До питання про правове регулювання трансформації військової служби правопорядку у військову поліцію відповідно до стандартів НАТО

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання про правове регулювання трансформації військової служби правопорядку у військову поліцію відповідно до стандартів НАТО

Шестопалка Р.І.

кандидат ветеринарних наук, слухач кафедри правового забезпечення, Гуманітарний інститут Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

Анотація

В роботі проаналізовано проект Закону України № 6569-1 «Про Військову поліцію». Нами пропонується виокремити чинники, які обумовили прийняття вказаного проєкту Закону: діюча Військова служба правопорядку у Збройних Силах України немає жодних повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування військових кримінальних правопорушень і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності; ані на ВСП, ані на ДБР, ані на НАБУ не покладається комплексне завдання забезпечення законності і правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; ВСП, ДБР, НАБУ, органи прокуратури не мають жодних повноважень щодо вжиття превентивних заходів, направлених на запобігання правопорушенням у Збройних Силах України; необхідність приведення національної оборонної системи забезпечення до стандартів НАТО тощо.

Ключові слова: військова поліція, військова служба правопорядку, досудове розслідування військових кримінальних правопорушень, стандарти НАТО.

Annotation

The purpose of the article was to research the issue of legal regulation of the transformation of the military law enforcement service into the military police in accordance with NATO standards. The work analyzed the draft Law of Ukraine No. 6569-1 «On the Military Police». We propose to single out the factors that led to the adoption of the specified draft Law: the current Military Law and Order Service in the Armed Forces of Ukraine does not have any authority to carry out operational and investigative measures, pre-trial investigation of military criminal offenses and bringing guilty persons to criminal responsibility; neither the law enforcement agency is entrusted with the complex task of ensuring law and order in the Armed Forces of Ukraine and other military formations; law enforcement agency, prosecutor's office do not have any authority to take preventive measures aimed at preventing offenses in the Armed Forces of Ukraine; the need to bring the national defense system up to NATO standards. Analysis of the draft Law No. 6569-1 «On the Military Police» indicates the creation of a completely new body, and not an attempt to reform the Military Police. In addition, their powers are fundamentally different in content and direction. We also note that in clause 11 of the final and transitional provisions, it is indicated that from the moment this law enters into force, the Law of Ukraine «On the Military Service of Law and Order in the Armed Forces of Ukraine» shall be recognized as having lost its validity. In our opinion, this testifies to the efforts of the legislator to create a new body to ensure the interests of the state in the sphere of defense and national security of Ukraine from the implementation of law enforcement activities. It can be seen that before the adoption of the specified project of the normative act, it was about reforming the VSP, but now it is about the creation of a completely new body with its own powers and sphere of activity.

Keywords: military police, military law enforcement service, pretrial investigation of military criminal offenses, NATO standards.

Вступ

Питання трансформації Військової служби правопорядку у Військову поліцію обговорювалося на рівні законопроєктів досить тривалий час. Саме початок повномасштабної війни і подання Україною заявки до НАТО восени 2022 р. означило нагальність і необхідність створення нового органу - Військової поліції України у відповідності до стандартів НАТО.

Щодо тривалої законотворчої роботи в цьому напрямку, на наш погляд, основними віхами є:

- затвердження Президентом України Указу від 26 травня 2015 р. № 287 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 р. «Про Стратегію національної безпеки України»», в якому передбачено зміцнення військової дисципліни та правопорядку у Збройних Силах України і створення Військової поліції [1];

- на початку 2015 р. Президент України доручив Кабінету Міністрів України впродовж тижня внести до Верховної Ради України проект Закону України «Про Військову поліцію». Вже 21 січня 2015 р. народні депутати зареєстрували відповідний законопроєкт № 1805, метою якого було створення Військової поліції [2]. Однак цей проєкт Закону знято з розгляду із висновком про те, що «він дублює положення про Військову службу правопорядку, тобто створює систему коли два закони регулюватимуть одну сферу, а так наділяє міліцію/поліцію невластивими функціями, які в певних моментах поширюються і на цивільних. Критично не вкладається в систему реформування МВС відповідно до міжнародних зобов'язань» [3];

