Цифрова трансформація у сфері науки: євроінтеграційні реформи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ У СФЕРІ НАУКИ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ РЕФОРМИ

Халілова Айсель Гурбат кизи аспірантка

кафедри адміністративного права

Анотація

наука академічний європейський стандарт

В останні десятиліття цифрова трансформація призвела до значних змін у різних сферах життя суспільства. Європейський Союз визнає важливість розбудови єдиного цифрового ринку для поліпшення економічної продуктивності, стимулювання інновацій та забезпечення кращого доступу до цифрових послуг для своїх громадян і підприємств.

Стаття присвячена дослідженню впливу цифрової трансформації на сферу науки. Акцентовано увагу на основні ініціативи Європейського Союзу, які спрямовані на адаптацію наукової галузі до сучасних вимог і стандартів. Проаналізовано поточний статус єдиного цифрового ринку ЄС та ключові аспекти цифрової трансформації у сфері науки, включаючи впровадження інформаційних технологій, розробку електронних платформ для обміну даними та співпраці вчених, забезпечення принципів академічної доброчесності та цифрової доступності до наукових ресурсів.

Стаття висвітлює історію розвитку відкритої науки та її вплив на академічну спільноту, науковий прогрес та суспільство загалом. Детально розглядаються переваги та виклики, пов'язані з впровадженням концепції відкритої науки, як важливого напрямку розвитку сучасної наукової діяльності. Відкрита наука є новаторським підходом до проведення досліджень та розповсюдження знань, який активно сприяє залученню більшої кількості науковців, підвищенню прозорості та доступності наукової інформації, а також сприяє інноваціям у різних галузях знань.

У статті також розглядається важливість євроінтеграційних реформ у контексті зближення наукового сектору України з європейськими стандартами та практиками. Проаналізовано законодавчу основу становлення та підтримки відкритої науки в Україні.

Наголошено на важливості сприяння відкритості та доступності наукової інформації для всіх зацікавлених сторін, для забезпечення зростання наукового потенціалу України та сприяння її інтеграції в світовий науковий простір. відкритий наука євроінтеграційний законодавчий

Цифрова трансформація відіграє ключову роль у досягненні цих цілей і забезпеченні сталого економічного зростання. Охарактеризовані у статті ініціативи ЄС розраховані на покращення якості життя своїх громадян та формування конкурентоспроможного європейського ринку на глобальній арені.

Ключові слова: відкрита наука, єдиний цифровий ринок, європейський науковий простір, відкритий доступ, горизонт європа

Annotation

Khalilova Aisel Postgraduate Student of the Department of Administrative Law, Yaroslav Mydryi National Law University

DIGITAL TRANSFORMATION IN SCIENCE: EUROPEAN INTEGRATION REFORMS

In recent decades, digital transformation has led to significant changes in various spheres of society. The European Union recognizes the importance of building a single digital market to improve economic productivity, stimulate innovation, and provide better access to digital services for its citizens and businesses.

Keywords: open space, digital single market, European research area, open access, horizon Europe.

Постановка проблеми

Цифрова трансформація має великий вплив на різні сфери діяльності в сучасному інформаційному суспільстві. Важливо розуміти, що цифрові технології не тільки змінюють економічний сектор, а й також впливають на наукові дослідження та їхнє поширення. У цьому контексті розглянемо важливі ініціативи Європейського союзу - «Єдиний цифровий ринок ЄС» і політику Відкритої науки, які відіграють ключову роль у формуванні сучасної наукової спільноти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти розвитку Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу є предметом досліджень та дискусій представників різних галузей наук, зокрема, цим питанням приділено увагу у працях Я. Овчаренко, Т. Ярошенко, Ю. Каціпа, А. Загороднього, І. Підоричева, В. Копанєвої, М. Мар'єнко, та ін.

Мета статті - дослідження питань, пов'язаних із цифровою трансформацією у сфері науки в умовах євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу

Спільна стратегія Європейської Комісії та країн-членів Європейського Союзу у сфері розвитку та підтримки цифрової економіки - «Європа 2020» (Europe 2020 Strategy) [1] була прийнята у 2010 році з метою досягнення «розумного, сталого та інклюзивного» економічного зростання. Десятирічна стратегія була запроваджена з метою виходу з економічної кризи та створення більш конкурентоспроможної інноваційної європейської економіки. Однією з ключових ініціатив стратегії було збільшення обсягів інвестицій у наукову, дослідницьку та інноваційну діяльність.

Після завершення у 2020 році дії «Європа 2020», була розроблена нова стратегія «Європейський зелений курс» (European Green Deal) [2], яка більше фокусується на сталому розвитку, зниженню впливу на довкілля та викликах, пов'язаних зі зміною клімату, але навіть після введення цієї стратегії формування «Єдиного цифрового ринку» залишається пріоритетом у ЄС.

Концепція Єдиного цифрового ринку (Digital Single Market Strategy) [3] є однією з ключових ініціатив в рамках стратегії ЄС «Європа 2020», та має на меті створення єдиного цифрового ринку в ЄС, що включає в себе об'єднання європейських країн за допомогою цифрових технологій, забезпечуючи вільний рух даних, товарів та послуг, покращення доступу до мережі інтернет і захисту прав споживачів у цифровому середовищі. Цифровий ринок прагне до того, щоб ЄС став місцем, де компанії та приватні особи зможуть повністю використовувати переваги технологій. До основних цілей стратегії належать: забезпечення доступу до цифрових товарів та послуг; створення сприятливого середовища для цифрових мереж та послуг (забезпечення високошвидкісного надійного інтернет-з'єднання для всіх громадян та підприємств); стимулювання цифрової економіки та інновацій; підвищення довіри до цифрових послуг (забезпечення захисту персональних даних); модернізація авторського права. Задля реалізації цілей стратегії Єдиного цифрового ринку у ЄС було прийнято низку нормативних документів: до них належать: директива про електронні комунікації (Директива 2018/1972/EU), яка є правовою базою для всього сектору телекомунікаційних послуг [4]; регламент про Орган європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) (Регламент 2018/1971/EU) [5]; Регламент про відкритий доступ до інтернету (Регламент (EU) 2015/2120) [6]. Ці акти регулюють загальні питання функціонування спільного ринку електронний комунікацій у ЄС, забезпечуючи конкуренцію, захист прав споживачів та сприяючи розвитку інфраструктури та інновацій у цьому секторі.

Відповідно з визначеним стратегією курсом на цифровізацію всіх сфер життєдіяльності у 2016 році був прийнятий (набув чинності у 2018 році) Загальний регламент про захист даних (GDPR - General Data Protection Regulation) - регулятивний акт, який є важливим історичним кроком у напрямку захисту персональних даних та приватності громадян у цифровій епохі [7]. Регламент про захист даних має екстратериторіальну дію, його положення можуть поширюватися на фізичних та юридичних осіб, які знаходяться поза межами ЄС, але здійснюють обробку особистих даних громадян ЄС або пропонують товари та послуги громадянам ЄС [8]. Навіть у країнах, які не є членами ЄС, положення GDPR можуть застосовуватися до певних видів діяльності, якщо вони відповідають конкретним умовам, передбаченим регламентом. Наприклад, якщо фізична або юридична особа в Україні здійснює обробку особистих даних громадян ЄС або надає їм послуги, то вона, може, підпадати під обов'язки та вимоги GDPR. На основі принципів та стандартів, визначених GDPR, в Україні було прийнято низку законодавчих актів та нормативних документів для забезпечення захисту цифрових даних та приватності (закони України: «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про електронні довірчі послуги», «Про кібербезпеку»). Модернізація правового середовища для захисту цифрових даних та приватності громадян України є важливим кроком у наближенні до принципів GDPR.

Отже, єдиний цифровий ринок Європи (Digital Single Market, DSM) спрямований на створення сприятливих умов для цифрового розвитку європейської економіки і суспільства. Основною метою розвитку наукових досліджень у будь-якій країні є створення умов для вільного обміну науковою інформацією, що дає змогу науковцям, дослідникам і громадськості взаємодіяти з науковими даними, публікаціями та результатами досліджень у відкритому форматі.

