Інноваційні антикорупційні складові механізмів контролю у сфері функціонування системи технічного забезпечення сил безпеки України в умовах кризових ситуацій

Аналіз антикорупційних складових механізмів контролю у сфері функціонування системи технічного забезпечення сил безпеки України в умовах кризових ситуацій. Впорядкування принципів державної служби та контроль за майновим становищем представників влади.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.12.2023
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Національної гвардії України

Інноваційні антикорупційні складові механізмів контролю у сфері функціонування системи технічного забезпечення сил безпеки України в умовах кризових ситуацій

Єманов В.В., к. військ. н., с.н.с.

Анотація

Не зважаючи на прийняття інноваційних нормативно-правових актів в галузі протидії корупції, в державі періодично трапляються корупційні скандали. Досвід провідних демократій заходу говорить, що процес протидії корупції займає великі терміни, потребує створення менталітету населення. Динаміка сприйняття корупції в Україні за останні 10 років збільшилась, це говорить про те що процес протидії корупції знаходиться на вірному шляху. Державні органи призначені для протидії корупції постійно створюють та реалізують антикорупційні механізми контролю. Антикорупційні механізми контролю закупівель техніки під час кризових ситуацій, в яких приймають участь сили безпеки України, говорить про достатню ефективність існуючої системи, такий контроль дозволяє економити державні кошти, уникати (зменшувати) корупційні ризики, оптимізувати систему поставок озброєння та техніки.

Проблема корупції не зникає через військові дії, а актуальність дієвості та ефективності держави в протидії цьому явищу не зменшується, а скоріше, навпаки, зростає. Відповідно, мають працювати й антикорупційні державні органи, а розробка політики та прийняття рішень мають базуватися на даних, принаймні за їхньої наявності.

До антикорупційних складових механізмів контролю у сфері функціонування системи технічного забезпечення сил безпеки України в умовах кризових ситуацій відносяться:

- створення ефективного контролю за розподілом і витрачанням бюджетних коштів;

- впорядкування системи і структури, ревізія функцій органів виконавчої влади;

- зміна принципів державної служби та контроль за майновим становищем представників влади.

До основних державних органів виконавчої влади із спеціальним статусом (з правоохоронними функціями) відносяться: Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Служба безпеки України.

Ключові слова: протидія корупції, інноваційні антикорупційні складові, сили безпеки, система технічного забезпечення, кризові ситуації.

Abstract

Innovative anti-corruption components of control mechanisms in the sphere of functioning of the system of technical support of the security forces of ukraine in crisis situations

Yemanov V.V., Candidate of Military Scienes, Senior Research, first deputy head, National Academy of the National Guard of Ukraine, Maidan Zahisnykyv Ukrainy

Despite the adoption of innovative normative legal acts in the field of anti-corruption, corruption scandals periodically occur in the state. The experience of the leading democracies of the West shows that the process of combating corruption takes a long time and requires the creation of the mentality of the population. The dynamics of perception of corruption in Ukraine has increased over the past 10 years, which indicates that the process of countering corruption is on the right track. State bodies appointed to combat corruption constantly create and implement anti-corruption control mechanisms. Anti-corruption control mechanisms of equipment purchase during crisis situations, in which the security forces of Ukraine take part, indicates the sufficient efficiency of the existing system, such control allows saving state funds, avoiding (reducing) corruption risks, and optimizing the system of arms and equipment supplies.

The problem of corruption does not disappear due to military actions, and the relevance of the effectiveness and efficiency of the state in countering this phenomenon does not decrease, but rather, on the contrary, increases. Accordingly, anti-corruption state bodies should also work, and policy development and decision-making should be based on data, at least when it is available.

Anti-corruption components of control mechanisms in the field of functioning of the system of technical support of the security forces of Ukraine in crisis situations include:

- creation of effective control over the distribution and spending of budget funds;

- streamlining the system and structure, revising the functions of the executive authorities;

- changing the principles of civil service and control over the property status of government officials.

The main state bodies of executive power with special status (with law enforcement functions) include: the State Bureau of Investigation, the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, the National Agency for the Prevention of Corruption, the Security Service of Ukraine.

Keywords: anti-corruption, innovative anti-corruption components, security forces, technical support system, crisis situations.

Постановка проблеми

Правову основу запобігання корупції становлять Конституція України, «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», міжнародні договори, згоду на обов'язковість виконання яких надано Верховною Радою України, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.

Закон України “Про запобігання корупції” визначає засади формування, моніторингу, координації впровадження антикорупційної політики, залучення інститутів та організацій громадянського суспільства, представників бізнесу до цих процесів, регулює превентивну діяльність державного механізму, спрямовану на усунення можливостей та стимулів для корупційної поведінки як у публічному, так і приватному секторах, а також передбачає утворення Національного агентства з питань запобігання корупції як ключового елемента інституційного забезпечення державної антикорупційної політики.

Закон України “Про Національне антикорупційне бюро України”, а також зміни, що вносяться до кримінального законодавства зазначеним Законом та Законом України “Про запобігання корупції”, створюють законодавчі підстави для кримінального переслідування найбільш небезпечних проявів корупції.

Таким чином, імплементація цих базових антикорупційних актів дасть можливість сформувати систему запобігання та протидії корупції, що, в свою чергу, суттєво зменшить гостроту проблеми корупції. Правовою основою запобігання корупції є система державних законодавчих і підзаконних актів, що визначають суспільно-правову необхідність проведення комплексу передбачених законом заходів, їх правові, організаційно-тактичні основи, гарантії законності їх застосування.

Проблема корупції не зникає через військові дії, а актуальність дієвості та ефективності держави в протидії цьому явищу не зменшується, а скоріше, навпаки, зростає. Відповідно, мають працювати й антикорупційні державні органи, а розробка політик та прийняття рішень мають базуватися на даних, принаймні за їхньої наявності [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Антикорупційні складові детально досліджені в працях науковців таких, як А.С. Васільєв, С.С. Чернявський, В.І. Василинчук, С.Г. Братель, В.Є. Боднар, О.В. Хуторянський, М.М. Марков, С.М. Колючий, А. Андрійчук та ін. Питання протидії корупції в Україні під час кризових ситуацій дослідженні не в повному обсязі. Деяким аспектам антикорупційних складових контролю у сфері технічного забезпечення сил безпеки України приділялось не достатньо уваги.

Мета статті - аналіз антикорупційних складових механізмів контролю у сфері функціонування системи технічного забезпечення сил безпеки України в умовах кризових ситуацій.

Виклад основного матеріалу

За даними звіту з опитування населення, проведеним на замовлення НАЗК [1], корупція посідає 3-тє місце серед основних проблем, перелік яких пропонувався респондентам (рисунок 1), - 68,6% українців вважають корупцію дуже серйозною проблемою. Цей показник статистично не змінився відносно результатів попереднього опитування (у 2020 р. - 69%) [1].

Якщо поєднувати відповіді «дуже серйозна проблема» та «серйозна», то «лідерами» серед інших проблем станом на грудень 2021 року були 3 проблеми: висока вартість життя та низькі доходи (94,2%), воєнні дії на Донбасі (92,8%) та корупція (91,6%). Аналіз даних у динаміці свідчить, що порівняно з минулою хвилею (2020 р.) проблема корупції перемістилася в рейтингу проблем з 2-го місця на 3-тє на тлі зростаючих цін та очікування загострення воєнного конфлікту з РФ наприкінці 2021 року. Зокрема, воєнні дії вважають дуже серйозною проблемою 76,2% опитаних проти 72,7% у 2020 році, високу вартість життя та низькі доходи вважають дуже серйозною проблемою 72% опитаних проти 67%.

Рис. 1. Сприйняття основних проблем України 2020-2021 роки [1]

За даними наведеними Transparency International Ukraine [2] загальна динаміка України у рейтингу Індексу сприйняття корупції за останні десять років незмінно зростає. У Transparency International Ukraine зауважують, що хоча зміна показника на 1 бал рік до року не є надто значущою, але у порівнянні з 2014-им показник України зріс на 8 балів - і це демонструє загальну позитивну тенденцію [2]. На рисунку 2 наведені дані динаміки.

Рис. 2. Динаміка України у рейтингу Індексу сприйняття корупції за останні десять років [2]

антикорупційний контроль державний служба технічний забезпечення

Однією із рекомендацій від українського офісу Transparency International була мінімізація ризиків ухвалення законопроектів, які виводять закупівлі з-під дії закону України «Про публічні закупівлі». «В умовах війни такий крок був необхідний, тому що рівень правової невизначеності був підвищений. Значна частина закупівель повернулася у публічний простір, але є низка винятків, де можна купувати напряму без застосування аукціонів і існує загроза зловживання цим дозволом купувати напряму. Апелюючи питанням безпеки чи терміновості, замовники можуть підписувати прямі угоди й не публікувати їх. Скандал з переплатами на харчуванні для військових є прикладом таких зловживань. Щоби запобігти корупції й забезпечити якість, закупівлі мають бути максимально відкритими. На жаль, ми не можемо сказати, що не має жодних загроз із відкритістю зараз» [2].

До антикорупційних складових механізмів контролю у сфері функціонування системи технічного забезпечення сил безпеки України в умовах кризових ситуацій можна віднести [3]:

1. Створення ефективного контролю за розподілом і витрачанням бюджетних коштів. Використання бюджетних коштів створює найбільш поживний ґрунт для корупційних можливостей. Корупція в цьому сегменті є і найбільш шкідливою, оскільки махінації з бюджетними коштами наносять найбільшу шкоду галузі технічного забезпечення. Сенс антикорупційної складової на цьому напрямку полягає в пошуку і застосуванні все більш ефективних форм і методів контролю.

У число найбільш актуальних заходів входять:

- введення механізмів фінансової прозорості при витрачанні бюджетних коштів державними, муніципальними органами та установами (принципи складання кошторисів і їх виконання);

- введення системи спеціалізованих заходів відповідальності у відношенні посадових осіб за порушення при використанні бюджетних коштів, а також персональної відповідальності посадових осіб у сфері розпорядження довіреними їм коштами та майном;

- забезпечення прозорості державних або муніципальних закупівель і замовлень, їх конкурсний характер (там, де це неможливо, повинні застосовуватися жорсткі специфікації і стандарти на продукцію та послуги) і прозорість проведення конкурсів;

- аудит системи держзакупівель;

- законодавча жорсткість вимог до фінансової звітності державних, муніципальних підприємств;

- розширення функцій і повноважень антимонопольних органів;

- ліквідація інституту позабюджетних фондів;

- зменшення обсягу готівкового обороту, розширення сучасних електронних засобів розрахунку, впровадження сучасних форм звітності;

2. Впорядкування системи і структури, ревізія функцій органів виконавчої влади. Напрямок антикорупційної політики включає в себе [3]:

- встановлення обґрунтованих критеріїв для визначення оптимальної структури та чисельності органів виконавчої влади. За змінами структури органів, їх статусу і функцій часто стоять корпоративні, а не загальнодержавні інтереси;

- відсутні обґрунтовані критерії зміни структури, що породжує можливість корисливого лобіювання з боку тих чи інших груп;

- безконтрольно зростає чисельність державного апарату;

- ліквідацію інституційних причин для конфлікту інтересів (зокрема, створення такої системи та структури органів виконавчої влади, щоб в одному і тому ж органі не поєднувати, наприклад, функції визначення правил, контролю та надання публічних послуг);

- декомерціалізацію державної та муніципальної діяльності, у тому числі шляхом делегування ряду публічних соціальних і правових послуг недержавним структурам;

- забезпечення інформаційної прозорості процесу прийняття рішень органами виконавчої влади, використання ними бюджетних коштів, у тому числі через доступ до фінансових документів державних органів з боку недержавних організацій та засобів масової інформації (визначення переліку документів, які підлягають обов'язковому оприлюдненню, та інш.);

- введення механізмів громадського впливу на діяльність відомств (незалежна експертиза суспільно значущих проектів рішень, інформування, зворотній зв'язок та ін.).

3. Зміна принципів державної служби та контроль за майновим становищем представників влади. Цей напрямок, традиційно, є частиною адміністративних реформ, а в деяких країнах (США в 90-х роках - "реформа Гора") іноді цілком охоплює зміст останньої [3]. Для протидії корупції цей напрям надзвичайно важливий, оскільки від того, наскільки високий статус державного службовця, рівень оплати його праці, наскільки міцні правові та соціальні гарантії для службовця, багато в чому залежить мотивація чесного служіння.

Даний напрямок включає [3]:

- чітке визначення регулювання статусу, в т. ч. обмежень (насамперед, у відношенні до підприємницької діяльності) для осіб, які обираються або призначаються на вищі державні посади (міністри, депутати і інш.);

- чітке визначення статусу "політичних призначенців" (помічників, радників президента, прем'єра, міністрів тощо) та визначення умов прийняття їх на службу та звільнення з неї, соціальних гарантій після відставки;

- визначення підстав і порядку управління від імені держави пакетами акцій, що входять до складу державній власності, в акціонерні товариства з наявністю державній або муніципальній власності, відповідальності за це державних службовців;

- встановлення твердих і зрозумілих соціальних і матеріальних гарантій для кожної категорії державної служби, у тому числі при відставці;

- введення обмежень для переходу на роботу після звільнення з державної служби в комерційні організації, що були раніше підконтрольні даній посадовій особі або були пов'язані з ним відповідно до його компетенції;

- необхідність ротації службовців, в чиї функції входять прямі контакти з населенням і бізнесом;

- поширення обмежень, встановлених для державних службовців, на менеджерів державних підприємств та підприємств з певною часткою державної або муніципального участі;

- встановлення механізмів, що гарантують прозорість динаміки майнового стану осіб у період проходження ними державної служби. В тому числі:

- законодавчо встановлене обов'язкове декларування доходів і майна вищими посадовими особами, державними, муніципальними службовцями, депутатами і суддями;

- встановлення заходів відповідальності за явний обман при декларуванні доходів і майна;

- введення принципу інформаційної прозорості стосовно декларованих відомостей при дотриманні недоторканності приватного життя.

До основних державних органів виконавчої влади із спеціальним статусом (з правоохоронними функціями) відносяться:

1. Державне бюро розслідувань - правоохоронний орган України, що розслідує кримінальні провадження, в яких фігурують правоохоронці, судді і найвищі службовці (від міністрів до начальників ГУ). Поступово ДБР перебрало на себе функцію досудового (попереднього) слідства від прокуратури [4]. Створення органу було передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України у термін до 20 листопада 2017 року. Закон України про Державне бюро розслідувань прийнятий 12 листопада 2015, підписаний Президентом 14 січня 2016, набрав чинності 1 березня 2016 року.

Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування, віднесених до його компетенції.

Повноваження ДБР:

- бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері протидії злочинності;

- здійснює інформаційно-аналітичні заходи щодо встановлення системних причин та умов проявів злочинності, вживає заходів до їх усунення;

- припиняє і розкриває злочини;

- здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування злочинів;

- здійснює розшук осіб;

- використовує гласних і негласних штатних та позаштатних працівників, матеріально і морально заохочує осіб, які надають допомогу;

- розробляє і затверджує методику розслідування окремих видів злочинів;

- вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків і шкоди, забезпечує можливості для конфіскації;

- вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;

- вживає заходів для повернення в Україну з-за кордону коштів та іншого майна, одержаних внаслідок вчинення злочинів;

- має доступ до інформаційних систем органів державної влади, самостійно створює інформаційні системи та веде оперативний облік;

- організовує забезпечення особистої безпеки осіб рядового і начальницького складу, державних службовців ДБР та інших осіб;

- забезпечує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

- здійснює виконання запитів про надання правової допомоги від компетентних органів іноземних держав;

- розробляє пропозиції до проектів міжнародних договорів України;

- здійснює співробітництво з поліцейськими та іншими відповідними органами іноземних держав;

- забезпечує додержання режиму таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом;

- звітує про свою діяльність, інформує суспільство про результати своєї роботи.

2. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових [5].

Утворене Президентом України 16 квітня 2015 року, Бюро займається протидією корупційним та іншим кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці. Бюро розслідує корупційні справи, до яких причетні держслужбовці категорії «А».

Обов'язки Національного антикорупційного бюро:

- здійснює оперативно-розшукові заходи;

- здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також інших, визначених законом;

- проводить перевірку на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- вживає заходи щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;

- взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків;

- здійснює інформаційно-аналітичну роботу;

- забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб;

- забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю із особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;

- звітує про свою діяльність та інформує суспільство про результати своєї роботи;

- здійснює міжнародне співробітництво.

3. Національне агентство з питань запобігання корупції - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. НАЗК відповідальне за формування антикорупційної політики та запобігання корупції. Національне агентство створене відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". НАЗК працює за такими напрямками [6]:

- аналізує ситуацію з корупцією в Україні та розробляє відповідну Антикорупційну стратегію та державну програму з її реалізації, а також координує виконання цих документів;

- виявляє корупційні норми у законодавстві та проектах актів;

- контролює дотриманням правил етичної поведінки, законодавства щодо запобігання конфлікту інтересів у діяльності публічних службовців;

- координує та надає методичну допомогу державним органам та органам місцевого самоврядування у виявленні та усуненні корупціогенних ризиків у їх діяльності, погоджує та контролює виконання антикорупційних програм у цих органах;

- контролює та перевіряє декларації публічних службовців, проводить моніторинг способу їх життя;

- стежить за дотриманням обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням партіями виділених з державного бюджету коштів, своєчасністю подання партіями відповідних звітів та достовірністю включених до них відомостей, розподіляє виділені з державного бюджету кошти на фінансування статутної діяльності політичних партій.

Співпрацює з викривачами корупції, надає їм правовий та інший захист адмініструє:

- Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;

- Єдиний державний реєстр фінансових звітів політичних партій.

НАЗК співпрацює з іншими державними органами для реалізації антикорупційної політики України.

4. Служба безпеки України (СБУ) - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Підпорядкований Президенту України [7].

Серед інших завдань, на СБУ покладено боротьбу з корупцією та організованою злочинністю. Одним з державних органів, уповноважених працювати в цій сфері, є Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ (Департамент «К»). Завданнями Головного управління та підпорядкованих йому відділів у регіонах є:

- організація, здійснення та координація оперативно-розшукових заходів щодо злочинів у сферах державного управління, валютно-фінансової системи, органів влади, легалізації доходів, контрабанди, організованих злочинних угрупувань та інших особливо складних злочинів;

- виявлення, попередження, локалізації та припинення діяльності міжрегіональних організованих злочинних угруповань, які використовують методи насильства.

Висновки

Не зважаючи на прийняття інноваційних нормативно- правових актів в галузі протидії корупції, в державі періодично трапляються корупційні скандали. Досвід провідних демократій заходу говорить, що процес протидії корупції займає великі терміни, потребує створення менталітету населення. Динаміка сприйняття корупції в Україні за останні 10 років збільшилась, це говорить про те що процес протидії корупції знаходиться на вірному шляху. Державні органи призначені для протидії корупції постійно створюють та реалізують антикорупційні механізми контролю. Антикорупційні механізми контролю закупівель техніки під час кризових ситуацій, в яких приймають участь сили безпеки України, говорить про достатню ефективність існуючої системи, такий контроль дозволяє економити державні кошти, уникати (зменшувати) корупційні ризики, оптимізувати систему поставок озброєння та техніки.

Література

1. Сайт НАЗК «Корупція в Україні 2021: розуміння, сприйняття, поширеність. звіт за результатами опитування населення та бізнесу». - [Електронний ресурс].

2. Сайт Радіо Свобода «Громадський контроль обмежений». Як війна впливає на рівень корупції в Україні - [Електронний ресурс].

3. Сайт Національної Академії Внутрішніх Справ мультимедійний навчальний посібник «Антикорупційна політика в Україні» - [Електронний ресурс].

4. Закон України «Про Державне бюро розслідувань» - [Електронний ресурс].

5. Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» - [Електронний ресурс].

6. Закон України «Про запобігання корупції» - [Електронний ресурс].

7. Закон України «Про Службу безпеки України» - [Електронний ресурс].

References

1. Sait Natsionalne ahentstvo z pytan zapobihannia koruptsii [The National Agency for the Prevention of Corruption]

2. Sait Radio Svoboda TheRadio Svoboda]

3. Sait Natsionalnoi Akademii Vnutrishnikh Sprav Пе of the National Aeademy of Internal Affairs]

4. Zakon Ukrainy «Pro Derzhavne biuro rozsliduvan» [Law of Ukraine «On the State Bureau of Investigation»]

5. Zakon Ukrainy «Pro Natsionalne antykoruptsiine biuro Ukrainy» [Law of Ukraine «On the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine»]

6. Zakon Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii» [Law of Ukraine «On Prevention of Corruption»]

7. Zakon Ukrainy «Pro Sluzhbu bezpeky Ukrainy» [Law of Ukraine «On the Seeurity Serviee of Ukraine»]

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.