- відповідно до Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 р. передбачалося створення військової поліції. Вказано, що військова поліція - дієвий правоохоронний орган спеціального призначення з правами здійснювати: оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування злочинів. Вказувалося на 4 необхідних кроки для її створення: 1) законодавчо визначено загальну структуру Військової поліції та її основні функції; 2) сформовано необхідний комплект органів військового управління та військових частин Військової поліції; 3) забезпечено Військову поліцію фондами, озброєнням та військовою технікою, засобами зв'язку, спеціальними засобами та обладнанням тощо; 4) створено ефективну навчально-матеріальну базу, запроваджено підготовку підрозділів та персоналу Військової поліції за стандартами НАТО. Хоча в Програмі вживається минулий час - визначено, сформовано, забезпечено, створено [4] і не дивлячись на те, що вказана програма була затверджена у 2020 р., станом на кінець 2020 р. нового законопроєкту «Про Військову поліцію» до Верховної Ради України подано не було. Оскільки не було створено вказаного органу, неможливо говорити про його підготовку за стандартами НАТО;

- ключовим етапом на теперішній час є подання до Верховної Ради України Проєкту Закону про Військову поліцію № 6569-1 від 15.02.2022 р. Цим проєктом пропонується створити військову поліцію як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує інтереси держави у сфері оборони та національної безпеки України із здійснення правоохоронної діяльності з попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, кримінальних проступків, віднесених до його підслідності, а також здійснення превентивних заходів з метою забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях (далі інших військових формуваннях), у Міністерстві оборони України, органах управління силами і засобами, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони, у державних замовників у сфері оборони, окремих виконавців державного контракту (договору) з оборонних закупівель та захисту інтересів держави у сфері оборони і національної безпеки України у порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 1 проєкту) [5].

Слід зазначити, що в даній роботі ми аналізуємо розвиток законодавчих та законотворчих пропозицій виключно з 2014 р., з моменту, коли розпочалася збройна агресія росії проти України на сході. На наш погляд, з цього моменту розпочалася активна робота щодо реформування Збройних Сил України і органів, що забезпечують законність та правопорядок у Збройних Силах України відповідно до міжнародних стандартів. правове регулювання військова служба

Актуальність обраної тематики пояснюється законотворчими процесами, що відбуваються в Україні, початком повномасштабної війни, новими викликами щодо необхідності забезпечення законності у військових формуваннях, поданням Україною заявки про вступ до НАТО та багатьма іншими чинниками. Одним із таких чинників є статистичні дані. Зокрема, за даними Офісу Генерального прокурора України в Україні впродовж року в 4 рази збільшилася кількість зареєстрованих військових злочинів. Це пояснюється початком повномасштабної війни і як наслідок, різким збільшенням чисельності Збройних Сил України [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про невеликий обсяг наукових досліджень у сфері правового регулювання трансформації військової служби правопорядку у військову поліцію відповідно до стандартів НАТО. Зазначимо про роботу Кузьмича І. «Загальнотеоретичні аспекти створення військової поліції для забезпечення законності в збройних силах України», в якій автор визначив особливості, прогалини, а також надав пропозиції щодо ефективного реформування Військової служби правопорядку у Військову поліцію на підставі аналізу чинного законодавства, юридичної літератури та міжнародного досвіду [2]. Котляренко О. розглянув перспективи формування Військової поліції як складової системи військової юстиції в Україні [7]. Коломієць В. на рівні дисертаційного дослідження здійснив комплексне дослідження адміністративно-правового забезпечення функціонування органів правопорядку в Збройних Силах України, розглянув сутність поняття «правоохоронні органи» та «органи правопорядку», правовий статус органів правопорядку Збройних Сил в структурі правоохоронної системи України тощо [8]. Також в інших наукових роботах автор розглянув міжнародний досвід функціонування військової поліції у забезпеченні правопорядку [9]. Основою роботи стали нормативні акти, їх проєкти та аналітичні дані, зокрема, проєкти Законів України про Військову поліцію, Державна програма розвитку Збройних Сил України на період до 2020 р., Аналітична доповідь «Проблемні питання відповідальності військовослужбовців» (січень 2023) тощо.

Метою статті є розгляд питання про правове регулювання трансформації військової служби правопорядку у військову поліцію відповідно до стандартів НАТО.

Результати

Напередодні повномасштабної збройної агресії росії проти України до Верховної Ради України 15.02.2022 р. було подано проєкт Закону України № 6569-1 «Про Військову поліцію». Але початок повномасштабної війни зупинив законотворчий процес, спрямував його на вирішення нагальних потреб, як наприклад, внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо регламентації особливого порядку кримінального провадження в умовах воєнного стану, внесення змін до Кримінального кодексу України з метою введення кримінальної відповідальності та закріплення нових складів злочинів, зокрема, ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору»; ст. 114-2 «Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану» тощо [10].

Вказаний проєкт Закону України № 6569-1 було включено до порядку денного лише 07.02.2023 р. На момент проведення цього дослідження його не було прийнято, а лише надано для ознайомлення. Так, проєктом Закону «Про Військову поліцію» пропонують визначити правові засади організації та діяльності Військової поліції, а також додаткові заходи правового забезпечення інтересів держави з метою підтримання військової дисципліни, бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на належному рівні, забезпечення здійснення оборонних закупівель.

Аналіз низки нормативних та наукових джерел дозволив виокремити декілька чинників, що передували законотворчій пропозиції щодо включення вказаного нормативного акту до порядку денного:

1) діюча Військова служба правопорядку (далі - ВСП) у Збройних Силах України немає жодних повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування військових кримінальних правопорушень і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності;

2) у зв'язку із тим, що ВСП не уповноважена на здійснення досудового розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями, такі функції відповідно до ч. 4 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України віднесено до компетенції слідчих Державного бюро розслідувань (далі - ДБР). Згідно з цією нормою слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України. В свою чергу, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, за умови, що кримінальне правопорушення вчинено військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України) [11].

Фактично через відсутність спеціального органу, ДБР і НАБУ здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, які не властиві цим органам досудового розслідування за своєю специфікою і суб'єктом вчинення злочину. До прикладу, завданням ДБР є розслідування кримінальних правопорушень, вчинених топ-чиновниками, суддями, працівниками правоохоронних органів та здійснення заходів щодо встановлення системних причин та умов проявів організованої злочинності;

3) ані на ВСП, ані на ДБР, ані на НАБУ не покладається комплексне завдання забезпечення законності і правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

4) ВСП, ДБР, НАБУ, органи прокуратури не мають жодних повноважень щодо вжиття превентивних заходів, направлених на запобігання правопорушенням у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, оборонно-промисловому комплексі держави і лише у виключних випадках, коли підслідність і суб'єкт вчинення злочину відповідає вимогам, закріпленим в Кримінальному процесуальному кодексі України, цими провадженнями займається ДБР або НАБУ в залежності від специфіки вчиненого кримінального правопорушення;

5) необхідність приведення національної оборонної системи забезпечення до стандартів НАТО. Як вказує колектив авторів проєкту Закону України «Про Військову поліцію», ним передбачається досягнення сумісності Військової поліції з відповідними структурами держав-членів НАТО [12]. Цей пункт, на наш погляд, визначає напрямок подальшого розвитку цього правоохоронного органу і основну спрямованість законотворця в умовах сучасних викликів - повномасштабної війни і подачі заявки до НАТО.

Ознайомлення із деякими нормативними документами НАТО, дало змогу звернути увагу, що вживається термін «NATO MILITARY POLICE». Це усталена назва, яка вживається всіма країнами, що входять до складу НАТО - військова поліція, а не служба правопорядку, бюро тощо. Враховуючи прагнення України до вступу до НАТО і подача у 2022 р. заявки на вступ до НАТО, чим було продовжено багаторічний курс України на євроатлантичну інтеграцію, вбачається, що здійснення розслідування в умовах воєнного стану має відповідати стандартам НАТО. Одним з критеріїв такої відповідності має стати створення спеціального органу - військової поліції як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує інтереси держави у сфері оборони та національної безпеки України.

Далі пропонуємо розглянути яким саме стандартам НАТО має відповідати військова поліція. Так, відповідно до профільної документації, військова поліція НАТО підтримує розвиток стандартів і можливостей військової поліції, зокрема через:

- надання аналітичної та методологічної підтримки в процесі розширення політики трансформації, планів для націй, а також започаткування ініціатив у цих сферах.

- моніторинг основних починань, ідей та змін у сфері трансформації військової поліції;

- підтримка та координація національних і міжнародних зусиль у впровадженні доктрин, публікацій і нормативних документів з метою сприяння спільному розумінню у виконанні поліцейських завдань у кожному оперативному середовищі;

- підтримка та консультування в рамках національних та міжнародних консультацій з питань, які розглядаються в доктринах та публікаціях військової поліції;

- здійснення оцінки результатів, винесених з теоретичних і практичних досягнень військової поліції, а також висновків і шляхів їх впровадження в майбутні дії;

- співпраця з національними, альянсними та іноземними установами, відповідальними за трансформацію їхніх збройних сил, особливо в рамках діяльності поліції;

- формулювання, експериментування, перегляд і рекомендація нових концепцій і напрямків для використання в багатонаціональному оперативному середовищі військової поліції;

- співпраця з військовими та цивільними експертами з предметних питань для проведення досліджень, моделювання, аналізу на користь військової поліції та їхніх партнерів;

- вивчення та надання всім учасникам оптимальних методів, інструментів і процедур, які використовуються в процесі трансформації для планування, впровадження, моніторингу та оцінки;

- збір, зберігання та обмін будь-якими матеріалами, пов'язаними з діяльністю військової поліції у їхніх країнах та за кордоном;

- слугувати платформою для консультацій, обміну досвідом та інформацією, дискусій і зустрічей [13].

Детальне вивчення цих завдань дозволяє констатувати, що досягнення стандартів стане можливим після виконання щонайменше двох вимог: створення в Україні військової поліції і вступ до НАТО. Після виконання цих вимог, на наше переконання, військова поліція України стане частиною великого міжнародного середовища, в якому національна військова поліція почне діяти як частина міжнародного механізму забезпечення інтересів держави та альянсу у сфері оборони та національної безпеки. Іншими словами: як тільки Україна стане частиною НАТО, її органи правопорядку будуть проходити навчання і будуть забезпечені оптимальними методами, інструментами і процедурами, які використовуються в процесі трансформації.

Висновки

В роботі було проаналізовано проєкт Закону України N° 6569-1 «Про Військову поліцію». Нами пропонується виокремити чинники, які можуть обумовити прийняття вказаного проєкту Закону: діюча Військова служба правопорядку у Збройних Силах України немає жодних повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування військових кримінальних правопорушень і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності; ані на ВСП, ані на ДБР, ані на НАБУ не покладається комплексне завдання забезпечення законності і правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; 4) ВСП, ДБР, НАБУ, органи прокуратури не мають жодних повноважень щодо вжиття превентивних заходів, направлених на запобігання правопорушенням у Збройних Силах України; необхідність приведення національної оборонної системи забезпечення до стандартів НАТО.

Хоча в якості мети статті нами ставилося розгляд питання про правове регулювання трансформації військової служби правопорядку у військову поліцію відповідно до стандартів НАТО, в результаті проведення дослідження ми доходимо висновку, що процес реформування ВСП у Військову поліцію не матиме позитивного резльтату. Аналіз проєкту Закону № 6569-1 «Про Військову поліцію» свідчить про створення абсолютно нового органу, а не про намагання реформувати ВСП. Окрім того, їх повноваження є принципово різними за змістом і спрямованістю. Також зауважимо, що в п. 11 прикінцевих та перехідних положень проєкту закону вказується на те, що з моменту введення в дію цього закону, буде визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України». На наш погляд, це свідчить про намагання законодавця створити новий орган задля забезпечення інтересів держави у сфері оборони та національної безпеки України із здійснення правоохоронної діяльності. Вбачається, що до прийняття за основу вказаного проєкту нормативного акту йшлося про реформування ВСП, наразі ж йдеться про створення абсолютно нового органу із власними повноваженнями і сферою діяльності.

Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення законодавчого забезпечення та організаційно-правових механізмів функціонування Військової поліції за євроатлантичними стандартами.

Список використаних джерел

1. Указ президента України № 287/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України»». URL: https://www.president.gov.ua/documents/2872015-19070.

2. Кузьмич 1.1. Загальнотеоретичні аспекти створення військової поліції для забезпечення законності в збройних силах України. Юридичний вісник. 2020. № 4 (57). С. 41-46. DOI: 10.18372/2307-9061.57.15041

3. Проект Закону про військову поліцію №1805. URL: https://rpr.org.ua/draft-laws/1805/.

4. Державна програма розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року. URL: https://www.mil.gov.ua/content/oboron plans/2017-07-31 National-program-2020 en.pdf.

5. Проект Закону «Про Військову поліцію» № 6569-1 від 15.02.2022. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39001.

6. Проблемні питання відповідальності військовослужбовців: аналітична доповідь. Січень 2023. URL: https://defence.org.ua/wp-content/uploads/doslidzhennya/CDS-

problemni-pytannya-vidpovidalnosti-viiskovosluzhbovcziv.pdf.

7. Котляренко О.О Перспективи формування Військової поліції як складової системи військової юстиції в Україні. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2016. № 1. С. 56-64.

8. Коломієць В.М. Забезпечення правопорядку в Збройних Силах України: адміністративно-правові аспекти: дис. к.ю.н. Тернопіль, 2020. 204 с.

9. Коломієць В. Функціонування військової поліції у забезпеченні правопорядку: міжнародний досвід. Актуальні проблеми правознавства. 2020. № 1. С. 71-74.

10. Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131.

11. Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88.

12. Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про Військову поліцію». URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1221782.

13. NATO Military police centre of excellence. URL: https://www.mpcoe.org/organisation/tasks.

Размещено на Allbest.ru