Важливою тенденцією у науці останніх десятиліть є концепція відкритої науки (Open Science). Необхідно зазначити, що термін «відкрита наука» з'явився значно раніше, ніж стратегія єдиного цифрового ринку. Він відображає філософію та практику спільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, знань з метою підвищення транспарентності, співпраці та розвитку наукового товариства. Розвиток відкритої науки упродовж останніх десятиліть пройшов через кілька етапів: 1) передумови (до 2000-х років) - з самого початку наукової діяльності існувала потреба в обміні та поширенні знань, але технологічний розвиток обмежував доступ до інформації; 2) електронні ресурси (1990-і роки) - з поширенням інтернету розпочалася бурхлива епоха доступності інформації, наукові статті поступово розміщувалися онлайн, дослідники обмінювалися електронними версіями своїх робіт, однак багато статей залишилися за платними бар'єрами;

3) відкритий доступ (2000-і роки) - некомерційні організації, такі як Public Library of Science (PLOS) [9, с.17], почали видавати журнали з повністю відкритим доступом, також з'явилися архіви препринтів, такі як arXiv, де вчені можуть ділитися своїми результатами перед публікацією в журналах;

4) відкриті дані та відкриті ліцензії - дослідники почали ділитися не тільки статтями, але й попередніми даними, на яких ґрунтується їхнє дослідження, також набули популяризації відкриті ліцензії, які дозволяють широко використовувати та переробляти матеріали за умови зазначення авторства;

5) етичні та юридичні аспекти - розвиток відкритої науки нерозривно пов'язаний з питанням захисту авторських прав, відповідно до цього, встановлюються етичні правила та стандарти, які сприяють співпраці між дослідниками, науковими установами та громадськістю. Так, забезпечення охорони авторського права в контексті відкритої науки стало однією з важливіших тем для обговорення у програмах, пов'язаних з відкритою наукою та відкритим доступом до наукової інформації [10, с.76].

Становлення відкритої науки представляє собою низку ініціатив та заходів, спрямованих на впровадження підходів відкритого доступу до наукової інформації.

Декларація про науку та використання наукових знань була проголошена ЮНЕСКО на Всесвітній конференції Міжнародної наукової ради (ICSU: International Science Council) у 1999 році. Вона встановлювала основні принципи та цінності, які пов'язані з роллю науки в суспільстві та її взаємодією з іншими сферами життя. Основною метою цього документу було підкреслення ролі науки в суспільстві, сприяння науковій співпраці та підтримку сталого розвитку на етапі початку цифровізації науки [11].

Варто звернути увагу, що вперше термін «відкрита наука» був закріплений у Будапештській ініціативі відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative, BOAI) 2002 року, що є знаковою декларацією з питань просування принципів відкритого доступу в науковому спілкуванні [12]. Відкритий доступ до наукових досліджень має багато переваг, як для наукового товариства, так і для суспільства. Статистичні дослідження свідчать про те, що вірогідність цитування наукових статей опублікованих у наукових журналах з відкритим доступом у 3 рази вище, порівнюючи зі статтями, які опубліковані у журналах без відкритого доступу [13, с.1]. Вільний доступ до наукових статей впливає на їх цитованість та визнаність серед науковців.

У наступному 2003 році на конференції з Відкритого доступу у Берліні, яка була організована товариством імені Макса Планка була прийнята Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань (Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities). Положення декларації продовжили та розширили ідеї Будапештської ініціативи, підкреслюючи важливість відкритого доступу не тільки до наукових, але й до гуманітарних знань. У контексті Берлінської Декларації, відкритий доступ розглядається, як засіб забезпечення доступу до «загальнолюдських знань та культурної спадщини», яка була визнана науковим товариством. Закріплювалося також, що наукові організації-підписанти Декларації надаватимуть підтримку у розвитку принципу Open Access (відкритого доступу), маючи на меті досягнення максимальної користі для науки і суспільства. Така підтримка проявляється у підтримці дослідників у прагненні опубліковувати свої праці відповідно до принципів Open Access; у спонуканні керівників об'єктів культурної спадщини до організації та просування Open Access завдяки розміщенню матеріалів, що перебувають в їх розпорядженні, в мережі інтернет; у просуванні ідеї, щоб праці, які публікуються за принципом Open Access, визнавались у процесі оцінювання наукових досягнень [14].

Ще одним визначним етапом розвитку ідеї відкритої науки є прийняття у 2003 році на конференції, яку організувала Національна бібліотека медицини (National Library of Medicine) в Бетезді, Меріленд - Заяви по відкритому доступу до публікацій (Bethesda Statement on Open Access Publishing) [15]. В заяві публікація відкритого доступу визначається, як вид публікації, автор якої надає всім користувачам безоплатне, незворотне та необмежене право на доступ до своєї роботи, а також ліцензію на копіювання, використання, розповсюдження, передачу та публічний показ цієї роботи, за умови належного зазначення авторства. Аакцентується увага на важливості надання дослідницьких статей у вільному доступі в інтернеті без плати за підписку чи інших бар'єрів доступу, дозволяючи кожному, хто має підключення до інтернету, читати, завантажувати та використовувати статті. Бетездаська заява стала підґрунтям для подальшого розвитку руху відкритого доступу.

Отже, першими офіційними документами, які розкривають основні засади концепції відкритої науки, вважаються «Будапештська ініціатива відкритого доступу» 2002 року, «Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань» та «Заява по відкритому доступу до публікацій» 2003 року. Ці документи служать загальним керівництвом для країн ЄС та інших регіонів у розвитку відкритої наукової політики. На основі викладених положень, у подальшому, Карлос Моедаса, комісар Європейського союзу з питань досліджень, науки та інновацій (2014-2019), впровадив концепцію «Open Innovation, Open Science, Open to the World» («Відкриті інновації, відкрита наука, відкритість для світу») [16], яка стала ключовою для розвитку наукового дослідження та інновацій в Європі. Основні пункти його концепції включали: відкриті інновації: сприяння співпраці між різними суб'єктами, такими, як підприємства, університети, дослідницькі організації та інші зацікавлені сторони, для спільного вирішення глобальних викликів; відкрита наука: заохочення вільного доступу до наукових публікацій, даних та інших ресурсів; відкритість для світу: розширення міжнародної співпраці в галузі наукових досліджень та інновацій.

Зазначені підходи відображають загальний тренд у науці у країнах ЄС, спрямований на збільшення відкритості, співпраці та взаємодії між різними групами. ЄС активно ініціює низку проєктів, спрямованих на підтримку відкритого доступу до наукових даних, публікацій та результатів досліджень.

У вересні 2020 року міжурядова організація ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) представила Рекомендації щодо відкритої науки [17], спрямовані на сприяння доступності наукової інформації, співпраці та інновацій в глобальному масштабі. Основна мета цих рекомендацій полягає в посиленні принципів відкритості, доступності та співпраці в сфері науки, технологій та інновацій. Після прийняття ЮНЕСКО у листопаді 2021 року Рекомендацій з відкритої науки, тренд на відкриту науку став міжнародним. Основна ціль цих рекомендацій полягає у встановленні міжнародного стандарту для формулювання ключових понять, політик та методів в сфері відкритої науки.

У європейському просторі з урахуванням світових тенденцій відбувається впровадження платформ відкритої науки, зокрема, Європейська хмара відкритої науки (European Open Science Cloud (EOSC), 2018 р.). EOSC - це ініціатива, спрямована на створення інтегрованої віртуальної платформи для обміну, зберігання та використання наукової інформації та даних. Вона спрощує доступ до різноманітних даних, інструментів та ресурсів для дослідників, викладачів і студентів. EOSC включає в себе багато різних видів ресурсів, таких, як обчислювальні потужності, зберігання даних, програмне забезпечення для обробки даних, наукові бази даних, інструменти для аналізу та візуалізації даних тощо. Всі ці ресурси розміщені в розподіленому обчислювальному середовищі, що дає можливість науковцям мати доступ до державних і комерційних послуг електронної інфраструктури, що поставляються на національному, регіональному та інституційному рівнях. EOSC визначається як важлива складова глобального руху до відкритої науки, яка сприяє зростанню наукової спільноти та сприяє інноваціям у багатьох сферах [18].

Необхідно зазначити, що без належного фінансування неможливий розвиток відкритої науки, адже фінансування є важливим для наукового прогресу у різних галузях. Зокрема, у ЄС функціонувала програма фінансування науки Горизонт 2020 (Horizon 2020) та її наступниця Горизонт Європа (Horizon Europe) [19], які передбачають розвиток науки, технологій та інновацій в ЄС та сприяють підтримці проєктів, які вирішують глобальні проблеми та сприяють розвитку економіки. Ці програми підтримують ініціативи, пов'язані з відкритою наукою, сприяючи доступу до результатів досліджень та спільному використанню даних.

Європейська комісія у лютому 2021 року офіційно оголосила про запуск Open Research Europe (ORE) - платформи, створеної для публікації наукових досліджень, які фінансуються за рахунок програм Горизонт 2020 та Горизонт Європа. Один з унікальних аспектів ORE полягає в тому, що автори мають можливість взаємодіяти з рецензентами під час проведення відкритої експертної оцінки, задля більш прозорого та обґрунтованого оцінювання наукових робіт. Однією з основних засад діяльності ORE є дотримання авторами принципів FAIR (Fandable, Accessible, Interoperable, Reusable): доступності пошуку, відкритого доступу, інтероперабельності та багаторазовості використання. Тобто, пошук даних має бути легким та доступним для тих, хто шукає інформацію у відкритому доступі, до того ж дані мають бути представлені в структурованому форматі, який дозволяє їх ефективну обробку та інтеграцію з іншими даними, та відповідно повторне використання. Застосування цих принципів забезпечує відкриту, зручну для роботи та взаємодії наукову екосистему, де дані можуть ефективно використовуватися для досліджень, навчання та інновацій [20].

Восени 2018 року групою наукових організацій, відомих як Коаліція з наукового комунікації був розроблений ініціатива «Plan S». Головною метою плану є прискорений перехід до повного відкритого доступу наукових досліджень та забезпечення того, щоб всі наукові публікації фінансовані публічними коштами були доступні для читання та завантаження без обмежень. Відповідно до цієї ініціативи, після 1 січня 2020 року наукові дослідження, які були фінансовані публічними грантами (національними чи європейськими науковими радами та організаціями), мають бути опубліковані в журналах або на платформах відкритого доступу [21, с. 51].

Продовжуючи тему фінансування, необхідно зазначити, що існують фонди та організації, спрямовані на підтримку відкритої науки: Open Society Foundations, Open Research Funders Group тощо. Вони виділяють гранти для проєктів, які пропагують доступність наукової інформації, підтримують ініціативи заохочення дослідників ділитися своїми результатами та публікувати їх у журналах із відкритим доступом. Одним з компонентів більшості програм фінансування наукових досліджень від ЄС є зобов'язання науковців публікувати результати досліджень у відкритому доступі.

Таким чином, всі вищеперераховані програми, ініціативи та документи, які приймаються та функціонують, як у ЄС так і у всьому світі, є кроками в напрямку підтримки відкритого доступу до наукових знань, що відображається на науковому розвитку та співпраці між вченими різних країн.

В контексті цього дослідження та з урахуванням евроінтеграційних процесів в Україні, вважаємо за необхідне розглянути можливі напрямки удосконалення у науковій сфері України для реалізації політики відкритої науки. Для України, яка прагне підвищити конкурентоспроможність своєї наукової спільноти та інтегрувати її в Європейський дослідницький простір, впровадження політики відкритої науки має важливе значення. Європейський дослідницький простір (ЄДП) відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» є системою програм та політичних інструментів, що об'єднує інституційне середовище досліджень і розробок держав-учасниць Європейського Союзу та асоційованих членів з метою розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, вільного трансферу знань, мобільності дослідників [22].

Інтеграція української науки в ЄДП була важливою частиною стратегічних цілей, передбачених у Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018-2020 роки. Концепція включає низку заходів для сприяння інтеграції української науки в ЄДП, а також підвищення рівня інноваційності та конкурентоспроможності країни. В рамках цієї концепції були визначені такі напрями та заходи: створення сприятливого середовища для наукових досліджень та інновацій; розбудова партнерства зі світовими науковими спільнотами, зокрема, співпраця з ЄДП для забезпечення взаємодії зі світовими лідерами у наукових дослідженнях та інноваціях; запровадження відкритої науки; розвиток системи навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів тощо.

Серед пріоритетів визначених Дорожньою картою з інтеграції науково- інноваційної системи України до ЄДП затвердженою Міністерством світи та науки України [23], є забезпечення інтеграції до наукових та інноваційних програм ЄС таких як, «Горизонт Європа 2021-2027», «Європейський зелений курс», Програми з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025). У цьому ж документі розвиток та застосування політики відкритої науки теж визначається одним з пріоритетів української науки. Серед основних завдань у сфері відкритої науки виділяється: формування засад державної політики відкритої науки; укладання міжнародних угод щодо надання відкритого доступу до публікацій вчених; впровадження принципів FAIR для наукових робіт тощо.

Набрання чинності у 2022 році Угоди між Україною, Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025) стало позитивним кроком на шляху розбудови національної наукової системи та розвитку міжнародної наукової співпраці. Стаття 6 цієї Угоди зазначає, що сторони впроваджують політику відкритої науки, так, для реалізації Угоди Уряд схвалив розпорядження «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки», згідно, з яким, мають бути створені умови для забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації [24].

Ці документи та законодавчі ініціативи спрямовані на створення необхідного правового та інституційного середовища для розвитку цифрової економіки в Україні, що сприяє трансформації та відходу від попередніх систем управління та наближенню до європейських стандартів та практик. До цього ж відмітимо, що Україна досягла важливих результатів у рамках Програми «Горизонт 2020»: посіла 7 місце серед 16 асоційованих країн, що свідчить про високий рівень конкурентоспроможності на міжнародному рівні в галузі наукових досліджень та інновацій [25, с. 270]. Слід зазначити, що є певні чинники, які сповільнюють рух України до науково-технологічного та інноваційного просторів ЄС, зокрема, недостатність фінансування, не налагоджена робота державних органів з виконання Угоди про асоціацію у частині науково-технологічного та інноваційного співробітництва з ЄС, відсутність зв'язків між наукою та промисловістю, низького попиту на інновації з боку бізнесу тощо. Однак наразі, головним чинником сповільнення розвитку наукової діяльності є повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації на територію України, що призвело до руйнувань наукових закладів, погіршення умов доступу українських дослідників до Європейської дослідницької інфраструктури та, звичайно, зосередження державної політики й фінансування на військово-оборонному секторі. Незважаючи на це, в Україні приймаються важливі нормативні документи, які повністю відображають основні завдання, сформульовані в документах ЮНЕСКО та Асоціації EOSC.

Висновки

Отже, концепція відкритої науки має потенціал кардинально змінити спосіб, за допомогою якого наукові знання генеруються, поширюються та використовуються. В останні роки Європейський Союз приділяє все більше уваги ініціативам, які сприяють публікаціям наукових досліджень у відкритому доступі. Це відображається в політиках, програмах та фінансових зобов'язаннях, спрямованих на підтримку відкритої науки та забезпечення доступності наукової інформації. Україна активно приймає участь у глобальних тенденціях розвитку наукової спільноти та сприяє науковому прогресу за допомогою втілення концепції відкритої науки. Розвиток відкритого доступу нерозривно пов'язаний з трансформаціями у сфері інтелектуального права, у сфері фінансування наукової діяльності та у сфері державного управління наукою. Послідовна та якісна реалізація взятих на себе зобов'язань призведе до успішної інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС та Європейського дослідницького простору.

Література

1. Communication from the commission EUROPE 2020 A strategy for smart, sustainable and inclusive growth, Brussels, 3.3.2010. URL: https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET% 20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf

2. Сommunication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. The European Green Deal. COM(2019) 640 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=COM%3A2019%3A640%3AFIN

3. European Commission (2015), Communication from the Commission to the European parliament,the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions A Digital Single Market Strategy for Europe, COM(2015) 192 final. URL: https://ec.europa.eu/ trade/policy/countries-andregions/countries/switzerland/

4. Directive 2018/1972/EU establishing the European Electronic Communications Code (Recast). Official Journal of the European Union L 321/36. https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2018/1972/oj

5. Regulation (EU) 2018/1971 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2018 establishing the Body of European Regulators for Electronic Communications (BEREC) and the Agency for Support for BEREC (BEREC Office), amending Regulation (EU) 2015/2120 and repealing Regulation (EC) No. 1211/2009. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2018/1971/oj

6. Regulation (EU) 2015/2120 of the European Parliament and of the Council of 25 November 2015 laying down measures concerning open internet access and amending Directive 2002/22/EC on universal service and users' rights relating to electronic communications networks and services and Regulation (EU) No 531/2012. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= celex%3A32015R2120

7. European Parliament and Council. General Data Protection Regulation (GDPR) (Regulation (EU) 2016/679). Official Journal of the European Parliament (2016): 1-88. URL: https://gdpr-info.eu

8. Овчаренко Я.О. Регламент захисту персональних даних Європейського Союзу. Застосування на території України. Юридичний науковий електронний журнал. 2018. № 3. С. 237.

9. Ярошенко, Т. Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: як це було і куди йдемо: (до 20-ліття Будапештської ініціативи Відкритого доступу). Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 8. 2021. 10 -26.

10. Капіца, Ю., Шахбазян, К. Відкрита наука та інтелектуальна власність. Інформація і право, (2023). (2 (45)), 73-87.

11. Declaration of the 1999 UNESCO World Conference on Science. World Science Forum. URL: https://worldscienceforum.org/contents/declaration-of-the-1999-unesco-world-conference- on-science-110056

12. Budapest Open Access Initiative - Make research publicly available. URL: https://www.budapestopenaccessinitiative.org/read/

13. How open science helps researchers succeed . E. C. McKiernan et al. eLife. 2016. Vol. 5. URL: https://doi.org/10.7554/elife.16800

14. The Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities. URL: https://openaccess.mpg.de/Berlin-Declaration

15. Bethesda Statement on Open Access Publishing. DASH Home. URL: https://dash.harvard.edu/ handle/1/4725199

16. Open Innovation, Open Science, Open to the World - a vision for Europe. URL: https://bit.ly/3I9NGHz

17. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/ 48223/pf0000379949.locale=en

18. Budroni P., Claude-Burgelman J., Schouppe M. Architectures of Knowledge: The European Open Science Cloud. ABI Technik. 2019. Vol. 39, no. 2. P. 130-141. URL: https://doi .org/ 10.1515/abitech-2019-2006

19. Horizon Europe. URL: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/funding/funding- opportunities/funding-programmes-and-open-calls/horizon-europe_en

20. European Commission embraces the FAIR principles (20 April 2016). URL: https://www.dtls.nl/2016/04/20/european-commission-allocates-e2-billion-tomake-research-data-fair/

21. Trajkovski V. Plan S the Present and Future of Open Access Publishing. SSRN Electronic Journal. 2022. P. 50-61. URL: https://doi.org/10.2139/ssrn.4124649

22. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 № 848-VIII. Відомості Верховної Ради, 2016, № 3. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19

23. Про затвердження Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору: Наказ МОН від 10.02.2021 р. № 167. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-dorozhnoyi-karti-z-integraciyi-naukovo- innovacijnoyi-sistemi-ukrayini-do-yevropejskogo-doslidnickogo-prostoru

24. Про затвердження національного плану щодо відкритої науки : Розпорядж. Каб. Міністрів України від 08.10.2022 р. № 892-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892- 2022-р#Text (дата звернення: 03.09.2023).

25. І. Ю. Підоричева. Інноваційні екосистеми України: концептуальні засади розвитку в умовах глокалізації та євроінтеграції. Економіка промисловості. 2021. №2 (94). URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/180021/1-Pidorycheva.pdf7sequenceM

References

1. Communication from the commission EUROPE 2020 A strategy for smart, sustainable and inclusive growth, Brussels, 3.3.2010. Retrieved from https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/ COMPLET% 20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf [in English].

2. Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. The European Green Deal. COM(2019) 640 final. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2019%3A640%3AFIN [in English].

3. European Commission (2015), Communication from the Commission to the European parliament,the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions A Digital Single Market Strategy for Europe, COM(2015) 192 final. Retrieved from https://ec.europa.eu/trade/policy/countries-andregions/countries/switzerland/ [in English].

4. Directive 2018/1972/EU establishing the European Electronic Communications Code (Recast). Official Journal of the European Union L 321/36. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ eli/dir/2018/1972/oj [in English].

5. Regulation (EU) 2018/1971 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2018 establishing the Body of European Regulators for Electronic Communications (BEREC) and the Agency for Support for BEREC (BEREC Office), amending Regulation (EU) 2015/2120 and repealing Regulation (EC) No. 1211/2009. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/ 2018/ 1971/oj [in English].

6. Regulation (EU) 2015/2120 of the European Parliament and of the Council of 25 November 2015 laying down measures concerning open internet access and amending Directive 2002/22/EC on universal service and users' rights relating to electronic communications networks and services and Regulation (EU) No 531/2012. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=celex%3A32015R2120 [in English].

7. European Parliament and Council. General Data Protection Regulation (GDPR) (Regulation (EU) 2016/679). Official Journal of the European Parliament (2016): 1-88. Retrieved from https://gdpr-info.eu [in English].

8. Ovcharenko Y.O. (2018) Rehlament zakhystu personalnykh danykh Yevropeiskoho Soiuzu. Zastosuvannya na terytoriyi Ukrayiny [Personal data protection regulation of the European Union (GDPR)]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - International Electronic Scientific Journal “Science Online”, 3, 237 [in Ukrainian].

9. Yaroshenko T. (2021) Vidkrytyi dostup, vidkryta nauka, vidkryti dani: yak tse bulo i kudy ydemo: (do 20-littia Budapeshtskoi initsiatyvy Vidkrytoho dostupu) [Open access, open science, open data: how it was and where we are going (to the 20th anniversary of the Budapest Open access declaration)]. Ukrainskyi zhurnal z bibliotekoznavstva ta informatsiinykh nauk - Ukrainian Journal on Library and Information Science, 8, 10-26 [in Ukrainian].

10. Kapitsa, Yu., Shakhbazian, K. (2023). Vidkryta nauka ta intelektualna vlasnist [Open science and intellectual property] Informatsiia i pravo - Information and law, 2 (45), 73-87 [in Ukrainian].

11. Declaration of the 1999 UNESCO World Conference on Science. World Science Forum. Retrieved from https://worldscienceforum.org/contents/declaration-of-the-1999-unesco- world-conference-on-science-110056 [in English].

12. Budapest Open Access Initiative - Make research publicly available. Retrieved from https://www.budapestopenaccessinitiative.org/read/ [in English].

13. How open science helps researchers succeed . E. C. McKiernan et al. eLife. 2016. Vol. 5. Retrieved from https://doi.org/10.7554/elife.16800 [in English].

14. The Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities. Retrieved from https://openaccess.mpg.de/Berlin-Declaration [in English].

15. Bethesda Statement on Open Access Publishing. DASH Home. Retrieved from https://dash.harvard.edu/handle/1M725199 [in English].

16. Open Innovation, Open Science, Open to the World - a vision for Europe. Retrieved from https://bit.ly/3I9NGHz [in English].

17. UNESCO Recommendation on Open Science. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ ark:/48223/pf0000379949.locale=en [in English].

18. Budroni P., Claude-Burgelman J., Schouppe M. Architectures of Knowledge: The European Open Science Cloud. ABI Technik. 2019. Vol. 39, no. 2. P. 130-141. Retrieved from https://doi.org/10.1515/abitech-2019-2006 [in English].

19. Horizon Europe. Retrieved from https://research-and-innovation.ec.europa.eu/funding/ funding-opportunities/funding-programmes-and-open-calls/horizon-europe_en [in English].

20. European Commission embraces the FAIR principles (20 April 2016). Retrieved from https://www.dtls.nl/2016/04/20/european-commission-allocates-e2-billion-tomake-research- data-fair/ [in English].

21. Trajkovski V. (2022). Plan S the Present and Future of Open Access Publishing. SSRN Electronic Journal.. P. 50-61. Retrieved from https://doi.org/10.2139/ssrn.4124649 [in English].

22. Zakon Ukrainy «Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist» vid 26.11.2015 № 848-VIII. [The Law of Ukraine «On Scientific and Scientific and Technical Activities» from 26.11.2015 № 848-VIII] Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy -- Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2016, № 3. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 [ in Ukrainian].

23. Pro zatverdzhennia dorozhnoi karty z intehratsii naukovo-innovatsiinoi systemy Ukrainy do yevropeiskoho doslidnytskoho pros-toru: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 10.02.2021 r. № 167 [On approval of the roadmap for the integration of the scientific and innovative system of Ukraine into the European research area: Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 10.02.2021 № 167]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/ media/rizne/2021/02/12/edp-nakaz.pdf [in Ukrainian].

24. Pro zatverdzhennia natsionalnoho planu shchodo vidkrytoi nauky : Rozporiadzh. Kab. Ministriv Ukrainy vid 08.10.2022 r. № 892-r. [On the approval of the national plan for open science: orders of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 08.10.2022 r. № 892-r.] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-r#Text (data zvernennia: 03.09.2023). [in Ukrainian].

25. Pidorycheva, I. Yu. (2021). Innovatsiini ekosystemy Ukrainy: kontseptualni zasady rozvytku v umovakh hlokalizatsii ta yevrointehratsii. [Innovation ecosystems of Ukraine: a conceptual framework for development in the conditions of glocalization and eurointegration] Ekonomika promyslovosti - Economy of Industry №2 (94) Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/ bitstream/handle/123456789/180021/1-Pidorycheva.pdf?sequence=1 [ in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru