Особливості цифровізації у сфері публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Чернігівська Політехніка»

Особливості цифровізації у сфері публічного управління

Features of digitalization in the field of public administration

Сиротін В. Д.

Аспірант,

м. Чернігів, Україна

Vladyslav Syrotin

Postgraduate,

Chernihiv Polytechnic National University, Chernihiv, Ukraine

У статті визначені особливості цифровізації у сфері публічного управління. Наголошено, що поширення цифорвізації у сфері публічного управління потребує належного рівня розвитку цифрових технологій та наявності цифрових навичок. У статті узагальнено тенденції цифровізації публічного управління, окреслені основні виклики та перешкоди цифровізації для сфери публічного управління. Визначено, що запровадження інформаційно-комунікаційних технологій сприяють оцифруванню інформації, прискорюють її обіг та поширення, що змінює суспільні відносини. На основі статистичних даних визначені тенденції цифровізації та обґрунтовано висновок про перетворення суспільних процесів на цифрові. Обґрунтовано, що цифровізація публічного управління на основі використання цифрових технологій сприяє удосконаленню системи прийняття та реалізації державно-управлінських рішень, наданню адміністративних послуг, формуванню механізмів реалізації державної політики у всіх сферах суспільного розвитку. Встановлено, що використання цифрових технологій характеризують спроможність прискорити комунікаційні процеси між органами державної влади та місцевого самоврядування і кінцевого споживача адміністративних послуг. Виявлені позитивні зрушення цифровізації публічної сфери України, які забезпечують спрощення та час очікування отримання важливих адміністративних послуг, дозвільних документів, скороченням видатків на обслуговування системи надання адміністративних послуг офлайн, мінімізують прояви корупції. Цифровізація публічного управління означає спроможність переведення державних сервісів в електронну форму, що вимагає застосування нових інструментів державної комунікації, доступу до електронних сервісів, Інтернету, забезпечення кібербезпеки тощо, що у сукупності вимагає зміни традиційних практик, технологій, механізмів у сфері публічного управління. Ключові слова: цифрові технології; цифровізація; цифрова трансформація; показники цифровізації; цифрові- зація публічного управління; цифрове врядування; кібербезпека.

The article identifies the features of digitalization in the field of public administration. It was emphasized that the spread of digitization in the field of public administration requires an appropriate level of development of digital technologies and the availability of digital skills. The article summarizes the trends of digitalization of public administration, outlines the main challenges and obstacles of digitalization for the sphere of public administration. It was determined that the introduction of information and communication technologies contributes to the digitization of information, accelerates its circulation and distribution, which changes social relations. On the basis of statistical data, the trends of digitalization are determined and the conclusion about the transformation of social processes into digital ones is substantiated. It is substantiated that the digitalization of public administration based on the use of digital technologies contributes to the improvement of the system of making and implementing state-management decisions, the provision of administrative services, and the formation of mechanisms for the implementation of state policy in all spheres of social development. It has been established that the indicators of the use of digital technologies characterize the ability to speed up communication processes between the bodies of state power and local self-government and the end user of administrative services. Positive shifts in the digitalization of the public sphere of Ukraine have been identified, which provide simplification and waiting time for obtaining important administrative se^ices, permit documents, reduction of expenses for maintaining the system of providing administrative services offline, and minimize manifestations of corruption. Digitization of public administration means the ability to transfer state services into electronic form, which requires the use of new tools of state communication, access to electronic services, the Internet, ensuring cyber security, etc., which collectively requires a change in traditional practices, technologies, mechanisms in the field of public administration. Key words: digital technologies; digitization; digital transformation; digitalization indicators; digitalization of public administration; digital governance; cyber security.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Останніми роками в Україні все активніше запроваджується цифровізація, поширення та використання цифрових технологій в організації та удосконаленні функціонування органів державного управління та місцевого самоврядування. Актуалізуються питання електронного урядування, закріплення застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сфері публічного управління на законодавчому рівні, точаться наукові дискусії щодо переваг та викликів цифровізації у наукових працях, проте частина питань, які пов'язані з оцінюванням рівня цифровізації та забезпеченості умов для цього процесу потребують подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Питання цифровізації набувають значної актуальності та значною мірою розкриті у наукових працях. Зокрема, досить змістовно висвітлені питання сутності цифрової трансформації у роботах Н. Негропонте [1], висвітлення базових понять цифрового врядування в Україні розкриті у роботах таких авторів як О. Берназюк [2], Куйбі- да В. С., Карпенко О. В., Наместнік В. В. [3], Пав- лов М. М. [4], Савченко О. С. [5] та багатьох інших авторів. У працях зазначених науковців відображені особливості поширення інформаційно- комунікаційних технологій на сферу публічного управління. Висвітленню особливостей цифро- візації та узагальненню її поширення на сферу публічного управління, систематизації індексів цифровізації присвячені також роботи таких дослідників Щербак [6], Скорик О. О., Рябо- конь Н. П. [7], Малий І. Й., Цедик М.?¦ [8] та інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проте, потребують узагальнення базові можливості такого поширення та впровадження цифровізації з огляду на технічну забезпеченість цифровізації у публічному управлінні, що описується сукупністю відповідних показників.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою роботи обрано узагальнення показників щодо виявлення готовності впровадження цифровізації з огляду на її технічну забезпеченість у публічному управлінні.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Цифровізацією або діджиталізацією розуміється перетворення традиційних аналогових процесів, послуг, або продуктів у цифровий формат. Таке перетворення може застосовуватися у багатьох сферах життя, включаючи бізнес, освіту, медицину, культуру, технології тощо.

Основу цифровізації складає інформація, яка обробляється, зберігається і передається за допомогою цифрових технологій, що у підсумку сприяє перетворенню суспільства, економіки і культури в цифрову форму. Активне поширення цифрових технологій та вказані процеси перетворення у суспільстві вплинули й на сферу публічного управління, що виявилось у створенні електронних видів взаємодії між різними учасниками суспільних відносин та спонукають до формування е-урядових інституційних форм у розвинених країнах. цифровізація публічний управління

Підтвердженням такого активного поширення є офіційні дані. Так, у 2020 р. за рейтингом оцінки розвитку електронного уряду за даними 193 членів ООН щодо охоплення та якості онлайн-по- слуг, стану телекомунікаційної інфраструктури та наявного людського потенціалу, першість отримали Данія, Республіка Корея та Естонія. Далі розташовуються Фінляндія, Австралія, Швеція, Великобританія,НоваЗеландія,США,Нідерлан- ди,Сінгапур,Ісландія,НорвегіятаЯпонія[8,с. 118]. А вже у 2022 році трійка лідерів дещо змінилась. Першість отримали Данія, Фінляндія та Республіка Корея [9, с. 8].

Разом з тим, варто акцентувати, що діджита- лізація може впливати як позитивно, так і негативно на різні сфери життя суспільства. Серед найпоширеніших проблем, які виникають в суспільстві внаслідок активної цифровізації варто визнати наступні:

Перше. Збільшення розриву між людьми, які мають доступ до новітніх технологій та навичок цифрової грамотності, і тими, хто не має таких можливостей. Це може створювати соціальні і економічні нерівності та обмежити доступ до інформації та можливостей.

Цифровізація може змінити вимоги до робочої сили і вимагатиме нових навичок та компе- тенцій. Тому мають забезпечуватися можливості навчання та перекваліфікації, щоб забезпечити адаптацію працівників до змін у цифровому середовищі.

Так, одним з показників такого розриву може слугувати рівень доступу до цифрових переваг, наприклад оцінений доступом населення до ін- тернету у різних місцевостях. Чому цей аспект важливий для публічної сфери? Справа у тім, що доступність адміністративних послуг у цьому разі забезпечується доступом до певних цифрових продуктів, функціонування яких залежить від доступності та якості Інтернету, наявності відповідних технічних засобів, на які є змога встановлювати та використовувати відповідні додатки. Як приклад - «Дія». Саме цифровий розрив у цьому аспекті може стати на заваді ефективності цифровізації у публічній сфері. Наприклад, в Естонії 24/7 онлайн доступні 99% державних послуг [5, с. 120]. Проте, у населення для такого має бути доступний якісний інтернет, відповідні технічні засоби, які підтримують цифрові новації, а також належні цифрові навички. Як наслідок, 30% естонців користуються i-Voting [5, с. 120]. Отже, цифровий розрив є об'єктивним явищем, яке варто враховувати у будь-якому разі.

Друге. Заходи цифровізації призводять до збільшення кількості цифрових даних, які потребують захисту від кібератак та зловмисного програмного забезпечення. Вагомого значення в цих питаннях набуває забезпечення ефективного захисту цифрової інфраструктури, щоб запобігти кіберзагрозам. Ці питання кібербезпеки достатньою мірою повинні забезпечуватися державними інститутами, щоб уникнути несанкціонованого витоку інформації, особистих даних, їх продажу та інших дій задля захисту персональних даних громадян. Тому саме держава повинна розробити відповідні закони та політики щодо збору, зберігання та використання цих даних для їх захист. Збільшення обсягів цифрових даних може порушити права на приватність та надання персональних даних без згоди власника.

Третє. З розвитком нових цифрових технологій можуть з'являтися нові проблеми та виклики, для яких відсутні відповідні регулятивні правила та процедури. Тому, доцільно створити ефективну регуляторну базу для впровадження та розвитку цифрових технологій. Приміром, у Німеччині у 2015 р. розпочався новий етап впровадження цифровізації публічного управління зі створення координуючих структур у федеральному уряді, форумів з представниками груп інтересів, кооперації з органами регіональної та муніципальної влади для активної реалізації закону про цифрові послуги або про електронний уряд (EGovG: E-GovernmentGesetz) та консолідацію політики в цій галузі, прийнятого ще в 2013 році [5, с. 118].

З іншого погляду, цифровізація має значні переваги, успіх прояву яких залежить від здатності держави ефективно управляти та розвивати національну економіку, зберігаючи при цьому баланс між технологічним прогресом, економічною ефективністю та соціальною справедливістю. Так, у Великобританії для врахування означених проблем та можливостей була розроблена концепція надання публічних послуг, що передбачає розвиток усіх електронних видів сервісу за допомогою мережі Інтернет, мобільного зв'язку, цифрового телебачення або центрів обслуговування та створення системи електронних державних послуг «Електронні громадяни, електронний бізнес, електронний уряд». Створення у Великобританії системи «Електронний уряд» (Е-govemment) з метою модернізації публічного управління на основі інформаційних технологій сприяє своєчасності надання інформації про проєкти «електронного уряду» громадянам, підвищенню ефективності та оперативності роботи державного апарату загалом [5, с. 119].

За оцінками Естонії, зменшення бюрократії внаслідок цифровізації публічної сфери заощадило 800 років робочого часу [5, с. 120]. За «Звітом про ефективність цифрового уряду» (Digital Efficiency Report) Уряду Великобританії, цифрові трансакції в 20 разів є дешевшими, ніж трансакції телефоном, у 30 разів дешевшими, ніж поштою, і в 50 разів дешевші, ніж в офлайн-режимі [6, с.140].

Враховуючи загальні цифрові міжнародні тренди у сфері публічного управління, в Україні Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. №67-р було схвалено «Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки», що передбачає «синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Ін- тернету речей окремо та в сукупності здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним» [12]. Відповідно до положень Концепції, протягом 2018-2020 рр. Україна відповідно до євро-пейського законодавства забезпечувала реалізацію цифровізації за трьома основними напрямами [6].

Перший - інтероперабельність (Interoperability) та електронні сервіси (eServices) - передбачає доручення України до Програми ЄС Interoperability Solutions for European Public Administrations 2, проєктів e CODEX, e-Invoicing, а також ініціативи Single Digital Gateway.

Другий - відкриті дані - створення державного веб-порталу відкритих даних (data.gov.ua) та його інтеграція до центрального європейського порталу відкритих даних europeandataportal.eu та data.europa.eu. Цей напрям забезпечить підвищення відкритості, прозорості й ефективності роботи державних органів та основою розвитку індустрії відкритих даних.

Третій - електронна ідентифікація (eID) в рамках реалізації ухваленого у 2014 році в ЄС Регламенту №910 (elDAS), метою якого є запровадження єдиних вимог до розвитку електронної ідентифікації, надання електронних довірчих послуг у країнах ЄС та розвиток трансграничної е ідентифікації. Проєкт фокусується на стандартизації електронної ідентифікації у сферах е медицини, електронних публічних послуг, е-банкінгу для розвитку EU Digital Single Market, запровадженню транскордонної взаємодії, підвищенню мобільності громадян та бізнесу ЄС.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Враховуючи загальносвітові тенденції дід- житалізації та активізацію даного процесу в сфері публічного управління є належні підстави для висновки про включеність України до таких трендів та наявність відповідних позитивних зрушень. Разом з тим, варто акцентувати щодо механізмів державного управління в умовах цифровізації, для чого важливо створити загальнонаціональну стратегію цифровізації, яка містить реалізацію заходів за такими напрямами: охоплює всі сфери економіки та суспільства, і визначає основні цілі, завдання, терміни і джерела фінансування; розвиток надійної і швидкої інтернет-інфраструктури, доступної для всіх громадян і підприємств; забезпечення цифрової грамотності для громадян та працівників, щоб забезпечити їх ефективне використання цифрових технологій; забезпечення захисту прав і свобод громадян у цифровому просторі, включаючи приватність, свободу слова та інші конституційні права.

Бібліографічний список

Negroponte, N. (1995). Being Digital. New York : Knopf.

Bernaziuk, O. O. (2017). Tsyfrovi tekhnolohii u sferi publichnoho upravlinnia: vyznachennia osnovnykh poniat [Digital technologies in public administration: determination of basic concepts]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, tom 1., vyp. 46, 109-113. Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/34345 [in Ukrainian].

Kuibida, V. S., Karpenko, O. V., & Namestnik, V. V. (2018). Tsyfrove vriaduvannia v Ukraini: bazovi definitsii poniatiino-katehorialnoho aparatu [Digital governance in ukraine: basic definitions of the conceptual categorial apparatus]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia : Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the National Academy of State Administration under the President of Ukraine. Series: Public administration, 1,5-10. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2018_1_3 [in Ukrainian].

Namestnik, V. V., & Pavlov, M. M. (2020). Elektronne, tsyfrove ta smart-upravlinnia: sutnist ta spivvidnoshennia terminiv [Electronic, digital and smart management: essence and relationship of terms]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Governance, 1(96), 115-121. DOI:10.36030/2310-2837-1(96)- 2020-115-121 [in Ukrainian].

Savchenko, O. S. (2022). Suchasni tendentsii zaprovadzhennia tsyfrovizatsii publichnoho upravlinnia v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu [Current trends in the implementation of digitalization of public administration in the countries of the European Union]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia, Spetsvypusk - Public administration and customs administration, Special issue, 117-122. DOI: https://doi.org/10.32782/2310-9653-2022-spec.19 [in Ukrainian].

Shcherbak, V. (2020). Suchasni tendentsii tsyfrovoi transformatsii derzhavnoho upravlinnia v Ukraini: pravovyi aspekt [Current trends in the digital transformation of public administration in Ukraine: the legal aspect]. Aspekty publichnoho upravlinnia - Public Administartion Aspects, 8 (1 SI), 139-141. DOI: 10.15421/152063 [in Ukrainian].

Skoryk, O. O., & Riabokon, N. P. (2020). Tsyfrova transformatsiia modeli publichnoho upravlinnia: zarubizhnyi dosvid ta vitchyzniani realii [Digital transformation of the public governance model: foreign experience and domestic realities]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 7. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1704 DOI: 10.32702/2307-2156-2020.7.50 [in Ukrainian].

Malyi I. Y., Tsedik M. H. Instytutsiinyi vymir tsyfrovizatsii derzhavnoho upravlinnia v Ukraini [Institutional dimension of digitalization in public administration in ukraine]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 2022, 2 Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2618, DOI: 10.32702/2307-2156-2022.2.3 [in Ukrainian].

Nikolina I. I. (2020). Analiz trendu tsyfrovoi transformatsii publichnoho upravlinnia ta admin istruvannia v Ukraini [The analysis of the trend of digital transformation of public management and administration in Ukraine]. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini - Public management and administration in Ukraine, 19, 53-59. Retrieved from http://www.pag-journal.iei.od.ua/archives/2020/19-2020/12.pdf. DOI https://doi.org/10.32843/pma2663-5240- 2020.19.10 [in Ukrainian].

Mantsurov, I. H., Khrapunova, Ya.V., Omelchenko, V.P., & Barvinok, A.S. (2022). Metodolohiia statystychnoho otsiniuvannia stanu i dynamiky tsyfrovoi transformatsii Ukrainy [Digital transformation: theory and measurement]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economy, 3, 39-56. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.03.039 [in Ukrainian].

Pytannia Ministerstva tsyfrovoi transformatsii: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 940 vid 09.10.2020 r. [Issues of the Ministry of Digital Transformation: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 940 dated October 9, 2020]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF [in Ukrainian].

Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 sichnia 2018 r. № 67-r. «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky» [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated January 17, 2018 No. 67 «On the approval of the Concept of Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020»]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-р [in Ukrainian].

E-Government Survey 2022. The Future of Digital Government (2022). 12th edition. United Nations. New York. Retrieved from http://surl.li/kesvm.

Размещено на Allbest.ru