Удосконалення механізмів публічного управління сталим розвитком регіонів України в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради

Удосконалення механізмів публічного управління сталим розвитком регіонів України в умовах євроінтеграції

Шевченко Наталія Олександрівна доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного управління та права,

Шевченко Олександр Олександрович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та економіки

Анотація

Управління сталим розвитком регіонів України є одним з ключових завдань сучасного публічного управління. Ці процеси особливо загострилися в період російської агресії. Вони потребують постійного моніторингу з метою виявлення проблем в розвитку регіонів, невирішеність яких збільшує загрозу виникнення регіональних криз, дезінтеграції національної економіки; сприяє зниженню конкурентоспроможності національної економіки та її євроінтеграції. Тому завданням дослідження визначено окреслення шляхів удосконалення механізмів публічного управління сталим розвитком регіонів України.

В статті проаналізовано стан розвитку регіонів України і виявлено, що війна розпочата росією стала значним викликом для країни, спровокувала величезний негативний вплив на довкілля, економіку та суспільство, призвела до найбільш масового переміщення населення Європи з часів Другої Світової війни, зруйнувала міста й громади, спричинила смерть великої кількості цивільних осіб, зокрема дітей, звела нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнені за 30 років; штовхнула понад чверть українських громадян у бідність.

Зроблено висновок, що для подальшої підтримки нашої країни потрібно дотримуватися певних правил, які є визначальними у Європейському Союзі та світі. Серед них основними є впровадження європейських стандартів та норм в сфері публічного управління, сприйняття загальних принципів суспільного розвитку, таких як демократія, верховенство права, належне врядування, відкритість, прозорість, впровадження дієвих механізмів управління регіональним розвитком до яких можна віднести: створення стратегії сталого розвитку регіону, яка враховує потреби та інтереси всіх зацікавлених сторін; розвиток інфраструктури, що забезпечує ефективне транспортне обслуговування, енергозбереження та водопостачання; застосування екологічно чистих технологій та матеріалів, що зменшує негативний вплив на довкілля; проведення інформаційної кампанії для населення щодо раціонального споживання ресурсів; залучення інвестицій у проекти, які сприяють сталому розвитку регіону; розвиток громадської участі у прийнятті рішень щодо розвитку регіону; моніторинг та оцінка ефективності заходів зі сталого розвитку регіону.

Ключові слова: регіональний розвиток, публічне управління сталим розвитком регіонів, євроінтеграція, механізми публічного управління, ефективне врядування.

Abstract

Shevchenko Nataliia Oleksandrivna Doctor of Sciences in Public Administration, Professor, Head of the Public Administration and Law Department, Dnipro Academy of Continuing Education of the Dnipropetrovsk Regional Council

Shevchenko Olexandr Oleksandrovych Doctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Public Administration and Economy Department, V.I. Vernadsky Taurida National University

IMPROVEMENT OF THE MECHANISMS OF PUBLIC MANAGEMENT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE REGIONS OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION

Managing the sustainable development of Ukraine's regions is one of the key tasks of modern public administration. These processes became particularly acute during the period of Russian aggression. They require constant monitoring in order to identify problems in the development of regions, the unresolved issues of which increase the threat of regional crises and disintegration of the national economy; contributes to reducing the competitiveness of the national economy and its European integration. Therefore, the task of the research is to outline the ways of improving the mechanisms of public management of sustainable development of the regions of Ukraine.

The article analyzes the state of development of the regions of Ukraine and found that the war started by Russia became a significant challenge for the country, provoked a huge negative impact on the environment, economy and society, led to the largest displacement of the population of Europe since the Second World War, destroyed cities and communities, caused the deaths of large numbers of civilians, including children, nullified 30 years of development gains; pushed more than a quarter of Ukrainian citizens into poverty.

It was concluded that in order to further support our country, it is necessary to follow certain rules that are decisive in the European Union and the world. Among them, the main ones are the implementation of European standards and norms in the field of public administration, the perception of general principles of social development, such as democracy, the rule of law, good governance, openness, transparency, the implementation of effective regional development management mechanisms, which include: the creation of a strategy for the sustainable development of the region , which takes into account the needs and interests of all interested parties; development of infrastructure that provides efficient transport service, energy saving and water supply; the use of environmentally friendly technologies and materials, which reduces the negative impact on the environment; carrying out an information campaign for the population regarding the rational consumption of resources; attraction of investments in projects that contribute to the sustainable development of the region; development of public participation in decision-making regarding the development of the region; monitoring and evaluation of the effectiveness of measures for the sustainable development of the region.

Keywords: regional development, public management of sustainable development of regions, European integration, mechanisms of public management, effective governance.

Постановка проблеми

Одним із ключових завдань сучасного публічного управління є забезпечення сталого розвитку регіонів України. Як показує загальноєвропейська практика, успішність регіонального та місцевого розвитку є запорукою розвитку всієї держави. Це вимагає впровадження інноваційних механізмів, що сприятимуть підвищенню ефективності публічного управління, забезпеченню гармонійного розвитку регіонів та збереженню природних ресурсів. У контексті євроінтеграції важливим є впровадження європейських стандартів та норм у сфері сталого розвитку. Для цього необхідно забезпечити належний доступ до інформації та досвіду країн- членів Європейського Союзу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні засади функціонування механізмів публічного управління сталим розвитком регіонів - предмет дослідження багатьох вітчизняних науковців. Питання визначення та розуміння сутності й складових сталого розвитку досліджували: В. Андреева [1], яка запропонувала алгоритм забезпечення сталого розвитку регіону, З. Бурик [2], яка розглядала сутність та структури механізму державного регулювання у сфері сталого розвитку, Б. Данилишин [3], який досліджував стратегії сталого розвитку, А. Кожина [6], яка досліджувала основні тенденції публічного управління сталим місцевим розвитком в Україні та інші.

Мета статті - окреслити шляхи удосконалення механізмів публічного управління сталим розвитком регіонів України в умовах евроінтеграції.

Виклад основного матеріалу

В умовах війни відбулося збільшення диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів України і ця нагальна проблема потребує якнайшвидчого розв'язання. Її невирішеність значно ускладнюе реалізацію державної політики регіонального розвитку, збільшуе загрозу виникнення регіональних криз, дезінтеграції національної економіки; сприяе зниженню конкурентоспроможності національної економіки та її євроінтеграції. Друга половина 2023 означилася невиправданими очікуваннями: війна не завершилася нашою перемогою; обстріли українських міст тривають; економіка скорочується; масштабна відбудова не розпочалася. В подальшому, після нашої перемоги, ми можемо розраховувати на отримання ресурсів для відбудови країни передусім на наших західних союзників і партнерів. Аби така підтримка точно була Україні потрібно дотримуватися певних правил, які є визначальними у Європейському Союзі та світі. Тому вироблення та реалізація політики відновлення та розвитку має не суперечити ключовій інвестиційній політиці ЄС - згуртованості та регіонального розвитку. Російська агресія проти України спровокувала величезний негативний вплив на довкілля, економіку та суспільство: війна призвела до найбільш масового переміщення населення Європи з часів Другої Світової війни; зруйнувала цілі міста й громади; спричинила трагічну смерть незліченної кількості цивільних осіб, зокрема дітей; звела нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнені за 30 років; штовхнула понад чверть українських громадян у бідність. Це спровокувало також негативні наслідки на глобальному рівні (в енергетиці та продовольстві), що створило серйозну загрозу досягненню Цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй. На саміті Цілей сталого розвитку, що відбувся 19 вересня 2023 року президент України мав виступ, де зокрема порушив тему глобальної продовольчої безпеки і експорту українського зерна.

Цілі Сталого Розвитку були визначені у вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, коли відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. регіональний криза дезінтеграція

Через війну національні пріоритети розвитку, відображені у попередній Рамковій програмі партнерства між ООН і Урядом України, були поставлені на паузу. У перші шість місяців після вторгнення ООН в Україні зосередилася на гуманітарному реагуванні. У партнерстві з неурядовими організаціями, місцевою владою та Урядом цими заходами реагування впродовж 2022 року в Україні було охоплено 16 мільйонів осіб, чиє життя перевернула війна. Тим часом агенції ООН з розвитку в перші місяці після вторгнення зосередилися на підтримці спроможності влади й громадянського суспільства з управління кризовими ситуаціямип [8].

На Конференції з питань відновлення України, яка відбулася у липні 2022 року в Лугано (Швейцарія), Уряд України представив проєкт Плану відновлення України. Було розглянуто вплив війни на екологічні, соціальні та економічні цілі, досягнення яких перебуває під серйозною загрозою в процесі ведення бойових дій: виділення токсичних елементів з боєприпасів; руйнування промислової інфраструктури; збільшення забруднення питної води; збільшення кількості лісових пожеж у зонах бойових дій; погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод; витік нафтопродуктів в море в місцях затоплення кораблів; значна кількість мін, встановлених у морі; деградація наземної екосистеми внаслідок обстрілів, розриття траншей та масових могил для поховання загиблих тощо.

Україна від війни має суттєвий негативний економічний ефект: найбільша хвиля еміграції; зростання безробіття; підвищення інфляції та цін на продовольство та енергоносії; втрата купівельної спроможності; скорочення сільськогосподарського виробництва; зниження економічної активності.

Негативні явища відбуваються і в соціальній складовій: масовані обстріли, що ведуться по закладах охорони здоров'я зменшують спроможність обслуговувати населення та запобігати потенційним спалахам захворювань; мають місце випадки психічних захворювань, спровоковані збройним конфліктом, провокуються споживання алкоголю, тютюну та наркотиків серед військових і цивільного населення; забруднення повітря, ґрунту та води ставить під загрозу здоров'я населення та спричинює зростання смертності.

Все це призводить до того, для України дуже складно дотримуватися принципів сталого розвитку під час війни, в той час як їх дотримання є важливим способом збереження найцінніших активів країни - людей. Люди є основним ресурсом будь-якого регіону і визначають його потенціал для сталого розвитку. Розвиток людського капіталу, забезпечення доступу до якісної освіти, охорони здоров'я та соціальних послуг є важливими факторами, що сприяють сталому розвитку регіонів. Крім того, важливо забезпечити рівний доступ до можливостей для всіх мешканців регіону, незалежно від їхнього соціального статусу, етнічної належності або географічного положення. Такий підхід допоможе забезпечити балансований розвиток регіону та зменшити соціальну нерівність. Сталий розвиток регіону визначається цілями соціального розвитку та визначенням умов їх досягнення, виведенням економічних цілей із соціальних цілей та створенням засобів забезпечення сталого розвитку в цілому.

Загалом сталий розвиток регіону означає підвищення рівня подолання несприятливих соціальних, економічних, екологічних та інших умов і тенденцій для забезпечення збалансованого розвитку, саморегулювання та самовдосконалення. При цьому передбачається максимальне використання внутрішніх і зовнішніх кредитних ресурсів для задоволення потреб населення регіону. Як зазначалось вище, розраховувати щодо отримання зовнішніх кредитних ресурсів ми можемо на наших партнерів, в тому числі країн, що входять до Європейського союзу.

Однак, для успішного залучення зовнішніх кредитних ресурсів необхідно мати ефективну систему врядування, застосовувати дієві механізми управління сталим розвитком регіонів, розвивати систему публічного управління регіоном, яка забезпечує прозорість та ефективність використання коштів. Також важливо мати розвинену інфраструктуру та конкурентоспроможну економіку, що забезпечує стабільний розвиток регіону та збільшення його потенціалу для залучення інвестицій.

До дієвих механізмів публічного управління, які забезпечують подолання диспропорцій розвитку регіонів України можна віднести:

Створення стратегії сталого розвитку регіону, яка враховує потреби та інтереси всіх зацікавлених сторін. Цей механізм є ключовим для забезпечення сталого розвитку регіону, оскільки він дозволяє враховувати потреби та інтереси всіх зацікавлених сторін, таких як мешканці, бізнес, громадські організації, місцеві влади та інші. Такі стратегії сталого розвитку окремих територіальних громад розробляються на основі аналізу поточного стану регіону та його потенціалу, визначення пріоритетних напрямків розвитку та механізмів їх реалізації [7], що трактується як «децентралізація приносить кращі результати та ефективність».

Цей документ - головна програму розвитку громади, котра визначає пріоритети та напрямки розвитку, що будуть впроваджуватися із широким залученням різних партнерів - публічних, комерційних, соціальних. Удосконалена Стратегія повинна бути прозорою та доступною для всіх зацікавлених сторін, а також повинна включати механізми контролю та оцінки її ефективності. Це дозволить забезпечити узгоджену дію всіх зацікавлених сторін та досягти максимального позитивного впливу на розвиток регіону.

Розробка стратегії розвитку інфраструктури, що має бути спрямована на зменшення викидів шкідливих речовин та зменшення негативного впливу на довкілля. Енергоефективність має бути підвищена за допомогою використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих технологій. Розвиток водопостачання та водовідведення повинен бути забезпечений належним рівнем якості та кількості води, а також зменшенням забруднення водних ресурсів. Це дозволить досягти сталого розвитку регіону, забезпечити належний рівень життя мешканців та зберегти навколишнє середовище для майбутніх поколінь.

Розробка стратегії застосування екологічно чистих технологій та матеріалів, що зменшує негативний вплив на довкілля: використання сонячних батарей для електропостачання будівель, енергоефективні системи опалення та кондиціонування повітря, а також виробництво продукції з переробки відходів. Крім того, важливим елементом є зменшення використання пластику та інших матеріалів, які погіршують стан довкілля. Наприклад, впровадження системи роздільного збору сміття та переробки відходів.

Проведення інформаційної кампанії для населення щодо раціонального споживання ресурсів. Це можна зробити через різні канали комунікації, такі як телебачення, радіо, соціальні мережі, газети та журнали. Така кампанія може містити інформацію про те, як правильно розділяти сміття, як економити електроенергію та воду, як зменшити використання пластику та інших шкідливих матеріалів, як купувати продукти з мінімальним впливом на довкілля та допоможе населенню зрозуміти важливість сталого споживання та поведінки для збереження довкілля та планети в цілому. Також вона може сприяти формуванню свідомого споживача, який буде враховувати екологічний аспект при виборі товарів та послуг.

Залучення інвестицій у проекти, які сприяють сталому розвитку регіону. Це може включати інвестиції у сонячні та вітрові електростанції, програми з енергоефективності, проекти з використанням відновлювальних джерел енергії та інші. Такі проекти можуть створювати нові робочі місця та сприяти економічному розвитку регіону. Залучення інвестицій у такі проекти може бути здійснене через різні механізми, такі як державні програми підтримки, приватні інвестиції та спільні інвестиційні фонди. Важливо також забезпечити прозорість та відкритість у процесі залучення інвестицій та реалізації проектів, щоб забезпечити довіру інвесторів та громадськості.

Розвиток громадської участі та партнерства, що забезпечують активну участь мешканців у прийнятті рішень та розвитку регіону. Це може включати

участь у процесі планування міста, розвитку інфраструктури та природоохоронних заходів. Партнерство між громадськістю, державою та бізнесом є також важливим елементом сталого розвитку [7]. Розвиток громадської участі та партнерства може бути здійснений через різні механізми, такі як консультації з громадськістю, формування громадських рад та комітетів, співпраця з неприбутковими організаціями та бізнесом.

Моніторинг та оцінка ефективності заходів зі сталого розвитку регіону, що дозволяє вчасно коригувати стратегію та дії. Цей процес дозволяє оцінити, наскільки успішно було досягнуто поставлені цілі та як можна поліпшити результати. Моніторинг може бути здійснений за допомогою різних інструментів, таких як індикатори сталого розвитку, аналіз витрат та користі, соціальні дослідження та інші. Оцінка ефективності заходів зі сталого розвитку може бути проведена на різних рівнях, включаючи проектний, муніципальний та регіональний рівні. Результати оцінки можуть бути використані для коригування стратегії та дій, що дозволяє досягти кращих результатів у майбутньому.

В публічному управлінні довоєнного часу використовувались в тій чи іншій мірі всі ці механізми, але зараз вони потребують перегляду. Для удосконалення кожного з цих механізмів задля їх ефективного функціонування доцільно використовувати «європеїзацію». Вона полягає у вивченні й запровадженні в систему публічного управління України кращого досвіду використання механізмів управління держав-членів ЄС, імплементації національних правових норм, стандартів і процедур до норм, правил та вимог ЄС. Насамперед це сприйняття загальних принципів суспільного розвитку , таких як демократія, дієвість і ефективність врядування, верховенство права, ринкова економіка; основних принципів публічного управління, таких як належне врядування, відкритість, прозорість. Тобто, методологічно удосконалення механізмів публічного управління сталим розвитком регіонів базуючись на досвіді держав-членів ЄС на першому етапі передбачає впровадження принципів європейського управління. На другому етапі удосконалення загалом національної системи публічного управління. На третьому етапі інтеграція конкретних механізмів та інструментів управління, якими й досягаються поставлені цілі управління сталим розвитком регіонів.

Практичні кроки у реалізації оновлених механізмів публічного управління, що базуються на європейських принципах сталого розвитку регіонів, а саме: пріоритет людини в соціально-економічному розвитку регіону; підвищення рівня добробуту населення регіону; пріоритетний розвиток систем охорони здоров'я, освіти; перехід до ресурсозберігаючого, інноваційного типу розвитку економіки регіону; забезпечення сьогоднішніх соціальних потреб і створення умов для майбутнього соціуму регіону; відкритість та прозорість соціально-економічної політики регіону дадуть змогу досягти цілей сталого розвитку і в оптимальні терміни здійснити відбудову країни після нашої перемоги.

Висновки

Перед Україною в сучасних умовах постали серйозні виклики, що потребують якнайшвидчого реагування. Ускладнилася реалізація державної політики регіонального розвитку, збільшилася загроза виникнення регіональних криз, знизилась конкурентоспроможність національної економіки, виник ризик уповільнення євроінтеграції України. Надії на швидке завершення війни не виправдалися: тривають обстріли українських міст; темпи розвитку економіки уповільнюються; не розпочалася масштабна відбудова. В майбутньому для відбудови країни розраховувати на отримання ресурсів необхідно передусім на наших союзників і партнерів. Для подальшої підтримки нашої країни потрібно дотримуватися певних правил, які є визначальними у Європейському Союзі та світі: впровадження інноваційних механізмів управління регіональним розвитком; впровадження європейських стандартів та норм в сфері публічного управління; сприйняття загальних принципів суспільного розвитку , таких як демократія, верховенство права, належне врядування, відкритість, прозорість.

До дієвих механізмів публічного управління, які можуть забезпечити подолання диспропорцій розвитку регіонів України можна віднести: створення стратегії сталого розвитку регіону, яка враховує потреби та інтереси всіх зацікавлених сторін; розвиток інфраструктури, що забезпечує ефективне транспортне обслуговування, енергозбереження та водопостачання; застосування екологічно чистих технологій та матеріалів, що зменшує негативний вплив на довкілля; проведення інформаційної кампанії для населення щодо раціонального споживання ресурсів; залучення інвестицій у проекти, які сприяють сталому розвитку регіону; розвиток громадської участі у прийнятті рішень щодо розвитку регіону; моніторинг та оцінка ефективності заходів зі сталого розвитку регіону. Всі ці механізми в публічному управлінні довоєнного часу в тій чи іншій мірі використовувались, але зараз потребують перегляду, що дасть можливість якнайшвидше відбудувати країни та досягти цілей сталого розвитку регіонів.

Література

1. Андрєєва В. А. Базові принципи та алгоритм забезпечення сталого розвитку регіону в межах еколого-економічної безпеки України. Вчені записки Університету «КРОК» Серія: Економіка. 2014 Вип. 36. С. 189-195.

2. Бурик З. М. Механізм державного регулювання в сфері сталого розвитку. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 2.

3. Данилишин Б.М., Маслюківська О.П. Розроблення національних стратегій сталого розвитку: корисний досвід для України. Механізм регулювання економіки. 2008. № 3 (2). С. 214-218.

4. Даймонд Л. Три парадокси демократії. К.: Смолоскип, 2005. С. 92-104.

5. День Незалежності України: що об'єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни: соц. опитування / Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. 2022. 22 серп.

6. Кожина А. В. Основні тенденції публічного управління сталим місцевим розвитком в Україні в умовах глобалізації. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2017. Т. 28(67), № 1. С. 46-51

7. Стратегія сталого розвитку Великокучурівської територіальної громади на 20212029 роки.

8. Як ООН підтримує Цілі сталого розвитку в Україні.

References

1. Andrieieva V. A. (2014). Bazovi pryntsypy ta alhorytm zabezpechennia staloho rozvytku rehionu v mezhakh ekoloho-ekonomichnoi bezpeky Ukrainy (The basic principles and algorithm of ensuring the sustainable development of the region within the limits of ecological and economic security of Ukraine). Vcheni zapysky Universytetu «KROK» Seriia: Ekonomika. Vyp. 36.

2. Buryk Z. M. (2018). Mekhanizm derzhavnoho rehuliuvannia v sferi staloho rozvytku. (Mechanism of state regulation in the field of sustainable development) Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. № 2.

3. Danylyshyn B. M., Masliukivska O. P. (2008). Rozroblennia natsionalnykh stratehii staloho rozvytku: korysnyi dosvid dlia Ukrainy. (Development of national sustainable development strategies: useful experience for Ukraine). Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky № 3 (2).

4. Daimond L. (2005) Try paradoksy demokratii. (Three paradoxes of democracy) K.: Smoloskyp. S. 92-104.

5. Den Nezalezhnosti Ukrainy: shcho obiednuie ukraintsiv i yak my bachymo peremohu na shostomu misiatsi viiny: sots. opytuvannia (Independence Day of Ukraine: what unites Ukrainians and how we see victory in the sixth month of the war: social. poll) /Fond «Demokratychni initsiatyvy» im. Ilka Kucheriva. 2022. 22 serpnia

6. Kozhyna A. V. (2017). Osnovni tendentsii publichnoho upravlinnia stalym mistsevym rozvytkom v Ukraini v umovakh hlobalizatsii. (The main trends of public management of sustainable local development in Ukraine in the conditions of globalization.). Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia.. T. 28(67), № 1.

7. Sustainable development strategy of the Veliko Kuchuriv territorial community for 2021-2029

8. Yak OON pidtrymuie Tsili staloho rozvytku v Ukraini. (How the UN supports the Sustainable Development Goals in Ukraine).

Размещено на Allbest.ru