазначити наявність низки невивчених питань у сфері теоретико-методологічних підходів до формування та реалізацій державної промислової політики саме на регіональному рівні, що свідчить про актуальність обраної тематики цієї статті.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою даної статті є розробка концептуальне обґрунтування перспективної моделі формування та реалізації державної промислової політики на регіональному рівні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Пропонуємо розглянути основні напрями концептуального обґрунтування перспективної моделі формування та реалізації державної промислової політики на регіональному рівні. Структурно така модель може складатись з двох блоків, до першого блоку (формування) входять суб'єкт, об'єкт, мета завдання, принципи, визначення викликів та ризиків, а також другого блоку (реалізація), що складається з комплексного механізму реалізації, та зворотного зв'язку між суб'єктом та об'єктом.

Суб'єктами в перспективній моделі реалізації промислової політики є:

органи публічного управління, що виступають основними суб'єктами формування промислової політики на регіональному рівні;

підприємства є основними учасниками промислової діяльності [4, с. 52];

науково-дослідні установи надають експертну оцінку стану промислового розвитку в регіоні, а також розробляти рекомендації щодо вдосконалення промислової політики [5, с. 14];

громадські організації представляють інтереси різних зацікавлених сторін, таких як громадяни, працівники, споживачі та екологи [8, с. 35].

Перший блок запропонованої перспективної моделі складається із визначення мети, завдань, принципів та алгоритму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні.

Метою є забезпечення сталого та інноваційного розвитку промислового комплексу, підвищення його ефективності та конкурентоспроможності, а також на покращення економічного та соціального розвитку регіону.

Завдання визначені у наступному порядку: створення нових робочих місць у промисловості; підвищення конкурентоспроможності промислової продукції; покращення якості життя населення; активізація процесів формування прогресивної структури промисловості регіону; розвиток перспективних промислових галузей.

Відзначимо, що використовувані в перспективній моделі принципи побудови відносин в їх логіці алгоритмічної послідовності, такі як прозорість; сталий розвиток; партнерство, інтегрованість; гнучкість та адаптивність до змін; врахування місцевих особливостей; конкурентоспроможності; галузевого розвитку та платформної економіки; екологічності.

Перспективна модель реалізації промислової політики повинна визначити оптимальну траєкторію переходу з сучасного стану промисловості в цільовий, при цьому забезпечуючи, формування адекватних відповідей на сучасні виклики і мінімізацію впливу ключових ризиків [3].

Вітчизняна промисловість стикається з рядом викликів, успішність відповіді яким визначить контури її довгострокового розвитку. Так, на думку авторів монографії за редакцією Л. Дейнеко та. М. Якубовського [2, с. 32], композиція ключових викликів будується з шести елементів:

- формування глобальної конкурентоспроможності в умовах «четвертої промислової революції»;

- обмеження доступності традиційних зовнішніх ринків з позаекономічних причин;

- можливість збереження і розвитку локальних ринків при вичерпанні потенціалу екстенсивного зростання;

- об'єктивна неможливість вирішувати всі питання силами держави;

- діяльність в умовах негативної динаміки людського капіталу;

- сукупність проблем інституційного характеру, розвиток в умовах високої невизначеності, кризи довіри і нестачі якісних інститутів.

Представлена композиція викликів в цілому актуальна, хоча їх значимість неоднорідна і може змінюватися в залежності від зовнішніх умов. Так, на нашу думку можливо додати такі виклики, що стоять перед державою при реалізації промислової політики на регіональному рівні:

неефективність регулюючих органів, це може бути в результаті недосягнення поставлених цілей за відносно високих бюджетних видатків на їх функціонування [1, с. 32].

безрезультатність реформ, призвела до скорочення частки переробної промисловості у ВВП, зниження конкурентоспроможності національної економіки на ринках товарів із високою доданою вартістю;

високі витрати та структурний дисбаланс, в результаті високих витрат та низької ефективності;

економічні проблеми та високі темпи інфляції.

Державна промислова політика на регіональному рівні повинна бути гнучкою і спрямованою на розв'язання конкретних викликів, з якими зіштовхується регіон. Співпраця органів публічного управління з бізнесом, громадськими організаціями та громадянами, може допомогти вирішити ці виклики більш успішно.

Також потрібно відзначити, що реалізація державної промислової політики на регіональному рівні здійснюється в умовах впливу широкого комплексу ризиків, серед яких виділяються макроекономічні (глобального і національного рівня), соціальні та операційні. При цьому композиція ризиків в останні роки, так само як і система викликів, змінилася досить істотно для перегляду або оновлення промислової політики.

Першу групу ризиків, макроекономічні ризики, пов'язані з несприятливими змінами загальних параметрів економічного розвитку, можна розділити на глобальні та національні.

До актуальних ризиків глобального масштабу слід віднести:

повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну;

ризик девальвації провідних світових валют;

ризик циклічних коливань світової економіки.

Макроекономічні ризики національного масштабу До макроекономічних ризиків національного масштабу, зміна яких потребує розгляду, належать:

ризик погіршення макроекономічної ситуації в країні;

ризик скорочення бюджетного фінансування промислової політики.

Погіршення макроекономічної ситуації в країні (економічна криза в національній економіці) та ризик скорочення бюджетного фінансування промислової політики можуть розглядатися як наслідок впливу глобальних причин. Механізми мінімізації цього ризику до теперішнього часу в основному відпрацьовані і являють собою сукупність стабілізаційних заходів, що згладжують наслідки для економічної активності: стимулювання попиту на продукцію обробної промисловості, підтримка інвестиційної активності, забезпечення фінансової стійкості підприємств, доступності оборотного капіталу інвестицій.

Операційні ризики реалізації державної промислової політики на регіональному рівні - це ризики, пов'язані з реалізацією конкретних заходів державної промислової політики. Вони можуть виникнути внаслідок недосконалості системи управління, помилок в проектуванні заходів, непередбачених зовнішніх факторів тощо [9,с. 85].

До операційних ризиків можуть бути віднесені ризики, пов'язані з недосконалістю прийнятих процедур, технічною та нормативною правовою підтримкою реалізації промислової політики, в тому числі:

недосконалість системи управління може призвести до помилок в реалізації заходів державної промислової політики, що може негативно вплинути на їх ефективність [6, с. 42];

помилки в проектуванні заходів державної промислової політики можуть призвести до того, що вони не будуть досягати поставлених цілей.

Технологічні ризики реалізації державної промислової політики на регіональному рівні - це ризики, пов'язані з використанням нових технологій в рамках реалізації державної промислової політики. Вони можуть виникнути внаслідок недосконалості технологій, непередбачених змін в технологічних трендах або неготовності регіонів до впровадження нових технологій, що знецінює зусилля з розвитку промисловості, також можуть мати істотний вплив на досягнення результатів [10, с. 59].

Найбільшої уваги потребують глобальні ризики пов'язані з війною Росії проти України та внутрішні операційні ризики, пов'язані із затримкою прийняття нормативних правових актів, що забезпечують реалізацію промислової політики. Затримка розробки правового забезпечення не спричинить за собою додаткових витрат, але може серйозно ускладнити реалізацію промислової політики.

Комплексний механізм реалізації державної промислової політики, складається із функціональних механізмів реалізації, а саме: нормативно-правового, економіко-фінансового, організаційно-адміністративного та інформаційно-комунікативного механізму, які у свою чергу мають арсенал власних методів, засобів та інструментів.

У загальному вигляді комплексний механізм реалізації регіональної промислової політики можна визначити як сукупність механізмів, форм, методів та інструментів, за допомогою яких органи державного управління та місцевого самоврядування при взаємодії з менеджментом промислових організацій здатні надавати позитивний вплив на процеси розвитку регіонального промислового комплексу.

Сутність зворотного зв'язку між суб'єктом та об'єктом при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні полягає в тому, що суб'єкт отримує інформацію про результати її реалізації від об'єкта політики [7, с. 32]. Ця інформація може бути використана для оцінки ефективності політики та прийняття рішень щодо її подальшого вдосконалення. Таким чином зворотний зв'язок грає важливу роль у реалізації державної промислової політики на регіональному рівні. Цей процес передбачає взаємодію між державними органами, підприємствами, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами з метою досягнення стратегічних цілей у розвитку промисловості в певному регіоні. Зворотний зв'язок може надходити від різних джерел, таких як: підприємства промислового сектору; органи публічного управління; науково-дослідні установи.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином розглянуті основні напрями концептуального обґрунтування перспективної моделі формування та реалізації державної промислової політики на регіональному рівні. На нашу думку структура перспективної моделі, що може складатись суб'єкту, об'єкту, мети, завдання, принципів, визначення викликів та ризиків, комплексного механізму реалізації, та зворотного зв'язку між суб'єктом та об'єктом.

Визначено сучасні виклики, що стоять перед промисловою політикою серед яких неефективність регулюючих органів, безрезультатність реформ, високі витрати та структурний дисбаланс, економічні проблеми та високі темпи інфляції.

Доведено, що реалізація промислової політики здійснюється в умовах впливу широкого комплексу ризиків, серед яких виділяються макроекономічні (глобального і національного рівня), соціальні та операційні. Таким чином перспективна модель реалізації промислової політики, повинна визначити оптимальну траєкторію переходу із сучасного стану вітчизняної промисловості в цільовий та формувати адекватні відповіді на сучасні виклики та мінімізацію впливу ключових ризиків.

Доведено, що зворотний зв'язок при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні є недостатньо розвиненим. Це пов'язано з низкою факторів, таких як: недостатня взаємодія між органами державної влади та підприємствами промислового сектору; низька інформованість підприємств про державну промислову політику; нерозвинена культура зворотного зв'язку в Україні.

Запропоновані напрями концептуального обґрунтування перспективної моделі реалізації промислової політики на регіональному рівні є одним з варіантів для подальших наукових розвідок та удосконалень.

Бібліографічний список

1. Deineko, L.V. (2022), Vyklyky maibutnoho dlia promyslovoho rozvytku Ukrainy [Future challenges for the industrial development of Ukraine]. Kyiv: NAN Ukrainy, DU «ln-t ekon. ta prohnoz. NAN Ukrainy» [in Ukrainian].

2. Deineko, L.V., Yakubovskyi, M.M., Sheludko, E.I. (2014), Promyslova polityka postkryzovoi ekonomiky [Industrial policy of the post-crisis economy]. Kyiv: In-t ekonom. ta prohnoz. NAN Ukrainy [in Ukrainian].

3. Iliash O.I. (2022), Ekonomika myrotvorennia v systemi ekonomichnoi bezpeky derzhavy: podolannia naslidkiv hibrydnoi okupatsii [Economics of peacemaking in the system of economic security of the state: overcoming the consequences of hybrid occupation]. Kharkiv: FOP Liburkina L.M. [in Ukrainian].

4. Kindzerskyi, Yu.V. (2013), Promyslovist Ukrainy: stratehiia i polityka strukturno-tekhnolohichnoi modernizatsii [Industry of Ukraine: strategy and policy of structural and technological modernization]. Kyiv: [b.v.], [in Ukrainian].

5. Kyzym, M.O. (2011), Promyslova polityka ta klasteryzatsiia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy and clustering of the economy of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK [in Ukrainian].

6. Khaustova, V.Ie. (2015), Promyslova polityka v Ukraini: formuvannia ta prohnozuvannia [Industrial policy in Ukraine: formation and forecasting]. Kharkiv: INZhEK [in Ukrainian].

7. Oneshko S. (2023), Model realizatsii promyslovoi polityky v Ukraini na osnovi kontseptsii «Industriia 4.0» [Model of implementation of industrial policy in Ukraine based on the concept of «Industry 4.0»]. Naukovi perspektyvy - Scientific perspectives, 1(31), 364-374 [in Ukrainian].

8. Peltek, L.V. (2010), Rozvytok rehionalnoi promyslovoi polityky derzhavy: teoriia, metodolohiia, mekhanizmy [Development of regional industrial policy of the state: theory, methodology, mechanisms]. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU [in Ukrainian].

9. Skorik K.A. (2020), Suchasni teorii ta kontseptsii promyslovoi polityky v zakhidnii naukovii literaturi [Modern theories and concepts of industrial policy in Western scientific literature]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Bulletin of Donbass, 2 (60), S 19-28. [in Ukrainian].

10. Tarasova, N.V., Klymenko, L.P., Yemelianov, V.M. (2011), Promyslovist Ukrainy: tendentsii, problemy, perspektyvy [Industry of Ukraine: trends, problems, prospects]. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru