Дослідження особливостей методологічних засад на досудовому розслідуванні як стадії кримінального процесу

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Дослідження особливостей методологічних засад на досудовому розслідуванні як стадії кримінального процесу

Мулик К.Т., аспірант

Анотація

Базовою особливістю методологічних засад є розуміння процесу здійснення досудового розслідування, як глобальної системи здійснення процесуальних прав. Відповідно до системного підходу стверджується в якості методологічних засад застосуються різні існуючи методики дослідження справи слідчими, дізнавачами або прокуром.

Аналіз наукової літератури у певній мірі розкриває конструктивні методи та методики при розслідуванні злочинів, які можливо використати для встановлення винних осіб, дослідження та вдосконалення існуючої системи кримінального провадження з метою використання у процесі при дослідженні основних ознак, діяльності суб'єкта, об'єкта, суб'єктивної та об'єктивної точки зору злочину та встановленні винних осіб при вчиненні кримінального правопорушення.

Досудове провадження - це перша стадія кримінального розслідування підчас якої орган досудового розслідування та прокурор збирають, досліджують і оцінюють докази з метою встановлення події злочину, винуватості конкретної особи у вчиненні злочину, а також характер та розмір завданої шкоди. Іншими словами, у статті розкривається діяльність компетентних органів що має характер пізнавально-доказової діяльності, метою якої є дослідження предмету злочинної діяльності. Основна концепція сучасної наукової методології полягає в розумінні дослідної системи як глобального масштабу. Тому системний підхід методології досудового розслідування вважається найбільш адекватним коли його засобом розуміння є дослідження системної матерії у існуючій реальності.

Виокремлено діяльність з розслідування яка здійснюється як правило, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій (у тому числі негласних) в умовах наявної або очікуваної протидії з боку зацікавлених осіб, для цього використовують наукові методи за допомогою дослідження злочинної діяльності.

Методологічною основою дослідження обрано глобальний порівняльний аналіз - як основний напрямок діяльності до якого належить розгляд закономірностей та вивчення інформації про об'єкт, предмет, цінності та зв'язки у теоретичному аспекті з впровадженням його у практичний комплекс для аналізу подій у злочині та використання визнаних методів.

У роботі здійснено аналіз множинних методик, які використовуються у кримінальному провадженні, що більшою мірою застосовуються у практичному аспекті знаходять своє відображення у взаємодії і зв'язках один з одним, утворюють певну цілісність, як ціле взаємодіють із правоохоронними органами.

Практичне застосування системного аналізу проявляється у розв'язанні проблем застосування загально визнаної методики у результаті діяльності правоохоронних органів. Виокремлено Оболєнцевим В.Ф. головні пропозиції, щодо врегулювання системного аналізу та алгоритму до дослідження злочинності в Україні та шляхів їх запобігання.

Ключові слова: методологія досудового розслідування, слідчий, дізнавач, розслідування злочинів.

Abstract

Study of the peculiarities of methodological principles in pre-trial investigation as a stage of criminal proceedings

Mulyk K.T., Postgraduate student, Higher Educational Institution "University of Economics and Law "KROK"

The basic feature of the methodological framework is the understanding of the pre-trial investigation process as a global system of procedural rights. According to the systemic approach, it is argued that various existing methods of case investigation by investigators, coroners or prosecutors may be used as methodological foundations.

The analysis of scientific literature to a certain extent reveals constructive methods and techniques in the investigation of crimes which can be used to identify perpetrators, to study and improve the existing system of criminal proceedings with a view to using them in the process of investigating the main features, activities of the subject, object, subjective and objective viewpoint of a crime and identifying perpetrators of a criminal offense.

Pre-trial proceedings are the first stage of a criminal investigation during which the pre-trial investigation body and the prosecutor collect, examine and evaluate evidence to establish the event of a crime, the guilt of a particular person in committing a crime, and the nature and extent of the damage caused. In other words, the article describes the activities of the competent authorities which have the nature of cognitive and evidentiary activities aimed at investigating the subject matter of criminal activity. The basic concept of modern scientific methodology is to understand the research system as a global scale. Therefore, the systemic approach of the pre-trial investigation methodology is considered to be the most adequate when its means of understanding is the study of systemic matter in the existing reality.

The author singles out the investigation activities which are usually carried out by means of investigative (detective) actions (including covert ones) in the context of existing or expected opposition from interested parties, and for this purpose scientific methods are used through the study of criminal activity.

The methodological basis of the study is global comparative analysis - as the main area of activity which includes consideration of patterns and study of information about the object, subject matter, values and connections in theoretical terms with its implementation in a practical complex for analyzing events in a crime and using recognized methods.

The article analyzes multiple methods used in criminal proceedings which are mostly used in practice and are reflected in their interaction and connections with each other, form a certain integrity, and interact with law enforcement agencies as a whole.

The practical application of system analysis is manifested in solving the problems of applying a generally recognized methodology as a result of law enforcement activities. V.F. Obolentsev has highlighted the main proposals for the regulation of system analysis and algorithm for the study of crime in Ukraine and ways to prevent them.

Keywords: methodology of pre-trial investigation, investigator, coroner, crime investigation.

Постановка проблеми

Наукова спільнота приділила багато уваги для розкриття основних проблем в питаннях методологічного підходу у досудовому розслідуванні з здебільшого науковці враховуючи правові аспекти схиляються до застосування не визначеної методології.

Основні розробки та рекомендацій щодо їх підготовки і проведенням слідчих дій за принциповими методами розслідування займаються такі прикладні наукові галузі, як криміналістика і теорія оперативно-розшукової діяльності . Як відомо, зрілість будь-якої галузі науки визначається, перш за все, ступенем розробленості її понятійного апарату. З цих позицій в названих науках є певні проблеми, що торкаються методів, що використовуються у досудовому розслідуванні.

Варто звернути увагу, в кримінальному процесуальному законодавстві наявні проблеми наукового пошуку, які були би співмірні конкретному кримінальному злочину.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у діяльність з методики розслідування злочинів внесли В.В. Тіщенко. Ф. Георгієв, П. Копнін, В. Лекторський, Л. Мікешина, В. Стьопін В.А. Журавлем, Г.М. Меглецьким, В.В. Тіщенком, С.Н. Чуриловим. Манохи А.Е. Оболенцева В.Ф. Оболенцева В.Ф та інші.

Основна мета здійснити системний аналіз та провести наукове дослідження найбільш ефективних методик розслідування злочинів для подальшого використання у розслідуванні злочинів.

Формулювання цілей статті. Метою статті є розгляд загально визначених проблем та формування наукового пізнання у кримінальному процесуальному провадженні, формування практики його застосування у досудовому розслідуванні.

Матеріали та методи. Застосування евристичних методів у розслідуванні запровадженні Сократом «методи наукового пізнання використовуються та мають застосовуватись як в правових дослідженнях загальнотеоретичного спрямування, так і в дослідженнях права на галузевому рівні - і кримінального процесуального права, зокрема» [10, с. 122 ].

Методологічною основою мого дослідження обрано системний підхід, та порівняльний аналіз. Системний «аналіз розуміється, як послідовність процедур, які ґрунтуються на системному підході у дослідженні систем.

Практична спрямованість системного аналізу проявляється у вирішенні проблем, що виникають у результаті діяльності людини» [12, с.13].

Виклад основного матеріалу

досудовий процесуальний слідчий негласний протидія зацікавлений

Оперуючись визначеним юридичних термінів поняття злочин - це передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину [1]. Вчинення нових злочинів слугує негайно прийняти рішення для розробки новітніх методик при розслідуванні злочинів. У ролі наукового обґрунтування виступає методика розслідування злочинів орієнтована на слідчих має включати в себе інформацію про: зміст базових елементів з складу типової ситуації від початку розслідування до його завершення та направлення матеріалів до суду. Системний аналіз містить у собі послідовність Оболєнцевим В.Ф. «досліджено систему держави України, щодо злочинності та її заходів для запобігання злочинній діяльності» [13].

Із визначення Колодіна А. методика має містити основні данні про «характеристику початкового етапу розслідування, зокрема: типові ситуації початку розслідування (наприклад, наявність чи відсутність інформації про злочинця); приблизний перелік та алгоритм початкових слідчих (розшукових) дій; характеристику подальшого етапу розслідування, зокрема приблизний перелік слідчих (розшукових) дій залежно від ситуації; систематизацію та характеристику негативних обставин, які можуть вплинути на розслідування, та засоби їх подолання» [ 5, с. 356].

У юридичній літературі методи досить різні, вони вирішують комплексні задачі, але у процесі досудового розслідування термінологія включає в себе:

1) методи наукового (теоретичного) пізнання;

2) методи практичного пізнання при досудовому розслідуванні кримінальних проваджень.

Методи наукового (теоретичного) пізнання - це ті методи, які використовуються для вивчення предмету науки і накопичення знань про нього.

Вивчення документів кримінального провадження є основним методом, який використається для пізнання та дослідження справи та вивчення злочину та його діяльності. Кримінальна справа містить у собі матеріали, які мають деталі з обставин злочину прописуються слідчі ситуації «з одного боку, обставини вчинення злочину (предмет доказування), а з іншого - слідчі ситуації та порядок дій органу дізнання і слідчого». Варто зазначити, «аналізу піддаються як протоколи слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, допитів потерпілих, свідків, підозрюваних, слідчих експериментів), висновки експертиз, так і процесуальні рішення слідчого» [6].

Систематичне вчинення злочину у великій кількості встановлює певні закономірності (залежності, зв'язки) між окремими елементами механізму злочинів, які мають статистичний характер (виражаються у відсотковому відношенні частоти їх прояву). Отже, встановлюються певні закономірності у діях органів слідства - формуванні слідчих ситуацій і використанні певних способів дій та окремих прийомів для збирання доказів.

Формування загально визнаних методологічних підходів досудового розслідування створює системну діяльність з розслідування певних груп злочинів з урахуванням сформованої на основі загальнотеоретичної методології формуються окремі методики для розслідування злочинів.

Дослідження предмету опитування учасників кримінального провадження, провадиться відносно методу опитування осіб під час слідчих (розшукових) дій. Метод дослідження полягає у тому що, у кримінальному провадженні далеко не завжди відображуються всі обставини злочину, які цікавлять дослідника-криміналіста або слідчого». Тому в процесі наукового дослідження використовується формалізоване (анкетування) чи неформалізоване опитування учасників кримінального процесу: працівників органів правопорядку (оперуповноважених, слідчих, експертів), потерпілих і свідків, засуджених .

Злочини які вчиняються систематично дослідниця Фролова А.Г. маніфестує про те що, їх характер «як явища має:

1) цілісність;

2) нові властивості, яких нема у злочинів;

3) стійкі внутрішні зв'язки, що стоять над зовнішніми;

4) багаторівневість». [15 с. 11, 12].

Дослідження Манохи А.Е. про «системний аналіз у кримінології» дозволяє зробити висновки «автор комплексно дослідив системність злочинності, механізмів її детермінації, структурних зав'язків (внутрішніх та зовнішніх), а також здійснив аналіз по забезпеченню заходів протидії злочинам [1].

У своєму визначенні Туркевич І.К. окреслювала злочинність як певну систему злочинів та склад осіб-злочинців. Вважає, що саме складна суспільна система, відтворює сама себе [14, c. 51]. Структура методологічної точки зори являє собою систему взаємозв'язків злочинів та її структурних елементів у межах суспільних відносин. [16, с. 171-172].

Термінологічно варто зазначити, гіпотезою під час дослідження процесу кримінального провадження є формування базових видових методик, як основи при розслідуванні злочинів. «Іншими словами, положення - рекомендації - не тільки для тих, хто бере участь у досудовому провадженні, ай для тих, хто відповідно бере участь у судовому розгляді кримінальних справ. Отже, судово-експертна методика має чітко складатися з методик розслідування конкретних видів (груп) злочинів та судового розгляду конкретних категорій кримінальних справ. І такі методики вже розроблені вітчизняними криміналістами» [3].

Універсальні методи у науці кримінального права визначаються через питання класифікацій «розглядаються, з одного боку, в контексті положень Загальної частині КК України (ст.12), де формальним критерієм для цього є ступінь тяжкості діяння, з іншого - згідно положень Особливої частини, де такими формальними підставами є юридичні ознаки відповідного складу злочину: за формою вини (умисні та необережні); залежно від ступеня завершеності злочинної діяльності (закінчені та незакінчені); за видом і розміром покарання» [4, с. 20].

У більшій мірі криміналістична методика фактично виконує роль для функціонування всієї системи з розслідування, має базову модель для методики її вирішальна роль інформаційна модель, що систематизує та закріплює структурні елементи, які повинні бути враховані під час розроблення та вдосконалення інших існуючи методик розслідування.

Екстраполяція наукових методів стверджує важливість наукового пізнання «сутність якого трактується як: процедура перенесення знань з однієї предметної галузі до іншої на підставі певного виявленого відношення між ними: схожості, аналогії, тенденції» [ 6, с. 356].

Діяльність слідчого має керуватися професійним забезпеченням комплексом знань для належного здійснення процесуального дослідження справи та виконання завдань пов'язаних із забезпеченням необхідного здійснення розкриття та розслідування злочину.

Алгоритм дій для застосування екстраполяції методики, як інструментарію «вимагає приділення основної уваги в даній частині дослідження принципам застосування (адаптації) окремих криміналістичних методик, сферою реалізації яких є практична діяльність з розслідування, а суб'єктом застосування - слідчий, прокурор, тобто та особа, яка застосовує криміналістичну методику на практиці» [5, с. 357 ].

Варто зазначити практично дотримання суворих процесуальних процедур під час здійснення досудового розслідування є обов'язковими для органів та уповноважених осіб, при певній взаємодії та керівництві справи дізнавачем або слідчим, виокремлюються практичні науково-методологічні методи для розслідування.

Варто зазначити, злочини які вчиняються на даний час посилюють зміни у державі та впроваджують технологічні зрушення, а саме сприяють позитивним змінам в якості розвитку технологій та методів боротьби з протиправними діями. Міжнародні експерти звертають увагу на те що, в Україні мають бути зміненні органи виконавчої влади.

Якісні зміни у дослідницькій діяльності правоохоронних органів, можливі, звертаю увагу на виконання органами Національної поліції України своїх повноважень.

Ведення до дослідницької діяльності на досудовому розслідуванні нової електронної системи ІП «Речові докази» відповідно до статей 23, 25 Закону України «Про національну поліцію», п.40 п.4 затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, має на меті автоматизацію процесу обліку речових доказів під час їх зберігання, знищення, пересилання, збереження тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування кримінальних правопорушень [9].

Система речові докази, як інформаційна комунікаційна система буде містити данні про технічні завдання з комплексом методичних рекомендацій щодо порядку їх використання та впровадження в дослідну систему. Зберігання речових доказів через систему ІП Речові докази мають правову процедуру зберігання в спеціальному сейфі визначеному у встановленому порядку автоматизованої системи, у деяких певних випадках має бути визначений рівневий доступ для слідчих та дізнавачів щодо наданої інформації.

Ваговитий внесок для програмно цільових підходів В.В. Тіщенко виокремив у практичні та теоретичній діяльності для побудови методики розслідування злочинів, на основі принципів цільової програми від початку до закінчення розслідування злочину [7]. Він неопосередкована виокремлює зміст початкового етапу кримінального провадження на етапі розслідування «це:

1) аналіз вихідної інформації та її оцінка як слідчої ситуації;

2) слідча ситуація проставляється як тактичне завдання (яким чином заподіяні тілесні ушкодження, причина смерті потерпілого та інші обставини);

3) використання типових версій відповідно до поставлених завдань за подією що розслідується, й окремими її обставинами;

4) вибір форми, прийомів і методів взаємодії з органами і службами, які проводять оперативно-розшукову роботу, дати їм конкретні доручення;

5) виявити носії криміналістично значущої інформації, визначити способи їх вилучення та шляхи введення отриманої з відповідних джерел доказової інформації в кримінальне судочинство;

6) визначити засоби виконання поставлених завдань із тактичних операцій, окремі слідчі й оперативно-розшукові дії, організаційні заходи, різні форми використання спеціальних знань у певному обсязі і послідовності;

7) побудувати ймовірні інформаційні моделі події, що розслідується, у цілому, її окремих епізодів, етапів, обставин; визначити їх інформаційні хиби - неповноту, недостовірність, невизначеність - і намітити шляхи поповнення, перевірки, конкретизації криміналістично значущої інформації;

8) оцінка інформацію, що надійшла; проаналізувати її ступінь та вміст щодо доказів, що підтверджують або спростовують ту чи іншу версію

9) на основі проведеного аналізу розробити розгорнутий план подальшого розслідування, деталізуючи його за допомогою рекомендованих криміналістикою програм розслідування та уточнюючи його щодо конкретних обставин справи» [7, с. 123-124].

Універсальні методи містить у собі базові моделі автором відокремлена «стандартизованість - означає викладення криміналістичних методик у формі програм, які у свою чергу передбачають алгоритми дій слідчого; адаптованості - передбачає результативне та вдале застосування криміналістичної методики в розслідуванні конкретного злочину» [8, с. 53];

Виокремлення базової методики адаптації до конкретної ситуації містить у собі принципи змодельованої ситуації для розслідування так, автором Колодіним визначено «типові комплекси слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину та перелік обставин, які підлягають установленню; визначити необхідність і можливість застосування тактичних операцій» [5, с. 360]. При науково-технічних методах із залучення спеціалістів діє «алгоритм: виокремлення завдань, виконання яких потребує чи може потребувати спеціальних знань; вибір суб'єктів спеціальних знань; визначення форм роботи з носіями спеціальних знань (консультації, проведення експертиз, досліджень, ревізій тощо); визначення форм використання отриманих результатів у розслідуванні» [5, с. 360].

Залучення громадськості до процесу дослідження досудового розслідування за допомогою принципів «екстраполяції на конкретну ситуацію передбачає: визначення взаємодія органів для пошуку злочинців (наприклад, розшук злочинця, установлення особи невпізнаного трупа, дезінформація злочинців); виокремлення оптимального суб'єкта для реалізації завдання; підготовка завдання; оцінка результаті» використання допомоги громадськості та ЗМІ [5, с. 360].

Висновки

Отже враховуючи вище викладене, основним завданням методологічних основ кримінального розслідування є розкриття основних умов з яких починається процес розслідування формуються сучасні принципи використання методів пізнання фактів минулого; та розроблення нових методів для загально визначеної ситуації розслідування злочинів.

Підсумовуючи висновки, варто зазначити теоретичні положення кримінальної методики містять у собі формування наукових принципів, які застосуються у окремих видах та методиках у практичній діяльності їх основні аспекти:

1) для якісного формування методичних рекомендацій;

2) для ефективного застосування та адаптації конкретних методик які використовуються суб'єктом розслідування.

Література

1. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131).

2. Кримінальний процесуальний кодекс (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, No 9-10, No 11-12, No 13, ст.88).

3. Когутич І.І. Галузеві правові та теоретико - прикладні аспекти методики підтримання державного обвинувачення в суді: навчальний посібник / І.І. Когутич. - Дрогобич: Коло, 2015. - 476 с.

4. Аленін Ю.П., Аркуша Л.І., Гловюк І.В., Волошина В.К., Малахова О.В., Торбас О.О., за ред. В.К. Волошиної. Досудове розслідування: навчально-методичний посібник [Електронний ресурс] 2020. 141 с.

5. Анна Колодіна Ектраполяція принципів окремих методик розслідування у слідчу діяльність. Підприємство Господарство і право, №11. 2019.

6. Драпогуз В.П. Екстраполяція як метод наукового пізнання. Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди». Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». 2013. Вип. 28. С. 606-612.

7. Тіщенко В.В. Щодо шляхів оптимізації розробки методик розслідування злочинів. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Одеса: Юрид. л-ра, 2014. Т. 14. С. 90-96.

8. Журавель В.А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції: монографія. Харків: Апостіль, 2012. 304 с.

9. Закон України «Про національну поліцію» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, №40-41, ст. 379)

10. В. Мурзановська А.В. Дослідження кримінального процесуального права: евристичні методи та їх дослідження. Прикарпатський юридичний вісник. 2023.

11. Маноха О.Є. Системний аналіз в кримінології: автореф. дис. ... канд. юрид. наук:12.00.08. К., 1996. 22 с.

12. Сорока К.О. Основи теорії систем і системного аналізу: навч. посібник. Харків: ХНАМГ, 2004. 291 с.

13. Оболенцев В.Ф. Системний аналіз та моделювання системи запобігання злочинності в Україні: моног. Харків: Юрайт, 2021. 192

14. Туркевич І.К. До проблеми про місце кримінології в системі наук. Вісник Академії адвокатури України. 2005. Вип. 3. С. 50-55.

15. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): навч. посіб. Київ: АртЕк, 1997. 208 с.

16. Головкін Б.М. Теперішнє і майбутнє кримінології. Проблеми законності. 2020. №149. С. 168- 184.

References

1. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal Code of Ukraine] Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [in Ukrainian].

2. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks (2023) [Criminal Procedure Code]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [in Ukrainian].

3. Kohutych 1.1. (2015) [Legal and theoretical and applied aspects of the methodology of maintaining the state prosecution in court: study guide] Haluzevi pravovi ta teoretyko-prykladni aspekty metodyky pidtrymannia derzhavnoho obvynuvachennia v sudi: navchalnyi posibnyk [in Ukrainian].

4. Alenin Yu.P., Arkusha L.I., Hloviuk I.V., Voloshyna V.K., Malakhova O.V., Torbas O.O. (2020) [Voloshina Pre-trial investigation: training manual] Dosudove rozsliduvannia: navchalno-metodychnyi posibnyk [in Ukrainian].

5. Anna Kolodina (2019) [Extrapolation of the principles of individual methods of investigation into investigative activity] Ektrapoliatsiia pryntsypiv okremykh metodyk rozsliduvannia u slidchu diialnist. Pidpryiemstvo Hospodarstvo i parvo [in Ukrainian].

6. Drapohuz V.P. (2013) [Extrapolation as a method of scientific knowledge] Ekstrapoliatsiia yak metod naukovoho piznannia. Humanitarnyi visnyk Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu [in Ukrainian].

7. Tishchenko V.V. (2014) [Ways to optimize the development of crime investigation methods] Shchodo shliakhiv optymizatsii rozrobky metodyk rozsliduvannia zlochyniv. Naukovi pratsi Natsionalnoho universytetu «Odeska yurydychna akademiia». [in Ukrainian].

8. Zhuravel V.A. (2012) [Forensic methods: modern scientific concepts: monograph.] Kryminalistychni metodyky: suchasni naukovi kontseptsii: monohrafiia [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy «Pro natsionalnu politsiiu» [Law of Ukraine "About National Police"] Vidomosti Verkhovnoi Rady

10. V. Murzanovska A.V. (2023) [Research of criminal procedural prva: heuristic methods and their research] Doslidzhennia kryminalnoho protsesualnoho prva:evrestychni metody ta yikh doslidzhennia.Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk. [in Ukrainian].

11. Manokha, O.YE. (1996). Systemnyy analiz u kryminolohiyi [System analysis in criminology]: Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: NUVD. [in Ukrainian].

12. Soroka K.O. (2004). Osnovy teoriyi systemy i systemnoho analizu [Fundamentals of systems theory and system analysis]. Kharkiv: KHNAMH. [in Ukrainian].

13. Obolentsev, V.F. (2022). Systemnyy pidkhid u kryminal'nomu pravi: dosyahnennya ta perspektyvy zastosuvannya. [Systemic approach in criminal law: achievements and application prospects]. Teoriya i praktyka pravoznavstva - Theory and practice of jurisprudence, 2 (20), 189-199.

14. Turkevych, I.K. (2005). Do problemy pro mistse kryminolohiyi v systemi nauk [To the problem of the place of criminology in the system of sciences]. Visnyk Akademiyi advokatury Ukrayiny - Bulletin of the Academy of Advocacy of Ukraine, 3, 50-55. [in Ukrainian].

15. Frolova, O.H. (1997). Zlochynnist'i systema kryminal'nykh pokaran' (sotsial'ni, pravovi ta kryminolohichni problemy y shlyakhy yikh vyrishennya za dopomohoyu lohiko-matematychnykh metodiv) [Crime and the system of criminal punishments (social, legal and criminological problems and ways to solve them using logical-mathematical methods)]. Kyiv: ArtEk. [in Ukrainian].

16. Holovkin, B.M. (2020). Suchasne i maybutnye kryminolohiyi [The present and future of criminology]. Problemy zakonnosti - Problems of legality, 149, 168-184. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru